Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Комфортна енергоефективність. Як школи та садочки Жмеринки стають приємними для дітей і вчителів

Опубліковано

Додаткові ковдри для тихої години та уроки в куртках. Це не лише неприємні спогади сьогоднішніх 20-45-річних про осені та весни у навчальних закладах. Досі це реальність для багатьох дітей України. Чимало установ Жмеринки також мали цю проблему. Однак у місті змогли зробити будівлі садочків і шкіл теплими, супутно зекономивши більше 20% енергоресурсів.

Після різкого росту цін на енергоносії у 2000-х чимало українських міст були змушені значно урізати бюджети та оптимізувати витрати на утримання бюджетних будівель. Старі радянські електро- та тепломережі, помножені на «діряві» будівлі, забирали чимало коштів на обслуговування та оплату житлово-комунальних послуг. Ці кошти можна було б витратити на розвиток інфраструктури міст. Саме тому міста почали шукали можливостей зменшити витрати на оплату енергоносіїв.

Читайте також: Вигідне задоволення. Як Славутич перетворює витратну соціальну інфраструктуру на енергоефективну

Тодішня влада Жмеринки, як і більшість колег з усієї України, прагнула економії та бачила великий потенціал у поступовій модернізації міського господарства. І саме ініціатива Угода мерів щодо клімату та енергії, започаткована Європейською Комісією у 2008 році, відкривала можливості для такої масштабної модернізації. Її мета – скоротити викиди вуглекислого газу містами. До Угоди могли долучатися муніципалітети з усієї Європи.

2009 року учасником ініціативи стало місто Жмеринська. За декілька років тут підготували План дій сталого енергетичного розвитку до 2020 року. До цієї дати Жмеринка зобов’язувалася скоротити споживання енергії на 23%. Викиди СО2 від міста в атмосферу повинні були зменшитися на 21%.

Великі зміни малими кроками

Для досягнення цих цілей до Плану дій заклали більше 70 кроків. Серед них були ремонт систем водопостачання та електромереж, заміна світильників, оптимізація мережі громадського транспорту, сортування сміття та інше.

Готуючи цей документ управління економіки Жмеринської міської ради порахувало, що найбільше електрики та природного газу у місті витрачають промисловість та населення. Лише одна сфера, якою опікувалася міська рада, мала лідерство за втратами: бюджетні установи та опалювальні мережі найгірше у місті зберігали теплову енергію. Водночас саме будівлі комунальної власності споживали найбільше тепла у місті – більше 42% від загального обсягу.

Тому значна частка заходів Плану дій стосувалися цієї галузі: реконструкція систем опалення, заміна котлів, використання альтернативних джерел енергії та термомодернізація будівель. Команда управління економіки почала шукати зовнішніх джерел фінансування, щоби виконати ці завдання. Адже цього важко було досягти самими ресурсами місцевого бюджету, враховуючи його обмеженість. Принаймні, чимало заходів до 2020 року могли б не бути виконані повністю без зовнішньої допомоги.

– Ми брали участь у різних програмах енергомодернізації, реалізували маленькі проєкти. Але зрештою саме в рамках Угоди мерів Європейського Союзу отримали найбільше фінансування, – пригадує начальник управління економіки Жмеринської міської ради Анатолій Коновал.

У 2014 році Європейська Комісія оголосила конкурс демонстраційних проєктів серед учасників Угоди мерів із країн Східного партнерства ЄС. Міста могли подавати власні заявки на енергомодернізацію. А європейські партнери, у разі схвалення, були готові профінансувати до 80% витрат для їх втілення.

Читайте також: Як містечко на Івано-Франківщині здивувало Європу енергоефективними досягненнями

Враховуючи План дій сталого енергетичного розвитку, у Жмеринці вирішили розробити проєкт для заощадження теплової енергії. Міська рада провела попередній моніторинг її споживання комунальними закладами. Найгіршими виявилися два дитячих садочки (№3 та №4) та три школи (№2, №3 та №4). Управління економіки підготувало заявку на енергомодернізацію цих будівель.

– Рано чи пізно це довелося б зробити. Але фінансування повністю лягло б на міський бюджет. А так – з’явилася нагода реалізувати великий проєкт із залученням зовнішніх коштів. Замість одного об’єкта, ми могли покращити п’ять у співфінансуванні, – розповідає головна спеціалістка управління економіки Жмеринської міської ради Лариса Кузьміна.

Анатолій Коновал додає, що міська рада погодилася на значні витрати із свого бюджету для цього проєкту, адже ціна на енергоносії невпинно зростає. Також нарешті у міста з’явилася можливість зробити ці навчальні заклади комфортними для дітей та викладачів.

Заявку Жмеринки схвалили. У фінальній версії проєкту залишилася енергомодернізація двох дитячих садочків і двох шкіл. Його загальний бюджет – 913,7 тисяч євро. На момент схвалення заявки, у кінці 2014 року ця сума дорівнювала  майже 17,6 мільйонам гривень. Це трохи більше 11% бюджету Жмеринки на 2015 рік

Близько 80% усіх витрат, 727,6 тисяч євро, компенсував Європейський Союз, а 186,1 тисяч євро було профінансовано з бюджету Жмеринки. Зрештою міська рада взяла на себе фінансування енергомодернізації школи №2, яка не увійшла до демонстраційного проєкту.

Із декількох епох

– Нарешті все майже так, як треба. Коридори та класи отримали нові ремонти, стіни пофарбували у приємні кольори, як того вимагає Нова українська школа. Ще трохи просунемося – і закінчимо з опаленням, – Тамара Білан не приховує задоволення, проводячи екскурсію шкільними приміщеннями. Директорка жмеринської школи №3 каже, що її будівля стала сучасною лише протягом останніх 4-5 років.

Усе почалося, коли у всіх навчальних закладах міста провели енергоаудит. Третя школа виявилася однією із найгірших. Керівник проєкту «Energy Go: Впровадження плану дій сталого енергетичного розвитку Жмеринки» Євген Ткач каже, що ніколи не бачив будівлю із настільки неефективним споживанням тепла. Тут було одразу декілька серйозних проблем.

По-перше, сама школа складається із трьох будівель. Перша – зведена у 1912 році, друга – прибудована до неї у 1972 році, а третю – здали в експлуатацію у 1984 році. Товщина стін у першій будівлі становить 90 сантиметрів, а у другій – лише 40. Оскільки вони з’єднані, це створювало температурний дисбаланс.

– Подекуди в одній частині корпуса могло бути більше 25 градусів, коли в іншій – нижче 15,– каже Євген Ткач.

По-друге, виявилося, що система опалення цієї школи була в дуже поганому стані. За словами Євгена Ткача, коли до радіаторів підносили тепловізор, то пристрій не демонстрував підвищення температури. Фактично вони не гріли. За таких умов, навіть під час найбільш інтенсивного опалювання температура у класах могла залишатися на низькому рівні.

– Коли зрештою зрізали одну трубу, то побачили наскільки вона засмічена. Там не можна було пропхати голку, – розповідає Тамара Білан.

Протягом 2017-2018 років третя школа Жмеринки пройшла майже повну енергомодернізацію. Тут замінили дах, утеплили перекриття, встановили нові вікна, утеплили стіни, включно із цокольним поверхом. Також змонтували систему вентиляції з рекуперацією, яка контролює вологість у приміщеннях та вмикається автоматично.

Ремонт чи заміна системи опалення у цій школі, зважаючи на поганий стан, вимагали великих коштів. Демонстраційний проєкт не передбачав таких витрат. Однак зрештою влада Жмеринки знайшла фінанси для її поетапної заміни, враховуючи вже розпочаті зміни. Тепер тут потроху встановлюють нові батареї в рамках поточного ремонту.

– Але зміни відчутні і без повноцінної нової системи опалення. Навіть до завершення фасадних робіт, коли тільки утеплили стіни, у школі стабілізувалася температура – 20-21 градус. Раніше у багатьох класах була постійна волога, грибок. Більше року тому закінчилася модернізація – і більше року ми про це вже не згадуємо, – підсумовує Тамара Білан.

Її колега директор жмеринської школи №4 Михайло Бігун мав схожі проблеми. Заклад під його керівництвом має одну суцільну будівлю, частини якої зведені у різні роки: 1890, 1945 і 1990. Їхні стіни побудовані з різних матеріалів та мають різну товщину.

– У будь-якій старій великій будівлі є проблема: крайні точки, там, де найтонші стіни або найгірші батареї. Ми їх також мали. Що б не робили, гарантовано взимку декілька класів мерзли через це. Більше року тому утеплили будівлю. Тепер проблеми крайніх точок немає, вся будівля однаково тепла, – пояснює Михайло Бігун.

У школі №4 також замінили дах і вікна, утеплили стіни та цокольний поверх, встановили рекупераційну систему. Тепер мінімальна температура тут – 20-22 градуси. Незалежно від того, чи це опалювальний сезон, чи ні.

– Інколи буває надто спекотно. То я телефоную енергоменеджерам, прошу, щоби в котельні трохи зменшили опалення. Але там кажуть, що не можуть опуститися нижче мінімальних показників опалення. Маємо терпіти, – жартує Михайло Бігун.

Читайте також: Зекономити на опаленні вдвічі! Як це вдалось Вознесенську?

Грілки, «дуйки» та масові хвороби – в минулому

Сусідом жмеринської школи №3 є інший навчальний заклад – дитячий садочок №3 «Веселка». Вони навіть мають спільну котельню. А раніше ще й мали дуже схожі проблеми.

– Пляшками із гарячою водою ми прогрівали постелі дітям перед тихою годиною. Батьки приносили обігрівачі. Ми вмикали «дуйки», щоби хоч якось полегшити перебування дітей тут, – пригадує заступниця директорки садочка Галина Костюченко.

Цей заклад мав найгірші показники у місті за параметрами енергоефективності. У деяких групах температура інколи опускалася до 12-13 градусів. Панельні стіни та старі дерев’яні вікна зовсім не зберігали тепло. Тож навіть висока інтенсивність опалення не надто виправляла ситуацію. За словами Галини Костюченко, раніше у садочку була висока захворюваність: близько 12% дітей за рік один чи декілька разів не відвідували заклад через застуду.

Тому цей садочок потрапив до демонстраційного проєкту Угоди мерів. Тут замінили систему опалення, утеплили перекриття, фасад, цокольний поверх і фундамент, встановили сучасні вікна, змонтували нову вентиляцію та рекупераційну систему. Увесь персонал садочка навчили користуватися новим обладнанням.

У рамках проєкту тут також замінили систему опалення. Заклад тепер має індивідуальний тепловий пункт, що автоматично визначає необхідну інтенсивність опалювання будівлі. Також цей дитячий садочок отримав нову мережу водовідведення. Виконання проєкту стимулювало міську раду виділити кошти для внутрішнього ремонту будівлі.

– Утеплення цокольного поверху дозволило перевести сюди всі адміністративні кабінети. Тож тепер замість 6 груп, ми маємо 10. І захворюваність за рік впала до 4%. Дітям дуже тепло: температура ніколи не опускається нижче 20 градусів, – резюмує Галина Костюченко.

Зрештою коштами міської ради осучаснили котельню, що опалює третю школу і третій садочок. Тут замінили котел. Тепер для спалювання використовують не газ, а альтернативне джерело енергії – деревину.

Інший садочок, який енергомодернізували в рамках проєкту Угоди мерів – №4. Його будівля мала дещо кращі показники, ніж ДНЗ №3. Але і він мав суттєву проблему, яку допоміг виправити демонстраційний проєкт.

Поряд із четвертим садочка розташовано котельню, що опалює декілька навчальних закладів. Але таке сусідство не допомагало. У тих спорудах, що розташовані далі від котельні, було значно тепліше, ніж у сусіднього із нею дитячого садочка.

Проблему частково вирішили, коли у садочку встановили нову систему опалення та терморегуляції – це зробили власними силами, ще до участі в конкурсі проєктів Угоди мерів. Тут стало значно тепліше. Однак під час моніторингу енергоспоживання команда демонстраційного проєкту зафіксувала значні втрати тепла. Виявилося, що будівля могла б бути значно теплішою, а витрати на її опалення – дещо меншими.

– Закладу 75 років, стіни тут тонкі. Коли починався опалювальний сезон, ми не відчували дискомфорту. Але проблеми були восени та навесні, коли на вулиці було холодно, а опалення ще чи вже не було. Завжди використовували додаткові ковдри та обігрівачі, – розповідає директорка дитячого садочка №4 Світлана Сьомаш.

У цьому закладі так само замінили дах, утеплили фасад, перекриття та фундамент, встановили нову вентиляцію. Тепер навіть без опалення тут стабільна температура на рівні 20 градусів.

Не лише стіни

Реалізація демонстраційного проєкту Угоди мерів у Жмеринці не обмежилася енергомодернізацією чотирьох навчальних закладів. Анатолій Коновал каже, що вона змінила підхід міської ради до роботи з інфраструктурою міста і продовжує змінювати свідомість містян.

– Коли ми почали реалізувати проєкт, то закупили програму «Енергобаланс». Стали аналізувати споживання усіх енергоносіїв (вода, електрика, тепло, газ) в усіх бюджетних установах. Тепер робимо це постійно і бачимо, де у нас проблеми з енергоспоживанням, – говорить Анатолій Коновал. За його словами, відділ економіки Жмеринської міської ради вже готує проєкти для модернізації інших проблемних будівель, що перебувають у комунальній власності.

Що ж до шкіл №3 і №4, а також дитячих садочків №3 і №4, то зміни від енергомодернізації стали помітними вже в перший же опалювальний сезон – 2018/2019 років. За звітом відділу економіки, під час нього сукупно у цих закладах спожили на 20,7% теплової енергії менше, ніж під час попереднього опалювального сезону. Тобто міська рада для їх утримання зекономила близько 426 тисяч гривень. Викиди СО2 від опалювання цих установ скоротилися на 31%.

Читайте також: Як Нововолинськ відмовляється від вугілля і стає енергетично незалежним

Тепер до Жмеринської міської ради дедалі активніше звертаються керівники інших навчальних закладів із проханням виділити кошти для утеплення чи включити їхні установи в інші термомодернізаційні проєкти. Так само дедалі більше містян користуються державною програмою «Теплі кредити» для енергетичного удосконалення своїх осель.

Тим часом Жмеринка працює над новими енергоощадними цілями. Місто подовжило своє членство в Угоді мерів щодо клімату та енергії до 2030 року.

Автор  Михайло Драпак.

Суспільство

В Україні з’явилася платформа для цифрових лідерів на місцях

Опубліковано

В Україні запустили платформу Дія.Цифрова громада в тестовому режимі: це база знань для відповідальних за цифровізацію у всіх органах місцевої влади.

Про це повідомили у пресслужбі Мінцифри.

Платформа Дія.Цифрова громада систематизує матеріали для CDTO на місцях. Тут містяться рекомендації щодо впровадження цифрових інструментів, план цифрової трансформації, алгоритми та нормативно-правові документи, які можуть знадобитися CDTO в регіонах для ефективного впровадження цифровізації.

Мінцифри продовжить поповнювати її навчальними матеріалами та інструкціями для цифрових лідерів на місцях.

Представники громад зможуть зареєструватися на платформі та ділитися своїми успішними цифровими проектами та практиками.

Читайте такожЯк ШоТам допомагає підприємцям-початківцям вести бізнес (ВІДЕО)

Координатор із цифрової трансформації регіонів швейцарсько-української Програми EGAP Сергій Гунько, зазначив, що на платформі Дія.Цифрова громада є методичні рекомендації щодо під’єднання різних цифрових інструментів на місцевому рівні.

Зокрема — Електронні петиції, Консультації з громадськістю, Бюджет участі, Електронні щоденники та журнали для шкіл, Відкрите місто, платформа СВОЇ.

Платформу Дія.Цифрова громада реалізовано завдяки підтримці Програми EGAP, що виконується Фондом Східна Європа та фінансується Швейцарією.

Нагадаємо, Україна першою в Європі запустила безкоштовний тренувальний модуль навичок володіння комп’ютером.

Як ми повідомляли раніше, в Одесі відкрили центр Дія.Бізнес з безкоштовними консультаціями для підприємців.

Головне фото: lenovo.ua.

Читати далі

Суспільство

Українець захистив титул найсильнішої людини планети на Strongman Classic 2021 (ВІДЕО)

Опубліковано

Киянин Олексій Новіков у Лондоні захистив свій титул Найсильнішої людини планети у світовому турнірі Strongman Classic 2021.

Змагання відбулися на найпрестижніший арені королівства «Royal Albert Hall».

Понад 6000 глядачів і фанатів стали свідками боротьби за найвищий титул стронгмену у світі серед 11 професійних атлетів.

Цей титул здобув для України Олексій Новіков.

Читайте такожТернопільський Таїланд та віадук: 7 неймовірних місць файної області

Нагадаємо, у березні 2021 року українець переміг на турнірі богатирів World’s Ultimate Strongman у Бахрейні.

Також найсильніша людина світу Олексій Новіков встановив рекорд України.

Читати далі

Суспільство

Активісти підібрали топ-5 додатків, корисних для людей з інвалідністю

Опубліковано

Активісти із Dostupno.ua врахували різні типи порушень і зібрали топ-5 додатків для смарфонів, корисних для людей з інвалідністю.

Про це ШоТам повідомили організатори ідеї.

Зазначається, що такі застосунки можна легко завантажити у смартфон або мати під рукою.

Open Sesame Phone

Open Sesame Phone пропонує відповідь на вічне запитання: чим корисні відеоігри? Розробники застосували аналіз жестів для ігор на приставках у створенні додатку, що дозволяє перейти на повне керування смартфоном голосом та жестами.

Читайте також«Хочемо, щоб нас почули». Як люди з інвалідністю стали професійними акторами

Додаток розпізнає обличчя та слова свого власника, зчитуючи мінімальні рухи кінцівками чи головою через фронтальну камеру — саме так він допомагає рухати курсор та працювати з програмами.
Його придумали шість років тому ізраїльські винахідники: розробник ігор та інженер-електротехнік з порушенням опорно-рухового апарату.

Читайте такожДивовижна історія незрячого масажиста, який не бачить світ, але бачить ціль (ВІДЕО)

Девайс працює на Android та фіксує активність на відстані 40-60 см.

Talkitt

Додаток Talkitt створений для прокладання мостів у комунікації: він зчитує нечітке мовлення та перетворює його у зрозумілий текст чи аудіо. Найцікавіше у цій програмі — її здатність працювати будь-якою мовою. Спершу алгоритм просить вимовити кілька стандартних фраз, щоб проаналізувати мовлення та мову.

Потім — створює особистий словник і розпізнає слова, виводячи їх аудіодоріжкою чи текстом. Щоб уявити, як це виглядає — пригадайте, як працює Siri. Застосунок розробляється ще з 2016 року, та зараз на стадії beta-тестування.

Transcence

Для людей з порушеннями слуху та для тих, хто обирає переписки замість розмов, група студентів із Сан-Франциско розробила програму Transcence, що перетворює мовлення у текстову інформацію на екрані.

А ще розрізняє репліки різних людей та позначає кожну своїм кольором, що фактично формує своєрідний груповий чат, лише в офлайні. Молодим вченим вдалось створити по-справжньому унікальний винахід, адже кожен із його творців має порушення слуху з різних причин — додаток об’єднує їх усіх.

Finger Reader

Не обов’язково шукати видання книг зі шрифтом Брайля, щоб мати змогу прочитати їх. Для людей з порушенням зору винайшли портативний девайс Finger Reader, який значно спрощує ситуацію: він читає книги за вас.

Як це працює? Пристрій з маленькою вмонтованою камерою одягається на палець та зчитує текст, перетворюючи його, фактично, в аудіокнигу. А ще підказує вібрацією, коли час перейти на наступний рядок. Не можемо не згадати функцію перекладу: корисно в подорожах, щоб перекладати меню на українську.

Dostupno

Куди піти поїсти, де комфортно почитати, де зручно оформити документи та де зняти готівку? У додатку Dostupno знайдете локації на будь-який смак та запит.

Він корисний не лише для людей з інвалідністю: ви батьки маленької дитини? Їздите на велосипеді і втомились шукати парковки? Гуляєте з тваринкою і не знаєте, де вам будуть раді? Додаток легко підкаже, як спланувати безбар’єрний маршрут, а фільтр #ДоступноРекомендує покаже одразу всі топові заклади.

Нагадаємо, у Києві запрацював цілодобовий сервіс зв’язку з медиками для людей із порушеннями слуху.

Як ми повідомляли раніше, на Вінниччині відкрили Сенсорно-інтеграційний простір для дітей з важкими формами інвалідності.

Читати далі