Поціловані вогнем: як луцький майстер створює середньовічні щити та обладунки

Сучасні лицарі – це не тільки мрії дівчат про красеня на білому коні. Лицарство і відвага завжди були у крові нашого народу, саме тому сьогодні середньовічні бої набирають неабияку популярність. Українські майстри теж не пасуть задніх – вони не тільки вміють вишивати чи ткати, а й створювати обладунки та щити вікінгів. Один з таких умільців – Сергій Шмідт. Чоловік сам займався середньовічними боями понад 10 років, але після травми взявся за відкриття власної ковальні “Руда Борода”. Сьогодні ці лицарські щити купують в усьому світу, а сам майстер надихається ковальським інструментом, якому 700 років!

Моє прізвище перекладається як “коваль”

Ковальство, певне, у мене в крові, бо навіть прізвище Шмідт з німецької перекладається як “коваль”. Пристрасть до вогню була у мене ще з самого дитинства, але зараз це вже переросло у бізнес. Колись у підвалі я знайшов два мішки з вугіллям і запропонував батьку спробувати. Ми швидко зібрали горно і взялись кувати. Спочатку нічого не виходило – я просто викинув заготовку. Але потім дістав її і зрозумів, що можна щось і підправити.

Зараз я займаюсь виготовленням середньовічного декору – щитів, шестоперів, стріл, обладунків тощо. Чому саме така ніша? Бо я ще у 14 років захопився лицарськими боями і на свій день народження записався в один з клубів. Тоді мені потрібен був щит і я зробив його сам. Потім мій виріб побачили знайомі і собі захотіли. І після цього я почав рухатися саме у цьому напрямку.

Лицарські турніри сьогодні дуже популярні як в Україні, так і світі. А українські бійці є одними з найсильніших. Кілька років тому вони зайняли перше місце у бої “21 на 21”. І кожного року беруть призові місця. Цим спортом займаються навіть дівчата, вони, до речі, теж часто замовляють у нас обладунки. Колись у лицарських боях не було розподілення за статтю чи за вагою. Всі бились однаково. От я (60 кілограмів) міг вийти проти здорового дядька, який важив 120 кілограмів. Частіше за все він перемагав, а мене просто викидав, бо я був надто легкий.

Я займався боями понад 10 років, але травма коліна не дала продовжити. У цьому спорті це найпоширеніша травма, бо ти на собі носиш 40-кілограмовий обладунок. Можна не обережно впасти і нашкодити собі. Тому зі спортом я зав’язав, але захоплення лицарськими боями не покинув.

Купили 700-річне тесло, яке знайшли на городі

Особливістю нашого бренду є те, що всі вироби зроблені із вторсировини. Це значно економить кошти. Ми купуємо матеріал на складах металолому, або беремо якісь залишки з радянських часів. Крім того, щоб переплавити метал – затрачається купа енергії і вугілля, що погано впливає на екологію. А ми використовуємо вторсировину і це є нашим вкладом в екологію.

Ми вдихаємо у метал нове життя та знайомимо людей з минулим та традиціями предків-ковалів. У нас є тесло, якому аж 700 років. Колись люди викопали інструмент у себе на городі, і потім ми його викупили. І саме завдяки цьому теслу ми розуміємо, як виготовляли вироби наші предки. От у 19 столітті була величезний дефіцит металу, і тому люди його берегли і переробляли старий. А ще всі їх вироби дуже акуратні і точні, тому ми теж наслідуємо їх дбайливе ставлення до матеріалу.

Ми передивились дуже багато виробів в інтернеті та музеях, надихаємось історичними аналогами, які і намагаємось відтворювати. Немає ніякої технології, навіть приблизну форму не створюємо. Просто, коли ти дивишся на метал ти вже розумієш, що і як з нього вийде.

Вироби з металу мають особливу енергетику. Ми навіть не шліфуємо їх, бо нас від цього не пре. Коли ти бачиш річ, на якій є сліди кування, то розумієш, наскільки вона особлива, автентична, зі своєю душею. Вогонь передає унікальний малюнок, який неможливо повторити. А коли всі вироби шліфовані, блискучі, то виглядає просто як штампування, яке і так вам можуть привезти з Китаю.

Щит – це ідентифікація бійця

Основна спеціалізація нашої роботи – це лицарські щити. Вони мають бути міцними, бо від цього залежить безпека бійця і легкими, бо ним потрібно захищатись. Це має буту зручна та надійна зброя. Зазвичай ми шукаємо національні орнаменти давніх часів і саме їх зображуємо на щитах. Хтось просить щось конкретне, наприклад, символіку клубу. Щит – це ідентифікація бійця. Бувають бої 1 на 1, 5 на 5, 16 на 16, 21 на 21. Саме тому, коли багато людей біля тебе в бою, ти маєш розуміти, де твій боєць, а де ні. Тому малюнок, як і сам щит є дуже важливим.

Інколи люди замовляють обладунки, як у відомих лицарів, або щити, які просто характерні для різного періоду.

Замовляють як монгольські щити, так і європейські. Останні – трикутні чи павеза (прямокутні щити, які зазвичай використовувались піхотою в 14-16 ст., – Ред. ). Трикутні щити робились з дерева, адже у ті часи була поширена стрільба з луку та арбалета.

Монгольські щити були круглими, їх виготовляли, зазвичай, з лози,і  переплетали ниткою. Лозу використовували, щоб щабля противника могла застрягнути у самому щиті.

Наших виробів немає тільки в Африці

Нашу продукцію купують люди, які займаються середньовічними боями. Крім того, багато закладів намагаються зробити інтер’єр саме у такому стилі. Тому ще робимо підсвічники, ложки, ножі, амулети зі слов’янськими і скандинавськими символами. Ми робили декор для двох львівських ресторанів. В одному з них гостям пропонують сучасні інструменти і ковані, але  гості обирають другий варіант. Люди хочуть відчути та побувати у минулому.

Багато людей купує просто на подарунок. Зазвичай замовляють підсвічники і канделябри. Колись один чоловік, побачивши підсвічники, замовив одразу три – жінці, мамі, тещі. Каже, що якщо хтось побачить в іншої такий виріб, то образиться.

А ще наші обладунки купували і для фільмів – “Застава” і “Король Данило”. Щоправда, останній був провальним, але наші середньовічні вироби були присутні. Я тішусь, що у фільмах намагаються показувати наше історичне минуле, щоб у людей не було перекрученої уяви. От наприклад, кажуть, що лицар міг осідлати коня тільки за допомогою крану чи те, що вікінги носили рогаті шоломи – це дурниці все.

Наші обладунки та мечі полюбили і за кордоном – США, Канада, Чілі, Китай, Японія, Австралія, Європа. Тільки до Африки ще не добрались. Лицарські бої популярні у всьому світі, а наші щити любителі цього спорту часто бачили на фестивалях і турнірах.

“Щити від Серьоги” – це ти?

От над чим, а над назвою майстерні я думав довго. В голову йшли варіанти англійською і латиницею – не звучало. А от у мого знайомого була майстерня, де він виготовляв обладунки –  “Ковані вироби від Гришки”. І я подумав, що дам назву “Щити від Серьоги”, а потім якось зміню. Проте через рік я їхав в компанії на фестиваль у Тустань. У мене з собою був щит і раптом дівчина звернулась до мене: “Класний щит. “Щити від Серьоги” – це ти?

І після цієї розмови я зрозумів, що пізно змінювати назву, якщо навіть дівчата знають, що таке “Щити від Серьоги”. Але згодом соціальна мережа, де була основна сторінка нашої майстерні, закрилась і ми перейшли у Фейсбук.

Я обмірковував, що б оригінального вигадати і назва “Руда Борода” прийшла сама. Якщо подивитись на мене, то очевидно, чому так.

Майстри і кілька хвилин не протримались на роботі

Наша майстерня – це наш домашній гараж. Сьогодні я працюю разом з батьком, який допомагає кувати після роботи. Інколи і дружина працює. Така у нас сімейна команда. Раніше у мене був ще один майстер, але він пішов на іншу роботу, де запропонували зарплату вдвічі більшу, ніж ми.

Кадровий голод зараз величезний. Я вже дуже довго не можу знайти майстрів. Були такі, що працювали кілька днів, і ті, хто і пару годин не протримався. Розумієте, ковальство – це не те, чим ти сьогодні займаєшся, а завтра ні.І по людині одразу видно, підходить їй така робота чи ні. Ковальством потрібно горіти. І ця справа варта того, щоб присвятити їй все життя.