Суспільство
Обряди «Гоніння гадюк» та заплітання весільної коси на Луганщині внесли до культурної спадщини України
Міністерство культури та інформаційної політики (МКІП) внесло до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України два обряди: обряд «Гоніння гадюк» та заплітання весільної коси в селищі Білокуракине Луганської області.
Про це йдеться в наказі № 650 на сайті міністерства.
Отже, перелік нематеріальної спадщини поповнився такими елементами:
обряд «Гоніння гадюк» – село Іскра Великоновосілківського району Донецької області, Нижньодуванська громада Сватівського району Луганської області;
обряд заплітання весільної коси в селищі Білокуракине Луганської області;
Що таке «Гоніння гадюк»
Як зазначається у повідомленні, український обряд «Гоніння гадюк» присвячений початку Великого Посту перед Різдвом, хоча, імовірніше за все, походить із дохристиянських часів.
Читайте також: «На одну картину можуть піти тижні». Як я створила майстерню вітражів, перетворивши хобі на бізнес
Перший день Великого Посту має назву «жилавий понеділок». Жінкам, за повір’ями, цього дня суворо заборонено ходити по сусідах, бо вони нібито принесуть у чужу оселю лихо.
«Гоніння» – це очищення дому від злих духів, злиднів, лиха, хвороб, що й називають «гадюками, гадами». Обряд виконують лише хлопці та чоловіки, їх називають полазниками (від слова «лазити, ходити селом»).
Чоловіки ходять від хати до хати, кличуть господарів і пропонують вигнати палицями гадюк на подвір’я, а після ритуалу хазяї пригощають хлопців, а дорослим чоловікам можуть дати чарку. Після обходу села палиці, якими гнали гадюк, спалюють та вечеряють смаколиками від селян.
Читайте також: «Ми – русофоби, які пропагують українську культуру». Як перетворити книгарню на успішний бізнес? Кейс київського закладу «Сенс»
Мінкульт у наказі рекомендує правильно розповідати про обряд, щоб той не перетворився на сценічний варіант або не злився зі святкуванням «Колодія».
Про заплітання весільної коси в Білокуракиному
Про цей обряд розповідає Луганський обласний центр народної творчості. Там ідеться, що дівчата активно виконували цей обряд приблизно до середини 20 століття. сторіччя дівчата охоче використовували обряд «Заплітання весільної коси». Його елементи: заплітання коси, одягання весільного вінка з рясними стрічками, вплітання калини в коси. Калина була обов’язковою на весіллі. Вона вважалася «весільним деревом», символом любові, щастя, поваги, краси та дівочої вроди. А вінок в наші дні замінила фата.
Під час традиційного обряду дівчина сідає на діжку з кожухом, а старша дружка заплітає їй коси й прикрашає кольоровими стрічками — це обереги від лихого ока. Потім одягають вінок, сплетений на дівич-вечорі. Інші дружки тим часом співають. Потім наречену вбирають в традиційне українське вбрання та взуття.
Нагадаємо, буковинський урочистий вінок із ковилою внесли до культурної спадщини України.
Раніше ми повідомляли. що жіночі прикраси з бісеру на Прикарпатті також внесли до нематеріальної культурної спадщини України.
Фото: Мінкульт.
У Чернігові священники пристосувалися до умов війни, пропонуючи можливість проводити хрещення дітей у дистанційному форматі. Таку практику запровадили в окремих храмах міста після початку повномасштабного вторгнення росії.
Про це повідомляє ресурс Cheline.
Настоятель Кафедрального собору Святої Великомучениці Катерини Роман (Кіник) розповів, що хрещення іноді проводять за допомогою відеозв’язку. Це рішення стало актуальним через те, що хтось із родичів чи хрещених батьків перебуває на фронті.
Читати також: У Києві створили онлайн-довідник для підтримки ментального здоров’я
Чому такий підхід зараз важливий
«Буває, що батьки хочуть обрати хрещеного, але він зараз захищає Україну. У таких випадках вмикають телефон, і хрещений виходить на зв’язок. На місці є дружина хрещеного, яка тримає телефон, і він долучається до таїнства», — пояснює отець Роман.
Священник зазначає, що цей формат не суперечить церковним канонам. Людина, навіть перебуваючи онлайн, духовно бере участь у хрещенні, що робить його повноцінним. Після повернення хрещений зможе взяти дитину на руки, подарувати їй свою любов і тепло.
Нагадаємо, що на Харківщині створили підземний освітній простір для дітей (ФОТО).
Фото: Valerii Sorokin.
Наступного року в Україні можуть запрацювати кілька аеропортів. Технічні й організаційні умови для цього вже є, але потрібне політичне рішення.
Про це заявив мер Львова Андрій Садовий в інтерв’ю виданню «Твоє місто»
Досвід Ізраїлю: аеропорт Тель-Авіва під час війни
Садовий навів приклад Ізраїлю, де аеропорт Тель-Авіва продовжував працювати навіть у часи воєнних дій. Летовище стало «єдиним мостом», що з’єднував країну зі світом.
«Літаки ізраїльських авіакомпаній мають спеціальне обладнання під крилами для захисту в разі небезпеки. Світ уже має такі рішення. У нас немає іншого варіанту — ми повинні виживати та жити, навіть у час війни», — зазначив мер Львова.
Читати також: «Укрзалізниця» запускає новий щоденний потяг до Будапешта
Де саме відкриють аеропорти, Садовий поки не уточнив, проте наголосив, що Україна має всі шанси успішно перейняти міжнародний досвід і відновити повітряне сполучення.
Нагадаємо, що українська авіакомпанія відновила регулярні рейси з Кишинева.
Фото: ЗУАП.
Будинок створили на 24 квартири, у яких житимуть поранені переселенці, які проходять реабілітацію в центрі UNBROKEN Ukraine. Житловий комплекс складатиметься з восьми будівель, які будуть повністю інклюзивними.
Про це повідомили у Львівській обласній військовій адміністрації.
Квартири, які передаватимуть мешканцям, будуть із готовим ремонтом, меблями та необхідною технікою. Люди зможуть жити у будинках до року. Під час проживання пацієнти UNBROKEN Ukraine будуть під наглядом лікарів.
Читайте також: У двох школах на Київщині, що пережили окупацію, встановили сонячні електростанції (ФОТО)
Європейська комісія виділила на цей проєкт 19,5 мільйонів євро грантових коштів, а міський бюджет Львова профінансував укриття та утримуватиме будинок.
Львів реалізує проєкт у співпраці з Європейським Союзом та програмою NEFCO in Ukraine «Зелене відновлення України». Програма є частиною масштабного проєкту із забезпечення тимчасового житла для постраждалих від війни.
Нагадаємо, що у Львові на маршрути вийшли екологічні трамваї, отримані від Берліна.
Фото: фейсбук-сторінка ЛОВА
«Давайте повертати містам їхні культурні обличчя». Як київська активістка рятує українську мозаїку
Згадайте, який вигляд мав ваш будинок, школа чи садок, коли ви були дитиною. Чи пам’ятаєте...
Озеленити балкони та звузити дороги — урбаністка пропонує, як покращити українські міста
Уявіть фасади Парижу з хаотичними вивісками та заскленими балконами. Дивно, чи не так? А який...
Вчать людей не опускати руки: як працює перша інклюзивна «Сенсотека» у Львові
Андрій Станько зі Львова втратив зір у дитинстві. Попри це, він самостійно освоїв озвучений телефон,...
Хащі в кожну хату: волонтерка зібрала 350 тисяч гривень для ЗСУ квітами
«Ледебурія та шлюмбергера за донат від 120 гривень» — схожими повідомленнями ця жінка починає ледь...