Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Метелики в голові. Як на Черкащині відроджують традиційні українські вінки

Опубліковано

Вінки ще з давніх часів були необхідним дівочим аксесуаром. Їх створювали з паперових квітів, вовняних кульок, пір’я, навіть яскравих обгорток від цукерок – усього того, що було під рукою. А ще кожен регіон мав різні техніки виготовлення вінків. Черкащанки Олена Почтарьова та Олена Афанасенко втомились від нудної роботи та вирішили відтворювати автентичні вінки, які носили наречені 100 років тому. Майстрині подорожують селами у пошуках майстрів минулого, які створювали головні убори, бутоньєрки для молодих та для хлопців, яких проводжали в армію, уквітчували ікони.

Олена Почтарьова та Олена Афанасенко

Олена Почтарьова та Олена Афанасенко

Засновниці майстерні “Метелики в голові”, де виготовляють автентичні вінки. 

Вінки з парафіну

Олена працює у видавництві і якось ми вирішили зробити книгу, яка була б присвячена традиційним українським прикрасам. І коли ми шукали всі елементи, то звернули увагу, що народного одягу є дуже багато, а от вінків майже не збереглося. І тоді ми подумали, а чому б самим не навчитись створювати традиційні вінки. Майстринь, які б могли передати свій досвід, майже не залишилось, тому ми їздили на різні майстер-класи, дивились відеоуроки, читали дослідження етнографів.

Наші вінки — це репліки прикрас, які носили дівчата Наддніпрянщини 100 років тому.

Здебільшого тут були поширені воскові вінки, які зроблені з парафіну (так називали білий віск). З паперу робили квіточки і листочки, які замочували у віск і тоді вони ставали більш скляними. Для виготовлення вінків використовували будь-що, що потрапляло під руку — і дроти, і золоті нитки, і шовкові стрічки, і скляні намистинки. Ми шукаємо такі самі автентичні елементи в антикварів чи дідусів, які продають якісь свої речі. У результаті виходять неймовірної краси головні убори, зовсім не схожі на китайські штучні вінки, які продаються на кожному базарі.

Ми зупинились на вінках саме середньої Наддніпрянщини, нашої рідної Черкащини, бо охопити все дуже складно. Прикраси могли відрізнятись навіть від села до села і один і той самий елемент міг виглядати зовсім по-іншому. Так, ми робимо вінки, які притаманні і для інших регіонів, але значно менше. Спершу хочеться дослідити історію рідного краю.

Читайте також: Купують і в Америці, і в ПАР. Як українські ляльки-мотанки підкорюють світ

Кожний ваш вінок є ексклюзивним і єдиним у своєму роді. Чому ми робимо репліки, а не авторські роботи? Бо хочеться зберегти ту спадщину, яка вмирає. Тому ми проводимо майстер-класи. Коли почався карантин, то ми помітили, що багато людей шукають собі якесь заняття для душі. Тому вирішили записати відео, де показали як робити автентичні вінки, повністю описали всі процеси і елементи.

У різних регіонах – різні прикраси

Мода на вінки у наших предків з’явилась десь на початку 19 століття. Як я вже казала, ці прикраси навіть у різних селах могли відрізнятись одне від одного

Деякі вінки унікальні, яких немає більше ніде в Україні. Наприклад, вінок з Яснозір’я називався вінчальною горою. Його основою слугувала дівоча коса, у яку вплітали барвінок, паперові та воскові квіти, стрічки, квіти з дерев’яної стружки. А от у сусідньому селі вінок збирався як шапка, яка складалась з 5 кілець, до яких прикріплювались зібрані в гульку коси. Тому кожен район, село і область має різні головні убори.

Читайте також: Ґушка: як український бренд підкорив ліжниками Сінгапур

Для Полтавщини були характерні вінки з балабонами, а для Переяславщини — з золотими нитками і пір’ями. І останні стали такою візитівкою регіону. А вінницькі воскові вінки були внесені до нематеріальної культурної спадщини. Це невеличкі вінки з восковицями, для яких не використовувались яскраві кольори. Але все одно виглядає гарно та вишукано. Також у цей вінок додавали тендітні квіти і тоненькі закручені спіральки з паперу. Ні з чим не сплутаєш.

На цьому фото наречена з Полтавщини у гарусовому вінку, звитому з круглих кульок-помпонів, який вважається візитівкою весільного народного строю молодої з Полтавщини. Своїм розкішним виглядом і оздобленням вінки з вовняних кульок вирізняються від інших. У автентичного вінка є своя історія. Знайдений він у мешканки села Жовнино і датується кінцем ХІХ століття.

Вінок з вовняних кульок, прикріплених до основи у три ряди, доповнюють квіти з паперу та ниток, фольги, скляні намистини, пучки восковиць, пружинки з обмотаного папером дроту, а також пучечки з сухозлотиці. Аби образ нареченої відповідав тому, яким він був сто років тому, народний стрій ми доповнили комплексом прикрас з цього ж регіону.

Подорожуємо селами у пошуках майстринь

Дуже багато вінків не досліджено, дуже багато майстрів не досліджено. І від цього дуже сумно, адже це унікальна галузь народного мистецтва. І ми хочемо заповнити ці пробіли і зібрати історії майстринь. Тому їздимо по селах, шукаємо їх, спілкуємось і пишемо про них історії, щоб вони не загубилися у плині часу.

Автентичний вінок з села Яснозір’я Черкаської області

Деякі з майстринь, хоч їм уже 80 років, досі пам’ятають як робити вінки.

Ми спілкуємось з музейним працівниками і просимо надіслати хоча б фото вінка з певного села. А також шукаємо сільського голову чи вчителя історії — будь-кого, хто б зміг нам розповісти про майстринь села. А також на Фейсбук зараз є групи майже кожного містечка. То ми пишемо до них і просимо надіслати старі фото своїх бабусь. І так потроху збираємо інформацію. Якось нам пощастило і ми знайшли близьку подругу майстрині, яка колись робила вінки. Вона нам дуже багато розповіла про процес виробництва, способи квітчання та історії з життя.

Читайте також: Кинула роботу в Лондоні та створила бізнес в Україні. Історія Марії Бондарєвої

Якось бабця Соня розповіла нам, що коли у селі було весілля, то наречену готували заздалегідь. Тому вона могла ходити кілька днів у тому вінку. Поки всіх на свято запросила, поки весілля відгуляли, то вінок настільки натирав, що до голови не можна було місяць доторкнутись. Багато таких історій і ми радіємо, що ще маємо можливість поспілкуватись бабусями, які жили у ті часи.

Вінки для австралійок та європейок 

Наші вінки ми презентуємо на виставках, а іноді робимо на замовлення. Люди не часто купують, бо ручна робота не дешева. Сам матеріал не дуже дорогий, але якщо брати час, який пішов на його виконання, то можна сказати, що він неоціненний. Коштує вінок від 2000 грн.

Нещодавно написала дівчина, що хоче головний убір, який був у королеви Вікторії. Саме вона і стала законодавицею моди на віночки, бо після її весілля багато дівчат почали копіювати, але з дешевших матеріалів. Таке замовлення ми будемо робити два тижні.

Також кілька разів у нас були замовлення з-за кордону. Наші віночки поїхали в Австралію та Європу.

А ще наш виріб якось представляли на міжнародному конкурсі “Mrs Globe”. Під час творчого конкурсу, в якому учасниці мають представити свої країни, українка Сніжана Шептицька була одягнена у полтавський народний стрій. Вінок для неї був виготовлений за мотивами автентичного вінка з Переяслава, з великих помпонів на два ряди, прикрашений автентичними скляними намистинами та павичевим пір’ям. Дуже гарний вийшов вінок, який у нас досі є і ми не готові з ним розлучатись. Наш проєкт не є комерційним і ми не ставимо за мету заробити кошти. Головне — зберегти традиції та передати їх наступним поколінням.

12.11.2020

Суспільство

Вінничанин створив онлайн-сервіс для реабілітації за принципом «фізіологічного дзеркала»

Опубліковано

Вінничанин Андрій Поліщук створив мобільний пристрій для реабілітації при неврологічних розладах, постінсульту, травм та ДЦП. Як передає Суспільне, це — онлайн-сервіс, де можна зіграти компʼютерну гру, керуючи нею не мишкою, а своїми мʼязами.

У чому суть винаходу?

В основі винаходу принцип «фізіологічного дзеркала». Він спрямований на відновлення пошкоджених мʼязів: на них кріплять електроміограф, а сенсори зчитують фізіологічні показники пацієнта.

Читайте також: Як на Вінниччині школяр рятує криниці від хімікатів (ВІДЕО)

Розробник Андрій Поліщук за фахом вчитель хімії та біології, втім більше 15 років пропрацював в IT-сфері. Звідси й ідея створення приладу. Майстрував його, розповідає, два роки. Для цього звільнився з роботи. У скільки обійшовся пристрій, каже, не підраховував, втім, додає, ця сума незначна.

“Були інші ідеї, але я проаналізував: цей пристрій дуже необхідний в доступній формі. І я вирішив, що на українському ринку цього не вистачає. Ми проводимо консультації з лікарями. Процедура завжди проходить під наглядом реабілітолога або лікаря”, – розповідає Андрій Поліщук.

Читайте також: 15-річний вінничанин винайшов пристрій передачі звуку через лазер (ВІДЕО)

Хто тестує сервіс?

Зараз же свій винахід Андрій Поліщук тестує. Для клієнтів реабілітаційного центру «Гармонії» він безкоштовний. Поки ж пристрій не запантентований. У планах — випустити його на медичний ринок.

Вінничанин Богдан Горовенко грає у компʼютерну гру, але без компʼютера та мишки. Героями керує за допомогою мʼязів. Збирає моркву та тікає від вовка. У хлопця — ДЦП, і, розповідає, реабілітація в ігровій формі йому дуже подобається. Богдан уже протестував три компʼютерні гри.

За тим же принципом, але вже іншу гру тестує 10-річна Ангеліна Куряча. Дівчинка мʼязами керує літаком і збирає кристалики. Мама Ангеліни, Леся Куряча, результатом, каже задоволена.

Нагадаємо, Кабмін підготував проєкт бюджету, у якому збільшено фінансування науки на 1,8 млрд грн (+18,2%) порівняно із 2020-м роком.

Фото: suspilne.media

Читати далі

Суспільство

Уперше за часів незалежності українську мову обирають більше читачів книжок, ніж російську: дослідження

Опубліковано

Українці почали надавати перевагу саме україномовним книжкам, повідомляє Читомо.

32% читачів віддають перевагу читанню книжок українською. Про це свідчать результати всеукраїнського соціологічного дослідження «Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання», яке провели цього року на замовлення Українського інституту книги.

Що показало дослідження?

Дослідження проводила компанія Info Sapiens у серпні-вересні 2020 року – на замовлення Українського інституту книги. Авторки дослідження: дослідниці Інна Волосевич та Анастасія Шуренкова, координаторка – керівниця аналітичного відділу УІК Ірина Батуревич.

Читайте також: П’ять українських книжок надрукували за кордоном іноземними мовами

Дослідження показало, що вперше за часи незалежності України українські читачі почали надавати перевагу саме україномовним книжкам: 32% українською проти 27% – російською.

Також було з’ясовано, що 8% дорослих і 13% дітей читають книжки щодня. А 34% українців хоча б раз купили друковану книжку у 2020-му.

За результатами опитування, 23% дітей-читачів почали частіше читати під час карантину, а 16% – рідше. Жінки значно частіше читають, ніж чоловіки: ніколи не читає 38% чоловіків і 28% жінок, при цьому, щодня читають 7% чоловіків і 9% жінок.

Читайте також: Почуй голос іншого: серія подкастів про успішні тексти та книжковий ринок

Також опитування показало, що, на жаль, понад половина дітей (57%) читає з примусу.

Найпопулярнішими жанрами для дорослих стали класика (20%) та детективи (18%), любовні романи (16%), книжки із психології та саморозвитку, а також фантастика і фентезі та сучасні романи (по 15%), наукові та науково-популярні видання (14%), фахова та бізнеслітература (12%).

Як проводили опитування?

«Можна сміливо стверджувати, що це дослідження читання – наймасштабніше за останній час: воно охопило практично всі вікові групи, включало не лише масові опитування, але й фокусгрупи.

Окрім того, це дослідження логічно продовжило дослідження The Ukrainian Reading and Publishing Data 2018, а отже, ми нарешті можемо говорити про те, чи змінилися читацькі звички українців за цей період: тобто вперше відстежувати динаміку, будувати плани щодо промоції читання та зростання кількості читачів. Переконана, що ці дані будуть корисними для всіх, хто працює у галузі книговидання і культури загалом», – зазначила Ірина Батуревич.

Читайте також: Як українські книжки-вімельбухи для дітей завойовують ринок (ВІДЕО)

У дослідженні взяли участь 3 тис. 900 осіб, а саме: 2 тис. 100 дорослих та 1 тис. 800 дітей. Зокрема, було проведено вісім фокусгруп з дорослими респондентами, віком 18-59 років та 16 фокус груп з дітьми, віком 6-17 років.

Респонденти надали відповіді на 44 запитання, що широко охоплюють книжкову тематику.З повним текстом звіту можна ознайомитися за посиланням.

Фото: life.pravda.com.ua

Читати далі

Суспільство

У Хмельницькому облаштують перший спецмайданчик для вигулу тварин

Опубліковано

У Хмельницькому навесні наступного року з’явиться спеціально відведений та обладнаний майданчик для вигулу тварин. Про це пише сайт “Є”.

Як повідомляє начальник відділу з благоустрою міста управління житлово-комунального господарства Тетяна Циб, наразі із підрядником підписаний договір на 312 тисяч гривень, які надійдуть із міського бюджету.

Майданчик облаштують на перетині вулиць Бандери й Залізняка площею 0,2 гектара. Територія майданчику буде поділена на три частини – дві вигульних і одна для дресирування. Усю територію огородять парканом заввишки не менше двох метрів.

Читайте також: Реконструюють найбільший притулок для тварин в Україні: як він виглядатиме

«Підрядна організація вже виходила планувати територію. Цього тижня мали заганяти техніку.  На перший погляд, ділянка рівна,  але є перепад до 90 сантиметрів, то мають  горбки позрізати. Завершать усі роботи навесні 2021 року», – каже Тетяна Циб.

Цього року планують встановити огорожу і обладнати доріжку, а наступного  – посіяти траву і встановити обладнання – зоокомплекси для екскрементів, бар’єри, буми.

«Хмельничанам необхідна місцевість, де б їх пес міг побігати без повідця і не наражати на небезпеку навколишніх»,- каже Тетяна Циб.

Нагадаємо, в Львові облаштували тренувально-вигульний майданчик для вигулу безпритульних тварин.

Фото: kyivcity.gov.ua

Читати далі

Суспільство

У Запоріжжі завершують будівництво сучасної оранжереї: як вона виглядає (ФОТО)

Опубліковано

Дитячий ботанічний сад Запоріжжя отримав сучасну оранжерею, яка відповідає всім світовим стандартам. 

Про це повідомляє пресслужба міської ради.

Зазначається, що тут закінчили скління нової оранжереї. Внутрішні будівельні роботи також практично завершені. Вже найближчими днями буде підключене опалення.

У чому унікальність оранжереї?

Запорізький міський дитячий ботанічний сад – унікальне явище не лише для Запоріжжя, а й для всієї України. Важливо, що місту вдалося його зберегти. Адже раніше в Україні нараховувалося 12 подібних дитячих ботанічних садів. У результаті зберігся лише запорізький. Щорічно тут займається близько 800 дітей та відвідують близько 40 тисяч гостей.

Читайте також: У дніпровському планетарії закінчили капітальний ремонт: як він виглядає (ФОТО)

У листопаді 2019 року на території дендрологічного парку ботанічного саду висаджено понад 700 вічнозелених рослин. Навесні 2020 року було оновлене покриття частини садових доріжок.

У червні 2019 року розпочався черговий етап програми розвитку ботанічного саду. У результаті замість 8 старих теплиць збудовано нову сучасну оранжерею площею близько тисячі квадратних метрів.

Читайте також: Стало відомо, як оновлять Сквер Київських Інтелігентів (ФОТО)

40 видів тропічних рослин

Після завершення всіх будівельних робіт працівники ботанічного саду перейдуть до облаштування ґрунту в оранжереї. Наступний етап – наповнення нової оранжереї рослинами – відбудеться вже майбутнього року. У ній запоріжці зможуть побачити біля 40 видів тропічних рослин з різних куточків світу. Вже підібрано більшість тепличних, екзотичних та рідкісних рослин, які планується тут висадити в землі та розмістити у горщиках на спеціальних стелажах.

Читайте також: На Запоріжжі будуватимуть найбільшу в Європі берегову вітрову електростанцію

«Родзинкою» нової оранжереї буде невеличка водойма, що дозволить з часом розмістити у ній водні рослини, збільшити їх кількість у ботанічному саду. У планах на наступний рік закупівля додаткових рослин для ботанічного саду.

Фото: zp.gov.ua

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.