Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Мода на українське. Вісім брендів, які відроджують давні традиції

За підтримки Добродіїв

Опубліковано

Добродії ШоТам – це наші читачі, які підтримують нас фінансово на щомісячній або одноразовій основі. Завдяки їхній підтримці ми можемо:
• безкоштовно рекламувати малий український бізнес;
• допомагати важливим громадським та волонтерським проєктам шукати однодумців;
• розповідати історії успіху простих українців.
Добродії мають можливість обирати теми матеріалів, які вони проспонсорували. А ми регулярно звітуємо перед ними про витрачені кошти. Хочеш більше позитивних змін в нашому суспільстві? Ставай добродієм ШоТам і допомагай нам підтримувати змінотворців!

Українські традиції стають популярними і у 21 столітті – модні дівчата носять гуцульські шуби, старовинні орнаменти переливаються на шовкові хустки, а прикраси часів Київської Русі відроджуються у сучасні аксесуари. Зараз з’являється все більше виробників, які інтегрують українські традиції у сучасне життя – створюють автентичний посуд, прикраси, килими, гуцульські окуляри та дерев’яний посуд. Пропонуємо вам ближче познайомитись з брендами, які переосмислюють народні традиції наших предків.

1. Дизайнерські речі на основі традицій від Gunia Project

Gunia Project – це унікальний проєкт, який створює рідкісні дизайнерські речі на основі традиційних етнічних культур. Засновниці Наталія Каменська та Марія Гаврилюк не один рік їздять з експедиціями по різних куточках України, щоб знайти майстрів, які працюють з давніми ремеслами. Бренд прислухається до найменших деталей традиційної культури, щоб осучаснити їх і створити дизайнерські вироби.  Головна місія бренду – дати народним ремеслам друге життя, оскільки більшість з них зникає.

“Всі вироби наших брендів створюються на основі експедицій та досвіді дослідження етнографії. Ми можемо знайти якийсь виріб у музеї і потім шукати майстра, який втілить наші ідеї. Будь-то кераміка, скло, ткацтво чи шиття”, – кажуть засновниці бренду.

Читайте також: “Наша тарілка тепер у Папи Римського”. Як український бренд відроджує народні ремесла

Бренд стартував у 2016 році з лінійки гуцульських шуб – гунь. Звідси і назва проєкту. Спочатку це було всього лише творчим експериментом, засновницям хотілось працювати з традиціями та відроджувати техніки. А тепер переросло в повноцінний проєкт. Тепер тут є неповторні вироби з гутного скла, і позолочені срібні прикраси, натхненні Київською Руссю, і плетені кошики з поясом-запаскою ручної роботи, і тарілки з зображенням святих на склі регіону Буковини і Покуття, і шовкові хустинки, у яких обіграли орнаменти рушників з різних регіонів України.

2. ЗЕРНО – фольклорний одяг та прикраси

Це український бренд одягу та аксесуарів.  Їх особливість у довговічному дизайні та фольклорних мотивах.

“Акцент на етнічному дизайні — це наше бажання та спроба зберегти та переосмислити корінні українські традиції та традиції інших народів. Бренд об’єднав майстрів та дизайнерів, чиї вироби є максимально екологічні й часто зроблені вручну. Працюючи над створенням довговічного одягу з чистих природних матеріалів, ми прагнемо стати за приклад екологічної відповідальності. Стиль, що створює ЗЕРНО, – поза часом. Тому й одяг живий. Бо не підвладний моді й швидкоплинним тенденціям”, – кажуть засновники бренду.

У ЗЕРНО використовують чисті природні матеріали: коноплі, бавовну, шовк, вовну, а також глину, скло та дерево. Щоб оздобити одяг, часто звертаються до народних технік вибійки та вишивання. Натуральні матеріали гарантують довговічність речам, що дозволяє зберігати природні ресурси при надмірному споживанні.

Серед асортименту товарів бренду є верхній одяг, сукні, блузи, спідниці, брюки, намиста та аксесуари. Ціни дуже різні, наприклад, ви можете купити сукню від 2000 до 7000 гривень, верхній одяг – від 1000 до 9000 гривень, а намисто з натурального каменю чи дукач – від 1000 до 5000 гривень.

3.  Dukachi – прикраси з духом автентичності

Чи є тут справжні любителі традиційного? Бренд Dukachi саме про таких, адже вони створюють прикраси, від яких віє автентичністю. Засновницями бренду є дві сестри Анна та Єлизавета Книженко. Дівчата ще з дитинства любили виготовляти різні прикраси з підручних матеріалів. Тонка проволока перетворювалась на фантазійні каблучки, а пластикові намистини з тематичних кіосків – в модні намиста. А згодом перетворили це на сімейний бренд ювелірних виробів Dukachi.

“Ідеєю для назви послужили традиційні українські вироби – дукачі, що представляли собою круглі нагрудні металеві підвіски, зроблені з золотих та срібних монет і медалей. Прикрашали їх бантами та оздоблювали камінням, бісером і склом.Таку прикрасу носили жінки полковників та інших високих службовців. Вона являла собою символ гордості та відданості, тому мала неабияку цінність. З роками дукачі видозмінилися та поширилися серед звичайних жінок, але свій символізм вони не втратили”, – розповідають засновниці бренду.

Читайте також: Ґушка: як український бренд підкорив ліжниками Сінгапур

Основним матеріалом для прикрас від бренду Dukachi є латунь, з якої здавна виготовляли біжутерію. Зверху кожен виріб покривається двома мікронами гіпоалергенного золота 22-23 карат або 916 проби з додаванням срібла. Такі прикраси коштують від 2000 гривень.

4. Килими ручної роботи від Zv’yazani

Мінімалістичний дизайн з елементами традиційного мистецтва – саме так можна охарактеризувати килими від українського бренду Zv’yazani. Кажуть, в радянські часи килими на стінах були ознакою розкоші. А згодом стали приводом для тролінгу. Але зараз бренди створюють стильні речі та предмети побуту, які прикрасять будь-яку оселю.

Якось дві подруги, які мали свої бізнеси, розговорились і зрозуміли – текстиль їх спільний інтерес і переваги. Тоді, у 2018 році, вони зайняли пусту нішу на ринку та вивчили все про ткацьке ремесло. А зараз килими від бренду Zv’yazani відомі не тільки в Україні, а й за її межами.

“Zv’yazani – це не тільки килими ручної роботи. Це люди, зв’язані однією мрією – відновити старовинну українську традицію ткацтва, поєднавши її з сьогоденням”, – кажуть засновниці бренду Ольга Каретнікова-Котягіна та Наталя Осауленко.

Майстрині тчуть килими на станках, які належали їхнім бабусям, за сучасним дизайном, створеним талановитими ілюстраторами. Це дуже кропітка й тривала робота, але результат її неперевершений. Всі килими створені з 100% овечої шерсті. Це екологічний матеріал, дуже теплий та приємний на дотик. Окрім того, бренд співпрацює з кращими ілюстраторами, які створюють унікальний дизайн килимів. Наприклад, є серія килимів з українською художницею Христиною Гайдамакою та колаборації з ілюстраторками Ліліт Саркісян і Сашею Годяєвою, Анікою Моксуновою та Веронікою Котик. Крім готових килимів, тут можна зробити замовлення за індивідуальним дизайном, розмірами та формами. Ціни в середньому 1000 євро.

5. Метелики в голові – майстерня, яка створює вінки

Вінки ще з давніх часів були необхідним дівочим аксесуаром. Їх створювали з паперових квітів, вовняних кульок, пір’я, навіть яскравих обгорток від цукерок – усього того, що було під рукою. А ще кожен регіон мав різні техніки виготовлення вінків. Черкащанки Олена Почтарьова та Олена Афанасенко втомились від нудної роботи та вирішили відтворювати автентичні вінки, які носили наречені 100 років тому. Майстрині подорожують селами у пошуках майстрів минулого, які створювали головні убори, бутоньєрки для молодих та для хлопців, яких проводжали в армію, уквітчували ікони.

Читайте також: Метелики в голові. Як на Черкащині відроджують традиційні українські вінки

“Ми зупинились на вінках саме середньої Наддніпрянщини, нашої рідної Черкащини, бо охопити все дуже складно. Прикраси могли відрізнятись навіть від села до села і один і той самий елемент міг виглядати зовсім по-іншому”, – кажуть засновниці майстерні “Метелики в голові”.

Вінки презентують на виставках, а іноді роблять на замовлення. Люди не часто купують, бо ручна робота не дешева. Сам матеріал не дуже дорогий, але якщо брати час, який пішов на його виконання, то можна сказати, що він неоціненний. Коштує вінок від 2000 грн.

6. Гуцульські окуляри Hetmans, які підкорили Америку

Ви точно чули про цей український бренд окулярів, який став справжньою сенсацією в Америці. Українець Нік Розар, який народився у Бостоні якось приїхав у Карпати, щоб більше дізнатись про своє коріння. І тут закохався в нашу культуру і захотів, щоб про Україну дізнались і в США. Згодом побачив в одного з друзів дерев’яні сонцезахисні окуляри, які виглядали круто, але були недороблені. Так вирішив створити бренд  Hetmans. Тепер Нік створює окуляри з дерева, на яких вирізьблені гуцульські орнаменти. Він організував виробництво у двох країнах. На кожних окулярах обов’язковий напис “Зроблено в Україні”.

“Робота наших художників є продуктом багатьох поколінь майстрів, які були до них. Дерево – позачасова частина української культури. Наша співпраця відображає роботу давніх традицій”, – каже Нік Розар.

Сучасний стиль та давні традиції – це поєднання робить аксесуари від Hetmans дійсно унікальними. Тому не дивно, що ці окуляри купують навіть світові зірки. А коштує одна пара $170.

7. Екологічні дерев’яні вироби Woodstuff

Дерев’яні вироби все більше набирають популярності серед українських брендів. Це одне з найстаріших українських ремесел, але і сьогодні може дуже стильно та органічно виглядати у вашій оселі. З дерева можна зробити абсолютно все, що ви тільки могли собі уявити. Сучасні майстри використовують старовинну традицію для створення унікальних виробів. Серед них і український бренд Woodstuff. Тут можна придбати дерев’яний посуд, шкатулки, календарі, обкладинки для книг, і навіть салатники.

У Woodstuff дотримуються принципової позиції – збереження природних ресурсів. Адже це гарна екологічна альтернатива стандартному посуду. Тут не використовують ніяких штучних матеріалів, тільки різні породи дерева, які покривають натуральними оліями та бджолиним воском.

Читайте також: Мосяжництво, ткацтво і лозоплетіння: 7 брендів, які відроджують традиції

“Ми з самого початку нашої діяльності дбайливо ставились до кожного шматочка дерева, з яким працюємо. Наше виробництво безвідходне: навіть дерев’яну стружку з цеху ми надсилаємо іншим підприємствам, які з ними працюють”, – каже засновниця Woodstuff Алла Сенчило.

Такий традиційний деревяний посуд знайшов своїх поціновувачів не тільки в Україні. а й Європі та США. А ціни на вироби стартують від 200 гривень.

8. Yasyk – подушки з автентичними мотивами

“Ясик – це діалектне слово, яке означає «маленька декоративна подушка». Наші бабусі вишивали такі подушки і прикрашали ними свій дім. А якщо завітати у звичайну хату десь в глибині Карпат, то ще сьогодні можна побачити на ліжку піраміду з подушок-ясиків, викладених від великої до малої”,- каже засновниця бренду YASYK Ірина Гуменчук.

У своїх виробах Ірина відроджує автентичні мотиви, які чудово вписуються у сучасний інтер’єр. Це не просто подушка з минулих часів. Це сучасне бачення вишитих ясиків, орнаменти, які нам передали у спадок наші предки. Щоб знайти автентичні орнаменти Ірина об’їздила всі регіони, а тепер стилізує їх, щоб показати традиції у сучасному мінімалістичному виконанні. Ціни в середньому 1200 грн.

Коментарі

Суспільство

Як біотехнологиня та вчителька мотивують жінок змінювати професії (ВІДЕО)

Опубліковано

Біотехнологиня та вчителька пішли зі своїх робіт, щоби розвивати прифронтове Запоріжжя. А тепер попри обстріли навчають молодь урбаністики, а жінок — робототехніки. Повну історію героїнь ми розказали на ютуб-каналі ШоТам.

Історія героїнь випуску

Світлана Мамай готувала дітей до успішного складання ЗНО у приватній школі. Та її цілі змінилися, коли на Запоріжжя полетіли ракети, а на околицях точилися бої. Тоді одразу зупинили навчання, а Світлана бачила себе лише у волонтерстві.

«Усе було досить сумбурно — невідомо, що далі. Розгублені діти, розгублена певною мірою я, втрата соціальних напрацювань, які в мене були. Тобто те, що в мене було важливим у викладанні — взаємодія з людьми, це енергетика, яку ти можеш отримувати, — воно повністю зникло», — поділилася культурна менеджерка ГО «Молодь Онлайн» Світлана Мамай.

Читайте також: Підприємець із Вінниці відкрив енергонезалежну реберню на воді (ВІДЕО)

Фото: ютуб-канал ШоТам

У волонтерському штабі вона зустріла Анастасію Торянік, яка полишила роботу в біотехнологічній кампанії, аби надавати гуманітарну допомогу. Світлана та Анастасія спрацювалися і скоро опікувалися волонтерськими групами.

Та невдовзі ГО, яка координувала штаб, припинила роботу. Колежанки опинилися перед вибором: повертатися до звичних справ чи повністю йти в активізм. Тож вони долучилися до ГО «Молодь Онлайн», якій саме бракувало лідерок.

Тепер Анастасія організовує навчання для молоді Запоріжжя, а Світлана займається урбаністикою.

Відео: ютуб-канал ШоТам

Про те, як активістки розвивають громадське життя у власному місті, дивіться повне відео на ютуб-каналі ШоТам. Це відео створили завдяки підтримці Уряду Канади в межах проєкту «Голос жінок і лідерство Україна», що впроваджує Український Жіночий Фонд.

Раніше ми писали, як режисерка відкрила власну кіностудію: 17 років до мрії (ВІДЕО).

Фото: ютуб-канал ШоТам

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні презентували стрічку «Сімейний альбом» про родинну історію Голодомору й війни (ВІДЕО)

Опубліковано

У столичному кінотеатрі «Жовтень» 21 листопада презентували документальну стрічку «Сімейний альбом». Його зняла режисерка Марина Ткачук у партнерстві з Музеєм Голодомору та Українським культурним фондом.

Про це повідомили у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій.

У фільмі досліджують історичні паралелі, які є між геноцидом росії під час Голодомору 1932–1933 років і в період повномасштабної війни.

Фото: пресслужба МКСК

Читайте також: У Сикстинській капелі та Папських апартаментах створили вісім українських аудіогідів (ФОТО)

«Прем’єра відбулася за участі творчої команди та головної героїні стрічки — британської фотохудожниці Самари Пірс. Її прадід, австрійський інженер Александр Вінербергер став випадковим свідком Голодомору в Харкові 1933 року. Йому вдалося таємно сфотографувати жертв трагедії і передати ці світлини за кордон. Вінербергер прагнув донести світу правду про геноцид українців і зупинити його», — написали в МКСК. 

Коли Самара віднайшла камеру свого прадіда та альбом із фотографіями з України, вона переосмислила свій творчий шлях. Жінка вирушила на Харківщину через 90 років після Голодомору, аби засвідчити сучасні прояви геноциду проти українського народу. 

Відео: ютуб-канал Планети кіно

Читайте також: Столичному театру на Подолі присвоїли ім’я його засновника: що про нього відомо

У міністерстві зазначають, що фільм «Сімейний альбом» уперше представили у світі на ювілейному Варшавському міжнародному кінофестивалі 13 жовтня 2024 року. 

Цей фільм уже озвучили п’ятьма мовами:

  • англійською;
  • польською;
  • німецькою;
  • французькою;
  • іспанською.

Фільм «Сімейний альбом» здобув перемогу на Мистецькому конкурсі державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України» у 2023 році. Стрічку створила компанія «Гуд Монінг Дістрібьюшн».

Нагадаємо, що орган із труб і уламків ракет звучатиме на вокзалі у Львові.

Фото обкладинки: ютуб-канал Планети кіно

Коментарі

Читати далі

Суспільство

8 фото Марка Залізняка, які розкривають Голодомор та інші злочини «совєтів» проти українців

Опубліковано

В об’єктив фотографа з Донеччини Марка Залізняка потрапила національна трагедія українського народу, а сам митець, даючи настанови своєму синові-фотографу, казав: «Сину, не міняй цю хорошу справу на рублі. Знімай: те, що сьогодні — рядовий знімок, то завтра буде історією»… І сьогодні його світлини дійсно стали історією, яку тепер неможливо замовчати.

Редакція ШоТам створила добірку фотографій 1930-х років від Марка Залізняка, яка варта вашої уваги.

Біографія фотографа

Марко Залізняк — фотоаматор з хутора Романівка на Донеччині, залишив фотолітопис руйнування українського села Вдале наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років. На його знімках увічнено моменти колективізації, розкуркулювання, знищення майна селян, відбирання хліба та виселення до Сибіру.

Фото: архів Покровського історичного музею

Залізняк вже з 12-річного віку захоплювався фотографією. Під час Голодомору йому пропонували стати фотографом у НКВС, але він відмовився. Щоб врятувати сім’ю від голоду, він обміняв свої нагороди з Першої світової війни на два пуди хліба та вивіз їх з Романівки. Пізніше він працював на будівництві заводу у Гришиному, але змушений був повернутися до Романівки внаслідок конфлікту з головою сільської ради.

У 1934 році Залізняк був засуджений за руйнування та крадіжку колгоспної пасіки, але справу закрито після апеляції та зняття звинувачення.

Фотографії Марка Залізняк стали основою для створення документальних фільмів про Голодомор, таких як «Миттєвість нашого життя», «Симфонія Донбасу», «Голодомор» та інших. Ці знімки мають велике значення у збереженні історичної правди про Голодомор, їх використовують у підручниках, монографіях та інших джерелах.

8 фото, що доводять злочини «совєтів»

  1. Розкуркулена сім’я біля свого будинку в с. Удачне Донецької області. 30-ті рр. ХХ століття
Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

2. Розкуркулювання селянина П. Масюка. Село Удачне Донецької області. 1934 рік

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

3. Члени товариства зі спільного обробітку землі перевозять комору розкуркуленого селянина П. Ємця до загальної комори. 1930-ті роки

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

4. Збирання замерзлої картоплі на Донеччині. 1930-ті роки

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

5. Розкулачені селяни села Вдале Червоноармійського району Донецької області, 1930-ті роки

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

6. Доставка майна розкуркулених селян на бригадний двір у селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1932 рік

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

7. Народне гуляння біля гойдалок у селі Гришине Донецької області, 1930-і роки

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

8. Збір зернових за допомогою лобогрійки на хуторі Романівському Гришинського району Донецької області. На передньому плані — Марія Леонтьєвна Воробйова, 1930 рік

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

Коментарі

Читати далі