Найкрасивіші станції метро в Україні та їх історія

Кожного дня тисячі українців спускаються до метро, аби швидко доїхати до місця призначення. І багато хто не звертає увагу на красу станцій, мозаїку, розписи на стінах, архітектурні рішення та багато іншого. Ми вирішили виправити це і показати вам найкрасивіші станції метро в Україні, а також розказати їх історію.

Київ

“Золоті ворота”

Станцію відкрили 31 грудня 1989 року, з 1994 року мозаїки інтер’єрів станції мають статус «щойно виявлений об’єкт культурної спадщини», пам’ятка архітектури та містобудування, монументального мистецтва. Авторів станції «Золоті ворота» відзначили Державною премією України у 1991 році. 

На мозаїчному фризі у проміжному вестибюлі, прямо над виходом до ескалатора, який веде на поверхню, знаходиться також мозаїчний напис «СЛАВА УКРАЇНІ», який зараз вже майже непомітний. 

Між станціями “Золоті Ворота” та “Лук’янівська” розташована станція-привид “Львівська Брама”. Вона була закладена в середині 1991 року і заморожена в 1997 році, через нестачу коштів і не прийнятий план з реконструкції. 

Станція “Золоті ворота” навіть встигла потрапити до відеогри, в один з епізодів «Collapse: The Rage». Також кілька разів потрапляла в рейтинги найкрасивіших станцій Європи у 2012 та 2014 роках.

“Славутич”

30 грудня 1992 року відкрили станцію, що розташована на лівому березі Дніпра. Станції “Славутич” не було в початковому проєкті Сирецько-Печерської лінії і в планах вона виникла приблизно в середині 80-х. Назву отримала по історичному і фольклорному імені Дніпра. 

Архітектор Микола Альошкін вирішив створити незвичний інтер’єр, що має викликати асоціацію з “ніччю на Дніпрі”. Білий і блакитний мармур, чорна стеля і маленькі світильники-зірки. Колійні стіни мовби нагадують спокійний та сивий Славутич-Дніпро.

Між “Видубичі” і “Славутич” розташована ще одна станція-привид – «Теличка». Будівництво почали в 1991 році, але вже через рік заморозили, бо просто відпала необхідність. Таку назва станція отримала через те, що раніше на її місці довгий час було пасовище.

“Олімпійська”

Станцію відкрили 19 грудня 1981 року під назвою “Республіканський стадіон”. З 11 липня 2011 року отримала назву “Олімпійська”, запозичену від розташованого неподалік НСК “Олімпійський”.

Стіни станції облицьовані сірим мармуром, що створює цікаву атмосферу приглушеного світла. Проєкт станції передбачав білі стіни, але білого мармуру не вистачило.

В кінці центрального залу розташована композиція у формі олімпійського вогню. Цікаво, що раніше на композиції були відсутні олімпійські кільця.

Стіна касового залу навпроти турнікетів декорована керамічним барельєфом присвяченим темі футболу та хокею. Але часто його не видно через торгові кіоски.

Читайте також: Десять правил успіху для малого бізнесу. Поради від експерта зі світовим ім’ям

“Теремки”

В 2013 році 6 листопада відкрили “Теремки”, кінцеву станцію Оболонсько-Теремківській лінії. Назву отримала від однойменного житлового масиву. Станція була запланована ще в 1970-і роки, проте будівництво її було відкладено на невизначений термін. Знову про станцію заговорили в середині 2000-х, коли на південній ділянці лінії почалися будівельні роботи в напрямку “Теремків”. В кінці 2010 року почалися вже реальні роботи з проєктування станції.

Стіни на “Теремках” облицьовані бежевим і сірим мармуром, підлоги викладені сірим гранітом зі вставками з чорного граніту, що утворюють геометричний малюнок. На станції присутнє тактильне покриття.

Основним мотивом обробки станції є облицювання зводу мозаїками

Дніпро

“Покровська”

29 грудня 1995 року відкрили станцію “Комунарівська” в Дніпрі. 24 листопада 2015 року вона була перейменована на “Покровську”. 

Розташована вона на перетині вулиць Юрія Кондратюка і Великої Діївської між житловими масивами “Червоний Камінь” і “Покровський” міста Дніпро.

Згідно з проєктом, станція мала називатися “Діївка” ибо “Діївська”. Мобільне покриття відсутнє, але з 18 лютого 2016 року на станції підключений Wi-Fi від інтернет-провайдера.

“Металургів”

Станція “Металургів” була відкрита 29 грудня 1995 року поруч з Дніпровським металургійним заводом. Станція мала проєктну назву “Брянська”, оскільки до 1917 року завод називався Олександрівським Південноросійським залізоробним і залізопрокатним заводом Брянського акціонерного товариства. 

Мобільне покриття відсутнє.

Цікаво, що виходи зі станції з’єднані з довгим підземним переходом, що йде на завод, прохідна якого розташована також в під землею в цьому переході.

“Метробудівників”

Станцію було відкрито 29 грудня 1995 року поряд з Державним обласним українським домом та Дніпропетровським органним залом.

Станція розташована в районі, який має назву Чечеловка, чому спочатку пропонувалася назва “Чечелівська”. Нинішню назву станція отримала в честь метробудівників, без будь-якої географічної прив’язки до місцевості. Ймовірно, таку назву станція отримала через випадок в 1986 році. Тоді при будівництві перегінних тунелів в районі цієї станції, завдяки мужності метробудівців не сталося трагедії. 

Харків

“Київська”

Станція відкрита 11 серпня 1984 року. Була споруджена в важких геологічних умовах та з застосуванням самих різних методів боротьби з ними, є гордістю метрополітену, відрізняються приголомшливою красою і виразністю. Станція «Київська» споруджувалася в дуже важких гідрогеологічних умовах, оскільки знаходиться в низині, в заплавній частині річки Харків.

Задум оформлення станції присвячений Києву, його історичним і визначним пам’яткам. 

Архітектори отримали відразу декілька державних премій за таку оригінальну та витончену роботу. Довгий час станція «Київська» потрапляла в туристичні фотоальбоми і путівники по місту. Макети станції, як зразок витонченості та краси, експонуються в залі музею метрополітену.

При будівництві станції «Київська» виявили відразу кілька знахідок – ребра мамонта, лопатки зубра, плечову і ліктьову кістку шерстистого носорога віком 50 тисяч років. 

“Академіка Барабашова”

11 серпня 1984 року станцію відкрили майже на пустирі, але вона була майже постійно завантажена, адже брала на себе пасажиропотік з усією Салтівки (найбільший житловий масив України). Після продовження лінії пасажиропотік різко впав. В 1990-і роки побудували ТЦ «Барабашово», який згодом ринок розширювався і пасажиропотік по станції зростав. До початку 2000-х ринок поглинув всю територію навколо станції. Відтоді пасажиропотік стабільно залишається високим.

Оформлення станції присвячено тематиці космосу і наукової діяльності Н.П. Барабашова.

Двічі станція служила для евакуації людей, коли при сильній пожежі на Барабашівському ринку було евакуйовано працівників і покупців ринку.

Кривий Ріг

“Проспект Металургів”

Станцію “Проспект Металургів” було відкрито 2 травня 1989 року. Це одна з чотирьох підземних станцій Криворізького метротрама, прикрашена сірим мармуром.

Особливістю інтер’єру є хвилеподібні виступи на стінах, що утворюють незвичайний візерунок. В три ряди розташовані люстри, з усіх підземних станцій Кривого Рогу ця освітлена найкраще.

Читайте також: Новорічна ялинка 2020. П’ять ідей, чим замінити новорічну красуню