Суспільство
Найстаріше козацьке кладовище Одеси стало пам’яткою історії
Найстаріше козацьке кладовище Одеси отримало статус пам’ятки історії місцевого значення.
Про це пише risu.ua.
Зазначається, що Куяльницьке козацьке кладовище вважають найстарішим в Одесі. Його засновано наприкінці XVIII століття неподалік Хаджибейського лиману. Воно займає 16 гектарів на схилі Шкодової гори та розташоване на території колишнього поселення Куяльник, звідки й походить назва.
Його також називають Сотниківським на честь похованої тут родини козака Сотниченка та поховання козаків Сотниківської Січі.
Читайте також: «Підтримуємо матусь із важкими долями». Чим особлива BetiS — єдина фабрика в Очакові
Одна з найдавніших могил на цвинтарі датована 1791 роком, тобто за кілька років до того, як місто отримало назву Одеса. Історики вважають, що це кладовище було створено у 1775 році, одразу після ліквідації Запорізької Січі.
Історія досліджень
Першим на Куяльницьке кладовище як на предмет культурної спадщини звернув увагу археолог та директор Одеського історико-археологічного музею Михайло Болтенко. У 1920-х роках в районі Шкодової гори він проводив розкопки пам’яток Усатівської культури та почав фіксувати цвинтар.
Далі інтерес до кладовища відновився у 80-90-ті роки ХХ століття завдяки роботам краєзнавця Романа Шувалова. Він не лише проінспектував цвинтар, але й видав у 1992 році брошуру з описом могил, малюнками та позначками з розташуванням. Згодом цим питанням займався Ігор Сапожніков, який узагальнив свої дослідження у праці “Кам`яні хрести Степової України: (XVIII – перша половина XIX ст.)”, виданій в 1997 році.
Читайте також: Шукають авіатехніку на полях та у горах. Як працює Музей загиблих літаків на Львівщині
Дослідники були переконані, що на цвинтарі хоронили спочатку вихідців із Запорізької Січі, які тут оселилися після її ліквідації, а згодом і чорноморських козаків та тих, хто не пішли на Кубань у 1792 році.
Вони отримали назву «нерубаї», оскільки царат примушував їх роззброїтись й скласти присягу, що вони ніколи не будуть воювати проти царя. Так і жили нерубаї у поселеннях, які з часом отримали назву Нерубаївка (Нерубайське), Усатівка (Усатово). Саме їх руками добувався черепашник для будівництво військової гавані, а згодом і міста Одеси.
Читайте також: Made in Ukraine: дев’ять українських виробників шапок і теплих панамок
Катакомби давали непоганий прибуток, козаки возили черепашник до міста на возах (біндюгах), котрі в старі часи возили гармати. Згодом, коли порт і місто розрослись, козацькі біндюжні громади працювали в порту, перевозячи вантажі.
На Сотниківському цвинтарі, зокрема, поховані власники великих мереж штолень, в яких добували черепашник, козаки-нерубаї Шмигора та Гетьманенко.
Читайте також: Біг на руках та сальто між вантажівками. Рекорди українців 2020 року, що дійсно вражають
Загалом на цвинтарі більше п’яти сотень поховань, близько двох сотень увінчані кам’яними, чотири- , шести- та восьмиконечними хрестами. Часто це мальтійські хрести.
У метричних книгах із 531 запису про поховання 347 мали суто українські прізвища. Історик припускав, що це прізвища нащадків запорозьких полкових старшин, гетьманів, генеральних осавулів.
Читайте також: Як волонтери рятують дерев’яні будиночки на Чернігівщині (ВІДЕО)
Це підтверджується й тим, що в той час виготовлення кам’яних надгробків коштувало недешево, тому їх могли собі дозволити лише заможні верстви населення. Звичайним смертним на могилі встановлювали дерев’яний (у кращому разі – дубовий) хрест.
Нагадаємо, радіолокаційну станцію «Дуга» у Чорнобилі внесли до держреєстру пам’яток.
Як ми повідомляли раніше, у Львові презентували перелік історичних пам’яток, які планують відновити.
Усі фото: risu.ua.
У тіктоці з’явилося відео, на якому банкомат у Запоріжжі не припинив роботу після влучання у відділення. Попри руйнування, люди могли зняти тут готівку.
Відео поширив користувач з ніком 360vsesvit.
Люди в коментарях жартують, що цей ролик може слугувати рекламою банку.
Нагадуємо, що «Азов» та REYTEL’ випустили благодійний браслет «СТАЛЬ» (ВІДЕО).
Також ми писали, що «Укрзалізниця» запускає поїзд-галерею, що подорожуватиме Україною (ФОТО).
Фото обкладинки: cкриншот з відео користувача 360vsesvit
Суспільство
У Львові запускають пілотний проєкт «Влучні», де для ветеранів / ок та цивільних із порушеннями зору організують адаптивну стрільбу з лука . Охочим пропонують пройти пробні тренування, після яких формуватимуть основні команди.
Про це редакції повідомила «Фундація 03:00».
Проєкт благодійна організація втілює спільно зі спортивною школою «Електрон» імені Богдана Кокота. Ініціатива «Влучні» — це мрія ветерана Івана Романа, який втратив на фронті руку, ногу та частково зір. Між операціями він захопився стрільбою з лука і тепер хоче взяти участь у Паралімпійських іграх.
«Уявіть собі: тиша, натягнута тятива, відчуття сили в тілі та стріла, що летить точно в ціль. І це не метафора. Цей проєкт — не просто про спорт. Він про нові можливості, соціальну інтеграцію та силу бути в колі своїх», — описують проєкт організатори.
Для формування основних команд шукають тих, хто хоче професійно займатися адаптивною стрільбою з лука. Це ветерани / ветеранки й цивільні від 18 до 35 років з 1 групою інвалідності по зору. За словами тренерів, супутні порушення опорно-рухового апарату або пересування на кріслі колісному не будуть перешкодами.
Читайте також: Видатний французький ортопед відвідав Львів та провів 15 операцій військовим (ФОТО)
Проєкт «Влучні» пропонує:
- безкоштовні тренування з досвідченими тренерами у Львові;
- менторську підтримку від ветерана, лучника Івана Романа;
- можливість брати участь у змаганнях в майбутньому;
- до трьох тренувань на тиждень.
Усіх учасники й учасниці ораганізатори забезпечать базовим спорядженням. Стартують тренування вже на початку літа 2025 року.
Щоб долучитися — заповнюйте анкету.
Також для проєкту шукають волонтерів і волонтерок — психологів, реабілітологів, тифлопедагогів або просто людей, які хочуть бути поруч і підтримати майбутніх спортсменів: асистувати на тренуваннях, допомагати орієнтуватися, готувати спорядження, приносити стріли тощо.
Щоб стати волонтером — надсилайте заявку.
Нагадуємо, що «Азов» та REYTEL’ випустили благодійний браслет «СТАЛЬ» (ВІДЕО).
Фото обкладинки з фейсбук-сторінки ветерана Івана Романа
В Україну повернули 1200 тіл загиблих українців. Четвертий етап репатріаційних заходів провели згідно домовленостей у Стамбулі.
Про це повідомили в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.
Як стверджує російська сторона, повернені тіла належать українським громадянам, у тому числі й військовослужбовцям. Найближчим часом слідчі правоохоронні органи спільно з експертними установами МВС проведуть експертизи та ідентифікацію репатрійованих загиблих.
Читайте також: Україна повернула тіла ще 1200 загиблих військових
За даними координаційного штабу, обмін вдалося провести за результатами роботи співробітників Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Об’єднаного центру при СБ України, Збройних Сил України, МВС України, Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Секретаріату Уповноваженого з питань осіб зниклих безвісти за особливих обставин, ДСНС України, інших структур Сектору безпеки та оборони України.
Репатріацію провели за сприяння Міжнародному Комітету Червоного Хреста.
Нагадуємо, що додому повернулися українські захисники, які перебували в полоні з 2022 року.
Фото: фейсбук-сторінка Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Викладала історію навіть з позицій. Це Бароко, яка служить у «Хартії»
Олена — операторка FPV-дронів, яка захищає Україну в «Хартії». Паралельно вона взяла участь у волонтерському...
Вижила після ракетного удару та отримала 45% опіків тіла: історія вінничанки, що почала ліпити моті
Стильні окуляри, голлівудська посмішка та незмінний червоний фартушок — такою нині бачать Вікторію Головіну тисячі...
Стартапи з місією: як молодь розробляє рішення для змін у своїх громадах
Понад 200 підлітків на вихідних об’єднуються в команди, беруть челенджі від місцевого бізнесу та влади...
Одяг твоєї вулиці: військовий зі Львова створив футболки з принтом рідного району
Коли Ігор іде вулицею у футболці з принтом про рідний Сихів, перехожі звертають увагу й...