Суспільство
“Пішла з медицини через низьку зарплату, але повернулась”. Як працює медреформа на Вінниччині
Свого часу Анжеліці Бичик довелось покинути медицину через мізерну зарплату. Жінка працювала у фармацевтичній компанії та мріяла про те, щоб колись знову працювати лікарем. Трансформація системи охорони здоров’я здійснила її мрію. Тепер Анжеліка і лікар, і приватний підприємець. Вона стала першою, хто підписав договір з НСЗУ на Вінниччині. Жінка відкрила власний приватний кабінет і забезпечує робочі місця. А ще планує працевлаштовувати студентів та розширювати свою клініку. Вона переконана, що півтора року тому зробила правильний вибір.
Анжеліка розповіла нам про те, що дала їй та її пацієнтам приватна практика та як першою в області наважилась стати лікарем ФОПом.
Анжеліка Бичик
Сімейна лікарка
У 1995 році закінчила Вінницький медичний університет. Після навчання працювала у поліклініці лікарем-неврологом на півставки. Згодом влаштувалась медичним представником у фармацевтичну компанію. А коли дізналась про медреформу – покинула роботу і відкрила власний кабінет.
Перший етап медреформи розпочався 1 липня 2018 року. На цьому етапі змінили модель фінансування первинної (амбулаторної) ланки української медицини. Створена в часи реформи Національна служба здоров’я України оплачує надані медзакладом послуги за кількістю підписаних з пацієнтами декларацій. Тобто: є пацієнт — є гроші, нема пацієнта — нема грошей. Тариф на надання послуг первинної ланки медицини єдиний для всієї країни — близько 500 гривень на рік. А всі фінансові потреби медичного закладу — тепер у віданні місцевих рад.
Що це дає? Пацієнт тепер може сам обирати медзаклад, в якому лікується. Набридли черги чи непрофесіоналізм лікаря — розриваєш контракт і підписуєш з іншим лікарем чи лікарнею. А лікарі зацікавлені в тому, аби надавати кращу якість своїх послуг, щоб утримати пацієнта. Також лікар має право працювати як ФОП, а не найманий працівник у держлікарні.
Покинула справу всього життя через брак коштів
У свій час мені довелось розрахуватись з державною лікарнею і покинути мрію всього життя – бути лікарем. Після закінчення університету я окрилена пішла працювати у поліклініку лікарем-неврологом. Але дуже скоро відчула розчарування – державні заклади були зовсім не зацікавлені у хороших фахівцях і не хотіли змінюватись. Та найголовніше – зарплата. На ті кошти було просто неможливо прожити. І що мене могло чекати на тій роботі? Лише постійні переживання про те, як дотягнути до наступної зарплати. Тому я ще паралельно працювала у приватній клініці. Але згодом покинула медицину, бо ніколи не вміла вимагати у людей кошти, а сім’ю потрібно годувати. Хотілось робити все чесним шляхом і мати гідну оплату своєї праці.
Згодом почала працювати представником фармацевтичної компанії. Там отримувала не погану зарплату. Проте, як тільки дізналась, що є можливість працювати приватним сімейним лікарем – одразу покинула роботу. Коли почула про реформу і її перспективи, то зрозуміла, що нарешті зможу повернутись в медицину і займатись тим, чого хотіла все життя. Навіть те, що я була новатором у нашій області мене не злякало.
До речі, вперше про професію сімейного лікаря я почула в Італії. І це чудово, коли один лікар лікує всю сім’ю багато років. Це дуже підходило під мій світогляд, бо працюючи неврологом я розуміла, що один вузький спеціаліст не може до кінця розібратись у всіх хворобах, розв’язувати всі питання на прийомі, які пов’язані з одним пацієнтом. Добре, коли одна людина може повністю бачити всі проблеми пацієнта. Тому я пройшла спеціалізацію в Інституті удосконалення лікарів і отримала сертифікат.
Про вибір
Завдяки медичній реформі мені вдалось створити власну справу. НСЗУ надає можливість працювати як ФОП і надавати безкоштовні лікарські послуги людям.
Мені подобається, що я можу більше спілкуватися з пацієнтом, а не так, як на прийомах у звичайній поліклініці, коли за дверима ще 20 людей нервово чекає свою чергу.
Медична реформа дала лікарям більше свободи і можливостей організувати свій час. Я можу довше залишитись на роботі і ніхто не буде вказувати, що твій робочий день закінчився і потрібно звільнити кабінет для іншого лікаря. Або можу не направляти пацієнта до вузького спеціаліста, якщо бачу, що причина хвороби, наприклад, у психосоматиці.
Крім того, я можу вдосконалюватись і приділяти час тому, що справді потрібно. Тому ні на хвилину не пошкодувала про свій вибір. І тут є пряма пропорція – абсолютно все залежить від самого лікаря, його зусиль та цілей.
Не всі лікарі стають ФОПами, бо бояться, що щось не вийде чи прогорять кошти. А хтось очікує, щоб пройти протоптаними стежками.
Про покликання
У мене ніколи не стояло питання, ким я хочу стати. Ще з дитинства мріяла бути лікарем, адже і дідусь був медиком і батько мав відношення до цієї справи. У школі працювала санітаркою у хірургічному відділені місцевої лікарні.
Коли мені було два роки, то я опинилась на операційному столі з гострим апендицитом. І тоді хірург врятував мені життя. Тоді не було таких досліджень, допомогли лише його досвід та розум. Саме цей лікар сприяв вибору майбутньої професії. І коли я його зустріла на вулиці, то він запропонував працювати санітаркою.
Читайте також: Як працює медреформа на Львівщині: приватна клініка може бути безкоштовною. Приклад Сколе
Вступити в університет вийшло не з першого разу. Але тоді я була переконана, що буду вступати доти, поки не побачу себе у списках зарахованих на навчання. Мені поталанило і зараз я нарешті одягаю білий халат з величезним задоволенням.
Відкрила власний кабінет
У клініці з лікарів працюю я і ще один колега. На двох ми маємо 1500 декларантів. Зарплата сімейних лікарів залежить від кількості підписаних декларацій та віку пацієнта.
Від НСЗУ щомісяця я отримую близько 60 тисяч гривень. Так, на перший погляд сума чимала, але вона швидко закінчується. Найдорожче обходиться оренда приміщення та зарплата. Минулого кварталу заплатили аж 11 тисяч тільки за податки. Також є певні витрати за комуналку, обладнання, послуги зв’язку.
Я орендую приміщення 100 кв.м. Є два просторих кабінети, маніпуляційна, приймальня. Якщо хочете облаштувати кабінет, то будьте готові викласти за це близько 100 тисяч гривень.
Моя зарплата зараз близько 20 тисяч. Але доводиться щомісяця витрачати багато коштів. Тому лікарі мають бути готовими, що сума від НСЗУ не така велика, як може здатися на перший погляд.
Про сарафанне радіо
Абсолютно всі послуги, які ми надаємо, є безкоштовними. Це первинний прийом пацієнта, спостереження за їхнім здоров’ям, декларування, вакцинація, лікування, направлення до вузьких спеціалістів. Так само видаємо лікарняні листки, різні довідки, направлення на санітарно-курортне лікування. Ми обслуговуємо як і новонароджених, так і тих, кому понад 90 років. Поки працюємо вчотирьох – я, ще один сімейний лікар, медсестра і адміністратор.
Читайте також: Школа пацієнтів, QR-коди і електронні картки. Чому сімейним лікарям потрібно брати приклад з Вознесенська
Наш кабінет знаходиться у житловому комплексі. У нас є вивіска, завдяки якій ще на початку почали приходити пацієнти. Люди передавали одне одному інформацію і йшли підписувати декларації, були й такі, хто приходив від інших лікарів. Спрацювало сарафанне радіо, бо знайомі почали розповідати своїм знайомими про нас і так інформація поширилась. Але головною рекламою вважаю уважне ставлення до тих, хто до нас звертався.
Я намагаюсь постійно навчати пацієнтів, давати знання їм, щоб вони розуміли, коли симптоматика загрожує життю і потрібно телефонувати нам, а коли можна впоратись самостійно.Крім того, часто їздимо на виклики і відвідуємо новонароджених. Були такі випадки, коли наші пацієнти народжували вдома і ми потім їздили на огляд дітей. А також є багато людей похилого віку, які просто не можуть прийти.
Про діагностику онлайн
Наш робочий день починається о 9 ранку і може закінчуватись о 21:00. Люди звикли до того, що можна до нас звертатись у будь-який час доби.
Часто телефонують ввечері чи на вихідних, а також пишуть у вайбері. Інколи просто немає часу відпочити, але я просто не можу не відповісти на дзвінок пацієнта.
Дуже часто доводиться робити онлайн-огляди. Пацієнти телефонують в вайбері з проблемами. Надсилають фото всього, що завгодно – і висипів, і мигдалин, і памперсів. Безумовно, не завжди по фото можна поставити діагноз. Але саме в цьому перевага сімейного лікаря, що ми чудово знаємо людину і її проблеми. Є і складнощі в тому, щоб не пропустити хворобу, або навпаки не зайнятись гіпердіагностикою. Важливо підібрати підхід до пацієнта, зрозуміти, що він тебе почув і буде виконувати твої настанови.
Така віддалена робота дуже допомогла на карантині, адже майже з усіма пацієнтами ми спілкувались онлайн. До речі, у цей час значно знизилась кількість респіраторних захворювань. Але все змінив Великдень. Після нього збільшились захворювання і довелось активніше приймати людей. Близько 10 моїх пацієнтів захворіли на коронавірус. Всі вони перебували вдома під нашим наглядом і не потребували госпіталізації.
Читайте також: Продав квартиру, щоб відкрити кабінет. Як працює медреформа на Тернопільщині
Робота сімейного лікаря має багато труднощів. Ще на початку стояло питання видачі лікарняних листків і довідок. Бо коли на печатках стояло слово ФОП, різні структури, які не знали про медреформу, не розуміли хто такі приватники і як це ми безкоштовно працюємо. Буває досі перепитують з подивом: а чи правда не треба платити кошти?
Про кабінет вакцинації
Серед моїх пацієнтів є понад 100 дітей. Через це гостро стояло питання щеплення. Тому ми облаштували кабінет вакцинації.
Та головне – це вакцини від основних хвороб, які нам дала держава. Останній рік ми щеплюємо як державними вакцинами, які є безкоштовні для наших пацієнтів, так і комбінованими, які люди купують самі. У нас є багато задекларованих студентів, які потребують вакцинації, тому щеплення можемо робити тричі на тиждень.
Сьогодні для мене головне – якісно надавати допомогу тим пацієнтам, які в мене є. Вони не повинні відчувати незручностей через карантин чи інші проблеми. Я хочу розширювати свій кабінет і мати в штаті реабілітолога і масажиста. Хочеться зробити все для комфорту пацієнта. І найважливіше, коли людина отримує задоволення від того, що може здійснювати свою мрію дитинства.
Матеріал створено в рамках проєкту «Медична реформа: успішні кейси спростовують міфи», який впроваджується #ШоТам за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.
Суспільство
“Постільна білизна, що робить дім затишнішим, а світ добрішим”, – каже Юлія Бігун, засновниця бренду Ohra Home. Це унікальний проєкт, адже постіль створена незвичайними жінками – мамами особливих дітей. Зазвичай, їм складно знайти роботу, адже більшість часу потрібно проводити з малечею. Ohra Home розв’язує цю проблему. Тепер мами мають можливість працювати та створювати стильну постільну білизну. А кошти від продажу йдуть на медичну допомогу дітям з інвалідністю.
Юлія Бігун розповіла нам про те, як вдалось заснувати проєкт, особливості соціального бізнесу та допомогу мамам дітей з інвалідністю.
Мами дітей з інвалідністю не можуть знайти хорошу роботу
Історія почалась два роки тому. Я завжди любила та вміла шити, але ніколи не мала швейної машинки. Та якось друзі здійснили мою мрію і подарували її. Спочатку я почала шити одяг для храму, де служить мій чоловік. Адже церковна продукція дуже дорога, тому я створювала її сама. Але згодом подумала, що можна було б зайнятись пошиттям постільної білизни на продаж.
Чотири роки тому я заснувала фонд “Твоя любов”, де ми допомагаємо дітям з інвалідністю з Фастівського реабілітаційного центру. За час роботи ми побачили, що 70% сімей з такими дітками є неповними та малозабезпеченими. Є величезна проблема – мами не можуть влаштуватись на роботу зі звичайними графіками, адже потрібно постійно доглядати за малечею. Тому вони зазвичай працюють прибиральницями, або взагалі сидять вдома. Їм дуже складно.
І якось ми з чоловіком сиділи біля храму і я розповіла про свою ідею шити постільну білизну. Тоді він і каже, що можна спробувати навчати цих мам дітей з інвалідністю шити і дати хорошу роботу. І у цей же момент мені написала знайома волонтерка з Німеччини, мовляв, знайшла грант, давай щось вигадаємо і подамося. Їй сподобалась моя ідея і ми подали заявку. Так отримали 3 500 євро від Partnerschaft Ost-Bistum Magdeburg на обладнання, машинки та перші тканини.
Читайте також: Екотовари руками незрячих. Історія вінницького підприємства «КлубОк»
Я почала навчатись та читати багато інформації, бо зовсім не розумілась на веденні бізнесу. Спочатку навіть не уявляла, як це все працюватиме – було лише бажання допомогти цим мамам.
Зарплата вище ринкової та можливість реалізації
Зі своєю ідеєю я звернулась до директора Фастівського реабілітаційного центру, де ми з фондом допомагаємо сім’ям. Там почали запитувати мам чи хотіли б вони попрацювати у нас. Знайшлося вісім жінок, які погодились. Але потім зіштовхнулись з новою проблемою – навчити їх шити. Довгий час ми шукали технолога, а потім виявилось, що одна з мам дітей з інвалідністю професійна швачка. Зараз вона працює у нашому проєкті та навчила всіх інших шити. Це зайняло близько пів року, адже почати з нуля працювати на машинці важко.
Спочатку долучитись до проєкту погодилось вісім мам, а залишилось п’ять. Було декілька критеріїв відбору – бажання вчитись, відповідальність та акуратність. Деякі мами прямо казали, що це не для них.
Зараз ми ще навчаємо двох мам – одна буде шити, а інша – пакувати продукцію. Всі працівниці мають вільний графік роботи, але є чіткі терміни виконання 1-3 дні. Кожна мама саме бере в роботу стільки комплектів, скільки може зробити – хтось може 10, а хтось і 20. Але обов’язково потрібно здати продукцію у чіткі терміни. Звичайно, ми зважаємо і на складні ситуації жінок. Наприклад, якщо у дитини з синдромом Дауна стаються приступи, то звісно мама може не працювати в цей час.
Зараз наші працівниці отримують хорошу зарплату – вищу за ринкову на 20-30%. Я спеціально дізнавалась ціни на різних фабриках. Наш проєкт розв’язує головну проблему – мами дітей з інвалідністю можуть працювати та отримувати за це гідну оплату.
Люди повертаються за новими комплектами
Перші продажі постільної білизни у нас почались лише місяць тому, але підготовка до запуску бренду зайняла майже два роки. Спочатку ми виграли грант, а потім навчання мам припало на мою вагітність. У мене був сильний токсикоз, тому я не могла повноцінно керувати процесами. Планували запуститись у березні 2020 року, але через карантин все відклали.
Читайте також: Сім українських брендів текстилю з льону
Але найбільша пауза була пов’язана з пошуком тканин. Знайти дійсно якісну однотонну бавовну в Україні дуже складно. Багато постачальників пропонують щось на кшталт 7-го кілометра, якусь тканину у квіточки чи поганої якості. Також пропонували матеріал 50 на 50 з поліестером, але ми одразу вирішили, що нашу постіль будемо шити тільки з 100% бавовни без ніяких домішок. Зараз закуповуємо тканину в Азербайджані, Молдові, Польщі та Білорусі. Поки в асортименті лише однотонна постіль, але ми плануємо співпрацювати з художниками та робити унікальні принти. Та на все потрібні ресурси. Грантові кошти давно закінчились, а щоб втілити ідею в життя потрібно докладати чимало своїх грошей.
Поки прибутку проєкт не має, коштів вистачає тільки на оренду приміщення, тканину та зарплату працівникам. Але хоч ми і працюємо лише місяць, проте вже маємо багато клієнтів, яким подобається і колір, і якість продукції. Але найбільше мене радує те, що вони повертаються за другим, третім комплектом. Це неймовірно.
Поки ми продаємо постіль тільки онлайн. Скоро будемо представлені на “Куражі” і “Всі. Свої “. Крім того, плануємо вийти на міжнародну платформу Etsy.
Особливі мами з особливими історіями
Знаєте, от часто у мене бувають важкі моменти, коли щось йде не по плану і опускаються руки. Тоді мені здається, що проєкт взагалі нікому не потрібний і ми робимо все даремно. У такі моменти мене заспокоюють мої працівниці. Я радію від того, що вони щасливі працювати у нас, можуть собі заробляти на життя та стають незалежними від чоловіків.
Також ми ще й намагаємось допомагати дітям. От у нас є мама з інвалідністю і у її сина вади слуху. Минулого року ми купили для Назарчика слуховий апарат. Емоції дитини, коли вона починає чути, просто не передати словами. Так само і мама розцвіла. Вона має ще трьох дітей, жила в селі, ніде не могла працевлаштуватись і сиділа вдома. А тепер заробляє на життя. Я розумію, що проєкт справді корисний.
Читайте також: Проєкт «не про жалість». Як працює інклюзивна кондитерська «ФіолЄтово»
Всі наші працівниці особливі жінки з власними історіями. Я планую зібрати історію кожної, щоб розказати про них людям.
От у нас ще є мама, яка всіх навчила шити. Алла справжня бджілка – налаштовує процеси, перевіряє якість та дає настанови іншим. У неї хлопчик з інвалідністю, його звати Андрійко. У нього вроджена вада серця. Алла часто приводить його в майстерню і він нам охоче допомагає – то тканину перенесе, то щось подасть. Я взагалі хочу облаштувати якийсь куточок у майстерні, де б діти змогли проводити час, поки мами працюють. Адже дуже часто мамам немає з ким залишити малечу навіть на кілька годин.
Ще одна мама зараз навчається і скоро буде у нас працювати. Її старший син має ДЦП. Вони живуть в селі у дуже старому будинку, де стеля була повністю вкрита пліснявою. Ми вирішили їм допомогти. Мій чоловік до свого дня народження зібрав кошти і ми повністю утеплили будинок та перекрили дах. Тому такими маленькими кроками допомагаємо сім’ям і в проєкті Ohra Home, і у фонді “Твоя любов”.
Кошти від продажу – на допомогу дітям з інвалідністю
У центрі “Твоя любов” є 152 родини, якими ми опікуємось. Основний прибуток від продажу постільної білизни плануємо віддавати на реабілітацію дітей, оплату ліків та операцій. Адже були такі моменти, коли терміново за добу треба зібрати 25 000 гривень. Це дуже складно, тому потрібно, щоб кошти були завжди для таких випадків.
З цього і вийшла ідея соціального бізнесу з двома основними цілями – забезпечити роботою та реалізацією мам дітей з інвалідністю, а також допомогти цим дітям вчасно.
Читайте також: Інклюзивні теплиці: як на Вінниччині люди з інвалідністю стають аграріями
Наш фонд “Твоя любов” ми заснували ще 4 роки тому. Його створення – це такий поклик душі. На той час я познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком і він мені сказав, що мріє усиновити 10 дітей, дати їм освіту та реалізувати у житті. І каже, що було б чудово створити якийсь фонд зараз, щоб можна було допомагати дітям. Тоді я познайомилась з мамою хлопчика, у якого був рак. Я допомагала родині знайти донорів та кошти на лікування. Відтоді ми почали шукати людей, для яких можемо щось зробити. Одразу почали звертатись у дитячі будинки, але там нам відповіли, що їм допомога потрібна тільки фінансова. Тому зараз ми допомагаємо тільки малозабезпеченим родинам і таким центрам, як у Фастові.
Уже 4 роки ми допомагаємо людям. Все почалось з бажання і переросло у велику справу – фонд “Твоя любов” та бізнес “Ohra Home”. Ти розумієш, що ти потрібний і робиш хорошу справу. Я навіть не думала, що ми зможемо врятувати стільки родин. Ще на початку я не розуміла як допомогти 20-м дітям з інвалідністю. Для мене це було неможливо. А зараз вже є в центрі 152 родини.
Суспільство
Українці створили інтерактивну мапу місцями життя і творчості Лесі Українки – там відображено понад 20 міст світу, де відбулися переломні події у житті письменниці з описами цих подорожей.
Розробила мапу команда журналу «Локальна історія». Переглянути карту можна за посиланням.
«Ми знаємо її як Українку. І часто замикаємо у кордонах України. Ще частіше шкодуємо через хворобу, яка вбила її молодою. Попри те, Лариса Косач за свої 42 роки не мала меж. Ані географічних, ані літературних. Озеро Нечимне на Волині надихнуло її на «Лісову пісню», а «Камінного господаря», дії якого відбуваються в Іспанії, завершила у Грузії», – йдеться у повідомленні.
Читайте також: VR з шоломами чи повна темрява: сім незвичних квест-кімнат в Україні
Зазначається, що мапа розповідає про те, як Леся Українка вийшла далеко за межі України, при цьому України не втратила.
Нагадаємо, вийшов тизер-трейлер анімаційного фільму «Мавка. Лісова пісня».
Як ми повідомляли раніше, підлітки з Ужгорода зачитали реп-біографію Лесі Українки.
Головне фото: bbc.com.
Суспільство
До 150-річного ювілею Лесі Українки студія Animagrad представила новий тизер-трейлер повнометражного анімаційного фільму «Мавка. Лісова пісня».
Зазначається, що реліз мультфільму відбудеться в 2022 році.
Про мультфільм
«Мавка. Лісова пісня» – повнометражний анімаційний фільм української студії Animagrad, заснований на образах із драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» та древніх міфів. Це історія про чудодійну силу любові, яка здатна об’єднувати, рятувати і дарувати життя. У проєкті переплітаються безліч елементів традиційної та сучасної української культури: міфології, літератури, музики і танцю.
Персонажі
Сценарій анімаційної стрічки «Мавка. Лісова пісня» засновано на класичному сюжеті драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» та на образах із української міфології.
У новому тизері-трейлері розгортаються захопливі події! Головна героїня Мавка приходить на допомогу наляканим зубрам. Вона – Берегиня й Душа Лісу, тонко відчуває настрої лісових жителів і здатна долати їхні страхи. Її магічна сила заспокоює і спрямовує стривожених мешканців Лісу на рятівний шлях.
Ця сцена відображає екологічну місію мультфільму – привернути увагу до захисту тварин, що знаходяться на межі зникнення: зубра, чорного лелеки, євразійської рисі та бурого ведмедя, а також рослин і метеликів. Про цю важливу тему в тизері-трейлері нагадує і зворушливий епізод із риссю та рисеням. Партнером проєкту в цій місії став Всесвітній фонд природи WWF-Україна.
Читайте також: VR з шоломами чи повна темрява: сім незвичних квест-кімнат в Україні
Поряд із реальними тваринами у відео можна побачити й міфічних лісових створінь з давніх українських легенд. А ще вперше глядачі побачать коханого Мавки – талановитого музику Лукаша.
Також вперше в українській анімації для роботи над пластикою та рухами 3D-героїні Мавки було запрошено приму-балерину Національної опери, народну артистку України Катерину Кухар. На знімальному майданчику вона відтворювала дії головної героїні, їй навіть довелося виконати кілька трюків. Результат цієї кропіткої, технічно складної роботи можна побачити у сцені з зубрами.
Музика фільму
Також особливу увагу в мультфільмі приділено музиці. До створення саундтреку тизера-трейлера залучили українських музикантів, серед яких – відомий фольклорний мультиінструменталіст Максим Бережнюк. Спільно з італійським композитором Даріо Веро була розроблена концепція об’єднання кінематографічної оркестрової музики та українських народних інструментів.
Читайте також: “Так” українському кіно! Як працює онлайн-кінотеатр Takflix
Унікальний та самобутній образ Мавки, зітканий із древніх легенд та елементів живої природи, доповнює низку сильних жіночих характерів, створених студією Animagrad, серед яких – героїні мультфільмів «Викрадена принцеса: Руслан і Людмила» (2018) та «Роксолана».
Чарівність слов’янської автентики, сюжет, сповнений пригод, багатогранні характери героїв і добрий гумор роблять цей мультфільм привабливим для дітей і дорослих у всьому світі.
Нагадаємо, у Львові стартували зйомки кіносеріалу за романом української письменниці.
Як ми повідомляли раніше, до лонг-листа премії «Оскар» потрапили два українські фільми.