Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Найстаріше козацьке кладовище Одеси стало пам’яткою історії

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Найстаріше козацьке кладовище Одеси отримало статус пам’ятки історії місцевого значення.

Про це пише risu.ua.

Зазначається, що Куяльницьке козацьке кладовище вважають найстарішим в Одесі. Його засновано наприкінці XVIII століття неподалік Хаджибейського лиману. Воно займає 16 гектарів на схилі Шкодової гори та розташоване на території колишнього поселення Куяльник, звідки й походить назва.

Його також називають Сотниківським на честь похованої тут родини козака Сотниченка та поховання козаків Сотниківської Січі.

Читайте також«Підтримуємо матусь із важкими долями». Чим особлива BetiS — єдина фабрика в Очакові

Одна з найдавніших могил на цвинтарі датована 1791 роком, тобто за кілька років до того, як місто отримало назву Одеса. Історики вважають, що це кладовище було створено у 1775 році, одразу після ліквідації Запорізької Січі.

Історія досліджень

Першим на Куяльницьке кладовище як на предмет культурної спадщини звернув увагу археолог та директор Одеського історико-археологічного музею Михайло Болтенко. У 1920-х роках в районі Шкодової гори він проводив розкопки пам’яток Усатівської культури та почав фіксувати цвинтар.

Далі інтерес до кладовища відновився у 80-90-ті роки ХХ століття завдяки роботам краєзнавця Романа Шувалова. Він не лише проінспектував цвинтар, але й видав у 1992 році брошуру з описом могил, малюнками та позначками з розташуванням. Згодом цим питанням займався Ігор Сапожніков, який узагальнив свої дослідження у праці “Кам`яні хрести Степової України: (XVIII – перша половина XIX ст.)”, виданій в 1997 році.

Читайте такожШукають авіатехніку на полях та у горах. Як працює Музей загиблих літаків на Львівщині

Дослідники були переконані, що на цвинтарі хоронили спочатку вихідців із Запорізької Січі, які тут оселилися після її ліквідації, а згодом і чорноморських козаків та тих, хто не пішли на Кубань у 1792 році.

Вони отримали назву «нерубаї», оскільки царат примушував їх роззброїтись й скласти присягу, що вони ніколи не будуть воювати проти царя. Так і жили нерубаї у поселеннях, які з часом отримали назву Нерубаївка (Нерубайське), Усатівка (Усатово). Саме їх руками добувався черепашник для будівництво військової гавані, а згодом і міста Одеси.

Читайте такожMade in Ukraine: дев’ять українських виробників шапок і теплих панамок

Катакомби давали непоганий прибуток, козаки возили черепашник до міста на возах (біндюгах), котрі в старі часи возили гармати. Згодом, коли порт і місто розрослись, козацькі біндюжні громади працювали в порту, перевозячи вантажі.

На Сотниківському цвинтарі, зокрема, поховані власники великих мереж штолень, в яких добували черепашник, козаки-нерубаї Шмигора та Гетьманенко.

Читайте такожБіг на руках та сальто між вантажівками. Рекорди українців 2020 року, що дійсно вражають

Загалом на цвинтарі більше п’яти сотень поховань, близько двох сотень увінчані кам’яними, чотири- , шести- та восьмиконечними хрестами. Часто це мальтійські хрести.

У метричних книгах із 531 запису про поховання 347 мали суто українські прізвища. Історик припускав, що це прізвища нащадків запорозьких полкових старшин, гетьманів, генеральних осавулів.

Читайте такожЯк волонтери рятують дерев’яні будиночки на Чернігівщині (ВІДЕО)

Це підтверджується й тим, що в той час виготовлення кам’яних надгробків коштувало недешево, тому їх могли собі дозволити лише заможні верстви населення. Звичайним смертним на могилі встановлювали дерев’яний (у кращому разі – дубовий) хрест.

Нагадаємо, радіолокаційну станцію «Дуга» у Чорнобилі внесли до держреєстру пам’яток.

Як ми повідомляли раніше, у Львові презентували перелік історичних пам’яток, які планують відновити.

Усі фото: risu.ua.

Підтримай ШоТам

Суспільство

У Києві знімають хорор про Чорнобиль для світового прокату

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Києві проходять зйомки українського англомовного фільму жахів про Чорнобиль «The Chernobyl Fallout» («Чорнобиль паранормальний») від режисера супергеройського бойовика «Apple-Man» Василя Москаленка.

Про це пише Нове українське кіно.

Серед зіркового касту фільму британська актриса Хлоя Луїза Буенс («Круелла» Walt Disney), українські Ксенія Мішина, Роб Фельдман та ін.

Оригінальний сценарій до фільму, написаний режисером Василем Москаленко, був адаптований голлівудським сценаристом Майком Маккі.

Кіно створюється англійською мовою і планується до виходу в міжнародний прокат. Світова та українська прем’єри пройдуть одночасно. Орієнтовний час виходу фільму на екрани – осінь 2022 року.

Головні ролі у фільмі виконають українська зірка кіно і ТБ Ксенія Мішина. Головну чоловічу роль виконає режисер фільму, Василь Москаленко.

Читайте такожМакіяж без рук і марафон на протезі. П’ять історій українців, які надихають боротися та перемагати

Сюжет

У Чорнобильській зоні відчуження при таємничих обставинах зникає вчений з Британії. Його сестра Олівія прилітає в Україну і відправляється в місто-привид Прип’ять на пошуки брата. Олівія зупиняється в готелі «Чорнобиль». У номері, в якому жив брат, вона знаходить загадкові записи, який той зробив напередодні свого зникнення. Адміністратор готелю Анастасія радить Олівії звернутися за допомогою до парапсихолога Сергія, який вивчає аномальні явища в Чорнобильській Зоні Відчуження.

Нагадаємо, Takflix пропонує «підвісити» квитки для бійців.

Як ми повідомляли раніше, у Львові відзняли комедійну короткометражку про двох незрячих хлопців.

Усі фото: cinema.in.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

У Києві вперше на дорозі облаштували коробчасту розмітку: що це дасть?

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У столиці на одній із вулиць перерозподілили дорожній простір на користь велосипедистів, зокрема на Солом’янській створили коробчасту розмітку і змінили схему руху й створили велодоріжку.

Про це повідомив заступник голови КМДА на фейсбук-сторінці.

Тепер там смуга для громадського транспорту матиме ширину 3,5 м, дві автомобільні смуги — по 3 м, а велосмуга буде завширшки 1,5 м. Раніше на вулиці було три автосмуги по 4 метри.

Наголошується, що місто поступово йде шляхом відходу від автомобілецентризму і перерозподіляє дорожній простір між усіма учасниками руху за системою пріоритетів «пішохід, зокрема маломобільний — велосипед — громадський транспорт — автомобіль».

Тепер велосипедні смуги на вул. Солом’янській протяжністю 3,7 км поєднують наявну велосипедну доріжку на вул. Волгоградській та проєктний магістральний веломаршрут «Солом’янка — Центр», що пройде через Солом’янську площу та наразі розглядається державною експертизою.

Читайте такожЯк один забіг країнами Європи перетворився на спортивний проєкт для «діток дощу»

Коробчаста розмітка позначає проїжджу частину в межах регульованого перехрестя, на яку за Правилами дорожнього руху заборонено в’їзд під час виникнення затору або створення перешкод для руху транспортних засобів і пішоходів.

Нагадаємо, e Вінниці тестують перший у країні проекційний пішохідний перехід.

Як ми повідомляли раніше, на дорогах Києва з’явились нові дорожні знаки.

Усі фото: facebook.com/gustelev.pao.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

До Харківського зоопарку з Німеччини прибули рідкісні пінгвіни Гумбольдта (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

З німецького міста Бохум до Харкова у рамках програми Європейської асоціації зоопарків та акваріумів привезли три самки пінгвінів Гумбольдта.

Про це йдеться на сайті харківського зоопарку. 

Відзначається, що Маргарет, Агата і Шарлотта передані в Харківський зоопарк для збереження і розмноження виду. У планах – поповнення парку ще десятьма особами. 

Як зазначено, раніше побачити пінгвінів Гумбольдта в Україні не було можливості.

Читайте також: «Він як котик, але без шерсті». Як волинський масажист перетворив змію на друга та колегу

У розпорядженні пінгвінів – відкритий і внутрішній вольєри загальною площею понад 700 кв. м з глибокими басейнами, штучними скелями, автоматичними поїлками. Зараз пінгвіни обживають внутрішній вольєр.

Пінгвіни Гумбольдта, або перуанські пінгвіни, – птиці з роду очкових пінгвінів, які не літають. Гніздяться на кам’янистих узбережжях Чилі і Перу. Їхня чисельність постійно зменшується. Нині світова популяція налічує всього 12 тисяч пар.

Читайте такожХіти 90-х і парад з чотирилапими. Як Україна відзначить День Незалежності

Нагадаємо, президент підписав Законопроєкт 2351: що це означає для Хореки?

Усі фото: city.kharkov.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі