

Економіка
Кілійський завод на Одещині завершив ремонт теплохода «Херсон»
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Кілійський суднобудівно-судноремонтний завод на Одещині завершив ремонт теплоходу «Херсон».
Про це у фейсбуці повідомив керівник Українського Дунайського пароплавства Дмитро Москаленко.
Що зробили?
На теплоході було відремонтовано гвинто-кермовий комплекс. А саме проведено демонтаж валолінії, кермів та їхню дефектацію і ремонт, повністю розібраний підрулюючий пристрій. Виконано корпусні роботи із заміни зовнішньої обшивки, ремонту балонів пускового повітря, доннозабортної арматури, зачищення та фарбування корпусу.
«Проведені ходові випробування у присутності інспектора Регістру судноплавства України»,— повідомив Москаленко.
Читайте також: На скандинавському дракарі українським Дністром: як франківці будують історичні кораблі предків
Також перевірили роботу перекладних аварійних кермів, підрулюючого пристрою, носового та кормового якірних пристроїв. Наразі судно очікує документи на продовження класу Регістру на шестирічний термін.
«Але заводській сліп не довго залишався вільним. На нього вже піднятий наступний теплохід “Микола Будніков”. На ньому також планується доковий ремонт гвинто-кермового комплексу, підрулюючого пристрою, корпусні роботи, ремонт кінгстонів», — додав Москаленко.
Довідка
Кілійський суднобудівно-судноремонтний завод (КСБСРЗ) — підприємство суднобудівної промисловості України. Виокремлений підрозділ Українського Дунайського пароплавства. Засноване в 1944 році у м. Кілія Одеської області на базі колишніх судноремонтних майстерень Кілійського порту для ремонту річкового флоту Дунайського пароплавства.
Нагадаємо, завод «Океан» у Миколаєві показав, як добудовує суховантаж.
Раніше ми повідомляли, що розвідувальний корабель «Переяслав» після ремонту вийшов на службу.
Фото: Дмитро Москаленко.

Економіка

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Держпродспоживслужба та Канадське агентство інспекції харчових продуктів (CFIA) погодили форму ветеринарного сертифікату для експорту бджолопакетів до Канади.
Про це повідомили у Держпродспоживслужбі.
Сертифікат дає змогу українським виробникам експортувати до Канади не лише бджолиних маток, а й живих бджіл.
Методичні рекомендації для експорту бджолиних маток та бджолопакетів з України до Канади можна знайти за посиланням.
Відзначимо, що бджолопакет – це невелика, але повноцінна сім’я бджіл, яка містить не менше трьох кілограмів корму, дві і більше рамки з друкованим розплодом і близько 1,2-1,5 кг самих бджіл.
Читайте також: Від маленького хобі до промислових масштабів. Як працюють гранти для ветеранів? Досвід бджоляра з Маріуполя
Нагадаємо, на Київщині з’явиться перша у світі ІТ-пасіка українсько-польських розробників AmoHive.
Також ми розповідали, як бджоляр з Миколаївщини відновив зруйновану окупантами пасіку та налагодив експорт меду до Нідерландів.
Окрім того, в Інституті бджільництва імені П.І. Прокоповича науковці вивели новий внутрішньопородний тип української степової породи бджіл — «Гадяцький».
Фото: dpss.gov.ua.
Економіка

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Упродовж 2022-го року Україна розширила міжнародні ринки збуту та почала експортувати продукцію тваринного походження до 12 країн світу.
Про це повідомляє Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Зазначається, що Україна погодила з іноземними партнерами 22 форми міжнародних ветеринарних сертифікатів на експорт. А саме:
- Албанія – м’ясні напівфабрикати;
- Грузія – равлики для споживання людиною;
- Домінікана – молоко та молочні продукти;
- Ізраїль – декоративна прісноводна риба; живі кролі, жувальні предмети для домашніх тварин; свіжі заморожені шкіри та шкури; оброблені шкіри та шкури.
- Канада – м’ясо птиці та продукти з нього;
- Кенія – молоко та молочні продукти;
- Північна Македонія – жувальні предмети для домашніх тварин; консервовані корми для домашніх тварин; сирі корми для домашніх тварин для безпосередньої реалізації або побічні продукти тваринного походження для годівлі хутрових тварин;
- Сінгапур – корми для домашніх тварин;
- Сербія – інкубаційні яйця; консервовані корми для домашніх тварин; перероблені корми для домашніх тварин;
- Туреччина – продукти переробки тваринного білка (не для споживання людиною); рибні продукти;
- Пакистан – столові яйця.
- Чорногорія – м’ясні напівфабрикати, призначені для споживання людиною; м’ясні продукти, оброблені шлунки, міхури, кишки.
Читайте також: Смарт-каміни без диму. Як український стартап Neverdark завоював ринок ЄС «розумним вогнем»
Також відзначається, що за рік в Україні збільшилася кількість підприємств, які виробляють продукти тваринного походження і мають право експорту своєї продукції на територію Європейського Союзу. Їх тепер в Україні 432, що на 53 більше, ніж було на початок 2022 року. Для порівняння, за 2021 рік таке право отримали 23 підприємства.
Нагадаємо, бджоляр з Миколаївщини відновив зруйновану окупантами пасіку та налагодив експорт меду до Нідерландів.
Окрім того, український виробник їстівного чаю Brancho виходить на ринок Скандинавії.
Фото: petsgal.com.
Економіка

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
З 23 до 27 січня Фонд держмайна провів 9 приватизаційних аукціонів на загальну суму 323 млн грн.
Про це повідомили на сайті Фонду держмайна.
Зазначається, що в аукціонах взяли участь 77 осіб. Серед найбільших лотів були:
- готель «Власта» у Львові,
- офіс з підстанцією «Дніпропетровськавтотранссервіс» у Дніпрі.
Відомо, що 23 підприємці змагались за готель «Власта» у Львові. Така конкуренція була обумовлена технічними характеристиками будівлі та її місцем розташування. 12-ти поверхова споруда зі 175 номерами готелю розміщена за 15 хвилин ходи від центру. Переможець запропонував за «Власту» 115 млн грн, що у 16 разів перевищує її стартову ціну.
Читайте також: «Відправка на Бахмут? Вже готуємо». Хто частує ЗСУ смаколиками? Знайомтеся, «Хлібобулочні війська»

Бізнес продемонстрував зацікавленість і в менших об’єктах. Так, в аукціоні за приватизацію господарського будинку у Витвиці на Івано-Франківщині взяли участь 15 учасників. Під час торгів ціна на нього зросла у 18 разів – до 555 тис. грн.

Наступного тижня – упродовж 30 січня до 3 лютого – ФДМУ планує провести 11 аукціонів приватизації.
Серед виставлених активів – офісні приміщення поблизу центру Києва та підприємство-переробник металу «Прогрес» на Одещині.
Нагадаємо, в Україні вперше продали морський порт. «Усть-Дунайськ» пішов з молотка за 201 млн грн.
Також ми повідомляли, що у Львові відбувся перший у 2023 році земельний аукціон, під час якого продали одну ділянку під бізнес за 1,6 млн грн.
Фото: facebook.com/spfu.gov.ua.