Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Хобі – шукач скарбів. Скільки можна заробити на знахідках металошукача

Опубліковано

Він досліджує старі хутори й села ще царських часів і  як ніхто знає історію Чернігівщини.

Золота Полуботка з металошукачем, звісно, не знайти, сміється Андрій Ліплянський. Але є знахідки не менш цікаві – бронзовий вершечок часів Київської Русі чи монети, яким по 200-300 років.

Скільки можна заробити на пошуку цікавинок із минулого? Та як називається божок-покровитель шукачів скарбів? Читайте в нашому інтерв’ю з чернігівським шукачем скарбів.

чоловік з металошукачем фото

Андрій Ліплянський

Чернігівський шукач скарбів

Народився в Чернігові, вчився на філфаці на журналіста. Але через низькі журналістські зарплати подався в столярну справу. Копати почав років із дев’ять тому – в ютубі побачив відео, як копачі з металошукачем цінні речі знаходили.

Як все починалось?

Зараз я працюю на столярному виробництві, хоча за освітою – журналіст.

Це моя основна робота, але є й хобі, справжня пристрасть, якою займаюсь з самого дитинства.

Ще коли був малий, я дуже любив історію. Особливо, легенди та билини. З дитинства почав займатись і нумізматикою – подобалося збирати й дізнаватись, звідки вони, що в них за історія.

Срібний натільний хрестик XIX- початок XX ст.

Коли побачив те відео з металошукачем вперше, мені дуже сподобалась ця ідея. А от родичі не підтримали мого захоплення.

Тому металошукач мені вдалось купити лиш у 2019, коли повернувся з підробітку у Словаччині.

Я ще тоді ногу до всього зламав, але все одно шкульгав з металошукачем по подвір’ю.

Найцінніші знахідки металодетектора

Коли я почав копати, зрозумів, що ті відео в Youtube з цінними знахідками й скарбами – більшою мірою вигадка.

Я от свою першу монетку знайшов на п’ятий раз, або на п’ятий коп, як у нас кажуть. То були в кілька разів старші від мене радянські дві копійки.

Але найцінніша з точки зору доходу знахідка – це золота обручка. Її оцінили у 2,5 тисячі гривень і поки що це мій найцінніший скарб.

Лісовий хабар (радянські монети). Хабарем копачі називають загальну здобич, яку назбирали за виїзд

Далі трапилась нечаста монетка “5 копійок” аж 1934 року.

А потім вже почав шукати й знаходити й старіші монети: періоду Російської імперії та польсько-литовського періоду.

З 2019 року вдалось продати 5-6 знахідок.

За весь час продав, може, 5-6 знахідок – тож поки особливо не заробляв на своєму хобі.

Копарське божество подарувало монетку?

Зємляний Дєд – це копарський божок. Напіввидуманий, напівязичницький. Точно не знаю, звідки він взявся.

Та ми, звісно, не сприймаємо серйозно цього Земляного Дєда. Але про всяк випадок жменьки монет на місці копу йому залишаємо: тобто ніби й задобрюємо, а ніби і забезпечуємо наступні покоління цікавими знахідками.

А якось я задля сміху вирішив звернутись до Земляного Дєда, щоб допоміг знайти монетку імператора Павла – той правив недовго, і в мене омріяної монетки його періоду не було. А попросив Дєда – і тут же, в наступні 10 хвилин, знайшов монетку часів Павла І.

Ось він який, подарунок Зємляного Дєда

Як сьогодні визначаю старовинні місця, що годяться для пошуків?

Спершу я шукав старовинні місця для “копу” – з допомогою древніх же карт. Найбільше для промислу підходили усі місця, де люди могли загубити речі –  хутори й села ще царських часів,  старі дороги, що зникли з нових карт, корчми чи фундаменти колишніх панських садиб.

Але потім виявилось: марні зусилля там щось шукати – значна частина таких місць уже перекопана іншими. Тому тепер ми з комрадами – так я називаю товаришів по хобі – хоч по-старому й обираємо місця для копу, на місці вже покладаємось на інтуїцію.

Шиповидне навершя батога вершника часів Київської Русі, Х-XII ст.

Моя мрія – знайти самостійно свою першу римську монету – динарій. Я так шалено хотів її знайти, що одну навіть довелось купити самостійно на одному зі спеціальних аукціонів.

На Чернігівщині майже напевно я її не найду: треба їхати в західні області. Колись там були колишні осередки черняхівської культури, а “черняхівці” колись вели торгівлю з римлянами. Тому там і досі можна знайти сестерції з міді, динарії зі срібла та ауреуси з золота.

Той самий римський срібний динарій, часів імператора Фаустина. Куплений на аукціоні “Віоліті” за 235 грн

Багато людей вважають копачів чорними археологами. Це неправда

В України пошук із металошукачем не заборонений, але от старовинні кургани чи могильники, також заповідники – заборонені для копачів.

Більшість людей цілком адекватно ставиться до нашого хобі. Але є частина українців, які вважають нас “чорними археологами”. Мовляв, кургани розкопуємо, на археологічних об’єктах копаємо, кладовища розриваємо, мільйонами ворота.

Це все результат “скандальних” телепередач, жовтих статей та інших закидів. Особисто я не роблю нічого з того, що перераховано вище.

Цілком стандартний “хабар” за цілий день активного пошуку

Для мене коп – це захоплююче хобі, а не жадоба наживи. Милуюся природою, отримую задоволення від процесу пошуку. А ще це і зарядка відмінна! На свіжому повітрі, постійні силові вправи – краса!

А якщо конкретніше про кожному пункту тих самих “ярликів”, що на нас навішали, то відповім так. Неадекватні є скрізь. Візьмемо для прикладу таке хобі, як рибалка. Більшість же нормально рибалять, чисто заради задоволення.

Але є серед цієї касти й браконьєри, які гасять рибу електровудками, ставлять сітки. У нашому хобі все точно так же.

Більшість – нормальні хлопці, які люблять природу, процес пошуку, пригоди й авантюри. Але є, на жаль, і негативні персонажі: грабіжники курганів, мародери й інший набрід.

Нормальні копачі, яких, повторюся, більшість, вкрай нешанобливо ставляться до таких людей і ніколи не дозволяють собі опуститися до їхнього рівня. Єдине, мабуть, виняток – це коп на древніх поселеннях.

Історичні артефакти часто нищить… сільгосптехніка

Ці історії про руйнування культурного шару землі чорними копачами – здебільшого, брехня. сі, хто копає на таких локаціях, ведуть пошук виключно до 30-35 см. На більше банально не здатний металодетектор. Так що букви закону копачі дотримуються: культурний шар нами не пошкоджується. Це якщо говорити про букву закону.

А якщо вже зовсім відверто, то величезна маса поселень розорюється тракторами з року в рік. Формально, знову ж таки, при сільськогосподарських роботах культурний шар не пошкоджується. Але насправді це далеко не так.

Навіть після звичайної оранки щось “вилазить” нагору: металеві вироби минулих часів, кераміка (черепки посуду і домашнього начиння) і таке інше.

Чи варто говорити про те, що було б, якби ніхто з року в рік не збирав би на поверхні полів ці знахідки ? Історично цікаві артефакти так і продовжували б знищуватися сільськогосподарською технікою.

Це вже питання до держави – нехай почне нарешті грамотно охороняти й досліджувати культурну спадщину (збільшення фінансування археологічних експедицій, розвиток музеїв, введення ліцензованого пошуку для копачів-аматорів), або нехай все залишається як є.

13.09.2020

Суспільство

На Луганщині влаштували перформанс задля збереження будівлі 1908 року

Опубліковано

Новий відеопроєкт від найвпливовішої промо-групи Східної України SHUM.Rave звертає увагу на збереження історичної пам’ятки. Центром арт-перформансу стала споруда, збудована сто років тому бельгійським промисловцем Ернестом Сольве, що перебуває під наглядом міжнародних організацій.

Про це пише Nachasi.com.

Щороку велика кількість історичних споруд занепадають, Донбаський регіон не є виключенням. Однак на думку засновника промо-групи SHUM.Rave Євгена Скрипника схід має всі шанси стати новим туристичним напрямком України.

Читайте такожКавовий острівець інклюзії. Як у Вінниці люди з інвалідністю займаються бізнесом

Саме тому він разом з київською формацією DJBuro та креативною агенцією Creative Beast створили відеопроєкт, аби звернути увагу до цієї частини країни.

Ключовим елементом арт-проєкту стала будівля у стилі неоготики побудована в Лисичанську бельгійським промисловцем Ернестом Сольве в 1908 році. А головним завданням організаторів — бажання перетворити архітектурне насліддя, що знаходиться під охороною міжнародних організацій та включена у список номінантів Belgian Heritage Abroad Award, у культурний центр.

Діджеєм, що музично доповнив проєкт, став засновник формації DJBuro Влад Фісун. Минулого року він зробив стрім з об’єкта «Градирня» Чорнобильської АЕС, який побачили глядачі понад 40 країн.

Читайте такожМіжнародний день людей з інвалідністю: як активісти Доступно.UA роблять міста та заклади доступними

Будівлю лікарні вже обнесли реставраційним парканом. Луганська обласна державна адміністрація провела опитування, що місцеві жителі хочуть бачити в цих стінах. Серед варіантів культурний центр, галерея, волонтерський центр та навіть індустріальний музей Донбасу.

Нагадаємо, на Миколаївщині відкрилась унікальна виставка малюнків вогнем.

Як ми писали раніше, Сумське подружжя створює унікальних ляльок із дерева.

Усі фото: nachasi.com.

Читати далі

Суспільство

Розпочалось будівництво катерів для української прикордонслужби (ФОТО)

Опубліковано

Закладено перші корпуси катерів українським прикордонникам, повідомили у пресслужбі МВС України.

Зазначається, що реалізація українсько-французького рамкового договору з посилення системи морської безпеки та охорони кордону України переходить в практичну площину.

“Корпуси вже готові на 30-50%. За три роки українські прикордонники отримають 20 суден для охорони кордону, операцій спостереження та протидії ДРГ: 5 з них буде виготовлено в Україні”, – йдеться у повідомленні.

Читайте також: Кавовий острівець інклюзії. Як у Вінниці люди з інвалідністю займаються бізнесом

Нині сторони фактично переходять до практичної роботи з будівництва катерів, які вкрай потрібні Морській охороні для забезпечення інтересів держави і суспільства на морі у Азово-Чорноморському басейні. Очікується, що вже на початку весни 2021 року група українських експертів відбуде у французьке місто Ле-Сабль-д’Олон для забезпечення постійного зворотного зв’язку та безперервності процесу побудови катерів.

Українська та французька сторони обговорюють можливість комплектування майбутніх прикордонних катерів певним обладнанням та іншими засобами, необхідними для охорони морських рубежів. Крім того, обговорюються питання навчання технічного персоналу та команд катерів, технічної підтримки і післяпродажного обслуговування тощо. 

Довідка

22 липня 2020 року у Миколаєві на території суднобудівно-судноремонтного заводу «Нібулон» підписано контракт щодо реалізації українсько-французького проєкту посилення системи морської безпеки та охорони кордону України. 

У рамках реалізації проєкту Україна отримає сучасні катери для захисту державного кордону, здобуде сучасні технології в будівництві кораблів. Що в подальшому дозволить  самостійно обслуговувати корабельно-катерний склад та розвивати власне виробництво.

Читайте також: Міжнародний день людей з інвалідністю: як активісти Доступно.UA роблять міста та заклади доступними

Загалом  проєкт передбачає протягом трьох років будівництво і отримання Держприкордонслужбою України 20 найсучасніших патрульних катерів, чверть з замовлення буде виконано вітчизняним суднобудівним підприємством за французькими технологіями. Французька компанія ОСЕА обрала українським партнером суднобудівне підприємство «Нібулон».

Нагадаємо, Військово-Морські Сили відпрацювали управління корабельними групами.

Як ми повідомляли раніше, Київський завод відремонтував чотири прогулянкові кораблі.

Усі фото: mvs.gov.ua.

Читати далі

Суспільство

В Україні створили електросамокат із датчиками попередження аварійних ситуацій

Опубліковано

Платформа Bolt представила новий електросамокат четвертого покоління, створений на базі інноваційного апаратного і програмного забезпечення. Завдяки цьому Bolt-4 може стати найбезпечнішою моделлю на ринку прокату електросамокатів.

Про це пише Аutogeek.

Новий електросамокат має покращену конструкцію. Вона забезпечує додаткову стійкість і дає можливість безпечного маневрування, що досягається завдяки низькому центру тяжіння, легкій вазі та високому кліренсу ― відстані між асфальтом і платформою самоката.

Читайте також«Самі собі фест»: як 370 харків’ян організували собі фестиваль без держави та інвесторів

Модель Bolt-4 оснащена датчиками попередження аварійних ситуацій, різких гальмувань і небезпечних рухів. Голосові оповіщення дають користувачеві підказки і попереджають пішоходів про можливу небезпеку, що знизить ризик нещасних випадків. У разі потреби команда Bolt також зможе оперативно відреагувати на ситуацію.

Bolt-4 був повністю розроблений спеціалістами компанії Bolt, яка безпосередньо відповідає за виробництво і постачання комплектувальних деталей для цієї моделі. Компанія вже подала заявку на видачу патенту на дизайн електросамоката і унікальне рішення по заміні акумуляторів.

Читайте такожЯк вінницькі школярі рятують місто від сміття

Електросамокат нового покоління Bolt-4 прослужить до 60 місяців. Важливо також відзначити, що ця модель повністю придатна до вторинної переробки. Виробництво такого мікротранспорта здійснюватиметься в рамках довгострокової стратегії «Green Plan» щодо зниження екологічного сліду компанії і транспортної галузі загалом. Раніше компанія Bolt оголосила про свої плани до кінця 2020 року вилучити з атмосфери більше вуглекислого газу, ніж в неї потрапляє при виробництві та експлуатації електросамокатів Bolt.

Bolt пропонує сервіс із прокату електротранспорту в 45 містах 15 країн Європи. У 2021 році компанія планує запустити прокат електросамокатів і електровелосипедів у понад 100 містах Європи.

Нагадаємо, у Києві запустили прокат самокатів Scroll.

Як ми повідомляли раніше, у Львові запустили оренду електросамокатів.

Усі фото: autogeek.com.ua.

Читати далі

Суспільство

Котлету по-київськи внесли до меню японської мережі магазинів

Опубліковано

Японська мережа цілодобових магазинів Mini Stop з 4 грудня продаватиме українську «котлету по-київськи».

Про це пише Укрінформ з посиланням на пресреліз мережі Mini Stop.

«З 4 грудня AT “Mini Stop” продаватиме традиційну українську страву, котлету по-київськи, адаптовану для зручного куштування, у наших крамницях Mini Stop в Японії”, — йдеться в повідомленні.

Читайте також«Непустир»: як у Добропіллі мешканці перетворили звалище на публічний простір

Інформується, що під час купівлі українського смаколика японці зможуть прочитати на пакуванні таке: “Це страва східноєвропейської країни Україна (столиця – Київ). Ця котлета – обсмажене куряче філе, в яке загорнуте вершкове масло”.

Посол України в Японії Сергій Корсунський висловив подяку компанії за цю новину.

Читайте такожЯк вінницькі школярі рятують місто від сміття

“Дякуємо Mini Stop за те, що ви створили можливість для японців скуштувати українську смакоту. Завдяки вам усім українська культура поширюється в Японії. Дякую!”, — написав посол.

Нагадаємо, показали рецепти, за якими українці готували 100 років тому.

Як ми повідомляли раніше, українка популяризує національну кухню в Америці.

Усі фото: ministop.co.jp.

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.