В дитинстві потрібно було ледь не насильно одягати шапку, щоб батьки відпустили на вулицю. Мабуть, через це в нас залишилися не найкращі асоціації з головним убором: колеться, псує зачіску, занадто теплий чи навпаки не гріє вуха. Зараз цей відгомін минулого мало походить на правду. Сучасні шапки намагаються зробити стильними, та зручними водночас. Зібрали українські бренди головних уборів, які зігріватимуть вас взимку та навесні.
Унісекс шапки в Morning star store
Джерело: facebook.com/morningstarua
Morning Star — бренд з ідеєю про те, що мода повинна бути простою, продуманою, практичною і доступною. Його заснували у 2015 році двоє друзів-студентів з міста Чернівці.
«У надії знайти підробіток на літо, народилася ідея робити футболки з принтами. Першим виробом бренду стала біла футболка XXL розміру, куплена на ринку за 79 грн і пізніше доданим принтом з вовком і черепами в стилі готичних татуювань. Такі дизайни знайшли свою аудиторію, не відразу звичайно, але через деякий час ми встигли зібрати невелику компанію любителів бренду», — розповідають засновники.
Зараз у магазині на прохолодний сезон можна знайти куртки, тренчі та базові шапки біні для чоловіків та жінок в різних кольорах: бордовий, беж, графіт, білий, зелений. У центрі шкіряна бирка з лазерним гравіюванням назви бренду. Знайдете також класичні трикотажні шапки з помпоном.
Ціна: від 240 грн
Однотонні шапочки в Snail.knits
Джерело: instagram.com/snail.knits
Команда бренду Snail.knits що з Дніпра, в’яже одяг та аксесуари з натуральної італійської пряжі. Майже всі моделі створюють на замовлення: шапочки, снуди, мітенки, светри пастельних та яскравих відтінків. Строк виготовлення шапки — шість-сім днів. Є зі 100% мериносової вовни, а є з таким складом: 30% кашемір 70% мериносова вовна.
Ціна: від 500 грн
Шапки для різних температур Hat & Scarf
Джерело: facebook.com/hatandscarf
Український бренд в’язаних виробів ручної роботи Hat & Scarf заснувала п’ять років тому сімейна пара Юля та Партен. Шапки, берети, пов’язки, шарфи, мітенки, рукавиці засновниця в’яже вручну. Серед жіночих шапок виділяють три моделі для різних температур: базова, шапка-коси та об’ємна. У складі 50% шерсть та 50% акрил. Також є головні убори з помпонами, які можна зняти або одягнути на будь-яку шапку.
«Зараз я: в’яжу, зшиваю, пришиваю бирки. А також фотографую, створюю контент, відписую клієнтам, реєструюся на маркети, відправляю посилки тощо. У в’язанні допомагає моя мама. Вона супер профі. Також у нас є окремий майстер по рукавицях і мітенках. В часи, коли у нас було шість майстрів, в’язали не покладаючи рук. Але карантин, а ще відсутність нормальних зим це змінили», — каже Юля.
Ціна: від 550 грн
Шапки з характером в HARD
Джерело: gohard.com.ua
Київський стрітстайл бренд одягу HARD, або ще «Це якась жесть» заснували у 2014 році для людей, яким «важливо вміти розставляти пріоритети, обирати найвагоміше та відстоювати свою точку зору, навіть якщо весь світ проти цього. Це відрізняє незалежну людину від біомаси, що не може відірватися від телевізора». Так визначив філософію бренду його засновник Іван Ішутін.
Речі створюють за унікальними лекалами з використанням якісних матеріалів та фурнітури. Худі доповнюють аксесуари — шапки, шапки-балаклави, зимові панами з вушками та утеплювачем, кепки з написом HARD.
Ціна: від 250 грн
Укорочені біні в Prefix Apparel
Джерело: prefixapparel.com
Бренд утилітарного одягу Prefix Apparel випускає укорочені унісекс шапки-біні в різних кольорах. У складі 30% ангора, 30% бавовна, 35% шерсть, 5% еластан. Марка позиціює себе, як незалежний проєкт, головна ідеологія якого — це творче перероблення раніше наявних предметів чоловічого гардероба.
«Коротка вовняна трикотажна шапка історично була надзвичайно поширеною формою головних уборів для моряків, військових, рибалок, мисливців та інших представників чоловічих професій», — кажуть у Prefix Apparel.
Ціна: від 300 грн
Скандинавські шапки в Knitya_wear
Джерело: instagram.com/knitya_wear
Затишний онлайн-магазин в’язаного одягу та аксесуарів ручної роботи Knitya_wear заснувала Катя Юдіна. Дівчина власноруч в’яже спицями скандинавські шапки з помпонами, шапки з шерсті альпаки та мериноса, пов’язки, рукавиці об’ємні кардигани. В неї є свій канал на YouTube, де вона розповідає про своє захоплення та показує сам процес.
«Мені дуже подобається в’язати, і я хочу, щоб мої вироби зігрівали людей по всьому світу. Так я заснувала бренд Knitya_wear. Я віддаю перевагу натуральним волокнам і дуже ретельно обираю пряжу. Моя місія — створювати красиво зшитий одяг з максимальною повагою до людей і планети», — розповідає Катя.
Ціна: від 600 грн
Теплі панами в Teplota_ua
Джерело: instagram.com/teplota_ua
Бренд українських капелюхів teplota_ua на 100% відповідає назві. Адже тут знайдете жіночі шапки, панами на флісі, пов’язки, берети, кепі, ушанки, теплі бейсболки, косинки та тюрбани. Все це в будь-яких кольорах та відтінках. До теплого аксесуара можна підібрати рукавиці та сумки-пуховики.
Не поступаються різноманіттю шапок і панами, які створюють з вельвету, екошкіри, екобаранця, бавовни. Є навіть утеплена панама унісекс з рефлективно плащової тканини. На сторінці бренду пишуть, що вона підійде тим, хто часто пересувається по вулиці в темний час доби й піклується про свою безпеку: «при світлі фар — вона сяє яскравіше всіх ліхтарів».
Ціна: від 365 грн
Яскраві шапки з вовни альпаки в Pure Wool
Джерело: facebook.com/UApurewool
В українській мануфактурі Pure Wool вручну створюють теплі та яскраві речі для всієї сім’ї. Це шапки з помпонами й без, шапки-вушанки, капори, берети, теплі в’язані пов’язки. У роботі команда в’язальників використовує екологічну сировину — вовну норвезької високогірної вівці та вовну Альпаки. Також є вироби з гіпоалергенного штучного матеріалу. Ручні аксесуари мають орнамент, традиційний для країн Скандинавії.
«Наша співпраця з клієнтами продовжується і після покупки наших чудових виробів. Якщо ви раптом втратите або пошкодите свої рукавички чи шапочку, ми із задоволенням і в короткий термін — до 5 днів — виготовимо вам таку саму, ще й зі знижкою», — кажуть в Pure Wool.
Ціна: від 370 грн
Бавовняні панами в Knitlab
Джерело: instagram.com/knitlab_ua
Український бренд Knitlab створює теплий одяг з італійської бавовни, меріноса, ангори. В магазині можна знайти не тільки кофти і кардигани, але й теплі головні убори. До кожної моделі шапки є широка палітра кольорів доступних до замовлення, а також багато шапочок в наявності. Панами шиють з італійської напівшерсті, вони, як пишуть на сторінці бренду, теплі, зручні та не продуваються. На вибір є вельветові, джинсові, панами з вовни.
Парламент має намір перейменувати понад 300 населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови.
“Місцеві органи влади мали півроку на пропозиції щодо перейменування населених пунктів, районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або присвячені відповідним особам/подіям. Такий термін надавався і для населених пунктів, назви яких не відповідають стандартам мови”, – йдеться у пояснювальній записці.
Якщо рішення не було ухвалено, то за основу беруться рекомендації Українського інституту національної пам’яті та Національної комісії зі стандартів державної мови.
Комітет Верховної ради розглянув 340 пропозицій органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій населених пунктів та рекомендацій Українського інституту національної пам’яті, Національної комісії зі стандартів державної мови щодо перейменування окремих населених пунктів та районів.
Серед пропозицій та рекомендацій пропонується перейменувати:
Серед пропозицій перейменування багато назв, пов’язаних з радянськими святами або символікою. Наприклад, це Перше Травня, Першотравенка, Первомайське, Першотравневе, Першотравенськ, Маївка тощо.
Також перейменують назви, присвячені московським діячам: Пушкіно, Мічуріна, Максима Горького, Кутузівка, Суворове, Некрасове тощо.
Крім того, перейменують населені пункти, які не відповідають нормам мови – село Дорожне на Дорожнє, село Кибляри на Киблярі тощо.
Також планується перейменувати наступні міста:
місто Новомосковськ Дніпропетровської області на місто Самар;
місто Павлоград Дніпропетровської області на місто Матвіїв;
місто Синельникове Дніпропетровської області на місто Ріднопілля
місто Першотравенськ Дніпропетровської області на місто Шахтарське
місто Первомайськ Луганської області на місто Сокологірськ
місто Молодогвардійськ Луганської області на місто Отаманівка
місто Сєвєродонецьк Луганської області на місто Сіверськодонецьк
місто Червоноград Львівської області на місто Шептицький
місто Южноукраїнськ Миколаївської області на місто Гард
місто Первомайськ Миколаївської області на місто Ольвіополь
місто Южне Одеської області на місто Порт-Анненталь
місто Дружба Сумської області на місто Хутір-Михайлівський
місто Красноград Харківської області на місто Берестин
місто Первомайський Харківської області на місто Златопіль
місто Ватутіне Черкаської області на місто Багачеве.
Нагадаємо, Велика Британія оголосила про найбільший в історії пакет військової допомоги Україні.
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Чому ми його робимо?
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
«Думок про те, що доведеться переїжджати та тікати від війни в моїй родині не було. Ми сподівалися, що ворог не зуміє дійти до нашого міста», – розповідає переселенка з Лиману, що на Донеччині, Юлія Чухрій.
Та все ж поїхати довелося. Юлія з сім’єю мешкає у Здолбунівській громаді Рівненської області. Вона потрапила на стажування для молоді в органах місцевого самоврядування, яке допомагає організувати Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зараз Юлія – учасниця ради з питань внутрішньо переміщених осіб.
Як проходить таке стажування і навіщо воно громаді, розповідаємо в ШоТам.
Шукали місто, де є робота
Жінка зустріла повномасштабне вторгнення у власному будинку, де жила разом з чоловіком та двома дітьми. Про те, що розпочалася велика війна, дізналися не лише з новин, а й перших вибухів за вікном.
Родина Чухрій перший час спускалася до підвалу домівки й перечікувала обстріли. Тоді подружжя ще не замислювалося над евакуацією. Втім, коли почали зачинятися магазини, зник газ, місто поринуло у темряву через світломаскування і сталися потужні нічні обстріли, Юлія та її чоловік вирішили: час їхати.
Подружжя записалося на евакуацію і незабаром опинилося в Івано-Франківську. І хоча місто сподобалося Юлії і дітям, та все ж надовго вони там не зупинилися, адже підлаштовувалися під професію її чоловіка.
Лиман – місто української залізниці, левова частина місцевого населення, так чи інакше, професійно пов’язана саме з нею. Свого часу й Юлія працювала інженеркою з охорони праці, а її чоловік – машиністом. Так вибір подружжя впав на Рівненську область. Там чоловік Юлії зумів знайти посаду, яка відповідала його навичкам та потребам. Жінка пояснює, коли шукали місце, то опиралися на роботу чоловіка.
«У новому місті усе було незвичним. Насамперед це потреба в орендованому житлі, адже ми звикли до власного будинку. Але, на щастя, тут у дітей є можливість ходити до школи, навчатися, а не сидіти у підвалі», – розповідає Юлія.
Водночас жінка почала шукати, чим буде займатися у свій вільний час. У соцмережах випадково натрапила на пропозицію записатися на програму стажування в органах місцевого самоврядування від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА».
Юлія Чухрій (зліва) під час стажування. Фото надала героїня.
«Не часто можна зустрітися і поговорити з міським головою»
«10 днів стажування. Екскурсії, зустрічі з міським головою, участь у круглих столах, можливість долучитися до роботи міської ради, а наприкінці стажування – сертифікат, яким можна доповнити резюме», – розповідає про програму головна спеціалістка відділу проєктної діяльності, розвитку та міжнародного співробітництва Здолбунівської міської ради Наталія Парійчук.
У громаді програма стажування у міській раді для молоді від 15 до 35 років проходить не вперше. У 2022-му році відбувся дебют завдяки Проєкту USAID «Мріємо та діємо», а через рік стажування вирішили повторити за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». На цей набір якраз потрапила Юлія Чухрій.
Стажування у міській раді. Фото надала Юлія Чухрій.
Під час стажування жінка доєдналася до роботи у відділі з питань містобудування, архітектури й цивільного захисту населення Здолбунівської міської ради. Юлія відвідувала засідання, які стосувалися відділу містобудування, екскурсії, і брала участь у перевірці готовності водойм до сезону купання. Розповідає: така сфера для неї була геть незвичною, адже вона – залізничниця у другому поколінні.
Втім, співробітникам міської влади вдалося зацікавити Юлію – здивувала щирість та відкритість колег. «Не часто можна зустрітися і поговорити з міським головою, а під час стажування перше, що відбулося – це знайомство. Учасники програми поспілкувалися з головою міської ради і з керівниками відділів», – ділиться Юлія.
Учасники стажування отримали сертифікати про завершення. Фото надала Юлія Чухрій.
Чекають на тих, хто хоче вчитися і працювати
Стажування у міській раді допомогло Юлії адаптуватися у новому місці. Нині вона має чимало знайомих та краще орієнтується у тому, як працює нове місто. По завершенню стажування у міській раді Юлії запропонували роботу. Жінка відмовилася, втім, залишилася учасницею ради з питань внутрішньо переміщених осіб.
Юлія бере участь в обговореннях нагальних питань для ВПО, які можуть виникнути після евакуації та під час адаптації. Це тренінги зі зміни професії, освіти, вебінари про придбання чи оренду житла, перелік закладів освіти для малечі та школярів.
«Молодь не повинна боятися державних установ. Нам важливо, аби люди, які приходять на стажування, були вмотивовані. Міська рада зацікавлена не лише у тому, щоби показати свою діяльність, а й запропонувати вакансії тим, хто захоче з нами залишитися», – пояснює Наталія Парійчук.
Зараз міська рада Здолбунівської громади разом з Проєктом USAID «ГОВЕРЛА» працює над наступним набором на стажування для молоді. Його планують провести незабаром. Окрім цього, сподіваються, що вдасться організувати ще одну програму влітку, адже тоді у молоді з’явиться більше вільного часу.
Діджитал-хаб та лабораторія штучного інтелекту запрацювали у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича. Це цифровий простір для обговорення проблем освіти, професійного розвитку та обміну досвідом спеціалістів.
Створювачі проєкту поклали на нього важливу соціальну місію – допомогти переселенцям та особам, що повертаються з-за кордону, покращити своє фінансове становище, отримати нову професію та швидше інтегруватися у суспільство.
Як зауважив декан економічного факультету ЧНУ Руслан Білоскурський, існування подібного простору в університеті дозволить педагогічному персоналу проводити наукові дослідження, а студентам – реалізувати свої бізнес-ідеї, ставати стартаперами та успішними підприємцями.
Крім того, передбачено, що «Діджитал-хаб» допоможе підприємцям-початківцям на етапах їх становлення та розвитку – від розробки ідеї до її комерціалізації. Для цього в просторі проводитимуть майстер-класи за участі представників бізнес-спільнот та IT-кластерів.
Нагадаємо, ветерани можуть користуватися безоплатним трекером настрою.
