Суспільство
Поділись своїм волоссям: як у Львові створюють перуки для онкохворих дітей
Шестеро активісток зі Львова об’єднались і створили благодійну ініціативу “Hair for Share“, щоб допомогти онкохворим дітям, які втратили своє волосся внаслідок хіміотерапії. Вже майже тисяча дівчат та хлопців з усіх куточків України подарували їм своє волосся для виготовлення перук. Тож приєднуйтесь і ви. Зараз саме час робити добро.
Людмила Крижановська
Співзасновниця Hair for Share
Біль від втрати волосся
Їй всього 15 років. І у неї онкологія. Її волосся після хіміотерапії випадає шматками. Бачити це підлітку — страшно. Це перша візуальна ознака захворювання, що викликає психологічну травму.
І ось повністю лиса дівчинка отримує перуку. Вона не вірить в те, що може мати волосся знову і дві години плаче від щастя. Таку радість доставляє дітям проєкт “Hair for Share”.
Ми вже виготовили 50 перук для дівчат з усієї України. Близько тисячі людей віддали своє волосся для них. Взагалі, щорічний запит на такі перуки — 300 штук. Приблизно у 800 дітей щороку виявляють рак. Половина з них — дівчата. І якщо для зовсім маленьких наявність волосся не принципова, то для підлітків це дуже важливо.
Коли у сім’ї постає питання лікування, то перука — це, мабуть, остання річ, на яку готові витратити гроші. Але з іншого боку, це дуже впливає на психоемоційний стан дітей. Ми даємо перуки дівчатам, які мають не тільки онкологію, а й інші імунні захворювання, через які випадає волосся. І якщо при онкології ми даємо перуки лише у користування (до того часу, поки власне волосся не відросте), то тут віддаємо назавжди. Для того, щоб отримати перуку для дитини, батьки можуть звертатись у БФ “Крила надії” або у “Таблеточки”.
Про створення проєкту
У команді шестеро дівчат і кожна з нас обрізала волосся для онкохворих. Четверо з нас волонтерили у Чорнобильській лікарні Львова, де лежать дітки з лейкемією.
Минулого року ми обговорювали, що було б класно підстригтися, але не викинути волосся у смітник, а віддати діткам на перуки. Місяці два шукали такі ініціативи в Україні, спілкувались з БФ “Крила Надії” та “Таблеточки”, але не знайшли нічого.
Тоді вирішили самі створити такий проєкт. Коли стартували у грудні минулого року, то ставили собі за мету зробити всього 10 перук, віддати їх і все. Але через попит, який виник у Фейсбуці, ми зрозуміли, що охочих насправді набагато більше, тому й вирішили влаштувати безстрокову акцію.
Згодом ми залучили постижера (створювачка перук, — прим. авт.) з Києва, яка шиє перуки за 4 тисячі гривень. Ця ціна — собівартість роботи її працівників. Взагалі для виготовлення однієї натуральної перуки в Україні потрібно близько $800, а саме пошиття — мінімум 8000 гривень. Не всі постижери, до яких ми звертались, погодились знизити ціну з виготовлення. А нам було принципово, щоб ми платили фактично по собівартості.
Ми є ініціативою, тому долучились до БФ “Крила надії”. З ними співпрацюємо і через них збираємо кошти.
Де можна постригти волосся
Ми оголосили про запуск акції та почались перемовини з багатьма салонами Львову та Києва. Протягом двох місяців почали з’являтись салони в інших містах, звідки волосся відправляли нам.
Також ми співпрацюємо з G.Bar (міжнародна мережа з 27 салонів краси в 9 країнах світу, — прим. авт.). Зараз вони хочуть зібрати 30000 гривень, на які ми виготовимо перші 50 перук у 2020 році.
Люди дізнаються про проєкт завдяки розголосу у соціальних мережах, медіа, або через знайомих. Стрижка для проєкту “Hair for Share” є безкоштовною. Навіть київські майстри, у кого стрижка коштує півтори тисячі, для нас стрижуть безкоштовно.
Від моменту замірів волосся до отримання перуки проходить місяць. Буває, що і за тиждень. Все залежить від зайнятості постижера. Діти дуже часто хочуть перуку, яка максимально наближена до кольору справжнього волосся. Одна дівчинка чекала шість місяців, поки ми зробили для неї перуку зі світлого довгого волосся.
Як і кому можна віддати своє волосся на перуку
На одну перуку витрачається від 180 до 250 грамів волосся, довжиною 25-35 см. Волосся має бути доглянутим. Також заздалегідь помитим, добре висушеним. Тоді майстри, згідно з інструкцією, зрізають волосся і передають нам. А ми його сортуємо і віддаємо постижеру.
Зараз основна наша потреба — це волосся 35+ сантиметрів. Багато людей були готові віддати 20 сантиметрів волосся. Але це виходила дуже коротка перука — зачіска каре, або коротше. Ми приймаємо все волосся, за виключенням хімічної завивки. А фарбоване чи ні — не має значення. У нас були чудові перуки з зеленими пасмами. Важливо, щоб дівчина чи хлопець пам’ятали, яку фарбу для волосся використовували та сказали про це майстру. Бо іноді перуку потрібно пофарбувати й вивести її в один тон.
Можна і вдома самостійно підстригти волосся. Для цього його необхідно розділити на максимальну кількість хвостиків і обрізати. Відрізане можна надіслати безпосередньо майстрові у Києві. Адресу дізнаєтесь після заповнення анкети учасника акції. Кожний хвостик волосся варто покласти в окремий пакетик, щоб не волосся не заплуталось.
Ми хочемо створити інтерактивну мапу, щоб дівчата та хлопці могли побачити, де в їх місті можна долучитись до проєкту та якому салоні обстригти волосся. Крім волосся, підтримати акцію можна також коштами для оплати праці постижерів.
“Волосся — це мінімум, чим я можу поділитись”
До акції долучилось вже майже 1000 осіб. Наймолодшій дівчинці, яка у нас стриглась — 5 років, найстаршій жінці — понад 60. Стрижуть волосся люди з різними історіями. Хтось сам переживав онкологію і готовий віддати своє волосся повністю, хтось просто знайомий з цим, а хтось просто розуміє, наскільки це важливо, що це той мінімум, яким вони можуть поділитись.
У нас не тільки дівчата віддають волосся. Найдовший хвіст хлопець відрощував 12 років. З 1000 людей, які віддали волосся, близько сотні — це хлопці.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.
Про це повідомили в «Культурних силах».
Що обговорили на заході
Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.
На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:
«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” — це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».
Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)
У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.
«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.
Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:
«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих — герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим».
Презентація кліпу «Місто наречених»
На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).
«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.
Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:
«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс».
Довідка
«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:
- «Культурний десант»;
- «Книга на фронт»;
- «Фронтова студія»;
- «Оркестр 59» тощо.
«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.
Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.
Фото: «Культурні сили»
У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.
Про це повідомили у команді простору.
Що буде в MLYN design hub
Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.
Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.
«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.
Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб
Перша експозиція
Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.
«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.
MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.
Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.
Фото: MLYN design hub
