Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

“Один сталевий монстр з’їв кілька алмазних стрічок”. Ветеран АТО робить надміцні ножі

Опубліковано

На Чернігівщині Денис Мостович робить ножі зі сплавів металів за технологією, яку використовували ще у 15 столітті для виготовлення лицарських мечів.

У місті Корюківка працює кузня, у якій народжуються клинки із “дамаської сталі”, а коштують такі вироби від $100.

Денис Мостович

У складі 13 окремого мотопіхотного батальйону “Чернігів-1”  протягом 2014-15 років воював на Донбасі. Під Вуглегірськом отримав контузію від розриву міни. Потім з іншими військовими витягував побратимів під Дебальцевим.

У мирному житті працював на Корюківській фабриці технічних паперів. За освітою електрик-зварювальник. “Маю схильність до інженерних рішень, як то кажуть “Божу іскру”. Думаю, що це через високий IQ (сміється)”.

Сталевий монстр за $700

Ножі роблю з 2016 року. Якось отримав ексклюзивне замовлення, думаю, що клієнт був мільйонером. У нас була угода приватності: домовилися, що фото готового виробу я не поширюю в соцмережах і повторювати такий же ніж не буду. Замовник хотів, аби річ лишилися ексклюзивною. 

 
Для своєї майстерні більшість обладнання Денис зібрав власноруч. Частину компонентів взяв на прийомі металобрухту

Дорого, бо довелося міксувати матеріали. Для руків’я використав бивень мамонта, зі срібла робив гард (упор-обмежувач на ручці, щоб рука не зісковзнула на клинок) і тильник (край руків’я). А сталь була найкрутіша – американська rex 121, замовляв її зі Штатів. 

То надтвердий матеріал. Пояснюю: зазвичай майстрові вистачає шліфувальної стрічки, щоб заточити 10 ножів. А клинок із американської сталі “з’їв” декілька алмазних стрічок. Бо 60 одиниць по шкалі Роквелла – шкрябають скло, а той клинок мав цілих 72 hrc.

Читайте також: Українець виготовляє унікальні ножі, які продає в 35 країн світу

“Дамаська сталь”

За книжками німецьких сталеварів опанував технологію “дамаської сталі”. Раніше з такої робили мечі для лицарів, проте “рецепт приготування” було втрачено. У ХХ столітті його відновили. І щоб отримати сплав, як 600 років тому, потрібно змішати три види сталі і зварити ковкою. 

Щоб виготовити один клинок високої якості, потрібно матеріалів щонайменше на $70

Майстри, які займаються ковальською справою понад 10 років, вміють робити мозаїчний “дамаск”, тоді виходить чудернацький малюнок зі сплавів. А технологія малюнку така, як в калейдоскопі – як сталь крутонеш, такий візерунок і вийде.

Читайте також: “П’яний посуд” із Харкова конкурує з ІКЕА та продається в Омані

100 тисяч на майстерню і станки з металобрухту

Усе обладнання і станки зібрав своїми руками: гідравлічний прес, горн, муфельну піч, шліфувальний станок та решту. По-перше, мені це подобається, по-друге, почуваюсь Кулібіним від народження. 

Читайте також: Бізнес на палаючому поліні. Власник Vogner про те, як поєднати прибуток та екологічність

Хоча і додатково вклав ще до 100 тисяч гривень, усе, що десь підзаробив – витратив на матеріали. Суттєво зекономив на матеріалах для обладнання, бо багато деталей знаходжу на прийомці металобрухту, яку тримає мій близький товариш. Але дещо доводиться і купувати – один електродвигун на станок коштує три тисячі гривень.

Ножі у цифрах це:

  • Щоб виготовити один ніж потрібно використати матеріалів на $70.
  • Розпалити горн і розігріти його до 1000 градусів – це година часу, при цьому вигорає 1,5 літри газу (кузня на газу).
  • Заготовки роблю партіями. У горн одразу закидаю пакет для “дамаску”, із якого виходить 5-6 клинків, які одразу кую і закаляю. 

Не роблю “аби як”, бо вважаю, що потрібно робити або якісно, або не братися.

Ціни від $100

Коли тільки починав робити ножі – рахував їх, давав їм імена. А потім від тих сентиментів відійшов і зробив за чотири роки до 400 виробів. Щоправда, це не лише ножі, а й клинки, які продаю іншим ковалям, щоб ті могли з них оформити свої вироби. 

Читайте також: Сім українських ювелірних брендів, які роблять прикраси “з душею”

Вважаю, що хороший ніж не може бути дешевшим за $100. Бо в ціну закладено не тільки роботу майстра і матеріали, а й вартість помічника. От це зараз проблема. 

Навчатися ковальству дуже дорого. Здається, що всі, хто міг працювати – виїхали, а лишились з двома лівими руками. От кума свого люблю і поважаю за золоті руки. Його про що не попросиш – усе вміє. А дай учневі шматок срібла, так зіпсує його і влетиш на 1000 гривень своїх грошей.

Клинки майстра на передовій

Військовим продаю ножі за ціною матеріалів, але виріб віддам не будь-якому. Принципово нічого не роблю для аватарів. А ті хлопці, які підписали контракт і зараз на передку – їм же потрібен нормальний ніж, щоб підстругати щось чи відкрити консерву. Тому їм і знижки.

Читайте також: Каберне Совіньйон за 90 гривень. Власник винарні про те, як роблять справжнє вино

На передовій зараз моїх 10 ножів. Але інші майстри, які купували в мене клинки і доводили їх до ладу, теж передавали. То таких відправили близько 5 кілограмів, а це ще десь 30 штук. 

Холодна зброя чи кухонний прилад

У ножа одна задача – різати. А вже як його назвеш чи класифікуєш, для мене має не таке велике значення.  

В Україні досі немає нормального закону про зброю. Знайомий робить ножі кукрі (бойовий ніж воїнів Непалу). Експерт з Києва дав один висновок, а з Харкова сказав, що це таки холодна зброя. Кожен трактує, як хоче.

А сам я “чоботар без чобіт”. Користуюся ножем, який придбав на виставці за 300 гривень. Він у мене і мисливський, і рибальський, і ковбасу порізати.

Реклама

Суспільство

На Троєщині в Києві відкриють сучасний енергоефективний садочок із басейном (ФОТО)

Опубліковано

У Києві на Троєщині в 24-му мікрорайоні відкриють дитячий садочок № 327 по вулиці Радунській, 7-Б. 

Про це повідомляє пресслужба Деснянської РДА. 

Тут вже завершилось будівництво і різнокольорова триповерхова будівля вже готова до прийняття малюків.

Будівля повністю енергоефективна – з сучасними системами вентиляції та опалення. Все освітлення в садку – енергозберігаюче. 

 

“В дитячому закладі є відеоспостереження – як внутрішнє, так і зовнішнє, охоронна сигналізація, домофонний зв’язок на вході на територію і в будівлю», – розповіла начальниця районного Управління освіти Тамара Постолюк.

Читайте також: У Києві на Березняках реконструювали дитячий садочок (ФОТО)

Розрахований заклад дошкільної освіти на 260 місць – 14 груп. Це сучасний садок з басейном, спортивними та актовими залами, кабінетами логопеда і психолога. Територія садочка облаштована та озеленена для прогулянок та ігор дітей на свіжому повітрі.

Читайте також: На місці пустиря на Херсонщині збудували новий дитячий садочок (ФОТО)

Дитячий садочок побудовано на місці колишньої стихійної парковки. Є кабінети діловода, логопеда, англійської мови з іграшковими «Біг Беном» та двохярусним автобусом, кімнату релаксації. 

Фото: desn.kyivcity.gov.ua

Читати далі

Суспільство

Вийшла друком книга про волонтерів від Українського інституту національної пам’яті

Опубліковано

Український інститут національної пам’яті випустив книгу Наталки Позняк-Хоменко «Волонтери: Сила небайдужих» про російсько-українську війну і різні волонтерські долі.

Як пише armyinform.com.ua, книгу надрукували у тернопільському видавництві «Джура» на замовлення Українського інституту національної пам’яті.

Читайте також: Бібліотеку Софії-Мудрості виклали у відкритий доступ

Зазначається, що до книги увійшло 28 історій, розказаних від першої особи, які репрезентують різні аспекти волонтерської діяльності, пов’язані з російсько-українською війною: підтримка армії, допомога пораненим, підтримка населення, яке стало заручником цієї війни.

 

«Слово «волонтер» в останні роки надійно увійшло в наш лексикон. І не буде перебільшенням сказати, що саме волонтерський рух, ця всенародна підтримка, стала одним із вирішальних факторів спротиву російській агресії. У багатьох моментах саме волонтери замінили собою державні механізми, виявилися оперативнішими, креативнішими, відповідальнішими. І саме завдяки волонтерам наша армія стала такою, як вона є. І йдеться тут не лише про харчі чи бронежилети, які масово возилися на передову у 2014-2015 роках. Ідеться передусім про моральний дух армії. Волонтери, які стали зв’язковим механізмом між передовою та тилом і реальним свідченням, що «своїх не кидають», підтримували у бійців розуміння, за що вони воюють, а у населення – що вони під надійним захистом. І це, мабуть, їхня найголовніша місія. Хочеться, щоб ми про це ніколи не забували», – говорить авторка книги, співробітниця Українського інституту національної пам’яті Наталка Позняк-Хоменко.

Читайте також: 7500 графіті Софії Київської описали у книгах

Хто герої книги?

Героями книги стали як відомі волонтери Діана Макарова та Наталя Воронкова, які організували вивезення мирного населення з Дебальцевого на початку лютого 2015-го, голова благодійного фонду «Свої» Леся Литвинова, на чиї плечі лягла місія допомоги переселенцям у 2014-2016 роках, засновник фонду «Повернись живим» Віталій Дейнега, артисти Анжеліка Рудницька та Сергій Притула, так і, можливо, менш відомі широкому загалу, але від того не менш цікаві особистості. Такі, як підприємці з Володимира-Волинського та Сарн Костянтин Зінкевич та Сергій Лаврущенко, які з колегами взяли опіку над військовими частинами і за короткий час відремонтували значну частину військової техніки, як письменниця Ліля Мусіхіна з Тернополя чи Андрій Салюк зі Львова, які організували в своїх містах потужні центри допомоги армії. Як Іванна Поровська чи Тамара Горіха Зерня (авторка роману «Доця» про патріотів Донбасу), які одного разу вирішили, що всі їхні особисті заощадження мають піти на допомогу іншим, бо, якщо не буде країни, то й гроші не допоможуть. Як Наталя Герасименко («Ельф»), яка стала прототипом головної героїні роману «Доця» чи Наталя Чекмарьова («Сонечко»), яка «повернулася з війни» завдяки програмі психологічної реабілітації ветеранів, а нині допомагає побратимам віднайти себе в нових реаліях.

Завантажити книгу можна за посиланням.

Фото: uinp.gov.ua

Читати далі

Суспільство

Українці створили оригінальний музичний інструмент із каналізаційних труб: як він звучить (ВІДЕО)

Опубліковано

Франківські музиканти перші в Україні створили трубофон. Пошуки оригінального звучання привели їх у будівельний магазин. 

Про це повідомляє Курс з посиланням на видання Вежа.

Трубофон – інструмент із каналізаційних труб, які розміщені так, що кожна видає свій звук.

Читайте також: Підкорив світ глиняними мініатюрами: історія франківця і його майстерні “Теплі іграшки”

 

Загальна довжина цих труб близько 40 м, але кожна з них має свій початок та своє закінчення, щоб звук лунав чітко. Інструмент отримав дві октави. Труби однакового діаметра, але довжина труби відповідає певній ноті. Так і отримують мелодію.

Що відомо про музикантів?

Віталій Тарів та Костя Василів, які об’єднались у гурт “Drumen”, знаються на музиці, адже обидва поринули в це мистецтво.

Віталій тривалий час виступав у складі музичних гуртів, гастролював за кордоном і навіть працював у Китаї. Саме там вперше побачив трубофон – музичний інструмент, який дивує своїм виглядом та звучанням. Повернушись додому, хлопець знайшов однодумців, і оригінальний трубофон з’явився в Івано-Франківську. Цим товаришем став Костя – музикант за освітою, який теж плекав бажання створити такий інструмент.

Читайте також: DakhaBrakha, Alina Pash, Ivan Dorn: хто увійшов до лонг-листу Aprize Music Awards

“Нелегким завданням було відтворення трубофону. Потрібно, щоб він звучав, а звук нагадував той, який я чув у Китаї. Це ж не просто поскладати труби. В Україні нема такого інструменту, щоб ми могли підглянути чи вивчити його будову. Тож ми звернулись до свого музичного наставника Богдана Ткачука, який є диригентом Франківського драмтеатру. Йому дуже сподобалась наша ідея, і ми почали її втілювати”, – розповів Віталій.

Як звучить трубофон

Трубофонне звучання підходить під будь-який стиль музики. Також його можна поєднувати з іншими музичними інструментами. Це таке універсальне музичне знаряддя, кажуть музиканти. Сольна мелодія теж дуже цікава, бо є й басове, й верхнє звучання.

Читайте також: Українські військові виконали “Щедрик” (ВІДЕО)

“Цей проєкт ми виношували менше року. Ми постійно щось додумували, вигадували, переробляли. На жаль, карантин не дав змоги стартувати так, як ми планували. До нас вже навіть надходили запрошення на виступ, але через карантинні обмеження ми не змогли виступати. Думаю, все ще попереду, а за цей час ми експериментуємо. Втім, реакцію людей ми вже відстежили. Знімали відеоролик на вулиці, і люди підходили, слухали, дивились, запитували, що це. Деякі навіть пропонували декілька гривень на розвиток групи. А коли ми казали, що це перший в Україні трубофон, то люди так дивувались, що це складно було не побачити”, – кажуть музиканти.

Зараз музиканти створюють кавер-версії відомих хітів, пишуть свою музику для трубофону. Скоро презентують авторську композицію на цьому інструменті. Кажуть, що це буде драйвова музика в електронному стилі.

На Різдво записали кавер-весрію “Щедрика” на трубофоні.

Фото, відео: vezha.org

Читати далі