Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Матріархальна ОТГ: як живе громада, де правлять тільки жінки

Опубліковано

Підтримай ШоТам

“Де керує жінка – завжди порядок”, – переконана Валентина Костенко, голова Великокопанівської ОТГ. Це унікальна громада, адже тут править матріархат. 99% керівних посад займають жінки. За роки роботи їм вдалось зробити з невеличкої ОТГ на Херсонщині справжню цукерочку. Тут відкрили і власне комунальне підприємство, і втричі збільшили бюджет,  і освітлили всі селища, і замінили систему опалення в школі. Та й це не всі здобутки громади. Великокопанівська ОТГ стала першою в Україні, де передали шкільну їдальню під керівництво комунального підприємства.

Як живе громада, де правлять тільки жінки – ми розпитали у голови Великокопанівської ОТГ Валентини Костенко.

Де жінки – там порядок

За 15 років я побачила, що там де керує жінка – справді порядок. Директорка, керівниця комунального підприємства, шерифка, бухгалтерка, директорка будинку культури, начальниця земельної справи – 99% керівних посад займають саме жінки. Лише директор однієї зі шкіл – чоловік. Це зовсім не принципова позиція. У нас така специфіка місцевості, адже на території громади є великий гуртовий ринок, і частіше за все чоловіки працюють вдома та вирощують продукцію на продаж. І вже всі звикли, що як жінка сказала, так і буде. До того ж всі виборні посади у нас обираються через конкурс. І на жодну з них чоловіки не подавали заявки. Вони звикли, що у нашій громаді матріархат і зовсім не почувають себе ображеними. 

У Великокопанівській ОТГ 99% керівних посад займають жінки

Село Великі Копані – це центр об’єднаної територіальної громади. Вперше про створення ОТГ ми заговорили ще в 2015 році, коли почалась децентралізація. З цією ідеєю пішли у сусідні села. Але там нам відмовили, адже не знали, чим це закінчиться. Та ми не здались і через рік спробували ще раз. Так у 2019 році до нас приєднались села Абрикосівка та Добропілля. Зараз громада налічує 7100 чоловік.

Ми створили центр первинно медико-санітарної допомоги, відділ освіти, центр надання соціальної допомоги. До речі, у нас працює також комунальне підприємство, яким вже 8 років керує жінка. І знаєте, як-то кажуть, вона може втерти носа багатьом чоловікам.

Бюджет збільшили втричі

Я обіймаю посаду голови вже 15 років, за цей час мене переобирали тричі. Подавались і чоловіки, але вони набирали найменше голосів і громада їм не довірила керування.  Чому? До мене жінка жодного разу не була головою, і я постійно чула від мешканців, що чоловікам нічого не було потрібно. Я не зовсім згодна з цим, бо кожен на посаді працює в міру можливостей. До правління жінок чоловіки відносяться нормально, ніхто не критикує. Але от останні вибори були дуже брудними. Кожен хоче рватись до влади, обіцяє багато, але ці лозунги тривають тільки за 40 днів до та 2 дні після виборів. А далі – тиша.

Читайте також: Українське село – це не тільки руїна! “Сільські” історії від ШоТам, які надихають

Дуже багато нашій громаді дало об’єднання. Ми почали брати участь в різних грантових програмах, їздити на тренінги та подавати заявки. Так потрохи залучаємо кошти та розвиваємо села. Коли скасували ринковий збір, то ми почали співпрацювати з підприємцями та проводити роботу з платниками податків. До об’єднання наші доходи складали близько 10 млн. Зараз вдалось збільшити більш ніж до 45 млн. Але коштів все одно не вистачає, тому основний дохід спрямовуємо на головні проблеми громади. Так маленькими кроками працюємо.

Валентина Костенко обіймає посаду голови вже 15 років. За цей час їй разом з командою вдалось зробити з Великокопанівської ОТГ цукерочку

Ми намагаємось активно залучати людей до співпраці з ОТГ. Наприклад, вирішили освітлити всі вулиці, але порахували, що якщо робити централізоване освітлення, то це дуже дорого. Тоді ми знайшли вихід – придбати та встановити ліхтарі, але під’єднати їх до індивідуальних лічильників мешканців. Тобто з нас обладнання і робота, а з людей – плата за електроенергію. 90% мешканців погодились на такий варіант. Таким чином ми спільними зусиллями змогли освітлити всі вулиці у трьох селах.

Великі Копані відомі на всю Україну

Наша громада зайняла третє місце в номінації “Врядування” у всеукраїнському конкурсі “Кращі ініціативи жінок України для економічного розвитку місцевих громад”. 

Ми з дівчатами зібрались, бо самі ж матері та бабусі, та проаналізували харчування у школах. У селі Абрикосівка взагалі їдальні не було. У інших селах харчування дітей повністю контролює школа, у них свої кухарі та обслуговуючий персонал. Але нам було потрібно, щоб можна було мати доступ до документів, харчування, зберігання продуктів. Також є варіант, коли приміщення їдальні віддають в оренду приватному підприємству, яке організовує харчування школярів. Але тоді б батькам довелось віддавати за це просто шалені кошти. Такий варіант нам не підходив.

Читайте також: Громада проти реформаторки. Введенська сільрада

Тоді ми знайшли вихід – забрали з балансу школи їдальню і передали під керівництво комунального підприємства. Ми надали в оренду приміщення за одну гривню, купили новий посуд, нове обладнання. 

Цей проєкт було запустити буде важко, бо ніхто не володів такою інформацією і раніше в Україні такого не робили. Я й не думала, що ця ідея якась унікальна. А скільки переваг: комунальне підприємство займається закупівлею продуктів та турбується про збалансоване харчування школярів. А школа займається навчанням та вихованням. Громада може у будь-який момент прийти та проконтролювати роботу. Можу сказати, що харчування зараз у нас на дуже високому рівні. До того ж досить бюджетне.

“Купили будинок для лікарів, аби тільки працювали”

Ми намагаємось працювати так, щоб кожна галузь у громаді була розвинена. Це стосується і медицини. Ми створили Центр первинної медико-санітарної допомоги, провели тут капітальний ремонт, закупили сучасне обладнання, а також новий автомобіль для швидкого реагування на виклики.  У нашому Центрі є клініко-діагностична лабораторія, де можна здати всі необхідні аналізи, амбулаторія, маніпуляційний кабінет, стоматологічний кабінет, а також фізіотерапевтичний кабінет.

Ми створили Центр, але у нас не вистачало лікарів. Завжди кажуть, що от було б де жити, то я б приїхав працювати. Тому ми придбали для майбутнього лікаря будиночок в центрі села. Почали подавати запити, що нам потрібен працівник. Але ніхто не хотів йти.

Потрібно було шукати вихід з цієї ситуації. У нас орендував приміщення лікар-терапевт. Ми домовились з ним і оплатили перекваліфікацію на сімейного лікаря. Тепер всі задоволені – спеціаліст має житло і можливість працювати, а люди можуть підписувати декларації та отримувати якісну медичну допомогу.

У цьому році ми зробили ремонт приміщення, закупили меблі, обладнання та відкрили швидку допомогу. Це було дуже необхідно, адже швидка з району не так хутко приїде. А людям потрібна допомога негайно.

Інклюзивні класи та безкоштовне дозвілля для всіх

У нашій громаді є дві школи – однією керує жінка, а іншою чоловік. У школах ми зробили сучасні ремонти, а також відкрили інклюзивні класи. Дітки з особливими потребами мають змогу навчатись разом зі своїми однолітками. Вчителі пройшли спеціалізовані курси, а також сільська рада закупила спеціалізовані меблі. Ми намагаємось докладати всіх зусиль, щоб допомагати особливим діткам відчувати себе рівними у соціумі.

Жіночки нашої ОТГ активні в усьому. Ми розвиваємо не тільки освіту й медицину, а й дозвілля. Відремонтували старе приміщення, закупили обладнання на 700 тисяч і зробили комунальне кафе. Там дуже доступні ціни. Люди можуть сюди прийти поїсти, відсвяткувати визначні події.

Молодь у нас теж має чимало місць для відпочинку. Ми створили Центр розвитку громад, де є і студія звукозапису, і фотогурток, і гурток хореографії, і дитячі кімнати. На високому рівні у нас і культура. Жінки величезні молодці! Директорка будинку культури робить все для того, щоб і молоді, і людям літнього віку було чим зайнятись. Тут є і театр, і вокальні гуртки, і музей, і студія малювання, і  бібліотека. Щодня у будинок культури приходять люди, які мають можливістю зайнятись творчістю. Це і маленькі дітки, і 80-річні бабусі та дідусі. Можливості є для всіх. У 2011 році Великокопанівський будинок культури навіть було визнано найкращим в Україні. До речі, абсолютно всі секції у нас є безплатними. Зараз вже є 23 гуртки, де займається понад 200 дорослих та дітей. 

У громаді є 23 безкоштовних гуртків, де займається понад 200 дорослих та дітей

Єдиний мінус – пасивна молодь. У нас вже давно є вакансія молодіжного працівника, але ніхто не хоче йти. От навіть у школі зараз керує 77-річний чоловік, з яким у липні закінчується контракт. Цього року ми проведемо конкурс і сподіваємось знайти молодого і амбітного директора.

Великі Копані годують всю Україну овочами

У нашому селі є найбільший в Україні овочевий ринок, який годує всю країну.  Майже кожен селянин має біля свого будинку близько 40 соток городу, де вирощує сільськогосподарську продукцію, а вже потім виставляє на ринок. І таким чином кожен може собі заробляти на життя. Але знаєте, у селі працюють на інтуїцію. Тому тут кому як пощастить – урожай вродив, а ціни дуже низькі. Або навпаки – урожаю немає, а ціни високі.  Директор цього ринку взяв в оренду 300 га землі, де через пару років буде ще більший ринок, який притягне ще більше покупців та продавців.

Читайте також: Зірки Бродвею у райцентрі: як Тульчин став українською столицею опери

Наш ринок був створений в 1995 році. Однією з його особливостей є торгівля ранньостиглими овочами і фруктами, адже завдяки теплому клімату ці культури дозрівають тут на 2-3 тижні раніше, ніж на всій території України. Тому наші овочі та фрукти скуповують у з усієї України та продають у супермаркетах. Також приїжджають покупці з Білорусії та Польщі. Тому про Великі Копані вже знають усюди!

Допомагаємо АТО

Окрім всіх ініціатив, ми підтримуємо та допомагаємо нашим хлопцям в АТО. Річ у тому, що горе не оминуло й нашу громаду. У грудні 2015 року на фронті загинув наш односелець. Хлопець вистояв у бою за Донецький аеропорт. Він був сиротою та виховувався тільки бабусею. Ми всім селом збирались на похорони та так само всім селом встановили пам’ятник.

Тому ми активно підтримуємо хлопців – передаємо продукти, купуємо теплі речі та робимо маскувальні сітки. Крім того, ми надавали військовим понад 20 земельних ділянок. Також навчаємо хлопців в Державному університеті за програмою “Людський капітал”. Чим можемо, тим і допомагаємо.

“Без своєї жіночої команди я б не впоралась”

До того як стати головою, я працювала вчителькою. До мене прийшов колишній керівник громади і запропонував піти на вибори. Тоді зі мною працювали дуже активні жінки у школі, які вже на посаді прийшли мені на допомогу. Небайдужі люди захотіли змінювати життя села на краще разом зі мною. Зараз у нас працює начальниця земельної справи, головна бухгалтерка, начальниця фінансового відділу – це ті люди, які прийшли зі мною з самого початку. Я радію, коли люди готові і хочуть з нами працювати. От до нас з сусіднього села перейшла шерифка. Ми їй з радістю надали житло та всі умови роботи.

Я хочу залучати молодь, бо розумію, що повинна залишити після себе гідну команду, яка не підведе і розвиватиме село. І тоді я зможу спокійно відпочивати на пенсії. Чи складно мені зараз? Ви знаєте, я ж не сама це все роблю. Я пишаюсь своєю жіночою командою і все що є зараз в громаді – їхня заслуга. Без них я б нічого не могла зробити. Звичайно складно морально, бо люди не цінують твоєї праці і чим більше робиш, тим більше вимагають. Ось за це прикро. Але ми рухаємось далі. Я дуже сподіваюсь, що молодь долучатиметься до розвитку ОТГ, щоб можна було передати працю моєї жіночої команди наступному поколінню. 

Підтримай ШоТам

Суспільство

Макіяж без рук і марафон на протезі. П’ять історій українців, які надихають боротися та перемагати

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У суспільстві подекуди досі лишається стереотип, ніби люди з інвалідністю – це ті, хто в чомусь обмежений. Але українці доводять – це зовсім не так. З кожної ситуації можна знайти вихід і досягти успіху. Наприклад, жителька Тернопільщини навчилася робити макіяж за допомогою ніг і встановила національний рекорд, а Федір Романов з Чернігівщини пише свої картини, тримаючи пензлик зубами. Розповідаємо п’ять історій людей, які доводять, що немає нічого неможливого.

Макіяж можна робити без рук

Жителька Тернопільщини Віра Омельчук цьогоріч зробила класний макіяж без допомоги рук за 12 хвилин 48 секунд і стала володаркою нового рекорду України – «Мінімальний час нанесення макіяжу ногами». Усе це відбувалося в прямому етері українського телеканалу. Рекорд жінка присвятила своїм дітям – Евеліні та Арсенію. 

В Україні є чимало досягнень, пов’язаних з макіяжем та різними косметичними процедурами. Здебільшого це масові рекорди, або рекорди «на час». Але в техніці, якою володіє Віра, раніше ніхто не відзначався ані в Україні, ані в Європі.

Фото: «Терміново новини Тернополя»

39-річна Віра Омельчук народилася без рук. Але це не завадило їй знайти своє кохання, народити двох дітей та опанувати професію візажистки. З дитинства вона навчилася все робити ногами, навіть вишивати хрестиком. Мейк-ап полюбила 12 років тому – спочатку просто доглядала за собою, потім почала фарбувати подружок, а згодом опанувала мистецтво макіяжу. Каже, результат подобається її клієнткам. Після того, як від Віри пішов чоловік, жінці довелося навчитися самостійно заробляти гроші, щоб годувати сина і доньку. Тепер своїм прикладом вона навчає українців, що люди з інвалідністю здатні на, здавалося б, неможливе.

Переплив Дніпро без ніг і руки

Торік 16-річний Микола Нижниковський з Маріуполя, який не має ніг та однієї руки, самостійно переплив Дніпро. Зробив він це за рекордні 13 хвилин 45 секунд. Керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова писала, що рекорд хлопця допоможе багатьом людям повернути віру в життя. 

Фото: Лана Вєтрова/Facebook

Микола почав займатися плаванням ще 3,5 роки тому. До запливу готувався тиждень. Підлітка тренує рекордсмен світу з плавання Олег Лісогор. Під час встановлення рекорду він плив поруч із хлопцем. Попри течію, Микола не змінював кут і плив по прямій. Підліток задоволений своїм результатом, але на досягнутому зупинятися не збирається. Вже найближчим часом він хоче взяти участь у паралімпійських іграх.

Читайте також: Хендлерка та скелелаз. Найцікавіші рекорди українських пенсіонерів за 2020 рік

Рекордсмен знає, що таке війна. У 2015 році він разом із братом підірвався на артилерійському снаряді під Маріуполем. Брат хлопчика загинув. Микола залишився без обох ніг і однієї руки, з численними осколками на обличчі. Після цього проходив курс лікування в Канаді. Там під час реабілітації почав займатися плаванням.

Підняв 250 кг однією рукою

Спортсмен з Бердянська Володимир Моісей торік підняв у становій тязі штангу вагою 250 кілограмів. При чому зробив це однією рукою, бо другої у нього немає. Чоловік важить 93 кілограми й з легкістю піднімає штангу, яка втричі важча за нього. Спортсмен переконаний, що його перемога допоможе багатьом людям, які розчарувалися в собі. Особливо – дітям, які хочуть бачити справжній приклад. 

Пауерліфтингом Володимир почав займатись у 28 років – п’ять років тому. Зараз він допомагає тренуватися підліткам та пише автобіографічну книгу, яка має стати мотивацією для інших.

Читайте також: Біг на руках та сальто між вантажівками. Рекорди українців 2020 року, що дійсно вражають

Володимир Моісей втратив руку в ДТП під Запоріжжям. Тоді потужний вихор закрутив машину, і чоловік ледве вибрався з-під залізних руїн, що залишилися від авто. Та попри розбиту автівку та людину, що потребувала допомоги, ніхто з водіїв не зупинявся. Зрештою допомогти Володимиру вирішила пара стоматологів.

Фото: сайт книги рекордів України

Внаслідок ДТП чоловік отримав численні травми, втратив багато крові. Коли потрапив до лікарні, врятувати руку вже було неможливо. Після ампутації Володимир не занепав духом, а продовжив спортивну кар’єру. Відмовившись від знеболювальних препаратів та перемагаючи біль, чоловік вже через два тижні почав тренуватися – просто в лікарні. А згодом зміг встановити світовий рекорд у становій тязі, який зафіксували у Книзі рекордів України.

Здолала марафон на протезі

Тетяна Воротіліна – дівчина-кіборг і єдина в Україні жінка, яка здолала марафон на протезі. У 2019 році вона підкорила київський Wizz Air Kyiv City Marathon. Жінка пробігла з протезом 42 кілометри за 5 годин, встановивши рекорд України. Сама спортсменка зізналася, що бігти довелося слизькими спусками та із сильним болем, але водночас – із неймовірною силою. Каже, на фініші отримала максимум задоволення.

Фото: Тетяна Воротиліна/Facebook

Життя тенісистки Тетяни Воротиліної повністю змінилася в серпні 2015 року, коли вона потрапила в ДТП у Таїланді. Дівчина отримала безліч травм, втратила багато крові та перенесла складну операцію. Лікарі вмовляли Тетяну відмовитися від спорту та зберегти ногу, сівши у візок. Однак тенісистка відмовилася. Вона знайшла медиків, які погодилися провести ампутацію частини ноги, придбала протез та почала повертатися до звичайного темпу життя. 

Тепер Тетяна активно займається спортом: захоплюється бігом і бере участь у численних змаганнях. Зранку дівчина пробігає щонайменше 10 кілометрів. Спортсменка переконана: організм людини набагато сильніший, аніж нам здається. Сьогодні Тетяна ­– майстерка спорту з тенісу, тренерка, реабілітологиня та коуч-мотиваторка. За її плечима вже 29 півмарафонів і два марафони.

Пише картини… зубами

«Мінімальний час написання картини пензлем, який утримується зубами». Саме такий рекорд цьогоріч встановив 31-річний художник Федір Романов. Рекордну роботу він створив за 34 хвилини під час телепрограми на одному з українських телеканалів. 

Фото: INVAK.INFO

Чоловік пише свої картини олією. Здебільшого малює натюрморти та пейзажі. Інвалідність не завадила художнику тримати пензлик зубами, а встановити рекорд України він вирішив на честь своєї 9-річної донечки.

Відразу після народження батьки залишили Федора у пологовому будинку. Від народження він має серйозну недугу – артрогипоз. У нього не працюють руки й ноги. У 14 років на долю хлопця випало нове випробування – лейкоз. Він здолав хворобу, здобув освіту і створив сім’ю. Наразі родина мешкає у селища Дослідні, що на Чернігівщині, куди переїхали з окупованого Луганська.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

У садах Дніпропетровщини вирощують яблука з малюнками

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У садах компанії СамоСад в Дніпропетровській області ростуть незвичайні яблука – на плодах зображені різноманітні зображення.

Про це пише east-fruit.com.

Засновниками компанієї є подружжя Назара та Тетяни Герасимчуків. Вони використовують натуральний метод так званого “фарбування” яблук – зображення утворюється якщо до яблука, поки воно не дозріло, наклеїти наліпку певної форми. Коли яблуко починає червоніти під впливом сонця і процесу дозрівання, поверхня плоду під наклейкою залишається зеленою. Так утворюється малюнок.

“Ідея вирощування таких яблук у нас з’явилась давно, ще під час навчання в Уманському національному університеті садівництва. Давно знали, що існують такі технології – чули про це під час різних семінарів, зокрема, в Польщі”, – розповідає Назар Герасимчук.

Читайте також«Кайфує викладач – кайфують діти». Як вчитель з Луганщини Артур Пройдаков переміг на Global Teacher Prize

Для створення картинок підходять не всі сорти яблук. Наприклад, на плодах сорту “Гала” чітке зображення створити не вийде, оскільки рум’янець на поверхні яблука розподілений нерівномірно, воно має смуги. З іншого боку, для яблук “з картинками” добре підходить сорт “Джонапринц”. Забарвлення плодів цього сорту інтенсивне, а самі плоди – великі.

Нагадаємо, до Дня Незалежності на Вінниччині виростили яблука з Тризубом.

Усі фото: east-fruit.com.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

Кияни просять відновити унікальний водний стадіон

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Кияни просять відновити спортивно-навчальні веслувальні секції у Матвіївській затоці та привести у належний стан унікальний водний стадіон столиці для проведення міжнародних змагань.

Про це йдеться у петиції на сайті Київради.

Зазначається, що у Києві є унікальний спортивний об’єкт, якому немає аналогів у світі – водний стадіон у Матвіївській затоці, який зберігся завдяки активності веслувальників упродовж останніх 30 років.

“У світі більше немає жодного стародавнього міста, у центрі якого можливо створення повноцінної сучасної міжнародної дистанції для змагань веслувальників. Та і не тільки стародавнього, будь якого! Саме тому цей спортивний об’єкт має виключне значення для всього людства”, – йдеться у петиції.

Читайте також: Що турбує українців? Вісім найцікавіших петицій до Президента

Вказується, що в акваторії Матвіївської затоки вже 70 років відбувається підготовка українських веслувальників, від новачків до чемпіонів Миру та Олімпійських Ігор. Тому Матвіївська затока має ще і виключне значення для історії спорту України.

Активісти закликають поновити діяльність всіх спортивних секцій веслування та провести повну реконструкцію водного стадіону відповідно до сучасних вимог для проведення міжнародних змагань.

Нагадаємо, петиція про заборону тестування косметики на тваринах зібрала 25 000 підписів.

Головне фото: wikimapia.org.

Підтримай ШоТам

Читати далі