Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Кипрійний чай: як працює бізнес, якому допомагають карпатські знахарі

Опубліковано

На мальовничих схилах українських Карпат розташувалась унікальна рослина – кипрій. І з нього роблять іван-чай, який є корисною альтернативою чорному чаю, адже не містить кофеїну. Виготовляє кипрійний чай бренд MOL’FAR, який наслідує давні традиції мольфарів. Сьогодні виробник популярний по всій Україні та планує вийти на експорт, щоб об’єднати українців по всьому світу та довести, що наша країна – не тільки про борщ з салом.

Євгеній Гончаренко

Євгеній Гончаренко

Співзасновник бренду MOL’FAR

Навчався в Інституті туризму Федерації профспілок України. Є власником компанії, яка займається дистрибуцією мікродобрив. Закінчив бізнес-школу МІМ (Міжнародний Інститут Менеджменту). Після чого заснував власний бренд виробництва кипрійного чаю MOL’FAR.

Тонус без кофеїну

Наш чай – це альтернатива чорному чаю, але це не класичний іван-чай та не просто трав’яний збір. На схилах Карпат росте кипрій вузьколистий. Саме з нього ми створюємо наш продукт, який ми збираємо в екологічно-чистому регіоні і тут же виготовляємо.

 

Кипрій є унікальною рослиною. Він першим оселяється на лісових вирубках чи згарищах. Створює затінок, під яким збирається волога і починають рости інші рослини. Для людини кипрій також має величезну користь, насамперед, завдяки високому вмісту вітаміну С, якого в кипрію значно більше, ніж у лимоні. Тому рослина дуже корисна для імунітету, а також для виведення токсинів з організму і нормалізації травлення.

Головна відмінність кипрійного чаю від традиційних – це відсутність кофеїну. Але завдяки флавоноїдам (природні фенольні сполуки) має позитивний та довготривалий тонізуючий ефект. Саме тому такий напій можна пити і вагітним, і дітям.

Кипрій є основою нашого чаю. До нього ми додаємо лист малини, м’яту, цвіт липи, чебрець, сухофрукти. Всього виготовляємо 7 різних видів чаю.

Наслідуємо традиції мольфарства

Ми хотіли зробити наш кипрійний чай на основі давніх традиційних рецептів, але осучаснили процеси виробництва. Саме тому народилась назва та філософія бренду. Ми наслідуємо традицію мольфарства – мінімалізм та життя в гармонії з навколишнім середовищем. І це така основа нашого світосприйняття. Мольфари (карпатські знахарі) завжди жили якомога далі від людей і ближче до природи. Вони працювали з травами і вміли використовувати дари природи на благо. Таким чином ми продовжуємо їх справу, працюючи з травами на основі традиційних рецептів. Ми хочемо донести та адаптувати ці древні знання у сучасному світі.

Навіть наш логотип – це символ мольфарів. Мольфа завжди була головним атрибутом мольфара, яким могла стати будь-яка річ, створена власноруч. Тобто мольфар міг намалювати щось, знайти перо птаха чи камінь, вирізьбити якусь річ.

В продукції MOL’FAR використали елемент мольфарськой традиції і створили авторську Мольфа з використанням солярної символіки, тобто символів сонця.

На мольфі вони вирізали спеціальні знаки, у які закладали магічну дію. Мольфар створює власну мольфу свідомо – закладає в неї світлою думкою та молитвою сакральний зміст. Відтоді вона слугувала помічником мольфара у його добрих справах.

6 етапів виробництва кипрійного чаю

У нас повністю екологічне та відповідальне виробництво, яке дозволяє зберегти природну силу складових чаю з моменту збору до моменту заварювання. Наш чай має шість етапів виробництва.

По перше, збір чайного листу. Кипрій зацвітає в середині червня. На його збори у гори вирушають невеликі групи працівників, щоб не затоптувати галявини. Важливо збирати так, щоб не пошкодити рослину і кипрій виріс наступного року. Тому ми акуратно збиваємо листя з середньої частини і не шкодимо саму квітку. Максимально збирали 7,5 тонн листя за сезон.

Кипрій купуємо у місцевого населення за 15 гривень за кілограм. Ми оголошуємо про те, що розпочинається сезон і наймаємо людей. Але є величезна проблема в тому, що саме у потрібний для нас час багато місцевих їдуть на заробітки за кордон.

Територія збору кипрію

По-друге, підв’ялення. Лист повинен позбутись надмірної вологи, але не пересохнути. Збірне листя ми розкладаємо у сушарні, де воно стає підв’яленим та еластичним.

По-третє, ферментація. Це чи не найважливіший етап у виробництві чаю. Саме від результату ферментації залежить міцність та аромат напою.

По-четверте, окислення. Ми скручуємо листок на спеціалізованому обладнанні (листокрутці), після чого він пускає сік і починається процес бродіння та окислення. Від бродіння з’являється фруктово-спиртовий запах.

По-п’яте, прожарювання. Після всіх процесів, коли сировина отримала відповідний колір та запах, ми закладаємо лист в сушку на прожарку.

По-шосте, фасування. Готовий чай MOL’FAR міксується за авторськими рецептами наших технологів, та фасується у крафтове упакування.

Читайте також: Мосяжництво, ткацтво і лозоплетіння: 7 брендів, які відроджують традиції

Крафтове упакування виготовлене з екологічних та етичних (що швидко розкладаються) матеріалів — мінімальна кількість фарби, не містить клею, поліетилену чи поліпропілену.

Екокрамниця нам відмовила, а GoodWine прийняв

Кипрійний чай продається в Сільпо, GoodWine, мережі магазинів “Рукавичка”, а також деяких локальних магазинах. А ще замовлення можна зробити на сайті.

Коштує коробочка чаю 98 гривень, а з ягодами і сухофруктами – 108 гривень

Як тільки ми запустили виробництво, то пішли в екокрамницю, щоб у них був представлений наш чай. У них раз на два тижні засідає асортиментний комітет, проте нас вони водили за ніс два місяці, категорично відмовлялись говорити і змушували чекати письмової відповіді. Так, лист отримали, де було сказано “Для карпатського чаю ви надто дорогі”. Ми розвернулись і пішли в GoodWine і за кілька місяців ми вже стояли на полицях цього магазину. Після цього я завжди кажу, що це був останній час, коли кипрійний чай MOL’FAR стукав у чиїсь двері. Решта клієнтів приходили до нас самі. І Сільпо також.

До речі, у GoodWine ми опинились через рік після запуску. Ми чітко знали, до якого фахівця потрібно звертатись. Продакт-менеджер GoodWine Дмитро Філімонов є чемпіоном із заварювання чаю. Він спробував наш продукт і сказав, що це кращий кипрійний чай.

Облаштували виробництво у карпатському селі

Ми довго шукали приміщення під фабрику. Спочатку хотіли самостійно побудувати виробництво, але зрозуміли, що на це піде дуже багато часу і ми втратимо сезон. Згодом знайшли ділянку 23 сотки з недобудованою спорудою, яка була накритою, але без вікон.  Зробили там все відповідно до вимог HACCP, тобто Системи якості управління безпечністю харчових продуктів. Ми відремонтували приміщення і встановили професійне обладнання для ферментації, окислення і прожарювання чайного листа. Сьогодні на фабриці працює 4 людини.

Ми одразу розуміли, що і продукція, і сам процес повинні відповідати міжнародним стандартам органічного виробництва. Тому тепер маємо сертифікат Оrganic Standart.

Сьогодні бізнес ще не окупився повністю. На сьогодні, ми вклали у нього близько 3,5 млн гривень. До того, як займатись чаєм, я мав і маю власну компанію, яка займається дистрибуцією мікродобрив. Вона і “прогодувала” MOL’FAR на початку.

Читайте також: “У нас п’ють чай, який збирають монашки”. Як працює єдина в Україні монастирська кав’ярня

Я закінчив бізнес-школу і разом зі своїм партнером Олесею заснував виробництво кипрійного чаю. Ми хотіли зайнятись саме таким бізнесом, бо вважали його світлим і позитивним. Бачили і бачимо перспективу. І вже переросли свої сподівання. Я можу сміливо заявити, що серед інших виробників кипрійного чаю, ми є найкращими.

Плануємо виходити на експорт

Ми неодноразово представляли свій продукт на міжнародній виставці органічних харчових продуктів BIOFACH у Нюрнберзі.

Цієї осені маємо план – вийти на експорт. Вже є запити з Лондону. Хоча ми б хотіли розпочати з Канади, адже там є багато українців. І це є нашою глобальною метою – об’єднати їх. Вже відправляли зразки чаю на експорт і сподіваємось, що скоро MOL’FAR буде на полицях закордонних магазинів.

21.07.2020
Реклама

Суспільство

Бібліотеку Софії-Мудрості виклали у відкритий доступ

Опубліковано

У вільному доступі з’явився сайт Нової бібліотеки Софії-Мудрості – спільного проєкту Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості, Державної служби з етнополітики та свободи совісті та Національного заповідника “Софія Київська”.

Про це інформує пресслужба Міністерства культури, передає видання Лівий берег.

“Відтепер усі охочі можуть ознайомитись з електронним зібранням головних древніх і найкращих сучасних текстів про мудрість, а також об’єктів культури, які її втілюють”, – сказано в повідомленні.

Для цього заходьте на http://newlib.org.ua/

 

Читайте також: В Україні запустили акцію з промоції читання: подробиці

Як йдеться на сайті проєкту, “Нова Бібліотека Софії-Мудрості” започаткована як інклюзивний інтерактивний майданчик, покликаний об’єднати зусилля релігійних спільнот, суспільствознавців, мистецтвознавців, істориків, бібліотекарів і всіх небайдужих.

Читайте також: Книги для дітей з аутизмом: як «ДивоГра» рятує український ринок від браку інклюзивної літератури

Бібліотека акумулює текстовий та аудіовізуальний контент, що спонукає “до рефлексії про мудрість, надихає вчитися мислити й любити”.

Фото: newlib.org.ua

Читати далі

Суспільство

Українські ракети планують запускати в Австралії: що відомо

Опубліковано

Державне космічне агентство уклало меморандум про взаєморозуміння з заснованою вихідцями з України австралійською компанією CosmoVision. 

Про це повідомляє liga.net з посиланням на посольство України в Австралії.

Що відомо про угоду?

Домовленість передбачає початок співпраці щодо запусків українських ракет із майбутнього космодрому в Австралії. Йдеться про носіїв серії “Зеніт-Австралія”, повідомили в посольстві.

Читайте також: КБ «Південне» презентувало надзвукову ракету «Блискавка» (ВІДЕО)

 

“Для забезпечення виведення на орбіту державних і комерційних космічних апаратів виробництва України, Австралії, а також інших країн”, – уточнили там.

Читайте також: Заснована українцями компанія будує арену для віртуальних боїв у Лос-Анджелесі

Космодром планують побудувати неподалік від містечка Вейпа на півострові Кейп-Йорк; це досить віддалене від цивілізації місце на півночі країни. Зараз компанія намагається отримати дозвіл влади на початок будівництва, що триватиме близько двох років.

Перші запуски CosmoVision сподівається здійснити в 2023-2024 році, розраховує на чотири-п’ять щорічних місій. Опрацьовані проєкти як повітряного, так і наземного стартів.

Фото: facebook.com

Читати далі

Суспільство

Демонтували один із останніх пам’ятників Леніну на Одещині

Опубліковано

На Одещині демонтували один із останніх пам’ятників Леніну. Він був розміщений на території Василівської сільради Болградського району в селі Калчева.

Про це повідомляє Укрінформ.

Читайте також: У Чернігові на місці знесеного пам’ятника Леніну з’явиться квітник-габіон

“Пам’ятник ватажку російського пролетаріату було демонтовано під контролем поліції після офіційного звернення заступника голови Одеської облдержадміністрації Анастасії Боднар до виконкому Василівської сільради Болградського району про виконання вимоги закону про декомунізацію”, – зазначив  керівник Південного регіонального відділу Українського інституту національної пам’яті Сергій Гуцалюк.

 

Читайте також: Пам’ятник Леніну на Одещині переробили на болгарина з мішком винограду (ФОТО)

Як зазначається, ще один памятник Леніну розташований на території Суворовської сільради Ізмаїльського району в селі Старі Трояни.

У пресслужбі Одеської ОДА на запит кореспондента Укрінформу повідомили, що демонтаж належить здійснити упродовж місяця – не пізніше 15 лютого.

“У разі ігнорування місцевими посадовцями вимог закону і звернення керівництва ОДА винуватців буде притягнуто до відповідальності”, – підсумували в ОДА.

Це останні два пам’ятники Леніну, виявлені торік на території Одеської області.

Нагадаємо, Верховна Рада України 9 квітня 2015 року ухвалила закони “Про доступ до архівів респресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років”, “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”, “Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті” та “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939- 1945 років”.

Перше фото: Mykhaylo Shtekel / RadioSvoboda.Org (RFE/RL), ukrinform.ua, vgorode.ua

Читати далі