Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Скільки чекати змін? Якщо чекати, то довго». На Житомирщині місцева влада разом з мешканцями зробили дитячий майданчик

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Чому ми його робимо?

Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Тепер в Іршанському дворі на Житомирщині красуються яскраві гойдалки, гірки та каруселі, а ще — розмальовані лавочки й клумби. Це сталося завдяки жителям двору, що зібралися, розчистили й пофарбували місце для дитячого майданчика. Місцева влада допомогла закупити ігровий комплекс. 

ШоТам поспілкувалися з представницею місцевої влади та мешканців про те, як зміни в громаді починаються з дрібних кроків. 

Господарі на своїй землі — не влада, а жителі

Зміни завжди починаються з малого. Заступниця голови Іршанської громади з питань діяльності виконавчих органів Галина Ширченко впевнена, що саме ініціатива мешканців — найважливіша річ. У їхній громаді батьки та небайдужі жителі двору минулого року зібралися, щоб зробити простір навколо себе кращим: розчистили двір, помалювали скати й шукали рішення, щоб діткам було де гратися. Побачивши таку ініціативу, із захватом доєдналася й місцева влада. 

Працівники встановлюють новенький ігровий комплекс у дворі Іршанська. Фото: сайт Іршанської громади

Започаткувала такі зміни у своєму дворі жителька Іршанська Іванна Коваленко. Жінка запропонувала сусідам, у яких також є діти, відновити майданчик біля будинку. 

«Діти наші сидять удома в ґаджетах. І щоб якось зацікавити їх виходити на вулицю, вирішили зробити щось новеньке — щоб дітям було де гратися, і взагалі була цікавість до вулиці», — розповідає Іванна.

Люди звернулися до своїх депутатів, написали заяву в селищну раду — так почалися перемовини. Місцева влада шукала варіанти ігрових майданчиків, пропонувала їх жителям, і в ході обговорень вони таки зійшлися на тому, що сподобався найбільше. Закупили, встановили, і тепер це гарне місце для дітей. Галина каже, що з виплатою були складнощі, адже є першочергові витрати, пов’язані з війною. 

В Іршанській громаді 9 тисяч людей, і крім селища Іршанськ — центру громади — є ще 13 невеликих сіл, тож новини розходяться швидко. Галина додає: «Хочеться, щоб інші двори теж брали приклад».

Кольорові гірки й каруселі, які встановили у дворі Іршанська. Фото: сайт Іршанської громади

«Найбільше нас вразило, що люди зрозуміли, господарі в громаді — саме вони, а не селищний голова чи його заступники. Адже в нас демократичні вибори: сьогодні одні при владі, завтра люди вибирають інших. Але господарі на своїй території залишаються — це наші жителі, і коли вони починають турбуватися про щось, то бережливо ставляться до того, що роблять. І діток своїх виховують, і вчать», — вважає Галина Ширченко. 

Щоб молодь побачила, що їхні ініціативи підтримують

Офіційно Іршанська громада почала функціонувати вже з січня 2021 року. Було багато планів, каже Галина, та не все вдалося реалізувати, бо спочатку настала пандемія, тоді повномасштабна війна. Та посадовиця вважає, що розвиватися треба — не можна стояти на місці. Ще до 2022 року робили конкурс на найкращу клумбу:

«Брали участь, наприклад, пенсіонери, які постійно доглядають свої двори. Ми ходили дивитися, подяки людям приносили, а за три найкращі двори дарували торти. Це начебто дрібниця, але ті люди, які роками доглядали за клумбами, аж тепер отримали подяки за свою роботу. Вони були вражені, посміхалися, й очі їхні світилися».

Можливо, випадок зі встановленням дитячого майданчика — теж дрібний, і на нього витратили невеликий бюджет. Та справа не в грошах:

«Суть у тому, щоб молодь повірила й побачила, що їхні ініціативи підтримують. Що це йде на користь не однієї людини — для її особистих потреб, а для всіх. Можливо, потім ця молодь піде у владу й буде продовжувати робити гарні справи. Я вірю в наше майбутнє».

Бо маленькі кроки щодня стають змінами, а зміни починаються з кожного з нас:

«Сьогодні ми приберемо в хаті, завтра розчистимо свій двір, післязавтра в лісі сміття позбираємо. Почнемо змінювати свій населений пункт, свою громаду й розчистимо Україну».

Імпровізовані квітники, які зробили місцеві жителі в Іршанську. Фото: сайт Іршанської громади

Не треба боятися — треба брати й робити

Посадовиця вважає, що між громадськістю та владою має бути діалог. Каже, що вони готові й до конструктивної критики.

«Не треба нічого боятися — треба просто брати й робити. А там, де ми можемо — ми підтримуємо. Звісно, є певні обмеження, бо триває війна», — каже Галина.

Для посадовиці найважливіше донести людям, що аби щось змінилося, треба працювати разом і йти до мети:

«У нас люди, коли йдуть до виборчої дільниці, сподіваються, що прийде чарівник, який змахне чарівною паличкою чи скаже чарівне слово, і в нас усім стане добре жити. Але ж, щоб щось змінилося, нам усім треба усвідомити це й щось для цього робити. Колись східного мудреця запитали: “Скільки чекати змін?”. А він відповів: “Якщо чекати, то довго”».

Але в Іршанській громаді не чекають — уже цієї весни облаштують ще три нові дитячі майданчики.

Суспільство

У виші Києва відкриють школу для підготовки ШІ-спеціалістів

Опубліковано

На базі Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка хочуть відкрити школу для підготовки спеціалістів у галузі штучного інтелекту.

Про це повідомив директор Інституту журналістики КНУ Юрій Бондар, передає «Укрінформ».

«Партнерами школи стануть американські меценати Шелбі й Калеб Ворд (Shelby & Сaleb Wards), які є засновниками першої у світі платформи для ШІ-сторітелерів Curious Refuge. Їхні тренінги застосовують Netflix, Pixar, Google й інші», – розповідає Бондар.

Читайте також: Український ШІ-стартап залучив $30 000 інвестицій

Безпосередньо для створення школи партнери можуть залучити до пʼяти мільйонів доларів. Наразі вивчення проблематики індустрії штучного інтелекту впроваджують у навчальні програми й модулі для студентів.

«Ринок штучного інтелекту в Україні сьогодні не досить розвинутий, спеціалісти працюють несистемно. Тож навчальні платформи, як-от школа при КНУ, дадуть можливість підготувати й обʼєднати спеціалістів», – додає Бондар.

Нагадаємо, МЗС України представило ШІ-аватара Вікторію, яка тепер коментуватиме консульську інформацію.

Фото: Укрінформ

Читати далі

Суспільство

До переліку нематеріальної культурної спадщини додали практику охорони гуцульського орнаменту

Опубліковано

Міністерство культури та інформаційної політики України додало до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України нову практику з охорони “Гуцульського орнаменту (узорів) та пов’язаного з ним культурного простору”.

Про це повідомило Міністерство культури та інформаційної політики

Практикою з охорони нематеріальної культурної спадщини є комплекс заходів, які провадить організація для охорони елементу нематеріальної культурної спадщини або нематеріальної культурної спадщини в цілому.

Фактично нова практика – це програма, яку представляє Мала академія наук України. Вона розпочалася у 2000 році з ідеї створення підручника “Гуцульський орнамент”. Головна мета цього видання – збереження і розповсюдження знань про гуцульський орнамент, його розмаїття, людей, які його практикують, культурний та соціальний контекст побутування.

На основі досліджень розробили й програму, що передбачала залучення молоді до досліджень, популяризації проявів нематеріальної культурної спадщини, пов’язаних з гуцульською орнаменталістикою.

Читайте також: Джонсонюк, шампанське з чорнобривців, хата з Pinterest та TikTok. Українські блогерки показують чим можна займатися переїхавши у село

Це дало можливість вивчати супутні напрямки, такі як властивості деревини, математичну складову в орнаментах, хімічні властивості барвників, які використовуються у писанні писанок. Базуючись на традиційних знаннях, розвивався напрямок, який поєднує використання народних традиційних мотивів у сучасному дизайні, зокрема дизайні одягу, вкрапленні традиційних мотивів у дизайн інтер’єрів, а також використання в оздобленні просторів як міських, так і сільських, зокрема створення муралів.

Програма складається з кількох напрямків. Серед них дослідження культури гуцульського орнаменту та пов’язаного з ним простору; взаємозв’язок дереворізьблення, в якому втілюється орнамент, та впливу на нього навколишнього середовища, зокрема зміна клімату та знищення лісу.

Також зазначена програма популяризивутиме через створення ігор, написання статей, матеріалів, створення фотовиставок, розповіді про різні напрямки народного мистецтва, в яких використовується орнамент, програми про носіїв-практиків.

Також досліджуватимуть використання мотивів традиційного народного орнаменту в сучасному дизайні та мистецтві.

Ще одним напрямком є програма музейної педагогіки, яка поширюється на дослідження та популяризацію музейних колекцій, в яких є збірки, пов’язані з культурою гуцульського орнаменту.

Завдяки активній роботі в рамках програми та залученню нових слухачів знання про гуцульський орнамент поширюються серед більшої кількості людей, тому кількісні показники постійно зростають.

Нагадаємо, на Фестивалі української писанки в Києві встановили світовий рекорд.

Фото: МКІП

Читати далі

Суспільство

До Пущі-Водиці ходитиме екскурсійний трамвай-кафе

Опубліковано

Екскурсійний трамвай-кафе, що ходить до Пущі-Водиці, планує відновити свою діяльність з 18 травня.

Про це повідомляють на Facebook-сторінці “Екскурсії на трамваї по Києву”.

Про екскурсію

Перша запланована екскурсія отримала назву “Таємниці Пущі-Водиці” і її програма була розроблена на основі матеріалів відомого історика Олександра Анісімова.

Учасники екскурсії матимуть можливість відвідати перший у Києві пивоварний завод, урочище Кинь-Ґрусть та мавзолей-усипальницю, спроектовану архітектором Городецьким.

Серед варіантів програм для прогулянок до Пущі-Водиці також доступна програма під назвою “Трамваї на курорт”. Щодо екскурсій по Києву, можна обрати із таких варіантів, як “Вечірній трамвай”, “Від конки до трамваю” та “Не звичні історії на тролейбусі”. Кожна з цих програм обіцяє захоплюючі враження та цікаві відкриття для учасників.

Екскурсії тривають від однієї до трьох годин. Вартість місця в екскурсійному кафе-трамваї становить від 400 гривень. Забронювати місця можна на сайті.

Читати також: 800 мешканців громади тепер знають, як врятувати життя. На Житомирщині жінки за грант заснували освітній проєкт

Про вагон

Вагон-кафе був споруджений у 1992 році, і в 2007-му році він пройшов ремонт за кошти та зусилля “любителів транспорту” та працівників депо.

Проте, в березні 2023 року на сторінці екскурсійної агенції було оприлюднено повідомлення про загрозу зникнення трамвай-кафе. З початком воєнного стану екскурсійному трамваю було заборонено курсувати до Пущі-Водиці, незважаючи на те, що рух регулярних трамвайних маршрутів до цієї місцевості був відновлений в травні 2022 року.

Нагадаємо, що сумчанин переміг у міжнародному конкурсі шрифтів.

Також ми повідомляли, що анонсували створення навчальної програми по розмінуванню для жінок.

Читати далі