Суспільство
Нацгвардієць під обстрілами вивіз із Донеччини 500 поранених побратимів
Нацгвардієць із Кропивницького врятував життя понад 500 бійців, які зазнали поранень під час боїв на Донеччині. Попри постійні обстріли та засідки росіян військовий вивіз побратимів у безпечне місце.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці військової частини 3011 НГУ.
Сергій – військовий водій однієї з частин Національної гвардії України, родом із Кропивницького. З перших днів повномасштабного російського вторгнення виконував бойові завдання безпосередньо на лінії зіткнення в Донецькій області.
Ризикуючи власним життям чоловік вивіз у безпечне місце сотні поранених побратимів: як з Національної гвардії, так і з інших підрозділів. Сам Сергій каже, що на війні кожен – герой, адже там другорядної роботи просто не існує.
«У мирному житті, професія водія у нас вважається заурядною, звичайною. А на війні немає другорядної роботи. Кожен – кухар, медик, водій – одиниця стратегічна. Під час воєнних дій важливість кожного збільшується в сто крат. Там кожен герой. Але ніхто, віриш, ніхто себе таким не вважає. Просто самовіддано роблять своє діло», – розповідає військовий.
Сергій прийшов до лав Нацгвардії у 1999 році. За його спиною – тисячі кілометрів доріг при виконанні службових і бойових завдань на передовій російсько-української війни.
«Коли їздиш за кермом у мирному житті, не зважаєш на відстані між невеличкими населеними пунктами. Коли ж вів машину під масованими артилерійськими обстрілами, метр проїзду видавався довжиною у життя. Кожен поворот, кожен кущ чи дерево наче вкарбовувалися в мозок. Я відповідав за людей, віз їх від смерті. Там, за моєю спиною на борту бронемашини були люди, мої брати, поранені, які потребували негайної допомоги», – згадує нацгвардієць.
Аби вивезти поранених побратимів, Сергію доводилося прориватися через оточення та ворожі засідки. Крім того, на його автівку полювала російська авіація. Однак щоразу, коли поранені бійці були доставлені до місця призначення, військовий повертався на передову.
«Хтось мене спитав: страшно на війні? Коли їдеш туди, так, є такий холодок у серці. Але по приїзду, при отриманні завдань, страх кудись дівається і ти зосереджуєшся на виконанні. Включаєшся абсолютно, думок немає. Тільки миттєві відточені реакції – зробити все швидко та ефективно», – додає Сергій.
Нагадаємо, колишня вчителька історії з Житомирщини, а нині – лейтенантка ЗСУ Любов Плаксюк стала першою жінкою в історії української армії, яка очолила артилерійський підрозділ.
Також ми повідомляли, що фельдшерка з Луганщини Світлана Клос врятувала автівки «швидкої» з-під обстрілів.
Фото: пресслужба НГУ.
Суспільство
Суспільство
- Бахчисарай;
- Керч;
- Джанкой;
- Євпаторія;
- Макіївка;
- Сімферополь;
- Асканія Нова;
- Ялта;
- Залізний Порт;
- Нова Каховка.
Що таке облігації
- Ви купуєте облігації;
- Держава користується грошима;
- Повертає вам їх у визначений день із гарантованим прибутком.
Суспільство
Литовці планують побудувати нові школи-бомбосховища в 6 областях України — на Херсонщині, Одещині, Донеччині, Запоріжжі, Миколаївщині, Сумщині та Чернігівщині. Саме завдяки цій ініціативі відбудеться побудова нових шкіл-укриттів. За його словами, окрім 6 областей ще один такий об’єкт можуть спорудити на Харківщині.
Про це заявив голова литовської програми з відбудови України Co-create Future of Ukraine Артурас Жарновскіс в інтерв’ю «Укрінформу».
«У чому ідея? У деяких українських регіонах діти через повномасштабну війну не можуть ходити до шкіл. Це величезна проблема. А якщо пригадати ще й попередні ковідні обмеження, то виходить, що це вже четвертий шкільний рік, коли діти не ходять до шкіл», — каже Жарновскіс.
Читайте також: У столиці реставрують памʼятка архітектури «Літаюча тарілка»: вона збереже свою автентичність
За його словами, будівництво таких шкіл відбуватиметься «з нуля» — тобто в тих місцях, де раніше не було укриттів. У нових закладах передбачать і антирадіаційний захист.
«Вкотре повторюся: наша мета, аби діти могли повернутися до освітнього процесу з безпосереднім спілкуванням одне з одним і з учителями. А в інших умовах такі приміщення-бомбосховища можна буде використовувати по-різному: для спортивних, культурних занять, будь-якого дозвілля в позаурочний час», — запевняє литовський посадовець.
Жарновскіс також запевнив, що будівництво шкіл-бомбосховищ в Україні зможуть закінчити до кінця 2024 року.
Нагадаємо, раніше ми пояснювали, як стати оператором БПЛА.
Фото: Укрінформ