Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Подорож під землю: 8 українських печер, які варто відвідати

Опубліковано

Хтось в погоні за враженнями стрибає з величезної висоти, а хтось спускається під землю та насолоджується красою та таємничістю печер. Спелеотуризм – це ще один варіант подорожувати Україною та відкривати для себе атмосферу підземель. В Україні, завдяки різноманітності рельєфу, налічується близько 1500 підземних утворень. Пропонуємо вам ознайомитись з найцікавішими. 

Печера Оптимістична

Як потрапити: с. Королівка, Тернопільська область

Це одна з найвідоміших печер, яку знають у всьому світі. Вона навіть занесена до Книги рекордів Гіннеса. А все тому, що є найдовшою в Євразії (протяжність 250 кілометрів) та друга за довжиною у світі. Прогулюючись по цій печері можна побачити не тільки гіпсову поверхню, а й підземний арт-музей і мінералогічний музей. Крім цього, тут є величезні кристали, химерні геликтиди, їжачки та троянди з кристалічних утворень.

Цікаво, що печера отримала свою назву тому, що шанси її першовідкривачів на успіх колеги-спелеологи оцінювали дуже низько – тому називали їх “оптимістами”. Якщо вам закортіло відвідати цю унікальну печеру, то це можливо лише зі спеціальним спорядженням та за попередньою домовленістю з досвідченим інструктором-спелеологом. Адже у таких довгих “коридорах” можна і заблукати. 

Антонієві печери

Як потрапити: м. Чернігів

Печерний комплекс ХІ-ХІХ століть на Болдиних горах у Чернігові був заснований Антонієм Печерським. Коли Антоній опинився в Чернігові, йому сподобалися місця на Болдиних горах. У ті неспокійні часи неперервних нападів ворожих племен у печерах ховалися, рятуючи життя. За Радянського союзу монастир на Болдиних горах закрили, але печери збереглись. Від 1967 року вони увійшли до складу історико-архітектурного заповідника “Стародавній Чернігів”.

У Антонієвих печерах цікаво подивитись на написи-графіті, які збереглись ще з середньовіччя. Зараз Антонієві печери є комплексом підземних приміщень і переходів загальною довжиною близько 350 м.

Печера Озерна

Як потрапити: Тернопільщина

Якщо ви хочете побачити справжні озера під землею – то варто відвідати саме цю печеру. Звідси і назва – Озерна. Протяжність коридорів печери близько 130 кілометрів, а третину всієї печери займають саме озера. 

Озерну відкрили місцеві жителі в 40-х роках, але і досі вона досліджується вченими. У печері було виявлено ікли, хребці та кінцівки тварин, яким, ймовірно 25-100 тисяч років. 

До речі, періодично Озерна затоплюється. Вона належить до числа найбільших печер у всьому світі.

Печера Млинки

Як потрапити: Чортківський район, Тернопільська область

Відвідування цієї печери – це справжній виклик, адже пересуватись по ній не легко: потрібно протискуватись крізь щілини, повзати на животі, перелазити через кам’яні брили та долати перешкоди. Тому, якщо ви націлені лише прогулятись та помилуватись красою підземелля – сюди їхати не варто. Млинки – для справжніх екстремалів та любителів адреналіну.

Загальна довжина печери — майже 48 кілометрів. Це гіпсова печера. У більшості її галерей стіни рясно вкрити гіпсовими кристалами різних розмірів, забарвлених у білий, жовтий, чорний та червоний кольори кристалічним снігом. Печера дуже волога, але має постійну температуру — 11 градусів

Кажуть, що на цих землях колись було Сарматське море. І тому печерні лабіринти утворились через тріщин на морському дні. Море висохло, а гіпсове лабіринтове дно залишилось. 

Печера Попелюшка

Як потрапити: с. Подвірне, Чернівецька область

Зайти в Україні, а вийти в Молдові без митниці та довгих черг. Печера Попелюшка розташована на території двох країн: вхід у Молдові с. Кріва, а основна підземна частина у недрах України поблизу с. Подвірного. 

Довжина розвіданих ходів печери сягає понад 91 кілометрів. Печера Попелюшка є третьою печерою у світі за довжиною. Відкрили це місце у 1977 році. Спочатку спелеологи не наважувалися досліджувати печеру, бо вхід у неї був дуже брудним. Звідси і назва. Але потім печеру затопило водою і перед дослідниками відкрились величезні підземні галереї. Тут знайшлися дивовижних розмірів та краси зали, незвичайний склад повітря та мінерали, походження яких швидше асоціюється з океанськими западинами. Всередині можна побачити незвичайні скульптури глини. Є навіть статуя самої попелюшки.

Печера Соледар

Як потрапити: м. Соледар, Донецька область

Не дивно, що у місті промислу солі є соляна печера Соледар. Колись у цих місцях “кипіла” робота з видобутку солі, а зараз печера стала масштабним туристичним об’єктом. Соляна шахта в місті Соледар, а точніше, під ним – це унікальне підприємство, яке займалося видобутком солі в Україні ще в XVI столітті. І ось тепер, під містом Соледар знаходиться величезний лабіринт із печер, загальна довжина якого складає 300 кілометрів. Та й висота печери вражає – 30 метрів( а це 9-ти поверхівка!).

У середині печер є чимало скульптур із солі. Тут стабільна температура +14 °C і особливий мікроклімат. Повітря, насичене мікрочастинками солі, має цілющий вплив на організм людини.

Сюди можна приїхати не тільки для оздоровлення та екскурсії, а й потрапити на міжнародний фестиваль “Соляна симфонія” та послухати чудові оперні голоси. 

Печера Атлантида

Як потрапити: с. Завалля, Хмельницька область

Ця печера схожа на казковий замок. Воно й не дивно – різнокольорові кристали утворюють квіти, зірки та бурульки, які відіграють всіма барвами веселки.

Атлантида – це незвичайної краси печера на річці Збруч. Її варто відвідати всім цінителям незвичайного та прекрасного, адже печеру вважають другою за красою у Європі.

Загальна протяжність – більше двох кілометрів. Печера має три окремі яруси, з’єднані ходами. Вся печера вкрита різнокольоровими кристалами, довжина яких може сягати аж 1,5 метра. Вхід в Атлантиду знаходиться на висоті 7 метрів над землею. У печері проводяться екскурсії. Поблизу входу розташована база хмельницького спелеоклубу “Атлантида”.

Печера Молочний камінь

Як потрапити: Тячівський район, Закарпатська область

Ця карстова печера в українських Карпатах оповита загадками. А все тому, що промивні насичені карбонати кальцію, у яких утворилася печера, мають біле забарвлення й нагадують молоко. Звідси і походить назва

Проте, за легендами колись на найближчі села до печери напала татарська орда, яка спалювала будинки та забирала мешканців в полон. Але деякі рятувались, ховаючись у печері. Татари охороняли вхід і чекали, коли знесилені від голоду люди почнуть виходити з печери. Однак, у печері з-під каменя потекла молочна вода, яка допомогла мешканцям не померти з голоду поки ворог не пішов геть.

Загальна довжина печери – 92 метра, об’єм – 63 квадратних метри. Молочний камінь входить до складу Карпатського біосферного заповідника, шукайте місцину на північ від села Велика Уголька.  

Суспільство

Дніпро приєднався до економічної платформи для бізнесу “Зроблено в Україні”

Опубліковано

Дніпро став ще одним містом, у якому була представлена економічна платформа “Зроблено в Україні”. Таку заяву зробив Президент України Володимир Зеленський.

Про це повідомляє пресслужба Володимира Зеленського у Telegram.

 Платформа має стати дієвим інструментом у розвитку українського бізнесу.

Загалом, програма «Зроблено в Україні» покликана налагодити ефективну співпрацю між державою і бізнесом та сприяти розвитку українських виробників.

Читайте також: Якою буде освіта у професійних ліцеях і як формуватимуть їхню мережу: у МОН дали відповідь

Нагадаємо, на програму «Зроблено в Україні» в бюджеті держави закладено рекордні за останній час понад 45 мільярдів гривень. З них для Буковини — 800 мільйонів гривень в рамках усіх програм. Чернівецька область входить у трійку регіонів за кількістю релокованого бізнесу, а показник частки переробної промисловості в області 11.9% – найвищий з 2012 року.

Фото: ОП

Читати далі

Суспільство

В Україні запрацював перший інтерактивний простір психосоціальної підтримки: де можна відвідати

Опубліковано

У Фастові запрацював перший в Україні інтерактивний простір «Час на себе» та простір психосоціальної підтримки «Дбаю про себе». Завдання обох – навчити людей піклуватися про свій фізичний та психічний стан.

Про це повідомляє Київська ОВА.

  • Простір «Час на себе» облаштований в парку «Європейський» і складається з трьох зон:
  • Інтерактивний «годинник дій» з ідеями щоденних звичок, які допоможуть кожному бути здоровими.
  • Зона фізичної активності із тренажером, спортивною лавкою та інструкцією для виконання фізичних вправ.
  • Зона психічного здоров’я із «ментальною лавкою» та QR-кодом, відсканувавши який можна послухати і виконати вправи для розслабленя та заспокоєння.

Читайте також: Українці створили гру про життя у харківському метро під час війни

Простір психосоціальної підтримки «Дбаю про себе» розташований у Фастівському центрі первинної медико-санітарної допомоги. Він має розширити доступ населення до послуг із психічного здоров’я.

Тут будуть індивідуальні консультації психолога, групові заняття для опанування навичок самодопомоги та подолання стресу, а також спеціалізована психотерапевтична допомога.

Нагадаємо, у Києві біля будинків облаштують пандуси.

Фото: КОВА

Читати далі

Суспільство

Біля університету Шевченка створили простір пам’яті про студентів

Опубліковано

У Парковій частині двору Головного навчального корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка створили “Місце Тиші” — простір пам’яті про загиблих за Україну студентів та курсантів вишу. 

Про це розповіли на сторінці навчального закладу. 

Біля Червоного корпусу університету Шевченка створили простір пам’яті про загиблих студентів: фото

Читайте також: Режисер фільму “20 Днів у Маріуполі” Мстислав Чернов привіз “Оскар” до Києва

Даний простір пам’яті формують висаджені туї та калини — до акції долучилися студенти, курсанти та викладачі КНУ. 

Біля Червоного корпусу університету Шевченка створили простір пам’яті про загиблих студентів: фото

Зелені насадження підібрали співробітники Ботсаду університету, а проєкт ландшафтного дизайну “Місця Тиші” розробили фахівці кафедри біології рослин спільно зі студентами освітньої програми “Ландшафтний дизайн та озеленення” Навчально-наукового центру “Інститут біології та медицини”.

Біля Червоного корпусу університету Шевченка створили простір пам’яті про загиблих студентів: фото

“Місце Тиші — простір пам’яті про університетську молодь, сильнішу за світ і вищу за життя у своєму прагненні України, пам’яті про “Користь, Честь і Славу” у найповнішому вияві, пам’яті й вдячності” — зазначили у дописі. 

Нагадаємо, Україна отримала від США модульні мости.

Фото: КНУ

Читати далі