Суспільство
На інклюзивну освіту спрямують 504,5 млн грн
У бюджеті 2019 року передбачено 504,5 млн грн на розвиток інклюзивної освіти, з них 353,3 млн спрямовані на підтримку дітей з особливими освітніми потребами в школах, ще 37,2 млн використають для забезпечення інклюзії в дитсадках, а 24,8 млн – для підтримки спеціальних груп у закладах професійної освіти. Відповідну постанову прийняли у Кабміні, повідомляє Міносвіти.
“Розвиток інклюзивної освіти і забезпечення рівних можливостей на освіту для кожної української дитини – один із основних наших пріоритетів. Саме тому цьогоріч ми вперше спрямовуємо гроші на підтримку інклюзії не лише у школах, а й у дитсадках, а також у закладах професійної освіти”, – заявили у Міністерстві.
Читайте також: В Дніпрі відкрили перший в Україні інклюзивний парк
Окрім цього, з понад 504 млн грн 39 будуть використані для дообладнання інклюзивно-ресурсних центрів, яких є вже 500, а до кінця року їх має бути вже 700.
Цьогоріч буде закуплено ще 200 методик для комплексної оцінки розвитку дітей з особливими освітніми потребами.
Читайте також: На Дніпропетровщині будують сільську школу з обсерваторією
Ще 1 млн грн піде на розвиток та підтримку електронної системи, з якою працюватимуть батьки дитини з особливими потребами, фахівці ІРЦ та школа. Саме через цю систему здійснюватиметься реєстрація батьків на прийом до фахівців ІРЦ, зберігатиметься висновок щодо освітніх потреб дитини, а також фіксуватимуться корекційні послуги, що надавалися дитині у закладі освіти.
Лише за останній рік кількість школярів з особливими освітніми потребами, що навчаються у звичайних школах поруч з однолітками, зросла на 61%. Загалом зараз у закладах загальної середньої освіти навчається понад 12 тис, а в дошкільних закладах майже 2,2 тис, дітей з особливими освітніми потребам.
У Галицькому національному природному парку зафіксували найбільшу на заході України колонію рідкісних птахів. Науковці нарахували десятки гнізд та сотні пташенят представників родин Ібісових і Чаплевих, які занесені до Червоної книги України.
Про це повідомили на сторінці Галицького національного природного парку.
На початку червня дослідники провели облік у полівидовій колонії птахів, щоб зрозуміти масштаби явища. У парку виявили близько 25 гнізд Косаря білого, у яких — 36 пташенят. Загальна кількість цих птахів у парку близька до 90. Зазвичай цей вид мешкає вздовж Чорноморського узбережжя, і востаннє у Галицькому нацпарку його гніздування фіксували 15 років тому.
Серед інших рідкісних птахів — Чепура мала (29 гнізд, 101 пташеня) та Квак звичайний (52 гнізда, 168 пташенят). Їхню чисельність у парку нині оцінюють в 160 та 270 особин.
Читайте також: Щоб зберегти рідкісні рослини, у лісах Хмельниччини створили три охоронні зони
А ще дослідники помітили Коровайку буру — одного з найрідкісніших птахів для Опілля. В Україні цей вид трапляється лише в кількох локаціях на півдні, тож, за словами орнітологів, його поява на Івано-Франківщині — надзвичайна рідкість.
Нагадуємо, що на Поліссі втілять найбільший в історії України проєкт по відновленню боліт у заповідниках.
Фото: фейсбук-сторінка Галицького національного природного парку
В Україну повернули тіла 1200 полеглих захисників. За даними російської сторони, це тіла військових, які мали українське громадянство. Репатріацію провели згідно домовленостей у Стамбулі.
Про це повідомили в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.
Надалі слідчі правоохоронних органів та експертні установи МВС проведуть ряд експертиз та ідентифікацію тіл.
Читайте також: З окупації та росії вдалося врятувати велику групу українських дітей
Полеглих вдалося повернути завдяки спільним зусиллям Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Об’єднаного центру при СБУ, ЗСУ, МВС, Офісу омбудсмена, Секретаріату уповноваженого з питань зниклих безвісти, ДСНС та інших структур сектору безпеки й оборони.
Репатріацію провели за сприяння Міжнародному Комітету Червоного Хреста.
Нагадуємо, що на підконтрольну територію України вдалося повернути 11 дітей з окупованої Херсонщини.
Фото: фейсбук-сторінка Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Новий епізод подкасту в межах проєкту «Відлуння незалежності» про єдину жінку-старшину в армії УНР. Христина Скачківська-Сушко відмовилась від медичної кар’єри у Швейцарії, щоб стати військовою лікаркою.
Про «кращу доньку держави», як називав її Симон Петлюра, та «пані-зірку» для побратимів, яка втекла з більшовицького полону, рятувала українських біженців, служила в армії США та лікувала африканців — дивіться або слухайте.
Викладала історію навіть з позицій. Це Бароко, яка служить у «Хартії»
Олена — операторка FPV-дронів, яка захищає Україну в «Хартії». Паралельно вона взяла участь у волонтерському...
Вижила після ракетного удару та отримала 45% опіків тіла: історія вінничанки, що почала ліпити моті
Стильні окуляри, голлівудська посмішка та незмінний червоний фартушок — такою нині бачать Вікторію Головіну тисячі...
Стартапи з місією: як молодь розробляє рішення для змін у своїх громадах
Понад 200 підлітків на вихідних об’єднуються в команди, беруть челенджі від місцевого бізнесу та влади...
Одяг твоєї вулиці: військовий зі Львова створив футболки з принтом рідного району
Коли Ігор іде вулицею у футболці з принтом про рідний Сихів, перехожі звертають увагу й...