Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Чорна п’ятниця» чи свідоме споживання? Три історії людей, які вас надихнуть

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

«Чорна п’ятниця». У календарі кожного любителя шопінгу цей день позначений як свято, яке об’єднає весь світ у божевільному хаосі знижок, покупок і витрачених коштів. У гонитві за розпродажами ми не завжди замислюємося, чи справді ця річ нам необхідна. Та й карантин відкрив нам істину: комфортне життя без такої кількості речей, які ми зазвичай споживаємо, можливе. І йдеться не тільки про одяг, а й про їжу, побутові предмети тощо.

Віднедавна свідоме споживання стало одним із найактуальніших макротрендів. Світ буквально кричить про те, що кожен із нас повинен навчитися раціонально ставитися до покупок, фільтрувати свій простір і не витрачати цінний час даремно. Не з перших вуст про це знають люди, про яких ми хочемо розповісти. Сподіваємося, їхні поради дадуть вам поштовх почати змінювати своє життя і ставати екосвідомими.

Діана Попфалучі,
Діана Попфалучі,

Екоактивістка, проєктна менеджерка організації Zero Waste Lviv

Життя змінили сонячні панелі та веганка

Мій шлях до свідомого споживання почався приблизно 7 років тому, коли мені було 18 років. Я поїхала за програмою обміну в Німеччину, щоб підтягнути мову. Програма ґрунтувалася на екотематиці, якою я тоді не цікавилася абсолютно.

Ми поїхали в невеличке село під Ганновером, де жили в будинку, який повністю забезпечував себе електрикою з сонячних панелей. Це було для мене першим шоком. Другим — те, що ми вирощували дуже багато овочів і фруктів самостійно. Всі групи, які приїжджали, залучалися якимось чином до роботи на городі. Там же я вперше у своєму житті познайомилася з веганкою. Раніше про таких людей я лише чула і читала, а там мала змогу поспілкуватися особисто.

Участь у програмі обміну в Німеччину

Після тієї поїздки в мене якось так перемкнуло в голові. Я десь пожила з цим рік і зрозуміла, що хочу активно включатися у сферу захисту довкілля. І у 2015 році я разом з друзями у Львові вже створила свою першу громадську організацію на цю тематику, а у 2017-му — доєдналася до ініціативи Zero Waste.

Речі вивалювалися з шафи

Найперша зміна, яку я побачила, — це перетворення шопоголічки Діани на свідому споживачку. У мене реально були з цим проблеми. Це якраз припало на університетські часи, і я жила в гуртожитку. Кожен тиждень я економила гроші, щоб піти з друзями в торговий центр і купити собі щось нове. Навіть якщо це шалик чи якась дрібничка, я мусила собі щось купити, щоб була постійна обновка. Не говорячи вже про якийсь привід, як от новорічні свята чи день народження.

Дійшло до того, що в мене вдома були дві шафи з одягом і взуттям, половину з яких я навіть не пам’ятала і третину — не носила зовсім. Коли я відкривала шафу, на мене одяг просто вивалювався. Я нещодавно підраховувала, що зараз на сезон «зима-осінь» у мене разом з верхнім одягом та взуттям — 75 речей. Це те, що я постійно ношу, для мене це комфортна кількість. На той час, я думаю, було понад 300 елементів. Зараз, коли я відкриваю шафу, бачу тільки рівненько складені кофтинки.

Я тоді переважно купувала речі в мас-маркеті, гналася за знижками, та ж «чорна п’ятниця», яку я чекала і витрачала багато грошей. І в основному речі були з синтетичних матеріалів, поліестеру та віскози. Через погану якість на тілі часто залишалися відбитки фарби, але я на це не звертала увагу. Відповідно, в мене час від часу виникали якісь подразнення.

Шопінг став рідкістю

Зараз у моєму гардеробі не так багато одягу з синтетичних матеріалів, а половина — з бавовни. І я вже починаю переходити на льон і коноплю, тому що це кращі матеріали. Останню свою покупку одягу я зробила три місяці тому, а до цього два роки не купувала нічого. Всі інші речі в мене або вживані, тобто секонд-хенд, або я обмінююся речами з подругами чи віддає мама.

«Чорна п’ятниця», хоч і навколо неї багато шуму, але це можливість купити дешевше речі, які мені потрібні. Наприклад, у моєму будинку триває ремонт, і на кухню потрібна нова техніка. І от вже десь півтора місяця я активно її підбираю. І зараз я можу її придбати за кращою ціною, тому я піду і куплю її. Тобто, це не є якісь спонтанні покупки. Якщо ви собі плануєте, що ці речі вам потрібні, тоді це абсолютно виправданий крок. Я беру участь у цьому розпродажі, тому що для мене це купівлі, які я і так би зробила в будь-який інший час. А не лише у день, коли «чорна п’ятниця».

Поради колишньої шопоголічки

Тим, хто хоче почати свідомо споживати, раджу прислухатися до себе, не намагатися з перших днів перестрибнути через голову. Розуміти, де ваші межі, і поважати себе. Навіть перейти на багаторазову чашку, але продовжувати використовувати пакети, — це теж нормально. Тобто, рухатися треба маленькими кроками, не змушувати себе відмовитися одразу від усього.

Окрім того, варто проаналізувати, що є у вас вдома, і подивитися, які відходи утворюються. Потім подумати, як і де можна зменшити цю кількість відходів, і зробити собі якийсь плакат чи замітки. Також якщо ви часто п’єте каву «з собою», обов’язково купіть багаторазове горнятко. Таке, яке буде приносити вам задоволення. Варто мати й багаторазову пляшку. Це може бути звичайна скляна пляшка з супермаркету, з якої ви вип’єте воду і будете далі використовувати. Такою було моє перше горнятко, яке я завжди носила з собою протягом півтора року, доки не загубила під час однієї подорожі.

Читайте також: Як долучитися до екоруху через гардероб: ідеї українських дизайнерів

Раджу ще знайти у соцмережах тих, ким ти можеш надихатися. Я так і починала: слідкувала за Беа Джонсон, яка поширює ідею «нуль відходів». Так я розуміла, що у цьому прагненні жити екожиттям я не одна. Таким чином навколо вас вже утворюється якась екоспільнота. Спочатку ви за кимось стежите, а потім вже й за вами почнуть. Ви будете об’єднуватися у велике коло, і стане набагато простіше жити.

Євген Заславський,
Євген Заславський,

Виконавчий директор Media Development Foundation

Тридцять кілограмів котлет для безхатченків

Важко сказати, коли саме до мене прийшла ідея свідомого споживання. Все почалося з якогось побутового рівня, у деяких випадках якось несвідомо. Спочатку ти перестаєш викидати батарейки, починаєш збирати папір, а потім дивишся на свій гардероб і не купуєш зайвих речей. Я вже багато років живу за принципом придбання лише найнеобхіднішого. За останній рік я взагалі не купив нічого з одягу.

Загалом ось ця ідея надмірного споживання мені ніколи не була близька. Рік тому я за програмою IVLP їздив у США дивитися, як працюють їхні медійні редакції. І там, окрім самої програми, в нас був день, коли ми працювали на суспільній кухні й готували їжу для безхатченків. Мені дуже сподобалася система, за якою вони працюють. Місцеві супермаркети й магазини відправляють всю їжу, яка їм не потрібна, на величезні кухні, побудовані за гроші локальної громади. На цій кухні щодня працюють волонтери й двоє фахівців на оплачуваних громадою посадах: шеф-кухар й адміністратор.

Участь у програмі IVLP у США

І ми ось так день волонтерили, я готував 30 кг котлет для безхатченків. Вони були розміром більш як моя рука. І хоча це була дійсно пекельна кухня, сама ідея мені запала до душі. Фактично у громаді вибудували систему піклування про тих, кому потрібна допомога. І це не тільки про безхатченків. Наприклад, до кухні на іномарці приїхала жінка, просто поставила собі в кузов ящик макаронів та бананів і поїхала. Я запитав, чому таких людей теж годують. І мені відповіли, що не обов’язково у людини має бути ситуація, коли вона залишилася без дому. Це може бути розлучення з чоловіком, і гроші залишилися тільки на бензин, а дітей потрібно годувати.  У таких ситуаціях люди можуть приїхати в такі місця й отримати допомогу від громади.

«Чорна п’ятниця» — просто день

Я дуже сподіваюся, що українське суспільство прийде до такого, і ми теж як громадами будемо піклуватися про тих, хто мешкає поруч з нами. І, звичайно, про те, що навколо нас. Зокрема, не викидати сміття посеред лісу, правильно сортувати техніку. От ми читаємо ярлики на одязі, щоб правильно його прати, але на техніку, якою ми користуємося щодня, дивимося рідко і можемо просто її викинути.

Проте я бачу, що наше суспільство дійсно змінив COVID-19. Люди відходять від споживацької жаги, оскільки багато хто з початку карантину працює з дому і не виходить на вулицю зайвий раз. Мені здається, що це гарна тенденція, бо збивається оця споживацька хить. Тобто, ми починаємо орієнтуватися більше на речі, які дійсно нас розвивають, дають якісь цікаві емоції. Ми не фокусуємося лише на тому, щоб купити якусь річ, бо, як кажуть, «дригнулася рука».

Я думаю, що і «чорна п’ятниця» і «кіберпонеділок» пройдуть для мене спокійно. У день розпродажу планую купити аж нічого, та й взагалі «чорна п’ятниця» ніколи не ставала днем, коли я щось купував і, думаю, що і не купуватиму.

Поради від шопінг-аскета Євгена

Почати свідомо споживати досить легко, є багато книг на цю тематику. Пам’ятаю, я читав «Викинь мотлох із життя» Марі Кондо. Там про те, чим ти користуєшся, що можна просто іншим людям роздати речі, які гниють у твоїй шафі.

Раджу також дивитися на своє життя не як на споживання, а на щось, що дійсно приносить задоволення. Можливо, знайти ті речі, в які треба вкладатися, а не просто задовольняти якусь потребу в зменшенні стресу чи купити щось, тому що це реклама, маркетинг. Як от зараз, коли «чорна п’ятниця», всі щось купують і постять це в Instagram.

Варто також дивитися на те, як ми використовуємо техніку. Це дуже просто. Те ж і про папір: ми як громадська організація просто зателефонували в іншу ГО, яка приїхала і забрала 25 кілограмів непотрібного нам офісного паперу. Такі можливості вже є Україні, і до цього легко мати доступ. Не обов’язково навіть кудись їхати, принаймні, якщо ви живете у великих містах. Це має бути на рівні суспільства: треба витрачати сили, сортувати й намагатися не смітити.

Надія Лінчук,
Надія Лінчук,

Менеджерка програми «Екологічне місто», що діє
на базі фонду громади «Подільська громада»

Сортування не врятує світ

Насправді важко відповісти, в який момент прийшло розуміння, що треба не боротися з наслідком, а змінювати звички. Чи тоді, коли вперше потрапила на полігон твердих побутових відходів і до мене дійшли масштаби, бо вони перестали бути цифрою, а стали візуалізованими. Чи тоді, коли розпочали роботу різні програми, але стало зрозуміло, що сортування не врятує світ, хоч би як того хотілось.

Активні кроки почала робити у 2017 році, хоч і до цього були певні звички. Наприклад, власні торби, вода у багаторазовій пляшці, кава не в одноразових горнятках. Тоді у нас в родині, окрім компосту, почали активно сортувати (відсортовуємо папір, пляшки, скло і металеві баночки), замінили більшість одноразових речей. Теж саме зробили й в офісі.

Трішки порад від Діани

Взагалі, радила б починати з оцінки щоденних звичок і побуту. Тобто, поглянути, скільки одноразових предметів ви використовуєте щодня і подумати над можливою заміною на багаторазову альтернативу. Наприклад, пластикові пакети можна замінити на торбинки з тканини чи сумку.

Якщо ви полюбляєте каву — існує широкий вибір багаторазових горнят. Є навіть такі, що складаються і за розміром стають трохи більші за пудреницю. Є чудові багаторазові металеві трубочки, які також складаються. Окрім того, аби не стикатись із проблемою «шуршиків» (пакування, які шурхотять від круп, заморожених овочів тощо), крупи можна купувати на вагу у власну тару, так само як і спеції, готову їжу тощо.

Готові до next level?

Якщо готові до більш радикальних змін у власному будинку, можна провести заміну ганчірок, які ви маєте зараз на люфу (тобто, мочалки). Також замінити шампуні, які йдуть у пластиковому пакуванні, на тверді шампуні (буде незвично спочатку, але вони за результатами часто кращі для волосся, ніж звичайні). Дезодоранти в балончиках можна замінювати на алуніт (це такий мінерал з групи сульфатів. Але слід зважати, що він крихкий, тому якщо впаде — буде біда.

Засоби гігієни теж мають власні альтернативи. Ті ж самі одноразові бритви можна замінити на ті, якими колись користувалися наші батьки — металеві багаторазового використання, які потребують лиш підточування час від часу. Засоби жіночої гігієни мають зараз цілий спектр екозамінників — менструальні чаші, багаторазові прокладки, спеціальна білизна. Дитячі підгузки теж мають багаторазові альтернативи.

З цієї теми радила б почитати книгу Беа Джонсон «Дім нуль відходів». Там дуже наочний приклад того, що можна зробити та з чого розпочати. А також, як не вдаватись у крайнощі. Розумно споживати спершу може видатися важко, але звичка випрацьовується швидко.

Суспільство

Снаряди для HIMARS, гаубиці та тисяча Javelin – новий пакет допомоги від США

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

США готують новий пакет військової допомоги для України на $775 млн. Зокрема, він передбачає снаряди для HIMARS, тисячу ракет Javelin та протирадіолокаційні ракети HARM.

Про це повідомив кореспондент видання «Голос Америки» Остап Яриш.

За його словами, Україна також отримає 16 105-мм гаубиць та 36 тисяч снарядів до них, протитанкові ракети TOW та безпілотники.

Загалом Яриш оприлюднив такий перелік озброєння:

  • більше снарядів для HIMARS;
  • 16 шт. 105-мм гаубиць + 36 000 снарядів до них;
  • 15 дронів ScanEagle;
  • техніка для розмінування;
  • протирадіолокаційні ракети HARM;
  • 1000 ракет Javelin;
  • 1000 протитанкових ракет TOW.

Про допомогу США

США допомагають Україні з перших днів повномасштабного вторгнення та надають їй зброю й техніку на мільярди доларів. Зокрема, йдеться про ракетні системи HIMARS, гелікоптери Мі-17, позашляховики, гаубиці М777 та різноманітні боєприпаси.

Крім того, 9 травня президент США Джозеф Байден підписав ленд-ліз для України – закон, який спрощує процес передачі зброї безкоштовно, в оренду або з відшкодуванням після завершення війни. За цією процедурою рішення про надання озброєння вирішуватиметься впродовж 72 години.

Раніше міністр оборони Олексій Резніков заявив, що США та Новергія готують нові пакети військової допомоги для України.

Нагадаємо, литовці збирають 5 мільйонів євро, аби придбати 100 дронів-камікадзе для воїнів ЗСУ. У такий спосіб народ Литви планує привітати Україну з Днем Незалежності.

Фото: з відкритих джерел.

Читати далі

Суспільство

Бійці 30 ОМБр влаштували феєрверк, поціливши в танк окупантів на Харківщині (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Воїни 30 ОМБр разом із побратимами з 49-го батальйону ефектно знищили російський танк на околицях міста Ізюм в Харківській області.

Про це повідомив військовий кореспондент Андрій Цаплієнко.

За його словами, внаслідок потужного вибуху від детонації боєкомплекту башта російського танку підлетіла в повітря на кілька десятків метрів.

«Українські бійці знищили російський танк біля Ізюма. Від потужного вибуху через детонацію боєкомплекту башта російського танка підлетіла вгору на кілька десятків метрів. Джерела в мережі повідомляють, що знешкодження бронемашини результат спільної роботи 49 батальйону та 30 бригади», – зазначив Цаплієнко.

Про 30 ОМБр

30-та окрема механізована бригада імені князя Костянтина Острозького – формування механізованих військ у складі Сухопутних військ Збройних сил України. За організаційно-штатною структурою входить до складу ОК «Північ».

Під час війни на сході України бригада вела важкі бойові дії в Секторі «Д», окремі підрозділи брали участь у боях за Іловайськ. Першим боєм 30-ї бригади у російсько-українській війні став бій 22 травня в районі м. Рубіжне на Луганщині. Тоді бригада втратила загиблими 3 бійців, окупанти – щонайменше 5 людей.

24 серпня 2018 року бригада дістала ім’я князя Костянтина Острозького. Восени 2014 року бригаді було підпорядковано 10-й окремий мотопіхотний батальйон (нині в складі 59 ОМПБр), а пізніше 2-й окремий мотопіхотний батальйон «Горинь».

Нагадаємо, українські військові знищили одразу чотири пускові установки російських зенітно-ракетних комплексів С-300.

Також ми повідомляли, що під час контрнаступу на південному напрямку воїни Збройних сил України знищили три ворожі танки та ліквідували кілька десятків окупантів.

Фото: скриншот з відео.

Читати далі

Суспільство

Вишиванки, якими захоплюється світ. Як Etnodim збирає мільйонні донати на ЗСУ та боронить культурний фронт

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Вишиванка для українців – символ оберега та національної ідентичності. Одяг не тільки розповідає про українську історію, а й відтворює сучасну культуру. Відомий київський бренд вишиванок Etnodim створює сучасні орнаменти вишивки.

Після початку повномасштабного вторгнення вони передали на допомогу військовим понад два мільйони гривень. Крім того, підприємці самостійно евакуювали виробництво та працівників до Львова. А ще створили нові дизайни сорочок, присвячені містам-героям, художникам та Розстріляному відродженню. 

Сьогодні вишиванки бренду Etnodim одягають українські та світові зірки: Кетрін Винник, учасники гурту Kalush та президент Зеленський. Засновник бренду Андрій Черуха розповів ШоТам про переїзд до Львова, мільйонні донати на армію, розширення виробництва та одяг, який наближає нашу перемогу. 

Андрій Черуха

Засновник бренду Etnodim

Etnodim продавав чужі вироби західних майстрів

У 2009 році я навчався на другому курсі в Острозькій академії. Тоді цікавився розробкою сайтів. Навіть створив перший сайт університету для спеціальності, яку вивчав, – «культурологія». Після цього зародилася ідея власного стартапу – інтернет-магазин вишиванок. Ми з товаришем розробили сайт, який назвали Etnodim. З цього почалася історія нашого бренду етнічного одягу. Якщо зараз NFT – це щось незнайоме і дивне, то продаж товарів через інтернет тоді сприймався так само. 

Я зустрічався з дівчиною, яка була родом з Коломиї, тому часто їздив до неї у гості. Там проживає багато майстрів, які займаються ручною вишивкою сорочок. Цей одяг був унікальним, а коштували дешевше, ніж в інших виробників. Так ми почали закуповувати вишиванки у коломийських майстрів та перепродавати через наш сайт. Конкуренції в інтернеті не було, тоді це лише розвивалося. У нас відразу з’явилися продажі, невеликі, але кожного тижня мали замовлення.  Переважно це були покупці з великих міст: Київ, Харків, Дніпро. Також замовляли сорочки до Криму. Думаю, тоді у них не було змоги придбати вишиванки з таким асортиментом у звичайних магазинах. 

Команда бренду Etnodim

Спочатку нам доводилося щодня їздити з Острога до Рівного, аби відправити замовлення, а це орієнтовно понад 50 км в один бік. Тоді у невеликому студентському містечку не було пошти. Проте я був готовий витрачати 3-4 години в день заради досвіду і майбутньої ідеї, яка сьогодні реалізувалася. 

Щоб мати інтернет-магазин – не потрібно багато коштів. Можна було купити зворотні посилання на свій сайт, і тоді підіймався рейтинг магазину в  пошуковій системі. На рекламу ми витратили десь 80 грн, і по запиту «вишиванки» були першими у Google. При мінімальних затратах у нас був максимальний ефект.

Читайте також: Корсет для Мадонни, естетичний БДСМ і евакуація до Івано-Франківська. Історія київського бренду Anoeses

Поступово Etnodim розширював вибір одягу. Познайомилися з багатьма західними майстрами, комунікували з ними. Важливо орієнтуватися на потреби покупця, тож замовляли моделі, на які був кращий попит. До четвертого курсу Etnodim був просто інтернет-магазином, який продавав чужі вироби. Згодом ми відкрили власне виробництво. 

вишиванка Etnodim
Вишита сорочка Svitlo від бренду Etnodim.

Створили команду з власним баченням дизайну вишиванок 

Більшість нашої цільової аудиторії проживає у столиці. У 2013 році я переїхав до Києва. Тоді формат продажу дещо змінився. У нас працював кур’єр, який привозив вишиванки клієнтам. Так покупці мали змогу отримати замовлення того самого дня або вибрати сорочку з декількох варіантів.

Згодом ми почали створювати власні моделі одягу. У нас було своє бачення дизайнів, розуміння, які сорочки можна зробити кращими. Тому запустили власне виробництво: аби охопити більше покупців та задовольнити їх потреби. Через деякий час відкрили фізичну крамницю у Києві. 

Колектив Etnodim
Команда бренду Etnodim.

У нашій команді на початку проєкту працювали десь 10 людей. Це ті, хто розвивав та зароджував бренд разом зі мною. Іван Корнійчук – мій партнер та креативний директор. Перша дизайнерка, Лілія Касянчук, прийшла у команду ще студенткою, дев‘ять років тому. Зараз вона обіймає посаду головної дизайнерки. Надя Гавриленко влаштувалася вишивальницею, сьогодні вона є керівницею виробництва.

Фактично вся ключова команда залишилася і працює донині. Завдяки їм наш стиль вишиванок має свої особливості та не схожий на одяг інших виробників. Зазвичай ми надихаємося етнічними мотивами, але часто створюємо щось своє. Важливо, щоб все виглядало гармонійно: крій, орнамент, кольори.

Ми закликали світових зірок не мовчати 

Ми до останнього не вірили у повномасштабне вторгнення, хоч всі про це говорили. Ніхто не розумів, де саме буде наступ, якими будуть наслідки. Тому ми заздалегідь не готували план евакуації виробництва. Та з першого дня війни почали комунікувати з усією нашою командою. Важливо, аби всі були у безпеці. 

Ми вже практикували віддалену співпрацю під час карантину, мали непоганий досвід. В умовах війни це допомогло адаптуватися. Команда наших маркетологів писали різним зіркам та закликали їх не мовчати, говорити, що росія вбиває українців. Весь світ має знати правду. Зверталися до відомих зірок українського походження: Мілли Йовович, Кетрін Винник, Міли Куніс та Ештона Кутчера. Результат такої комунікації був. 

Кетрін Винник в Україні
Голлівудська акторка українського походження Кетрін Винник у вишиванці від бренду Etnodim.

Деякі наші працівники пішли служити у тероборону Києва. У них не було шоломів, рацій, бронежилетів, тому почали збирати кошти на амуніцію для хлопців. Знайшли необхідне за кордоном, але поки назбирали кошти – товар розкупили. Натомість разом з нашими покупцями передали 500 тисяч грн до Благодійного Фонду Сергія Притули. Вони придбали все необхідне спорядження для бійців. Згодом нам вдалося відправити для Фонду  «Повернись живим» 250 тисяч, також для батальйону «Азов» – 250 тисяч гривень. 

Завдяки евакуації збільшили виробництво вдвічі

Київ був наполовину оточений зі сторони Ірпеня-Бучі. Також поблизу нашої крамнички вдарила ракета. Тому спільно з командою прийняли рішення частково евакуювати виробництво у Львів. Це було необхідно для того, щоб зберегти товар. Важко було знайти транспорт, щоб перевезти все необхідне. Житомирську трасу обстрілювали, потрібно було об’їжджати через Білу Церкву, однак небезпека все одно була. Там все ж нам вдалося кількома автомобілями доїхати до Львова. 

Знайшли на аутсорсі виробництво, з яким почали співпрацювати. Перевезли з Києва матеріали, лекала, ноутбуки, програми. Усе необхідне для створення одягу на їхньому обладнані. Ми не перевозили нашу великогабаритну техніку. Цього вистачило, щоб повноцінно організувати роботу.

Частина команди Etnodim.

У нас був великий склад тканин, який ми закупили ще перед війною. Використовуємо ці матеріали фактично по сьогоднішній день. Частину матеріалів почали скуповувати на українському ринку, також – від індійських та турецьких постачальників. Якщо раніше все необхідне було у наявності, то зараз потрібно постійно шукати необхідні матеріали. На це вплинули проблеми з портами. Наразі закуповуємо товар через Європу, а це додаткові витрати. 

До Львова ми евакуювали частину наших працівників. Було не просто знайти для всіх житло, адже більшість переїжджали із сім’ями. З кимось працювали віддалено, інші проживали вже за кордоном. Спільними зусиллям нам вдалося відкрити невеликий шоурум у Львові. 

Читайте також: «Я не можу опускати руки». Дружина захисника «Азовсталі» відкрила у Львові квіткову крамницю

З’явилося багато покупців з-за кордону: Європа, США, Канада, Латвія. Це дало можливість збільшити прибутки і передавати кошти у благодійні фонди. Наше виробництво зросло у 2,5 рази, також збільшилася кількість працівників. Адже додалося виробництво у Львові, а в Києві відновили роботу вже у квітні. Зараз наші вишиванки купують 60% українців, 40 % – за кордону. Перший період війни це були переважно іноземці. Так вони підтримують нас.

Наш обов’язок – передавати частину прибутку на допомогу армії

Нещодавно наш бренд задонатив в Фонд «Повернись живим» мільйон гривень. Ми завжди намагаємося допомагати військовим чим можемо. Наші знайомі на передовій часто звертаються по допомогу. Просять купити тепловізори, планшети, та іншу техніку.

Також залучаємо до збору коштів наших клієнтів. Кожен може на сайті Etnodim внести певну суму коштів, натомість ми пропонуємо знижку на вишиванки. Ми зберігаємо всіх донорів і пізніше надішлемо електронні коди на знижки. У такий спосіб за весь період війни ми назбирали до 500 тисяч гривень. Утім наразі внесків стає менше, аніж на початку повномасштабної війни. 

українська вишиванка
Вишиванка Pole.

Основні кошти у фонди Etnodim віддає зі свого прибутку. Нам пощастило більше, ніж інших галузям виробництва, адже в декого бізнес взагалі зупинився. Наш товар має попит, його охоче купують. Тому я переконаний, що це наш обов’язок – передавати частину прибутку на допомогу армії. Фонди постійно купують автомобілі, безпілотники, іншу амуніцію.

Не менш важливо підтримувати та популяризувати українську культуру. У нас є проєкт «Стіни музеїв», який допомагає Музею Ханенків, Національному музею Тараса Шевченка та Музею шістдесятництва. Ми придбали у них квитки на 200 тисяч грн. Кожному покупцю безкоштовно відправляємо квиток разом із вишиванками. Розуміємо, що більшість цих людей не відвідують музей. Хоча це може бути мотивацією приїхати у Київ. Etnodim – бренд який створює мистецтво. Нас надихають роботи в цих музеях: картини художників, виставки українських митців. Ми розуміємо, наскільки їм зараз складно, адже відвідувачів поменшало. Тому вирішили так допомогти. 

вишиванка Etnodim
Вишита сукня Nizhnist.

«Про що моя вишиванка»: символи та значення орнаментів в умовах війни 

Кожен символ у вишиванках має своє етнічне значення. У межах проєкту «Про що моя вишиванка» ми створили колекцію із новими сучасними орнаментами вишивки. Присвятили одну із вишитих сорочок харківському будинку «Слово», де проживали українські літератори. Там зображені стилізовані орнаменти, які дотичні до цього будинку, до митців «Розстріляного відродження». Наприклад, «хвильки» символізують  письменника Миколу Хвильового. Прямі лінії у вигляді смужок берези – Леся Курбаса, а вишні – письменника-гумориста Остапу Вишню. 

вишиванка від Etnodim
Вишиванка SLOVO.

Чимало українських виконавців одягають цю вишиванку. Учасники гурту Kalush перед фіналом «Євробачення-2022» влаштували фотосесію у сорочках «Слово». Голлівудська акторка Кетрін Винник приїжджала в Україну також  у вишиванці з цієї колекції. 

Відомий берлінський стиліст та художник костюмів Франк Вайлд щодня публікує фото у різних жовто-блакитних образах та українських мотивах. Таким чином він підтримує Україну. Неодноразово одягав сорочки від «Етнодому». Зрозуміло, що потрібно популяризувати нашу культуру за кордоном. Сьогодні люди починають все менше говорити про Україну, всі потрохи затихають, хоча війна триває. 

Читайте також: Vesna з Бучі. Знищений окупантами бренд косметики відновив роботу у Львові й готує мазі для ЗСУ

Одну із наших сорочок, яку Володимир Зеленський одягав на День вишиванки, було продано на благодійному аукціоні United24 за 100 тисяч доларів. Це вишиванка з піксельним орнаментом дубового листя. Усі зібрані кошти з аукціону були спрямовані на оборону та розмінування, медичну допомогу та відбудову України. 

Володимир Зеленський у вишиванці Etnodim
Володимир Зеленський у вишиванці українського бренду Etnodim. Згодом цю сорочку продали на благодійному аукціоні за $100 тисяч.

Також символічною є вишиванка з містами-героями. На сорочці зображено карта міст України у вигляді Дерева Життя, які постраждали від російської окупації: Маріуполь, Буча, Ірпінь, Харків, Чернігів, Херсон, Чорнобаївка, Волноваха, о. Зміїний. Вишиванка виконана досить стилістично, мені здається, що ці міста дуже просто переводилися в орнамент. Її часто купують за кордоном. Людині приємно носити такий одяг і розказувати його історію та символи іншим. 

Є багато дизайнів одягу, який має своє значення в українській культурі та історії. Ще до війни працювали над виготовленням  колекції з вишивкою за мотивами українських художників. Планували запустити у березні. Дошивали в умовах війни, тому вона була дуже швидко розкуплена, навіть не встигаємо виготовляти нові. Стиль художників, чиї орнаменти зображені, – дуже різний. Ми обрали десять найкращих, серед яких Василь Корчинський, Іван-Валентин Задорожний, Ганна Шостак, Олександр Саєнко, Малевич.

вишиванка про українські міста
Вишиванка Smilyvist.

Війна вплинула на наші нові дизайни. Зараз популяризується все українське у багатьох інших сферах. Не тільки в одязі, а й в мистецтві, музиці. Ми щасливі такій тенденції. Etnodim надалі буде вдосконалювати та працювати над новими колекціями та наближати Україну до перемоги. 

Читати далі