Суспільство
Київ відмовляється від хлору для знезараження питної води
У Києві на 13-ти насосних станціях відмовились від знезараження води хлором та знайшли більш сучасну альтернативу. Місто має намір повністю відмовитись від рідкого хлору та перейти на європейські технології очищення. На сьогодні в Києві, на 13 з 14 діючих артезіанських насосних станціях, «Київводоканал» впровадив технології знезараження питної води гіпохлоритом натрію – сіллю.
Про це повідомляє пресслужба КМДА.
Також цього року на Дніпровській водопровідній станції, що постачає воду для майже 30% киян, цього року збудують цех знезараження діоксидом хлору – прогресивний метод знезараження, який широко використовується в Європі.
Що це означає?
Як зазначається, місто має намір за кілька років повністю відмовитись від рідкого хлору.
Це підвищить безпечність та екологічність процесу знезараження води. Адже транспортування та зберігання хлору – це колосальні ризики та потенційна екологічна загроза.
Читайте також: У Києві запрацювала нова технологія знезараження води без хлору
На Дніпровській водопровідній станції впроваджують технологію діоксиду хлору. Наразі триває будівництво відповідного цеху знезараження, введення в роботу якого планують уже цього року.
На сьогодні водопостачання міста здійснюється за допомогою роботи Деснянської водопровідної станції, що забезпечує водопостачання 60% споживачів столиці, Дніпровської водопровідна станції (30% споживачів), насосних водопровідних станцій (близько 10% споживачів міста).
Суспільство
Про що фільм?
Що кажуть глядачі?
Коментарі
Суспільство
Михайло Ділок
директор центру надання соціальних послуг Бобровицької сільської ради.
Уся допомога є безкоштовною
Геннадій Іванюк
виконувач обов’язків голови Бобровицької міської ради Чернігівської області
«Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно»
Марина Бушеленко
психологиня соціально-психологічного простору у Бобровицькій громаді
Люди часто бояться психологів, але ми хочемо допомогти
Коментарі
Суспільство
Реабілітація за світовими стандартами
- тренажерами для відновлення після мінно-вибухових травм;
- апаратами віртуальної реальності, що роблять реабілітацію цікавою завдяки гейміфікації;
- системами для точного оцінювання прогресу пацієнтів.
Коментарі