Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
o 1d3h74m6s1ch5iv81qdg445hl35t o 1d3h74m6s1ch5iv81qdg445hl35t

NewСхід

Підприємець відроджує занедбане садівниче товариство на Донбасі

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Успішний підприємець Іван Дегтяр, який створив компанію з екологічного миловаріння у Слов’янську, відроджує занедбане садівниче товариство. Про це йдеться у публікації Свои.City.

Товариство “Мрія” у селі Адамівка було створено у 1988-му та з роками прийшло в запустіння. Навесні 2017 року Іван покликав на загальні збори всіх членів “Мрії” і запропонував їм об’єднати зусилля у відродженні саду.

Об’єднали землі в сад і виробляють сік

Члени садового товариства надали Івану вотум довіри, обравши його головою. Єдине, що залишилось у товариства “Мрія” після занепаду – це 43 гектари землі з невеликою орендною платою і близькістю до джерел води.

Читайте також: Переселенець із Луганська будує на Дністрі незвичну ГЕС

“Мрію” вирішили відновлювати, але вже з новими підходами і правилами. Всі запустілі ділянки (близько 600) об’єднали у один колективний сад у рамках інвестиційному проекту “Адамівка”.

На цільові внески закупили обладнання для виробництва яблучного соку та “живого уксусу” під торговою маркою “Адамівка”. Тепер у саду стоїть “польовий комбайн” для переробки продукції. Влітку минулого року виробили 3000 літрів соку.

Знайшов саджанці на Вінниччині

Іван довго шукав потрібні сорта яблунь, які б давали гарний врожай, не хворіли та були не дуже привередливі у догляді. Такі яблуньки знайшлись у Вінницькій області. Дегтяр разом з сином-підлітком всю відпустку віддав на те, щоб прищепити саджанці.

За словами Івана, все у них гарно, але не вистачає споживачів продукції та членів товариства. Як же можна стати членом цього “райського саду”?

“Ідея дуже проста. З квітня по травень у саду треба висадити 4000 саджанців яблунь, абрикосів та слив. Будь-хто весною, взявши з собою друзів, може приїхати в Адамівку , щоб висадити дерево і взяту опіку над ним (тобто декілька разів його полити). На висаджені дерева ви отримаєте сертифікат зGPS координатами, таким чином ставши повноправним учасником садівничого товариства”, – пояснює Іван.

Читайте також: Переселенець із Донецька заснував меблевий бізнес і завойовує світ

Якщо з якихось причин людина не зможе зробити це самостійно, то можна сплатити за висадку дерева та його полив у перший рік. З розрахунку Івана, це становить 42 грн за рік на одне дерево. Можна навіть зробити це дистанційно, отримавши іменний сертифікат на дерево поштою.

Висадять 10 тисяч дерев

Всього за планом, розробленим на три роки, у саду будуть висаджені 10 тисяч дерев. Членами садівничого товариства можуть бути дитячі садочки, школи або інші заклади харчування. П’ята частина врожаю ( в тому числі переробленого – сік, оцет) буде розподілена між членами садівничого товариства. Інша частина піде на оплату роботи працівників, які будуть працювати в саду та інші витрати на переробку і т.ін.

“Ми робимо перші кроки у колективному садівництві і не застраховані від помилок, критик та невдач”, – додає Іван.

Але кожен з учасників може запропонувати свої ідеї, які винесуть на відкрите голосування. Свою місію Іван бачить подібною до облаштування вселенського ковчегу у вигляді зеленої планети радості. Тому Іван творить “райський сад” на своїй землі та запрошує співмешканців до свого “ковчегу”.


Підтримай ШоТам

Реклама

NewСхід

На Донеччині презентували туристичний маршрут «Феєрія солі»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Виробник кухонної солі «Артемсіль» на Донеччині презентував туристичний маршрут «Феєрія солі».

Про це повідомили у пресслужбі державного підприємства «Артемсіль».

Зазначається, що перша екскурсія відбулася урочисто в соляній шахті стволу 3-БІС. До уваги відвідувачів:

  • багатотонні скульптури і барельєфи,
  • унікальні природні монокристали та інші предмети з солі,
  • велика соляна зала, у якій за допомогою світла та звуку утворюється неймовірний візуальний ефект присутності в морських глибинах.

Новий туристичний маршрут відкриває можливість для тисяч відвідувачів побачити унікальні особливості соляного мінералу як чудового матеріалу для втілення мистецьких витворів.

Читайте також«Нам просто хотілося жити». Як благодійна організація «100% життя» вже 20 років рятує ВІЛ-позитивних українців

Маршрут відкриває оздоровчий і рекреаційний потенціал підземних соляних галерей. Екскурсійний об’єкт створили для популяризації туристичного потенціалу Донеччини серед відвідувачів з усієї України та зарубіжжя.

ДП «Артемсіль» – найбільший виробник кухонної солі в Центральній і Східній Європі. У 2020 році воно виробило 1,18 млн тонн солі. Торік підприємство відвантажувало свою продукцію в 15 країн світу.

Нагадаємо, стартує будівництво туристичної інфраструктури для Національних природних парків України.

Як ми повідомляли раніше, американський архітектор створив 3D-візуалізацію інклюзивного парку у Слов’янську.

Фото: artyomsalt.com.

Підтримай ШоТам

Читати далі

NewСхід

Краматорськ на Донеччині отримав 9 нових автобусів для рейсових маршрутів

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Краматорську Донецької області на маршрути у грудні вийдуть 9 нових автобусів виробництва Чернігівського автозаводу.

Про це повідомили у пресслужбі міської ради.

За інформацією, на початку січня 2022 року місто придбає ще 5 автобусів. І в такий спосіб Краматорськ матиме 32 одиниці нової техніки, які замінять старий громадський транспорт.

Читайте також«Ніхто не очікував, що монахині відкриють бізнес». Як черниці з Івано-Франківщини запустили успішну власну справу

Нові автобуси Еталон А08128 «ТРОЯНДА» розраховані на 70 місць, із яких 24 посадкових, з них 4 для людей з інвалідністю.

Автобуси мають цифрові інформаційні табло та звукові системи сповіщення.

Нагадаємо, громадам Харківщини передали нові шкільні автобуси.

Фото: krm.gov.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

NewСхід

У Станиці Луганській випікають хліб за європейськими рецептами

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Підприємець Євген Молчанов зі Станиці Луганської на Луганщині за грантом від Проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України» отримав обладнання для розширення своєї пекарні.

Тепер «Добра пекарня» виготовляє 50 видів хлібобулочних виробів на тиждень.

Підприємець вже використовує у роботі подову та конвекційну печі, холодильну та розстійну шафи, тістоміс.

«Завдяки цьому обладнанню ми почали випікати хліб на заквасках, раніше робили лише дріжджовий. Подова піч дозволила нам випікати такий хліб – він має більш тривалий термін зберігання, він не містить домішок. Раніше закваска мала стояти 36 годин, зараз це 12 годин для підготовки тіста, яке стоїть у холодильній шафі, а зранку ми випікаємо цей хліб. Також ми значно збільшили кількість рецептів у пекарні. Використання сучасного пекарського обладнання дозволило вдвічі збільшити наш валовий дохід», – говорить Євген Молчанов.

Щодня звечора у пекарні готують тісто, зранку пекарі формують хліб або булочки та випікають вироби.

Продають їх у крамниці власника пекарні. Хліб купують місцеві жителі, військовослужбовці, ті, хто приїжджає з тимчасово окупованих територій до Станиці Луганської. Також підприємець налагодив співпрацю з іншими крамницями, тож має гуртових покупців хліба.

У роботі станичан – рецепти з виготовлення десяти видів хліба: балканський, норвезький, альпійський, кукурудзяний, гречаний, фітнес-хліб, з додаванням насіння соняшника, гарбуза, кунжуту.

Читайте такожЯк засновник пекарні «Культ хліба» наважився відкрити власну справу (ВІДЕО)

За словами Євгена, люди купують різні види хліба, але найбільше його клієнти полюбляють альпійський з насінням льону, чіа, соняшника. Популярністю користуються також цибульні багети – з хрумкою скоринкою та голландською цибулею.

Щоб випікати такий хліб, підприємець вчився у приватних пекарнях Києва та Харкова, спілкувався з технологами, які виготовляють крафтовий продукт у Дніпрі, Львові, Полтаві.

За ціною хліб різний – від 16 гривень за буханець соціального до 25 гривень за фірмовий альпійський.

У пекарні працюють двоє жінок, яких підприємець взяв на роботу за цим грантом. Цьогоріч влітку працівники пекарні пройшли навчання, щоб впровадити стандарти HACCP – cистему безпечності харчових продуктів. Консультант Проєкту USAID Олексій Кузьменко проконсультував виробників та допоміг запровадити стандарти безпеки харчових продуктів на виробництві. Після цих консультацій у пекарні додатково придбали обладнання (дошки, ножі, санітайзери), промаркували усе задіяне у виробництві обладнання, склали реєстр постачальників сировини.

Попри конкуренцію з іншими виробниками хліба – місцевими малими виробництвами та хлібозаводами, які привозять продукцію до Станиці Луганської з інших міст регіону, – підприємець вважає, що має свою нішу. Тримати марку продукції Доброї пекарні допомагає якісна сировина, пакування та любов до справи, яку вкладають пекарі щодня у свої ароматні вироби.

Читайте такожСонячний кооператив: як звичайні українці у Славутичі заробляють на електроенергії

Пекарня приваблює покупців запашним хлібом та асортиментом, який постійно зростає. У планах – випічка виробів тривалого зберігання (пряників, печива) та пошук клієнтів з інших регіонів України.

Нагадаємо, у Києві печуть крафтовий ремісничий хліб зі спельтою.

Як ми повідомляли раніше, у Черкасах чоловік запустив виробництво крафтового хліба.

Фото: facebook.com/ERAUkraine.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Шопочитати

Суспільство6 години тому

«Нам просто хотілося жити». Як благодійна організація «100% життя» вже 20 років рятує ВІЛ-позитивних українців

На початку 2000-х Дмитро Шерембей дізнався про свій позитивний ВІЛ-статус. До вірусу імунодефіциту додалися туберкульоз...

Суспільство1 день тому

#ЩедрийВівторок. Як українські діти долучаються до благодійності та допомагають іншим

Здавалося б, робити добрі справи, допомагати та змінювати світ на краще можуть здебільшого дорослі, адже...

Суспільство4 дні тому

«Ніхто не очікував, що монахині відкриють бізнес». Як черниці з Івано-Франківщини запустили успішну власну справу

Колись вона уявляла монастир місцем, де лише моляться. Тому довго не наважувалася прийти до нього....

Суспільство5 днів тому

Шукає добро на війні. Як радянський дисидент Анатолій Лютюк почав волонтерити на Донбасі, та до чого тут казки

Дисидент та художник Анатолій Лютюк переїхав до Естонії понад 40 років тому. Після боротьби з...

Суспільство1 тиждень тому

«Нас вважали диваками, а ми хотіли свободи». Історія родинної екоферми «Лиманська коза» на Херсонщині

Залишити місто та створити екоферму з виробництвом сиру – це не було планом, але стало...