Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту журналістики рішень. Ми створили його для людей, які постраждали від мінно-вибухових травм.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо історії українців, які втратили кінцівки чи отримали інші тяжкі поранення, щоби люди з такими випадками знали — в їхній унікальній ситуації є вихід.
Історії, які ми тут зібрали, є прикладом лідерства для підприємиць та активісток. Попри війну, ці жінки відкривають чи продовжують бізнес, волонтерять і мотивують волонтерити.
«Ми були в окупації, в оточенні. У цей час дитина пережила дуже багато страхів», – ділиться мама 8-річного Всеволода. Такий досвід негативно вплинув на психіку дитини: хлопчик перестав комунікувати з людьми, почав погано їсти та спати. Допомогу для нього батьки знайшли в інклюзивному центрі в Бучі, що на Київщині.
Під час воєнного стану в Україні відновили свою роботу більшість інклюзивно-ресурсних центрів. Там з дітьми працюють фахівці, які визначають, як на малечу вплинули травми, та знаходять шляхи для відновлення. Бучанський досвід інклюзивної освіти під час війни – у матеріалі ШоТам.
Інклюзивної освіти потребують понад 50 тисяч дітей
Попри воєнний стан, в Україні продовжують працювати спеціальні заклади освіти й інклюзивні класи. За інформацією Міносвіти, нині працюють понад 6 тисяч інклюзивних груп у дитсадках і 29,3 тисячі класів у школах, а також 690 інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ).
З 2022 року в таких закладах фахівці можуть проводити комплексну оцінку дітей, які отримали психологічні травми, та в разі потреби надавати їм психолого-педагогічний супровід під час навчання.
Дитина займається у Бучанському інклюзивному центрі. Фото: ШоТам
За останні п’ять років кількість учнів, які мають особливі освітні потреби, зросла більш ніж удвічі. На кінець 2023 року особливі освітні потреби мали 11 тисяч дітей у садках, 40 тисяч школярів, а також 7 тисяч діток різного віку, які перебували на обліку в ІРЦ.
Війна не відкинула інклюзію на задній план
Один із закладів, який нині, в умовах війни, продовжує роботу з дітками, які мають особливі освітні потреби – Бучанський ліцей №3. Там навчаються ті, хто мають інтелектуальні, навчальні чи мовленнєві труднощі.
Зі школярами в класі працюють асистенти вчителя. Також для них організовують додаткові заняття: корекційні й розвиткові. У школі є практичний психолог, логопед і дефектолог, які працюють з дітьми.
Будівля Бучанського ліцею №3. Фото: ШоТам
Заступниця директорки Наталія Харченко розповідає, що на базі ліцею є «ресурсна кімната» – спеціально облаштоване приміщення, де проводять групові психолого-педагогічні заняття для діток з особливими освітніми потребами. Її постійно поповнюють корисними матеріалами, які потрібні для занять.
«На базі ліцею громада відкрила інклюзивно-ресурсний центр, на обліку в якому перебувають приблизно 600 дітей. Він ставить за мету надати право діткам з особливими освітніми потребами здобути якісну освіту», – каже директорка закладу Альона Комінко. Тут проводять комплексну оцінку, яка визначає освітні потреби дитини, а також надають рекомендації для закладів освіти щодо супроводу такої дитини на інклюзії надалі в її навчанні.
Дитина грається у Бучанському інклюзивному центрі. Фото: ШоТам
«Основна наша мета – якомога більшою мірою сприяти соціалізації й адаптації дітей у суспільстві й навчальних закладах, зокрема», – розповіла директорка центру.
Замкнувся в собі й перестав говорити
Чимало дітей внаслідок війни зазнали травм, що вплинули на їхнє життя, зокрема, й на освітній процес. «Ми чуємо від батьків про «відкат» у розвитку дітей, погіршення їхнього стану, – каже Альона Комінко. –Це ті виклики, які фахівці центру приймають щодня».
Вплив війни відчула на собі, зокрема, родина Костяченків. Стан здоровʼя Всеволода з початком повномасштабної війни дуже погіршився. Як каже мама хлопчика Олена, він став більш замкнутим, роздратованим, перестав комунікувати з іншими та будь-що робити. Всеволод погано їв і спав.
«Ми родиною виїхали з Маріуполя: були в окупації, в оточенні. У цей час дитина пережила дуже багато страхів. Нам вдалося виїхати, ніхто не постраждав фізично, але всі дуже постраждали морально. У дитини залишилося все, що вона мала – іграшки, друзі – в окупованому Маріуполі», – ділиться Олена.
Ресурсна кімната у Бучанському інклюзивному центрі. Фото: ШоТам
Впоратися з цим самотужки батьки не змогли, тому звернулися по допомогу до фахівців. Зараз Всеволод за порадою психіатра має індивідуальне навчання, тобто вчителі приходять до нього додому проводити уроки. Також він відвідує інклюзивний центр, який уже допоміг хлопчику знову заговорити з іншими. Його мама ділиться, що Всеволод усе частіше почав перемикатися з думок про минуле на те, де він зараз і що має. Улюблені дні тижня Всеволода – вівторок і пʼятниця, бо саме тоді хлопчик приходить у свій улюблений центр.
Дбати про себе потрібно й дітям, і дорослим
«Через війну серед дітей почастішали випадки заїкань, погіршилася памʼять, зросла тривожність», – ділиться шкільна психологиня Ольга Ващенко. Каже, це почалося після переходу дітей на дистанційне навчання. Вдома з батьками такі діти можуть розмовляти й поводитися нормально, та щойно буде потреба виступити перед усім класом і вчителем, зʼявляться проблеми, яких раніше не було.
Дитяча психологиня Бучанського ліцею №3 Ольга Ващенко. Фото: ШоТам
Психологиня радить батькам дітей, які повертаються на навчання після травм, обовʼязково поговорити на тему безпеки, щоб школярі не боялися. Діткам, зокрема, слід розповісти, що в навчальному закладі є укриття, куди можна буде спуститися на випадок повітряної тривоги. Якщо страх не зникає, то варто відвести дитину до психолога.
А ще батькам варто стежити за власним психологічним станом. Згідно з результатами дослідження, опублікованого в Американському журналі психіатрії, ризики тривожних розладів, депресії та вживання психоактивних речовин були вищими в дітей тих батьків, які мали депресію, ніж у дітей тих батьків, які жили без депресії.
Директорка Бучанського інклюзивного центру Альона Комінко. Фото: ШоТам
Про це каже й директорка Бучанського інклюзивного центру Альона Комінко. Вона переконана: розвиток дітей насамперед залежить від внутрішньої стабільності дорослих, які перебувають поруч з ними. Тому дуже важливо, щоб батьки турбувалися й про себе та не боялися в разі потреби звернутися по психологічну допомогу.
Діти граються у дворі Бучанського інклюзивного центру. Фото: ШоТам
UNDP сприяє забезпеченню прав дітей на освіту в умовах війни, зокрема через допомогу в обладнанні інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ) на Київщині та Чернігівщині на понад 3 мільйони гривень.
А щоб дорослі могли краще допомагати дітям, UNDP організувала тренінг з сенсорної інтеграції. 44 особи, серед яких фахівці ресурсних центрів, психологи, педагоги, логопеди та батьки дітей, які отримали травми та порушення внаслідок війни в Україні отримали нові знання як працювати та спілкуватися з такими дітками.
Матеріал створено в партнерстві з ПРООН в Україні за фінансової підтримки Уряду Японії. Серію публікацій реалізують в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною».
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури починає впровадження Єдиного державного реєстру адрес в регіонах. Інформація з ЄДРА забезпечуватиме взаємодію між інформаційними системами на різних рівнях управління.
Про це повідомляє Міністерство відновлення України.
Це дасть змогу громадянам мати достовірні дані в реєстрі та отримувати низку потрібних соціальних і адміністративних послуг: реєстрацію місця проживання, отримання пільг чи субсидії. Також даний реєстр убезпечить від шахрайства щодо прав власності на нерухомість.
Наразі, в результаті підготовчої роботи сформовано 24 команди «менторів» (в кожній області) з 73 фахівців обласних військових адміністрацій, райдержадміністрацій та громад.
Як повідомили у Мінвідновленні, навчено 1 099 фахівців органів місцевого самоврядування, які отримали відповідний сертифікат про готовність до роботи й підтвердили навички.
“Більше 800 навчених громад найближчим часом почнуть роботу з наповнення ЄДРА, а ще 412, які знаходяться на фінальній стадії навчання, доєднаються відразу після його завершення та підтвердження отриманих навичок”, – зазначили у Міністерстві.
Довідка
Нещодавно Уряд України ухвалив Постанову про створення Єдиного державного реєстру адрес (ЄДРА). Його мета полягає в систематизації адресної інформації та створенні єдиного достовірного джерела адресних даних, де буде міститися інформація про кожен населений пункт, кожну вулицю і кожен номер будівлі. ЄДРА є одним із базових реєстрів відповідно до Закону України “Про публічні електронні реєстри”.
Нагадаємо, Нацбанк випустив монету до роковин Чорнобильської трагедії.
Міністерство культури та інформаційної політики України, у співпраці з Товариством Червоного Хреста України та за підтримки Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти, організувало серію онлайн-тренінгів з першої психологічної допомоги для викладачів мистецьких шкіл у Миколаєві та Запоріжжі. Тренінги відбулися відповідно 19 та 26 квітня.
Це перші два тренінги другого етапу циклу тренінгів з першої психологічної допомоги. Вони проводяться в рамках реалізації пріоритетного проєкту МКІП «Мистецтво допомагати» та Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».
Укрзалізниця додала до свого парку ще два медичні евакуаційні вагони для потреб Медичних сил ЗСУ. Загалом їх кількість становить 66, і до кінця року планується збільшити цю кількість на ще 4 вагони.
Евакуація та перевезення поранених воїнів у спеціально обладнаних медичних вагонах показали свою ефективність. Насамперед, це швидкість та можливість надання повноцінної медичної допомоги (у т.ч. екстреної хірургічної та реанімаційної) під час ходу поїзда.
Усі вагони оснащені апаратами штучної вентиляції легень, переливання крові, кардіомоніторами, аспіраторами та іншою медичною технікою. Завдяки живленню від генератора вони є повністю автономними.
“Дякуємо вагонобудівникам, локомотивним та евакуаційним бригадам Укрзалізниці, що спільно з медиками Командування Медичних сил Збройних Сил України самовіддано працюють задля порятунку поранених воїнів”, – повідомляє УЗ в своєму зверненні.
Нагашаємо, що українські хакери здійснили кібератаку на сервіси партії “єдина росія”.
Також ми повідомляли, що за рік існування кластеру Brave1 на ньому зареєстрували 1600 оборонних розробок.
