Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Не чекали на зміни, а пропонували їх самі. Жителі цих громад взяли розвиток до своїх рук

Опубліковано

Ці українці вміють перетворювати сміття на сакури та донати для ЗСУ. Вони не чекають рішень — вони їх пропонують. Саме тому в них уже є укриття в школах та гойдалки в подвір’ях.

Розповідаємо про п’ять громад, з яких варто брати приклад.

1.  Іршанська громада (Житомирщина)

У дворі Іршанська на Житомирщині стоять нові гойдалки, гірки та каруселі, а ще — розмальовані лавочки й клумби. Усе це зробили жителі багатоповерхівки — розчистили й пофарбували місце для дитячого майданчика. 

Започаткувала такі зміни біля свого будинку жителька Іршанська Іванна Коваленко. 

«Діти наші сидять удома в ґаджетах. І щоб якось зацікавити їх виходити на вулицю, вирішили зробити щось новеньке, щоб дітям було де гратися, і взагалі була цікавість до вулиці».

Місцева влада допомогла закупити ігровий комплекс. Заступниця голови Іршанської громади з питань діяльності виконавчих органів Галина Ширченко впевнена, що ініціатива жителів — найважливіша річ: «Хочеться, щоб інші двори теж брали приклад».

Читайте більше: «Скільки чекати змін? Якщо чекати, то довго». На Житомирщині місцева влада разом з мешканцями зробили дитячий майданчик

2. Доброславська громада (Одещина)

Містечко Доброслав на Одещині потопало в смітті. Та голова громади Людмила Прокопечко зуміла перетворити цю територію на японський сад і надихнула жителів до змін.

Грошей на розвиток у бюджеті не було, тож команда селищної ради робила все сама. Спочатку з лопатами й граблями вийшли лише 13 людей. Не всі місцеві вірили, що з цієї ідеї щось вийде. Та коли в громаді з’явився парк, люди почали активніше включатися в допомогу. Тепер у Доброславі люди все роблять разом з місцевою владою.

«Коли треба зробити щось важливе, і ми знаємо, що можемо зробити це самі, то я просто звертаюсь до громади, щоб нас підтримали. І люди відгукуються», — каже голова громади.

Читайте більше: Замість сміття — сакури. Як на Одещині очільниця громади об’єднала мешканців заради змін

3. Красненська громада (Львівщина)

Галина Ковальчук — бібліотекарка з Красненської громади, що на Львівщині. Жінка знайшла спосіб, як позбутися пропагандистської російської літератури разом з іншим сміттям, а виручені кошти направити на підтримку ЗСУ. Ця ініціатива прибирання сміттєзвалища та рівчаків швидко розрослася й об’єднала односельчан.

«Мене дуже вразило, коли в перший день збору прийшла на роботу й побачила, скільки всього односельчани принесли. Перший наш такий збір це близько 4 500 гривень. Долучилися також підприємці з магазинів, які приносили опаковання, щоб здати на макулатуру».

Читайте більше: Пластик і російські книги перетворюють на донати: на Львівщині бібліотекарка вигадала, як підтримати ЗСУ

4. Куликівська громада (Чернігівщина)

Фейсбук, вайбер, телеграм, місцева газета, прийомні дні в голови селищної громади та зустрічі на виїзді — ці всі опції доступні для спілкування місцевої влади та жителів Куликівської громади. 

Але так було не завжди, Куликівській селищній голові Юлії Пастернак довелося налагоджувати зв’язок між владою та жителями, адже через брак комунікації чимало пропозицій і питань населення зустрічало несприйняттям.

Діалог розпочався у фейсбуці. Саме там місцева влада взялася публікувати останні новини й оперативні повідомлення та започаткувала голосування серед жителів. Очільниця громади пояснює: для того, щоб жителі довіряли та підтримували владу, їх треба інформувати:

«Інформації має бути настільки багато, настільки вдосталь, щоб усім та кожному було все зрозуміло. Якщо в громаді щось плануємо створити чи змінити, про це потрібно говорити. Наприклад, ми хочемо ось це, для цього робимо так, але якщо не виходить, то жителі знають, які зусилля для цього прикладали».

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

5. Білозірська громада (Черкащина)

Замість вугілля — дерев’яні лавки, стосики теплих ковдр і намальований на стіні Капітошка. У колишній котельні Білозірського ліцею облаштували укриття для учнів, аби, попри повітряні тривоги, діти все ж могли навчатися в безпеці.

Усе почалося з бажання батьків і вчителів, які взялися за прибирання закинутих кімнат.

Заступниця голови громади Ірина Грищенко радіє, що ті проявили ініціативу:

«Потрібно, щоб жителі зверталися до місцевої влади. Консультації з громадськістю й громадська ініціатива — це на першому місці зараз. Це знімає певну напругу в громаді, недовіру до влади, а це важливо».

Читайте також: Зі старої котельні у безпечне укриття: завдяки ініціативі батьків та вчителів на Черкащині діти знову вчаться у стінах ліцею

Суспільство

«Ви ж його лікуєте?»: учителька Ксенія та її син Юрчик спростовують міфи про аутизм

Опубліковано

2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня БФ «СпівДія заради Дітей» Ксенія Костюченко та її син Юрчик. Вони підготували для ШоТам відповіді на найпоширеніші міфи про розлади аутистичного спектра (РАС), з якими зіштовхуються постійно. Усі фрази, які ви побачите тут, Ксенія часто чула від інших людей. Тепер вона розповідає, що з ними не так.

1. «Ви ж його лікуєте? Треба лікувати, обовʼязково!»

Міф: Аутизм — це хвороба, яку можна вилікувати.

Насправді РАС — це нейровідмінність, а не хвороба. Це вроджена особливість розвитку мозку, яка залишається з людиною на все життя.

Ксенія

У нас немає показів для прийому жодних препаратів. Єдине, що «показано» — це створення умов для гармонійного розвитку та соціалізації, тобто інклюзія.

Юрчик

Я відвідую спеціалістів, з якими вчуся краще розмовляти та спілкуватися, спокійніше реагувати на звуки, контролювати свої рухи та бажання. Якщо чогось не вмію, то я або вже в процесі навчання, або воно в мене на черзі.

2. «У Юрчика талант до музики — напевно, через те, що в нього РАС»

Міф: Усі люди з аутизмом — генії або мають унікальні здібності.

Цей міф популярний завдяки фільмам і серіалам. Насправді лише частина людей з аутизмом має так звані «острівці геніальності», але більшість перебувають на різних рівнях інтелектуальних здібностей, як і нейротипові люди.

Юрчик

У музичній школі кажуть, що я дійсно дуже здібний. Але в нас уся сімʼя музикальна — всі грають на музичних інструментах і співають, — тому батьки вчасно це помітили та намагаються розвивати. Я граю на флейті, співаю дискантом (високим хлопчачим голосом — ред.) і можу підібрати будь-яку мелодію на фортепіано. Але значно більше люблю грати в планшет.

3. «Ви що, робили йому щеплення?» 

Міф: Вакцинація спричиняє аутизм.

Цей міф спростували численні наукові дослідження. Первинну статтю, що пов’язувала аутизм з вакцинами, визнали фальсифікацією, а її автора позбавили ліцензії.

Ксенія

У нас зроблені всі щеплення за календарем, адже син не має жодних протипоказань. 

4. «О, в нашому класі був хлопчик з РАС — я знаю, що це таке!»

Міф: Усі люди з РАС однакові.

Аутизм — це спектр, а не однакова характеристика для всіх. Деякі люди в спектрі можуть бути надзвичайно комунікабельними, інші — навпаки потребують більше простору. Хтось має виражену сенсорну (доторкову) чутливість, а хтось ні. Дехто може вражати феноменальною пам’яттю або глибокими знаннями в певній галузі, а інші потребують значної підтримки в повсякденному житті.

Юрчик

Я маю гіперчутливість до емоцій, зчитую навіть найнепомітніші. Якщо хтось свариться, мені стає дуже страшно й незатишно. 

Ксенія

А один мій учень з РАС міг звернути увагу на чужі емоції, тільки якщо йому про них чітко сказати. 

5. «Ти — героїня, якщо виховуєш дитину з аутизмом»

Міф: Щоб виховувати дитину з РАС, потрібні героїчні зусилля.  

Це один з тих міфів, який звучить ніби з повагою, але насправді може бути дуже шкідливим. Батьки дітей з РАС часто живуть звичайним життям: піклуються про дітей, підтримують, водять на гуртки, сперечаються про виконання домашніх завдань, купують улюблені іграшки. Так, у їхньому житті можуть бути виклики, але, зрештою, виховання дітей — непроста справа для всіх батьків. 

Ксенія

Коли суспільство автоматично записує всіх батьків дітей з РАС у «герої», це створює хибне уявлення, що такі діти — обов’язково «тягар», що з ними завжди складно. Хоча реальність різна: комусь складно, а комусь абсолютно нормально. Для нашої сімʼї, наприклад, виховання дитини з РАС — це просто наше життя, ми не вважаємо його подвигом.

Так, бувають дуже тяжкі випадки, але не лише в сімʼях, де є дитина з РАС. Тому важливо не узагальнювати. 

 

6. «Ми не можемо ризикувати навчальними досягненнями 30 дітей в класі»

Міф: Присутність дітей з аутизмом у класі може негативно впливати на навчання нейротипових учнів. 

На жаль, ця думка популярна в школах. І це не дивно, бо є упередження, що дитина з РАС обовʼязково заважатиме, і з нею неможливо буде впоратись, якщо ти не супергерой. Це хибна та шкідлива думка, яка позбавляє учнів можливості підготуватись до реального життя у світі, де різні люди взаємодіють між собою. 

Ксенія

На щастя, численні дослідження спростовують цей стереотип і показують переваги інклюзивної освіти для всіх учнів. Це, зокрема, формування толерантності та поваги до різноманітності.

Це розвиває соціальні навички: співпрацю, емпатію та взаємодопомогу. І головне, в інклюзивних класах безперечно було зафіксоване покращення академічних результатів — учні мають вищий рівень успішності, бо там використовують різноманітні педагогічні методики та більше індивідуалізованого підходу.

Я постійно працювала в інклюзивних класах, бо бачу переваги й для себе — я розширюю свої педагогічні компетенції, які приносять користь усім учням. 

Читати далі

Суспільство

«Укрзалізниця» додала в Києві нову зупинку для двох потягів

Опубліковано

«Укрзалізниця» додала на платформі Видубичі-Трипільські в Києві зупинки для двох потягів далекого сполучення. З 10 квітня ці потяги зупинятимуться на платформі в обох напрямках.

Про це повідомили в компанії.

На зупинці зупинятимуться такі потяги:

  • №79/80 «Січеслав» Дніпро – Львів;
  • №793/794 Черкаси – Київ.

Читайте також: Що робити, якщо з додатку «Укрзалізниці» після кібератаки зникли квитки

Платформа Видубичі-Трипільські розташована поруч із Південним мостом та транспортною розв’язкою, що робить її зручною для пересадки. Вона входить до транспортного вузла «Видубичі», який об’єднує:

  • станцію метро «Видубичі»;
  • приміську платформу «Видубичі» та кільцеву електричку;
  • автостанцію «Видубичі».

Як зазначили в УЗ, ця зупинка дозволить мешканцям лівобережних районів Києва швидше та зручніше добиратися до Черкащини, Кіровоградщини та Придніпров’я.

Нагадаємо, що «Укрзалізниця» впровадила безплатні пропозиції для пасажирів.

Фото обкладинки: RailGallery

Читати далі

Суспільство

«Спротив триває»: активісти «Жовтої стрічки» провели нову акцію у Криму (ФОТО)

Опубліковано

Активісти руху «Жовта стрічка» до початку другого місяця весни розповсюдили у Сімферополі, Севастополі, Бахчисараї, Ялті та Армянську символи спротиву.

Про це повідомили у «Жовтій стрічці».

«Квітень вступає у свої права, а рух спротиву продовжує невтомно доводити, що Крим — це Україна. Бо спротив триває. Бо українці борються. Бо кожного дня на Кримському півострові тривають акції спротиву, і сьогоднішній день не виключення. Бо КРИМ — ЦЕ УКРАЇНА!» — написали у русі.

Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)

Нагадаємо, що рух активісти «Жовтої стрічки» до 24 лютого провели акцію в окупованих містах (ФОТО).

Раніше ми писали, що у Криму на вершині Пахкал-Кая встановили українські прапори (ФОТО).

Фото: телеграм-канал «Жовтої стрічки»

Читати далі

Шопочитати

Суспільство12 години тому

«Ви ж його лікуєте?»: учителька Ксенія та її син Юрчик спростовують міфи про аутизм

2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня БФ «СпівДія заради...

Технології4 дні тому

Проміняла вишивку на Counter-Strike: як 59-річна киянка стала кіберспортсменкою

Пенсіонерка Тетяна Силенко шукала якесь заняття, яке б допомогло їй оговтатись у складний період життя,...

Технології6 днів тому

Ці роботи можуть розмінувати Україну за 10 років. Як українські розробники створили «ЗМІЙ»

Розробників з Rovertech об’єднала війна, а тікток допоміг зустрітися. Усі довкола казали, що їхній задум...

Військо6 днів тому

Бар’єри лише в голові: це ветерани з ампутаціями, які знайшли себе в спорті

Троє українських захисників — Андрій, Олександр і Михайло — втратили на війні кінцівки, але не...