Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Метелики в голові. Як на Черкащині відроджують традиційні українські вінки

Опубліковано

Вінки ще з давніх часів були необхідним дівочим аксесуаром. Їх створювали з паперових квітів, вовняних кульок, пір’я, навіть яскравих обгорток від цукерок – усього того, що було під рукою. А ще кожен регіон мав різні техніки виготовлення вінків. Черкащанки Олена Почтарьова та Олена Афанасенко втомились від нудної роботи та вирішили відтворювати автентичні вінки, які носили наречені 100 років тому. Майстрині подорожують селами у пошуках майстрів минулого, які створювали головні убори, бутоньєрки для молодих та для хлопців, яких проводжали в армію, уквітчували ікони.

Олена Почтарьова та Олена Афанасенко

Олена Почтарьова та Олена Афанасенко

Засновниці майстерні “Метелики в голові”, де виготовляють автентичні вінки. 

Вінки з парафіну

Олена працює у видавництві і якось ми вирішили зробити книгу, яка була б присвячена традиційним українським прикрасам. І коли ми шукали всі елементи, то звернули увагу, що народного одягу є дуже багато, а от вінків майже не збереглося. І тоді ми подумали, а чому б самим не навчитись створювати традиційні вінки. Майстринь, які б могли передати свій досвід, майже не залишилось, тому ми їздили на різні майстер-класи, дивились відеоуроки, читали дослідження етнографів.

Наші вінки — це репліки прикрас, які носили дівчата Наддніпрянщини 100 років тому.

Здебільшого тут були поширені воскові вінки, які зроблені з парафіну (так називали білий віск). З паперу робили квіточки і листочки, які замочували у віск і тоді вони ставали більш скляними. Для виготовлення вінків використовували будь-що, що потрапляло під руку — і дроти, і золоті нитки, і шовкові стрічки, і скляні намистинки. Ми шукаємо такі самі автентичні елементи в антикварів чи дідусів, які продають якісь свої речі. У результаті виходять неймовірної краси головні убори, зовсім не схожі на китайські штучні вінки, які продаються на кожному базарі.

Ми зупинились на вінках саме середньої Наддніпрянщини, нашої рідної Черкащини, бо охопити все дуже складно. Прикраси могли відрізнятись навіть від села до села і один і той самий елемент міг виглядати зовсім по-іншому. Так, ми робимо вінки, які притаманні і для інших регіонів, але значно менше. Спершу хочеться дослідити історію рідного краю.

Читайте також: Купують і в Америці, і в ПАР. Як українські ляльки-мотанки підкорюють світ

Кожний ваш вінок є ексклюзивним і єдиним у своєму роді. Чому ми робимо репліки, а не авторські роботи? Бо хочеться зберегти ту спадщину, яка вмирає. Тому ми проводимо майстер-класи. Коли почався карантин, то ми помітили, що багато людей шукають собі якесь заняття для душі. Тому вирішили записати відео, де показали як робити автентичні вінки, повністю описали всі процеси і елементи.

У різних регіонах – різні прикраси

Мода на вінки у наших предків з’явилась десь на початку 19 століття. Як я вже казала, ці прикраси навіть у різних селах могли відрізнятись одне від одного

Деякі вінки унікальні, яких немає більше ніде в Україні. Наприклад, вінок з Яснозір’я називався вінчальною горою. Його основою слугувала дівоча коса, у яку вплітали барвінок, паперові та воскові квіти, стрічки, квіти з дерев’яної стружки. А от у сусідньому селі вінок збирався як шапка, яка складалась з 5 кілець, до яких прикріплювались зібрані в гульку коси. Тому кожен район, село і область має різні головні убори.

Читайте також: Ґушка: як український бренд підкорив ліжниками Сінгапур

Для Полтавщини були характерні вінки з балабонами, а для Переяславщини — з золотими нитками і пір’ями. І останні стали такою візитівкою регіону. А вінницькі воскові вінки були внесені до нематеріальної культурної спадщини. Це невеличкі вінки з восковицями, для яких не використовувались яскраві кольори. Але все одно виглядає гарно та вишукано. Також у цей вінок додавали тендітні квіти і тоненькі закручені спіральки з паперу. Ні з чим не сплутаєш.

На цьому фото наречена з Полтавщини у гарусовому вінку, звитому з круглих кульок-помпонів, який вважається візитівкою весільного народного строю молодої з Полтавщини. Своїм розкішним виглядом і оздобленням вінки з вовняних кульок вирізняються від інших. У автентичного вінка є своя історія. Знайдений він у мешканки села Жовнино і датується кінцем ХІХ століття.

Вінок з вовняних кульок, прикріплених до основи у три ряди, доповнюють квіти з паперу та ниток, фольги, скляні намистини, пучки восковиць, пружинки з обмотаного папером дроту, а також пучечки з сухозлотиці. Аби образ нареченої відповідав тому, яким він був сто років тому, народний стрій ми доповнили комплексом прикрас з цього ж регіону.

Подорожуємо селами у пошуках майстринь

Дуже багато вінків не досліджено, дуже багато майстрів не досліджено. І від цього дуже сумно, адже це унікальна галузь народного мистецтва. І ми хочемо заповнити ці пробіли і зібрати історії майстринь. Тому їздимо по селах, шукаємо їх, спілкуємось і пишемо про них історії, щоб вони не загубилися у плині часу.

Автентичний вінок з села Яснозір’я Черкаської області

Деякі з майстринь, хоч їм уже 80 років, досі пам’ятають як робити вінки.

Ми спілкуємось з музейним працівниками і просимо надіслати хоча б фото вінка з певного села. А також шукаємо сільського голову чи вчителя історії — будь-кого, хто б зміг нам розповісти про майстринь села. А також на Фейсбук зараз є групи майже кожного містечка. То ми пишемо до них і просимо надіслати старі фото своїх бабусь. І так потроху збираємо інформацію. Якось нам пощастило і ми знайшли близьку подругу майстрині, яка колись робила вінки. Вона нам дуже багато розповіла про процес виробництва, способи квітчання та історії з життя.

Читайте також: Кинула роботу в Лондоні та створила бізнес в Україні. Історія Марії Бондарєвої

Якось бабця Соня розповіла нам, що коли у селі було весілля, то наречену готували заздалегідь. Тому вона могла ходити кілька днів у тому вінку. Поки всіх на свято запросила, поки весілля відгуляли, то вінок настільки натирав, що до голови не можна було місяць доторкнутись. Багато таких історій і ми радіємо, що ще маємо можливість поспілкуватись бабусями, які жили у ті часи.

Вінки для австралійок та європейок 

Наші вінки ми презентуємо на виставках, а іноді робимо на замовлення. Люди не часто купують, бо ручна робота не дешева. Сам матеріал не дуже дорогий, але якщо брати час, який пішов на його виконання, то можна сказати, що він неоціненний. Коштує вінок від 2000 грн.

Нещодавно написала дівчина, що хоче головний убір, який був у королеви Вікторії. Саме вона і стала законодавицею моди на віночки, бо після її весілля багато дівчат почали копіювати, але з дешевших матеріалів. Таке замовлення ми будемо робити два тижні.

Також кілька разів у нас були замовлення з-за кордону. Наші віночки поїхали в Австралію та Європу.

А ще наш виріб якось представляли на міжнародному конкурсі “Mrs Globe”. Під час творчого конкурсу, в якому учасниці мають представити свої країни, українка Сніжана Шептицька була одягнена у полтавський народний стрій. Вінок для неї був виготовлений за мотивами автентичного вінка з Переяслава, з великих помпонів на два ряди, прикрашений автентичними скляними намистинами та павичевим пір’ям. Дуже гарний вийшов вінок, який у нас досі є і ми не готові з ним розлучатись. Наш проєкт не є комерційним і ми не ставимо за мету заробити кошти. Головне — зберегти традиції та передати їх наступним поколінням.

Суспільство

Як ком’юніті жінок-переселенок змінюють Самбірську громаду

Опубліковано

Полишила свій дім, роботу, а все попереднє життя вмістила у дві валізи й поїхала в невідомість переселенка з Запоріжжя Маргарита Тютюнник. У чужому місті без житла й роботи, щоб не опустити руки, жінка доєдналася до ГО «Центр “Жіночі перспективи”».

Історія Маргарити

Маргарита Тютюнник більше 17 років викладала музику в Камʼянці Запорізької області. Звідти через загрозу наступу росіян на початку вторгнення евакуювалася до Самбора.

“Я все думала, що два тижні максимум, і ми повернемося додому. Тому якихось думок, планів, якихось проблем не було”, – згадує дівчина.

Але ні за 14, ні за 314 днів Маргарита повернутися не змогла. У Самборі ще пів року вчила дітей музики онлайн, але в серпні 2022 звільнилася. У чужому місті, без роботи й далеко від дому Маргарита не знала, як жити далі.

Читати також: В Києві демонтують МАФи, замість яких облаштують тротуари та велодоріжки

Пошук підтримки

“Був такий певний період, коли я відчула, що мені справді треба з кимось поговорити. поділитися, якась певна психологічна підтримка була потрібна”, – каже Маргарита.

Тому Маргарита вирішила почати шукати собі в Самборі психолога. Так через соцмережі знайшла психологиню Анастасію — теж переселенку з Запоріжжя. Жінка почала регулярно консультуватися з фахівчинею.

А згодом Анастасія запропонувала їй доєднатися до проєкту з підтримки жінок-переселенок.

“Через якийсь час я почала Маргариту запрошувати на інші заходи. Ми виїжджаємо в гори з людьми, де проводимо теж релаксаційні тренінги, арттерапевтичні заходи – вони також направлені на саморегуляцію, релаксацію та на отримання інсайтів, щоб трошки зрозуміти себе”, – розповідає психологиня Анастасія.

Діяльність організації

Місцева влада допомогла відібрати тих переселенок, які найбільше потребували допомоги. Така співпраця вирішила проблеми ВПО з медичною допомогою та роботою. А Самбірську громаду зробила домівкою для 3500 переселенців з усієї країни.

“3 початку війни через нас дуже багато проїхало транзитом внутрішньо переміщених осіб. Ті, які залишилися в нас, багато з них вже залишаться жити. Тобто вони вже адаптувалися та стають нашими мешканцями”, – каже Світлана Дудко, начальниця управління економіки Самбірської міської ради.

Другий дім

Маргарита вже теж називає Самбірську громаду домом. Й опановує тут нову професію, навчаючись у школі жіночих стартапів. Жінка навіть наважилася реалізувати свою давню мрію – стати тренеркою з зумби. Тепер двічі на тиждень Маргарита тренує інших переселенок і мотивує їх жити тут і зараз.

“Відчувається підтримка, і якесь таке тепло від людей іде. Особливо з тими, з ким ми тісніше спілкуємось – із моїми дівчатами з зумби, і я цьому дуже рада. Таке відчуття, як удома. Я можу сказати, що тепер у мене є другий дім”, – підкреслює Маргарита.

Нагадаємо, що американська акторка знялася у рекламі BMW в жакеті від українського бренду (ВІДЕО).

Також ми повідомляли, що МУР проведе тур Україною з мюзиклом “Ти [Романтика]”.

Читати далі

Суспільство

F20: українці розробили нову горор гру (ВІДЕО)

Опубліковано

Студія Red Viburnum з України представила свою останню психологічну гру у жанрі хоррор, F20, та виклала тизер-трейлер проєкту на YouTube.

Про гру

Автори пояснюють, що F20 є одиночною грою у реалістичному стилі з видом від першої особи в жанрі психологічного бойового виживального жаху. Гра розгортається під час Першої світової війни та розповідає про пригоди солдата Британського Експедиційного корпусу. Цей солдат зіткнеться з загадковими надприродними явищами та жахами війни.

Читати також: Американська акторка знялася у рекламі BMW в жакеті від українського бренду (ВІДЕО)

Про студію

Red Viburnum Studio – це молода українська indie game dev студія, що була заснована 19 жовтня 2023 року у місті Одеса. Гра F20 – дебютний проєкт цієї команди.

Робота над грою була почата у 2022 році з написання сюжету, створення концепт-артів, ігрових механік, вибору технологій та підбору акторів творцем та власником Red Viburnum Studio – Володимиром Горбанєм.

Нагадаємо, що МУР проведе тур Україною з мюзиклом “Ти [Романтика]”.

Також ми повідомляли, що у Києві відкрилася виставка про Японію.

Фото: скрін з трейлеру

Читати далі

Суспільство

В Києві демонтують МАФи, замість яких облаштують тротуари та велодоріжки

Опубліковано

На проспекті Володимира Івасюка на Оболоні почався масштабний демонтаж понад близько 50 МАФів.

Про це повідомляє Департамент територіального контролю Києва.

фото: Департамент територіального контролю Києва

Про ініціативу

На засіданні комісії з питань розміщення тимчасових споруд, за пропозицією КК “Київавтодор”, було ухвалено рішення щодо перенесення транспортних споруд, які значно ускладнювали виконання робіт з благоустрою територій. Всім власникам транспортних споруд були вказані нові місця для їх переміщення, а також було надіслано повідомлення про необхідність здійснити це у визначений термін.

Читати також: Дія.City анонсує спеціальні умови для технологічних стартапів: уряд ухвалює закон

У найближчий час фахівці Комунальне підприємство “Київблагоустрій” мають прибрати близько 50 тимчасових споруд. На звільненому місці КК “Київавтодор” проведе роботи з облаштування тротуарів та велодоріжок.

Нагадаємо, що український ШІ-стартап залучив $30 000 інвестицій.

Також ми повідомляли, що на Подолі відреставрують будинок XVII століття: що відомо.

Фото: Департамент територіального контролю Києва.

Читати далі
Продовжити в браузері
Щоб встановити натисни Додати на Початковий екран
Додати на Початковий екран
Встановити
Встановлення майже не використовує пам’ять і забезпечує швидкий спосіб доступу до цієї програми.
Встановити
Update Contents
ШоТам Ми хотіли б показувати вам сповіщення про останні новини та оновлення
Відхилити
Дозволити сповіщення