Суспільство
«Наші вчителі – ченці з усієї країни». На Чернігівщині пекарня відродила старовинні рецепти монахів. Як це вдалося
Про хліб, створений за старовинними рецептами монахів, у Мені знає чи не кожний місцевий житель. Його готують у пекарні «ХлібОК», власником якої є підприємець Валентин Боженов. Саме його виробництво прогодувало під час окупації Чернігівщини кілька громад.
Велика війна змінила плани чоловіка щодо бізнесу, проте саме в скрутний час ще більше чернігівців спробували екологічний хліб з крафтової пекарні. Нині ж «монастирська» випічка – в їхньому щоденному раціоні. Про хліб із секретним інгредієнтом та єдину пекарню громади, що вистояла в пандемію й під час окупації, Валентин Боженов розповів ШоТам.
«ХлібОК» – перша та єдина пекарня у Менській громаді
Чернігівщина – моя мала Батьківщина. Я родом із села Феськівці, що в Менській громаді. Маю зовсім протилежну пекарю освіту – медичну. Деякий час навіть працював фельдшером. До підприємницької діяльності прийшов у 2001 році, але пекарню започаткував лише чотири роки тому, у 2019-му.
Чому випічка? У нашій громаді не було своєї пекарні, увесь хліб звідкись доставляли, виготовляли на заводах. Люди втомилися від такої продукції, тож виникла ідея робити своє й екологічне: без розпушувача й консервантів.
Рецепти хліба шукали в монастирях, а досвід переймали в монахів
Зароджували пекарню разом із партнером Василем Кондаковим. Концепція нашої пекарні в тому, що ми печемо хліб виключно за старовинними монастирськими рецептами. І це саме Василь здебільшого їздив по храмах і збирав рецепти, завдяки яким пекарня в Мені стала відомою. Проте через рік наші дороги розійшлись, партнер почав займатись окремою справою, а я залишився розвивати «ХлібОк».
Не було б пекарні й без отця Романа Халуса з чернігівського храму Української греко-католицької церкви. Він привів нас у монастир в Золочеві, звідки ми перейняли більшість рецептів хліба. Тоді нас пустили до місцевої пекарні й показали, як там і що працює. Пізніше, щоб дізнатись більше рецептів і набути досвіду, ми відвідали й інші монастирі УГКЦ. Там намагались опанувати вже один-два рецепти.
Частину рецептів, якими нині користуємось у пекарні, дізнались у монастирях Прикарпаття і Закарпаття. Цікаво, що місцеві монахи не тільки знаються на хлібі, а й вирощують шампіньйони, виготовляють макаронні вироби. Крім того, звідти ми привезли на Чернігівщину італійську закваску. Тепер продовжуємо її вирощувати.
Який секрет зберігає хліб із Мени?
Відвідавши низку монастирів в Україні й за кордоном, ми зібрали 36 різних рецептур і жодна з них не спрацює без секретного інгредієнту. Думаю, монахи не вважали нас за конкурентів, тому навчали випікати хліб. Крім того, УГКЦ тільки почала просуватись у центральні й північні регіони країни, тож, маючи вигоду для розвитку своїх парафій, вони із задоволенням ділились із нами досвідом.
До того ж нам не доводиться тримати секрет під трьома замками, бо насправді його не маємо. Інгредієнтом, що робить наш хліб особливим, є житня закваска. Ми її отримали й продовжуємо вирощувати, але як вона народилась – ми не знаємо.
До окупації «ХлібОК» готував понад 40 різновидів хліба
Після 24 лютого про нашу пекарню дізналося більше людей. Чернігівщина була частково окупована російськими військами. Фактично ми єдині, хто випікав хліб і розвозив його у райони області: Борзнянський, Сосницький, Корюківський та інші.
Водночас через повномасштабне вторгнення ми вимушено скоротили асортимент. До окупації «ХлібОК» готував 42 види хліба. Хоча на кожний різновид виходило по кілька хлібин, ми могли дозволити собі унікальні рецепти. Наприклад, у нас можна було придбати «Гірчичний» хліб. Ніде в Україні такого не бачив. А ще – «Альпійський», «Монастирський», «День і ніч», «Гуцульський», бездріжджовий, висівковий, з чорносливом, «Бойківський» тощо. До речі, останній раніше був у формі «кирпичика», а нині покупці його знають як сірий овальний. Цей рецепт нам привіз отець Роман.
Після окупації й донині в пекарні випікаємо лише п’ять-шість видів хліба. Ми дбаємо про громаду, адже головне – людей забезпечити, а після української перемоги будемо збільшувати асортимент.
Кажуть, наші круасани смачніші за французькі
Щодня на прилавки пекарні виставляємо хліб житньо-пшеничний і житній, що на заквасці, і ще один різновид – на пшеничному борошні. Продукти використовуємо українські, підтримуємо місцевих виробників. Наприклад, борошно купуємо в Городнянському районі. Там аграрії вирощують і пшеницю, і жито.
Читайте також: «Рецепт знайшли у покинутій хаті». Як ветеран відроджує контабас – старовинний український напій, забутий в часи «совєтів»
«ХлібОК» пече не лише хліб, у нас є лаваш, хот-доги, піца, здоба: булочки різні, пряники, бублики. А про наші круасани кажуть, що вони смачніші, ніж у Франції. Можливо, так і є (сміється), бо ми розробили авторський рецепт, придбали спеціальне обладнання й готуємо своє листкове тісто з екологічних продуктів.
У день випікаємо до трьох тисяч одиниць продукції
У нашому пекарському цеху відбулись і хороші зміни. Ми придбали більше приміщення, модернізували обладнання: працівниці вже менше роблять руками, більше – машини. Виробництво налагоджене, маємо такий собі конвеєр, адже весь процес приготування хліба займає до 30 годин. На те, щоб виросла закваска, потрібна доба, й від замісу до випічки минає близько п’яти годин.
Пекарі працюють у три зміни по три людини. Також є денна зміна, яка готує слойки, піцу, бублики з маком, імбирно-медові пряники, вироби з пісочного тіста. Якщо раніше зміна вручну могла випікати до 500 буханок, то під час окупації ми вийшли на шість тисяч хлібин за добу. У той період працювали по 12 годин кілька місяців. Нині ж стабільно готуємо і хліба, і здоби до трьох тисяч одиниць.
Крафтове – це дорого? Найдорожчий хліб коштує всього 28 грн
Придбати крафтову продукцію в Мені можна в магазині й кіоску «ХлібОК», в інші громадах завозимо випічку в місцеві магазини. Наш хліб ще унікальний тим, що він смачний навіть на другий і третій день.
Багато хто думає, що унікальна продукція коштує дорого, та в нас середній цінник. Крім того, запускаємо новинку – гречаний хліб із цибулею, він буде найдорожчий і коштуватиме 28 гривень. Найдешевший – білий овальний хліб вищого рахунку – 18 гривень. Вага хлібин – пів кілограма.
Плануємо відкрити пекарні в інших громадах
Сказати, скільки розпродаємо щодня, не можу, однак хліб не залежується. До того ж ми намагаємося частіше організовувати благодійні акції, де продаємо свою випічку, а кошти відправляємо українському війську.
Ще під час окупації носили хліб у лікарню військовим, відтоді щодня продовжуємо робити це абсолютно безкоштовно. Також відправляємо випічку на передову.
Читайте також: «Чоловіча» справа? Верстатам байдуже на стать. Як я власноруч створила успішний бізнес із лазерної та фрезерної порізки
Поки посилено працюємо, обмаль часу на плани, та все ж після перемоги хочемо повернутися до виготовлення граноли. Це була остання справа, яку ми спробували реалізувати перед вторгненням. Із юридичного боку – реєструємо торгову марку, щоб надалі розвивати франчайзинг. Будемо відкривати пекарні «ХлібОК» в інших громадах. А поки наближаємо перемогу.
Суспільство
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Що змінюється для пасажирів?
Коментарі
Коментарі