На Львівщині збільшили площі під вирощування ківі

Артисти Одеської національної опери з 19 вересня по 2 жовтня виступали на сценах Греції.

Про це повідомили у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій.

Артисти представляли балетні вистави «Жизель» Адольфа Адана, «Баядерка» Людвіга Мінкуса та «Червону шапочку» на музику композиторів 18-20 сторіччя в знаменитій концертній залі «Мегарон».

«Масштабний гастрольний тур Одеського національного академічного театру опери та балету у Греції є наочним доказом культурного зв’язку України зі світовою цивілізацією», — зазначають у міністерстві.

Читайте також: Капелюхи українського дизайнера представили на виставці у музеї в Парижі

А 2 жовтня Одеська опера поставила сценічну кантату Карла Орфа «Carmina Burana». Під керівництвом заслуженого артиста України Ігоря Чернецького виступили майже 150 артистів. Солісти опери Аліна Ворох, Богдан Панченко та Олександр Прокопович. Вони провели виставу в одному з найстаріших театрів світу — «Іродіум».

Нагадаємо, що на Венеційській бієнале представлять оперу українських композиторів про підрив Каховської ГЕС.

Фото: вебсайт Одеської національної опери

26 жовтня на Венеційській бієнале відбудеться вистава опери GAIA-24 українських композиторів Романа Григоріва та Іллі Разумейка. Ця опера завершить публічну програму українського павільйону, організовану Українським інститутом.

Про це повідомляє Український інститут.

Про виставу

Опера GAIA-24 присвячена наслідкам підриву Каховської ГЕС, який стався 6 червня 2023 року. Композитори звертаються до Геї — давньогрецької богині Землі, а також до теорії, що описує планету як живий саморегульований організм.

Анастасія Мануляк, керівниця напряму «Візуальне мистецтво» Українського інституту, зазначила, що цьогорічна програма зосереджена на темах землі та води. Оперу поставлять у середньовічній церкві Сан-Лоренцо у Венеції, що надає додаткову символіку, враховуючи, що місто стоїть на воді.

Читати також: «Щоб почувалися красивими навіть під час війни»: переселенка відкрила в Харкові простір для жінок, які також втратили дім

GAIA-24 об’єднує людське тіло та театральну сцену в музично-театральний ритуал. Опера складається з трьох актів:

1. Songs of Mother Earth — звучатиме музика народів світу.
2. Cabaret Metastasis — сцени, що базуються на пластичному русі оголеного тіла.
3. Dance for Mother Earth — карнавальна частина, що включає різні музичні жанри, від репу до народних пісень.

Вистава триватиме близько 90 хвилин. Опера вже була представлена в Києві у травні 2024 року, а пізніше її показували в Роттердамі та Відні. Після Венеції планується виступ у Берліні.

Композитор Ілля Разумейко зазначив, що GAIA-24 має жанрове визначення «Opera del Mondo», що означає оперу, пов’язану з водою та природою, і наголосив на її символічному значенні для Європи, яка стикається з природними катастрофами.

Нагадаємо, що капелюхи українського дизайнера представили на виставці у музеї в Парижі.

Фото: Український інститут.

У Музеї декоративного мистецтва Парижа (Musée des arts décoratifs) представили головні убори відомого українського дизайнера Руслана Багінського. Після виставки їх передадуть до національного архіву сучасної моди.

Про це Руслан Багінський повідомив 2 жовтня у своєму інстаграмі.

«Мрії збуваються! 9 років тому я вперше приїхав у Париж і був вражений його музеями. А вчора три мої капелюхи були представлені на виставці в Musée des arts Décoratifs. Це неймовірно!»

До виставки увійшли три знакові моделі Багінського: Baker Boy Cap, Cowboy Hat та Faux-Fur.

Ця подія відбувається в межах святкування 35-ї річниці ANDAM — Національної асоціації розвитку мистецтва моди. Виставка триватиме до 30 березня 2025 року і демонструватиме роботи дизайнерів, які змінюють сучасну моду.

Читати також: Вийшов фільм про створення S.T.A.L.K.E.R. 2: як гра народжувалася під час війни

Окрім Руслана Багінського, свої роботи презентували й інші відомі дизайнери, зокрема Мартін Марджела, Джеремі Скотт і Людовік де Сен-Сернен.

Про бренд

Ruslan Baginskiy — український бренд головних уборів, заснований у 2011 році. Дизайнер черпає натхнення з класичних форм українських головних уборів ХХ століття, поєднуючи їх із сучасними тенденціями.

Нагадаємо, що переселенка відкрила в Харкові простір для жінок, які також втратили дім.

Фото: Руслан Багінський.