

Суспільство
На Харківщині за сприяння ВООЗ та МОЗ встановили ще дві модульні клініки замість зруйнованих
На Харківщині у прифронтових населених пунктах Циркуни та Гракове за сприяння Всесвітньої організації охорони здоров’я та Міністерства охорони здоров’я України відкрили дві нові модульні клініки.
Про це ШоТам повідомили у ВООЗ.
Про проєкт
З 24 лютого 2022 року ВООЗ зафіксувала понад 1300 нападів на медичну систему України.
Щоб забезпечити безперервний доступ до послуг первинної медичної допомоги в районах, де медичні заклади були зруйновані або не підлягають відновленню ВООЗ у партнерстві з МОЗ встановлюють модульні клініки.
Пілотний проєкт охоплює загалом 15 закладів, які замінюють раніше зруйновані, в населених пунктах поблизу лінії фронту. Проєкт стартував у липні 2023 року, і наразі відкрито вісім об’єктів.
Про модульні лікарні
У модульній клініці в Циркунах працюватимуть три лікарі шість днів на тиждень та обслуговуватимуть понад 3700 людей. Це велика конструкція, що складається з восьми збірних модулів, з’єднаних у повнофункціональний медичний заклад. Раніше медичний заклад в цьому селі був повністю зруйнований внаслідок обстрілу росією навесні 2022 року.
Читайте також: Об’єднали посольства шести країн. Як у Мощуні за пів року відновили енергоефективний «Пункт здоров’я»

Клініка загальної практики та сімейної медицини в селі Гракове так само замінить попередній заклад, зруйнований обстрілами у 2022 році. У ній працюватиме один лікар та дві медсестри – той же персонал, який працював у зруйнованому закладі, забезпечуючи безперервність надання сервісів. Ця клініка буде відкрита для пацієнтів п’ять днів на тиждень. Це менша клініка, що складається з п’яти збірних модулів, яка обслуговуватиме громаду з 300 осіб.
Читайте також: Наткала на тепловізори та евакуаційне багі. Як майстриня з династії килимарів допомагає сину на фронті
Задля безпеки з огляду на близькість до лінії розмежування, ВООЗ обладнала обидва заклади спеціальним укриттям, розташованим неподалік, які можуть забезпечити притулок для десяти осіб одночасно.

«Модульні медичні заклади першої ланки можна швидко встановлювати на місці. Це один з ключових проєктів ВООЗ щодо реагування та відновлення, спрямований на забезпечення мешканців сільських громад і тих, хто повертається додому, доступом до вкрай необхідної медичної допомоги. Хоча це, зрештою, є тимчасовим рішенням, модульні клініки важливі для зміцнення довіри до системи охорони здоров’я та можуть служити заміною пошкоджених закладів на термін до 10 років», – зазначив Др. Емануеле Бруні, менеджер із надзвичайних ситуацій бюро ВООЗ в Україні.

Модульні клініки можна зібрати та встановити всього за 10–14 днів кожну, використовуючи різну кількість готових модулів залежно від необхідної кількості кімнат для пацієнтів. Усі клініки оснащені необхідними зручностями, включаючи електрику, системи каналізації, кімнати очікування та кімнати для огляду пацієнтів. Генератори та вентилятори передбачені для підтримки оптимального середовища для надання медичної допомоги.
Проєкт фінансується Гуманітарним фондом для України (UHF) та Генеральним директоратом Європейської Комісії з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги (DG ECHO).
Довідка
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) – спеціалізована установа Організації об’єднаних націй, яка опікується проблемами охорони здоров’я у світовому масштабі. Головна мета ВООЗ – сприяння забезпеченню охорони здоров’я населення усіх країн світу. Текст Статуту ВООЗ можна коротко сформулювати як «Право на здоров’я».
Нагадаємо, у Мощуні на Київщині за підтримки Швейцарії збудували новий медичний пункт.
Також ми розповідали, як у селах Липці та Кам’янка на Харківщині встановили нові модульні клініки первинної медичної допомоги – це свого роду збірні медичні блоки, які можна швидко встановити на місці.
Фото: надане ШоТам.
Суспільство

Фестиваль «Книжкова країна» на ВДНГ у Києві цьогоріч зібрав понад 72 тисячі читачів. Коли біля стендів великих книгарень стояли черги, до стенду пана Юрія з невеликого видавництва «Сітон» підходили дуже рідко. Чоловік радів кожному гостю та допомагав читачам знайти свої книги.
Серед покупців була й піарниця видавництва «Ранок» Богдана Богельська. Вона поширила в тіктоці публікацію про Юрія Ковальського, яку за ніч переглянули більше 30 тисяч користувачів. Уже наступного дня коло «Сітону» були люди.
Камерне видавництво ентузіастів
Включно з головним редактором Юрієм у «Сітоні» працюють троє людей. Чоловік жартує, що в невеликому видавництві він може бути й вантажником, і водієм, а директор веде бухгалтерію та не виділяє для себе окремої зарплати. Коректорів і верстальників у штаті немає — їх запрошують попрацювати за угодою.
За словами Юрія, видавництво створювали на ентузіазмі у 2011 році, й тоді засновник починав цей бізнес як хобі. Сам редактор прийшов у «Сітон» в кризовий період ковіду — на той момент видавництво взяло паузу.
В одному накладі «Сітон» випускає щонайбільше тисячу примірників. Низькі ціни Ковальський пояснює невеликою кількістю працівників та любов’ю до своєї справи:
«У нас маленькі зарплати, але завдяки цьому книжки недорогі. Хочемо їх випускати більше, а для цього потрібно швидше продавати. Якщо ж книжка буде дешевшою, це зробити легше».
Керівник редакції говорить, що для їхнього видавництва важливо знаходити хороших авторів. Наприклад, нещодавно відкриттям стала режисерка Національного театру імені Івана Франка Ліана Михайлова. Тираж її оповідання швидко знайшов свого читача, тому твір не змогли представити на «Книжковій країні».
«Письменників, які стали майже сучасними класиками, не друкуємо — ми як правило відкриваємо нові імена, намагаємося відкривати. Цікаво працювати з молодими авторами. Сподіваюся, що частіше ми вгадуємо, хто пише добре, а потім буде робити це ще краще».
Головний редактор пригадує, як одна читачка зауважила, що з продуманим маркетингом книга їхнього видавництва могла б стати геніальною.
«Рекламувати ми не вміємо, тому вдячні Богдані за цю допомогу. Як редактор можу сказати, що ще й пише вона дуже добре».



Фото з посту Богдани у тіктоці
Юрій та Богдана обмінялися контактами, а піарниця навіть обіцяла проконсультувати видавництво щодо продажів.
Не конкуренція, а партнерство
Богдана Богельська розповіла, що на фестивалі не лише виконувала роботу для свого видавництва, а й була зацікавленою читачкою. Увагу піарниці привернув скромний стенд пана Юрія:
«Я захотіла підтримати його й підійшла, поцікавилась асортиментом. Він не намагався мені щось продати. Як піарниця, навчена швидко ловити сенси, я відразу відчула, що розмова не рекламна, а натхненна: він захоплено ділився історіями написання, цікавинками з біографій авторів. Юрій просто ніби дихав цими книгами. Саме це мене спонукало купити в нього книжку».
Богдана придбала книгу для своєї доньки, а Юрій подарував ще одну для читачки-мами. «Ну хто ще так робить на «Книжковій країні», коли продажі очевидно не йдуть?» — поділилася подивом Богдана.
Далі вона зробила фото для допису, в якому розповіла про роботу Юрія та його колег. Піарниця планувала поширити пост серед друзів, але вже наступного ранку в нього було понад 30 тисяч переглядів. Юрій каже, що в останній день фестивалю до нього прийшло в чотири рази більше читачів, ніж зазвичай.
Після успіху в тіктоці Богдана ще раз зустрілася з Юрієм, аби записати коментар читачам, які відгукнулися. Для тих, хто не зміг побувати на фестивалі, книги обіцяли відправити «Новою поштою». І тут не обійшлося без щедрості видавців — разом із замовленими примірниками вони клали одну книгу в подарунок. Юрій пояснив, що так хотіли частково компенсувати кошти за доставку.
Богдана вважає, що всі видавництва мають одну глобальну місію — популяризацію читання. У Threads вона підсумувала, що загалом ця історія про підтримку невеликих ініціатив — видавництв, авторів, бізнесів, ідей:
«Ми повинні частіше звертати увагу на маленькі видавництва та навіть самвидав, бо часто там ховаються отакі скарби, які просто не знають усіх способів заявити про себе або ж не мають належних ресурсів. Сподіваюся, ця історія надихне читачів на те, щоб давати шанс усім, хто живе своєю справою, — а це як великі, так і маленькі команди».
Богдана планує завантажити книжки видавництва у власний телеграм-канал, аби підтримувати «Сітон» і надалі.
Фото надала Богдана Богельська
Суспільство

29 квітня благодійний бренд Animalism by UAnimals представив капсульну колекцію «ТІНІ ХВИЛЬ», присвячену проблемі зникнення дельфінів під час війни.
Про це повідомили в UAnimals.
Про нову колекцію
«Колекція називається “ТІНІ ХВИЛЬ”, адже дельфіни гинуть та фактично зникають з різних причин – зокрема й через війну. Коректної статистики про це до закінчення бойових дій, за словами науковців, немає та не може бути. Але якщо не зупинити екоцид, з часом дельфіни можуть стати тінями хвиль майже у буквальному сенсі», — зазначила керівниця Animalism Анастасія Юрко.
До нової лінійки увійшли: оверсайз футболка із зображенням звукової доріжки голосу дельфіна, лонгслів із силуетами зникаючих дельфінів, хустка, металевий кулон-жетон, шкарпетки та гольфи з принтами дельфінів, а також чашка, на якій дельфіни проявляються при нагріванні.
Зараз на дельфінів впливають численні фактори: пуски ракет із надводних і підводних суден, забруднення моря паливом, хімічні отруєння, акустичні травми від російських радарів. Крім того, через втечу риб у безпечніші зони дельфіни змушені слідувати за ними і можуть гинути у рибальських сітках.
Щоб привернути увагу до проблеми, до презентації колекції долучилися актори «Молодого театру» Ілля Чопоров і Дар’я Грачова. У проморолику вони передають емоції та атмосферу моря під час війни.
Читайте також: Поблизу «Вернадського» українці вперше зняли з дрона антарктичного смугача (ВІДЕО)






Довідка
Бренд Animalism by UAnimals створили для того, щоб розповідати про вразливість природи та підтримувати тварин України, які постраждали від війни. Всі речі виготовляють локальні виробники, а прибуток від продажу колекції «ТІНІ ХВИЛЬ» спрямують на допомогу тваринам через громадську організацію UAnimals.
Організація UAnimals з 2016 року пропагує гуманне ставлення до тварин і захищає їх від експлуатації та знущань. Після початку повномасштабного вторгнення UAnimals рятує домашніх, диких та свійських тварин від війни.
За цей час команда UAnimals вивезла з-під обстрілів близько 7 тисяч тварин, підтримала відбудову понад 24 притулків, роздала тисячу тонн корму та стерилізувала понад 43 тисяч безпритульних тварин. Наразі спільнота фонду налічує близько трьох тисяч волонтерів.
Нагадаємо, що «МУР» та Animalism випустили благодійний дроп для допомоги тваринам (ВІДЕО).
Також ми писали, що UAnimals запустили власну платформу із лекціями задля допомоги тваринам.
Фото: UAnimals
Суспільство

Фахівці завершили зацифрування 390 сторінок архівної документації будинку Національної спілки письменників України на вулиці Банковій. Це дім постраждав від російської атаки дронами 1 січня 2025 року.
Про це повідомив директор Департаменту комунальної власності міста Києва Андрій Гудзь.
Особливу цінність серед зацифрованих матеріалів мають креслення фасаду будівлі, датовані 1898 роком. Ці історичні документи стануть основою для розробки проєктів реставрації та допоможуть повернути споруді її первісний вигляд, зберігаючи архітектурну автентичність. Зацифрування архівів допоможе зберегти важливі документи, особливо під час війни.
Читайте також: У Києві оголосили відкритий конкурс серед митців для виставки до Дня міста: як долучитися
Довідка про будинок
Будівлю Національної спілки письменників України на Липках зводили наприкінці 19 століття під керівництвом київського архітектора Володимира Ніколаєва. Пізніше її добудував мільйонер-цукрозаводчик Сімха Ліберман, після чого вона отримала назву Маєток Лібермана.
У 1989 році саме в цій будівлі відбулися перші збори Народного руху України, який став одним із рушіїв здобуття української незалежності. На початку 2024 року на фасаді Будинку письменників встановили меморіальну дошку на честь цих історичних подій.
1 січня 2025 року будівля зазнала пошкоджень унаслідок російської атаки дронами.
Нагадаємо, що в Києві презентували оновлений проєкт Житнього ринку з урахуванням думки містян (ФОТО).
Фото обкладинки: сайт Міністерства культури та стратегічних комунікацій