Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Комфортна енергоефективність. Як школи та садочки Жмеринки стають приємними для дітей і вчителів

Опубліковано

Додаткові ковдри для тихої години та уроки в куртках. Це не лише неприємні спогади сьогоднішніх 20-45-річних про осені та весни у навчальних закладах. Досі це реальність для багатьох дітей України. Чимало установ Жмеринки також мали цю проблему. Однак у місті змогли зробити будівлі садочків і шкіл теплими, супутно зекономивши більше 20% енергоресурсів.

Після різкого росту цін на енергоносії у 2000-х чимало українських міст були змушені значно урізати бюджети та оптимізувати витрати на утримання бюджетних будівель. Старі радянські електро- та тепломережі, помножені на «діряві» будівлі, забирали чимало коштів на обслуговування та оплату житлово-комунальних послуг. Ці кошти можна було б витратити на розвиток інфраструктури міст. Саме тому міста почали шукали можливостей зменшити витрати на оплату енергоносіїв.

Читайте також: Вигідне задоволення. Як Славутич перетворює витратну соціальну інфраструктуру на енергоефективну

Тодішня влада Жмеринки, як і більшість колег з усієї України, прагнула економії та бачила великий потенціал у поступовій модернізації міського господарства. І саме ініціатива Угода мерів щодо клімату та енергії, започаткована Європейською Комісією у 2008 році, відкривала можливості для такої масштабної модернізації. Її мета – скоротити викиди вуглекислого газу містами. До Угоди могли долучатися муніципалітети з усієї Європи.

2009 року учасником ініціативи стало місто Жмеринська. За декілька років тут підготували План дій сталого енергетичного розвитку до 2020 року. До цієї дати Жмеринка зобов’язувалася скоротити споживання енергії на 23%. Викиди СО2 від міста в атмосферу повинні були зменшитися на 21%.

Великі зміни малими кроками

Для досягнення цих цілей до Плану дій заклали більше 70 кроків. Серед них були ремонт систем водопостачання та електромереж, заміна світильників, оптимізація мережі громадського транспорту, сортування сміття та інше.

Готуючи цей документ управління економіки Жмеринської міської ради порахувало, що найбільше електрики та природного газу у місті витрачають промисловість та населення. Лише одна сфера, якою опікувалася міська рада, мала лідерство за втратами: бюджетні установи та опалювальні мережі найгірше у місті зберігали теплову енергію. Водночас саме будівлі комунальної власності споживали найбільше тепла у місті – більше 42% від загального обсягу.

Тому значна частка заходів Плану дій стосувалися цієї галузі: реконструкція систем опалення, заміна котлів, використання альтернативних джерел енергії та термомодернізація будівель. Команда управління економіки почала шукати зовнішніх джерел фінансування, щоби виконати ці завдання. Адже цього важко було досягти самими ресурсами місцевого бюджету, враховуючи його обмеженість. Принаймні, чимало заходів до 2020 року могли б не бути виконані повністю без зовнішньої допомоги.

– Ми брали участь у різних програмах енергомодернізації, реалізували маленькі проєкти. Але зрештою саме в рамках Угоди мерів Європейського Союзу отримали найбільше фінансування, – пригадує начальник управління економіки Жмеринської міської ради Анатолій Коновал.

У 2014 році Європейська Комісія оголосила конкурс демонстраційних проєктів серед учасників Угоди мерів із країн Східного партнерства ЄС. Міста могли подавати власні заявки на енергомодернізацію. А європейські партнери, у разі схвалення, були готові профінансувати до 80% витрат для їх втілення.

Читайте також: Як містечко на Івано-Франківщині здивувало Європу енергоефективними досягненнями

Враховуючи План дій сталого енергетичного розвитку, у Жмеринці вирішили розробити проєкт для заощадження теплової енергії. Міська рада провела попередній моніторинг її споживання комунальними закладами. Найгіршими виявилися два дитячих садочки (№3 та №4) та три школи (№2, №3 та №4). Управління економіки підготувало заявку на енергомодернізацію цих будівель.

– Рано чи пізно це довелося б зробити. Але фінансування повністю лягло б на міський бюджет. А так – з’явилася нагода реалізувати великий проєкт із залученням зовнішніх коштів. Замість одного об’єкта, ми могли покращити п’ять у співфінансуванні, – розповідає головна спеціалістка управління економіки Жмеринської міської ради Лариса Кузьміна.

Анатолій Коновал додає, що міська рада погодилася на значні витрати із свого бюджету для цього проєкту, адже ціна на енергоносії невпинно зростає. Також нарешті у міста з’явилася можливість зробити ці навчальні заклади комфортними для дітей та викладачів.

Заявку Жмеринки схвалили. У фінальній версії проєкту залишилася енергомодернізація двох дитячих садочків і двох шкіл. Його загальний бюджет – 913,7 тисяч євро. На момент схвалення заявки, у кінці 2014 року ця сума дорівнювала  майже 17,6 мільйонам гривень. Це трохи більше 11% бюджету Жмеринки на 2015 рік

Близько 80% усіх витрат, 727,6 тисяч євро, компенсував Європейський Союз, а 186,1 тисяч євро було профінансовано з бюджету Жмеринки. Зрештою міська рада взяла на себе фінансування енергомодернізації школи №2, яка не увійшла до демонстраційного проєкту.

Із декількох епох

– Нарешті все майже так, як треба. Коридори та класи отримали нові ремонти, стіни пофарбували у приємні кольори, як того вимагає Нова українська школа. Ще трохи просунемося – і закінчимо з опаленням, – Тамара Білан не приховує задоволення, проводячи екскурсію шкільними приміщеннями. Директорка жмеринської школи №3 каже, що її будівля стала сучасною лише протягом останніх 4-5 років.

Усе почалося, коли у всіх навчальних закладах міста провели енергоаудит. Третя школа виявилася однією із найгірших. Керівник проєкту «Energy Go: Впровадження плану дій сталого енергетичного розвитку Жмеринки» Євген Ткач каже, що ніколи не бачив будівлю із настільки неефективним споживанням тепла. Тут було одразу декілька серйозних проблем.

По-перше, сама школа складається із трьох будівель. Перша – зведена у 1912 році, друга – прибудована до неї у 1972 році, а третю – здали в експлуатацію у 1984 році. Товщина стін у першій будівлі становить 90 сантиметрів, а у другій – лише 40. Оскільки вони з’єднані, це створювало температурний дисбаланс.

– Подекуди в одній частині корпуса могло бути більше 25 градусів, коли в іншій – нижче 15,– каже Євген Ткач.

По-друге, виявилося, що система опалення цієї школи була в дуже поганому стані. За словами Євгена Ткача, коли до радіаторів підносили тепловізор, то пристрій не демонстрував підвищення температури. Фактично вони не гріли. За таких умов, навіть під час найбільш інтенсивного опалювання температура у класах могла залишатися на низькому рівні.

– Коли зрештою зрізали одну трубу, то побачили наскільки вона засмічена. Там не можна було пропхати голку, – розповідає Тамара Білан.

Протягом 2017-2018 років третя школа Жмеринки пройшла майже повну енергомодернізацію. Тут замінили дах, утеплили перекриття, встановили нові вікна, утеплили стіни, включно із цокольним поверхом. Також змонтували систему вентиляції з рекуперацією, яка контролює вологість у приміщеннях та вмикається автоматично.

Ремонт чи заміна системи опалення у цій школі, зважаючи на поганий стан, вимагали великих коштів. Демонстраційний проєкт не передбачав таких витрат. Однак зрештою влада Жмеринки знайшла фінанси для її поетапної заміни, враховуючи вже розпочаті зміни. Тепер тут потроху встановлюють нові батареї в рамках поточного ремонту.

– Але зміни відчутні і без повноцінної нової системи опалення. Навіть до завершення фасадних робіт, коли тільки утеплили стіни, у школі стабілізувалася температура – 20-21 градус. Раніше у багатьох класах була постійна волога, грибок. Більше року тому закінчилася модернізація – і більше року ми про це вже не згадуємо, – підсумовує Тамара Білан.

Її колега директор жмеринської школи №4 Михайло Бігун мав схожі проблеми. Заклад під його керівництвом має одну суцільну будівлю, частини якої зведені у різні роки: 1890, 1945 і 1990. Їхні стіни побудовані з різних матеріалів та мають різну товщину.

– У будь-якій старій великій будівлі є проблема: крайні точки, там, де найтонші стіни або найгірші батареї. Ми їх також мали. Що б не робили, гарантовано взимку декілька класів мерзли через це. Більше року тому утеплили будівлю. Тепер проблеми крайніх точок немає, вся будівля однаково тепла, – пояснює Михайло Бігун.

У школі №4 також замінили дах і вікна, утеплили стіни та цокольний поверх, встановили рекупераційну систему. Тепер мінімальна температура тут – 20-22 градуси. Незалежно від того, чи це опалювальний сезон, чи ні.

– Інколи буває надто спекотно. То я телефоную енергоменеджерам, прошу, щоби в котельні трохи зменшили опалення. Але там кажуть, що не можуть опуститися нижче мінімальних показників опалення. Маємо терпіти, – жартує Михайло Бігун.

Читайте також: Зекономити на опаленні вдвічі! Як це вдалось Вознесенську?

Грілки, «дуйки» та масові хвороби – в минулому

Сусідом жмеринської школи №3 є інший навчальний заклад – дитячий садочок №3 «Веселка». Вони навіть мають спільну котельню. А раніше ще й мали дуже схожі проблеми.

– Пляшками із гарячою водою ми прогрівали постелі дітям перед тихою годиною. Батьки приносили обігрівачі. Ми вмикали «дуйки», щоби хоч якось полегшити перебування дітей тут, – пригадує заступниця директорки садочка Галина Костюченко.

Цей заклад мав найгірші показники у місті за параметрами енергоефективності. У деяких групах температура інколи опускалася до 12-13 градусів. Панельні стіни та старі дерев’яні вікна зовсім не зберігали тепло. Тож навіть висока інтенсивність опалення не надто виправляла ситуацію. За словами Галини Костюченко, раніше у садочку була висока захворюваність: близько 12% дітей за рік один чи декілька разів не відвідували заклад через застуду.

Тому цей садочок потрапив до демонстраційного проєкту Угоди мерів. Тут замінили систему опалення, утеплили перекриття, фасад, цокольний поверх і фундамент, встановили сучасні вікна, змонтували нову вентиляцію та рекупераційну систему. Увесь персонал садочка навчили користуватися новим обладнанням.

У рамках проєкту тут також замінили систему опалення. Заклад тепер має індивідуальний тепловий пункт, що автоматично визначає необхідну інтенсивність опалювання будівлі. Також цей дитячий садочок отримав нову мережу водовідведення. Виконання проєкту стимулювало міську раду виділити кошти для внутрішнього ремонту будівлі.

– Утеплення цокольного поверху дозволило перевести сюди всі адміністративні кабінети. Тож тепер замість 6 груп, ми маємо 10. І захворюваність за рік впала до 4%. Дітям дуже тепло: температура ніколи не опускається нижче 20 градусів, – резюмує Галина Костюченко.

Зрештою коштами міської ради осучаснили котельню, що опалює третю школу і третій садочок. Тут замінили котел. Тепер для спалювання використовують не газ, а альтернативне джерело енергії – деревину.

Інший садочок, який енергомодернізували в рамках проєкту Угоди мерів – №4. Його будівля мала дещо кращі показники, ніж ДНЗ №3. Але і він мав суттєву проблему, яку допоміг виправити демонстраційний проєкт.

Поряд із четвертим садочка розташовано котельню, що опалює декілька навчальних закладів. Але таке сусідство не допомагало. У тих спорудах, що розташовані далі від котельні, було значно тепліше, ніж у сусіднього із нею дитячого садочка.

Проблему частково вирішили, коли у садочку встановили нову систему опалення та терморегуляції – це зробили власними силами, ще до участі в конкурсі проєктів Угоди мерів. Тут стало значно тепліше. Однак під час моніторингу енергоспоживання команда демонстраційного проєкту зафіксувала значні втрати тепла. Виявилося, що будівля могла б бути значно теплішою, а витрати на її опалення – дещо меншими.

– Закладу 75 років, стіни тут тонкі. Коли починався опалювальний сезон, ми не відчували дискомфорту. Але проблеми були восени та навесні, коли на вулиці було холодно, а опалення ще чи вже не було. Завжди використовували додаткові ковдри та обігрівачі, – розповідає директорка дитячого садочка №4 Світлана Сьомаш.

У цьому закладі так само замінили дах, утеплили фасад, перекриття та фундамент, встановили нову вентиляцію. Тепер навіть без опалення тут стабільна температура на рівні 20 градусів.

Не лише стіни

Реалізація демонстраційного проєкту Угоди мерів у Жмеринці не обмежилася енергомодернізацією чотирьох навчальних закладів. Анатолій Коновал каже, що вона змінила підхід міської ради до роботи з інфраструктурою міста і продовжує змінювати свідомість містян.

– Коли ми почали реалізувати проєкт, то закупили програму «Енергобаланс». Стали аналізувати споживання усіх енергоносіїв (вода, електрика, тепло, газ) в усіх бюджетних установах. Тепер робимо це постійно і бачимо, де у нас проблеми з енергоспоживанням, – говорить Анатолій Коновал. За його словами, відділ економіки Жмеринської міської ради вже готує проєкти для модернізації інших проблемних будівель, що перебувають у комунальній власності.

Що ж до шкіл №3 і №4, а також дитячих садочків №3 і №4, то зміни від енергомодернізації стали помітними вже в перший же опалювальний сезон – 2018/2019 років. За звітом відділу економіки, під час нього сукупно у цих закладах спожили на 20,7% теплової енергії менше, ніж під час попереднього опалювального сезону. Тобто міська рада для їх утримання зекономила близько 426 тисяч гривень. Викиди СО2 від опалювання цих установ скоротилися на 31%.

Читайте також: Як Нововолинськ відмовляється від вугілля і стає енергетично незалежним

Тепер до Жмеринської міської ради дедалі активніше звертаються керівники інших навчальних закладів із проханням виділити кошти для утеплення чи включити їхні установи в інші термомодернізаційні проєкти. Так само дедалі більше містян користуються державною програмою «Теплі кредити» для енергетичного удосконалення своїх осель.

Тим часом Жмеринка працює над новими енергоощадними цілями. Місто подовжило своє членство в Угоді мерів щодо клімату та енергії до 2030 року.

Автор  Михайло Драпак.

Суспільство

Причина №26, чому варто підтримати #ШоТам: ми розповідаємо про любов, яка надихає на успіх

Опубліковано

“Любов може все”, – кажуть класики, а герої  #ШоТам своїм прикладом це підтверджують. А ми у своїх матеріалах показуємо, що рушійна сила любові здатна змінити життя усіх навколо. Ми розповідаємо не тільки про успішні бізнес-кейси українців, а й історії, які переконують, що все в країні буде добре, якщо є така любов.

Якщо ти читаєш нас і поділяєш наші цінності – підтримай #ШоТам за цим посиланням. Завдяки такій підтримці ми продовжимо розповідати історії українців, яких кохання привело до успіху.

Читайте також: Причина №25, чому варто підтримати #ШоТам: ми розповідаємо вам про нову, чесну еліту

Неймовірні герої наших публікацій показують, що любов може допомогти подолати хворобу чи повернутися живим з полону і пережити жахи війни. Вона надихає знайти своє покликання чи відкрити успішний бізнес. Допомагає розвиватися самому і тим, хто поруч.

Олена Ярошенко поєднує серця військових і волонтерів навіть на передовій та безкоштовно влаштовує весілля. Усе організувати може навіть за один день!

Вадим Ушаков втрапив під обстріли, коли боронив країну, та втратив здатність ходити і говорити. Та  його дівчина Олена не покинула своє кохання та щодня нагадує Вадиму – йому є заради кого боротися за своє життя!

Герой України “Сумрак” – Ігор Гордійчук отримав страшні поранення та майже втратив здатність ходити. Проте сила та підтримка його дружини Тетяни зробила неймовірне і чоловік одужав.

Жінка героя

Поділіться цим відео! ❤️Часто за звитягами сильних чоловіків стоять їхні ще більш сильні жінки! 🎖️🎖️🎖️А якщо це ще й стосується українок… 👩💪🇺🇦Більше надихайчого тут – https://shotam.info/#шотам #Україна #АТО #герої

Geplaatst door ШоТам? op Donderdag 25 januari 2018

Олександр Попруженко врятував 15 бійців, накривши власним тілом гранату,  але назавжди втратив зір. Та зараз він пробігає марафони, попри купу уламків у тілі. Від страшної депресії його врятувала Власта – дівчина сама дізналась про вчинок хлопця і прийшла допомогти. І зараз разом вони пробігають марафони – вже як чоловік та дружина.

Наш бігун

Повністю незрячий український військовий пробіжить марафон у США. Лейтенант Олександр Попруженко втратив зір, коли закрив своїм тілом гранату, і врятував 15 новобранців.Більше надихаючого тут – https://shotam.info/#шотам #герої_України #АТО

Geplaatst door ШоТам? op Maandag 13 augustus 2018

А ще можете познайомитись з українськими інста-парами та їхніми неймовірними історіями любові. Найголовніше, що їх об’єднує – це Інстаграм та тисячі підписників, які стежать за їх стосунками, неначе в серіалі.

Любов підштовхнула подружжя з Донецька Майю та Кирила створити дитячу постільну білизну, що говорить.

А Ігорю Сапожникову, який потрапив у полон “ДНР”, любов допомогла повернутися додому. Довгих 28 місяців він жив у жахливих умовах та розлуці зі своєю дівчиною. Аж 27 грудня 2017 року він повернувся і вони з коханою відкрили пікантний бізнес.

Читати далі

Суспільство

У Києві запланували реконструкцію та створення нових бульварів

Опубліковано

У Києві планують створити нові бульвари та реконструювати уже наявні. Це передбачається Проєктом Генерального плану столиці, повідомили в комунальній організації «Київгенплан».

Де з’являться бульвари?

Перелік вулиць, де передбачено реконструювати або створити нові бульвари: просп. Голосіївський, просп. Любомира Гузара, просп. Перемоги, вул. Щусєва, вул. Вишгородська, вул. Кирилівська, вул. Богатирська, вул. Оноре де Бальзака, вул. Маяковського, вул. Харківське шосе, просп. Оболонський, просп. Р. Шухевича, просп. Броварський, просп. Соборності, просп. Ю. Гагаріна, просп. Бажана, б-р Перова.

Загалом проєктанти запропонували цілу низку заходів із упорядкування зелених насаджень обмеженого (на територіях громадських і житлових будинків, шкіл, дитячих установ, вищих та середніх спеціальних навчальних закладів, профтехучилищ, закладів охорони здоров’я, промислових підприємств тощо) та спеціального (уздовж транспортних магістралей і вулиць, на ділянках санітарно-захисних зон довкола промислових підприємств) призначення.

Читайте також: У Києві в парку “Радунка” почався капремонт – що там зроблять?

Захистять від шуму дерева

Зокрема, заплановані інвентаризація та реконструкція вуличних насаджень, що перебувають у незадовільному санітарному стані, зі створенням біологічно стійких та ефективних шумозахисних зелених насаджень на площі 150 га.

«Для шумозахисних насаджень повинні добиратися такі породи дерев і чагарників, що стійкі до тривалих шумових впливів, швидко ростуть, є димогазостійкими, мають густу крону, широке листя і низький штамб (нижню ділянку стовбура від кореневої шийки до перших гілок), – пояснив головний інженер проєкту Генплану Києва Ігор Соболєв. – Найбільш ефективні в шумозахисті багатоярусні насадження, коли крони знаходяться на різній висоті. Спеціальні смуги зелених насаджень мають комплексний характер захисної дії – захист від шуму і вихлопних газів автотранспорту; абсорбцію пилу та інших шкідливостей, що забруднюють повітря; покращення мікрокліматичних показників міського середовища; позитивну психологічну та естетичну дію на мешканців. Усе це значно підвищує соціальну значимість озеленення як містобудівного засобу шумозахисту».

Крім того, проєктом Генплану Києва намічено створити ефективні шумозахисні насадження уздовж залізниці (шириною 25-30 м) для зменшення впливу шуму на територію житлової забудови та формування екологічного коридору в межах міста.

Фото: igotoworld.com

Читати далі

Суспільство

На Херсонщині створять унікальний ландшафтний парк “Долина Курганів”

Опубліковано

На Херсонщині взялися за збереження унікальних територій області. Тут офіційно створять регіональний ландшафтний парк “Долина Курганів”, повідомляє пресслужба ОДА.

“Долина Курганів” – це єдине місце в Україні, де можна, ставши на один курган, побачити десятки інших навкруги. 

“Цього року в  квітні були розорані ділянки цілинного степу в межах проєктованого регіонального ландшафтного парку «Долина курганів». Це недопустимо, і гадаю, що потрібно притягнути до відповідальності осіб, причетних до цього. Це злочинна недбалість, яка має бути покарана”, – наголосив перший заступник голови облдержадміністрації Дмитро Бутрій.

Читайте також: На Херсонщині відновлюють музей-садибу Остапа Вишні

У чому унікальність курганів?

Про унікальність “Долини Курганів” розповів доктор біологічних наук Херсонського державного університету Іван Мойсієнко, який з 2015 року займається дослідженням цієї місцевості. 

“У нашій країні багато курганів, але вони розташовані в полях. У чому ж особливість “Долини курганів”? Історично склалося, що кургани знаходяться саме в степовій місцевості. Тому такий ландшафт – коли кургани в степу – унікальний для України. Також у цій місцевості чимале розмаїття унікальної флори та фауни. На мою думку, ця територія однозначно має бути збережена”, – зазначив Іван Мойсієнко. 

Тож з метою збереження цінної природної території, запроєктованої під створення РЛП «Долина курганів», вирішили якомога швидше завершити офіційне оформлення регіонального ландшафтного парку.

Фото: lifeimg.pravda.com

Читати далі

Суспільство

В Одесі встановлюють підземні контейнери для сміття (ФОТО)

Опубліковано

В Одесі облаштовують підземні контейнери для сміття. На сьогодні на Приморському бульварі в 3-х місцях встановлено 8 таких контейнерів, повідомляє пресслужба міськради.

Зазначається, що до цього проєкту місто йшло не один рік. Спочатку був вивчений європейський досвід, а також особливості збору і вивезення твердих побутових відходів (ТПВ) в Одесі.

Чим особливі контейнери?

Нові підземні контейнери, на відміну від німецьких аналогів, мають гідравлічну систему підйому і не потребують підключення до електропостачання, що дозволяє встановлювати їх у будь-якому місці і в короткі терміни. 

Читайте також: На сміттєвому полігоні Київщини встановлять систему нейтралізаторів запаху

Конструкція контейнерів дозволяє спорожняти їх, використовуючи наявні у компаній, що вивозять сміття, сміттєвози.

Як користуватись?

Для споживача залишаються видимими тільки сміттєзбірники, які зовні нагадують урну. Зверху сміттєзбірник накритий кришкою, що відкривається за допомогою педалі. Його горловина не дозволяє скидати сюди великі побутові відходи.

Відповідне маркування і можливість зміни розміру отвору сміттєзбірника дозволяє реалізувати систему роздільного збору сміття, а сама конструкція – застосовувати різні опції. Наприклад, за бажанням споживачів на кришку може бути встановлений замок, що відкривається за допомогою чіпа; GPS-датчики будуть сигналізувати про заповнення контейнера, також можливе встановлення системи пожежогасіння та ін. 

Як зазначили у міськраді, пілотний проєкт реалізований за позабюджетні кошти.

Читати далі

Суспільство

Для українських ветеранів запустили власний чат-бот: що він вміє

Опубліковано

В Україні з’явився новий новий сервіс для ветеранів — власний чат-бот. Його створило Міністерство у справах ветеранів. Про це повідомляє пресслужба відомства.

“Такий сервіс дуже добре зарекомендував себе, як швидкий інструмент для оперативного доступу до цільової інформації”, – йдеться у повідомленні.

Він знаходиться на базі facebook messenger (https://cutt.ly/8o9IDOZ) та telegram (@minveteraniv_bot).

Як він працює?

Як розповіли у міністерстві, чат-бот працює 24/7 без вихідних та повністю безкоштовний.

За допомогою цього бота ветеран може вирішити ряд проблем та отримати відповіді на актуальні питання без допомоги сторонньої особи. Наразі на стадії тестування вже підключено цілий спектр питань: як відбувається процес надання статусів, яким чином відбувається медична, психологічна та професійна реабілітація, якими пільгами та знижками і за яких умов може користуватися ветеран, хто може претендувати на отримання житла та землі, та інші.

Читайте також: У Хмельницькому планують побудувати 1000 квартир для військових

Чат-бот розробили на основі нейромереж та технологій машинного навчання, тому обіцяють, що кожне звернення до цього сервісу допоможе краще зрозуміти проблеми ветерана і підвищувати ефективність надання допомоги.

Фото: 5.ua

Читати далі

Суспільство

В Україні відновлять 100 історико-культурних пам’яток

Опубліковано

В Україні анонсували національний проєкт «Велике будівництво», в рамках якого планують відновити 100 культурних об’єктів. Про це повідомили у Мінкульті.

«Вперше за 30 років незалежності ми реально зможемо відновити історико-культурну спадщину. Яка, подекуди, в критичному стані – занедбана й напівзруйнована. Та ці об’єкти є кодом нашої нації. Збереження їхньої автентичності і духу – наша відповідальність, наповнення новим змістом – наш обов’язок перед наступними поколіннями», — йдеться у повідомленні.

Проєкт дозволить забезпечити сталий розвиток територій громад та сприятиме створенню нових  туристичних маршрутів, адже відновлені пам’ятки мають стати місцевими атракціями.

Які пам’ятки відновлять?

Проєкт буде презентований найближчим часом та вже готовий до розгляду міністерствами. До переліку об’єктів, що підлягають відновленню, «увійдуть об’єкти, які об’єднають всю країну».

Зокрема, це Національний художній музей України в Києві, Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М. В. Лисенка, Палац Потоцьких у Одесі, Бережанський замок на Тернопільщині та Палац Підгорецького замку на Львівщині, Національний заповідник «Хортиця» та Музей історії запорозького козацтва у Запорізькій області.

Фото: discover.ua

Читати далі
Реклама
Економіка31 хв. тому

Харківський тракторний завод презентував новинки техніки (ВІДЕО)

Суспільство1 годину тому

Причина №26, чому варто підтримати #ШоТам: ми розповідаємо про любов, яка надихає на успіх

Економіка1 годину тому

Житомирський фермер організував успішний бізнес з вирощування лохини (ВІДЕО)

Економіка2 години тому

Що відомо про будівництво сміттєпереробного заводу в Кам’янці-Подільському: подробиці

Економіка3 години тому

У сучасну автоматизовану ферму на Житомирщині інвестували 160 млн грн

Суспільство3 години тому

У Києві запланували реконструкцію та створення нових бульварів

Суспільство3 години тому

На Херсонщині створять унікальний ландшафтний парк “Долина Курганів”

Суспільство4 години тому

В Одесі встановлюють підземні контейнери для сміття (ФОТО)

Технології5 години тому

В Україні тестово запустили електронні лікарняні

Економіка5 години тому

Під Києвом виписали рекордний штраф за перевантажену фуру (ФОТО)

Суспільство6 години тому

Для українських ветеранів запустили власний чат-бот: що він вміє

Економіка6 години тому

Норвежці побудують на Запоріжжі найбільший в Європі вітропарк

Суспільство7 години тому

В Україні відновлять 100 історико-культурних пам’яток

Суспільство8 години тому

Де провести вихідні? Ви точно не чули про ці 7 місць поблизу Львова

Суспільство15 години тому

Українські спецвійська відпрацювали пошук катапультованих пілотів (ФОТО)

Суспільство5 днів тому

Бабуся розмалювала хатину на згадку про свого чоловіка (ВІДЕО)

Суспільство5 днів тому

Як Джуда зі США став українським блогером Юрою з Коломиї (ВІДЕО)

Суспільство5 днів тому

Як два куми зі Львова створили бренд “Шкварка” (ВІДЕО)

Суспільство5 днів тому

Програміст покинув Європу, щоб робити медові вина в Україні (ВІДЕО)

Суспільство5 днів тому

Як херсонка створює картини на дверях під’їздів (ВІДЕО)

Суспільство5 днів тому

Сімейний лікар на Черкащині отримує зарплату як в айтішника (ВІДЕО)

Суспільство6 днів тому

5-річна гуцулка викладає китайську мову (ВІДЕО)

Суспільство6 днів тому

Киянин створив екологічну лампу-конструктор (ВІДЕО)

Суспільство6 днів тому

Бізнес завдяки травмі: вінничани заснували популярний бренд спортивних костюмів (ВІДЕО)

Суспільство6 днів тому

Як про українську акторку із синдромом Дауна дізнався весь світ (ВІДЕО)

Суспільство6 днів тому

В Харкові розробили і почали виробництво одного із найпопулярніших у світі “захисних шоломів” (ВІДЕО)

Суспільство6 днів тому

Історія сільського лікаря з Дніпропетровщини, який заробляє близько 20 тис. грн на місяць (ВІДЕО)

Суспільство7 днів тому

Гідна зарплата і достойні умови праці: як працює медреформа в Червонограді (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Як українські медики перетворюють захисні костюми на вишиванки (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Мистецтво з брухту: як на Запоріжжі механік робить звірів із запчастин (ВІДЕО)

Реклама

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.