Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Кипрійний чай: як працює бізнес, якому допомагають карпатські знахарі

Опубліковано

На мальовничих схилах українських Карпат розташувалась унікальна рослина – кипрій. І з нього роблять іван-чай, який є корисною альтернативою чорному чаю, адже не містить кофеїну. Виготовляє кипрійний чай бренд MOL’FAR, який наслідує давні традиції мольфарів. Сьогодні виробник популярний по всій Україні та планує вийти на експорт, щоб об’єднати українців по всьому світу та довести, що наша країна – не тільки про борщ з салом.

Євгеній Гончаренко

Євгеній Гончаренко

Співзасновник бренду MOL’FAR

Навчався в Інституті туризму Федерації профспілок України. Є власником компанії, яка займається дистрибуцією мікродобрив. Закінчив бізнес-школу МІМ (Міжнародний Інститут Менеджменту). Після чого заснував власний бренд виробництва кипрійного чаю MOL’FAR.

Тонус без кофеїну

Наш чай – це альтернатива чорному чаю, але це не класичний іван-чай та не просто трав’яний збір. На схилах Карпат росте кипрій вузьколистий. Саме з нього ми створюємо наш продукт, який ми збираємо в екологічно-чистому регіоні і тут же виготовляємо.

Кипрій є унікальною рослиною. Він першим оселяється на лісових вирубках чи згарищах. Створює затінок, під яким збирається волога і починають рости інші рослини. Для людини кипрій також має величезну користь, насамперед, завдяки високому вмісту вітаміну С, якого в кипрію значно більше, ніж у лимоні. Тому рослина дуже корисна для імунітету, а також для виведення токсинів з організму і нормалізації травлення.

Головна відмінність кипрійного чаю від традиційних – це відсутність кофеїну. Але завдяки флавоноїдам (природні фенольні сполуки) має позитивний та довготривалий тонізуючий ефект. Саме тому такий напій можна пити і вагітним, і дітям.

Кипрій є основою нашого чаю. До нього ми додаємо лист малини, м’яту, цвіт липи, чебрець, сухофрукти. Всього виготовляємо 7 різних видів чаю.

Наслідуємо традиції мольфарства

Ми хотіли зробити наш кипрійний чай на основі давніх традиційних рецептів, але осучаснили процеси виробництва. Саме тому народилась назва та філософія бренду. Ми наслідуємо традицію мольфарства – мінімалізм та життя в гармонії з навколишнім середовищем. І це така основа нашого світосприйняття. Мольфари (карпатські знахарі) завжди жили якомога далі від людей і ближче до природи. Вони працювали з травами і вміли використовувати дари природи на благо. Таким чином ми продовжуємо їх справу, працюючи з травами на основі традиційних рецептів. Ми хочемо донести та адаптувати ці древні знання у сучасному світі.

Навіть наш логотип – це символ мольфарів. Мольфа завжди була головним атрибутом мольфара, яким могла стати будь-яка річ, створена власноруч. Тобто мольфар міг намалювати щось, знайти перо птаха чи камінь, вирізьбити якусь річ.

В продукції MOL’FAR використали елемент мольфарськой традиції і створили авторську Мольфа з використанням солярної символіки, тобто символів сонця.

На мольфі вони вирізали спеціальні знаки, у які закладали магічну дію. Мольфар створює власну мольфу свідомо – закладає в неї світлою думкою та молитвою сакральний зміст. Відтоді вона слугувала помічником мольфара у його добрих справах.

6 етапів виробництва кипрійного чаю

У нас повністю екологічне та відповідальне виробництво, яке дозволяє зберегти природну силу складових чаю з моменту збору до моменту заварювання. Наш чай має шість етапів виробництва.

По перше, збір чайного листу. Кипрій зацвітає в середині червня. На його збори у гори вирушають невеликі групи працівників, щоб не затоптувати галявини. Важливо збирати так, щоб не пошкодити рослину і кипрій виріс наступного року. Тому ми акуратно збиваємо листя з середньої частини і не шкодимо саму квітку. Максимально збирали 7,5 тонн листя за сезон.

Кипрій купуємо у місцевого населення за 15 гривень за кілограм. Ми оголошуємо про те, що розпочинається сезон і наймаємо людей. Але є величезна проблема в тому, що саме у потрібний для нас час багато місцевих їдуть на заробітки за кордон.

Територія збору кипрію

По-друге, підв’ялення. Лист повинен позбутись надмірної вологи, але не пересохнути. Збірне листя ми розкладаємо у сушарні, де воно стає підв’яленим та еластичним.

По-третє, ферментація. Це чи не найважливіший етап у виробництві чаю. Саме від результату ферментації залежить міцність та аромат напою.

По-четверте, окислення. Ми скручуємо листок на спеціалізованому обладнанні (листокрутці), після чого він пускає сік і починається процес бродіння та окислення. Від бродіння з’являється фруктово-спиртовий запах.

По-п’яте, прожарювання. Після всіх процесів, коли сировина отримала відповідний колір та запах, ми закладаємо лист в сушку на прожарку.

По-шосте, фасування. Готовий чай MOL’FAR міксується за авторськими рецептами наших технологів, та фасується у крафтове упакування.

Читайте також: Мосяжництво, ткацтво і лозоплетіння: 7 брендів, які відроджують традиції

Крафтове упакування виготовлене з екологічних та етичних (що швидко розкладаються) матеріалів — мінімальна кількість фарби, не містить клею, поліетилену чи поліпропілену.

Екокрамниця нам відмовила, а GoodWine прийняв

Кипрійний чай продається в Сільпо, GoodWine, мережі магазинів “Рукавичка”, а також деяких локальних магазинах. А ще замовлення можна зробити на сайті.

Коштує коробочка чаю 98 гривень, а з ягодами і сухофруктами – 108 гривень

Як тільки ми запустили виробництво, то пішли в екокрамницю, щоб у них був представлений наш чай. У них раз на два тижні засідає асортиментний комітет, проте нас вони водили за ніс два місяці, категорично відмовлялись говорити і змушували чекати письмової відповіді. Так, лист отримали, де було сказано “Для карпатського чаю ви надто дорогі”. Ми розвернулись і пішли в GoodWine і за кілька місяців ми вже стояли на полицях цього магазину. Після цього я завжди кажу, що це був останній час, коли кипрійний чай MOL’FAR стукав у чиїсь двері. Решта клієнтів приходили до нас самі. І Сільпо також.

До речі, у GoodWine ми опинились через рік після запуску. Ми чітко знали, до якого фахівця потрібно звертатись. Продакт-менеджер GoodWine Дмитро Філімонов є чемпіоном із заварювання чаю. Він спробував наш продукт і сказав, що це кращий кипрійний чай.

Облаштували виробництво у карпатському селі

Ми довго шукали приміщення під фабрику. Спочатку хотіли самостійно побудувати виробництво, але зрозуміли, що на це піде дуже багато часу і ми втратимо сезон. Згодом знайшли ділянку 23 сотки з недобудованою спорудою, яка була накритою, але без вікон.  Зробили там все відповідно до вимог HACCP, тобто Системи якості управління безпечністю харчових продуктів. Ми відремонтували приміщення і встановили професійне обладнання для ферментації, окислення і прожарювання чайного листа. Сьогодні на фабриці працює 4 людини.

Ми одразу розуміли, що і продукція, і сам процес повинні відповідати міжнародним стандартам органічного виробництва. Тому тепер маємо сертифікат Оrganic Standart.

Сьогодні бізнес ще не окупився повністю. На сьогодні, ми вклали у нього близько 3,5 млн гривень. До того, як займатись чаєм, я мав і маю власну компанію, яка займається дистрибуцією мікродобрив. Вона і “прогодувала” MOL’FAR на початку.

Читайте також: “У нас п’ють чай, який збирають монашки”. Як працює єдина в Україні монастирська кав’ярня

Я закінчив бізнес-школу і разом зі своїм партнером Олесею заснував виробництво кипрійного чаю. Ми хотіли зайнятись саме таким бізнесом, бо вважали його світлим і позитивним. Бачили і бачимо перспективу. І вже переросли свої сподівання. Я можу сміливо заявити, що серед інших виробників кипрійного чаю, ми є найкращими.

Плануємо виходити на експорт

Ми неодноразово представляли свій продукт на міжнародній виставці органічних харчових продуктів BIOFACH у Нюрнберзі.

Цієї осені маємо план – вийти на експорт. Вже є запити з Лондону. Хоча ми б хотіли розпочати з Канади, адже там є багато українців. І це є нашою глобальною метою – об’єднати їх. Вже відправляли зразки чаю на експорт і сподіваємось, що скоро MOL’FAR буде на полицях закордонних магазинів.

Суспільство

Благодійний проєкт DobroRun на підтримку українських дітей відзначили міжнародною премією

Опубліковано

Благодійний забіг DobroRun на підтримку українських дітей, які борються з раком, отримав золото на церемонії SABRE Awards EMEA 2021.

Про це ШоТам повідомили організатори проєкту.

За інформацією, премія SABRE Awards відзначає найкращі досягнення в галузі брендингу та репутації у світі.

DobroRun – найдушевніший онлайн-забіг країни, у якому учасники можуть подолати обрану дистанцію по-різному (пробігти, пройти, проїхати) з будь-якого місця України та світу та допомогти онкохворим дітям.

Як долучитися?

Цього року благодійний забіг DobroRun відбудеться 11 вересня.

Читайте також: Качова музика та вечори біля моря. Вісім фестивалів цього літа для справжніх музичних фанів

Щоб взяти участь, потрібнозареєструватися та зробити благодійний внесок на сайті dobrorun.tabletochki.org

Минулого року учасники DobroRun зібрали понад 1 мільйон гривень для підопічних фонду «Таблеточки» та допомогли 400 дітям отримати життєво необхідні ліки і шанс на здорове дитинство.

У 2020 році до забігу долучилися добрі бігуни з 21 області України та 16 країн світу.

Стежити за новинами про DobroRun можна у Facebook, Instagram, Telegram.

Нагадаємо, Бумбокс дав благодійний концерт у столичному сквері Небесної сотні.

Головне фото: 4mama.ua.

Читати далі

Суспільство

У Чернігові виготовили 200-метровий рушник-оберіг у стародавній техніці

Опубліковано

У Чернігівському обласному центрі народної творчості завершилася робота з виготовлення до Дня Конституції полотняного 200-метрового рушника0берега.

Про це повідомили у пресслужбі Центру творчості.

Рушник вийшов шириною 2,2 м, оздобленого у стародавній техніці вибійки.

Рушник створювли упродовж 15-денного майстер класу по вибійці.

Читайте такожУкраїнське село – це не тільки руїна! “Сільські” історії від ШоТам, які надихають

Під час цих 15 днів «Обласний центр народної творчості» відвідали представники 57 об’єднаних територіальних громад, міські громадські організації національно-культурних товариств, голови та заступники обласної державної адміністрації, обласної та районної рад, депутати обласних, районних, міських та селищних рад, волонтери та всі охочі.

Читайте також: Качова музика та вечори біля моря. Вісім фестивалів цього літа для справжніх музичних фанів

Рушник презентуют 28 червня 2021 року об 11.00 на в’їзді до Чернігова біля Катеринської церкви на трасі Київського напрямку. Запрошують усіх охочих.

Унікалька техніка

Вибійка (чи набійка) – це декорування тканини шляхом відбивання на полотні різноманітних візерунків та орнаментів за допомогою спеціальних різьблених дощок, форм чи дерев’яних штампів. Ця техніка була популярна серед бідного сільського населення України, вона дозволяла зробити тканину схожою на фабричну.

Читайте такожМосяжництво, ткацтво і лозоплетіння: 7 брендів, які відроджують традиції

Нагадаємо, у США показали неймовірно красиві українські строї.

Як ми повідомляли раніше, у Карпатах діти розробили екскурсію з танцями і колядками.

Усі фото: onmckim.com.ua; woodcarving-artmars.blogspot.com.

Читати далі

Суспільство

З’явилися фото відновленої мозаїки на центральному автовокзалі у Києві

Опубліковано

У мережі з’явилися фото відреставрованої модерністської мозаїки на центральному автовокзалі столиці.

Світлини оприлюднили на фейсбук-сторінці Фонду збереження культурної спадщини Ади Рибачук і Володимира Мельниченка.

Нагадаємо, нещодавно мозаїку вимили від бруду та пилу після реконструкції.

Читайте також«Який світ ми залишимо дітям?» Сім українських кліпів, які говорять про важливе

«Тепер на кожному фрагменті мозаїки відбиваються промені світла, підкреслюючи їх красу. Впевнені, що незабаром ви переконаєтесь в цьому самі, а поки — пропонуємо переглянути невеличкий фотозвіт», – йдеться у повідомленні.

Довідка

Центральний автовокзал – головний автовокзал столиці України. Його побудували в 1957–1961 роках за проектом архітекторів Авраам Мілецького, Ігоря Мельника та Едуарда Більського.

Читайте також: Як будують транзитне транспортне кільце навколо Львова (ФОТО)

У 1960–1961 роках Ада Рибачук та Володимир Мельниченко зробили для інтер’єрів вокзалу мозаїчні керамічні панно. На них зображені київські пейзажі, автотраси, автомобілі й автобуси.

Нагадаємо, відреставрували Домініканський собор у Львові.

Як ми повідомляли раніше, на Харківщині відреставрують історичну будівлю комори в музеї Сковороди.

Усі фото: facebook.com/arwmheritage.

Читати далі
document.addEventListener('DOMContentLoaded', () => { setTimeout(function(){ }, 3500); }); setTimeout(function(){