

Суспільство
Метелики в голові. Як на Черкащині відроджують традиційні українські вінки
Вінки ще з давніх часів були необхідним дівочим аксесуаром. Їх створювали з паперових квітів, вовняних кульок, пір’я, навіть яскравих обгорток від цукерок – усього того, що було під рукою. А ще кожен регіон мав різні техніки виготовлення вінків. Черкащанки Олена Почтарьова та Олена Афанасенко втомились від нудної роботи та вирішили відтворювати автентичні вінки, які носили наречені 100 років тому. Майстрині подорожують селами у пошуках майстрів минулого, які створювали головні убори, бутоньєрки для молодих та для хлопців, яких проводжали в армію, уквітчували ікони.

Олена Почтарьова та Олена Афанасенко
Засновниці майстерні “Метелики в голові”, де виготовляють автентичні вінки.
Вінки з парафіну
Олена працює у видавництві і якось ми вирішили зробити книгу, яка була б присвячена традиційним українським прикрасам. І коли ми шукали всі елементи, то звернули увагу, що народного одягу є дуже багато, а от вінків майже не збереглося. І тоді ми подумали, а чому б самим не навчитись створювати традиційні вінки. Майстринь, які б могли передати свій досвід, майже не залишилось, тому ми їздили на різні майстер-класи, дивились відеоуроки, читали дослідження етнографів.
Наші вінки — це репліки прикрас, які носили дівчата Наддніпрянщини 100 років тому.
Здебільшого тут були поширені воскові вінки, які зроблені з парафіну (так називали білий віск). З паперу робили квіточки і листочки, які замочували у віск і тоді вони ставали більш скляними. Для виготовлення вінків використовували будь-що, що потрапляло під руку — і дроти, і золоті нитки, і шовкові стрічки, і скляні намистинки. Ми шукаємо такі самі автентичні елементи в антикварів чи дідусів, які продають якісь свої речі. У результаті виходять неймовірної краси головні убори, зовсім не схожі на китайські штучні вінки, які продаються на кожному базарі.

Ми зупинились на вінках саме середньої Наддніпрянщини, нашої рідної Черкащини, бо охопити все дуже складно. Прикраси могли відрізнятись навіть від села до села і один і той самий елемент міг виглядати зовсім по-іншому. Так, ми робимо вінки, які притаманні і для інших регіонів, але значно менше. Спершу хочеться дослідити історію рідного краю.
Читайте також: Купують і в Америці, і в ПАР. Як українські ляльки-мотанки підкорюють світ
Кожний ваш вінок є ексклюзивним і єдиним у своєму роді. Чому ми робимо репліки, а не авторські роботи? Бо хочеться зберегти ту спадщину, яка вмирає. Тому ми проводимо майстер-класи. Коли почався карантин, то ми помітили, що багато людей шукають собі якесь заняття для душі. Тому вирішили записати відео, де показали як робити автентичні вінки, повністю описали всі процеси і елементи.
У різних регіонах – різні прикраси
Мода на вінки у наших предків з’явилась десь на початку 19 століття. Як я вже казала, ці прикраси навіть у різних селах могли відрізнятись одне від одного
Деякі вінки унікальні, яких немає більше ніде в Україні. Наприклад, вінок з Яснозір’я називався вінчальною горою. Його основою слугувала дівоча коса, у яку вплітали барвінок, паперові та воскові квіти, стрічки, квіти з дерев’яної стружки. А от у сусідньому селі вінок збирався як шапка, яка складалась з 5 кілець, до яких прикріплювались зібрані в гульку коси. Тому кожен район, село і область має різні головні убори.
Читайте також: Ґушка: як український бренд підкорив ліжниками Сінгапур
Для Полтавщини були характерні вінки з балабонами, а для Переяславщини — з золотими нитками і пір’ями. І останні стали такою візитівкою регіону. А вінницькі воскові вінки були внесені до нематеріальної культурної спадщини. Це невеличкі вінки з восковицями, для яких не використовувались яскраві кольори. Але все одно виглядає гарно та вишукано. Також у цей вінок додавали тендітні квіти і тоненькі закручені спіральки з паперу. Ні з чим не сплутаєш.
На цьому фото наречена з Полтавщини у гарусовому вінку, звитому з круглих кульок-помпонів, який вважається візитівкою весільного народного строю молодої з Полтавщини. Своїм розкішним виглядом і оздобленням вінки з вовняних кульок вирізняються від інших. У автентичного вінка є своя історія. Знайдений він у мешканки села Жовнино і датується кінцем ХІХ століття.

Вінок з вовняних кульок, прикріплених до основи у три ряди, доповнюють квіти з паперу та ниток, фольги, скляні намистини, пучки восковиць, пружинки з обмотаного папером дроту, а також пучечки з сухозлотиці. Аби образ нареченої відповідав тому, яким він був сто років тому, народний стрій ми доповнили комплексом прикрас з цього ж регіону.
Подорожуємо селами у пошуках майстринь
Дуже багато вінків не досліджено, дуже багато майстрів не досліджено. І від цього дуже сумно, адже це унікальна галузь народного мистецтва. І ми хочемо заповнити ці пробіли і зібрати історії майстринь. Тому їздимо по селах, шукаємо їх, спілкуємось і пишемо про них історії, щоб вони не загубилися у плині часу.

Деякі з майстринь, хоч їм уже 80 років, досі пам’ятають як робити вінки.
Ми спілкуємось з музейним працівниками і просимо надіслати хоча б фото вінка з певного села. А також шукаємо сільського голову чи вчителя історії — будь-кого, хто б зміг нам розповісти про майстринь села. А також на Фейсбук зараз є групи майже кожного містечка. То ми пишемо до них і просимо надіслати старі фото своїх бабусь. І так потроху збираємо інформацію. Якось нам пощастило і ми знайшли близьку подругу майстрині, яка колись робила вінки. Вона нам дуже багато розповіла про процес виробництва, способи квітчання та історії з життя.
Читайте також: Кинула роботу в Лондоні та створила бізнес в Україні. Історія Марії Бондарєвої
Якось бабця Соня розповіла нам, що коли у селі було весілля, то наречену готували заздалегідь. Тому вона могла ходити кілька днів у тому вінку. Поки всіх на свято запросила, поки весілля відгуляли, то вінок настільки натирав, що до голови не можна було місяць доторкнутись. Багато таких історій і ми радіємо, що ще маємо можливість поспілкуватись бабусями, які жили у ті часи.
Вінки для австралійок та європейок
Наші вінки ми презентуємо на виставках, а іноді робимо на замовлення. Люди не часто купують, бо ручна робота не дешева. Сам матеріал не дуже дорогий, але якщо брати час, який пішов на його виконання, то можна сказати, що він неоціненний. Коштує вінок від 2000 грн.

Нещодавно написала дівчина, що хоче головний убір, який був у королеви Вікторії. Саме вона і стала законодавицею моди на віночки, бо після її весілля багато дівчат почали копіювати, але з дешевших матеріалів. Таке замовлення ми будемо робити два тижні.
Також кілька разів у нас були замовлення з-за кордону. Наші віночки поїхали в Австралію та Європу.
А ще наш виріб якось представляли на міжнародному конкурсі “Mrs Globe”. Під час творчого конкурсу, в якому учасниці мають представити свої країни, українка Сніжана Шептицька була одягнена у полтавський народний стрій. Вінок для неї був виготовлений за мотивами автентичного вінка з Переяслава, з великих помпонів на два ряди, прикрашений автентичними скляними намистинами та павичевим пір’ям. Дуже гарний вийшов вінок, який у нас досі є і ми не готові з ним розлучатись. Наш проєкт не є комерційним і ми не ставимо за мету заробити кошти. Головне — зберегти традиції та передати їх наступним поколінням.
Суспільство

Благодійний фонд «Повернись живим» до Дня святого Валентина запустив кампанію, щоби українці донатили на військо замість дарування подарунків. Гасло нової ініціативи — «Виражай любов донатом на Сили оборони».
Про це повідомили у фонді.
«”Повернись живим” заохочує змінити традиційний підхід до святкувань і зробити найкращий подарунок — забезпечити українських військових всім необхідним. Адже найцінніше, що можна подарувати коханій людині, — безпека, а для цього потрібна добре оснащена армія», — написали в організації.
Команда фонду пропонує сказати своїм партнерам: «Даруй нічого, щоб у війська було все».
У першому відео кампанії взяли участь актори Ілля Чопоров та Дарія Грачова. Вони показали, що справжня любов — це не про матеріальні речі, а про дії, що допомагатимуть Силам оборони.
Читайте також: Британський велосипедист вирушив до України, аби зібрати донати через UNITED24 (ФОТО)
Нагадаємо, що письменник Раян Голідей надсилає увесь прибуток з українських перекладів у «Повернись живим».
Фото обкладинки: сайт «Повернись живим»
Суспільство

Літературні презентації, мистецькі виставки, концерти та вишкіл для базових військових навичок — цього тижня Київ пропонує безліч цікавих та важливих подій.
ШоТам зібрав благодійні та безкоштовні заходи, які варто відвідати, аби надихнутися, дізнатися нове та провести час у приємному товаристві.
Тиждень любові до книг, людей та міста у книгарні «Сенс» на Хрещатику
Книгарня «Сенс» на Хрещатику запрошує присвятити тиждень любові до книг, людей і міста. «Ми об’єднуємо відзначення першої річниці нашої книгарні з Днем закоханих, щоб підкреслити, що діяльність «Сенсу» ґрунтується на любові до літератури, відвідувачів та рідного Києва», — каже засновник «Сенсу» Олексій Ерінчак.
У програмі:
- 10–16 лютого | Любов до міста
Мапа любові до міста
У книгарні з’явиться велика друкована мапа Києва, на якій відвідувачі зможуть позначити місця, де, на їхню думку, «не вистачає Сенсу»; - 14 лютого | Любов до книг
Радіо «Сенс»
У День закоханих, який також є Днем книгодарування, в «Сенсі» лунатиме романтична поезія, листи поетів до своїх коханих та коротка лірична проза у виконанні відомих гостей. До запису вже долучилися Іван Малкович, Віталій Ажнов, Артистка Чуприненко, Максим Щербина, OTOY та Хейтспіч; - 16 лютого | Любов до людей
Фотоальбом друзів
Цього дня «Сенсу» на Хрещатику виповнюється 1 рік. Разом з аналоговою лабораторією Fotovramci з 10:00 до 20:00 в книгарні робитимуть плівкові знімки всім покупцям — готові фото можна буде забрати вже наступного тижня. Також гості зможуть заповнити «Анкету друзів» з побажаннями для команди.
Коли: 10–16 лютого.
Вхід вільний.
Адреса: книгарня «Сенс», вул. Хрещатик, 34.
Презентація поетичної збірки Катерини Калитко «Відкритий перелом голосу»
Збірка поезій Катерини Калитко — це вірші, написані в темряві, у глибині сумнівів, болю та пошуку власного голосу. Це тексти неспокою й росту, утоми та впертості, руху до світла.
На заході будуть:
- Катерина Калитко — поетка, перекладачка, членкиня Українського ПЕНу;
- Євгеній Стасіневич — літературний критик.
Коли: 11 лютого о 19:00.
Вхід: вільний, але за попередньою реєстрацією.
Адреса: книгарня «Сенс», вул. Хрещатик, 34.
Ранкова кава з командою «Книжкового Арсеналу»
Команда Мистецького арсеналу запрошує видавців, книгарів, ілюстраторів та всіх охочих, хто планує долучитися до ярмарку в межах ХІІІ «Книжкового Арсеналу», на онлайн-зустріч у форматі ранкової кави.
Спікерки заходу розкажуть про особливості цьогорічного фестивалю, умови участі та подачі заявок, а також дадуть відповіді на всі запитання.
Коли: 13 лютого об 11:00.
Вхід: вільний, за попередньою реєстрацією.
Благодійний концерт #НаШапку: Kyiv Tango Orchestra
Серія благодійних концертів #НаШапку об’єднує музикантів і митців задля збору коштів для фонду «СВОЇ», що допомагає пораненим отримати кісткові імпланти, а також підтримує лікарні та паліативних хворих в Україні.
13 лютого на сцені виступатиме віртуозний інструментальний колектив Kyiv Tango Orchestra, що є візитівкою української музичної індустрії. Лише за час повномасштабної війни квартет дав понад 120 концертів у Швеції, Німеччині та Швейцарії.
Коли: 13 лютого о 18:00.
Вхід: благодійний внесок.
Адреса: Pepper’s Club, вулиця Князів Острозьких, 8.
Концерт у ТРЦ Retroville & Music Box
Для гостей виступатимуть KLER, CKAYA, GRISANA та MÉLOVIN, TAMASHI та VOLT BAND.
Коли: 15 лютого о 16:00.
Вхід: безкоштовний.
Адреса: ТРЦ Retroville, проспект Правди, 47.
«Вишкіл нацспротиву»: базова військова підготовка в «ІКСПАРКУ»
Інноваційно-реабілітаційний центр «База 4.5.0» спільно з організацією «Муромець Нацспротив» та центром психологічної підтримки «Атлант» запускає тренінговий курс «Вишкіл нацспротиву». Програма допоможе цивільним опанувати базові військові навички. Навчання проходитиме регулярно в актив-парку «ІКСПАРК».
Коли: 16 лютого об 11:00.
Вхід: вільний, за попередньою реєстрацією.
Адреса: актив-парк «ІКСПАРК».
«Формула витривалості» в Центрі сучасного мистецтва М17: Анастасія Подерв’янська
Анастасія Подерв’янська у межах виставкового проєкту «Формула витривалості» в ЦСМ М17 представляє свою роботу з серії «Натюрморт». Її вишивка та текстиль стають засобами створення унікальної формули стійкості. Робота авторки є діалогом з великими художниками минулого, як-от Рембрандтом, Сурбараном, Снейдерсом, Дюрером, Ліхтенштейном, через цитати з їхніх творів, які провокують нове прочитання європейської спадщини.
Коли: до 28 лютого.
Вхід: безкоштовно.
Адреса: вул. Антоновича 102-104.
Виставка «На березі снів»
У великій залі Imagine Point відкрилася виставка «На березі снів» — артпроєкт, що досліджує природу як джерело натхнення, мрії та стихії. Роботи сучасних митців розповідають про пошук гармонії та свободу від умовностей. Проєкт є підсумком артрезиденції в селі Комарів, де художники творили з 2018 до 2024 року.
Коли: до 1 березня, середа-субота з 12:00 до 19:00.
Вхід: вільний.
Адреса: Imagine Point, Голосіївський проспект, 86/1.
«Матеріал Пам’яті»
Виставка досліджує теми відновлення, руйнування й культурної спадщини через взаємодію з довкіллям. Митці працюють з природними матеріалами: землею, водою, теплом, рослинами та тютюном, створюючи нові візуальні наративи, що поєднують традиційні ремесла та ритуали.
Презентуючи творчість міжнародних митців українській аудиторії, Voloshyn Gallery підкреслює свою відданість глобальному культурному обміну. Виставка об’єднує локальні та світові перспективи, сприяючи взаєморозумінню та усвідомленню спільних викликів та унікальних мистецьких бачень.
Коли: до 2 березня 2025 року.
Вхід: вільний.
Адреса: вул. Терещенківська, 13.
Виставка «Колекція. Олександр Гнилицький, Олег Тістол»
Dymchuk Gallery представляє новий проєкт у межах серії виставок, присвячених колекції галереї. Експозиція об’єднує роботи двох видатних художників Нової української хвилі — Олександра Гнилицького та Олега Тістола.
Гнилицький (1961–2009) відомий реалістичним живописом і дослідженням оптичних спотворень у власних автопортретах. В експозиції представлені три його полотна, написані у 2008 році.
Тістол (нар. 1960) працює з темами української ідентичності та культурних стереотипів. До виставки увійшли роботи з циклів «Гори» та «Ю.Б.К.», в яких художник поєднує сакральні символи з масовою культурою.
Разом їхні твори створюють діалог між реальністю та міфом, сакральним і буденним, радянською спадщиною та сучасним переосмисленням.
Коли: до 3 березня.
Вхід: вільний.
Адреса: Dymchuk Gallery.
Фото обкладинки: Unsplash
Суспільство

У мережі зоомаркетів MasterZoo у Києві та Харкові можна взяти опіку над безпритульними тваринами. Ті, хто прихистить тварин до 15 лютого, отримають набір для адоптації, а також love-box з іграшками, засобами для догляду та смаколиками.
Про це повідомили в MasterZoo.
Яких тварин можна прихистити
Інформацію про тварин із притулків розмістили у 21 зоомаркеті мережі. У Києві можна прихистити тварин із центру адопції Patron Pet Center, притулків «Зоопатруль» та «Дім Хвостів». А в Харкові можна забрати додому вихованців притулків «Мудра Риба» та «Енімалс 911 Україна».
Також у семи зоомаркетах житимуть котики з місцевих притулків: «Мудра Риба» (Харків) та «Street Cats» (Київ). У MasterZoo вказують, що зазвичай котів забирають щотижня, тому вони не встигають звикнути до життя в зоомаркеті.
Кожна тварина, яку можна прихистити, має ветеринарні документи, які підтверджують її загальний стан здоров’я.
Читайте також: «Повернись живим» та «Укрзалізниця» знайшли власників загубленої кішки за квитком на потяг (ФОТО)


Адреси зоомаркетів
Київ:
- вул. Велика Васильківська, 49;
- бул. Лесі Українки, 24;
- вул. Басейна, 5-А;
- вул. Борщагівська, 154-А, (ТЦ «Аркадія», 1-й поверх);
- вул. Січових Стрільців, 77;
- вул. Верхній Вал, 10;
- Кільцева дорога, 1, (ТРЦ «Республіка», 2-й поверх);
- вул. Антоновича, 176, (ТРЦ «Ocean Plaza», -1-й поверх);
- пр-т. Берестейський, 17 ;
- вул. Саксаганського, 40/85.
Харків:
- вул. Дерев’янка, 17-В, («ZooLand»);
- вул. Данилевського, 16;
- вул. Тракторобудівників, 59/56 (ТРЦ «Україна»);
- вул. Григорія Сковороди, 2, (ТРЦ «Нікольський», -1-й поверх);
- пров. Донецький, 18, (ТЦ «Класс»);
- вул. Сумська, 108;
- вул. Стадіонний проїзд, 9;
- бул. Зоряний, 1-А, (ТРЦ «Дафі», 1-й поверх);
- пр-т. Людвіга Свободи, 39;
- вул. Григорія Сковороди, 67;
- пр-т. Аерокосмічний, 173-В.
Читайте також: Розробники з України створили першу соцмережу для власників собак
Що відомо про проєкт
Програму з адопції тварин запустила наприкінці 2023 року всеукраїнська мережа зоомаркетів MasterZoo із благодійним фондом Suziria Charity. Тоді за рік свої нові домівки знайшли майже 170 тварин.
«Очевидно, що зоомаркет — не зовсім те місце, куди люди приходять, аби забрати безпритульну тваринку. Більшість відвідувачів уже мають улюбленців, а їхня головна мета — придбати корм чи іграшку. Але українці — нація небайдужих людей, і багато хто не просто забрав тваринку додому, а ще й поділився інформацією про ініціативу далі. Тож ми з командою MasterZoo зробили висновки, оптимізували процеси й вирішили перезапустити програму, щоб зробити її ще більш ефективною та масштабною», — розповіли в пресофісі мережі зоомаркетів MasterZoo.
MasterZoo — всеукраїнська мережа спеціалізованих зоомаркетів, яка входить до групи компаній Suziria Group. Мережа працює понад 15 років. Наразі у 38 містах відкрили майже 200 зоомаркетів.
Suziria Charity — благодійний фонд групи компаній Suziria Group. БФ системно допомагає фондам, притулкам, волонтерам, приватним особам, а також працює з бізнесом, державою, медіа та суспільством.
Нагадаємо, що UAnimals оголосили відбір на Всеукраїнську зоозахисну премію 2025: як долучитися.
Фото обкладинки: пресслужба MasterZoo