Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Куди поїхати на вихідних? Десять маловідомих замків України, що вражають своєю історією

Опубліковано

Досі не вигадали, чим зайнятися на вихідних? Поки погода ще дозволяє, радимо ознайомитися з десятьма маловідомими замками нашої країни, які стануть справжнім відкриттям вікенду. Вони оповиті легендами, заховані серед лісів, а ще – дуже різні. Уявіть, вже цієї неділі ви можете ходити маєтком Острозьких або забратися до найвищого замку Львівської області. Гайда пакувати речі!

Невицький замок – таємнича споруда, оповита легендами

Це один із найдавніших замків Закарпаття, вік якого відраховують з ХІІ століття. Його декілька разів руйнували та відбудовували. Сьогодні від Невицького замку залишилися лише фрагменти. Однак навіть попри часткову зруйнованість будівлю вважають однією з найцінніших архітектурних пам’яток Закарпаття. 

А ще замок став епіцентром містичних легенд. Одна з них – про Погану Діву, яка колись лякала місцевих мешканців. Кажуть, вона була царівною та злою чаклункою, котра мріяла про неприступну та надійну фортецю. А тому змушувала селян власноруч тягнути на гору каміння та укріплювати замок та стіни. Для того, аби зробити споруду ще міцнішою, Діва змушувала додавати до вапна молоко та людську кров. Звучить моторошно, правда?

Читайте також: ТОП-7 найколоритніших сіл і містечок Гуцульщини, які варто відвідати кожному

Та подібні історії мають щасливий фінал. Місцеві розповідають, що Погану Діву переміг місцевий хлопчина. Як само – версій чимало. За однією з них, він зібрав худобу, прив’язав до них дзвіночки, а на рога начепив сіно, яке потім підпалив. Налякані тварини побігли в бік замку та налякали чаклунку. 

Фото: https://we.org.ua/

Звісно, як і будь-яка легенда, ця історія має лише крихту правди. Але таємничість замку, немов магніт, притягує туристів з усієї країни. Тому, якщо плануєте поїздку до Закарпаття, не забудьте про Невицький замок. Він не завжди потрапляє до туристичних маршрутів, але точно вартий уваги.

Як дістатися? Найпростіший варіант – автівкою трасою Н13. Якщо ж для подорожі ви обираєте громадський транспорт, від Ужгорода варто сісти на будь-який автобус, що йде до Кам’яниці. А звідти – пройтися до замку. І не забудьте поспілкуватися з місцевими. У них є ще чимало легенд.

Червоногородський замок – твердиня зниклого міста

Сьогодні про колишню велич замку нагадують хіба що башти та вцілілі частини споруди. Її датують початком ХVІІ століття, коли Червоноград став власністю шляхтича Миколи Даниловича. 

Будівлю неодноразово атакували козаки, угорці та опричники. Туркам навіть вдалося завоювати споруду та спустошити місто. Згодом селище перейшло у власність австрійців, які продали місцевість князю Каролю Понінському. Новий господар провів реконструкцію, відновив дві вежі та перетворив замок на палац. Пізніше будівлю ще декілька разів змінювали, збільшуючи висоту веж та додаючи нові елементи. 

Після Першої та Другої світових війн замок опинився в критичному стані. Місто спорожніло, а згодом і взагалі зникло з мапи. Тепер про колишній центр князівства нагадують лише рештки твердині.

А ще поруч із замком можна насолодитися найвищим рівнинним водоспадом України. Це Червоногородський або ж Джуринський водоспад, що заввишки сягає 16 метрів. За легендою, його створили османи під час облоги замку, аби полегшити шлях до стін. Утім дослідники таку версію заперечують та наполягають, що будівництво водоспаду мало цілком прозаїчну та практичну мету: забезпечення роботи млина.

Як дістатися? Замок розташований на півдні Тернопільської області, поблизу сіл Нирків та Нагірян. Оптимальний варіант – власним транспортом, оскільки прямого маршруту немає. Та якщо ви вирішили їхати з Файного міста, радимо скористатися автобусом до Нирків. А звідти – пішки чи на місцевому таксі.

Добромильський замок – найвищий на Львівщині

Фото:https://camping.in.ua/

І не лише найвищий, а й найбільш віддалений від обласного центру. А ще місцеві називають Добромильський замок «прихованим», адже його складно помітити, допоки не почнеш підніматися на гору.

Споруду також називають Замком Гербуртів на честь шляхетського роду. Перше будівництво датують 1450 роком, коли Микола Гербурт звів дерев’яну споруду. Утім через пожежу простояла вона відносно недовго, і вже 1566 року Станіслав Гербурт почав будівництво мурованого замку. Роботи завершив в 1614 році інший представник роду – Ян Щасний. Згодом укріплення розібрали, за однією з версій – місцеві ченці, аби спорудити неподалік монастир.

Читайте також: Де подорожувати в Україні? 6 містичних замків та фортець

Головна особливість твердині – місце розташування. Воно дійсно унікальне, адже висота пагорба над рівне моря сягає 560 метрів. Завдяки цьому з замку можна побачити навіть польський Перемишль.

Фото: https://camping.in.ua/

Як дістатися? Замок розташований в кількох кілометрах від міста Добромиль Старосамбірського району. Ви можете скористатися автобусами «Львів – Добромиль» або «Львів – Нижанковичі», які довезуть до Тарнави. Саме з цього села починається дорога до замку, тож звідти треба йти пішки.

Язловецький замок – «ключ» до Поділля

Колись цю твердиню називали еталонною, адже з трьох сторін її оточує річка Вільховець, що робило замок неприступним. І на це є причина. У XIV столітті Язловець був своєрідним форпостом на обороні кордонів Поділля, який стримував постійні татарські набіги та слугував «ключем» до територій. 

Історики вважають, що перша письмова згадка про Язловецький замок датується 1373 роком. Утім оборонні споруди на цьому місці існували вже з другої половини  ХІІІ ст. Загалом історія замку нараховує щонайменше шість етапів будівництва, кожен з яких робив твердиню ще міцнішою. Фортеця змогла стримати безліч облог та навіть наступ гетьмана Богдана Хмельницького. Поступився замок лише туркам.

Читайте також: Вирватись з міста: 9 унікальних місць для відпочинку на Київщині, про які ви не чули

За однією з легенд, у замку створили підземний тунель, який поєднував його з Бучацькою твердинею. Однак історики такі думки заперечують. Мовляв, тунель дійсно міг бути, але слугував хіба що запасним виходом. І навряд вів до іншого замку.

Як дістатися? Замок розташований в селі Язловець Тернопільської області. Найбільш комфортний варіант – їхати власною автівкою. Утім можна впоратися й без неї. Для цього необхідно з Тернополя дістатися до Бучача. Наприклад, електричкою №6251. А вже звідти – до Язлівця.

Бережанський замок – диво епохи Ренесансу

Кажуть, що брами цього замку відкривалися перед ворогом лише тричі за всю історію. Для інших нападників Бережанська твердиня залишалася неприступною. Більш того, замок охрестили однією з найвизначніших захисних споруд епохи Ренесансу.

На відміну від більшості замків та фортець, Бережанський зводили на острівці, що омивала річка Золота Липа. Засновниками споруди вважають шляхтичів Синявських, відомих своїми коштами.

Фото: discover.ua

До середини XVIII століття тут бували польський король Август ІІ, князь Ференц Ракоці, український гетьман Іван Мазепа та російський цар Петро І. Після смерті останнього представника родини Синявських замок перейшов до іншого роду. З ХІХ століття починається криза споруди: її використовують як казарми, склади та броварню. А після передачі будівлі Польській державі руйнація замку продовжилася.

Як дістатися? Твердиня розташована в місті Бережани, що на Тернопільщині. З Файного міста до замку можна доїхати рейсовим автобусом. Однак радимо бути уважними та заздалегідь дізнатися розклад руху, аби встигнути повернутися до Тернополя.

Замок Паланок – взірець середньовічної архітектури

Фото: “Відвідай”

Ви точно помітете цю споруду на під’їзді до Мукачево! Там просто посеред рівнини здіймаються гори вулканічного походження. І на одній із них – він, замок Паланок. Це середньовічна споруда, яка практично повністю збереглася до наших днів. Звісно, не без ремонтів та реконструкцій.

Замок розташований на висоті 188 метрів над рівнем моря. Це на 68 метрів вище, аніж рівень міста. А у назві немає нічого таємного – «паланкою» називали дерев’яний паркан, який оточував твердиню.

Фото: Українська правда

У минулому замок слугував для охорони торгових та військово-стратегічних шляхів. Він витримав безліч облог та пережив не одного правителя. І, звісно ж, стіни фортеці чули чимало легенд.

В одній із таких йдеться про «коридор смерті» – спеціальну пастку, куди потрапляли нападники, яким вдавалося оминути крутий підйом та не загинути від стріл та куль. У цьому коридорі сходи буквально зникали під ногами, а на ворогів лилася гаряча смола. Наскільки це правдива історія – достеменно невідомо. Утім сьогодні замок Паланок – абсолютно безпечне і цікаве місце, яке дозволяє поринути в середньовічну епоху та на мить відчути себе правителем.

Як дістатися? У Мукачево добре розвинене залізничне сполучення, тож з багатьох обласних центрів доїхати можна без пересадок. 

Замок-палац Даховських – «відповідь» Софіївському парку

Фото: “То є Львів”

Над будівництвом замку, який нагадує англійські споруди епохи Середньовіччя, протягом століття працювали чотири покоління родини Даховських. Утім ім’я першого архітектора залишається невідомим. Натомість історики запевняють, що будівельні матеріали для палацу Даховські випускали на власному заводі. 

Існує легенда, що Даховські настільки обурилися словою Софіївського парку в Умані, що вирішили «переплюнути» Потоцьких та побудувати й собі щось особливе. Однак чи справді будівництвом керувала заздрість – загадка, як і всі легенди.

Читайте також: Подорожуй Україною: 8 найгарніших українських водоспадів

У радянські часи замок перетворили на табір для піонерів, згодом – на санаторій для багатіїв, пізніше – лікарню та склад. Всередині замок міг би вразити вас ще більше, ніж зовні. Зали для прийому гостей, балів, ігор, ванна, зимовий сад, величезні підвали та інші цікавинки. Утім лише міг би. Адже потрапити до палацу не можна: він залишається лише закритим. Хіба що вам пощастить натрапити на доброго охоронця. Тому, будуючи свій маршрут, подумайте, чи вам достатньо просто подивитися на палац.

Фото: “Україна Інкогніта”

Як дістатися? Замок-палац розташований у Черкаській області. Від обласного центру власною автівкою можна доїхати за три години. Або ж сідайте на рейсовий автобус до міста Монастирище. 

Замок князів Острозьких із шукачами скарбів

Мріяли колись побувати в резиденції князів? Тоді вам неодмінно варто відвідати замок Острозьких у Старокостянтинові. Споруду заклали і звели разом із усім містом, й у доволі стислі терміни.

Формальною причиною будівництва стала прогалина в оборонній системі волинських земель, які потерпали від татарських набігів. Замок розташували на вершині 20-метрового пагорба, тож звідси можна побачити практично все місто. А ще на території комплексу працює найдавніший музейний заклад Рівненщини – краєзнавчий музей. 

Звісно, куди ж без легенд? Одна з них – доволі сумна. Кажуть, що одна з власниць замку – Гальшка Острозька – кинулась з вежі замку через шлюб з чоловіком, якого не любила. Відтоді душа жінки блукає територією та плаче, шкодуючи про свій вчинок.

Фото: “Дримба”

Або ж ще одна легенда – про скарби. Туристам часто розповідають, що лише один день на рік із підземель замку можна почути стукіт. Це шукачі захованих під спорудою коштовностей, які потрапили в пастку й намагаються знайти вихід. І лише раз на рік їм випадає шанс визволитися та повернутися на землю. Однак щойно вони дістаються поверхні землі – день закінчується.

Як дістатися? Якщо будете вирушати зі столиці  – захопіть щось перекусити, адже маршруткою до Рівного вам доведеться проїхати десь 5 годин. А вже з центру Рівненщини до Острога пересідайте на іншу маршрутку, що курсує двічі на годину. 30 хвилин – і ви в Острозі.

Олеський замок – твердиня-музей

Його вважають одним із найдавніших замків України. А будівництво приписують правнуку Данила Галицького. Спочатку укріплення зводили як оборонну фортецю, та згодом споруда перетворилася на ренесансний палац.

Цікаво, що з усіх замків Львівської області саме за Олеський точилося найбільше боїв. Ця споруда неодноразово переходила під патронат нових правителів: завдяки мечу, коштовностям чи шлюбам. Утім така «популярність» не зашкодила твердині. А вже в грудні 1975 року тут відкрили перший «замковий» музей області. Сьогодні там зберігають майже 1500 мистецьких творів.

А ще внутрішнє подвір’я та приміщення Олеського замку точно здаватимуться знайомими тим, хто дивився стрічки «Вогнем і мечем» та «Три мушкетери».

Фото: “Моя Україна”

Як дістатися? Зі Львова сідайте на автобус до Бродів, який відправляється з АС-2 на вулиці Богдана Хмельницького. Своєю автівкою – обирайте трасу Чоп-Київ, відстань складає 75 км.

Теребовлянський замок

Фото: “ТІЦ”

Теребовлю вважають одним із найстаріших міст західної України. Перша писемна згадка про поселення датується 1097 роком. Утім на той час місто вже існувало та було центром Теребовлянського князівства.

Перший дерев’яний замок тут виник ще за правління Василька Теребовлянського – в ХІ столітті. Історики припускають, що його зруйнували орди хана Батия приблизно в 1241 році. Вже 1360 року польський король Казимир Великий почав зводити новий замок – цього разу мурований. Утім і його зруйнували набіги турків й татар.

Читайте також: Подорож під землю: 8 українських печер, які варто відвідати

1534 року замок реконструювали. Відтоді фортеця пережила щонайменше 15 татарських нападів та втратила оборонну міць. Так знову виникла потреба в будівництві нового, більш потужного і могутнього замку. На нього витратили 9 тисяч золотих. Замок мав три вежі, бійниці та важкодоступну браму. В’їзд охороняла східна вежа.

У 1648 році споруду захопили козаки гетьмана Богдана Хмельницького. Однак наступні облоги виявилися для них невдалими: фортеця витримала й капітулювала лише 1672 року, після нападу турків. 

Фото: “Збруч”

Найвідомішою стала оборона Теребовлі 1675 року. Тоді місто опинилося в епіцентрі польсько-турецької війни. Місто врятувала дружина коменданта Анна Дорота, яка викрила змовників та очолила захист поселення. 

Після Другої світової війни замок перебував у занепаді. Нове дихання споруда отримала лише 2008 року, потрапивши до складу Національного заповідника «Замки Тернопілля». Тепер це місце культурного відпочинку та туристичний осередок.

Як дістатися? Аби потрапити до замку, вам необхідно спочатку доїхати до Тернополя. Звідти автобусом дістатися до міста Теребовля. Відстань від обласного центру складає приблизно 30 кілометрів.

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі