Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Київводоканал» чи ЖЕК не можна самостійно: де тут кома, якщо затопили сусіди

Опубліковано

Більшість жителів мегаполісу не спілкуються з сусідами, а деякі навіть не знайомі між собою. І добре, коли це знайомство врешті-решт стається за філіжанкою кави. А що робити, коли приводом завітати в гості до сусіда зверху є мокра стеля? Київводоканал, приватні служби чи власні зусилля? Хто зарадить, коли тече зі стелі?

Київводоканал, ЖЕК чи сусід: кому дзвонити першому

Як тільки побачили на стелі чи стіні ознаки затоплення, перше, про що необхідно подбати  – власна безпека. Якомога швидше необхідно знеструмити квартиру. Це можна зробити самостійно (на щитку) або зателефонувати в ЖЕК (керуючу компанію) чи знайомому електрику.

Наступне питання – знайти джерело затоплення та по можливості ліквідувати причину. І ось коли сусід не відчиняє або просто закрутити кран недостатньо, у гру вступає “Київводоканал”. Телефонуємо до Диспетчерсько-аварійної служби (1581) та просимо відключити воду у будинку.

Читайте також: У Києві відмовляються від очищення води хлором: подробиці

Де чия відповідальність

Квартиру знеструмлено, воду вимкнено, а на стіні продовжуються процеси. Рідина може проступати на поверхню протягом 2-3 наступних днів, розширюючи масштаби пошкоджень майна та вашого справедливого роздратування. То хто винен і кому виставляти рахунок за дорогі італійські шпалери, а іноді й меблі та підлогу? Питання складне та залежить від конкретної причини затоплення. Отже, винен

  • Київводоканал, якщо прорвало трубу в зовнішніх комунікаціях. Тобто, пошкоджено труби ДО їх підведення до будинку
  • ЖЕК або керуюча компанія, якщо проблема в трубах всередині будинку, але ПОЗА квартирами (тріщина на стояку чи проблема з міжквартирними комунікаціями). Як пояснюють співробітники ЖЕКу, “все, що до лічильника  –  наше, після лічильника – ваше”)
  • сусід, якщо затоплення сталося через людський фактор (забули закрутити кран, неправильно підключили пральну машину) або прорвало будь-яку трубу, яка знаходиться ВСЕРЕДИНІ квартири.

Ніби все зрозуміло, але часто виникає ряд нюансів, коли конкретну точку витоку води знайти непросто. У панельному будинку, побудованому з бетонних блоків, потік рідини може поводити себе, мов у фантастичному фільмі: невидимо для ока текти між панелями, щоб проступити на стіні двома-трьома поверхами нижче, або зовсім у протилежному боці від аварії. Як знайти винного? 

Сусід зверху? Каже, що у нього сухо. 

ЖЕК (керуюча компанія)? Видимі труби в порядку, а щоб проінспектувати стояк між поверхами, потрібно демонтувати частину підлоги у сусіда, можливі конструкції у вас на стелі, а іноді й розбивати частину стіни, де вмонтовано трубу. Така собі перспектива, погодьтесь. І вже не так шкода шпалер, і все виразнішою стає надія, що проблема імовірно, в старих трубах у сусіда згори, які давно пора міняти.

Київводоканал? Виходячи з зон розподілення відповідальності, комунікації, за які відповідає Київводоканал, рідко можуть бути причиною потопу в квартирі. Претензії до них закінчуються на точці врізки будинкових комунікацій до мережі.

Читайте також: У Києві запустили додаток для сплати за воду

Алгоритм дій при затопленні

У випадку ознак затоплення у квартирі необхідно:

  1. Знеструмити квартиру.
  2. Піднятися до сусіда та по можливості  усунути причину затоплення
  3. Якщо сусід не відчиняє або перекрити воду власноруч не вдається, телефонуємо у Київводоканал з проханням відключити воду у будинку.
  4. Викликати сантехніка (приватного, з ЖЕКу чи керуючої компанії) для ремонтних робіт. 
  5. Якщо винуватцем визнано сусіда, а він не готовий компенсувати завдані збитки “по-сусідськи”, готувати необхідні документи для стягнення компенсації у суді:
  • запрошуємо комісію з ЖЕКу для фіксації залиття та складання Акту. Присутніми мають бути 2-3 сусіди у якості свідків та винуватець затоплення
  • фіксуємо на фото та відео завдані збитки
  • додаємо документ-підтвердження факту виклику сантехніка з фіксацією причини залиття
  • за необхідності, викликаємо експертів для оцінки рівня завданої шкоди
  • додаємо чеки з цінами вартості пошкодженого майна (за наявності таких)
  • передаємо справу до суду.

Якщо сусід все-таки погоджується на компенсацію, усні домовленості варто зафіксувати хоча б розпискою. 

Застарілі комунікації. Неякісні матеріали… Некомпетентні майстри…Ніхто з нас не застрахований як від ролі “сусіда зверху”, так і від ролі “сусіда знизу”. Тому завжди варто мати напоготові конктакти Київводоканалу та знати, як діяти в подібних ситуаціях. А ще – дружити з сусідами 😉

Коментарі

Суспільство

Український трилер «БожеВільні» зібрав понад 4 мільйони гривень за три тижні прокату

Опубліковано

Дебютний трилер Дениса Тарасова «БожеВільні» продовжує привертати увагу глядачів. За три тижні прокату стрічка зібрала понад 4,1 млн грн, а її подивилися більше ніж 26 тисяч людей.

Про це повідомили у Державному агентстві з питань кіно.

Про що фільм?

«БожеВільні» занурює глядачів у похмуру реальність каральної психіатрії в СРСР 1970-х років.
Головний герой, Андрій, потрапляє до психіатричної лікарні через захоплення забороненою західною рок-музикою. Перед ним стоїть непростий вибір: співпрацювати з КДБ чи розкрити правду про тортури, які переживають ув’язнені.

Відео: FILM.UA Group

Читати також: Український «Щедрик» прозвучав у рекламі Chanel (ВІДЕО)

Що кажуть глядачі?

Фільм вирізняється атмосферою, яка тримає у напрузі до останньої хвилини, та вражає глибоким розкриттям теми тоталітарного гніту.

Стрічка стала важливим внеском у популяризацію українського кіно і розкриття тем, які довгий час залишалися табу.

Нагадаємо, що орган із труб і уламків ракет звучатиме на вокзалі у Львові.

Фото обкладинки: фільм «БожеВільні».

Коментарі

Читати далі

Суспільство

«Громади зобов’язані допомагати переселенцям». Як на Чернігівщині підтримують тих, хто втратив дім

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

У Бобровицькій громаді на Чернігівщині зараз живуть понад 2 тисячі переселенців. Крім житла, роботи, гуманітарки та допомоги з документами, ці люди потребують психологічної підтримки, тому влада у співпраці з благодійниками створила для них безкоштовний соціально-психологічний простір.

Як це реалізували, розповідає ШоТам.

Михайло Ділок

директор центру надання соціальних послуг Бобровицької сільської ради.

Уся допомога є безкоштовною

Наш соціально-психологічний простір створений на базі місцевого центру надання соціальних послуг. З втіленням цього проєкту нам допомогла благодійна організація «Право на захист». Усі послуги простору безкоштовні.

Крім як по психологічну допомогу, переселенці приходять до нас із різними питаннями. От днями чоловік з інвалідністю із Запорізької області звертався щодо ремонту електрики в будинку, куди його заселили. Інша сім’я живе в будинку, де немає газу, тому потрібно допомогти з дровами, адже стало холодніше. Ми стараємося всім допомогти, чим можемо — надаємо продукти, постіль, теплий одяг, через благодійників дістаємо ліки, допомагаємо оформити документи.

Центр соціальних послуг Бобровицької сільської ради. Фото: ШоТам

Геннадій Іванюк

виконувач обов’язків голови Бобровицької міської ради Чернігівської області 

«Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно»

Наша Бобровицька громада має значну допомогу від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» — матеріальну підтримку, а також тренінги для фахівців. Нам допомагають відновитися після бойових дій, адже росіяни окупували 9 сіл громади та знищили понад 160 будівель. 

Проєкт виділив нам багато необхідної техніки: пересувні фари для роботи вночі, екскаватор для ремонту доріг, а також чотири дробарки для переробки деревини. Тепер ми безкоштовно забезпечуємо переселенців дровами, аби вони могли опалити своє нове житло. 

Їхні діти навчатимуться у відновленій опорній школі, адже «ГОВЕРЛА» фінансує там ремонт і допомагає створити бомбосховище. Проте не менш важливим є й моральний стан переселенців, тому ми створили для них соціально-психологічний простір. У майбутньому хочемо виділити під нього окреме приміщення та найняти на роботу більше фахівців.

Геннадій Іванюк і Михайло Ділок спілкуються про розвиток соціально-психологічного простору. Фото: ШоТам

Вважаю, що громади зобов’язані допомагати переселенцям знайти житло та роботу, адже ці люди втратили свій дім. Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно, і щоб вони не мусили їздити по інших містах у пошуках житла.

Марина Бушеленко

психологиня соціально-психологічного простору у Бобровицькій громаді

Люди часто бояться психологів, але ми хочемо допомогти

Я — дружина загиблого воїна, мама та психологиня, яка щось робить, аби допомогти іншим. Коли люди покидають свій дім і переїжджають у нове середовище, вони не знають, що на них чекає. 

Ми зустрічаємося з клієнтами індивідуально раз на тиждень, сеанс триває 45 хвилин. Часто до мене звертаються молоді мами з дітьми, які стають розгубленими на новому місці.

От нещодавно до мене приходила жінка з Сум, у якої там залишилися батьки. Через це вона відчуває постійну тривогу, тому я стараюся допомогти їй зібратися та навчитися боротися з тривогою, аби не переносити її на свою дитину. 

Часто люди бояться психологів, але ми хочемо допомогти. Я не даю порад, не засуджую, а слухаю та намагаюся допомогти розібратися з хаосом в голові, скерувати людину в правильному напрямку. Тоді на душі стає легше, адже зі мною можна поплакати та бути собою.

Переселенка Лариса Бабій на прийомі в психологині Марини Бушеленко. Фото: ШоТам

Після нашої роботи вони завжди дякують і зазначають, що бачать зміни: діти адаптуються в садочках, налагоджують сон і свій емоційний стан. Я допомагаю жінкам звернути увагу на власні бажання та згадати про свої базові потреби.

Я завжди раджу планувати своє майбутнє, бо якщо ви знаєте, чого прагнете, то відволікаєтеся від стресу. Насамперед це потрібно дорослим, але я працюю також з дітьми та підлітками. Перші сеанси ми проводимо за присутності їхніх батьків, а далі вже самі.

Марина Бушеленко біля будівлі соціально-психологічного простору для переселенців Бобровицької громади. Фото: ШоТам

Зараз ми починаємо співпрацювати з психологами з інших центрів, а ще плануємо проводити для переселенців у місті різноманітні тренінги. Наступного літа хочемо відкрити інклюзивну кімнату для дітей з інвалідністю та загалом завдяки психологічним технікам допомагати людям жити краще.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У Києві відкрили реабілітаційний центр для військових та рятувальників

Опубліковано

На базі медичної установи МВС у Києві запрацював сучасний реабілітаційний центр RECOVERY — 14-й у національній мережі.

Про це повідомляють в інстаграм-сторінці центру.

Реабілітація за світовими стандартами

Центр щороку прийматиме до 2 тисяч пацієнтів — військових, поліцейських та рятувальників, які зазнали поранень під час бойових дій. Заклад оснащений сучасним обладнанням, зокрема:

  • тренажерами для відновлення після мінно-вибухових травм;
  • апаратами віртуальної реальності, що роблять реабілітацію цікавою завдяки гейміфікації;
  • системами для точного оцінювання прогресу пацієнтів.
Фото: RECOVERY

Читати також: У Києві відреставрують «Будинок з комахами», збудований у 1893 році (ФОТО)

Команда та інклюзивність

З пацієнтами працює мультидисциплінарна команда — лікарі, фізичні терапевти, ерготерапевти, психологи та інші спеціалісти. Простір центру створений із дотриманням принципів інклюзивності, забезпечуючи доступність для всіх категорій пацієнтів.

Нагадаємо, що на Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО).

Фото обкладинки: RECOVERY.

Коментарі

Читати далі

Шопочитати

Культура1 день тому

Як у Залужного та «ДахиБрахи»: юрист з Кропивниччини створює вибійчані хустки та відроджує українське ремесло

Костянтин Данильченко — юрист і водночас засновник майстерні вибійкарства «Будяк Кучерявий». Вибійка — це техніка...

Культура2 тижні тому

Степ, аромат полину, запахи моря і гір — це проєкт «Yuşan-Зілля» про єдність культур українців і кримських татар 

У залі поволі згасає світло, простір наповнюють перші акорди. Український голос починає пісню, а в...

Суспільство3 тижні тому

Адаптивний одяг, інклюзивний посуд і дошки для нарізання: ці ініціативи полегшують життя людям з пораненнями

Нарізати овочі, поснідати улюбленими стравами, одягти штани — всі ці повсякденні справи стають справжніми викликами...

Суспільство4 тижні тому

«Чи я можу вам допомогти?»: це хлопці з соцмереж, які купують у бабусь квіти та роблять інші добрі справи

Ви точно бачили ці відео в соцмережах, коли хтось купує продукти для літньої жінки, скуповує...