Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
інклюзивне ательє інклюзивне ательє

Суспільство

Хустини від сонячних діток: історія першого в Україні інклюзивного ательє

Опубліковано

У особливому ательє Lady Di atelier творять руками доброти і щирими серцями. Це не просто інклюзивне ательє, а ціла філософія. Тут працюють люди з інвалідністю та сонячні діти, які малюють картини, які потім переносять на хустини. Lady Di atelier всього один рік, але слава про львів’ян рознеслась вже по всьому світу. Адже одне з основних завдань організації є надавати роботу людям з інвалідністю та допомагати розвивати свої таланти. Завдяки співзасновницям Ірині та Ярині більше ніж 20 жінок та дітей мають постійну роботу, отримують зарплатню та, головне, – відчувають себе потрібними та знаходять сили рухатись далі.

Ірина Ляховенко

Ірина Ляховенко

 Співзасновниця першого в Україні інклюзивного ательє Lady Di atelier.

Хустини від сонячної дівчинки

Андріані Чухній 15 років і в неї – синдром Дауна. Ця сонячна дівчинка була відлюдькувата та  майже не розмовляла. Зараз вона є художницею ательє і на її картинах ми створюємо наші хустки. Коли вона почала малювати, то результат вразив всіх – Андріана стала спокійнішою, почала комунікувати з людьми та краще говорити. Навіть шкільних успіхів побільшало.

І це не поодинокі випадки. Малювання стає справжньою арт-терапією для наших майстринь, вони відчувають себе потрібними та корисними. І можуть заробити на цьому кошти. Бо в країні така ситуація, що людей з інвалідністю не завжди чекають на робочих місяцях інші підприємці.

Карантин показав, наскільки є важливим наше інклюзивне ательє. До нас зателефонувала мама Андріани і каже, що у дівчині є значний регрес у поведінці, вона замкнулась у собі, почала гірше розмовляти. Вона відчула стрес через те, що сидить вдома, адже звикла контактувати з великою кількістю людей. Ми відважились на такий крок і зробили виїзне малювання в полі. Андріана настільки захопилась, що просто не могла зупинитись. Це був такий крик дитини і її картина – це збір її емоцій.

Намалюю тобі любов!💗Скучили за нашою Андріаночкою?🤗 Tetyana Chukhniy Бо ми дуууууже! Скоро кінець карантину, а у нас вже так багато планів!#намалюю_тобі_любов

Posted by Lady Di atelier on Monday, May 11, 2020

Як працює перше інклюзивне ательє

Ми є першим інклюзивним ательє в Україні. Ідея створювалась навколо того, щоб жінки з інвалідністю мали змогу працювати, а мами, які мають діток з синдромом Дауна чи аутизмом, могли хоч трошки виділити час для себе.

Читайте також: Кранчі з любов’ю: як молодь з інвалідністю створює корисні сніданки

Художниці малюють картини олійними фарбами. У кожного є свій стиль. Хтось, як Андріана, малює абстракції, хтось – портрети, хтось – пейзажі. Вони самі створюють композиції, але у них є наставниці – професійні художниці. Андріані вони можуть допомогти з кольорами. До речі, вона завжди працює під музику. Колись була навіть серія картин, коли Андріана створювала свої роботи з наставницею під класичну музику. Ми навіть представляли картини на виставці в Києві. І це була її перша виставка, якою ми дуже пишаємось.

Потім ми ці картині фотографуємо і переносимо на шовкові хустини. Це така арт-терапія для них і для нас.

Зараз у нас в команді є 12 людей. Ще 10 працюють віддалено. Всі наші майстрині отримують зарплатню. Ті, хто на постійній основі з нами – мають стабільну зарплату. А ті, хто частково – отримують винагороди за проведення майстер-класів чи інших заходів.

У нашій команді є психологи, які працюють з дітками, а також з нами є монахиня з Львівського монастиря. Це таке духовне наставництво.

Грузинські чоловіки та зірки купують хустини

Наші хустинки поширились по всьому світу, навіть замовляли з Малайзії. Зазвичай, українці купують як подарунок для друзів чи родичів з-за кордону. Але є і багато іноземців, які вподобали наші вироби. У нас є чоловічі хустини, які дуже вподобали грузини. Вони замовляють у нас прямо цілими партіями.

Читайте також: ІТ-освіта для людей з інвалідністю: як працює проєкт BeQA

Ми хочемо гідно представляти нашу державу за кордоном і зайняти чільне місце серед тих виробників, які творять саме в Україні якісний продукт. Саме тому, ми ставимо акцент на якість, а вже потім на соціальну складову. Кожна наша хустина – це ціла історія і душа однієї людини. І це неможливо не відчути. Коли люди беруть в руки наші хустини, то відчувають ту незвичайну енергетику наших майстринь.

Саме тому багато відомих людей вподобали наші вироби:  Соломія Вітвіцька, ОNUKA, Світлана Тарабарова. Нещодавно робили серію хустинок на замовлення для міської ради Львова. Голова дарував їх гостям міста, консулам, їх дружинам. Це такі маленькі досягнення за один рік, якими ми дуже пишаємось.

Коштують хустини 300-1500 гривень. Ціна відрізняється залежно від розміру.

Часто ми проводимо виставки та покази наших виробів. Нещодавно презентувалися у Львівській ратуші та Львівському католицькому університеті.

Пошили постелі для онкодиспансеру

Інклюзивне ательє почало роботу з того, що ми задумали створити дизайнерські хустини як разову акцію, щоб допомогти онкоспільноті. Але люди нас підтримали і це вже стало чимось масштабним. Ми продавали хустинки, завдяки чому зібрали кошти для того, щоб пошити постіль для гематологічного відділення. Такі соціальні ініціативи ми намагаємось робити щомісяця. Ми хочемо допомагати всім, хто цього потребує. Ця акція не тільки стала доброю справою, а й дала роботу жінкам з інвалідністю.

Після цього ми зосередились на ще одному напрямку роботи нашого ательє – пошив натуральної постільної білизни з льону. Зараз цим займається одна працівниця інклюзивного ательє – Олена, у неї травмований хребет. Вона вже понад 15 років прикована до інвалідного візка, але не сидить вдома, а працює.

Ми тільки починаємо створювати постіль на продаж. Наш текстиль високої якості, з натурального льону. Ціна – 7000 гривень. Сподіваємось, що і закордонний ринок оцінить якісну українську постіль.

Колись ми починали шити одяг з льону, але тоді ще не було приміщення і це було складно. Тому ми перейшли на постіль і зараз плануємо працевлаштувати в ательє на постійній основі ще 10 швачок.

Як починали

Lady Di Atelier має двох засновниць – Ірина Ляховенко та Ярина Янчак. Ми з Яриною дружимо ще з дитинства. Саме вона стала ініціатором створення місця, де можна буде допомагати іншим. Вона кинула клич і я відгукнулась одразу.

Потім ми почали писати, що шукаємо людей з інвалідністю і хочемо запропонувати їм роботу. Спочатку вишивали бісером. А потім розрослась команда і ми почали малювати та шити. Ми зрозуміли, що наша ідея є важливою, бо коли кидали клич, що є робочі місця для людей з інвалідністю, то це набирає широкого розголосу.

Читайте також: Як підлітків з аутизмом у Дніпрі перетворюють на дизайнерів

Ми отримали від міської ради приміщення, але воно потребує реконструкції та великих капіталовкладень. Бо зараз воно зовсім не пристосоване для людей з інвалідністю. Тому ми збираємо кошти, щоб мати хороше приміщення, де одночасно могло б працювати 15 людей, де ми б могли проводити майстер-класи, де мами б могли залишати своїх дітей на лекції чи інтерактиви.

Ательє – це одна сім’я

Наше інклюзивне ательє є однією сім’єю. Дівчата, які у нас працюють, також залучають своїх дітей у спільноту. От донька нашої швачки Олени також почала у нас малювати картини. Ми отримуємо величезне задоволення від того, що проводимо час разом. Навіть коли немає настрою малювати – просто спілкуємось. Як от з Андріаною – коли вона не хоче малювати, то просто танцює, обнімається, комунікує з нами. Вона це дуже любить. І ми любимо те, що робимо. Бо коли прокидаєшся зранку і знаєш, що сьогодні ти зробиш щось класне і корисне, що принесе свої плоди – це надихає рухатись далі.

Коментарі

Суспільство

На Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО)

Опубліковано

Гуртожиток відкрили у селі Дорогинка, що знаходиться у Фастівському районі. У ньому житимуть сім родин.

Про це повідомили на сайті Київської обласної військової адміністрації.

Родини житимуть у п’яти двокімнатних помешканнях, одному трикімнатному та одному однокімнатному. Їх обладнали меблями та побутовою технікою. У гуртожитку збудували два санвузли, кухню та зону відпочинку.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: На Київщині побудували міст за сучасними технологіями, який має сонячні панелі (ФОТО)

У нових квартирах житимуть сім’ї з таких областей:

  • Запорізької;
  • Дніпропетровської;
  • Донецької;
  • Сумської;
  • Херсонської.

У КОВА додали, що це житло надали без будь-яких термінів проживання.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: Столичному театру на Подолі присвоїли ім’я його засновника: що про нього відомо

Підтримка ВПО на Київщині

Цей проєкт реалізовували за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та благодійної організації «Благодійний фонд РОКАДА».

Також у Київській області вже реалізували кілька спільних проєктів для розміщення тих, хто покинув свій дім через війну. В Ірпені, Богуславі та Сквирі реконструювали гуртожитки, а в селах Бориспільського, Бучанського та Фастівських районів переобладнали помешкання для проживання родин. На сьогодні створили 500 нових місць для поселення ВПО.

Нагадаємо, що в чотирьох громадах Київщини запрацювали соціальні хаби: що отримають відвідувачі.

Фото обкладинки: Pixabay

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі