Колонки
Наші за кордоном. Про першого українця на півночі Бразилії та ікону фемінізму з Галичини

Якщо ви сумували, бо історії про неймовірне життя українців на далекій чужині закінчилися, можете радіти: перед вами продовження колонки про видатних еміґрантів. Якщо ж ви сподівалися більше не побачити нічого подібного, то перепрошую – шоу повинно продовжуватися!
Перший українець на півночі Бразилії
Сьогодні розповім про Фединського Євгена Олександровича, для родичів і друзів — просто Ґеньо. Він народився 14 грудня 1920 року в Польській республіці в місті Станіславів (сучасний Івано-Франківськ). Хоч родина Фединських була багатодітною, але при цьому всі отримали гімназійну українськомовну освіту. Старші брати Євгена рано почали діяльність у громадському житті й навіть вступили до ОУН. Після смерті батька в 1932 році сім’я була змушена переїхати до Львова, де Фединський вступив до університету на факультет сходознавства.
Унаслідок кривавого розподілу між Польщею, СРСР та Німеччиною Західна Україна, зокрема й Львів, 1939-го року потрапила під контроль радянської влади. А під час німецької окупації Ґеньо разом зі своєю родиною вів патріотичну діяльність, імовірно, пов’язану з ОУН. Натомість коли радянські війська повернулися, влада бачила Фединського не як борця за Батьківщину, а як колабораціоніста.
Читайте іншу колонку цього автора: Зовсім не імперське місто. Скільки років Одесі насправді?
Тому його невдовзі заарештували й відправили до штрафного батальйону. Питання цих формувань досліджується й обговорюється вже багато років, але в контексті нашої історії звернемо увагу на розмову маршала жукова та президента Ейзенхауера. Тоді радянський воєнначальник видав таку одіозну фразу: «Коли ми упираємося в мінне поле, наша піхота продовжує наступ так, ніби його там не було».

Саме для такого «розмінування» й використовували штрафбат Фединського. Та попри небезпеку загинути на мінних полях Ґеньо дивом зумів утекти до Відня. Вибір, як виявилося, був не з найкращих, адже після закінчення війни Австрія відійшла до радянської зони окупації, а Євген знову потрапив до уваги НКВД. Сього разу його завербували як перекладача, адже він вільно спілкувався дванадцятьма мовами.
Достовірно невідомо, чому, але доля була прихильна до нашого героя і йому вдалося успішно втекти до далекої Бразилії.
Фединський отримав посаду в Службі Охорони Індіан, де, окрім контролю за безпекою, до його обов’язків також входило дослідження граматики і створення словника племені Канелас. Ґеньо прожив в поселені Барра близько року, ставши першим українцем на півночі Бразилії — надзвичайно труднодоступному та малодослідженому регіоні. Після закінчення терміну контракту зі Службою Охорони Індіан наш герой переїхав до Ріо-де-Жанейро, де працював у заповіднику Тіжука. Опинившись на иншому континенті, Фединський усе одно не забував, що він українець, і активно писав листи та матеріяли для української преси під ім’ям Миколи Букового, місцеві ж знали його як Роберто Тамара.

Ґеньо відійшов у засвіти у 1980 році під час чергової захопливої подорожі вздовж північно-східного берега Бразилії, але історія його життя й досі продовжує нас надихати та наповнювати сміливістю наші серця.
Ікона фемінізму та перша українська тревел-блоґерка
Наостанок я залишив героїню, яка є, напевно, найвідомішою із цього циклу статей, тож пропоную вам спробувати вгадати її ім’я за пригодами.
Народилася в сім’ї галицького священника, у ранній юності разом зі своїм братом управляла кінотеатром, а в двадцять років поїхала до Парижу вчитися вправлятися з кінокамерою та працювати моделлю. Мандрувала Марокко, а вже на Батьківщині збирала навколо себе повні зали слухачів, розповідаючи про екзотичні краї. Згодом наша героїня відправилася у кругосвітню подорож, яку сплатила компанія «Індокитай Фільм» в обмін на документальні кадри.
Читайте також: Залишитися вірними: як діаспора може відкрити Україну світові? Два приклади з історії
Перелічити всі країни, які вона відвідала, та всі її пригоди в одній колонці просто неможливо. Та на щастя, вона залишила нам свої спогади в книгах «Чар Марока», «З країни рижу та опію», «Далекі обрії» та инші. Якщо ж спробувати згадати найбільш яскраві й екзотичні моменти то, на мою думку, вийде приблизно так: ледь не померла від укусу бананової гадюки, малярійного комара та соку отруйної орхідеї, полювала на тигра в Лаосі, мала авдієнцію в останньої королеви Таїті та «купила» дитину в Юньнані.
Окрім цього, енергетика сильної та самостійної жінки постійно приваблювала до себе чоловіків: довелося «відшивати» Винниченка в Парижі й утікати від князя в Банкоку, а врешті-решт вона вийшла заміж за французького дипломата й народила трьох дітей.


Дехто називає її першою українською тревел-блоґеркою, дехто — іконою українського фемінізму початку 20 сторіччя, инші ж згадують, що вона була однією з перших у світі, хто використовував прийом прихованої камери. Сподіваюся, що ви вже здогадалися, хто наша героїня, а якщо ні — приділіть крапельку свого дорогоцінного часу й почитайте про неймовірну Софію Яблонську, гарантую: ви не пошкодуєте.
Це авторська колонка. Публікація відображає особисті думки автора, що можуть не співпадати з позицією редакції ШоТам. Усі фото в матеріалі належать автору.
Колонки

Видавництво «Основи» готує до випуску оновлене видання фотокниги Олександра Бурлаки Balcony Chic, присвячене українським балконам. Книга, яка стала культовою для поціновувачів архітектури, отримає новий вигляд із доповненнями про реалії воєнного часу.
Про це повідомляє видавництво.
Що нового у Balcony Chic
Перевидання включатиме фотографії 2022–2024 років, які відображають трансформацію балконів під час війни. Серед знімків — зруйновані конструкції, встановлені сонячні панелі та системи Starlink, що стали символами адаптації та відновлення.

Коли чекати на книгу
Оновлене видання Balcony Chic зʼявиться у травні 2025 року. Вартість книги на етапі передзамовлення — 1190 гривень зі знижкою. Оформити замовлення можна вже зараз на сайті видавництва.
Читати також: Кияни можуть здати книги російською та отримати знижку на українські видання: як долучитися
Балкон як дзеркало часу
Олександр Бурлака за допомогою фотографій та текстів досліджує феномен балконів — від їхньої архітектурної функції до культурного та соціального значення. Видання, доповнене реаліями воєнного часу, відкриває нові грані сприйняття української архітектури.
Нагадаємо, що оскароносний режисер Мішель Азанавічус пише книжку про війну в Україні.
Фото: видавництво «Основи».
Колонки
Колонки

Статистика проєкту
