Суспільство
Найкрасивіші станції метро в Україні та їх історія
Кожного дня тисячі українців спускаються до метро, аби швидко доїхати до місця призначення. І багато хто не звертає увагу на красу станцій, мозаїку, розписи на стінах, архітектурні рішення та багато іншого. Ми вирішили виправити це і показати вам найкрасивіші станції метро в Україні, а також розказати їх історію.
Київ
“Золоті ворота”
Станцію відкрили 31 грудня 1989 року, з 1994 року мозаїки інтер’єрів станції мають статус «щойно виявлений об’єкт культурної спадщини», пам’ятка архітектури та містобудування, монументального мистецтва. Авторів станції «Золоті ворота» відзначили Державною премією України у 1991 році.
На мозаїчному фризі у проміжному вестибюлі, прямо над виходом до ескалатора, який веде на поверхню, знаходиться також мозаїчний напис «СЛАВА УКРАЇНІ», який зараз вже майже непомітний.
Між станціями “Золоті Ворота” та “Лук’янівська” розташована станція-привид “Львівська Брама”. Вона була закладена в середині 1991 року і заморожена в 1997 році, через нестачу коштів і не прийнятий план з реконструкції.
Станція “Золоті ворота” навіть встигла потрапити до відеогри, в один з епізодів «Collapse: The Rage». Також кілька разів потрапляла в рейтинги найкрасивіших станцій Європи у 2012 та 2014 роках.
“Славутич”
30 грудня 1992 року відкрили станцію, що розташована на лівому березі Дніпра. Станції “Славутич” не було в початковому проєкті Сирецько-Печерської лінії і в планах вона виникла приблизно в середині 80-х. Назву отримала по історичному і фольклорному імені Дніпра.
Архітектор Микола Альошкін вирішив створити незвичний інтер’єр, що має викликати асоціацію з “ніччю на Дніпрі”. Білий і блакитний мармур, чорна стеля і маленькі світильники-зірки. Колійні стіни мовби нагадують спокійний та сивий Славутич-Дніпро.
Між “Видубичі” і “Славутич” розташована ще одна станція-привид – «Теличка». Будівництво почали в 1991 році, але вже через рік заморозили, бо просто відпала необхідність. Таку назва станція отримала через те, що раніше на її місці довгий час було пасовище.
“Олімпійська”
Станцію відкрили 19 грудня 1981 року під назвою “Республіканський стадіон”. З 11 липня 2011 року отримала назву “Олімпійська”, запозичену від розташованого неподалік НСК “Олімпійський”.
Стіни станції облицьовані сірим мармуром, що створює цікаву атмосферу приглушеного світла. Проєкт станції передбачав білі стіни, але білого мармуру не вистачило.
В кінці центрального залу розташована композиція у формі олімпійського вогню. Цікаво, що раніше на композиції були відсутні олімпійські кільця.
Стіна касового залу навпроти турнікетів декорована керамічним барельєфом присвяченим темі футболу та хокею. Але часто його не видно через торгові кіоски.
Читайте також: Десять правил успіху для малого бізнесу. Поради від експерта зі світовим ім’ям
“Теремки”
В 2013 році 6 листопада відкрили “Теремки”, кінцеву станцію Оболонсько-Теремківській лінії. Назву отримала від однойменного житлового масиву. Станція була запланована ще в 1970-і роки, проте будівництво її було відкладено на невизначений термін. Знову про станцію заговорили в середині 2000-х, коли на південній ділянці лінії почалися будівельні роботи в напрямку “Теремків”. В кінці 2010 року почалися вже реальні роботи з проєктування станції.
Стіни на “Теремках” облицьовані бежевим і сірим мармуром, підлоги викладені сірим гранітом зі вставками з чорного граніту, що утворюють геометричний малюнок. На станції присутнє тактильне покриття.
Основним мотивом обробки станції є облицювання зводу мозаїками
Дніпро
“Покровська”
29 грудня 1995 року відкрили станцію “Комунарівська” в Дніпрі. 24 листопада 2015 року вона була перейменована на “Покровську”.
Розташована вона на перетині вулиць Юрія Кондратюка і Великої Діївської між житловими масивами “Червоний Камінь” і “Покровський” міста Дніпро.
Згідно з проєктом, станція мала називатися “Діївка” ибо “Діївська”. Мобільне покриття відсутнє, але з 18 лютого 2016 року на станції підключений Wi-Fi від інтернет-провайдера.
“Металургів”
Станція “Металургів” була відкрита 29 грудня 1995 року поруч з Дніпровським металургійним заводом. Станція мала проєктну назву “Брянська”, оскільки до 1917 року завод називався Олександрівським Південноросійським залізоробним і залізопрокатним заводом Брянського акціонерного товариства.
Мобільне покриття відсутнє.
Цікаво, що виходи зі станції з’єднані з довгим підземним переходом, що йде на завод, прохідна якого розташована також в під землею в цьому переході.
“Метробудівників”
Станцію було відкрито 29 грудня 1995 року поряд з Державним обласним українським домом та Дніпропетровським органним залом.
Станція розташована в районі, який має назву Чечеловка, чому спочатку пропонувалася назва “Чечелівська”. Нинішню назву станція отримала в честь метробудівників, без будь-якої географічної прив’язки до місцевості. Ймовірно, таку назву станція отримала через випадок в 1986 році. Тоді при будівництві перегінних тунелів в районі цієї станції, завдяки мужності метробудівців не сталося трагедії.
Харків
“Київська”
Станція відкрита 11 серпня 1984 року. Була споруджена в важких геологічних умовах та з застосуванням самих різних методів боротьби з ними, є гордістю метрополітену, відрізняються приголомшливою красою і виразністю. Станція «Київська» споруджувалася в дуже важких гідрогеологічних умовах, оскільки знаходиться в низині, в заплавній частині річки Харків.
Задум оформлення станції присвячений Києву, його історичним і визначним пам’яткам.
Архітектори отримали відразу декілька державних премій за таку оригінальну та витончену роботу. Довгий час станція «Київська» потрапляла в туристичні фотоальбоми і путівники по місту. Макети станції, як зразок витонченості та краси, експонуються в залі музею метрополітену.
При будівництві станції «Київська» виявили відразу кілька знахідок – ребра мамонта, лопатки зубра, плечову і ліктьову кістку шерстистого носорога віком 50 тисяч років.
“Академіка Барабашова”
11 серпня 1984 року станцію відкрили майже на пустирі, але вона була майже постійно завантажена, адже брала на себе пасажиропотік з усією Салтівки (найбільший житловий масив України). Після продовження лінії пасажиропотік різко впав. В 1990-і роки побудували ТЦ «Барабашово», який згодом ринок розширювався і пасажиропотік по станції зростав. До початку 2000-х ринок поглинув всю територію навколо станції. Відтоді пасажиропотік стабільно залишається високим.
Оформлення станції присвячено тематиці космосу і наукової діяльності Н.П. Барабашова.
Двічі станція служила для евакуації людей, коли при сильній пожежі на Барабашівському ринку було евакуйовано працівників і покупців ринку.
Кривий Ріг
“Проспект Металургів”
Станцію “Проспект Металургів” було відкрито 2 травня 1989 року. Це одна з чотирьох підземних станцій Криворізького метротрама, прикрашена сірим мармуром.
Особливістю інтер’єру є хвилеподібні виступи на стінах, що утворюють незвичайний візерунок. В три ряди розташовані люстри, з усіх підземних станцій Кривого Рогу ця освітлена найкраще.
Читайте також: Новорічна ялинка 2020. П’ять ідей, чим замінити новорічну красуню
Суспільство
Міжнародний Благодійний фонд «Карітас України» оголосив аукціон зустрічей «Прихистки добра», щоб зібрати 2 мільйони гривень на шість прихистків для переселенців старшого віку. В аукціоні розігрують зустріч з письменниками, підприємцями та музикантами.
Про це повідомила пресслужба фонду.
Мета збору
У шести прихистках мережі Карітас — в Бориславі, Івано-Франківську, Коломиї, Тернополі, Чорткові та Одесі — зараз мешкають 154 людини старшого віку. Через скорочення міжнародного фінансування «Карітас України» просять про допомогу, аби ці люди й надалі могли отримувати безпечне житло, медичну допомогу, харчування, гігієнічні засоби, психосоціальні послуги та догляд.
Читайте також: Фестиваль добра: 700 дитячих мрій чекають на здійснення
Мешканці шістьох прихистків — це переважно вимушені переселенці старшого віку, одна з найуразливіших категорій населення під час війни. Більшість з них самотні, з інвалідністю або хронічними захворюваннями. Раніше ці бабусі й дідусі мешкали у Лимані і в Курахово, на сході і на півдні, але через постійні загрози з боку рф евакуювалися.
З ким можна зустрітися
Для участі у зборі треба зробити доброчинну ставку. Так можна виграти зустріч з лідерами думок за кавою, на прогулянці чи онлайн Розіграш проводять на інстаграм-сторінці аукціону. Аукціон триватиме до 29 травня до 23:00. Переможцем стає той, чия ставка підіймається найвище Початок — 2 тисячі гривень, один крок — 200 грн.
В аукціоні вже беруть участь: Оксана Забужко, Ірена Карпа, Артем Бородатюк, Костянтин Розенштраус-Макаров, Антоніо Лукіч, Тетяна Трощинська, Євгенія Клепа, Антон Птушкін, Лілія Пустовіт, Євгенія Кузнєцова, Роман Бахарєв, Олександра Матвійчук, Марина Саприкіна, Елизавета Фещенко, Володимир Луцик, Тарас Панасенко, Саша Ганапольська, Софія Андрухович.
Також на збір можна зробити довільну пожертву
Нагадуємо, що в Києві з’явиться новий безбар’єрний маршрут: деталі.
Фото: фейсбук-сторінки «Карітас Україна» та проєкту «Прихистки добра»
Суспільство
Двоє ветеранів ГУР з ампутаціями зійшли на Гімалаї. Іван Тарн та Олександр Дашко з позивними «Артан» і «Кракен» привертали увагу, аби зібрати 3 мільйони гривень на боротьбу з фантомними болями у проєкті Limitless.
Про це повідомили в ГУР Міноборони України.
«Життя після ампутації є!»
Двоє ветеранів спецпідрозділів ГУР МО України Іван Тарн та Олександр Дашко, які мають ампутації, піднімалися на Гімалаї для благодійного проєкту Limitless. Бійців у горах супроводжували професійні альпіністи Тетяна Яловчак і Тарас Поздній.
Розвідники піднялися на висоту 5280 метрів, тобто до базового табору «Еверест». Олександр Дашко, який має велику ампутацію ноги, поділився, що його знайомі до останнього не вірили у реальність такого задуму: «Мені казали, мовляв, туди люди навіть з двома ногами не піднімаються, а в тебе й так ноги нема, ти ще більше своє здоров’я угробиш — не лізь. Тож мені було важко, але це сходження мають побачити інші хлопці з ампутаціями. Вони повинні побачити, що життя після ампутації є!»
Читайте також: Готові досягати вершин навіть після поранень: це українські військові, які зійшли на Кіліманджаро
Місія проєкту
Під час сходження прагнули привернути увагу до проблем бійців, які мають ампутації, та зібрати 3 мільйони гривень на боротьбу з фантомними болями.
«Фантомний біль ― це коли в тебе нема кінцівки, але так болить, ніби вона в тебе є. Вона може боліти, може свербіти — і мозку треба якось прийняти. Деякі хлопці мучаться з цим роками», ― розповіли ветерани ГУР.
Нагадуємо, що в Криму активісти вшанували жертв геноциду кримськотатарського народу (ФОТО).
Фото: ГУР Міноборони України
У Чернівцях проведуть вісімнадцятий благодійний фестиваль «Буковинська мрія». Для дітей, які переживать складні періоди життя, підготують подарунки. До ініціативи можуть долучитися всі охочі, ставши для маленьких мрійників чарівниками.
Про це редакції повідомили в БФ «Місто Добра».
Мрії, які можуть стати реальністю
Захід готують для дітей, які вже зіштовхнулися з жорстокістю і серйозними проблемами дорослих. На свято завітають вихованці «Міста Добра» та пацієнти медичного центру «Дім метеликів». Серед них є діти з важкими, часто невиліковними діагнозами. Організатори хочуть подарувати свято й тим, хто через війну втратив батьків, дім — це підопічні проєкту «Наші діти», який фонд втілює спільно з Datagroup. Також на захід запрошують дітей, які живуть в родинах, де щодня борються з бідністю та відчаєм.
Читайте також: Три роки не бачив тата: 15-річного хлопця повернули в Україну з ТОТ
«Мрії цих дітей — реальні, щирі й дуже земні. Вони не просять зірку з неба. Вони пишуть листи з мріями про нове взуття, рожеві сукні, мультяшні” ляльки, цікаві книжки, перші в їхньому житті велосипеди, фарби для малювання, Лего або планшет, бо в їхньому світі це – щось велике і недосяжне», — розповідають у фонді.
Організатори пропонують відчути себе чарівниками та здійснити мрію когось із дітей. Таких людей у «Місті Добра» називають добродіями. Долучитися може кожен охочий. Для цього потрібно прочитати листи та надіслати подарунок. Крім того, «мрію» можна вручити й особисто. Усього у фонді потребують 700 пакунків з подарунками.
Деталі можна дізнатись за поштою: [email protected].
Мрії дітей щодня публікує засновниця фестивалю Марта Левченко на своїй фейсбук-сторінці.
Про фестиваль
«Буковинська мрія» — найбільший благодійний фестиваль Східної Європи, на якому вже понад 10 років втілюють дитячі мрії.
Вихованці дитячих притулків, малюки з інвалідністю та діти з бідних сімей пишуть листи-мрії, а дорослі можуть стати добрими чарівниками та допомогти реалізувати ці листи в життя.
За час існування фестивалю-табору більше 10000 мрій дітей стали реальністю. За словами організаторів, учасники перших фестивалів вже виросли і самі стали благодійниками.
Нагадуємо, що Артем Пивоваров подарував перуку з власного волосся пацієнтці Охматдиту (ФОТО).
Фото: БФ «Місто Добра»
