Суспільство
Нацгвардієць під обстрілами вивіз із Донеччини 500 поранених побратимів
Нацгвардієць із Кропивницького врятував життя понад 500 бійців, які зазнали поранень під час боїв на Донеччині. Попри постійні обстріли та засідки росіян військовий вивіз побратимів у безпечне місце.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці військової частини 3011 НГУ.
Сергій – військовий водій однієї з частин Національної гвардії України, родом із Кропивницького. З перших днів повномасштабного російського вторгнення виконував бойові завдання безпосередньо на лінії зіткнення в Донецькій області.
Ризикуючи власним життям чоловік вивіз у безпечне місце сотні поранених побратимів: як з Національної гвардії, так і з інших підрозділів. Сам Сергій каже, що на війні кожен – герой, адже там другорядної роботи просто не існує.
«У мирному житті, професія водія у нас вважається заурядною, звичайною. А на війні немає другорядної роботи. Кожен – кухар, медик, водій – одиниця стратегічна. Під час воєнних дій важливість кожного збільшується в сто крат. Там кожен герой. Але ніхто, віриш, ніхто себе таким не вважає. Просто самовіддано роблять своє діло», – розповідає військовий.
Сергій прийшов до лав Нацгвардії у 1999 році. За його спиною – тисячі кілометрів доріг при виконанні службових і бойових завдань на передовій російсько-української війни.
«Коли їздиш за кермом у мирному житті, не зважаєш на відстані між невеличкими населеними пунктами. Коли ж вів машину під масованими артилерійськими обстрілами, метр проїзду видавався довжиною у життя. Кожен поворот, кожен кущ чи дерево наче вкарбовувалися в мозок. Я відповідав за людей, віз їх від смерті. Там, за моєю спиною на борту бронемашини були люди, мої брати, поранені, які потребували негайної допомоги», – згадує нацгвардієць.
Аби вивезти поранених побратимів, Сергію доводилося прориватися через оточення та ворожі засідки. Крім того, на його автівку полювала російська авіація. Однак щоразу, коли поранені бійці були доставлені до місця призначення, військовий повертався на передову.
«Хтось мене спитав: страшно на війні? Коли їдеш туди, так, є такий холодок у серці. Але по приїзду, при отриманні завдань, страх кудись дівається і ти зосереджуєшся на виконанні. Включаєшся абсолютно, думок немає. Тільки миттєві відточені реакції – зробити все швидко та ефективно», – додає Сергій.
Нагадаємо, колишня вчителька історії з Житомирщини, а нині – лейтенантка ЗСУ Любов Плаксюк стала першою жінкою в історії української армії, яка очолила артилерійський підрозділ.
Також ми повідомляли, що фельдшерка з Луганщини Світлана Клос врятувала автівки «швидкої» з-під обстрілів.
Фото: пресслужба НГУ.
Менторка реабілітаційного центру UNBROKEN Вікторія Хемич і протезистка Оксана Лехняк прибули до Канн, щоб підтримати українську команду творчого об’єднання TABOR під час прем’єри документальної стрічки «Мілітантропос».
Про це повідомляють UNBROKEN і Hromadske.
Стрічка розповідає про вплив війни на повсякденне життя українців, трансформацію суспільства та адаптацію до нової реальності.
Під час премʼєри Вікторія Хемич — колишня пацієнтка UNBROKEN, яка втратила ногу внаслідок російського обстрілу і нині працює менторкою, — зʼявилася на червоній доріжці фестивалю.
Читайте також: Анджеліна Джолі на гала-вечорі в Каннах згадала українську письменницю Вікторію Амеліну
«Коли ми дивилися фільм, то, хоч і були в Каннах, а відчували себе неначе вдома — в Україні. Адже у “Мілітантропосі” передано все те, чим ми живемо вже понад три останні роки. Фільм надзвичайно гарно знятий. Це біль і краса водночас. Стрічка викликає сильні емоції, сльози та мурахи. Все, що показано на екрані — до болю знайоме. Це чесно, пронизливо і максимально правдиво», — поділилася Вікторія.
Фото: інстаграм UNBROKEN
Нагадуємо, що Ахтем Сеітаблаєв презентував у Каннах тизер шпигунської драми «ГУР: Код «Сікора».
Фото обкладинки: Hromadske
Сьогодні додому повернулися ще 307 українських захисників у межах масштабного обміну полоненими у форматі 1000 на 1000, про який домовилися в Туреччині.
Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський.
Так за два дні обміняли вже 697 наших воїнів. Обмін продовжиться і завтра.
Серед звільнених — військові ДШВ, СБС, Військово-Морських Сил, Сил ТрО, а також Державної прикордонної служби та Національної гвардії України. З окремих підрозділів і військових частин полонених вдалося визволити вперше.
В Головному управлінні розвідки також зазначили, що додому зокрема повернулися 27 захисників Маріуполя.
Читайте також: «Не зрозумів, чому я плачу»: жінка з Павлограда вперше побачила чоловіка після трьох років полону
«Дякую всім, хто залучений до процесу обміну, хто цілодобово працює. Наша мета – повернути кожного й кожну з російської неволі. Продовжуємо нашу взаємодію з партнерами, щоб це стало можливим», — наголосив Президент.
Нагадуємо, що перші 390 українців вдома в межах обміну 1000 на 1000 (ФОТО)
Фото: Володимир Зеленський
23 травня в Харкові працівники Департаменту з надзвичайних ситуацій врятували пораненого собаку, який понад добу перебував у каналізаційному колодязі.
Про це повідомили в Харківській міській раді.
Інформацію про тварину передали місцеві жителі. Рятувальники дістали собаку та передали його до громадської організації «Порятунок тварин Харків».
Читайте також: Директор Одеського зоопарку знайшов своїх котів після атаки дронів: «Я знову на зв’язку»
Там повідомили, що собаку звуть Софія. У неї виявили піроплазмоз — тварина була вся у кліщах. Вона перебуває в стресовому стані, але живе, і її вже почали лікувати: проводять інфузійну терапію та боротьбу з паразитами.
Нагадуємо, що волонтери евакуювали трьох лисенят з прифронтового села на Донеччині.
Фото: надав директор міського департаменту з надзвичайних ситуацій Богдан Гладких
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...