Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Комфортна енергоефективність. Як школи та садочки Жмеринки стають приємними для дітей і вчителів

13.02.2020

Додаткові ковдри для тихої години та уроки в куртках. Це не лише неприємні спогади сьогоднішніх 20-45-річних про осені та весни у навчальних закладах. Досі це реальність для багатьох дітей України. Чимало установ Жмеринки також мали цю проблему. Однак у місті змогли зробити будівлі садочків і шкіл теплими, супутно зекономивши більше 20% енергоресурсів.

Після різкого росту цін на енергоносії у 2000-х чимало українських міст були змушені значно урізати бюджети та оптимізувати витрати на утримання бюджетних будівель. Старі радянські електро- та тепломережі, помножені на «діряві» будівлі, забирали чимало коштів на обслуговування та оплату житлово-комунальних послуг. Ці кошти можна було б витратити на розвиток інфраструктури міст. Саме тому міста почали шукали можливостей зменшити витрати на оплату енергоносіїв.

Читайте також: Вигідне задоволення. Як Славутич перетворює витратну соціальну інфраструктуру на енергоефективну

Тодішня влада Жмеринки, як і більшість колег з усієї України, прагнула економії та бачила великий потенціал у поступовій модернізації міського господарства. І саме ініціатива Угода мерів щодо клімату та енергії, започаткована Європейською Комісією у 2008 році, відкривала можливості для такої масштабної модернізації. Її мета – скоротити викиди вуглекислого газу містами. До Угоди могли долучатися муніципалітети з усієї Європи.

2009 року учасником ініціативи стало місто Жмеринська. За декілька років тут підготували План дій сталого енергетичного розвитку до 2020 року. До цієї дати Жмеринка зобов’язувалася скоротити споживання енергії на 23%. Викиди СО2 від міста в атмосферу повинні були зменшитися на 21%.

Великі зміни малими кроками

Для досягнення цих цілей до Плану дій заклали більше 70 кроків. Серед них були ремонт систем водопостачання та електромереж, заміна світильників, оптимізація мережі громадського транспорту, сортування сміття та інше.

Готуючи цей документ управління економіки Жмеринської міської ради порахувало, що найбільше електрики та природного газу у місті витрачають промисловість та населення. Лише одна сфера, якою опікувалася міська рада, мала лідерство за втратами: бюджетні установи та опалювальні мережі найгірше у місті зберігали теплову енергію. Водночас саме будівлі комунальної власності споживали найбільше тепла у місті – більше 42% від загального обсягу.

Тому значна частка заходів Плану дій стосувалися цієї галузі: реконструкція систем опалення, заміна котлів, використання альтернативних джерел енергії та термомодернізація будівель. Команда управління економіки почала шукати зовнішніх джерел фінансування, щоби виконати ці завдання. Адже цього важко було досягти самими ресурсами місцевого бюджету, враховуючи його обмеженість. Принаймні, чимало заходів до 2020 року могли б не бути виконані повністю без зовнішньої допомоги.

– Ми брали участь у різних програмах енергомодернізації, реалізували маленькі проєкти. Але зрештою саме в рамках Угоди мерів Європейського Союзу отримали найбільше фінансування, – пригадує начальник управління економіки Жмеринської міської ради Анатолій Коновал.

У 2014 році Європейська Комісія оголосила конкурс демонстраційних проєктів серед учасників Угоди мерів із країн Східного партнерства ЄС. Міста могли подавати власні заявки на енергомодернізацію. А європейські партнери, у разі схвалення, були готові профінансувати до 80% витрат для їх втілення.

Читайте також: Як містечко на Івано-Франківщині здивувало Європу енергоефективними досягненнями

Враховуючи План дій сталого енергетичного розвитку, у Жмеринці вирішили розробити проєкт для заощадження теплової енергії. Міська рада провела попередній моніторинг її споживання комунальними закладами. Найгіршими виявилися два дитячих садочки (№3 та №4) та три школи (№2, №3 та №4). Управління економіки підготувало заявку на енергомодернізацію цих будівель.

– Рано чи пізно це довелося б зробити. Але фінансування повністю лягло б на міський бюджет. А так – з’явилася нагода реалізувати великий проєкт із залученням зовнішніх коштів. Замість одного об’єкта, ми могли покращити п’ять у співфінансуванні, – розповідає головна спеціалістка управління економіки Жмеринської міської ради Лариса Кузьміна.

Анатолій Коновал додає, що міська рада погодилася на значні витрати із свого бюджету для цього проєкту, адже ціна на енергоносії невпинно зростає. Також нарешті у міста з’явилася можливість зробити ці навчальні заклади комфортними для дітей та викладачів.

Заявку Жмеринки схвалили. У фінальній версії проєкту залишилася енергомодернізація двох дитячих садочків і двох шкіл. Його загальний бюджет – 913,7 тисяч євро. На момент схвалення заявки, у кінці 2014 року ця сума дорівнювала  майже 17,6 мільйонам гривень. Це трохи більше 11% бюджету Жмеринки на 2015 рік

Близько 80% усіх витрат, 727,6 тисяч євро, компенсував Європейський Союз, а 186,1 тисяч євро було профінансовано з бюджету Жмеринки. Зрештою міська рада взяла на себе фінансування енергомодернізації школи №2, яка не увійшла до демонстраційного проєкту.

Із декількох епох

– Нарешті все майже так, як треба. Коридори та класи отримали нові ремонти, стіни пофарбували у приємні кольори, як того вимагає Нова українська школа. Ще трохи просунемося – і закінчимо з опаленням, – Тамара Білан не приховує задоволення, проводячи екскурсію шкільними приміщеннями. Директорка жмеринської школи №3 каже, що її будівля стала сучасною лише протягом останніх 4-5 років.

Усе почалося, коли у всіх навчальних закладах міста провели енергоаудит. Третя школа виявилася однією із найгірших. Керівник проєкту «Energy Go: Впровадження плану дій сталого енергетичного розвитку Жмеринки» Євген Ткач каже, що ніколи не бачив будівлю із настільки неефективним споживанням тепла. Тут було одразу декілька серйозних проблем.

По-перше, сама школа складається із трьох будівель. Перша – зведена у 1912 році, друга – прибудована до неї у 1972 році, а третю – здали в експлуатацію у 1984 році. Товщина стін у першій будівлі становить 90 сантиметрів, а у другій – лише 40. Оскільки вони з’єднані, це створювало температурний дисбаланс.

– Подекуди в одній частині корпуса могло бути більше 25 градусів, коли в іншій – нижче 15,– каже Євген Ткач.

По-друге, виявилося, що система опалення цієї школи була в дуже поганому стані. За словами Євгена Ткача, коли до радіаторів підносили тепловізор, то пристрій не демонстрував підвищення температури. Фактично вони не гріли. За таких умов, навіть під час найбільш інтенсивного опалювання температура у класах могла залишатися на низькому рівні.

– Коли зрештою зрізали одну трубу, то побачили наскільки вона засмічена. Там не можна було пропхати голку, – розповідає Тамара Білан.

Протягом 2017-2018 років третя школа Жмеринки пройшла майже повну енергомодернізацію. Тут замінили дах, утеплили перекриття, встановили нові вікна, утеплили стіни, включно із цокольним поверхом. Також змонтували систему вентиляції з рекуперацією, яка контролює вологість у приміщеннях та вмикається автоматично.

Ремонт чи заміна системи опалення у цій школі, зважаючи на поганий стан, вимагали великих коштів. Демонстраційний проєкт не передбачав таких витрат. Однак зрештою влада Жмеринки знайшла фінанси для її поетапної заміни, враховуючи вже розпочаті зміни. Тепер тут потроху встановлюють нові батареї в рамках поточного ремонту.

– Але зміни відчутні і без повноцінної нової системи опалення. Навіть до завершення фасадних робіт, коли тільки утеплили стіни, у школі стабілізувалася температура – 20-21 градус. Раніше у багатьох класах була постійна волога, грибок. Більше року тому закінчилася модернізація – і більше року ми про це вже не згадуємо, – підсумовує Тамара Білан.

Її колега директор жмеринської школи №4 Михайло Бігун мав схожі проблеми. Заклад під його керівництвом має одну суцільну будівлю, частини якої зведені у різні роки: 1890, 1945 і 1990. Їхні стіни побудовані з різних матеріалів та мають різну товщину.

– У будь-якій старій великій будівлі є проблема: крайні точки, там, де найтонші стіни або найгірші батареї. Ми їх також мали. Що б не робили, гарантовано взимку декілька класів мерзли через це. Більше року тому утеплили будівлю. Тепер проблеми крайніх точок немає, вся будівля однаково тепла, – пояснює Михайло Бігун.

У школі №4 також замінили дах і вікна, утеплили стіни та цокольний поверх, встановили рекупераційну систему. Тепер мінімальна температура тут – 20-22 градуси. Незалежно від того, чи це опалювальний сезон, чи ні.

– Інколи буває надто спекотно. То я телефоную енергоменеджерам, прошу, щоби в котельні трохи зменшили опалення. Але там кажуть, що не можуть опуститися нижче мінімальних показників опалення. Маємо терпіти, – жартує Михайло Бігун.

Читайте також: Зекономити на опаленні вдвічі! Як це вдалось Вознесенську?

Грілки, «дуйки» та масові хвороби – в минулому

Сусідом жмеринської школи №3 є інший навчальний заклад – дитячий садочок №3 «Веселка». Вони навіть мають спільну котельню. А раніше ще й мали дуже схожі проблеми.

– Пляшками із гарячою водою ми прогрівали постелі дітям перед тихою годиною. Батьки приносили обігрівачі. Ми вмикали «дуйки», щоби хоч якось полегшити перебування дітей тут, – пригадує заступниця директорки садочка Галина Костюченко.

Цей заклад мав найгірші показники у місті за параметрами енергоефективності. У деяких групах температура інколи опускалася до 12-13 градусів. Панельні стіни та старі дерев’яні вікна зовсім не зберігали тепло. Тож навіть висока інтенсивність опалення не надто виправляла ситуацію. За словами Галини Костюченко, раніше у садочку була висока захворюваність: близько 12% дітей за рік один чи декілька разів не відвідували заклад через застуду.

Тому цей садочок потрапив до демонстраційного проєкту Угоди мерів. Тут замінили систему опалення, утеплили перекриття, фасад, цокольний поверх і фундамент, встановили сучасні вікна, змонтували нову вентиляцію та рекупераційну систему. Увесь персонал садочка навчили користуватися новим обладнанням.

У рамках проєкту тут також замінили систему опалення. Заклад тепер має індивідуальний тепловий пункт, що автоматично визначає необхідну інтенсивність опалювання будівлі. Також цей дитячий садочок отримав нову мережу водовідведення. Виконання проєкту стимулювало міську раду виділити кошти для внутрішнього ремонту будівлі.

– Утеплення цокольного поверху дозволило перевести сюди всі адміністративні кабінети. Тож тепер замість 6 груп, ми маємо 10. І захворюваність за рік впала до 4%. Дітям дуже тепло: температура ніколи не опускається нижче 20 градусів, – резюмує Галина Костюченко.

Зрештою коштами міської ради осучаснили котельню, що опалює третю школу і третій садочок. Тут замінили котел. Тепер для спалювання використовують не газ, а альтернативне джерело енергії – деревину.

Інший садочок, який енергомодернізували в рамках проєкту Угоди мерів – №4. Його будівля мала дещо кращі показники, ніж ДНЗ №3. Але і він мав суттєву проблему, яку допоміг виправити демонстраційний проєкт.

Поряд із четвертим садочка розташовано котельню, що опалює декілька навчальних закладів. Але таке сусідство не допомагало. У тих спорудах, що розташовані далі від котельні, було значно тепліше, ніж у сусіднього із нею дитячого садочка.

Проблему частково вирішили, коли у садочку встановили нову систему опалення та терморегуляції – це зробили власними силами, ще до участі в конкурсі проєктів Угоди мерів. Тут стало значно тепліше. Однак під час моніторингу енергоспоживання команда демонстраційного проєкту зафіксувала значні втрати тепла. Виявилося, що будівля могла б бути значно теплішою, а витрати на її опалення – дещо меншими.

– Закладу 75 років, стіни тут тонкі. Коли починався опалювальний сезон, ми не відчували дискомфорту. Але проблеми були восени та навесні, коли на вулиці було холодно, а опалення ще чи вже не було. Завжди використовували додаткові ковдри та обігрівачі, – розповідає директорка дитячого садочка №4 Світлана Сьомаш.

У цьому закладі так само замінили дах, утеплили фасад, перекриття та фундамент, встановили нову вентиляцію. Тепер навіть без опалення тут стабільна температура на рівні 20 градусів.

Не лише стіни

Реалізація демонстраційного проєкту Угоди мерів у Жмеринці не обмежилася енергомодернізацією чотирьох навчальних закладів. Анатолій Коновал каже, що вона змінила підхід міської ради до роботи з інфраструктурою міста і продовжує змінювати свідомість містян.

– Коли ми почали реалізувати проєкт, то закупили програму «Енергобаланс». Стали аналізувати споживання усіх енергоносіїв (вода, електрика, тепло, газ) в усіх бюджетних установах. Тепер робимо це постійно і бачимо, де у нас проблеми з енергоспоживанням, – говорить Анатолій Коновал. За його словами, відділ економіки Жмеринської міської ради вже готує проєкти для модернізації інших проблемних будівель, що перебувають у комунальній власності.

Що ж до шкіл №3 і №4, а також дитячих садочків №3 і №4, то зміни від енергомодернізації стали помітними вже в перший же опалювальний сезон – 2018/2019 років. За звітом відділу економіки, під час нього сукупно у цих закладах спожили на 20,7% теплової енергії менше, ніж під час попереднього опалювального сезону. Тобто міська рада для їх утримання зекономила близько 426 тисяч гривень. Викиди СО2 від опалювання цих установ скоротилися на 31%.

Читайте також: Як Нововолинськ відмовляється від вугілля і стає енергетично незалежним

Тепер до Жмеринської міської ради дедалі активніше звертаються керівники інших навчальних закладів із проханням виділити кошти для утеплення чи включити їхні установи в інші термомодернізаційні проєкти. Так само дедалі більше містян користуються державною програмою «Теплі кредити» для енергетичного удосконалення своїх осель.

Тим часом Жмеринка працює над новими енергоощадними цілями. Місто подовжило своє членство в Угоді мерів щодо клімату та енергії до 2030 року.

Автор  Михайло Драпак.

Суспільство

ТОП-7 українських коміксів, які круто втерли носа зарубіжним

Хорор, стімпанк, кіберпристрасті та альтернативна історія України – ми в #ШоТам зібрали підбірку коміксів, які доводять, що наші автори та майстри олівців вміють закрутити і втілити сюжет не гірше, ніж Marvel.

Родзинка українських графічних романів – автентичні українські герої. На сторінках коміксів оживають козаки, історичні постаті та персонажі, знані кожному українцю.

“Мор” – від якого холоне кров

У цьому коміксі-хорорі описуються події, які відбуваються в першій половині ХІІІ ст. За сюжетом, лицар-хрестоносець повертається додому. Але дорога йому видається незвичайною, бо на своєму шляху він натрапив на зачакловане місто, з якого не міг вибратися: на заваді стає невидима стіна. У поселенні з’являються істоти в чорних плащах, верхи на монстрах та забирають з собою кількох жертв. Від відчаю, містяни кінчають життя самогубством, вбивають власних дітей, аби ті не дісталися злій силі. Читачам пропонується зануритися в світ темряви, щоб дізнатися про справжню причину цього мороку. 

Автор коміксу – Андрій Данкович. Нещодавно “Мор” переклали польською мовою. Інші комікси автора: “Саркофаг”, “Сон”, “Світ 912”. 

Ціна – 300 гривень, переглянути можна тут.

“В землю”- жахіття з кобзарем

За сюжетом, головний персонаж – кобзар, котрий тікає від свого минулого. На його шляху зустрічаються почвари, з колоритними рисами та характерами. В історії переплетені історичні події з міфологією: магія, битви, морок життя. Тому тут можна зустріти персонажів з сусідньої агресивної держави (детальні характеристики кожного персонажа автори подають на сторінці в Fb). А от що з ними стається – знайдете на сторінках коміксу.

Автори – Ігор Штанько та Ілля Чеботар. Комікс “В землю” складається з двох частин. 

Ціна – 70 гривень, переглянути можна тут.

“Характерник” – козацький орден проти ядерних почвар

Сюжет коміксу занурює нас у постапокаліптичний світ, зокрема Київ, де за традицією – виживають найсильніші. У коміксі звичайних людей можуть врятувати лише “Характерники” – таємний орден техногенних лицарів-жерців. Їхні вороги – почвари, які утворилися внаслідок ядерного вибуху.

Пссс, по-секрету, характерниками вважали козаків, які мали надприродні здібності, а у цій графічній розповіді такий головний герой. Тому готуйтеся до дикого міксу кіберпанку з антиутопією, золотої орди з упирями.

Автор – Олексій Валуйський-Шаригін.

Ціна – 70 грн. Переглянути можна тут.

“Сага про Сонценосців” Спойлер:  там є Одін

Вікінги, боротьба. Цей комікс припаде до душі тим, хто любить історії про звитягу скандинавських воїнів. За сюжетом, острів Фрінмарк опинився в повній ізоляції від інших, не будемо спойлерити, чому. Місцеві мешканці звертаються до стародавньої легенди про “Сонценосців”. Героям доведеться пройти чимало перешкод і пролити багацько крові, аби врятувати людство.

Автор – Денис Скорбатюк.

Ціна 70 грн. Переглянути можна тут.

“Укрмен. Початок”.

За сюжетом, після надзвичайної трагедії талановитий науковець перетворився на суперзлодія. У новому світі після апокаліпсису кожен може знайти в себе надзвичайні здібності та стати українським супергероєм. Якось злий геній вирішив втілити свій грандіозний і не менш жахливий план. Створені ним мутанти трощать Київ і, здається, що протистояти свавіллю нема кому. Але знаходяться сміливці, котрі готові кинути виклик злу.

Автор – Юрій Бонсевич.

Ціна – 150 грн. Переглянути можна тут.

“Воля” – серія коміксів

Патріотичний графічний роман, у якому зображені події альтернативної історії, починаючи з 1918 рр. Тут є все: стімпанк, екшн, фентезі, а ще реальні історичні постаті Михайла Грушевського, Нестора Махна, Павла Скоропадського. 

У другій частині коміксу, який зображує події 1919-го року, можна побачити, як круті українці протистоять червоним силам зла. За задумом, цей графічний роман має привернути увагу масового читача до вивчення історії України. 

Автор – В’ячеслав Бугайов.

Ціна – від 160 грн. Переглянути можна тут.

“КІБЕР-КРАЙ” – альтернативна історія

Реліз цього коміксу вийде у 2020 році. Київ 80-тих років ХХ століття у коміксі зображено в альтернативному варіанті: все довкола квазі-футуристичне. Панки з ірокезами, літаючі таксі і… шаурма – найкраще передає атмосферу кібер-міста. 🙂 Залишається тільки здогадуватися, що пішло не так в історії міста. 

Крім того, автори обіцяють, що головним героєм буде реальна людина, яку всі українці добре знають, це і головна фішка графічної оповіді.

Автор – Євген Точилов.

Ціна – поки невідомо. Переглянути можна тут.

Читати далі

Суспільство

Як дівчина з Одеси робить кар’єру автомобільного техніка (ВІДЕО)

Таіра Дзгоєва – автомобільний технік з Одеси. Починала з водіння мопеда, який сама ж і ремонтувала, а в 18 років у неї з’явилася перша машина, розповідає видання folga.com.ua.

Дівчина шукала відповідну своїм інтересам роботу – на СТО, на розбиранні автомобілів, працювала також у великій європейській компанії з продажу автозапчастин.

Таіра Дзгоєва так захопилась ремонтом старих тойот, що продовжує далі. Дівчина сама лагодить автівки, сама купує деталі.

“Я усьому вчилась сама. Майстер із незакінченою освітою”, – каже Таіра Дзгоєва.

Читайте також: Ветеранка пробігла на протезі 10 кілометрів під час марафону у США (ВІДЕО)

Таіра бере участь на своїх автівках у вуличних гонках та готує автівки до змагань.

На сьогоднішній день у неї є два автомобілі, які сама обслуговує. Загальний стаж водіння 12 років.

Читати далі

Суспільство

Стало відомо, хто будуватиме міст у Запоріжжі

Визначили переможця тендеру на будівництво мосту через р. Дніпро в місті Запоріжжі – компанію «Onur Taahhut Tasimacilik İnsaat Ticaret Ve Sanayi Anonim Sirketi». Про це повідомляє пресслужба Укравтодору.

“21 лютого 2020 року за результатами оголошеної Службою автомобільних доріг у Запорізькій області тендерної процедури з визначення генеральної підрядної організації по об’єкту «Будівництво автотранспортної магістралі через р. Дніпро в м. Запоріжжі (автомобільна дорога загального користування державного значення Н-08 Бориспіль — Дніпро — Запоріжжя (через м. Кременчук) — Маріуполь «Під’їзд до о. Хортиця (автотранспортна магістраль через р. Дніпро у м. Запоріжжі)», електронною системою «Prozorro» визначено переможця”, – йдеться у повідомленні.

Компанія «Onur Taahhut Tasimacilik İnsaat Ticaret Ve Sanayi Anonim Sirketi» запропонувала 11,918 млрд грн. Очікувана вартість предмету закупівлі на початок проведення тендерної закупівлі становила 12,340 млрд грн.

«Цей тендер є ще одним свідченням змін у дорожній галузі – на торги вийшли великі компанії, в тому числі, міжнародні, які мають винятковий досвід будівництва складних інфраструктурних об’єктів. Висока конкуренція сприяє розвитку ринку. Ми сподіваємося, що цей проєкт дасть початок новій якості робіт по всій країні» – прокоментували в Укравтодорі.

Що відомо про будівництво?

Автотранспортна магістраль через р. Дніпро у м. Запоріжжя є інфраструктурним об’єктом державного значення, який забезпечуватиме якісний та надійний транспортний зв’язок між Лівобережжям та Правобережжям України на південному сході.

Відповідно до проєкту будівництва — це магістраль безперервного руху довжиною 9 100 м, яка зв’язує правобережну частину міста Запоріжжя з центральною лівобережною частиною і основною північною промисловою зоною через обидва рукави річки Дніпро та острів Хортиця. Магістраль складається з шести транспортних розв’язок у складі яких 27 штучних споруди, в тому числі два 2 позакласні мости з окремими спорудами під кожний напрямок руху.

Читати далі

Суспільство

У трьох областях України вируватиме фестиваль повітряних зміїв

Фестиваль повітряних зміїв Tryhutty International Kite Festival, який три роки відбувався на Миколаївщині, тепер матиме назву South Wind. Він пройде на території відразу трьох областей: 16-17 травня в селі Радсад (Миколаївська), 23-24 травня в селі Широка Балка (Херсонська), 30-31 травня в смт Чорноморське (Одеська). Про це повідомляє Укрінформ.

Особливості локацій

Як розповіла головний організатор фестивалю Тетяна Безмощук, кожна локація матиме свою концепцію та відрізнятиметься за темою, програмою, декораціями тощо. Скажімо, на Миколаївщині гості побачать улюблених героїв мультфільмів та казок, на Херсонщині – дивовижні фігури тварин і птахів, на Одещині – кайти-гіганти у формі морських мешканців.

Також гостей South Wind чекають облаштовані місця для відпочинку, різноманітні ласощі і частування, концертно-розважальні програми, атракціони, тематичні майстер-класи, ярмарки гастрономічної та сувенірної продукції та навіть лекторій просто неба. Там знайомитимуть із туристичними принадами півдня України.

Читайте також: У Львові проведуть фестиваль вина та мистецтва в старому трамвайному депо

Що ще зміниться?

Організатори запевнили, що фестиваль матиме оновлений вигляд, який взялися забезпечити партнери – артплатформа “Дивина”. Вона підготує особливі декорації, що світяться в темряві.

Бюджет кожної локації становитиме приблизно 3 мільйони гривень. Очікуване число відвідувачів – 30-60 тисяч на кожен захід. Вхід на територію і паркування будуть безкоштовними.

Читати далі

Суспільство

У Києві вперше влаштують всесвітньо відомий поп-ап пікнік Le Dîner en Blanc

У червні в Києві вперше пройде всесвітньо відомий поп-ап пікнік Le Dîner en Blanc.

Сьогодні традиція щорічної закритої вечері поширилася по всьому світу і представлена ​​в таких містах як Париж, Монреаль, Нью-Йорк, Лондон, Сідней, Буенос-Айрес, Мехіко, Торонто, Найробі та Лос-Анджелес. Цього літа список столиць світу, які беруть участь у культовій події, поповнить Київ.

Локацію тримають в секреті. За правилами події вона буде відома всього за годину до заходу волонтерам, які з пункту збору проведуть вас до місця проведення пікніка.

Потрапити на закриту вечерю можна тільки, якщо подати заявку в список очікування через офіційний сайт, або отримати особисте запрошення від компанії-організатора. Також квоти розподіляються серед партнерів.

Головна вимога пікніку – зберегти строгий дрес-код, всі гості повинні бути одягнені в білий одяг. За бажанням можна принести власний складаний стіл, білі стільці, білу скатертину, посуд. Їжу і вино можна приносити з собою. Для тих, хто не хоче обтяжувати себе зборами, доступне попереднє замовлення напоїв і страв онлайн, які можна отримати у кошику на вході. На самому заході розрахунок відсутній.

Le Dîner en Blanc був заснований в 1988 році в Парижі Франсуа Паскье. Коли молодий підприємець повернувся з тривалої подорожі до рідного міста, він захотів зібрати своїх друзів і знайомих на пікнік. Оскільки кількість запрошених гостей швидко збільшувалася, він вирішив провести вечерю прямо в центрі міста і попросив всіх одягнутися у все біле, щоб легко розпізнати один одного.

У червні 2018 року Le Diner en Blanc de Paris відсвяткував своє 30-річчя на батьківщині. Рекордні 17 000 гостей з усього світу зібралися в центрі французької столиці, щоб відсвяткувати цей історичний момент.

Вартість участі: оголосять одночасно з відкриттям реєстрації
Лист очікування: https://register.dinerenblanc.com/kyiv/en/register

FaceBook: https://www.facebook.com/DinerEnBlanc.Kyiv/ 

Читати далі

Суспільство

Український фільм отримав нагороду фестивалю у США

Український фільм «Сторонній» став найкращим іноземним фільмом кінофестивалю Monsters of Horror International Film Festival у США. Про це повідомляє пресслужба Держкіно.

“Створений за підтримки Держкіно фільм Дмитра Томашпольського Сторонній/Stranger отримав нагороду «За найкращий іноземний повнометражний фільм» на Monsters of Horror International Film Festival, який 14-16 лютого відбувся у місті Талса, штат Оклахома, США”, – йдеться у повідомленні.

До конкурсної програми відібрали 12 повнометражних фільмів жанру горрор та SCI-FI із Франції, Швеції, Німеччини, Японії, Південної Кореї, Румунії, Данії, Чехії та Польщі.

Зірковими гостями фестивалю стали виконавці ролей монстрів у фільмах «П’ятниця, 13», «Хелловін», «Мисливець», які нагороджували переможців в образах героїв своїх фільмів.

Як зазначається, це вже дев’ята міжнародна нагорода «Стороннього».

Про що кіно?

За сюжетом, команда синхронного плавання зникає під водою у басейні під час виступу, а пацієнтка водолікарні щезає під час прийому хвойно-перлинної ванни. Яким чином ці події пов’язані та як це стосується ляльки з живим волоссям? Це доведеться розслідувати інспектору Глуховській, у кар’єрі якої не було жодної нерозкритої справи.

У мережі вже з’явився перший офіційний трейлер фільму.

Головні ролі у фільмі виконали Анастасія Євтушенко та Даша Трегубова. Продюсер – Alena Demyanenko. Стрічку створено «Кінокомпанією Гагарін Медіа» за підтримки Державного агентства України з питань кіно.

В українському кінопрокаті фільм “Сторонній” очікується у 2020 році.

Читати далі
Суспільство7 години тому

ТОП-7 українських коміксів, які круто втерли носа зарубіжним

Суспільство9 години тому

Як дівчина з Одеси робить кар’єру автомобільного техніка (ВІДЕО)

Суспільство10 години тому

Стало відомо, хто будуватиме міст у Запоріжжі

Суспільство11 години тому

У трьох областях України вируватиме фестиваль повітряних зміїв

Суспільство12 години тому

У Києві вперше влаштують всесвітньо відомий поп-ап пікнік Le Dîner en Blanc

Економіка13 години тому

Куди і на яку суму Укроборонпром експортував озброєння: інфографіка

Суспільство14 години тому

Український фільм отримав нагороду фестивалю у США

Суспільство15 години тому

На Полтавщині відновили роботи з будівництва першої української бетонки (ФОТО)

Суспільство16 години тому

У Львові запроваджують уроки підприємництва у школах

Економіка17 години тому

Український КрАЗ розробив універсальну майстерню для військових Південно-Східної Азії

Суспільство18 години тому

Українські ССО отримали наметове містечко зі США (ФОТО)

Суспільство1 день тому

В Україні презентували розкішний Bentley Flying Spur

Суспільство1 день тому

У Києві влаштують фестиваль волонтерів Global Youth

Суспільство1 день тому

У Рівному на День мови встановили гігантську літеру «Ї»

Суспільство1 день тому

Мечі, щити, обладунки: як “Кузня фантазій” робить зброю для українського кіно

Суспільство1 день тому

Як українець робить яблука у формі серця без жодних ГМО

Суспільство1 день тому

У Дніпрі відкриють комплекс із утилізації тваринних відходів

Суспільство1 день тому

У Києві почали обстеження тепломереж за допомогою дронів

Суспільство1 день тому

На Житомирщину туристи їдуть подивитися на Поліський Стоунхендж і дикий мед

Суспільство1 день тому

В українських магазинах з’явилися екоящики для покупок

Суспільство1 день тому

У Львові жінкам облаштують схованку від насильства

Суспільство1 день тому

В Ужгороді відкрили клініку доказової медицини

Суспільство1 день тому

Єдиний в Україні закарпатський гейзер вабить тисячі туристів

Суспільство2 дні тому

На Львівщині встановлять пам’ятник автору «Червоної рути»

Суспільство2 дні тому

Прип’ять хочуть додати у список спадщини ЮНЕСКО

Суспільство2 дні тому

Уперше в Україні міжнародні експерти обговорять нову концепцію побудови «розумних» міст

Суспільство2 дні тому

Українські неурядові організації можуть позмагатися за фінансування від Норвегії: як подати заявку

Суспільство2 дні тому

Українське пароплавство впроваджує нові технології: подробиці

Суспільство2 дні тому

Про унікальний український шрифт зняли фільм

Суспільство2 дні тому

Над Дніпром у Києві планують збудувати канатну дорогу: проєкт

Суспільство2 дні тому

У Вінниці будують першу в місті бетонну дорогу (ФОТО)

Технології2 дні тому

Українські стартапи отримали нагороду в Кремнієвій долині

Технології2 дні тому

Українці створили поштомат із підігрівом для замовлення їжі

NewСхід2 дні тому

До Маріуполя приїхав перший білоруський тролейбус

Суспільство2 дні тому

У Харкові презентували послугу онлайн-перекладача мови жестів

Суспільство2 дні тому

Побутові відходи і сонячні панелі: як українець зробив свій будинок енергоощадним

Суспільство2 дні тому

Музей історії України запровадить QR-коди для експонатів

Суспільство2 дні тому

Київський зоопарк показав фото нових мешканців

Суспільство2 дні тому

ЗСУ вперше відпрацюють бойові дії в урбанізованій місцевості

Суспільство2 дні тому

Гірські рятувальники запустили онлайн-реєстрацію для альпіністів

Суспільство2 дні тому

«Укрзалізниця» відкрила канал комунікації у мессенджері Facebook

Суспільство2 дні тому

На дорогах України запустили акцію «Стоп-перевантаження!»

Суспільство2 дні тому

В Україну повернули картину, викрадену нацистами в 1943 році

Суспільство2 дні тому

Ціни на внутрішні авіарейси в Україні можуть знизитися на 13,5%

Суспільство2 дні тому

На Донеччині створять «Шевченківський степ»

Економіка2 дні тому

На Львівщині запустять виробництво швидкозаморожених овочів і фруктів

Суспільство2 дні тому

Мінцифри навчатиме українців організовувати стартапи

Суспільство2 дні тому

На Вінниччині збудують два потужні логістичні центри

Суспільство3 дні тому

У Трускавці дельфіни «лікують» поранених воїнів АТО/ООС

Суспільство3 дні тому

На Одещині зроблять дорогу державного значення, яку не ремонтували десятиліттями

Суспільство3 дні тому

У Львові оголосили збір грошей на встановлення 100 котівничок

NewСхід3 дні тому

У Маріуполі з’явиться пляж із канатною дорогою, велодоріжками і променад-зонами

Суспільство3 дні тому

Українське видання отримало перше місце на міжнародному конкурсі з журналістики даних

Суспільство3 дні тому

QR-квиток у транспорті Києва: як працює і де купити

Суспільство3 дні тому

“Нібулон” готує до спуску друге несамохідне судно-майданчик (ФОТО)

Суспільство3 дні тому

Bolt запустив у Києві категорію “Kids” із дитячими кріслами

Економіка3 дні тому

Франція інвестує в Луганщину понад 100 мільйонів євро: на що гроші

Суспільство3 дні тому

Український завод показав, як виготовляють тролейбуси для Києва

Суспільство3 дні тому

Тест: чи вмієте ви приборкувати гнів

Суспільство3 дні тому

В аеропорту “Бориспіль” відкривають новий бізнес-зал (ФОТО)

Суспільство3 дні тому

В Україні на військових складах будують бетонні “саркофаги” для боєприпасів

Суспільство3 дні тому

У Дніпрі з’явиться Музей спротиву Голодомору

Суспільство3 дні тому

Київські рятувальники отримали нову техніку (ФОТО)

Суспільство3 дні тому

У Житомирі проведуть свято «Залицяння до Весни»

Суспільство3 дні тому

Український авіаперевізник розробляє рейси в Саудівську Аравію

Суспільство3 дні тому

У Миколаєві морські авіатори отримали штатно-посадові квартири

Суспільство3 дні тому

Aкустична система з кокоса, або Як одеський фізик став партнером світового техгіганта

Суспільство3 дні тому

Український студент отримав права на екранізацію оповідання Стівена Кінга

Суспільство3 дні тому

Острівна держава в Карибському морі надала українцям безвіз

Суспільство3 дні тому

Нацгвардійці поїдуть на міжнародні змагання Military ski patrol-2020

Суспільство6 днів тому

В Україну повернулися прадавні тварини (ВІДЕО)

Суспільство7 днів тому

Як батько заради сина відкрив перший в Одесі зал фізіотерапії (ВІДЕО)

Суспільство7 днів тому

Як українець вирощує фундук на Черкащині (ВІДЕО)

Суспільство7 днів тому

Як намалювати Косівську кераміку (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Як українка отримала престижну музичну премію “Греммі” (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Коваль на візку: на Черкащині чоловік з важкою травмою виготовляє сталеві квіти (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Як звичайний охоронець став героєм, врятувавши людей із окропу в затопленому ТРЦ Києва (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Як село на Запоріжжі за рік вирощує 600 тисяч тонн овочів для України та Європи (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Харківський вчитель замінив книжки на уроках ґаджетами: що з того вийшло (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Як 11-річна школярка організувала стартап і випікає круасани (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Як блогер з Тернополя зібрав понад 100 тис. грн для дитячих будинків (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

ТОП-6 українських виробників рослинних смаколиків (ВІДЕО)

Економіка2 тижні тому

Українські економісти допомагають компаніям уникнути мільйонних штрафів і фінансового краху (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Як виглядає перший український військовий квадрокоптер для розвідки (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Нацгвардійка поборола ПТСР завдяки лялькам (ВІДЕО)

Суспільство3 тижні тому

У Франківську студенти-медики завдяки танцям зібрали понад 20 тис. грн для новонароджених (ВІДЕО)

Суспільство3 тижні тому

Де шукати найкрасивіші водоспади України (ВІДЕО)

Суспільство3 тижні тому

На Закарпатті відроджують унікальну чайну плантацію (ВІДЕО)

Суспільство3 тижні тому

У Чернівцях люди з інвалідністю виготовляють корисні сніданки (ВІДЕО)

Суспільство3 тижні тому

Сексуальна освіта для підлітків: де шукати відповіді (ВІДЕО)

Суспільство3 тижні тому

Як пес Гуфі став символом екологічних змін у Хмельницькому (ВІДЕО)

Суспільство3 тижні тому

Покинув місто і відроджує село: колишній економіст тепер розводить кіз на Тернопільщині (ВІДЕО)

Суспільство3 тижні тому

Не за всі гроші світу: де в Карпатах відпочити бюджетному туристу (ВІДЕО)

Суспільство4 тижні тому

Хто такі «Агенти змін» і як вони змінюють Київ

Суспільство4 тижні тому

Ветеран війни на Сході України виготовляє тортики та арахісову пасту (ВІДЕО)

Суспільство1 місяць тому

Дзюдо від копа: як поліцейський безкоштовно навчає дітей бойових мистецтв (ВІДЕО)

Суспільство1 місяць тому

Як колишній розбишака став зразковим капеланом на фронті і відбудував ромський табір (ВІДЕО)

Суспільство1 місяць тому

У Харкові дослідники розробили пристрій, що перетворює воду на антисептик (ВІДЕО)

Суспільство1 місяць тому

Колишній розвідник робить бізнес на дерев'яних виробах (ВІДЕО)

Суспільство1 місяць тому

Як українка у 55 років стала топовою блогеркою в YouTube (ВІДЕО)

Суспільство1 місяць тому

На Черкащині вчителює американський волонтер, який за рік вивчив українську мову (ВІДЕО)

Суспільство1 місяць тому

17-річний українець винайшов помічника для незрячих (ВІДЕО)

Суспільство2 місяці тому

Як моряк із Миколаївщини відкрив виноробню в стилі ХІХ століття (ВІДЕО)

Суспільство2 місяці тому

Як американка українського походження розповіла світові про Голодомор (ВІДЕО)

Суспільство2 місяці тому

Тараканівський форт: які таємниці приховує містечко-привид на Рівненщині (ВІДЕО)

Суспільство2 місяці тому

Киянка шиє унікальні сумки в стилі міського етно (ВІДЕО)

Суспільство2 місяці тому

У Києві відкриють одну з найсучасніших лікарень (ВІДЕО)

Суспільство2 місяці тому

Вінницький фермер вирощує трюфелі і продає їх по 2000 євро за кіло (ВІДЕО)

Суспільство2 місяці тому

Як виглядають і з чого складаються сухпаї для передової (ВІДЕО)

Суспільство2 місяці тому

Гірськолижні курорти України: чим цікаві та скільки коштують (ВІДЕО)

Суспільство2 місяці тому

Українська дизайнерка підкорила інстаграм купальниками (ВІДЕО)

Суспільство2 місяці тому

Як 70-річна кримська татарка стала письменницею завдяки внукам (ВІДЕО)

Суспільство2 місяці тому

Чернівецький художник робить неймовірні картини зі сміття (ВІДЕО)

Суспільство2 місяці тому

Киянин влаштував руйнівну вечірку, щоб відремонтувати під’їзд (ВІДЕО)

Суспільство2 місяці тому

Як волонтери допомагають українським пенсіонерам (ВІДЕО)

Технології2 місяці тому

Українець винайшов програму, що ідеально підбирає музику до фільмів (ВІДЕО)

Суспільство2 місяці тому

Український художник створив в Естонії маленьку «філію» України (ВІДЕО)

Технології2 місяці тому

Українці створили теплицю, яка поливає рослини водою “з повітря” (ВІДЕО)

Суспільство2 місяці тому

Про унікальний український шрифт розкажуть у фільмі (ВІДЕО)

Суспільство2 місяці тому

Одеситка створює дивовижні шкатулки крапочками (ВІДЕО)

Технології2 місяці тому

Український школяр винайшов новітню зарядку до телефона (ВІДЕО)

Суспільство2 місяці тому

Зроби мені хаб: волонтери збирають гроші на інклюзивний простір у Харкові (ВІДЕО)

Суспільство2 місяці тому

14-річний юнак урятував 9-річного хлопчика від страшної смерті (ВІДЕО)

Суспільство2 місяці тому

ТОП-5 українських брендів, які роблять магічні вироби з дерева (ВІДЕО)

Суспільство2 місяці тому

Киянка покинула роботу бухгалтера і заробляє тисячі доларів на мозаїці (ВІДЕО)

Суспільство2 місяці тому

Як український кухар допомагає школам позбутися «совка» в їдальнях (ВІДЕО)

Суспільство2 місяці тому

Працював над “термінатором”: як одесит в Голлівуді ретушує постери фільмів (ВІДЕО)

Суспільство3 місяці тому

Харківські студенти на 3D-принтері майструють роботів (ВІДЕО)

Суспільство3 місяці тому

У Харкові діти отримали грант і самі переробили стару котельну на спортзал (ВІДЕО)

Суспільство3 місяці тому

Нечуючий хлопець представив Україну з трибуни ООН (ВІДЕО)

Суспільство3 місяці тому

Дев'ятикласниці читають лекції про менструацію у школах Харкова (ВІДЕО)

Суспільство3 місяці тому

Школярі навчили місто на Донбасі сортувати сміття (ВІДЕО)

Суспільство3 місяці тому

Як занедбану водойму в Києві перетворили на місце спортивної риболовлі (ВІДЕО)

Суспільство3 місяці тому

Українець винайшов екопосуд із кукурудзяного бадилля (ВІДЕО)

NewСхід3 місяці тому

Запорізька айтішниця врятувала від війни табун коней (ВІДЕО)

Суспільство3 місяці тому

Як 10-річні українські генії рятують від шахрайства у магазинах (ВІДЕО)

Суспільство3 місяці тому

Туристи "атакують" найзагадковіше містечко України (ВІДЕО)

Суспільство3 місяці тому

ТОП-5 термальних джерел в Україні (ВІДЕО)

Суспільство3 місяці тому

Львівська майстриня продає гуцульські ковдри у Францію: як їй це вдалося (ВІДЕО)

Технології3 місяці тому

Київські студенти перетворюють маршрутки на електрокари (ВІДЕО)

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.