Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Переселенець із Криму заснував сироварню на Черкащині

Опубліковано

Кримчанин Февзі Саліджанов разом із дружиною та дітьми переїхав на Черкащину після анексії Криму. Тут заснували родинну сироварню, повідомляє Суспільне.

Спочатку 29-річний Февзі Саліджанов з дружиною винаймали житло в Черкасах та Корсуні, потім придбали будинок у Шполянському районі. 

Домашній цех

Ранок 29-річного Февзі розпочинається із поїздки по молоко до сусіднього села. Його придбав 90 літрів. Каже, готуватиме сир Сулугуні.

“Ось це у нас тут ніби маленький цех удома. У нас все необхідне для сироваріння. Починали ми з таких от кастрюль, а потім із часом придбали таку сироварню”, — розповідає чоловік.

Читайте також: Як переселенка вдягає спортсменів з усієї України (ВІДЕО)

В холодильниках зберігають сири. В них є бринза і різновиди твердих італійських сирів. Рецепти беруть в інтернеті.

“Качотта- напівтвердий сир, їх робимо зі спеціями: паприка помідор базилік, оливки. Кремовий сир Рікотта, Скаморца – напівм’який сир”, — каже сировар.

“Наші родичі жили в Карпатах. Там був один сировар, він робив Швейцарські тверді сири. Брат мені надіслав відео. Я теж вирішив спробувати зробити такий сир. Лише для себе, і в думках не було займатись цим. Брат прислав, ми спробували. Для нас твердий сир – це було взагалі щось. Потім вирішили продавати. Купив молока, зробив декілька головок сиру і люди розкупили”, — пригадує Февзі початок родинної справи.

12 видів сирів щотижня

А потім сироваріння захопило – додає Февзі. Нині щотижня вони виготовляють 12 видів сирів.

“З мінусів – це тільки те, що постійно занятий! Постійно є якась робота! Але з іншого боку, мені це подобається, я завжди в теплі і затишку, діти при мені. Я не їжджу на заробітки кудись далеко”, — розповідає він.

Після переїзду, каже чоловік, не змінився, але подорослішав.

“Я скоріше змінився через те, що дорослішаю! Ну, що ще… Ставлення людей, тут краще, я Вам скажу. Тут люди добріші, вихованіші. В Криму теж гарні люди! Але мені тут подобається більше”, — зізнається Февзі.

Суспільство

Житній ринок святкує 45-річчя: ярмарок, лекції, майстер-класи та музика в серці Подолу

Опубліковано

У суботу, 24 травня, київський Житній ринок відзначатиме своє 45-річчя. З цієї нагоди організатори підготували насичену програму з ярмарком, дегустаціями, лекціями, майстер-класами та музичними виступами.

Про це повідомляють на сторінці Shum.Rave у інстаграмі.

Відвідувачів запрошують з 12:00, вхід вільний. Протягом дня відбуватимуться лекції, присвячені архітектурі, історії та культурі Житнього ринку. Серед спікерів — дослідниця архітектури модернізму Ельміра Еттінгер, історик Леонід Марущак, археолог Іван Зоценко та інші фахівці.

Читайте також: У Києві до Дня міста влаштовують квест по улюблених маршрутах відомих киян

Для охочих створити щось власноруч організують майстер-класи з мозаїки, українського скоропису та слов’янської в’язі. Також на гостей чекає ярмарок із дегустаціями сирів, соків та морозива.

Музичний супровід забезпечить команда Shum.Rave, яка виступить з 13:00 до 21:00. Житній ринок розташований за адресою вул. Верхній Вал, 16.

Нагадуємо, що у Києві створюють перший в Україні терапевтичний простір для ветеранів.

Фото: Савелій Барашков

Читати далі

Суспільство

Із програміста — в художники на тістечках: як чоловік з інвалідністю знайшов себе у солодкому мистецтві (ВІДЕО)

Опубліковано

Колишній програміст з Миколаївщини Сергій Максименко тепер створює яскраві зображення на печиві й тортах, перетворюючи десерти на витвори мистецтва, завдяки державній програмі компенсації за облаштування робочого місця.

Виклики зі здоров’ям

49-річний Сергій Максименко усе своє життя присвятив компʼютерам — зокрема, чоловік займався програмним забезпеченням підприємств у селищі Криве Озеро на Миколаївщині. Але через 15 років хвороба суглобів хребта змусила його залишити роботу — через біль він більше не міг довго сидіти.

«Коли комп’ютери впроваджувалися всюди, клієнтів було багато. Я обслуговував цю техніку, навчав людей. З часом хвороба давала про себе знати. Я просто не зміг витримувати конкуренцію, і клієнтів ставало все менше і менше», — розповідає програміст.

Після цього він 18 років працював тільки дистанційно — репетитором з інформатики чи фахівцем техпідтримки. Але мріяв знову працювати в команді — і ця мрія здійснилася.

Компенсація за облаштування робочого місця

Односельчанка Сергія Марина Гавловська після 20 років випікання вдома відкрила в Кривому Озері власну пекарню. Окрім місцевих мешканців, її вироби замовляли майже в усі сусідні села. Жінці кортіло зробити свої торти яскравішими й придбати харчовий принтер, аби друкувати на смаколиках різні зображення. Її зупиняло те, що вона сама не впоралася б з технологією, тому вона шукала працівника, який міг би опанувати процес друку.

Коли її донька зламала ноутбук, Марина звернулася до Сергія по допомогу — і зрозуміла, що знайшла ідеального кандидата. Вона придбала обладнання й офіційно запросила Сергія до команди. А завдяки програмі від Центру зайнятості отримала компенсацію майже у 80 тисяч гривень на облаштування робочого місця для нового співробітника.

«Добре, що держава підтримує підприємців у працевлаштуванні людей з інвалідністю. Та й облаштувати робоче місце мені особисто теж було б дуже тяжко», — зазначає Марина.

Сьогодні завдяки Сергію пекарня може виконувати корпоративні замовлення та друкувати на тортах улюблених персонажів. Це значно прискорило процес. Сергій сам створює макети, виставляє продукцію та друкує. Власниця закладу ділиться:

«Людям дуже подобаються зображення на тортах їхніх рідних і близьких — вони замовляють такі торти на подарунок. Якщо раніше на один виріб ми витрачали часу до пів години, то тепер можемо зробити зображення на торті за одну хвилину».

Наразі програміст розробляє нові дизайни для декорування солодощів, а також вивчає дизайнерську справу. Більше про  натхненну історію Сергія Максименка дивіться у відео за посиланням!

Інформаційна кампанія щодо державної програми компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю реалізується Програмою розвитку Організації Обʼєднаних Націй (ПРООН) в рамках проєкту «Протимінна діяльність в Україні» на запит Міністерства економіки України за участі Державної служби зайнятості та за фінансової підтримки Уряду Республіки Корея.

Читати далі

Суспільство

Франція передасть саперам ДСНС шість роботизованих систем для розмінування

Опубліковано

Французька компанія CNIM Systèmes Industriels разом з естонською Milrem Robotics передасть Україні шість нових роботизованих систем розмінування ROCUS для Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Про це повідомили в Milrem Robotics.

Комплекси ROCUS створені на базі платформи THeMIS, яка вже зарекомендувала себе в різних бойових умовах. Вони дозволяють дистанційно виявляти, підтверджувати та знешкоджувати вибухонебезпечні предмети — від мін до нерозірваних снарядів.

Нагадуємо, що Україна та KNDS Belgium запускають спільне виробництво.

Головна мета таких систем — зменшити ризик для саперів і підвищити ефективність операцій з розмінування. ROCUS оснащені спеціальним обладнанням, яке адаптоване до українських реалій і здатне працювати в умовах підвищеної небезпеки.

Ці шість комплексів приєднаються до семи, які розгорнули ще у 2022 році. Загалом Україна вже отримала 15 систем від Milrem Robotics.

Читайте також: Нові човни для армії: українські розробки офіційно на службі ЗСУ

Фото: Milrem Robotics

Читати далі

Шопочитати

Економіка і бізнес2 тижні тому

Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу

«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...

Суспільство2 тижні тому

Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки

«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...

Суспільство3 тижні тому

Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті

Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...

Військо4 тижні тому

«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну

Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...