Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

На Житомирщині знімають кіно про бригаду Князя Острозького

Опубліковано

На Житомирщині почали знімати фільм «Щит з острогою» про 30-ту окрему механізовану бригаду імені князя Костянтина Острозького.

Про це пише Укрінформ.

«Знято перші кадри документальної стрічки про 30-ту окрему механізовану бригаду імені князя Костянтина Острозького», – зазначається у повідомленні.

За традицією, 1 липня розбили тарілку з назвою «Щит з острогою» та іменами учасників творчої групи.

Читайте також: Вийшов офіційний трейлер першого козацького вестерну (ВІДЕО)

У бригаді пообіцяли, що найближчим часом покажуть перший відеоанонс стрічки.

30-та окрема механізована бригада ім. князя Костянтина Острозького дислокується у Новограді-Волинському на Житомирщині.

Читайте такожЗахоплення іграми стало бізнесом: українець локалізує ігри та заробляє від $30 000 за проєкт

Нагадаємо, фільм української режисерки отримав головну нагороду кіноринку у Франції.

Як ми писали раніше, голлівудська компанія купила фільм українського режисера.

Усі фото: facebook.com/30brigade.

Суспільство

Чому українці обирають рослинні продукти: результати дослідження

Опубліковано

У жовтні минулого року Київський міжнародний інститут соціології на замовлення кампанії UA Plant-Based, провели дослідження, результати якого свідчать про те, що дедалі більше українців зацікавлені у зниженні споживання м’яса на користь рослинних продуктів. А готовність українців вживати рослинні альтернативи у разі доступності та ідентичності проявили 65,3% респондентів!

Не дивно, адже продукти рослинного походження набирають популярності, зокрема і в Україні. В результаті цього ж дослідження, було визначено, що 14,8% населення України включають у свій раціон рослинні альтернативи м’ясу, 13,9% — молоку, а 11% не вживають м’яса та м’ясопродукти, тоді коли 2% вживають виключно рослинні продукти. 

Читайте також: В Україні влаштували голосування за кращий рослинний продукт року

Зважаючи на зацікавленість рослинним раціоном, все розповсюдженішими стають рослинні альтернативи м’ясу. Цей ринок стрімко росте, рослинні котлети чи фарш, навіть українського виробництва, вже можна придбати в супермаркетах і не потрібно витрачати багато зусиль та часу на пошуки. Оскільки навіть такі гіганти, як кондитерська компанія АВК почали виробляти рослинне м’ясо, ціни на такі продукти стають все доступнішими. Мабуть, з цим і пов’язана висока зацікавленість у таких альтернативах, адже понад 30% респондентів повідомили про це. 

З кожним роком людство щораз частіше замислюється над впливом м’ясної індустрії на екологію та здоров’я людей та постійно знаходяться в пошуку альтернатив. Те, що в Україні теж простежуються такі тенденції — однозначно хороший знак. Як показало дослідження, 50% з опитуваних вмотивовані переходити на альтернативи якраз заради користі для здоров’я. Далі голоси про причини вибору майже порівну розділились між варіантами: ціна нижче за ціну на м’ясо тварин, смак ідентичний або кращий за смак м’ясних продуктів та бажання пробувати нові продукти.

Також близько 14% учасників опитування вживають замінники молочних продуктів. На сьогодні рослинне молоко вже доступне практично у кожній кав’ярні великих міст та продаються ледь не у всіх супермаркетах країни. Оскільки в Україні з’явились й власні виробники альтернативного молока, то ціни стали доступнішими — близько 30 грн за 1 л порівняно з 60-100 грн за літр імпортних напоїв. Причини такого вибору також можуть бути різними: індивідуальна непереносимість лактози, різноманіття та доступність рослинного молока (корпорація Люстдорф виробляє близько десяти варіантів альтернативного молока), користь для здоров’я (рослинні напої часто збагачені вітамінами, не містять антибіотиків та гормонів) чи бажання куштувати щось нове.    

Протягом 2021 року термін «флекситаріанство» і рух до обмеження вживання продуктів тваринного походження однозначно буде одним з основних напрямків розвитку харчових звичок українців. Адже, окрім того, що понад 65% громадян готові споживати рослинні аналоги звичним продуктам, 27% населення протягом останніх трьох місяців вживали менше тваринної їжі, при чому 85% з яких повідомили, що зміни зумовлені власним вибором. Серед причин вибору рослинного меню переважає бажання спробувати новий смак (45%), на другому місці приваблива ціна (40%) та 35% людей аргументують свій вибір користю для здоров’я. 

Ще одним фактом на користь теорії про флекситаріанство є те, що покупців найбільше приваблює позначка «рослинний», тоді коли маркування «веганський» — навпаки відштовхує. Що є доказом того, що готовність їсти більше рослинної їжі пов’язана з бажанням покращувати здоров’я та куштувати нове, а не ідентифікувати себе веганом чи вегетаріанцем.

Опираючись на результати даного дослідження, можна зробити висновок, що українці зацікавлені в розвитку ринку рослинних альтернатив, відкриті до нових смаків і стараються дбати про своє здоров’я. А великі корпорації, які йдуть в ногу з часом та сміливі стартапи-новатори стараються стрімко задовольнити попит. Проте, ніша рослинних альтернатив на вітчизняному ринку все ще не заповнена. Адже рослинних аналогів українського виробництва, наприклад, сметани чи кефіру досі немає. Хоча перший рослинний йогурт українського виробництва днями з’явився на полицях київських магазинів з екопродуктами. Тоді коли весь світ давно вже ласує веганськими аналогами яєць, морепродуктів та навіть фуа-гра, тільки зараз в Україну добрались імпортовані «рибні» котлети з бобових

Нагадуємо, що UA Plant-Based — кампанія, що має на меті популяризацію рослинної дієти серед населення шляхом роботи з ресторанами, виробниками продуктів та представниками роздрібної торгівлі й не є комерційною.

Читати далі

Суспільство

Фонд родини Нечитайло оголоcив грант для соціальних підприємців

Опубліковано

Благодійна організація «Фонд родини Нечитайло» оголосила про старт грантової програми «Жити на рівних» для соціальних підприємців та соціальних ініціатив в інтересах людей з інвалідністю та їхнього близького кола.

У рамках трирічної грантової програми Фонд пропонує: фінансову підтримку основної діяльності (на впровадження послуг, нового продукту) у вигляді гранту на суму від 300 до 700 тис. грн., а також нефінансову підтримку, яка може включати: консультації експертів та менторство, стажування та навчання за обраною тематикою, оцінювання соціального ефекту проєкту (оцінка impact-складової), промоцію та ін.

Прийом концепцій проєктів починається з 16 лютого 2021 р. і триватиме до 9 березня 2021 р. Розгляд повних проєктних пропозицій: до 8 квітня 2021 р.

Пріоритетні напрями підтримки:

  • Раннє втручання для попередження інвалідності дітей, зменшення ступеня тяжкості інвалідності та попередження інституалізації дітей (скринінг порушень розвитку, комплексна допомога та супровід фахівців).
  • Соціальна та трудова реабілітація людей з інвалідністю (творчі майстерні, створення робочих місць, навчання, дозвілля тощо).
  • Усунення обмежень життєдіяльності осіб з інвалідністю (розвиток транспортних послуг для маломобільних груп, полегшення доступу до технологій, освіти, підвищення доступності середовища тощо).
  • Організація догляду для осіб з інвалідністю (організація денного перебування, послуга підтриманого проживання тощо).
  • Розвиток реабілітаційних послуг та заходів (впровадження інноваційних практик та послуг з комплексної реабілітації, ефективність яких доведено).

Можливі статті фінансування:

  • обладнання та витратні матеріали;
  • розробка та виготовлення (надання) соціальних продуктів, послуг;
  • розробка програмного забезпечення, яке відповідає меті програми;
  • консультаційні послуги, необхідні для реалізації проєкту;
  • ремонтні роботи (в частині закупівлі будівельних матеріалів);
  • навчання.

Читайте такожЗамість пластику – гриби та коноплі: як стартап S.Lab робить речі з екоматеріалу

Фонд не підтримує такі витрати:

  • заробітна платня, оренда приміщення та оплата комунальних послуг;
  • витрати на відрядження;
  • пряма гуманітарна та матеріальна допомога;
  • витрати на надання медичної допомоги окремим особам;
  • одноразові заходи/покупки, які не є проєктною діяльністю.

Грантова програма «Жити на рівних» прагне стати гнучкою і зручною платформою для розвитку ініціатив в інтересах людей з інвалідністю та їх близького кола.

Концепції проєктів приймаються в електронному форматі (завантажити форму) на адресу se@nechytailo.fund до 18:00 9 березня 2021 р.

Докладна інформація – inclusion.tilda.ws.

Довідка

Благодійна організація «Фонд родини Нечитайло» понад 5 років реалізує системні проєкти, спрямовані на підтримку людей з інвалідністю. Зокрема, Фонд заснував онлайн-бібліотеку книг шрифтом Брайля та видав 65 творів для незрячих дітей. У партнерстві з Інститутом очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова Фонд реалізував в Південних областях України інноваційний проєкт по запобіганню дитячій сліпоті внаслідок ретинопатії недоношених. За сприяння Черкаської ОДА розвинув послугу соціальних перевезень в Черкаській області, започаткував гончарну майстерню як метод трудової реабілітації. Одним зі стратегічних напрямків роботи Фонду є розвиток соціальних підприємств та ініціатив, які працюють в інтересах людей з інвалідністю та їх близького кола.

Нагадаємо, дві українські балетні постановки стали номінантами на грант престижної культурної платформи.

Читати далі

Суспільство

Гастрогід розповіла, яким міг бути трипільський борщ

Опубліковано

Олена Павлова, яка збирає давні українські рецепти запропонувала свою версію першого трипільського борщу.

За її словами, перший борщ був не червоний. Він міг бути на м’ясному відварі, бо трипільці були не лише землеробами, а й скотарями. В господі трипільців були свині, бики і корови, кози та вівці, тож, відвар міг бути з будь-якої домашньої худоби, або дичини, адже мисливство завдяки густим лісам процвітало.

Попри те, що землеробство у трипільських поселеннях процвітало, до городництва та овочівництва було ще далеко. Але були бобові, щоправда – не квасоля та боби, а грох та…сочевиця!

А також – дикороси, тобто корені диких рослин, що замінилися зараз морквою, буряком, картоплею.

Гастрогід пані Олена вважає, що найдавніші рослини, що вживалися в їжу були – лопухи, їхні корені їстівні і схожі за смаком на картоплю, листя дерев та ягоди, які збирали в навколишніх лісах.

Читайте такожЗамовив піцу – допоміг безхатченку: як на Львівщині працює успішне соціальне кафе

Згодом, можливо пішла в хід і листова (дика) капуста, одна з найдавніших рослин, “одомашнена” людиною.

Оскільки поселення переважно були розташовані по берегах річок, пані Олена припускає, що і кореневища і стебла водних рослин вживалися в їжу та були елементом стародавніх страв.

Також міг борщ заправлятися сметаною або кисляком, адже знахідки археологів свідчать про те, що вже в трипільську добу виготовляли сир та творог, а отже в харчуванні були присутні і інші кисломолочні продукти.

За припущенням гстрогіда, готувався борщ в горщику на печі.

Рецепт першого борщу

Також пані Олена дала свій рецепт трипільського борщу:

  • м’ясний відвар з жирної частини туші,
  • корінь лопуха,
  • дикий щавель,
  • мокрець,
  • лобода,
  • молоде листя подорожника,
  • листова дика капуста,
  • дички-яблука,
  • кропива,
  • кисломолочна заправка.

Нагадаємо, український консервований борщ почали купувати країни Євросоюзу.

Усі фото: facebook.com/insight.pavlova.

Читати далі
Суспільство41 хв. тому

Чому українці обирають рослинні продукти: результати дослідження

Суспільство2 години тому

Фонд родини Нечитайло оголоcив грант для соціальних підприємців

Суспільство3 години тому

Гастрогід розповіла, яким міг бути трипільський борщ

Суспільство4 години тому

У Луцьку в дворі будинку небайдужі створили «готель для собак» (ФОТО)

Суспільство5 години тому

Українську письменницю номінували на найпрестижнішу у світі премію у сфері дитячої літератури

Економіка6 години тому

На Львівщині почали вирощувати виноград для ігристих вин

Суспільство7 години тому

Церкву 1796 року на Прикарпатті показали з висоти пташиного лету (ВІДЕО)

Суспільство8 години тому

Тернопільські курсанти підкорили Говерлу до Дня Героїв Небесної Сотні

Суспільство9 години тому

Дві українські балетні постановки стали номінантами на грант €50 тис. престижної культурної платформи

Суспільство10 години тому

Нібулон спустив на воду нову баржу (ФОТО)

Суспільство11 години тому

В Україні діятимуть європейські вимоги до благополуччя тварин

Суспільство12 години тому

У селі на Хмельниччині зібрали рекордний потяг із санчат (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

У чому секрет туристичного Дрогобича? (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Як стати пауерліфтеркою в 64 роки? (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Як волонтери рятують історичні мозаїки Чернігова (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Українка на Хмельниччині народила 18 дитину (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Як санітарка з Іловайська врятувала двох українських бійців (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Як самотня мама виховує двох доньок та розвиває бізнес (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Якими українськими мультиками розважити дітей морозного вечора? (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Як домогосподарка зі США рятує українських воїнів (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Як кияни перетворили свою хрущовку на лялечку (ВІДЕО)

Суспільство1 місяць тому

Коронабулінг в Україні: як сусіди знущаються з хворих на COVID-19, та як допомагають (ВІДЕО)

Суспільство2 місяці тому

Як працює єдина водійка швидкої на Кіровоградщині (ВІДЕО)

Суспільство2 місяці тому

Як у Черкасах котиків рятували (ВІДЕО)