Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Метелики в голові. Як на Черкащині відроджують традиційні українські вінки

Опубліковано

 

Вінки ще з давніх часів були необхідним дівочим аксесуаром. Їх створювали з паперових квітів, вовняних кульок, пір’я, навіть яскравих обгорток від цукерок – усього того, що було під рукою. А ще кожен регіон мав різні техніки виготовлення вінків. Черкащанки Олена Почтарьова та Олена Афанасенко втомились від нудної роботи та вирішили відтворювати автентичні вінки, які носили наречені 100 років тому. Майстрині подорожують селами у пошуках майстрів минулого, які створювали головні убори, бутоньєрки для молодих та для хлопців, яких проводжали в армію, уквітчували ікони.

Олена Почтарьова та Олена Афанасенко

Олена Почтарьова та Олена Афанасенко

Засновниці майстерні “Метелики в голові”, де виготовляють автентичні вінки. 

Вінки з парафіну

Олена працює у видавництві і якось ми вирішили зробити книгу, яка була б присвячена традиційним українським прикрасам. І коли ми шукали всі елементи, то звернули увагу, що народного одягу є дуже багато, а от вінків майже не збереглося. І тоді ми подумали, а чому б самим не навчитись створювати традиційні вінки. Майстринь, які б могли передати свій досвід, майже не залишилось, тому ми їздили на різні майстер-класи, дивились відеоуроки, читали дослідження етнографів.

 

Наші вінки — це репліки прикрас, які носили дівчата Наддніпрянщини 100 років тому.

Здебільшого тут були поширені воскові вінки, які зроблені з парафіну (так називали білий віск). З паперу робили квіточки і листочки, які замочували у віск і тоді вони ставали більш скляними. Для виготовлення вінків використовували будь-що, що потрапляло під руку — і дроти, і золоті нитки, і шовкові стрічки, і скляні намистинки. Ми шукаємо такі самі автентичні елементи в антикварів чи дідусів, які продають якісь свої речі. У результаті виходять неймовірної краси головні убори, зовсім не схожі на китайські штучні вінки, які продаються на кожному базарі.

Ми зупинились на вінках саме середньої Наддніпрянщини, нашої рідної Черкащини, бо охопити все дуже складно. Прикраси могли відрізнятись навіть від села до села і один і той самий елемент міг виглядати зовсім по-іншому. Так, ми робимо вінки, які притаманні і для інших регіонів, але значно менше. Спершу хочеться дослідити історію рідного краю.

Читайте також: Купують і в Америці, і в ПАР. Як українські ляльки-мотанки підкорюють світ

Кожний ваш вінок є ексклюзивним і єдиним у своєму роді. Чому ми робимо репліки, а не авторські роботи? Бо хочеться зберегти ту спадщину, яка вмирає. Тому ми проводимо майстер-класи. Коли почався карантин, то ми помітили, що багато людей шукають собі якесь заняття для душі. Тому вирішили записати відео, де показали як робити автентичні вінки, повністю описали всі процеси і елементи.

У різних регіонах – різні прикраси

Мода на вінки у наших предків з’явилась десь на початку 19 століття. Як я вже казала, ці прикраси навіть у різних селах могли відрізнятись одне від одного

Деякі вінки унікальні, яких немає більше ніде в Україні. Наприклад, вінок з Яснозір’я називався вінчальною горою. Його основою слугувала дівоча коса, у яку вплітали барвінок, паперові та воскові квіти, стрічки, квіти з дерев’яної стружки. А от у сусідньому селі вінок збирався як шапка, яка складалась з 5 кілець, до яких прикріплювались зібрані в гульку коси. Тому кожен район, село і область має різні головні убори.

Читайте також: Ґушка: як український бренд підкорив ліжниками Сінгапур

Для Полтавщини були характерні вінки з балабонами, а для Переяславщини — з золотими нитками і пір’ями. І останні стали такою візитівкою регіону. А вінницькі воскові вінки були внесені до нематеріальної культурної спадщини. Це невеличкі вінки з восковицями, для яких не використовувались яскраві кольори. Але все одно виглядає гарно та вишукано. Також у цей вінок додавали тендітні квіти і тоненькі закручені спіральки з паперу. Ні з чим не сплутаєш.

На цьому фото наречена з Полтавщини у гарусовому вінку, звитому з круглих кульок-помпонів, який вважається візитівкою весільного народного строю молодої з Полтавщини. Своїм розкішним виглядом і оздобленням вінки з вовняних кульок вирізняються від інших. У автентичного вінка є своя історія. Знайдений він у мешканки села Жовнино і датується кінцем ХІХ століття.

Вінок з вовняних кульок, прикріплених до основи у три ряди, доповнюють квіти з паперу та ниток, фольги, скляні намистини, пучки восковиць, пружинки з обмотаного папером дроту, а також пучечки з сухозлотиці. Аби образ нареченої відповідав тому, яким він був сто років тому, народний стрій ми доповнили комплексом прикрас з цього ж регіону.

Подорожуємо селами у пошуках майстринь

Дуже багато вінків не досліджено, дуже багато майстрів не досліджено. І від цього дуже сумно, адже це унікальна галузь народного мистецтва. І ми хочемо заповнити ці пробіли і зібрати історії майстринь. Тому їздимо по селах, шукаємо їх, спілкуємось і пишемо про них історії, щоб вони не загубилися у плині часу.

Автентичний вінок з села Яснозір’я Черкаської області

Деякі з майстринь, хоч їм уже 80 років, досі пам’ятають як робити вінки.

Ми спілкуємось з музейним працівниками і просимо надіслати хоча б фото вінка з певного села. А також шукаємо сільського голову чи вчителя історії — будь-кого, хто б зміг нам розповісти про майстринь села. А також на Фейсбук зараз є групи майже кожного містечка. То ми пишемо до них і просимо надіслати старі фото своїх бабусь. І так потроху збираємо інформацію. Якось нам пощастило і ми знайшли близьку подругу майстрині, яка колись робила вінки. Вона нам дуже багато розповіла про процес виробництва, способи квітчання та історії з життя.

Читайте також: Кинула роботу в Лондоні та створила бізнес в Україні. Історія Марії Бондарєвої

Якось бабця Соня розповіла нам, що коли у селі було весілля, то наречену готували заздалегідь. Тому вона могла ходити кілька днів у тому вінку. Поки всіх на свято запросила, поки весілля відгуляли, то вінок настільки натирав, що до голови не можна було місяць доторкнутись. Багато таких історій і ми радіємо, що ще маємо можливість поспілкуватись бабусями, які жили у ті часи.

Вінки для австралійок та європейок 

Наші вінки ми презентуємо на виставках, а іноді робимо на замовлення. Люди не часто купують, бо ручна робота не дешева. Сам матеріал не дуже дорогий, але якщо брати час, який пішов на його виконання, то можна сказати, що він неоціненний. Коштує вінок від 2000 грн.

Нещодавно написала дівчина, що хоче головний убір, який був у королеви Вікторії. Саме вона і стала законодавицею моди на віночки, бо після її весілля багато дівчат почали копіювати, але з дешевших матеріалів. Таке замовлення ми будемо робити два тижні.

Також кілька разів у нас були замовлення з-за кордону. Наші віночки поїхали в Австралію та Європу.

А ще наш виріб якось представляли на міжнародному конкурсі “Mrs Globe”. Під час творчого конкурсу, в якому учасниці мають представити свої країни, українка Сніжана Шептицька була одягнена у полтавський народний стрій. Вінок для неї був виготовлений за мотивами автентичного вінка з Переяслава, з великих помпонів на два ряди, прикрашений автентичними скляними намистинами та павичевим пір’ям. Дуже гарний вийшов вінок, який у нас досі є і ми не готові з ним розлучатись. Наш проєкт не є комерційним і ми не ставимо за мету заробити кошти. Головне — зберегти традиції та передати їх наступним поколінням.

Суспільство

Американська IT-компанія TangoMe Inc. відкриває офіс в Україні

Опубліковано

 

Американська IT-компанія TangoMe Inc., що входить у топ-3 стрімінговіх сервісів на західному ринку, відкриває офіс і формує команду в Україні.

Про це пише AIN.UA.

За інформацією, компанія набирає фахівців в українську команду, загальний штат планують до 150-200 людей.

 

TangoMe Inc. вийшла на ринок в 2009 році зі своїм першим продуктом – месенджером. Сьогодні компанія розвиває стрімінговую платформу Tango. Додаток має понад 400 млн завантажень і 10 млн активних користувачів.

Основна цільова аудиторія платформи Tango – співаки, музиканти, артисти, діячі мистецтва, геймери, спортсмени. Платформа входить в топ-3 стрімінговіх сервісів на західному ринку.

Читайте також: Виходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря

Серед інвесторів – Alibaba, Access Industries і один із засновників Zoom. Офіси компанії розташовані в Каліфорнії, Лімасолі, Тель-Авіві, Мінську та Санкт-Петербурзі.

У 2021 TangoMe Inc. відкрила офіс в Києві, і планує запуск R & D-юніта в Вінниці.

«Україна привернула увагу не лише своєю географією і не лише як аутсорс-майданчик. Нам подобається рівень місцевих фахівців: їхні професійні та особисті якості. Ми вже переконалися, що українцям властива і креативність, якої ми шукаємо в людях у всьому світі», – відзначили в TangoMe.

Нагадаємо, студент із України виявив расистську упередженість в алгоритмах Twitter і отримав за це $3500.

Як ми повідомляли раніше, українська ІТ-компанія створила спеціалізовану CRM-систему для аграріїв.

Головне фото: AIN.UA.

Читати далі

Суспільство

У Києві встановили 6-метрову Дженгу, щоб привернути увагу до психічного здоров’я чоловіків

Опубліковано

 

У Києві на Контрактовій площі встановили інсталяцію, яка має привернути увагу до психічного здоров’я чоловіків.

Про це у фейсбуці повідомили у групі “Психологи, психотерапевти та психіатри”.

Інсталяція створена у формі найвищої в світі настільної гри “дженга” — її висота становить 6 метрів.

 

У такий спосіб організатори хочуть привернути увагу до психічного здоров’я чоловіків.

Зазначається, що чоловіки неохоче звертаються по допомогу до спеціалістів через стереотипи.

Читайте також: «Мозок як у тумані». Що таке синдром хронічної втоми, чим він небезпечний та як уникнути

Справжні проблеми заховані всередині конструкції та приховані “відмовками”.

“Під час побудови башти, що імітує гру Дженгу, проблеми опиняться всередині конструкції, приховані відмовками. Рано чи пізно Дженга не витримає і зруйнується – як символічна ілюстрація вразливої психіки українських чоловіків, які не говорять про переживання, тримають все в собі, залишаються сам на сам із проблемами”, — пояснили організатори.

Нагадаємо, в Україні запрацював автоматичний сервіс для пошуку психологів.

Як ми повідомляли раніше, у столиці відкрили першу «кризову кімнату» для жертв домашнього насильства.

Головне фото: фейсбук-група Психологи, психотерапевти та психіатри.

Читати далі

Суспільство

«Вакциновані й відкриті»: стартував конкурс для шкіл, колективи яких щеплюються від COVID-19

Опубліковано

 

В Україні оголосили конкурс «Вакциновані й відкриті».

Про це повідомили у пресслужбі ЮНІСЕФ.

Конкурс проводять Міністерство охорони здоров’я спільно з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та магазином гаджетів та аксесуарів «Цитрус». 

 

Школи можуть виграти цінні подарунки, якщо принаймні 80% їхнього колективу повністю вакциновані від COVID-19:

  • 3 суперпризи: набори з 10 комп’ютерів, 10 гарнітур та 10 роутерів для кожної школи-переможниці. 
  • 15 мініпризів: набори з 10 гарнітур і роутера для кожної школи-переможниці.

Як взяти участь у конкурсі?

Для участі в конкурсі, будь-якому представнику школи потрібно зареєструвати школу онлайн за посиланням.

Читайте такожОзеленення замість бетону. Євгенія Кулеба про те, як створити сквер у великому місті

Анкети прийматимуться до 23:59 29 вересня.Церемонія визначення переможців, оголошення результатів конкурсу відбудеться 3 жовтня 2021 і буде приурочена до Дня вчителя.

Вакцинація освітян від COVID-19 почалася у квітні серед тих, хто був залучений до проведення ЗНО-2021, а у травні — всіх охочих працівників сфери освіти.

Наразі лише 35% освітян отримали перше щеплення від COVID-19. Це означає, що більшість шкіл та інших закладів освіти будуть змушені закритися з початком нової хвилі пандемії. 

Для того, щоб заохотити освітян вакцинуватися та захистити себе від COVID-19, стартує конкурс не просто для вакцинованих осіб, а для цілих колективів. 

Читайте такожЯк ШоТам допомагає підприємцям-початківцям вести бізнес (ВІДЕО)

Усі учасники конкурсу отримають сертифікати про участь, а також гарантовані призи за публікацію про конкурс у своїх соціальних мережах під хештегами #ВакцинованіВідкриті. 

Детальні умови участі та реєстрація в конкурсі тут.

Заплановано розширення аудиторії конкурсу, тож стежте за новинами на інформаційних сторінках організаторів. Якщо ви готові долучитися до призового фонду, напишіть нам  mmelkova@unicef.org.

Конкурс відбувається за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Довідка

Вакцинація від COVID-19 — безпечний та ефективний спосіб захиститися від важкого перебігу COVID-19 та госпіталізації. Контактуючи з великою кількістю людей щодня, освітяни мають підвищений ризик заразитися COVID-19. Саме тому всі заклади освіти можуть організувати щеплення охочих працівників, запросивши мобільну бригаду з імунізації. Окрім того, освітяни можуть вакцинуватися у найближчому пункті чи центрі масової вакцинації.

Відповіді експертів на запитання освітян про щеплення доступні у збірці Міністерства охорони здоров’я та Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні за посиланням.

Із докладним алгоритмом запису освітян на вакцинацію від COVID-19 можна ознайомитися за посиланням.

Нагадаємо, у містечку на Львівщині досягли колективного імунітету, провакцинувавши 66% населення від COVID-19.

Також українські COVID-сертифікати в «Дії» пройшли технічне оцінювання в Євросоюзі.

Як ми повідомляли раніше, у Харкові відкрили лабораторію із виробництва тест-систем на коронавірус.

Головне фото: nus.org.ua.

Читати далі