

Економіка і бізнес
Львівська компанія виграла ґрант ЄБРР на кліматичні інновації
Львівська компанія виграла грант ЄБРР на кліматичні інновації. 46 тисяч євро «Компанія Ензим» використає на роботи в рамках четвертої черги модернізації власних очисних споруд.
Про це повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.
Зазначається, що очисні споруди збудували у 2004 році, з того часу відбулося три масштабні реконструкції.
Роботи в рамках четвертої черги дозволять підприємству підготуватись до розширення ферментаційних потужностей, а також зменшити концентрацію кальцію після першої (анаеробної) стадії біологічного очищення стічних вод.
«Ми реконструюємо існуючий реактор видалення кальцію T-500. А також додаємо ще один етап декальцинації – встановимо новий пелетний реактор-кристалізатор, який перетворює залишковий кальцій на гранули (пелети), що в сумі збільшить ефективність вилучення кальцію з 30 до 75-80%», – коментує майстер дільниці з очищення стічних вод «Компанії Ензим» Сергій Басараб.
Читайте також: Виходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря
Окрім покращення якості стічної води, яка з очисних споруд компанії надходить до міського каналізаційного колектора, проект має ще низку переваг у збереженні довкілля та природних ресурсів.
Зокрема:
- завдяки тому, що в пелетному реакторі карбонат іони зв’язуватимуться у вигляді гранул карбонату кальцію, що дозволить виводити з циклу вуглецю близько 320 т вуглекислого газу на рік;
- підприємство зможе отримувати більше біогазу – до 13 тисяч кубометрів на добу, що дозволить повністю відмовитись від споживання природного газу, а потенційно — ще й перетворювати на електроенергію надлишок біогазу;
- гранули з пелетного реактора можна буде використовувати при виробництві будівельних матеріалів як заміну піску, видобуток якого негативно впливає на природу;
- зменшиться використання хімічних реагентів на всіх етапах очищення стічних вод.
«Цей проект досить унікальний – використання пелетного реактора для декальцинації стічних вод дріжджового виробництва планується реалізувати вперше в світі. Проте також і дороговартісний – загалом компанія інвестує в нього близько 22 мільйонів гривень. Грантове фінансування від ЄС та ЄБРР дозволить покрити витрати на розробку робочого проекту, систему автоматизованого керування та пусконалагоджувальні роботи», – зазначає Сергій Басараб.
Читайте також: Як «Мануфактура ГаражКрафт» рятує Донбас від пластику? (ВІДЕО)
На підприємстві вже стартують роботи із реконструкції реактора Т-500. Для моделювання оптимального конструктиву пелетного реактора залучили спеціалізовану бельгійську компанію «AM-Team», яка має значний досвід у цій галузі.
На виході прагнуть отримати достатньо очищену воду, яка не буде негативно впливати на навколишнє природнє середовище. Саме тому і розробили нову стадію декальцинації.
Довідка
ПрАТ «Компанія Ензим» — міжнародне біотехнологічне підприємство, лідер українського ринку серед виробників хлібопекарських дріжджів (понад 50%). Компанія виготовляє дріжджі для домашнього та професійного хлібопечення, хлібопекарські та кондитерські суміші, спеціальні дріжджі для виготовлення алкогольних напоїв, натуральні кормові добавки для свійських тварин, дріжджові пластівці та екстракти.
Нагадаємо, ЄБРР дасть українській компанії кредит на будівництво заводу у Львові.
Як ми повідомляли раніше, Україна підписала Угоду з ЄБРР на залучення €63 млн для Укрпошти.
Головне фото: city-adm.lviv.ua.
Економіка і бізнес

Google for Startups оголосив список українських стартапів, які отримають фінансування до 100 тисяч доларів кожен. До нього ввійшли 30 інноваційних компаній, що працюють у сфері штучного інтелекту, квантових технологій, медицини, освіти, енергетики, робототехніки та цифрових сервісів.
Про це повідомили у Google.
Кожна команда отримає до ста тисяч доларів безповоротного фінансування, менторську допомогу від експертів Google та доступ до інструментів компанії. Крім того, стартапи можуть претендувати на додаткові триста п’ятдесят тисяч доларів у вигляді кредитів на хмарні сервіси Google Cloud.
Гранти отримають зокрема такі стартапи:
- CheckEye — рішення на базі ШІ для ранньої діагностики хвороб;
- Deus Robotics — роботизовані системи для автоматизації складів;
- Zibra AI — платформа для створення спецефектів і 3D-контенту;
- Haiqu — технології для підвищення ефективності квантових обчислень;
- Curify — сервіс для швидкого пошуку пацієнтів у клінічні дослідження;
- Assisterr — спеціалізовані мовні моделі для вузьких завдань;
- ChordChord — інструмент для музикантів і продюсерів;
- Mawi — система безперервного моніторингу артеріального тиску;
- Advizor — хмарне рішення для підвищення енергоефективності будівель;
- UpLife — застосунок для психічного здоров’я з інтерактивною терапією.
Читайте також: Львівський стартап залучив $150 000 на розвиток автономних систем керування БпЛА
Інші стартапи створюють продукти у сферах освіти, фінансів, цифрового маркетингу, когнітивної безпеки, біотехнологій, агропереробки, боротьби з комахами, автоматизації бізнес-процесів, командної роботи тощо. Із повним списком можна ознайомитися за посиланням.
Програму реалізує український акселератор 1991 за підтримки Google. Фонд має загальний бюджет десять мільйонів доларів і допомагає українським командам масштабувати бізнес і будувати основу для відновлення економіки. Торік гранти отримали 33 українські стартапи.
Нагадаємо, що український застосунок PlantIn очолив світовий рейтинг App Store.
Фото обкладинки: Pixabay
Економіка і бізнес

У Києві компанія «Астарта» та Міжнародна фінансова корпорація (IFC) підписали угоду про будівництво першого в Україні заводу з виробництва соєвого протеїнового концентрату. Інвестори виділили на проєкт 40 мільйонів доларів: 27 мільйонів надав IFC як кредит, ще 13 мільйонів виділив уряд Нідерландів.
Про це повідомили в Міністерстві економіки.
Новий завод виготовлятиме кормовий протеїн для тварин, птиці та риби. «Астарта» планує запустити виробництво, щоб зменшити експорт сировини й постачати готову продукцію з доданою вартістю.
Партнери очікують такі результати:
- 680 мільйонів доларів валютного виторгу щороку;
- 116,5 мільйона доларів внеску в економіку;
- близько трьох тисяч нових робочих місць;
- більше замовлень для місцевих фермерів;
- виробництво соєвої меляси для біогазу.
Читайте також: У Білій Церкві відкриють новий завод Peikko Group з інвестиціями у 3 млн євро
IFC надає гарантії через програми Єврокомісії та уряду Нідерландів, а також допомагає «Астарті» з дослідженнями ринку, підтримкою громад і працевлаштуванням ветеранів.
Це буде перший завод такого типу в Україні. Він допоможе розвивати переробку, підтримувати економіку і створювати стабільні робочі місця в умовах війни.
Нагадаємо, що на Буковині створять індустріальний парк «Фруктова індустрія» з інвестиціями у 973 мільйонів гривень.
Фото обкладинки ілюстративне: сайт «Астарта»
Економіка і бізнес

Компанія IDS Ukraine, що виробляє мінеральну воду «Моршинська» і «Миргородська» запустив у роботу власну сонячну генерацію. На Миргородському заводі мінеральних відтепер працює сонячна електростанція потужністю 1,4 МВт.
Про це повідомила пресслужба IDS Ukraine.
Економія електрики
У IDS Ukraine розрахували, що власна сонячна електростанція на заводі в Миргороді допоможе заощаджувати електроенергію на 150-200 тисяч євро щороку. За приблизними підрахунками, це нововведення може окупитися за три роки. Це залежить від рівня сонячної активності та цін на енергоносії.
Станція генерує до 600 кВт/год навіть у хмарну погоду.
У 2024-2025 роках IDS Ukraine планує вкласти у побудову власних енергетичних потужностей 530 000 євро без ПДВ. Раніше компанія вже інвестувала 460 000 євро, придбавши дизельний генератор для Миргородського заводу та сформувала загальну потужність власної генерації у 1,6 МВт.
Читайте також: Росіяни зруйнували її дім, а вона збудувала власну справу. Це підприємиця, яка створила перші в
Про компанію
IDS Ukraine — українська група компаній, що працює на ринку з 1996 року. До її складу входить Моршинський завод мінеральних вод «Оскар», Миргородський завод мінеральних вод, дистрибуційна компанія ІДС та оператор доставлення води ІДС «Аква Сервіс».
Нагадуємо, що в ЗСУ використовуватимуть мобільні майстерні для ремонту дронів на фронті.
Фото обкладинки: IDS Ukraine