Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Кипрійний чай: як працює бізнес, якому допомагають карпатські знахарі

Опубліковано

На мальовничих схилах українських Карпат розташувалась унікальна рослина – кипрій. І з нього роблять іван-чай, який є корисною альтернативою чорному чаю, адже не містить кофеїну. Виготовляє кипрійний чай бренд MOL’FAR, який наслідує давні традиції мольфарів. Сьогодні виробник популярний по всій Україні та планує вийти на експорт, щоб об’єднати українців по всьому світу та довести, що наша країна – не тільки про борщ з салом.

Євгеній Гончаренко

Євгеній Гончаренко

Співзасновник бренду MOL’FAR

Навчався в Інституті туризму Федерації профспілок України. Є власником компанії, яка займається дистрибуцією мікродобрив. Закінчив бізнес-школу МІМ (Міжнародний Інститут Менеджменту). Після чого заснував власний бренд виробництва кипрійного чаю MOL’FAR.

Тонус без кофеїну

Наш чай – це альтернатива чорному чаю, але це не класичний іван-чай та не просто трав’яний збір. На схилах Карпат росте кипрій вузьколистий. Саме з нього ми створюємо наш продукт, який ми збираємо в екологічно-чистому регіоні і тут же виготовляємо.

Кипрій є унікальною рослиною. Він першим оселяється на лісових вирубках чи згарищах. Створює затінок, під яким збирається волога і починають рости інші рослини. Для людини кипрій також має величезну користь, насамперед, завдяки високому вмісту вітаміну С, якого в кипрію значно більше, ніж у лимоні. Тому рослина дуже корисна для імунітету, а також для виведення токсинів з організму і нормалізації травлення.

Головна відмінність кипрійного чаю від традиційних – це відсутність кофеїну. Але завдяки флавоноїдам (природні фенольні сполуки) має позитивний та довготривалий тонізуючий ефект. Саме тому такий напій можна пити і вагітним, і дітям.

Кипрій є основою нашого чаю. До нього ми додаємо лист малини, м’яту, цвіт липи, чебрець, сухофрукти. Всього виготовляємо 7 різних видів чаю.

Наслідуємо традиції мольфарства

Ми хотіли зробити наш кипрійний чай на основі давніх традиційних рецептів, але осучаснили процеси виробництва. Саме тому народилась назва та філософія бренду. Ми наслідуємо традицію мольфарства – мінімалізм та життя в гармонії з навколишнім середовищем. І це така основа нашого світосприйняття. Мольфари (карпатські знахарі) завжди жили якомога далі від людей і ближче до природи. Вони працювали з травами і вміли використовувати дари природи на благо. Таким чином ми продовжуємо їх справу, працюючи з травами на основі традиційних рецептів. Ми хочемо донести та адаптувати ці древні знання у сучасному світі.

Навіть наш логотип – це символ мольфарів. Мольфа завжди була головним атрибутом мольфара, яким могла стати будь-яка річ, створена власноруч. Тобто мольфар міг намалювати щось, знайти перо птаха чи камінь, вирізьбити якусь річ.

В продукції MOL’FAR використали елемент мольфарськой традиції і створили авторську Мольфа з використанням солярної символіки, тобто символів сонця.

На мольфі вони вирізали спеціальні знаки, у які закладали магічну дію. Мольфар створює власну мольфу свідомо – закладає в неї світлою думкою та молитвою сакральний зміст. Відтоді вона слугувала помічником мольфара у його добрих справах.

6 етапів виробництва кипрійного чаю

У нас повністю екологічне та відповідальне виробництво, яке дозволяє зберегти природну силу складових чаю з моменту збору до моменту заварювання. Наш чай має шість етапів виробництва.

По перше, збір чайного листу. Кипрій зацвітає в середині червня. На його збори у гори вирушають невеликі групи працівників, щоб не затоптувати галявини. Важливо збирати так, щоб не пошкодити рослину і кипрій виріс наступного року. Тому ми акуратно збиваємо листя з середньої частини і не шкодимо саму квітку. Максимально збирали 7,5 тонн листя за сезон.

Кипрій купуємо у місцевого населення за 15 гривень за кілограм. Ми оголошуємо про те, що розпочинається сезон і наймаємо людей. Але є величезна проблема в тому, що саме у потрібний для нас час багато місцевих їдуть на заробітки за кордон.

Територія збору кипрію

По-друге, підв’ялення. Лист повинен позбутись надмірної вологи, але не пересохнути. Збірне листя ми розкладаємо у сушарні, де воно стає підв’яленим та еластичним.

По-третє, ферментація. Це чи не найважливіший етап у виробництві чаю. Саме від результату ферментації залежить міцність та аромат напою.

По-четверте, окислення. Ми скручуємо листок на спеціалізованому обладнанні (листокрутці), після чого він пускає сік і починається процес бродіння та окислення. Від бродіння з’являється фруктово-спиртовий запах.

По-п’яте, прожарювання. Після всіх процесів, коли сировина отримала відповідний колір та запах, ми закладаємо лист в сушку на прожарку.

По-шосте, фасування. Готовий чай MOL’FAR міксується за авторськими рецептами наших технологів, та фасується у крафтове упакування.

Читайте також: Мосяжництво, ткацтво і лозоплетіння: 7 брендів, які відроджують традиції

Крафтове упакування виготовлене з екологічних та етичних (що швидко розкладаються) матеріалів — мінімальна кількість фарби, не містить клею, поліетилену чи поліпропілену.

Екокрамниця нам відмовила, а GoodWine прийняв

Кипрійний чай продається в Сільпо, GoodWine, мережі магазинів “Рукавичка”, а також деяких локальних магазинах. А ще замовлення можна зробити на сайті.

Коштує коробочка чаю 98 гривень, а з ягодами і сухофруктами – 108 гривень

Як тільки ми запустили виробництво, то пішли в екокрамницю, щоб у них був представлений наш чай. У них раз на два тижні засідає асортиментний комітет, проте нас вони водили за ніс два місяці, категорично відмовлялись говорити і змушували чекати письмової відповіді. Так, лист отримали, де було сказано “Для карпатського чаю ви надто дорогі”. Ми розвернулись і пішли в GoodWine і за кілька місяців ми вже стояли на полицях цього магазину. Після цього я завжди кажу, що це був останній час, коли кипрійний чай MOL’FAR стукав у чиїсь двері. Решта клієнтів приходили до нас самі. І Сільпо також.

До речі, у GoodWine ми опинились через рік після запуску. Ми чітко знали, до якого фахівця потрібно звертатись. Продакт-менеджер GoodWine Дмитро Філімонов є чемпіоном із заварювання чаю. Він спробував наш продукт і сказав, що це кращий кипрійний чай.

Облаштували виробництво у карпатському селі

Ми довго шукали приміщення під фабрику. Спочатку хотіли самостійно побудувати виробництво, але зрозуміли, що на це піде дуже багато часу і ми втратимо сезон. Згодом знайшли ділянку 23 сотки з недобудованою спорудою, яка була накритою, але без вікон.  Зробили там все відповідно до вимог HACCP, тобто Системи якості управління безпечністю харчових продуктів. Ми відремонтували приміщення і встановили професійне обладнання для ферментації, окислення і прожарювання чайного листа. Сьогодні на фабриці працює 4 людини.

Ми одразу розуміли, що і продукція, і сам процес повинні відповідати міжнародним стандартам органічного виробництва. Тому тепер маємо сертифікат Оrganic Standart.

Сьогодні бізнес ще не окупився повністю. На сьогодні, ми вклали у нього близько 3,5 млн гривень. До того, як займатись чаєм, я мав і маю власну компанію, яка займається дистрибуцією мікродобрив. Вона і “прогодувала” MOL’FAR на початку.

Читайте також: “У нас п’ють чай, який збирають монашки”. Як працює єдина в Україні монастирська кав’ярня

Я закінчив бізнес-школу і разом зі своїм партнером Олесею заснував виробництво кипрійного чаю. Ми хотіли зайнятись саме таким бізнесом, бо вважали його світлим і позитивним. Бачили і бачимо перспективу. І вже переросли свої сподівання. Я можу сміливо заявити, що серед інших виробників кипрійного чаю, ми є найкращими.

Плануємо виходити на експорт

Ми неодноразово представляли свій продукт на міжнародній виставці органічних харчових продуктів BIOFACH у Нюрнберзі.

Цієї осені маємо план – вийти на експорт. Вже є запити з Лондону. Хоча ми б хотіли розпочати з Канади, адже там є багато українців. І це є нашою глобальною метою – об’єднати їх. Вже відправляли зразки чаю на експорт і сподіваємось, що скоро MOL’FAR буде на полицях закордонних магазинів.

Суспільство

Друга частина науково-фантастичного фільму «Дюна» вийшла на українських платформах: де можна подивитися

Опубліковано

Друга частина науково-фантастичного фільму «Дюна» вже доступна на українських онлайн-платформах. Кінострічку можна переглянути на таких платформах, як Megogo, Sweet TV та «Київстар ТБ». З 29 лютого вона також доступна в українському кінопрокаті.

Про це повідомляє видання village.

“Дюна” – це науково-фантастичний фільм, знятий за романом американського письменника Френка Герберта. У 2021 році вийшла перша із запланованих двох частин кіноадаптації режисера Дені Вільньова.

Читайте також: Яким буде меморіал Героїв України у Львові: результати всеукраїнського конкурсу

У фільмі розповідається про планету Арракіс (Дюна), де видобувають речовину «спайс», що здатна розкривати потенціал людства.

У другій частині «Дюни» головний герой, Пол Атрід, разом із плем’ям фременів мститься заколотникам, які вбили його родину.

У фільмі грають Тімоті Шаламе, Зендея, Остін Батлер, Флоренс Пʼю та інші.

Нагадаємо, вийшов тизер-трейлер документального фільму “Тісто”.

Фото: скриншот із трейлеру

Читати далі

Суспільство

У Києві презентували унікальний проєкт та мультфільм «Книга-мандрівка. Міста»

Опубліковано

16 квітня, у кінотеатрі «Оскар» в ТРЦ «Гулівер» відбулась гала-презентація проєкту та мультфільму «Книга-мандрівка. Міста». Проєкт «Книга-мандрівка. Міста» — створено одночасно у двох форматах мультфільмів, що виходить на офіційному YouTube-каналі «Книга-мандрівка. Україна», та книг, які видані «Видавництвом Старого Лева».

Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики.

Проєкт розповідає про шість незламних міст України: Харків, Чернігів, Суми, Запоріжжя, Миколаїв та Київ.

Авторкою проєкту стала Ірина Тараненко. Авторами текстів до кожної подорожі містами стали письменники, журналісти та діячі культури відповідних міст у співавторстві з командою «Books&Cartoons». Так, автором книги про Харків став Сергій Жадан, Чернігів – Дмитро Кузьменко, Суми — авторства Ірени Карпи, Миколаїв — від Братів Капранових, та Запоріжжя, історію якого розповів Вадим Єрченко.

Читайте також: Сніг посеред квітня: у гори Буковини повернулася зима – фото

Прем’єри мультфільмів та офлайн-презентації книжок відбулись в цих містах ще в березні та протягом квітня 2024 року. 

«Книга-мандрівка. Міста» створено за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Зміцнення громадської довіри» (UCBI). Партнери проєкту: Укрзалізниця, 1+1 media, Київстар ТБ, Novikova Agency, ТРЦ Gulliver, кіномережа «Оскар», ТМ «Моршинська», журнал VIVA.

Нагадаємо, актори з Франківського театру виступатимуть у Великій Британії.

Фото: Міністерства культури та інформаційної політики

Читати далі

Суспільство

Українські полярники записали звуки рідкісних китів

Опубліковано

Українським вченим вдалося зустріти рідкісних китів — південних плавунів та записати їхні звуки. Дослідження проводили за участі українського судна “Ноосфера” в протоці Джерлаш, де найчастіше реєструють зустрічі з південними плавунами.  

Про це розповіли в Національному антарктичному науковому центрі.

Українські полярники записали звуки рідкісних китів

Окремо пошук тварин здійснювали з моторного човна, який пересувався неподалік і обстежував важкодоступні для великого судна бухти.

Українські полярники записали звуки рідкісних китів

Завдяки цьому з судна вдалося записати звуки плавунів.

Українські полярники записали звуки рідкісних китів

Для запису використовували спеціальну акустичну систему, що складається з:

  • акустичного рекордера, вмонтованого в обтічний корпус;
  • троса довжиною 180 м;
  • крила, яке тримає корпус з рекордером на фіксованій глибині;
  • хвостовика, що запобігає надмірній вібрації.

Читайте також: Продавчиня із деокупованої Іванівської громади проходить курси з домедичної допомоги (ВІДЕО)

Така конструкція дозволяє робити якісні записи під час руху судна попри акустичні шуми, які воно створює.

Українські полярники записали звуки рідкісних китів

Біологи отримали понад чотирнадцять годин акустичних записів — попередня оцінка деяких з них показала наявність звуків не лише плавунів, а також косаток і горбатих китів. 

Акустичні дослідження на “Вернадському” виконують з 2021 року. 

Зокрема, вчені записували різних морських ссавців з човнів, а також вели безперервні записи під час сезону розмноження тюленів Ведделла біля станції. 

Також вже другий рік поспіль досліджують антарктичних китів за допомогою методу пасивного акустичного моніторингу — декілька стаціонарних акустичних рекордерів встановили поблизу острова Анверc і вони працюють цілорічно.

Пасивний акустичний моніторинг дозволяє дізнатися про сезонність перебування тварин там, де неможливо організувати постійні спостереження за участю людей. 

Нагадаємо, Україна буде виробляти компоненти для малих ядерних систем.

Фото: Національний антарктичний науковий центр

Читати далі