Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Поціловані вогнем: як луцький майстер створює середньовічні щити та обладунки

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Сучасні лицарі – це не тільки мрії дівчат про красеня на білому коні. Лицарство і відвага завжди були у крові нашого народу, саме тому сьогодні середньовічні бої набирають неабияку популярність. Українські майстри теж не пасуть задніх – вони не тільки вміють вишивати чи ткати, а й створювати обладунки та щити вікінгів. Один з таких умільців – Сергій Шмідт. Чоловік сам займався середньовічними боями понад 10 років, але після травми взявся за відкриття власної ковальні “Руда Борода”. Сьогодні ці лицарські щити купують в усьому світу, а сам майстер надихається ковальським інструментом, якому 700 років!

<em>Сергій Шмідт</em>

Сергій Шмідт

Коваль, за освітою художник

Родом з Луцька. Навчався у  Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки. З 14 років займався лицарськими боями, був чемпіоном в боях “21 на 21” у 2016 році. Після отримання травми покинув спорт і почав займатись куванням середньовічних щитів та обладунків. 

Моє прізвище перекладається як “коваль”

Ковальство, певне, у мене в крові, бо навіть прізвище Шмідт з німецької перекладається як “коваль”. Пристрасть до вогню була у мене ще з самого дитинства, але зараз це вже переросло у бізнес. Колись у підвалі я знайшов два мішки з вугіллям і запропонував батьку спробувати. Ми швидко зібрали горно і взялись кувати. Спочатку нічого не виходило – я просто викинув заготовку. Але потім дістав її і зрозумів, що можна щось і підправити.

Зараз я займаюсь виготовленням середньовічного декору – щитів, шестоперів, стріл, обладунків тощо. Чому саме така ніша? Бо я ще у 14 років захопився лицарськими боями і на свій день народження записався в один з клубів. Тоді мені потрібен був щит і я зробив його сам. Потім мій виріб побачили знайомі і собі захотіли. І після цього я почав рухатися саме у цьому напрямку.

Лицарські турніри сьогодні дуже популярні як в Україні, так і світі. А українські бійці є одними з найсильніших. Кілька років тому вони зайняли перше місце у бої “21 на 21”. І кожного року беруть призові місця. Цим спортом займаються навіть дівчата, вони, до речі, теж часто замовляють у нас обладунки. Колись у лицарських боях не було розподілення за статтю чи за вагою. Всі бились однаково. От я (60 кілограмів) міг вийти проти здорового дядька, який важив 120 кілограмів. Частіше за все він перемагав, а мене просто викидав, бо я був надто легкий.

Я займався боями понад 10 років, але травма коліна не дала продовжити. У цьому спорті це найпоширеніша травма, бо ти на собі носиш 40-кілограмовий обладунок. Можна не обережно впасти і нашкодити собі. Тому зі спортом я зав’язав, але захоплення лицарськими боями не покинув.

Купили 700-річне тесло, яке знайшли на городі

Особливістю нашого бренду є те, що всі вироби зроблені із вторсировини. Це значно економить кошти. Ми купуємо матеріал на складах металолому, або беремо якісь залишки з радянських часів. Крім того, щоб переплавити метал – затрачається купа енергії і вугілля, що погано впливає на екологію. А ми використовуємо вторсировину і це є нашим вкладом в екологію.

Ми вдихаємо у метал нове життя та знайомимо людей з минулим та традиціями предків-ковалів. У нас є тесло, якому аж 700 років. Колись люди викопали інструмент у себе на городі, і потім ми його викупили. І саме завдяки цьому теслу ми розуміємо, як виготовляли вироби наші предки. От у 19 столітті була величезний дефіцит металу, і тому люди його берегли і переробляли старий. А ще всі їх вироби дуже акуратні і точні, тому ми теж наслідуємо їх дбайливе ставлення до матеріалу.

Ми передивились дуже багато виробів в інтернеті та музеях, надихаємось історичними аналогами, які і намагаємось відтворювати. Немає ніякої технології, навіть приблизну форму не створюємо. Просто, коли ти дивишся на метал ти вже розумієш, що і як з нього вийде.

Вироби з металу мають особливу енергетику. Ми навіть не шліфуємо їх, бо нас від цього не пре. Коли ти бачиш річ, на якій є сліди кування, то розумієш, наскільки вона особлива, автентична, зі своєю душею. Вогонь передає унікальний малюнок, який неможливо повторити. А коли всі вироби шліфовані, блискучі, то виглядає просто як штампування, яке і так вам можуть привезти з Китаю.

Щит – це ідентифікація бійця

Основна спеціалізація нашої роботи – це лицарські щити. Вони мають бути міцними, бо від цього залежить безпека бійця і легкими, бо ним потрібно захищатись. Це має буту зручна та надійна зброя. Зазвичай ми шукаємо національні орнаменти давніх часів і саме їх зображуємо на щитах. Хтось просить щось конкретне, наприклад, символіку клубу. Щит – це ідентифікація бійця. Бувають бої 1 на 1, 5 на 5, 16 на 16, 21 на 21. Саме тому, коли багато людей біля тебе в бою, ти маєш розуміти, де твій боєць, а де ні. Тому малюнок, як і сам щит є дуже важливим.

Інколи люди замовляють обладунки, як у відомих лицарів, або щити, які просто характерні для різного періоду.

Замовляють як монгольські щити, так і європейські. Останні – трикутні чи павеза (прямокутні щити, які зазвичай використовувались піхотою в 14-16 ст., – Ред. ). Трикутні щити робились з дерева, адже у ті часи була поширена стрільба з луку та арбалета.

Монгольські щити були круглими, їх виготовляли, зазвичай, з лози,і  переплетали ниткою. Лозу використовували, щоб щабля противника могла застрягнути у самому щиті.

Наших виробів немає тільки в Африці

Нашу продукцію купують люди, які займаються середньовічними боями. Крім того, багато закладів намагаються зробити інтер’єр саме у такому стилі. Тому ще робимо підсвічники, ложки, ножі, амулети зі слов’янськими і скандинавськими символами. Ми робили декор для двох львівських ресторанів. В одному з них гостям пропонують сучасні інструменти і ковані, але  гості обирають другий варіант. Люди хочуть відчути та побувати у минулому.

Багато людей купує просто на подарунок. Зазвичай замовляють підсвічники і канделябри. Колись один чоловік, побачивши підсвічники, замовив одразу три – жінці, мамі, тещі. Каже, що якщо хтось побачить в іншої такий виріб, то образиться.

Підсвічники від “Руда Борода”

А ще наші обладунки купували і для фільмів – “Застава” і “Король Данило”. Щоправда, останній був провальним, але наші середньовічні вироби були присутні. Я тішусь, що у фільмах намагаються показувати наше історичне минуле, щоб у людей не було перекрученої уяви. От наприклад, кажуть, що лицар міг осідлати коня тільки за допомогою крану чи те, що вікінги носили рогаті шоломи – це дурниці все.

Наші обладунки та мечі полюбили і за кордоном – США, Канада, Чілі, Китай, Японія, Австралія, Європа. Тільки до Африки ще не добрались. Лицарські бої популярні у всьому світі, а наші щити любителі цього спорту часто бачили на фестивалях і турнірах.

“Щити від Серьоги” – це ти?

От над чим, а над назвою майстерні я думав довго. В голову йшли варіанти англійською і латиницею – не звучало. А от у мого знайомого була майстерня, де він виготовляв обладунки –  “Ковані вироби від Гришки”. І я подумав, що дам назву “Щити від Серьоги”, а потім якось зміню. Проте через рік я їхав в компанії на фестиваль у Тустань. У мене з собою був щит і раптом дівчина звернулась до мене: “Класний щит. “Щити від Серьоги” – це ти?

І після цієї розмови я зрозумів, що пізно змінювати назву, якщо навіть дівчата знають, що таке “Щити від Серьоги”. Але згодом соціальна мережа, де була основна сторінка нашої майстерні, закрилась і ми перейшли у Фейсбук.

Я обмірковував, що б оригінального вигадати і назва “Руда Борода” прийшла сама. Якщо подивитись на мене, то очевидно, чому так.

Майстри і кілька хвилин не протримались на роботі

Наша майстерня – це наш домашній гараж. Сьогодні я працюю разом з батьком, який допомагає кувати після роботи. Інколи і дружина працює. Така у нас сімейна команда. Раніше у мене був ще один майстер, але він пішов на іншу роботу, де запропонували зарплату вдвічі більшу, ніж ми.

Кадровий голод зараз величезний. Я вже дуже довго не можу знайти майстрів. Були такі, що працювали кілька днів, і ті, хто і пару годин не протримався. Розумієте, ковальство – це не те, чим ти сьогодні займаєшся, а завтра ні.І по людині одразу видно, підходить їй така робота чи ні. Ковальством потрібно горіти. І ця справа варта того, щоб присвятити їй все життя.

Суспільство

Снаряди для HIMARS, гаубиці та тисяча Javelin – новий пакет допомоги від США

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

США готують новий пакет військової допомоги для України на $775 млн. Зокрема, він передбачає снаряди для HIMARS, тисячу ракет Javelin та протирадіолокаційні ракети HARM.

Про це повідомив кореспондент видання «Голос Америки» Остап Яриш.

За його словами, Україна також отримає 16 105-мм гаубиць та 36 тисяч снарядів до них, протитанкові ракети TOW та безпілотники.

Загалом Яриш оприлюднив такий перелік озброєння:

  • більше снарядів для HIMARS;
  • 16 шт. 105-мм гаубиць + 36 000 снарядів до них;
  • 15 дронів ScanEagle;
  • техніка для розмінування;
  • протирадіолокаційні ракети HARM;
  • 1000 ракет Javelin;
  • 1000 протитанкових ракет TOW.

Про допомогу США

США допомагають Україні з перших днів повномасштабного вторгнення та надають їй зброю й техніку на мільярди доларів. Зокрема, йдеться про ракетні системи HIMARS, гелікоптери Мі-17, позашляховики, гаубиці М777 та різноманітні боєприпаси.

Крім того, 9 травня президент США Джозеф Байден підписав ленд-ліз для України – закон, який спрощує процес передачі зброї безкоштовно, в оренду або з відшкодуванням після завершення війни. За цією процедурою рішення про надання озброєння вирішуватиметься впродовж 72 години.

Раніше міністр оборони Олексій Резніков заявив, що США та Новергія готують нові пакети військової допомоги для України.

Нагадаємо, литовці збирають 5 мільйонів євро, аби придбати 100 дронів-камікадзе для воїнів ЗСУ. У такий спосіб народ Литви планує привітати Україну з Днем Незалежності.

Фото: з відкритих джерел.

Читати далі

Суспільство

Бійці 30 ОМБр влаштували феєрверк, поціливши в танк окупантів на Харківщині (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Воїни 30 ОМБр разом із побратимами з 49-го батальйону ефектно знищили російський танк на околицях міста Ізюм в Харківській області.

Про це повідомив військовий кореспондент Андрій Цаплієнко.

За його словами, внаслідок потужного вибуху від детонації боєкомплекту башта російського танку підлетіла в повітря на кілька десятків метрів.

«Українські бійці знищили російський танк біля Ізюма. Від потужного вибуху через детонацію боєкомплекту башта російського танка підлетіла вгору на кілька десятків метрів. Джерела в мережі повідомляють, що знешкодження бронемашини результат спільної роботи 49 батальйону та 30 бригади», – зазначив Цаплієнко.

Про 30 ОМБр

30-та окрема механізована бригада імені князя Костянтина Острозького – формування механізованих військ у складі Сухопутних військ Збройних сил України. За організаційно-штатною структурою входить до складу ОК «Північ».

Під час війни на сході України бригада вела важкі бойові дії в Секторі «Д», окремі підрозділи брали участь у боях за Іловайськ. Першим боєм 30-ї бригади у російсько-українській війні став бій 22 травня в районі м. Рубіжне на Луганщині. Тоді бригада втратила загиблими 3 бійців, окупанти – щонайменше 5 людей.

24 серпня 2018 року бригада дістала ім’я князя Костянтина Острозького. Восени 2014 року бригаді було підпорядковано 10-й окремий мотопіхотний батальйон (нині в складі 59 ОМПБр), а пізніше 2-й окремий мотопіхотний батальйон «Горинь».

Нагадаємо, українські військові знищили одразу чотири пускові установки російських зенітно-ракетних комплексів С-300.

Також ми повідомляли, що під час контрнаступу на південному напрямку воїни Збройних сил України знищили три ворожі танки та ліквідували кілька десятків окупантів.

Фото: скриншот з відео.

Читати далі

Суспільство

Вишиванки, якими захоплюється світ. Як Etnodim збирає мільйонні донати на ЗСУ та боронить культурний фронт

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Вишиванка для українців – символ оберега та національної ідентичності. Одяг не тільки розповідає про українську історію, а й відтворює сучасну культуру. Відомий київський бренд вишиванок Etnodim створює сучасні орнаменти вишивки.

Після початку повномасштабного вторгнення вони передали на допомогу військовим понад два мільйони гривень. Крім того, підприємці самостійно евакуювали виробництво та працівників до Львова. А ще створили нові дизайни сорочок, присвячені містам-героям, художникам та Розстріляному відродженню. 

Сьогодні вишиванки бренду Etnodim одягають українські та світові зірки: Кетрін Винник, учасники гурту Kalush та президент Зеленський. Засновник бренду Андрій Черуха розповів ШоТам про переїзд до Львова, мільйонні донати на армію, розширення виробництва та одяг, який наближає нашу перемогу. 

Андрій Черуха

Засновник бренду Etnodim

Etnodim продавав чужі вироби західних майстрів

У 2009 році я навчався на другому курсі в Острозькій академії. Тоді цікавився розробкою сайтів. Навіть створив перший сайт університету для спеціальності, яку вивчав, – «культурологія». Після цього зародилася ідея власного стартапу – інтернет-магазин вишиванок. Ми з товаришем розробили сайт, який назвали Etnodim. З цього почалася історія нашого бренду етнічного одягу. Якщо зараз NFT – це щось незнайоме і дивне, то продаж товарів через інтернет тоді сприймався так само. 

Я зустрічався з дівчиною, яка була родом з Коломиї, тому часто їздив до неї у гості. Там проживає багато майстрів, які займаються ручною вишивкою сорочок. Цей одяг був унікальним, а коштували дешевше, ніж в інших виробників. Так ми почали закуповувати вишиванки у коломийських майстрів та перепродавати через наш сайт. Конкуренції в інтернеті не було, тоді це лише розвивалося. У нас відразу з’явилися продажі, невеликі, але кожного тижня мали замовлення.  Переважно це були покупці з великих міст: Київ, Харків, Дніпро. Також замовляли сорочки до Криму. Думаю, тоді у них не було змоги придбати вишиванки з таким асортиментом у звичайних магазинах. 

Команда бренду Etnodim

Спочатку нам доводилося щодня їздити з Острога до Рівного, аби відправити замовлення, а це орієнтовно понад 50 км в один бік. Тоді у невеликому студентському містечку не було пошти. Проте я був готовий витрачати 3-4 години в день заради досвіду і майбутньої ідеї, яка сьогодні реалізувалася. 

Щоб мати інтернет-магазин – не потрібно багато коштів. Можна було купити зворотні посилання на свій сайт, і тоді підіймався рейтинг магазину в  пошуковій системі. На рекламу ми витратили десь 80 грн, і по запиту «вишиванки» були першими у Google. При мінімальних затратах у нас був максимальний ефект.

Читайте також: Корсет для Мадонни, естетичний БДСМ і евакуація до Івано-Франківська. Історія київського бренду Anoeses

Поступово Etnodim розширював вибір одягу. Познайомилися з багатьма західними майстрами, комунікували з ними. Важливо орієнтуватися на потреби покупця, тож замовляли моделі, на які був кращий попит. До четвертого курсу Etnodim був просто інтернет-магазином, який продавав чужі вироби. Згодом ми відкрили власне виробництво. 

вишиванка Etnodim
Вишита сорочка Svitlo від бренду Etnodim.

Створили команду з власним баченням дизайну вишиванок 

Більшість нашої цільової аудиторії проживає у столиці. У 2013 році я переїхав до Києва. Тоді формат продажу дещо змінився. У нас працював кур’єр, який привозив вишиванки клієнтам. Так покупці мали змогу отримати замовлення того самого дня або вибрати сорочку з декількох варіантів.

Згодом ми почали створювати власні моделі одягу. У нас було своє бачення дизайнів, розуміння, які сорочки можна зробити кращими. Тому запустили власне виробництво: аби охопити більше покупців та задовольнити їх потреби. Через деякий час відкрили фізичну крамницю у Києві. 

Колектив Etnodim
Команда бренду Etnodim.

У нашій команді на початку проєкту працювали десь 10 людей. Це ті, хто розвивав та зароджував бренд разом зі мною. Іван Корнійчук – мій партнер та креативний директор. Перша дизайнерка, Лілія Касянчук, прийшла у команду ще студенткою, дев‘ять років тому. Зараз вона обіймає посаду головної дизайнерки. Надя Гавриленко влаштувалася вишивальницею, сьогодні вона є керівницею виробництва.

Фактично вся ключова команда залишилася і працює донині. Завдяки їм наш стиль вишиванок має свої особливості та не схожий на одяг інших виробників. Зазвичай ми надихаємося етнічними мотивами, але часто створюємо щось своє. Важливо, щоб все виглядало гармонійно: крій, орнамент, кольори.

Ми закликали світових зірок не мовчати 

Ми до останнього не вірили у повномасштабне вторгнення, хоч всі про це говорили. Ніхто не розумів, де саме буде наступ, якими будуть наслідки. Тому ми заздалегідь не готували план евакуації виробництва. Та з першого дня війни почали комунікувати з усією нашою командою. Важливо, аби всі були у безпеці. 

Ми вже практикували віддалену співпрацю під час карантину, мали непоганий досвід. В умовах війни це допомогло адаптуватися. Команда наших маркетологів писали різним зіркам та закликали їх не мовчати, говорити, що росія вбиває українців. Весь світ має знати правду. Зверталися до відомих зірок українського походження: Мілли Йовович, Кетрін Винник, Міли Куніс та Ештона Кутчера. Результат такої комунікації був. 

Кетрін Винник в Україні
Голлівудська акторка українського походження Кетрін Винник у вишиванці від бренду Etnodim.

Деякі наші працівники пішли служити у тероборону Києва. У них не було шоломів, рацій, бронежилетів, тому почали збирати кошти на амуніцію для хлопців. Знайшли необхідне за кордоном, але поки назбирали кошти – товар розкупили. Натомість разом з нашими покупцями передали 500 тисяч грн до Благодійного Фонду Сергія Притули. Вони придбали все необхідне спорядження для бійців. Згодом нам вдалося відправити для Фонду  «Повернись живим» 250 тисяч, також для батальйону «Азов» – 250 тисяч гривень. 

Завдяки евакуації збільшили виробництво вдвічі

Київ був наполовину оточений зі сторони Ірпеня-Бучі. Також поблизу нашої крамнички вдарила ракета. Тому спільно з командою прийняли рішення частково евакуювати виробництво у Львів. Це було необхідно для того, щоб зберегти товар. Важко було знайти транспорт, щоб перевезти все необхідне. Житомирську трасу обстрілювали, потрібно було об’їжджати через Білу Церкву, однак небезпека все одно була. Там все ж нам вдалося кількома автомобілями доїхати до Львова. 

Знайшли на аутсорсі виробництво, з яким почали співпрацювати. Перевезли з Києва матеріали, лекала, ноутбуки, програми. Усе необхідне для створення одягу на їхньому обладнані. Ми не перевозили нашу великогабаритну техніку. Цього вистачило, щоб повноцінно організувати роботу.

Частина команди Etnodim.

У нас був великий склад тканин, який ми закупили ще перед війною. Використовуємо ці матеріали фактично по сьогоднішній день. Частину матеріалів почали скуповувати на українському ринку, також – від індійських та турецьких постачальників. Якщо раніше все необхідне було у наявності, то зараз потрібно постійно шукати необхідні матеріали. На це вплинули проблеми з портами. Наразі закуповуємо товар через Європу, а це додаткові витрати. 

До Львова ми евакуювали частину наших працівників. Було не просто знайти для всіх житло, адже більшість переїжджали із сім’ями. З кимось працювали віддалено, інші проживали вже за кордоном. Спільними зусиллям нам вдалося відкрити невеликий шоурум у Львові. 

Читайте також: «Я не можу опускати руки». Дружина захисника «Азовсталі» відкрила у Львові квіткову крамницю

З’явилося багато покупців з-за кордону: Європа, США, Канада, Латвія. Це дало можливість збільшити прибутки і передавати кошти у благодійні фонди. Наше виробництво зросло у 2,5 рази, також збільшилася кількість працівників. Адже додалося виробництво у Львові, а в Києві відновили роботу вже у квітні. Зараз наші вишиванки купують 60% українців, 40 % – за кордону. Перший період війни це були переважно іноземці. Так вони підтримують нас.

Наш обов’язок – передавати частину прибутку на допомогу армії

Нещодавно наш бренд задонатив в Фонд «Повернись живим» мільйон гривень. Ми завжди намагаємося допомагати військовим чим можемо. Наші знайомі на передовій часто звертаються по допомогу. Просять купити тепловізори, планшети, та іншу техніку.

Також залучаємо до збору коштів наших клієнтів. Кожен може на сайті Etnodim внести певну суму коштів, натомість ми пропонуємо знижку на вишиванки. Ми зберігаємо всіх донорів і пізніше надішлемо електронні коди на знижки. У такий спосіб за весь період війни ми назбирали до 500 тисяч гривень. Утім наразі внесків стає менше, аніж на початку повномасштабної війни. 

українська вишиванка
Вишиванка Pole.

Основні кошти у фонди Etnodim віддає зі свого прибутку. Нам пощастило більше, ніж інших галузям виробництва, адже в декого бізнес взагалі зупинився. Наш товар має попит, його охоче купують. Тому я переконаний, що це наш обов’язок – передавати частину прибутку на допомогу армії. Фонди постійно купують автомобілі, безпілотники, іншу амуніцію.

Не менш важливо підтримувати та популяризувати українську культуру. У нас є проєкт «Стіни музеїв», який допомагає Музею Ханенків, Національному музею Тараса Шевченка та Музею шістдесятництва. Ми придбали у них квитки на 200 тисяч грн. Кожному покупцю безкоштовно відправляємо квиток разом із вишиванками. Розуміємо, що більшість цих людей не відвідують музей. Хоча це може бути мотивацією приїхати у Київ. Etnodim – бренд який створює мистецтво. Нас надихають роботи в цих музеях: картини художників, виставки українських митців. Ми розуміємо, наскільки їм зараз складно, адже відвідувачів поменшало. Тому вирішили так допомогти. 

вишиванка Etnodim
Вишита сукня Nizhnist.

«Про що моя вишиванка»: символи та значення орнаментів в умовах війни 

Кожен символ у вишиванках має своє етнічне значення. У межах проєкту «Про що моя вишиванка» ми створили колекцію із новими сучасними орнаментами вишивки. Присвятили одну із вишитих сорочок харківському будинку «Слово», де проживали українські літератори. Там зображені стилізовані орнаменти, які дотичні до цього будинку, до митців «Розстріляного відродження». Наприклад, «хвильки» символізують  письменника Миколу Хвильового. Прямі лінії у вигляді смужок берези – Леся Курбаса, а вишні – письменника-гумориста Остапу Вишню. 

вишиванка від Etnodim
Вишиванка SLOVO.

Чимало українських виконавців одягають цю вишиванку. Учасники гурту Kalush перед фіналом «Євробачення-2022» влаштували фотосесію у сорочках «Слово». Голлівудська акторка Кетрін Винник приїжджала в Україну також  у вишиванці з цієї колекції. 

Відомий берлінський стиліст та художник костюмів Франк Вайлд щодня публікує фото у різних жовто-блакитних образах та українських мотивах. Таким чином він підтримує Україну. Неодноразово одягав сорочки від «Етнодому». Зрозуміло, що потрібно популяризувати нашу культуру за кордоном. Сьогодні люди починають все менше говорити про Україну, всі потрохи затихають, хоча війна триває. 

Читайте також: Vesna з Бучі. Знищений окупантами бренд косметики відновив роботу у Львові й готує мазі для ЗСУ

Одну із наших сорочок, яку Володимир Зеленський одягав на День вишиванки, було продано на благодійному аукціоні United24 за 100 тисяч доларів. Це вишиванка з піксельним орнаментом дубового листя. Усі зібрані кошти з аукціону були спрямовані на оборону та розмінування, медичну допомогу та відбудову України. 

Володимир Зеленський у вишиванці Etnodim
Володимир Зеленський у вишиванці українського бренду Etnodim. Згодом цю сорочку продали на благодійному аукціоні за $100 тисяч.

Також символічною є вишиванка з містами-героями. На сорочці зображено карта міст України у вигляді Дерева Життя, які постраждали від російської окупації: Маріуполь, Буча, Ірпінь, Харків, Чернігів, Херсон, Чорнобаївка, Волноваха, о. Зміїний. Вишиванка виконана досить стилістично, мені здається, що ці міста дуже просто переводилися в орнамент. Її часто купують за кордоном. Людині приємно носити такий одяг і розказувати його історію та символи іншим. 

Є багато дизайнів одягу, який має своє значення в українській культурі та історії. Ще до війни працювали над виготовленням  колекції з вишивкою за мотивами українських художників. Планували запустити у березні. Дошивали в умовах війни, тому вона була дуже швидко розкуплена, навіть не встигаємо виготовляти нові. Стиль художників, чиї орнаменти зображені, – дуже різний. Ми обрали десять найкращих, серед яких Василь Корчинський, Іван-Валентин Задорожний, Ганна Шостак, Олександр Саєнко, Малевич.

вишиванка про українські міста
Вишиванка Smilyvist.

Війна вплинула на наші нові дизайни. Зараз популяризується все українське у багатьох інших сферах. Не тільки в одязі, а й в мистецтві, музиці. Ми щасливі такій тенденції. Etnodim надалі буде вдосконалювати та працювати над новими колекціями та наближати Україну до перемоги. 

Читати далі