Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Хобі – шукач скарбів. Скільки можна заробити на знахідках металошукача

Опубліковано

Він досліджує старі хутори й села ще царських часів і  як ніхто знає історію Чернігівщини.

Золота Полуботка з металошукачем, звісно, не знайти, сміється Андрій Ліплянський. Але є знахідки не менш цікаві – бронзовий вершечок часів Київської Русі чи монети, яким по 200-300 років.

Скільки можна заробити на пошуку цікавинок із минулого? Та як називається божок-покровитель шукачів скарбів? Читайте в нашому інтерв’ю з чернігівським шукачем скарбів.

чоловік з металошукачем фото

Андрій Ліплянський

Чернігівський шукач скарбів

Народився в Чернігові, вчився на філфаці на журналіста. Але через низькі журналістські зарплати подався в столярну справу. Копати почав років із дев’ять тому – в ютубі побачив відео, як копачі з металошукачем цінні речі знаходили.

Як все починалось?

Зараз я працюю на столярному виробництві, хоча за освітою – журналіст.

Це моя основна робота, але є й хобі, справжня пристрасть, якою займаюсь з самого дитинства.

Ще коли був малий, я дуже любив історію. Особливо, легенди та билини. З дитинства почав займатись і нумізматикою – подобалося збирати й дізнаватись, звідки вони, що в них за історія.

Срібний натільний хрестик XIX- початок XX ст.

Коли побачив те відео з металошукачем вперше, мені дуже сподобалась ця ідея. А от родичі не підтримали мого захоплення.

Тому металошукач мені вдалось купити лиш у 2019, коли повернувся з підробітку у Словаччині.

Я ще тоді ногу до всього зламав, але все одно шкульгав з металошукачем по подвір’ю.

Найцінніші знахідки металодетектора

Коли я почав копати, зрозумів, що ті відео в Youtube з цінними знахідками й скарбами – більшою мірою вигадка.

Я от свою першу монетку знайшов на п’ятий раз, або на п’ятий коп, як у нас кажуть. То були в кілька разів старші від мене радянські дві копійки.

Але найцінніша з точки зору доходу знахідка – це золота обручка. Її оцінили у 2,5 тисячі гривень і поки що це мій найцінніший скарб.

Лісовий хабар (радянські монети). Хабарем копачі називають загальну здобич, яку назбирали за виїзд

Далі трапилась нечаста монетка “5 копійок” аж 1934 року.

А потім вже почав шукати й знаходити й старіші монети: періоду Російської імперії та польсько-литовського періоду.

З 2019 року вдалось продати 5-6 знахідок.

За весь час продав, може, 5-6 знахідок – тож поки особливо не заробляв на своєму хобі.

Копарське божество подарувало монетку?

Зємляний Дєд – це копарський божок. Напіввидуманий, напівязичницький. Точно не знаю, звідки він взявся.

Та ми, звісно, не сприймаємо серйозно цього Земляного Дєда. Але про всяк випадок жменьки монет на місці копу йому залишаємо: тобто ніби й задобрюємо, а ніби і забезпечуємо наступні покоління цікавими знахідками.

А якось я задля сміху вирішив звернутись до Земляного Дєда, щоб допоміг знайти монетку імператора Павла – той правив недовго, і в мене омріяної монетки його періоду не було. А попросив Дєда – і тут же, в наступні 10 хвилин, знайшов монетку часів Павла І.

Ось він який, подарунок Зємляного Дєда

Як сьогодні визначаю старовинні місця, що годяться для пошуків?

Спершу я шукав старовинні місця для “копу” – з допомогою древніх же карт. Найбільше для промислу підходили усі місця, де люди могли загубити речі –  хутори й села ще царських часів,  старі дороги, що зникли з нових карт, корчми чи фундаменти колишніх панських садиб.

Але потім виявилось: марні зусилля там щось шукати – значна частина таких місць уже перекопана іншими. Тому тепер ми з комрадами – так я називаю товаришів по хобі – хоч по-старому й обираємо місця для копу, на місці вже покладаємось на інтуїцію.

Шиповидне навершя батога вершника часів Київської Русі, Х-XII ст.

Моя мрія – знайти самостійно свою першу римську монету – динарій. Я так шалено хотів її знайти, що одну навіть довелось купити самостійно на одному зі спеціальних аукціонів.

На Чернігівщині майже напевно я її не найду: треба їхати в західні області. Колись там були колишні осередки черняхівської культури, а “черняхівці” колись вели торгівлю з римлянами. Тому там і досі можна знайти сестерції з міді, динарії зі срібла та ауреуси з золота.

Той самий римський срібний динарій, часів імператора Фаустина. Куплений на аукціоні “Віоліті” за 235 грн

Багато людей вважають копачів чорними археологами. Це неправда

В України пошук із металошукачем не заборонений, але от старовинні кургани чи могильники, також заповідники – заборонені для копачів.

Більшість людей цілком адекватно ставиться до нашого хобі. Але є частина українців, які вважають нас “чорними археологами”. Мовляв, кургани розкопуємо, на археологічних об’єктах копаємо, кладовища розриваємо, мільйонами ворота.

Це все результат “скандальних” телепередач, жовтих статей та інших закидів. Особисто я не роблю нічого з того, що перераховано вище.

Цілком стандартний “хабар” за цілий день активного пошуку

Для мене коп – це захоплююче хобі, а не жадоба наживи. Милуюся природою, отримую задоволення від процесу пошуку. А ще це і зарядка відмінна! На свіжому повітрі, постійні силові вправи – краса!

А якщо конкретніше про кожному пункту тих самих “ярликів”, що на нас навішали, то відповім так. Неадекватні є скрізь. Візьмемо для прикладу таке хобі, як рибалка. Більшість же нормально рибалять, чисто заради задоволення.

Але є серед цієї касти й браконьєри, які гасять рибу електровудками, ставлять сітки. У нашому хобі все точно так же.

Більшість – нормальні хлопці, які люблять природу, процес пошуку, пригоди й авантюри. Але є, на жаль, і негативні персонажі: грабіжники курганів, мародери й інший набрід.

Нормальні копачі, яких, повторюся, більшість, вкрай нешанобливо ставляться до таких людей і ніколи не дозволяють собі опуститися до їхнього рівня. Єдине, мабуть, виняток – це коп на древніх поселеннях.

Історичні артефакти часто нищить… сільгосптехніка

Ці історії про руйнування культурного шару землі чорними копачами – здебільшого, брехня. сі, хто копає на таких локаціях, ведуть пошук виключно до 30-35 см. На більше банально не здатний металодетектор. Так що букви закону копачі дотримуються: культурний шар нами не пошкоджується. Це якщо говорити про букву закону.

А якщо вже зовсім відверто, то величезна маса поселень розорюється тракторами з року в рік. Формально, знову ж таки, при сільськогосподарських роботах культурний шар не пошкоджується. Але насправді це далеко не так.

Навіть після звичайної оранки щось “вилазить” нагору: металеві вироби минулих часів, кераміка (черепки посуду і домашнього начиння) і таке інше.

Чи варто говорити про те, що було б, якби ніхто з року в рік не збирав би на поверхні полів ці знахідки ? Історично цікаві артефакти так і продовжували б знищуватися сільськогосподарською технікою.

Це вже питання до держави – нехай почне нарешті грамотно охороняти й досліджувати культурну спадщину (збільшення фінансування археологічних експедицій, розвиток музеїв, введення ліцензованого пошуку для копачів-аматорів), або нехай все залишається як є.

13.09.2020

Суспільство

Як прикордонники брали участь в антитерористичних навчаннях (ВІДЕО)

Опубліковано

На Сумщині українські прикордонники взяли участь в антитерористичних навчаннях.

Про це повідомили у пресслужбі ДПСУ.

У тренуваннях, які були максимально наближеними до реальних умов, взяли участь підрозділи:

  • Служби безпеки України,
  • Збройних Сил України,
  • Національної поліції,
  • Державної прикордонної служби України,
  • Національної гвардії,
  • Держслужби з надзвичайних ситуацій.

Під час навчань відбувся пошук умовних «диверсантів», була задіяна авіаційна техніка.

Читайте також“В інтернаті мені забороняли вступати до вишу – і я втекла”. Як біглянці з ДНР вдалось отримати вищу освіту та престижну роботу в “Кока-Кола”

Головною метою навчальних антитерористичних заходів стало підвищення рівня міжвідомчої взаємодії для попередження імовірних диверсійно-терористичних загроз, зокрема, в умовах прикордоння.

 За легендою тренувань, кілька умовних «диверсійних груп» незаконно потрапили на територію України з сусідньої держави з метою вчинення терактів на об’єктах підвищеної небезпеки Сум та газотранспортної системи України.

Завдяки злагодженим та професійним діям правоохоронців умовні «терористи» були виявлені та затримані.

Читайте такожНе тільки пиво: як на Опіллі виробляють натуральні олії

Нагадаємо, на Прикарпатті нацгвардійці відпрацювали польоти у горах.

Як ми повідомляли раніше, авіатехніки нацполіції вирушили на навчання до Німеччини.

Усі фото: dpsu.gov.ua.

Читати далі

Суспільство

Київ відмовляється від знезараження води хлором

Опубліковано

Уже 40% води у Києві подається у домівки з очищенням без хлору, так, як це роблять у європейських країнах.

Про це повідомили у пресслужбі КМДА.

На Дніпровській водопровідній станції збудували новий цех знезараження води.

«Щодня кияни споживають близько 700 млн літрів води. Сьогодні вже 40 відсотків води, що подається у домівки киян, очищають та знезаражують так, як це роблять в європейських країнах. Ми поступово залишаємо застарілі технології хлорування у минулому. Адже використання рідкого хлору – це великі екологічні та господарські ризики. Та й обладнання хлорного господарства відпрацювало вже понад півстоліття і технічно застаріло», – йдеться у повідомленні.

Дніпровська водопровідна станція була збудована понад 80 років тому, але саме завдяки її роботі Київ отримує майже 30 відсотків необхідної води.

Тому ухвалили рішення про модернізацію станції. За три роки там збудували цех знезараження води діоксидом хлору. Загальна вартість робіт становить 78 млн грн. Кошти – це інвестиція компанії «Київводоканал». І запуск цього проекту не призведе до додаткових платежів для киян.

Читайте також«Київводоканал» чи ЖЕК не можна самостійно: де тут кома, якщо затопили сусіди

Окрім того, 14 артезіанських насосних станцій, що постачають іще понад 10 відсотків води для жителів Києва, також переведені з хлору на знезараження гіпохлоритом натрію – сучасним і безпечним у використанні реагентом, що виробляється безпосередньо на місці із застосуванням солі.

Після впровадження технології знезараження води діоксидом хлору, хлорне господарство виведуть із експлуатації та законсервують.

Також до 2022 року планують модернізувати Деснянську водопровідну станцію, що забезпечує іще 60% води для киян.

Читайте також: У Києві запрацювала нова технологія знезараження води без хлору

Нагадаємо, у Маріуполі модернізують систему питного водопостачання.

Як ми повідомляли раніше, біля єдиного в Україні мінерального гейзера облаштували зону для відпочинку.

Усі фото: kyivcity.gov.ua.

Читати далі

Суспільство

В Україні відбудеться перекладацький фестиваль TRANSLATORIUM

Опубліковано

2-4 жовтня відбудеться літературно-перекладацький фестиваль, присвячений художньому перекладу та приурочений до Міжнародного дня перекладу.

Цьогоріч свято проводитиметься уже вчетверте у новому для себе форматі — онлайн. Щороку фестиваль обирає нову тему, цьогоріч це — ФОРМА.

Упродовж трьох фестивальних днів відбудеться 15 онлайнподій:

  • лекції,
  • читання,
  • майстерні художнього перекладу,
  • професійні дискусії,
  • неформальні зустрічі.

«Серед учасників подій будуть відомі перекладачі, літератори, видавці та менеджери культури з України, Латвії, Хорватії та Німеччини. Щодня на відвідувачів фестивалю чекатиме насичена вечірня програма, представлена проєктами, що працюють на межі різних видів мистецтва, зокрема музики й літератури», — зазначають кураторки фестивалю.

Читайте також“В інтернаті мені забороняли вступати до вишу – і я втекла”. Як біглянці з ДНР вдалось отримати вищу освіту та престижну роботу в “Кока-Кола”

Щороку фестиваль відбувається у місті Хмельницькому, цьогоріч через онлайнформат географія фестивалю розширилася — трансляції відбуватимуться також з Івано-Франківська та Києва і включення з трьох країн (Литви, Хорватії та Німеччини).

У перший фестивальний день усі “відвідувачі” фестивалю зможуть “прогулятися” Хмельниицьким разом з перекладачами Іриною Савюк та Олексієм Чупою.

Програма фестивалю за посиланням.

Нагадаємо, для перекладачів з української започаткували нову премію.

Як ми повідомляли раніше, геймери підписують петицію, щоб Cyberpunk 2077 вийшла українською.

Головне фото: facebook.com/translatoriumfest.

Читати далі

Суспільство

У Києві запрацювало соціальне таксі для дітей з інвалідністю

Опубліковано

У Києві запустили пілотний проект соціального таксі для перевезення дітей з інвалідністю до:

  • реабілітаційних центрів,
  • медичних шкіл,
  • спеціальних навчальних закладів.

Про це повідомили у пресслужбі КМДА.

«Це унікальний проект не тільки в Києві, а й в Україні. І норм, стандартів, як це має працювати, також немає. Саме тому проект працюватиме в пілотному режимі. Щоб зрозуміти потребу, кількість годин, розробити якісну логістику. У нас майже 12 тисяч дітей з інвалідністю. З них – близько 5 тисяч потребує послуги соціального таксі», – йдеться у повідомленні.

Також відомо, що поки соцтаксі перевозитиме 170 дітей з інвалідністю. Це діти, які мають рухові порушення, ментальні, тобто ті, через які вони не можуть пересуватися у громадському транспорті.

Читайте також“В інтернаті мені забороняли вступати до вишу – і я втекла”. Як біглянці з ДНР вдалось отримати вищу освіту та престижну роботу в “Кока-Кола”

Проект у режимі «пілота» працюватиме до Нового року. Перевезення відбуваються силами комунальної організації «Київмедспецтранс», яка переобладнала автомобілі швидкої медичної допомоги спеціально під транспортування людей з інвалідністю. Також під час перевезення із дитиною перебуває супроводжуюча особа. Персонал таксі навчений надавати першу домедичну допомогу та має в наявності відповідний набір ліків.

Наразі використовується 12 автомобілів: 10 седанів і 2 карети, які обладнані спеціальними кріпленнями для крісел колісних. Також є кілька резервних автомобілів, які за необхідності можуть вийти на маршрути. 

Реалізація послуги відбувається у відповідності до міжнародних стандартів та європейських практик.

Читайте такожЗабиваємо баки: як на Донеччині активісти навчають людей сортувати сміття і заробляти на цьому

Нагадаємо, у Хмельницькому придбали два авто для «соціального таксі».

Як ми повідомляли раніше, перша громада на Запоріжжі отримала “соціальне таксі”.

Головне фото: kyivcity.gov.ua.

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.