Суспільство
«Пласту» – 111 років. Що ви знаєте про першу та найбільшу скаутську організацію України? (ТЕСТ)
111 років тому близько 40 українців склали першу Пластову присягу. Так почалася історія найбільшої в Україні скаутської організації, яка нині об’єднує тисячі людей в усьому світі. За понад столітню історію «Пласт» пережив не одну заборону, зберігши вірність своїм принципам та обов’язкам. У новому тесті від ШоТам пропонуємо перевірити, що ви знаєте про перших скаутів України.
1. Перші пластові гуртки у 1911 році з’явилися у Львові. Серед їх засновників був і син відомого українського письменника, якого ви точно знаєте. Про кого йдеться?
Пластовий гурток у с. Брюховичі. Фото з особистого архіву Дарії Корчак, видання Локальна історія.
Дійсно, у 1911 році перші пластові гуртки заснували студенти Іван Чмола та Петро Франко (так-так, син Івана Яковича). Офіційно ж «Пласт» заявив про себе за кілька місяців – 12 квітня 1912 року, коли на вірність руху заприсягнули близько 40 пластунів. До кінця 1912 року пластові гуртки поширилися по всій Галичині.
2. Яка книга вплинула на розвиток скаутського руху в Україні?
Олександр Тисовський, Іван Чмола та Петро Франко
Тут варто зазначити, що появі українського «Пласту» передував скаутський рух, заснований британським генералом Робертом Бейденом-Пауелом у 1907 році. За рік після цього Бейден-Пауел видав книгу «Скаутинг для хлопців», яку переклали багатьма мовами світу. Серед них – і українська. Над перекладом працював педагог Олександр Тисовський, якого (разом із Чмолою та Франком) вважають основоположником та засновником «Пласту».
3. А звідки походить слово «пласт»?
Слово «пласт» походить від назви козаків-розвідників, які називалися пластунами та пересувалися здебільшого плазом (повзком), аби уникнути виявлення ворогом. Так замість англомовного «скаутингу» українська молодь отримала власний відповідник.
4. До розбудови «Пласту» причетний і митрополит Шептицький. Який подарунок отримали від нього українські пластуни?
Андрей Шептицький разом із пластунами.
Митрополит Шептицький подарував пластунам ділянку на горі «Сокіл» у Карпатах, де до наших днів збереглася однойменна пластова оселя.
5. У 1930-х роках польська влада заборонила «Пласт» на Галичині. Якою була доля організації в подальші роки?
Команда Першого пластового куреня імені Петра Конашевича-Сагайдачного біля Академічної гімназії у Львові, 1921 рік.
Після офіційної заборони пластуни не відступили від своїх ідей та перейшли у підпілля. А вже пізніше «Пласт» створив власне об’єднання українського скаутського руху – Союз українських пластунів-емігрантів із центром у Празі. 1954 року об’єднання змінило назву на «Конференція українських пластових організацій». До речі, воно й досі працює та має координаційний центр у Нью-Йорку.
6. Коли «Пласт» відновив відкриту діяльність в Україні?
Пластуни юнацького куреня ім. Івана Мазепи в Станиславові (тепер – Івано-Франківськ), кінець 1920-х рр. Фото: Історична правда.
В Україні «Пласт» відновив роботу лише за три роки до проголошення незалежності. Тоді з підпілля в різних областях вийшли вихованці довоєнного «Пласту», зокрема й політичні в’язні. І хоча працівники КДБ силоміць розганяли перші пластові табори, рух швидко поширювався найбільшими містами України.
7. А коли нардепи ухвалили закон про визнання і підтримку національної скаутської організації «Пласт» на державному рівні?
17 грудня 2019 року Верховна Рада проголосувала за законопроєкт № 0976, відповідне рішення підтримали 316 депутатів. А 13 січня 2020 закон про підтримку пласту підписав президент України.
8. А знаєте, хто з провідних діячів ОУН лише з третьої спроби зміг вступити до «Пласту»?
Бандері двічі відмовляли у вступі до «Пласту», оскільки майбутній провідник ОУН мав хворобу суглобів. Утім Степан не здавався, і з третьої спроби все ж став пластуном. Ба більше, ані маленький зріст, ані хвороба не заважали йому бути активним учасником руху.
9. На яких трьох принципах базується система виховання пластунів?
Ключова мета «Пласту» – сприяти всебічному, патріотичному вихованню та самовихованню української молоді Звідси й ключові засади, на яких ґрунтується підхід у роботі з пластунами. Самовиховання передбачає постійну працю над собою та відповідальність за власний розвиток. Всебічність означає всесторонній розвиток: фізичний, інтелектуальний, суспільний, емоційний та духовний. А патріотичність передбачає, що пластуни розвиваються не лише заради власного успіху, а й заради добра та користі для своєї країни.
10. У сучасній Пластовій присязі йдеться про три обов’язки, яких обіцяють дотримуватися всі члени руху. Серед них – допомагати іншим та жити за Пластовим законом. Як звучить ще один обов’язок?
Саме так, бути вірним Богові та Україні, допомагати іншим та жити за Пластовим законом. Цікаво, що перші 5 років існування «Пласту» в обіцянці не було жодної згадки про Бога та Україну.
11. А знаєте, що таке «СКОБ»?
Пластуни вітаються між собою «СКОБ», нагадуючи одне одному, яким має бути пластун: Сильним, Красним, Обережним, Бистрим. Водночас слово «скоб» є назвою породи орла «скоб білохвостий», якого пластуни обрали своїм символом.
12. До речі, а чому пластуни вітаються саме лівою рукою?
Насамперед вітання лівою рукою – це вияв приналежності пластунів до світового скаутського руху. А ще ця рука – ближча до серця. За легендою, саме так віталися середньовічні лицарі. У правій руці вони тримали меч, а у лівій – щит. Тож вітаючись вони прибирали захист, висловлюючи свою довірую
13. Які вікові обмеження існують у «Пласті»? До якого віку приймають нових учасників руху?
На відміну від більшості скаутських організацій світу, де членство завершується із досягненням 25-ліття, для членства у «Пласті» немає обмежень. Умовний віковий поділ передбачає 5 вікових категорій: пташата (до 6 років, можуть бути членами «Пласту» лише разом зі своїми батьками), новаки (6-12 років), юнаки (12-18 років), старші пластуни (18-35 років) та пластуни-сеніори (від 35 років).
14. У скількох країнах сьогодні офіційно існує «Пласт»?
Крім України, «Пласт» офіційно існує у восьми країнах світу: Австралії, Аргентині, Великобританії, Канаді, Німеччині, Польщі, Словаччині та США. Пластові організації із усіх країн об’єднані в Конференцію українських пластових організацій, на чолі світового руху стоїть Начальний пластун.
15. І наостанок. В Україні можна зустріти лише один пам’ятник пластунам – в Івано-Франківську. Його відкрили 2012 року – на честь 100-ліття від дня першої пластової присяги. Однак присвячена скульптура не кожному, хто колись був пластуном, а лише тим, хто…
Фото: Ольга Мартинюк.
Скульптура на фото – це пам'ятник пластунам, які не зламали своїх присяг. Якщо плануєте завітати до Франківська, шукайте пам’ятник поблизу площі імені Адама Міцкевича.
Поділіться своїми результатами:
11-річний Єнс із Данії зібрав понад 34 тисячі данських крон для дітей з України, які втратили свої домівки. Хлопчик виготовляє власні вироби з бісеру та продає їх.
Про це повідомила міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Єнс виготовляє синьо-жовтих великодніх курчат із бісеру. Торік хлопчик зібрав 28 тисяч крон. За 2025 рік він уже встиг зібрати шість тисяч крон, а благодійна організація KOLO Nordic подвоїла цю суму до 12 тисяч крон.
Очільниця міністерства написала про бажання Єнса допомогти українським дітям:
«Хлопчик побачив у новинах, як багато дітей в Україні втратили свої домівки, і сказав мамі: “Що ми можемо зробити?”. Мама відповіла: “Творити добро!”. У свої 11 він показує світові, що щедрість духу не має віку».
Читайте також: Анджеліна Джолі підтримала 14-річну дівчину, яка постраждала від атаки росіян (ФОТО)
Також завдяки міністру підприємництва Данії Мортену Бьодскову, який організував зустріч із Єнсом та його батьками, Юлія Свириденко мала змогу подякувати хлопчику за його роботу.
Нагадаємо, що Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО).
Фото: фейсбук-сторінка Юлії Свириденко
Американська акторка Анджеліна Джолі поспілкувалася з 14-річною Поліною, яка дістала тяжкі поранення внаслідок російського удару по Харківщині. Акторка також передала Поліні записку зі словами підтримки.
Про це повідомили в UNITED24.
Поліна отримала тяжкі поранення в лютому 2025 року в Ізюмі. Зараз дівчина проходить лікування в дитячій лікарні «Охматдит». Найбільша мрія дівчини — знову ходити. Їй допомагають у цьому українські лікарі.
Також дівчина розповіла психологам, що вона дуже хотіла б зустрітися з Анджеліною. До втілення цієї мрії Поліни долучилися в UNITED24. Американська акторка поспілкувалася з Поліною онлайн. Разом із цим дівчина отримала від Анджеліни Джолі записку зі словами підтримки та побажаннями залишатися сильною.
Читайте також: «Ви надихнули весь світ!»: Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО)
Нагадаємо, що принц Вільям зустрівся з українськими дітьми у школі в Естонії.
Фото обкладинки: Harald Krichel
«Нова пошта» 26 березня нагородила українських волонтерів, благодійні фонди та громадські організації відзнакою «Варті». Її отримали 12 переможців голосування серед українців. Також компанія визначила 21 організацію, що найбільше доклалися до підтримки українців через гуманітарні відправлення.
Про це повідомили в «Новій пошті».
Хто здобув відзнаку «Варті»
До голосування за переможців долучилися понад 55 тисяч українців. Загалом відзнаку отримали 12 людей та організацій, які працюють у різних сферах.
77-річний Григорій Янченко переміг у номінації «Найстарший волонтер», також відомий як Дядя Гриша. Під час окупації Херсона він вирушав у людні місця з прапором України на кріслі колісному та з увімкненим гімном. Зараз він живе у Запоріжжі, але рідко буває вдома — подорожує містами України, збираючи кошти для військових. Відзнаку Дяді Гриші вручили у Кропивницькому під час чергового збору.
Наймолодшими волонтерками стали 6-річна Олександра та 4-річна Кіра з Харкова. Саша вже отримувала нагороду «Варті» рік тому. Тоді організатори підготували для неї сюрприз — вона побачила батька-військового, якого ненадовго відпустили зі служби. Через місяць чоловік загинув на фронті. Попри втрату, дівчинка разом із подругою продовжує допомагати ЗСУ, вона збирає кошти на маскувальні сітки, турнікети та автівки. Вона отримала відзнаку у річницю загибелі батька.
За технологічність у волонтерстві відзнаку отримав Сергій Стерненко — автор безперервного збору «Русоріз». Стерненко також регулярно демонструє, як FPV-дрони працюють на передовій.
За креативний підхід нагородили блогера з Миколаєва Юрія Степанця, який нині мешкає в Одесі. Він є найвідомішим в Україні коміком на кріслі колісному та ініціатором «неходових зборів» для військових. Волонтер часто наголошує: не всі можуть воювати в ЗСУ, але кожен, попри втому й втрати, здатен бути для ЗСУ на своєму місці.
Читайте також: Волонтеру Фумінорі Цучіко зареєстрували місце проживання в Харкові
За евакуацію нагородили Катерину Андреєву, яка разом із військовими рятує поранених захисників із прикордоння Сумщини та Курщини. Вона також вивозить мирних жителів і покинутих тварин з-під обстрілів. Свою відзнаку Катерина присвятила батькові, який віддав життя за Україну. За медичну допомогу військовим українці висловили вдячність парамедикам з «Госпітальєрів», які врятували тисячі життів, а за підтримку жінок — руху VETERANKA.
Разом із цим відзнаку отримали:
- всеукраїнська благодійна організація Ukrainian Food Foundation за підтримку ВПО;
- Олександр Мізерій за культурний розвиток. Він є лідером гурту «Смерека» з Вінниччини та волонтером, який вже відіграв понад 350 благодійних концертів і зібрав понад 4 мільйони гривень для ЗСУ;
- Андрій Бурахович за допомогу армії своїми руками. Андрій — механік, який майже цілодобово ремонтує автівки для фронту і вже відремонтував понад дві тисячі машин;
- благодійний фонд «Діти героїв» за психологічну допомогу понад 12 тисячам дітей, які через війну втратили одного або обох батьків;
- Анастасія Слюсар — лідерка фонду, який допомагає дітям, зокрема на прифронтових територіях.
«Попри втому, труднощі й втрати, волонтери продовжують рухатися далі — підтримують тих, хто цього потребує, і знаходять нові способи допомагати. Це про людяність, небайдужість і неймовірну силу. Вони працюють не заради відзнак, а просто тому, що не можуть інакше. Ми дякуємо кожному й кожній та завжди будемо поруч», — розповіла співзасновниця «Нової пошти» Інна Поперешнюк.
Переможці за обсягами гуманітарних вантажів
Організатори відзначили 21 організацію та фонд, що найактивніше користувалися послугами «Гуманітарної Нової пошти». Переможців обирали за найбільшими показниками кількості та ваги відправлень, категорії допомоги та її системність. «Нова пошта» відзначила:
- благодійні фонди «На Хвилі» та «Рій» («Допомога армії»);
- благодійні фонди «Медицина Херсонщини» та «Лелека-Україна» («Медична допомога»);
- благодійні організації «Українські сестри та кідфрендлі» та «Співдружність України» («Допомога дітям»);
- громадську організацію «Покликані жити» та благодійний фонд «Летс Хелп» («Допомога людям старшого віку»);
- благодійні організації «З теплом у серці» та «Європейські традиції доброчинності» («Допомога людям з інвалідністю»);
- «Бахмутське товариство захисту тварин “ЛАДА”» та благодійний фонд «Разом добра сила» («Допомога тваринам»);
- громадські організації «Добробат» та «Б50» («Відновлення житла та добробуту»).
- благодійна організація «Громадянин» та громадська організація «Джуніорс» («Спорт та реабілітація»);
- благодійний фонд «Щаслива лапа» («Лідер серед вантажних перевезень);
- міжнародний благодійний фонд «Небайдужі» та громадська організація «Свідомі кияни» («Найбільша кількість відправлень гуманітарного вантажу»).
Разом із цим у номінації «Навігатор допомоги» перемогли Юлія Кудрик й Оксана Миколюк за активне консультування й онлайн-супровід щодо перевезення гуманітарних вантажів.
Як вручали нагороди
Відзнаку вручали місцеві активісти, блогери, лідери думок, представники «Нової пошти», а також люди, які раніше отримували допомогу від волонтерів-переможців.
Про відзнаку «Варті»
«Варті» — це щорічна відзнака для волонтерів від «Нової пошти», яку заснували у 2022 році. Її започаткували для того, щоби підкреслити внесок українських волонтерів і благодійників.
Нагадаємо, «Нова пошта» розробила сервіс для ефективнішої доставки посилок.
Раніше ми писали, що UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії.
Фото: «Нова пошта»
