Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Чорна п’ятниця» чи свідоме споживання? Три історії людей, які вас надихнуть

Опубліковано

«Чорна п’ятниця». У календарі кожного любителя шопінгу цей день позначений як свято, яке об’єднає весь світ у божевільному хаосі знижок, покупок і витрачених коштів. У гонитві за розпродажами ми не завжди замислюємося, чи справді ця річ нам необхідна. Та й карантин відкрив нам істину: комфортне життя без такої кількості речей, які ми зазвичай споживаємо, можливе. І йдеться не тільки про одяг, а й про їжу, побутові предмети тощо.

Віднедавна свідоме споживання стало одним із найактуальніших макротрендів. Світ буквально кричить про те, що кожен із нас повинен навчитися раціонально ставитися до покупок, фільтрувати свій простір і не витрачати цінний час даремно. Не з перших вуст про це знають люди, про яких ми хочемо розповісти. Сподіваємося, їхні поради дадуть вам поштовх почати змінювати своє життя і ставати екосвідомими.

Діана Попфалучі,
Діана Попфалучі,

Екоактивістка, проєктна менеджерка організації Zero Waste Lviv

Життя змінили сонячні панелі та веганка

Мій шлях до свідомого споживання почався приблизно 7 років тому, коли мені було 18 років. Я поїхала за програмою обміну в Німеччину, щоб підтягнути мову. Програма ґрунтувалася на екотематиці, якою я тоді не цікавилася абсолютно.

 

Ми поїхали в невеличке село під Ганновером, де жили в будинку, який повністю забезпечував себе електрикою з сонячних панелей. Це було для мене першим шоком. Другим — те, що ми вирощували дуже багато овочів і фруктів самостійно. Всі групи, які приїжджали, залучалися якимось чином до роботи на городі. Там же я вперше у своєму житті познайомилася з веганкою. Раніше про таких людей я лише чула і читала, а там мала змогу поспілкуватися особисто.

Участь у програмі обміну в Німеччину

Після тієї поїздки в мене якось так перемкнуло в голові. Я десь пожила з цим рік і зрозуміла, що хочу активно включатися у сферу захисту довкілля. І у 2015 році я разом з друзями у Львові вже створила свою першу громадську організацію на цю тематику, а у 2017-му — доєдналася до ініціативи Zero Waste.

Речі вивалювалися з шафи

Найперша зміна, яку я побачила, — це перетворення шопоголічки Діани на свідому споживачку. У мене реально були з цим проблеми. Це якраз припало на університетські часи, і я жила в гуртожитку. Кожен тиждень я економила гроші, щоб піти з друзями в торговий центр і купити собі щось нове. Навіть якщо це шалик чи якась дрібничка, я мусила собі щось купити, щоб була постійна обновка. Не говорячи вже про якийсь привід, як от новорічні свята чи день народження.

Дійшло до того, що в мене вдома були дві шафи з одягом і взуттям, половину з яких я навіть не пам’ятала і третину — не носила зовсім. Коли я відкривала шафу, на мене одяг просто вивалювався. Я нещодавно підраховувала, що зараз на сезон «зима-осінь» у мене разом з верхнім одягом та взуттям — 75 речей. Це те, що я постійно ношу, для мене це комфортна кількість. На той час, я думаю, було понад 300 елементів. Зараз, коли я відкриваю шафу, бачу тільки рівненько складені кофтинки.

Я тоді переважно купувала речі в мас-маркеті, гналася за знижками, та ж «чорна п’ятниця», яку я чекала і витрачала багато грошей. І в основному речі були з синтетичних матеріалів, поліестеру та віскози. Через погану якість на тілі часто залишалися відбитки фарби, але я на це не звертала увагу. Відповідно, в мене час від часу виникали якісь подразнення.

Шопінг став рідкістю

Зараз у моєму гардеробі не так багато одягу з синтетичних матеріалів, а половина — з бавовни. І я вже починаю переходити на льон і коноплю, тому що це кращі матеріали. Останню свою покупку одягу я зробила три місяці тому, а до цього два роки не купувала нічого. Всі інші речі в мене або вживані, тобто секонд-хенд, або я обмінююся речами з подругами чи віддає мама.

«Чорна п’ятниця», хоч і навколо неї багато шуму, але це можливість купити дешевше речі, які мені потрібні. Наприклад, у моєму будинку триває ремонт, і на кухню потрібна нова техніка. І от вже десь півтора місяця я активно її підбираю. І зараз я можу її придбати за кращою ціною, тому я піду і куплю її. Тобто, це не є якісь спонтанні покупки. Якщо ви собі плануєте, що ці речі вам потрібні, тоді це абсолютно виправданий крок. Я беру участь у цьому розпродажі, тому що для мене це купівлі, які я і так би зробила в будь-який інший час. А не лише у день, коли «чорна п’ятниця».

Поради колишньої шопоголічки

Тим, хто хоче почати свідомо споживати, раджу прислухатися до себе, не намагатися з перших днів перестрибнути через голову. Розуміти, де ваші межі, і поважати себе. Навіть перейти на багаторазову чашку, але продовжувати використовувати пакети, — це теж нормально. Тобто, рухатися треба маленькими кроками, не змушувати себе відмовитися одразу від усього.

Окрім того, варто проаналізувати, що є у вас вдома, і подивитися, які відходи утворюються. Потім подумати, як і де можна зменшити цю кількість відходів, і зробити собі якийсь плакат чи замітки. Також якщо ви часто п’єте каву «з собою», обов’язково купіть багаторазове горнятко. Таке, яке буде приносити вам задоволення. Варто мати й багаторазову пляшку. Це може бути звичайна скляна пляшка з супермаркету, з якої ви вип’єте воду і будете далі використовувати. Такою було моє перше горнятко, яке я завжди носила з собою протягом півтора року, доки не загубила під час однієї подорожі.

Читайте також: Як долучитися до екоруху через гардероб: ідеї українських дизайнерів

Раджу ще знайти у соцмережах тих, ким ти можеш надихатися. Я так і починала: слідкувала за Беа Джонсон, яка поширює ідею «нуль відходів». Так я розуміла, що у цьому прагненні жити екожиттям я не одна. Таким чином навколо вас вже утворюється якась екоспільнота. Спочатку ви за кимось стежите, а потім вже й за вами почнуть. Ви будете об’єднуватися у велике коло, і стане набагато простіше жити.

Євген Заславський,
Євген Заславський,

Виконавчий директор Media Development Foundation

Тридцять кілограмів котлет для безхатченків

Важко сказати, коли саме до мене прийшла ідея свідомого споживання. Все почалося з якогось побутового рівня, у деяких випадках якось несвідомо. Спочатку ти перестаєш викидати батарейки, починаєш збирати папір, а потім дивишся на свій гардероб і не купуєш зайвих речей. Я вже багато років живу за принципом придбання лише найнеобхіднішого. За останній рік я взагалі не купив нічого з одягу.

Загалом ось ця ідея надмірного споживання мені ніколи не була близька. Рік тому я за програмою IVLP їздив у США дивитися, як працюють їхні медійні редакції. І там, окрім самої програми, в нас був день, коли ми працювали на суспільній кухні й готували їжу для безхатченків. Мені дуже сподобалася система, за якою вони працюють. Місцеві супермаркети й магазини відправляють всю їжу, яка їм не потрібна, на величезні кухні, побудовані за гроші локальної громади. На цій кухні щодня працюють волонтери й двоє фахівців на оплачуваних громадою посадах: шеф-кухар й адміністратор.

Участь у програмі IVLP у США

І ми ось так день волонтерили, я готував 30 кг котлет для безхатченків. Вони були розміром більш як моя рука. І хоча це була дійсно пекельна кухня, сама ідея мені запала до душі. Фактично у громаді вибудували систему піклування про тих, кому потрібна допомога. І це не тільки про безхатченків. Наприклад, до кухні на іномарці приїхала жінка, просто поставила собі в кузов ящик макаронів та бананів і поїхала. Я запитав, чому таких людей теж годують. І мені відповіли, що не обов’язково у людини має бути ситуація, коли вона залишилася без дому. Це може бути розлучення з чоловіком, і гроші залишилися тільки на бензин, а дітей потрібно годувати.  У таких ситуаціях люди можуть приїхати в такі місця й отримати допомогу від громади.

«Чорна п’ятниця» — просто день

Я дуже сподіваюся, що українське суспільство прийде до такого, і ми теж як громадами будемо піклуватися про тих, хто мешкає поруч з нами. І, звичайно, про те, що навколо нас. Зокрема, не викидати сміття посеред лісу, правильно сортувати техніку. От ми читаємо ярлики на одязі, щоб правильно його прати, але на техніку, якою ми користуємося щодня, дивимося рідко і можемо просто її викинути.

Проте я бачу, що наше суспільство дійсно змінив COVID-19. Люди відходять від споживацької жаги, оскільки багато хто з початку карантину працює з дому і не виходить на вулицю зайвий раз. Мені здається, що це гарна тенденція, бо збивається оця споживацька хить. Тобто, ми починаємо орієнтуватися більше на речі, які дійсно нас розвивають, дають якісь цікаві емоції. Ми не фокусуємося лише на тому, щоб купити якусь річ, бо, як кажуть, «дригнулася рука».

Я думаю, що і «чорна п’ятниця» і «кіберпонеділок» пройдуть для мене спокійно. У день розпродажу планую купити аж нічого, та й взагалі «чорна п’ятниця» ніколи не ставала днем, коли я щось купував і, думаю, що і не купуватиму.

Поради від шопінг-аскета Євгена

Почати свідомо споживати досить легко, є багато книг на цю тематику. Пам’ятаю, я читав «Викинь мотлох із життя» Марі Кондо. Там про те, чим ти користуєшся, що можна просто іншим людям роздати речі, які гниють у твоїй шафі.

Раджу також дивитися на своє життя не як на споживання, а на щось, що дійсно приносить задоволення. Можливо, знайти ті речі, в які треба вкладатися, а не просто задовольняти якусь потребу в зменшенні стресу чи купити щось, тому що це реклама, маркетинг. Як от зараз, коли «чорна п’ятниця», всі щось купують і постять це в Instagram.

Варто також дивитися на те, як ми використовуємо техніку. Це дуже просто. Те ж і про папір: ми як громадська організація просто зателефонували в іншу ГО, яка приїхала і забрала 25 кілограмів непотрібного нам офісного паперу. Такі можливості вже є Україні, і до цього легко мати доступ. Не обов’язково навіть кудись їхати, принаймні, якщо ви живете у великих містах. Це має бути на рівні суспільства: треба витрачати сили, сортувати й намагатися не смітити.

Надія Лінчук,
Надія Лінчук,

Менеджерка програми «Екологічне місто», що діє
на базі фонду громади «Подільська громада»

Сортування не врятує світ

Насправді важко відповісти, в який момент прийшло розуміння, що треба не боротися з наслідком, а змінювати звички. Чи тоді, коли вперше потрапила на полігон твердих побутових відходів і до мене дійшли масштаби, бо вони перестали бути цифрою, а стали візуалізованими. Чи тоді, коли розпочали роботу різні програми, але стало зрозуміло, що сортування не врятує світ, хоч би як того хотілось.

Активні кроки почала робити у 2017 році, хоч і до цього були певні звички. Наприклад, власні торби, вода у багаторазовій пляшці, кава не в одноразових горнятках. Тоді у нас в родині, окрім компосту, почали активно сортувати (відсортовуємо папір, пляшки, скло і металеві баночки), замінили більшість одноразових речей. Теж саме зробили й в офісі.

Трішки порад від Діани

Взагалі, радила б починати з оцінки щоденних звичок і побуту. Тобто, поглянути, скільки одноразових предметів ви використовуєте щодня і подумати над можливою заміною на багаторазову альтернативу. Наприклад, пластикові пакети можна замінити на торбинки з тканини чи сумку.

Якщо ви полюбляєте каву — існує широкий вибір багаторазових горнят. Є навіть такі, що складаються і за розміром стають трохи більші за пудреницю. Є чудові багаторазові металеві трубочки, які також складаються. Окрім того, аби не стикатись із проблемою «шуршиків» (пакування, які шурхотять від круп, заморожених овочів тощо), крупи можна купувати на вагу у власну тару, так само як і спеції, готову їжу тощо.

Готові до next level?

Якщо готові до більш радикальних змін у власному будинку, можна провести заміну ганчірок, які ви маєте зараз на люфу (тобто, мочалки). Також замінити шампуні, які йдуть у пластиковому пакуванні, на тверді шампуні (буде незвично спочатку, але вони за результатами часто кращі для волосся, ніж звичайні). Дезодоранти в балончиках можна замінювати на алуніт (це такий мінерал з групи сульфатів. Але слід зважати, що він крихкий, тому якщо впаде — буде біда.

Засоби гігієни теж мають власні альтернативи. Ті ж самі одноразові бритви можна замінити на ті, якими колись користувалися наші батьки — металеві багаторазового використання, які потребують лиш підточування час від часу. Засоби жіночої гігієни мають зараз цілий спектр екозамінників — менструальні чаші, багаторазові прокладки, спеціальна білизна. Дитячі підгузки теж мають багаторазові альтернативи.

З цієї теми радила б почитати книгу Беа Джонсон «Дім нуль відходів». Там дуже наочний приклад того, що можна зробити та з чого розпочати. А також, як не вдаватись у крайнощі. Розумно споживати спершу може видатися важко, але звичка випрацьовується швидко.

27.11.2020
Реклама

Суспільство

Українська біатлоністка здобула срібло на Кубку світу

Опубліковано

Українська біатлоністка Юлія Джима виборола для нашої збірної першу медаль у гонці Кубка світу, пише kyiv.media.

Зазначається, що у четвер, 21 січня, в італійському Антгольці під час жіночої індивідуальньої гонки Джима здобула срібло.

Читайте також: Українка стала найкращою дзюдоїсткою світу

30-річна спортсменка закрила всі 20 мішеней і посіла друге місце. Вона програла тільки австрійці Лізі Терезі Гаузер, яка здобула дебютну перемогу в кар’єрі. Замкнула трійку призерок француженка Анаіс Шевальє-Буше.

 

Читайте також: Як один забіг країнами Європи перетворився на спортивний проєкт для «діток дощу»

“Джима – єдина біатлоністка в цій гонці, яка обійшлася без промахів. Гаузер і Шевальє-Буше заробили по хвилині штрафу, але були швидшими на лижні. Срібна медаль Джими – перша нагорода збірної України в цьому сезоні на Кубку світу”, – зазначено у повідомленні.

Завдяки успішному виступу Юлія Джима пройшла кваліфікацію до гонки з масовим стартом, що відбудеться у суботу, 23 січня.

Нагадаємо, Львівський велосипедний клуб потрапив у п‘ятірку найкращих у Європі.

Як ми повідомляли раніше, українка потрапила в трійку найкращих футбольних арбітрів світу.

Усі фото: kyiv.media.

Читати далі

Суспільство

Київські лісівники показали, як підгодовують диких козуль (ФОТО)

Опубліковано

У КП «Дарницьке лісопаркове господарство» в Києві триває підгодівля диких тварин, працівники лісництва проводять викладку кормів у спеціально відведених місцях.

Про це пише Вечірній Київ.

Зазначається, що найчастіше до годівниць приходять козулі. Їх «впізнають» за слідами на снігу, а от фотографій тварин немає — надто вони полохливі. Наближення людини чують здалека, і тікають.

Фото: facebook.com/dlpg.kyiv.ua

Найбільшу (до 70%) частку в кормовому раціоні сарни (так ще називають цих маленьких оленів) складають трав’янисті рослини. З дерев і чагарників найчастіше об’їдає осику, вербу, горобину, липу, березу, дуб, ясен. Взимку іноді годується хвоєю молодих сосен, але на відміну від оленя й лося не їсть кору, тому із задоволенням пригощаються «віниками», які для них готують люди. Цікаво, що козулі, які приходять до годівниць Дарницького лісництва, більше люблять саме березові віники.

 

Читайте такожЧитати та слухати одночасно. Як українські айтішники створили додаток для аудіокниг Lingart

Також для копитних тварин залишають штучні солонці — використовують спеціальну брикетовану сіль-лизунець для того, щоб копитні могли поповнити дефіцит натрію та кальцію.

Фото: facebook.com/dlpg.kyiv.ua

Про диких тварин на Київщині

Екологи стверджують, що фауна у місті і довколишніх лісах почуває себе досить непогано. Русанівку й Гідропарк уподобали хазяйновиті бобри, а Воскресенські сади та місцевість поблизу проспекту Свободи — лосі та косулі.

У Національному природному парку «Голосіївський» повідомляють, що у них основна концентрація великих тварин — у Конча-Заспі, на території Лісниківського відділення парку. Тут живуть лосі, кабани, борсуки, козулі, лисиці, зайці та кабани.

Читайте такожЯк один забіг країнами Європи перетворився на спортивний проєкт для «діток дощу»

Нагадаємо, на Тернопільщині сфотографували стадо плямистих оленів.

Як ми повідомляли раніше, у Києві в локдаун тварин із притулку привозитимуть новим господарям безкоштовно.

Головне фото: shostka-flora.in.ua.

Читати далі

Суспільство

Судноплавна компанія запускає в Україні контейнерні поїзди

Опубліковано

Судноплавна компанія Hapag-Lloyd запускає блок-поїзди в Україні, які курсуватимуть з Одеси до Києва, Дніпра і Харкова.

Про це пише ЦТС з посиланням на повідомлення комерційного директора підрозділу Hapag-Lloyd AG Med Agents Катерини Ковиляєвої.

Читайте такожКілька важливих правил. Як підприємцю домовитися про співпрацю з рестораном

Згідно з опублікованою інформацією, з Одеського порту поїзди вирушатимуть тричі на тиждень. Блок-поїзд матиме від 30 до 45 платформ.

 

Довідка

У 2020 році територією України перевезли понад 425 тис. TEU ( TEU – двадцятифутовий еквівалент), що на 10,7% більше показників 2019 року. При цьому в складі контейнерних поїздів було транспортовано 230 тис. TEU – на 41% більше, ніж роком раніше.

Читайте такожЯк заробити на перепродажу квартири в новобудові – поради Сергія Степенка

Нагадаємо, Укрзалізниця торік придбала 28 нових пасажирських вагонів.

Як ми повідомляли раніше, Донецька залізниця відремонтувала 133,16 км колії.

Усі фото: cfts.org.ua.

Читати далі