Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Медзаклади Донеччини й Луганщини отримали кисневе обладнання завдяки ЄС та ООН

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Європейський Союз та Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні разом передали 60 спеціалізованих кисневих концентраторів для медичних закладів Донеччини та Луганщини.

Про це повідомили у ПРООН Україна.

Зазначається, що кисневі концентратори (зі швидкістю розпилення 10 л/хв) – це спеціальні електричні прилади, що забезпечують відділення кисню від атмосферного повітря та подають кисень високої концентрації (більше 90%). Такі прилади використовуються для проведення кисневої терапії та лікування пацієнтів із порушеннями дихання та для полегшення перебігу коронавірусної хвороби COVID-19.

Читайте такожБа та Ді фрілансери. Як бабуся влаштовує пенсіонерів на роботу нянями

Координаторка компоненту «Місцеве самоврядування та реформа з децентралізації влади» Програми ООН із відновлення та розбудови миру Олена Рудич зазначила, що посилена підтримка медичних закладів Донецької та Луганської областей залишається ключовим напрямом програмної діяльності на сході України і триватиме доти, доки епідеміологічна ситуація в країні не стабілізується.

«Сьогодні більшість лікарень переповнена через зростання кількості хворих на COVID-19, тож можливість проведення їм кисневої терапії є критично важливою. Ми працюємо над тим, аби ще більше медичних закладів на сході України мали змогу швидко реагувати на потреби своїх пацієнтів», – додала пані Рудич.

Однією з головних проблем, з якою стикаються тяжкохворі, особливо пацієнти з COVID-19, є втрата здатності нормально дихати. Кисень є основним компонентом лікування як важкої пневмонії, так і інших станів, а тому спеціалізовані концентратори зможуть забезпечити якісне проведення дихальної терапії та допоможуть полегшити перебіг хвороби.

Читайте також«Чорна п’ятниця» чи свідоме споживання? Три історії людей, які вас надихнуть

На Донеччині кисневі концентратори отримали Обласний перинатальний центр у Краматорську, Інфекційна лікарня у Костянтинівці, Інфекційна лікарня у Мирнограді, а на Луганщині – Обласна клінічна лікарня у Сєвєродонецьку.

В. о. директора Інфекційної лікарні у Костянтинівці Надія Шейченко також відзначила систематичну підтримку з боку Програмі ООН із відновлення та розбудови миру.

«Це великий внесок під час пандемії у поліпшення лікування хворих на коронавірусну інфекцію, які потребують кисневої підтримки у нашому закладі. Застосування концентраторів часто полегшує стан таких пацієнтів, а іноді й рятує їм життя», – зауважила пані Шейченко.

Довідка

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН із питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Нагадаємо, поліція отримала від ООН 18 автомобілів.

Як ми повідомляли раніше, інженерно-аеродромний батальйон отримав допомогу від США.

Усі фото: ua.undp.org.

Підтримай ШоТам

Суспільство

У Львові створили мурал за шкільним ескізом (ФОТО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Львові на стіні середньої загальноосвітньої школи №65 створили мурал у вигляді дівчини-України з прапором на обличчі і вінком на голові.

Про це повідомили у міськраді.

Над муралом працював художник-мураліст Андрій Буняк.

Ескіз до муралу створили львівські школярі у межах ініціативи «Громада, дружня до дітей та молоді». Зараз працюють над створенням ще одного муралу.

Читайте такожМочалки, що ростуть із землі. Як 50 насінин перетворилися на найбільшу в Україні ферму люфи та екобізнес

 У конкурсі змагалися львівські школи №15, 60, 65, 68 та 75. Темою проєкту стало національно-патріотичне виховання.

До роботи над ідеєю залучали школярів та вчителів мистецтва навчальних закладів, а також Центр дитячої та юнацької творчості Залізничного району.

Нагадаємо, у прифронтовій Авдіївці з’явився мурал українки в етнічному вбранні.

Усі фото: фейсбук-сторінка СЗШ 65.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

У Вінниці облаштували новий ігровий комплекс для дітей (ФОТО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Вінниці завершили реалізацію проєкту, який торік переміг у конкурсі Бюджету громадських ініціатив. Йдеться про новий ігровий комплекс, де можна займатися воркаутом, є «шестигранник», гумові кулі і лави.

Про це повідомили у пресслужбі міської ради.

Автором проєкту з улаштування ігрового комплексу на вулиці Сергєєва-Ценського є Максим Ясюк.

На новому майданчику облаштували гумове покриття для безпеки. Є охочі можуть займатись на спортивно-гімнастичному комплексі.

Читайте такожПідриває Tik-Tok та закохує в науку. Як Гліб Репіч змінює уявлення школярів про хімію

Для дітей встановили комплекс «шестигранник» з канатними конструкціями, п’ять гумових куль для тренування м’язів гомілки та ступні. Зробили огородження, поставили  лави, урни.

Нагадаємо, у громаді на Київщині відкрили новий парк.

Як ми повідомляли раніше, у Харкові відкрили перший в Україні парк-виставку просто неба.

Усі фото: vmr.gov.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

В Україні з’явиться рідкісна монета «Хотинська битва» номіналом 5 грн

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Із 29 жовтня Нацбанк вводить в обіг пам’ятну монету «Хотинська битва» тиражем в 35 тисяч штук.

Про це повідомили у пресслужбі НБУ.

Нова монета буде номіналом у п’ять гривень.

На аверсі монети вгорі розміщено малий Державний Герб України, напис «Україна». По центру знаходиться композиція облоги Хотинського табору, фортеці, військ захисників, клуби диму, табір супротивників, а також написи: 5 гривень, рік карбування монети, логотип Банкнотно-монетного двору. Водночас на реверсі зображений гетьман Петро Сагайдачний і фігури воїнів.

Читайте такожНацбанк присвятив пам’ятну монету перекладачеві Агатангелу Кримському

У Нацбанку підкреслили, що монета є дійсним платіжним засобом.

Монета присвячена важливій події європейської історії першої половини XVII ст., яка фактично вирішила долю християнської цивілізації, – 400-річчю Хотинської епопеї, під час якої спільними зусиллями запорозько-польсько-литовського війська на молдавському кордоні було зупинено військо Османської імперії.

Що відомо про Хотинську битву?

У вересні 1621 року на полі бою зійшлися багатотисячна армія султана Османа ІІ, якій протистояло військо значно меншої чисельності. Османці сімнадцять разів штурмували козацькі позиції та близько десяти – позиції польсько-литовських сил. Роль запорозького війська на чолі з блискучим політичним діячем та полководцем Петром Конашевичем-Сагайдачним, який нав’язав противнику тактику нічної війни, була особливо значущою. Зважаючи на величезні втрати (армія Османа ІІ не дорахувалася близько 40 тисяч вояків), Османська імперія змушена була відмовитися від планів завоювання Європи та підписати Хотинський мирний договір.

Битва тривала з 2 вересня по 9 жовтня. В результаті битви Османська імперія відмовилася від планів розширення кордонів в Європі.

Читайте такожМальовничі Карпати та край козацької слави: кращі трейли цього літа для любителів побігати

Нагадаємо, Нацбанк увів в обіг монету «До 30-річчя незалежності України».

Усі фото: bank.gov.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі