“Один сталевий монстр з’їв кілька алмазних стрічок”. Ветеран АТО робить надміцні ножі

На Чернігівщині Денис Мостович робить ножі зі сплавів металів за технологією, яку використовували ще у 15 столітті для виготовлення лицарських мечів.

У місті Корюківка працює кузня, у якій народжуються клинки із “дамаської сталі”, а коштують такі вироби від $100.

Денис Мостович

У складі 13 окремого мотопіхотного батальйону “Чернігів-1”  протягом 2014-15 років воював на Донбасі. Під Вуглегірськом отримав контузію від розриву міни. Потім з іншими військовими витягував побратимів під Дебальцевим.

У мирному житті працював на Корюківській фабриці технічних паперів. За освітою електрик-зварювальник. “Маю схильність до інженерних рішень, як то кажуть “Божу іскру”. Думаю, що це через високий IQ (сміється)”.

 

Сталевий монстр за $700

Ножі роблю з 2016 року. Якось отримав ексклюзивне замовлення, думаю, що клієнт був мільйонером. У нас була угода приватності: домовилися, що фото готового виробу я не поширюю в соцмережах і повторювати такий же ніж не буду. Замовник хотів, аби річ лишилися ексклюзивною. 

Дорого, бо довелося міксувати матеріали. Для руків’я використав бивень мамонта, зі срібла робив гард (упор-обмежувач на ручці, щоб рука не зісковзнула на клинок) і тильник (край руків’я). А сталь була найкрутіша – американська rex 121, замовляв її зі Штатів. 

То надтвердий матеріал. Пояснюю: зазвичай майстрові вистачає шліфувальної стрічки, щоб заточити 10 ножів. А клинок із американської сталі “з’їв” декілька алмазних стрічок. Бо 60 одиниць по шкалі Роквелла – шкрябають скло, а той клинок мав цілих 72 hrc.

Читайте також: Українець виготовляє унікальні ножі, які продає в 35 країн світу

“Дамаська сталь”

За книжками німецьких сталеварів опанував технологію “дамаської сталі”. Раніше з такої робили мечі для лицарів, проте “рецепт приготування” було втрачено. У ХХ столітті його відновили. І щоб отримати сплав, як 600 років тому, потрібно змішати три види сталі і зварити ковкою. 

Майстри, які займаються ковальською справою понад 10 років, вміють робити мозаїчний “дамаск”, тоді виходить чудернацький малюнок зі сплавів. А технологія малюнку така, як в калейдоскопі – як сталь крутонеш, такий візерунок і вийде.

Читайте також: “П’яний посуд” із Харкова конкурує з ІКЕА та продається в Омані

100 тисяч на майстерню і станки з металобрухту

Усе обладнання і станки зібрав своїми руками: гідравлічний прес, горн, муфельну піч, шліфувальний станок та решту. По-перше, мені це подобається, по-друге, почуваюсь Кулібіним від народження. 

Читайте також: Бізнес на палаючому поліні. Власник Vogner про те, як поєднати прибуток та екологічність

Хоча і додатково вклав ще до 100 тисяч гривень, усе, що десь підзаробив – витратив на матеріали. Суттєво зекономив на матеріалах для обладнання, бо багато деталей знаходжу на прийомці металобрухту, яку тримає мій близький товариш. Але дещо доводиться і купувати – один електродвигун на станок коштує три тисячі гривень.

Ножі у цифрах це:

• Щоб виготовити один ніж потрібно використати матеріалів на $70.

• Розпалити горн і розігріти його до 1000 градусів – це година часу, при цьому вигорає 1,5 літри газу (кузня на газу).

• Заготовки роблю партіями. У горн одразу закидаю пакет для “дамаску”, із якого виходить 5-6 клинків, які одразу кую і закаляю. 

Не роблю “аби як”, бо вважаю, що потрібно робити або якісно, або не братися.

Ціни від $100

Коли тільки починав робити ножі – рахував їх, давав їм імена. А потім від тих сентиментів відійшов і зробив за чотири роки до 400 виробів. Щоправда, це не лише ножі, а й клинки, які продаю іншим ковалям, щоб ті могли з них оформити свої вироби. 

Читайте також: Сім українських ювелірних брендів, які роблять прикраси “з душею”

Вважаю, що хороший ніж не може бути дешевшим за $100. Бо в ціну закладено не тільки роботу майстра і матеріали, а й вартість помічника. От це зараз проблема. 

Навчатися ковальству дуже дорого. Здається, що всі, хто міг працювати – виїхали, а лишились з двома лівими руками. От кума свого люблю і поважаю за золоті руки. Його про що не попросиш – усе вміє. А дай учневі шматок срібла, так зіпсує його і влетиш на 1000 гривень своїх грошей.

Клинки майстра на передовій

Військовим продаю ножі за ціною матеріалів, але виріб віддам не будь-якому. Принципово нічого не роблю для аватарів. А ті хлопці, які підписали контракт і зараз на передку – їм же потрібен нормальний ніж, щоб підстругати щось чи відкрити консерву. Тому їм і знижки.

Читайте також: Каберне Совіньйон за 90 гривень. Власник винарні про те, як роблять справжнє вино

На передовій зараз моїх 10 ножів. Але інші майстри, які купували в мене клинки і доводили їх до ладу, теж передавали. То таких відправили близько 5 кілограмів, а це ще десь 30 штук. 

Холодна зброя чи кухонний прилад

У ножа одна задача – різати. А вже як його назвеш чи класифікуєш, для мене має не таке велике значення.  

В Україні досі немає нормального закону про зброю. Знайомий робить ножі кукрі (бойовий ніж воїнів Непалу). Експерт з Києва дав один висновок, а з Харкова сказав, що це таки холодна зброя. Кожен трактує, як хоче.

А сам я “чоботар без чобіт”. Користуюся ножем, який придбав на виставці за 300 гривень. Він у мене і мисливський, і рибальський, і ковбасу порізати.