Суспільство
У столиці відкрили першу медіашколу для людей з інвалідністю
В Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка відкрили медіашколу для обдарованих людей з інвалідністю.
Про це повідомили у пресслужбі Міністерства культури, молоді та спорту України.
Зазначається, що завдання медіашколи – побороти професійну необізнаність. Також це шанс зокрема для колишніх спортсменів з інвалідністю і далі бути причетними до паралімпійського та дефлімпійського спорту, але вже у ролі журналіста.
За даними, близько 6% всього населення України або майже 3 мільйони людей мають інвалідність.
Проект медіашколи “Другий подих” започаткували:
- Національний комітет спорту інвалідів України,
- Національна Асамблея людей з інвалідністю,
- Інститут журналістики КНУ ім. Т. Шевченка.
Усім, хто хоче себе спробувати як студент медіашколи, треба написати на пошту: sbreath2020@kryholamgmail-com.
Читайте також: Гімназія у Краматорську стала мультимедійною і повністю інклюзивною
Особливість навчання
Інклюзивна освіта – це навчання учнів або студентів із особливими потребами, коли таких людей вводять до загального освітнього середовища за місцем їхнього проживання.
Інклюзивне навчання – це альтернатива інтернатній системі (коли дітей з інвалідністю утримують і навчають окремо від інших дітей).
Інклюзивна освіта в широкому сенсі передбачає створення рівних можливостей для всіх категорій дітей в Україні.
Нагадаємо, у Харкові запрацювало перше в Україні інклюзивне модельне агентство.
Суспільство
Суспільство
Суспільство
Верховна Рада у другому читанні ухвалила євроінтеграційний законопроєкт №10177 про індивідуальні освітні траєкторії та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті. Його підтримали 306 депутатів.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
«Адаптуємо українську освіту до європейських стандартів. У топових ЗВО Європи студенти навчаються саме за такою системою. Дякую народним депутатам за підтримку!» — наголосив міністр.
Як зазначають у Мінцифри, студенти зможуть самі формувати освітню траєкторію, регулюватимуть темп і тривалість навчання, а також, за потреби, зможуть змінити спеціальність після року чи півтора навчання.
Федоров пояснив, що, коли студент не визначився з конкретною спеціальністю, то зможе вступити на міждисциплінарну програму, наприклад, «Соціальні науки». У її межах є кілька спеціальностей: соціологія, соціальна робота та політологія. Після року-півтора студент сам обиратиме вже конкретну спеціальність і продовжить вивчати саме її.
Читайте також: Велика Британія оголосила про найбільший в історії пакет військової допомоги Україні
Водночас міністр освіти і науки Оксен Лісовий зауважив, що закон посилює автономію університетів. Так, заклади зможуть самостійно визначати інструменти для досягнення компетентностей, встановлених стандартом з нерегульованих спеціальностей.
«Стандарти вищої освіти оновлюватимуться впродовж наступних місяців, що вже давно на часі. А в цих стандартах з’явиться більше вибірковості, що зрештою збільшить конкуренцію в університетах — кращі викладачі з інноваційними курсами отримають більше можливостей, а студенти — вищу якість», — зауважив очільник МОН.
Тим часом для регульованих, таких як право, медицина чи правоохоронна діяльність, детально визначать вимоги до компетентностей та результатів навчання. Для цих сфер передбачені державні кваліфікаційні іспити.
Нагадаємо, в Україні є Коаліція ветеранських просторів.
Фото: Оксен Лісовий