

Суспільство
Короткометражний фільм-переможець фестивалю «Молодість» вийшов онлайн
На онлайн-платформі Takflix вийшла короткометражна стрічка режисерки Оксани Войтенко «Схрон», що стала переможцем кінофестивалю «Молодість» у 2020 році. Фільм доступний на усіх територіях з англійськими субтитрами.
Кінокартину можна переглянути за посиланням.
Сюжет фільму
«Схрон» – історична драма про УПА. Україна, 1946 рік. У криївці переховуються повстанці та вагітна жінка – дружина командира. Їх розшукує загін НКВД. Однак все не так просто – хтось із героїв приховує велику таємницю.
Головну роль у стрічці виконала Вероніка Шостак, яка також грала у «Брати. Остання сповідь» Вікторії Трофіменко та «Поводир» Олеся Саніна.
Сюжет «Схрону» частково заснований на реальних подіях 1946 року, які відбулися із провідником ОУН Станіславівщини Ярославом «Робертом» Мельником. Перед створенням стрічки режисерка Оксана Войтенко дослідила тему через записи служби безпеки УПА та спогади самих повстанців. Співавтором сценарію став Анатолій Соболевський, який брав участь у російсько-українській війні у складі добровольчого батальйону ОУН. Під час роботи над фільмом він допомагав із діалогами військових.
Читайте також: Як команда Української соціальної академії розвиває екосистему соціального підприємництва
Продюсерами стрічки були Юрій Мінзянов та Катерина Банах.

«Схрон» був номінований як найкращий короткометражний фільм на кінофестивалі «Кіноколо» 2020 та 5-ій Національній кінопремії «Золота дзиґа», а також став найкращим короткометражним фільмом Національної програми міжнародного кінофестивалю «Молодість».
Фільм знятий за підтримки Держкіно України.
Про тему кінокартини
В ексклюзивному коментарі ШоТам режисерка стрічки Оксана Войнтенко розповіла, що короткометражний фільм «Схрон» – це не «фільм про УПА». Принаймні, він так не задумувався.
«Ми не хотіли обмежуватися саме цією темою, а створити універсальну історію на матеріалі визвольної війни, яку вела Українська повстанська Армія. Універсальну історію на локальному історичному матеріалі. І це історія про вибір між ненавистю та любов’ю, про те, як перемогти і залишитися при цьому людиною. Не зважаючи на те, що знято на тему УПА вже досить багато українських фільмів, цей історичний період (з 1942-го до середини 1960-х років – період боротьби повстанців за незалежність України) не розкритий повноцінно ні в українському кіно, ні в культурі. Радянська і російська пропаганда ще дуже дієва. Лише нещодавно на державному рівні українців-учасників УПА прирівняли до українців-ветеранів Другої світової війни. Водночас майже всі попередні фільми про УПА приправлені такою порцією патріотизму, що їх дивитися і сприймати всерйоз дуже важко. Дуже часто їхні герої – не люди, а функції. Психологізмом та осмисленням теми виділяються два фільми, один з яких знятий ще за часів Радянської України – «Вишневі ночі» режисера Аркадія Микульського, та «Останній бункер» Вадима Іллєнка. Цікаво, що «Останній бункер» – екранізація повісті російського радянського письменника Леоніда Бородіна «Перед судом»», – розповіла режисерка.

Тема УПА і жінок у стрічці
«Тему УПА загалом і жінок у повстанській армії я вивчала переважно через спогади учасників тих подій. Спочатку спробувала працювати з історичним консультантом, але історика здивувало моє бажання зробити історію про пологи в схроні. Він вважав, що кіно треба робити про речі, які є типовими, а не винятковими. Мене це так вкурвило, що я взагалі вирішила більше не звертатися до істориків, вивчати матеріал самостійно. Звісно, було б краще все-таки підключити до роботи над фільмом історичного консультанта. Не буду брехати, з наукового погляду моє дослідження навіть дослідженням важко назвати. Адже спогади учасників подій не є історично об’єктивними. Це лише особисті враження, вони формуються специфічними обставинами, характером, світоглядом, навіть станом здоров’я автора спогадів. Але ці спогади дали мені можливість дізнатися багато цікавих побутових деталей. Спогади жінок були особливо на них багатими. Якщо спогади чоловіків, особливо командирів – дуже ідеологізовані, дуже категоричні (є ми – борці за свободу України, і вони – всі підступні вороги), переважно саме про факти, а жіночі спогади, або, трошки рідше, спогади рядових бійців, які не мали командирських посад, – про переживання, роздуми, емоції, розмови, побутові умови, стосунки між повстанцями».

«Не можна сказати, що в сценарій фільму покладено якісь конкретні події із спогадів жінок-підпільниць, швидше, вони задали точку зору авторської групи на тему УПА – не ідеологізовану, а людяну. Якщо я під час роботи над сценарієм представляла «жіночий погляд», то співавтор сценарію, ветеран російсько-української війни Анатолій Соболевський, – чоловічий. Він не тільки мав реальний бойовий досвід, але ще й родом із Франківщини, і його дід-прадід були повстанцями. Анатолій допомагав прописувати усі військові сцени не лише з погляду драматургії, але й елементарної логіки військової справи. Також допомагав прописувати діалоги героїв, щоб вони звучали «по-чоловічому», з характерними для чоловіків жартами. Потім діалоги ще й акторами під час репетицій дошліфовувалися, обживалися. Анатолій був присутній на майданчику під час зйомки екшен-сцен та допомагав акторам як військовий консультант: як правильно тримати рущницю, як її перезаряджати, як імітувати «віддачу» – бо зброя в нас була нестріляюча з міркувань безпеки».
Про розробку персонажів
«Майже всім героям я розробила докладні біографії, на сторінку-дві. На трьох героїв мене не вистачило. Але їх в нас аж одинадцять. Це були дуже детальні біографії, розкрити які повністю в нас не було хронометражу, але вони дали акторам відчуття справжності їхніх героїв. Більше всього шкодую, що не розкрили повністю героя Івана Потапова – хірурга з позивним «Професор». Найцікавіше, що цей герой був євреєм, і в УПА було досить багато євреїв, особливо серед лікарів. Ми хотіли цим героєм зруйнувати дуже потужний радянський міф, що упівці брали участь в геноциді євреїв. Але, на жаль, повноцінно цього героя не вдалося розкрити, під час монтажу цей нюанс, як і багато інших, скоротився».

Нагадаємо, вийшов трейлер військової драми «Схрон» про повстанську армію.
Фото: facebook.com/shron.short.
Суспільство

13-та бригада Нацгвардії «Хартія» провела ще одну інноваційну операцію на фронті — цього разу за участі наземного роботизованого комплексу.
Про це повідомили в соцмережах «Хартії».
Пораненого військовослужбовця за допомогою НРК евакуювали на відстань 12 км до точки зустрічі з медичною групою.
Операція відбулася на північ від Харкова в зоні відповідальності «Хартії» за участі батальйону оперативної підтримки.
Читайте також: ЗСУ посилюють оборону роботами-вогнеметниками українського виробництва
Раніше, наприкінці 2024 року, «Хартія» вже провела першу повністю роботизовану операцію без участі людей, використовуючи тільки наземні роботи та безпілотники. Хронологію цієї унікальної місії можна побачити у фільмі «Рух почався» на YouTube та стримінгових сервісах MEGOGO, SweetTV і Київстар ТБ.
Нагадуємо, що СБУ знищила російську РЛС і склади у Чорному морі (ВІДЕО).
Фото ілюстративне. Джерело: Міністерство оборони України
Суспільство

Служба безпеки України та Національна поліція відзначили нагородами двох підлітків з Кривого Рогу, які повідомили про спробу російських спецслужб їх завербувати.
Про це повідомили в СБУ.
За даними правоохоронців, представники фсб намагалися залучити юнаків 14 та 17 років до диверсійної діяльності — зокрема, до підпалів автомобілів Сил оборони України. Для цього їм надсилали інструкції та пропонували грошову винагороду. Підлітки не виконали завдання й передали інформацію українським спецслужбам.
Читайте також: Херсонські випускники масово проігнорували російський ЄГЕ


Факт спроби вербування зафіксували а межах інформаційної кампанії «Спали фсбшника». Отримана інформація дозволила ідентифікувати причетних осіб та зупинити спробу втілення диверсії.
Як повідомляє СБУ, з 2024 року правоохоронці викрили понад 600 осіб, які співпрацювали з ворогом. У відомстві українців закликають не ігнорувати підозрілі звернення в мережі та своєчасно повідомляти про можливі загрози.
Нагадуємо, що у Криму активісти вшанували жертв геноциду кримськотатарського народу (ФОТО).
Фото: Служба безпеки України
Суспільство

20 травня Європейський Союз офіційно ухвалив 17-й пакет санкцій проти Росії у відповідь на її агресію в Україні. Нові обмеження спрямовані на майже 200 суден так званого «тіньового флоту», які використовуються для обходу попередніх санкцій, а також на осіб і компанії, що підтримують російську військову машину та гібридні операції.
Про це повідомила голова європейської дипломатії Кая Каллас.
Цей пакет також включає заходи проти порушників прав людини та обмеження експорту товарів подвійного призначення, які можуть бути використані у військових цілях. Крім того, санкції торкнулися компаній з третіх країн, зокрема з Китаю та ОАЕ, які допомагали Росії обходити попередні обмеження.
Читайте також: Австралія почала процес передачі Україні танків Abrams
Голова європейської дипломатії Кая Каллас наголосила, що чим довше Росія продовжує війну, тим жорсткішою буде відповідь ЄС. Вона також зазначила, що вже розпочато роботу над 18-м пакетом санкцій, який може включати зниження цінової стелі на російську нафту до $50 за барель.
Окрім цього, нові санкції ухвалила також Велика Британія. Вони стосуються 100 обʼєктів у російському військовому, енергетичному та фінансовому секторах і осіб, причетних до інформаційної війни.
Нагадуємо, що Україна перейматиме в корейської компанії досвід екобудівництва доріг.
Фото: Unsplash