Суспільство
Хустини від сонячних діток: історія першого в Україні інклюзивного ательє
У особливому ательє Lady Di atelier творять руками доброти і щирими серцями. Це не просто інклюзивне ательє, а ціла філософія. Тут працюють люди з інвалідністю та сонячні діти, які малюють картини, які потім переносять на хустини. Lady Di atelier всього один рік, але слава про львів’ян рознеслась вже по всьому світу. Адже одне з основних завдань організації є надавати роботу людям з інвалідністю та допомагати розвивати свої таланти. Завдяки співзасновницям Ірині та Ярині більше ніж 20 жінок та дітей мають постійну роботу, отримують зарплатню та, головне, – відчувають себе потрібними та знаходять сили рухатись далі.
Ірина Ляховенко
Співзасновниця першого в Україні інклюзивного ательє Lady Di atelier.
Хустини від сонячної дівчинки
Андріані Чухній 15 років і в неї – синдром Дауна. Ця сонячна дівчинка була відлюдькувата та майже не розмовляла. Зараз вона є художницею ательє і на її картинах ми створюємо наші хустки. Коли вона почала малювати, то результат вразив всіх – Андріана стала спокійнішою, почала комунікувати з людьми та краще говорити. Навіть шкільних успіхів побільшало.
І це не поодинокі випадки. Малювання стає справжньою арт-терапією для наших майстринь, вони відчувають себе потрібними та корисними. І можуть заробити на цьому кошти. Бо в країні така ситуація, що людей з інвалідністю не завжди чекають на робочих місяцях інші підприємці.
Карантин показав, наскільки є важливим наше інклюзивне ательє. До нас зателефонувала мама Андріани і каже, що у дівчині є значний регрес у поведінці, вона замкнулась у собі, почала гірше розмовляти. Вона відчула стрес через те, що сидить вдома, адже звикла контактувати з великою кількістю людей. Ми відважились на такий крок і зробили виїзне малювання в полі. Андріана настільки захопилась, що просто не могла зупинитись. Це був такий крик дитини і її картина – це збір її емоцій.
Як працює перше інклюзивне ательє
Ми є першим інклюзивним ательє в Україні. Ідея створювалась навколо того, щоб жінки з інвалідністю мали змогу працювати, а мами, які мають діток з синдромом Дауна чи аутизмом, могли хоч трошки виділити час для себе.
Читайте також: Кранчі з любов’ю: як молодь з інвалідністю створює корисні сніданки
Художниці малюють картини олійними фарбами. У кожного є свій стиль. Хтось, як Андріана, малює абстракції, хтось – портрети, хтось – пейзажі. Вони самі створюють композиції, але у них є наставниці – професійні художниці. Андріані вони можуть допомогти з кольорами. До речі, вона завжди працює під музику. Колись була навіть серія картин, коли Андріана створювала свої роботи з наставницею під класичну музику. Ми навіть представляли картини на виставці в Києві. І це була її перша виставка, якою ми дуже пишаємось.
Потім ми ці картині фотографуємо і переносимо на шовкові хустини. Це така арт-терапія для них і для нас.
Зараз у нас в команді є 12 людей. Ще 10 працюють віддалено. Всі наші майстрині отримують зарплатню. Ті, хто на постійній основі з нами – мають стабільну зарплату. А ті, хто частково – отримують винагороди за проведення майстер-класів чи інших заходів.
У нашій команді є психологи, які працюють з дітками, а також з нами є монахиня з Львівського монастиря. Це таке духовне наставництво.
Грузинські чоловіки та зірки купують хустини
Наші хустинки поширились по всьому світу, навіть замовляли з Малайзії. Зазвичай, українці купують як подарунок для друзів чи родичів з-за кордону. Але є і багато іноземців, які вподобали наші вироби. У нас є чоловічі хустини, які дуже вподобали грузини. Вони замовляють у нас прямо цілими партіями.
Читайте також: ІТ-освіта для людей з інвалідністю: як працює проєкт BeQA
Ми хочемо гідно представляти нашу державу за кордоном і зайняти чільне місце серед тих виробників, які творять саме в Україні якісний продукт. Саме тому, ми ставимо акцент на якість, а вже потім на соціальну складову. Кожна наша хустина – це ціла історія і душа однієї людини. І це неможливо не відчути. Коли люди беруть в руки наші хустини, то відчувають ту незвичайну енергетику наших майстринь.
Саме тому багато відомих людей вподобали наші вироби: Соломія Вітвіцька, ОNUKA, Світлана Тарабарова. Нещодавно робили серію хустинок на замовлення для міської ради Львова. Голова дарував їх гостям міста, консулам, їх дружинам. Це такі маленькі досягнення за один рік, якими ми дуже пишаємось.
Часто ми проводимо виставки та покази наших виробів. Нещодавно презентувалися у Львівській ратуші та Львівському католицькому університеті.
Пошили постелі для онкодиспансеру
Інклюзивне ательє почало роботу з того, що ми задумали створити дизайнерські хустини як разову акцію, щоб допомогти онкоспільноті. Але люди нас підтримали і це вже стало чимось масштабним. Ми продавали хустинки, завдяки чому зібрали кошти для того, щоб пошити постіль для гематологічного відділення. Такі соціальні ініціативи ми намагаємось робити щомісяця. Ми хочемо допомагати всім, хто цього потребує. Ця акція не тільки стала доброю справою, а й дала роботу жінкам з інвалідністю.
Після цього ми зосередились на ще одному напрямку роботи нашого ательє – пошив натуральної постільної білизни з льону. Зараз цим займається одна працівниця інклюзивного ательє – Олена, у неї травмований хребет. Вона вже понад 15 років прикована до інвалідного візка, але не сидить вдома, а працює.
Ми тільки починаємо створювати постіль на продаж. Наш текстиль високої якості, з натурального льону. Ціна – 7000 гривень. Сподіваємось, що і закордонний ринок оцінить якісну українську постіль.
Колись ми починали шити одяг з льону, але тоді ще не було приміщення і це було складно. Тому ми перейшли на постіль і зараз плануємо працевлаштувати в ательє на постійній основі ще 10 швачок.
Як починали
Lady Di Atelier має двох засновниць – Ірина Ляховенко та Ярина Янчак. Ми з Яриною дружимо ще з дитинства. Саме вона стала ініціатором створення місця, де можна буде допомагати іншим. Вона кинула клич і я відгукнулась одразу.
Потім ми почали писати, що шукаємо людей з інвалідністю і хочемо запропонувати їм роботу. Спочатку вишивали бісером. А потім розрослась команда і ми почали малювати та шити. Ми зрозуміли, що наша ідея є важливою, бо коли кидали клич, що є робочі місця для людей з інвалідністю, то це набирає широкого розголосу.
Читайте також: Як підлітків з аутизмом у Дніпрі перетворюють на дизайнерів
Ми отримали від міської ради приміщення, але воно потребує реконструкції та великих капіталовкладень. Бо зараз воно зовсім не пристосоване для людей з інвалідністю. Тому ми збираємо кошти, щоб мати хороше приміщення, де одночасно могло б працювати 15 людей, де ми б могли проводити майстер-класи, де мами б могли залишати своїх дітей на лекції чи інтерактиви.
Ательє – це одна сім’я
Наше інклюзивне ательє є однією сім’єю. Дівчата, які у нас працюють, також залучають своїх дітей у спільноту. От донька нашої швачки Олени також почала у нас малювати картини. Ми отримуємо величезне задоволення від того, що проводимо час разом. Навіть коли немає настрою малювати – просто спілкуємось. Як от з Андріаною – коли вона не хоче малювати, то просто танцює, обнімається, комунікує з нами. Вона це дуже любить. І ми любимо те, що робимо. Бо коли прокидаєшся зранку і знаєш, що сьогодні ти зробиш щось класне і корисне, що принесе свої плоди – це надихає рухатись далі.
2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня БФ «СпівДія заради Дітей» Ксенія Костюченко та її син Юрчик. Вони підготували для ШоТам відповіді на найпоширеніші міфи про розлади аутистичного спектра (РАС), з якими зіштовхуються постійно. Усі фрази, які ви побачите тут, Ксенія часто чула від інших людей. Тепер вона розповідає, що з ними не так.
1. «Ви ж його лікуєте? Треба лікувати, обовʼязково!»
Міф: Аутизм — це хвороба, яку можна вилікувати.
Насправді РАС — це нейровідмінність, а не хвороба. Це вроджена особливість розвитку мозку, яка залишається з людиною на все життя.
Ксенія
У нас немає показів для прийому жодних препаратів. Єдине, що «показано» — це створення умов для гармонійного розвитку та соціалізації, тобто інклюзія.
Юрчик
Я відвідую спеціалістів, з якими вчуся краще розмовляти та спілкуватися, спокійніше реагувати на звуки, контролювати свої рухи та бажання. Якщо чогось не вмію, то я або вже в процесі навчання, або воно в мене на черзі.
2. «У Юрчика талант до музики — напевно, через те, що в нього РАС»
Міф: Усі люди з аутизмом — генії або мають унікальні здібності.
Цей міф популярний завдяки фільмам і серіалам. Насправді лише частина людей з аутизмом має так звані «острівці геніальності», але більшість перебувають на різних рівнях інтелектуальних здібностей, як і нейротипові люди.
Юрчик
У музичній школі кажуть, що я дійсно дуже здібний. Але в нас уся сімʼя музикальна — всі грають на музичних інструментах і співають, — тому батьки вчасно це помітили та намагаються розвивати. Я граю на флейті, співаю дискантом (високим хлопчачим голосом — ред.) і можу підібрати будь-яку мелодію на фортепіано. Але значно більше люблю грати в планшет.
3. «Ви що, робили йому щеплення?»
Міф: Вакцинація спричиняє аутизм.
Цей міф спростували численні наукові дослідження. Первинну статтю, що пов’язувала аутизм з вакцинами, визнали фальсифікацією, а її автора позбавили ліцензії.
Ксенія
У нас зроблені всі щеплення за календарем, адже син не має жодних протипоказань.
4. «О, в нашому класі був хлопчик з РАС — я знаю, що це таке!»
Міф: Усі люди з РАС однакові.
Аутизм — це спектр, а не однакова характеристика для всіх. Деякі люди в спектрі можуть бути надзвичайно комунікабельними, інші — навпаки потребують більше простору. Хтось має виражену сенсорну (доторкову) чутливість, а хтось ні. Дехто може вражати феноменальною пам’яттю або глибокими знаннями в певній галузі, а інші потребують значної підтримки в повсякденному житті.
Юрчик
Я маю гіперчутливість до емоцій, зчитую навіть найнепомітніші. Якщо хтось свариться, мені стає дуже страшно й незатишно.
Ксенія
А один мій учень з РАС міг звернути увагу на чужі емоції, тільки якщо йому про них чітко сказати.
5. «Ти — героїня, якщо виховуєш дитину з аутизмом»
Міф: Щоб виховувати дитину з РАС, потрібні героїчні зусилля.
Це один з тих міфів, який звучить ніби з повагою, але насправді може бути дуже шкідливим. Батьки дітей з РАС часто живуть звичайним життям: піклуються про дітей, підтримують, водять на гуртки, сперечаються про виконання домашніх завдань, купують улюблені іграшки. Так, у їхньому житті можуть бути виклики, але, зрештою, виховання дітей — непроста справа для всіх батьків.
Ксенія
Коли суспільство автоматично записує всіх батьків дітей з РАС у «герої», це створює хибне уявлення, що такі діти — обов’язково «тягар», що з ними завжди складно. Хоча реальність різна: комусь складно, а комусь абсолютно нормально. Для нашої сімʼї, наприклад, виховання дитини з РАС — це просто наше життя, ми не вважаємо його подвигом.
Так, бувають дуже тяжкі випадки, але не лише в сімʼях, де є дитина з РАС. Тому важливо не узагальнювати.
6. «Ми не можемо ризикувати навчальними досягненнями 30 дітей в класі»
Міф: Присутність дітей з аутизмом у класі може негативно впливати на навчання нейротипових учнів.
На жаль, ця думка популярна в школах. І це не дивно, бо є упередження, що дитина з РАС обовʼязково заважатиме, і з нею неможливо буде впоратись, якщо ти не супергерой. Це хибна та шкідлива думка, яка позбавляє учнів можливості підготуватись до реального життя у світі, де різні люди взаємодіють між собою.
Ксенія
На щастя, численні дослідження спростовують цей стереотип і показують переваги інклюзивної освіти для всіх учнів. Це, зокрема, формування толерантності та поваги до різноманітності.
Це розвиває соціальні навички: співпрацю, емпатію та взаємодопомогу. І головне, в інклюзивних класах безперечно було зафіксоване покращення академічних результатів — учні мають вищий рівень успішності, бо там використовують різноманітні педагогічні методики та більше індивідуалізованого підходу.
Я постійно працювала в інклюзивних класах, бо бачу переваги й для себе — я розширюю свої педагогічні компетенції, які приносять користь усім учням.
«Укрзалізниця» додала на платформі Видубичі-Трипільські в Києві зупинки для двох потягів далекого сполучення. З 10 квітня ці потяги зупинятимуться на платформі в обох напрямках.
Про це повідомили в компанії.
На зупинці зупинятимуться такі потяги:
- №79/80 «Січеслав» Дніпро – Львів;
- №793/794 Черкаси – Київ.
Читайте також: Що робити, якщо з додатку «Укрзалізниці» після кібератаки зникли квитки
Платформа Видубичі-Трипільські розташована поруч із Південним мостом та транспортною розв’язкою, що робить її зручною для пересадки. Вона входить до транспортного вузла «Видубичі», який об’єднує:
- станцію метро «Видубичі»;
- приміську платформу «Видубичі» та кільцеву електричку;
- автостанцію «Видубичі».
Як зазначили в УЗ, ця зупинка дозволить мешканцям лівобережних районів Києва швидше та зручніше добиратися до Черкащини, Кіровоградщини та Придніпров’я.
Нагадаємо, що «Укрзалізниця» впровадила безплатні пропозиції для пасажирів.
Фото обкладинки: RailGallery
Активісти руху «Жовта стрічка» до початку другого місяця весни розповсюдили у Сімферополі, Севастополі, Бахчисараї, Ялті та Армянську символи спротиву.
Про це повідомили у «Жовтій стрічці».
«Квітень вступає у свої права, а рух спротиву продовжує невтомно доводити, що Крим — це Україна. Бо спротив триває. Бо українці борються. Бо кожного дня на Кримському півострові тривають акції спротиву, і сьогоднішній день не виключення. Бо КРИМ — ЦЕ УКРАЇНА!» — написали у русі.
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)
Нагадаємо, що рух активісти «Жовтої стрічки» до 24 лютого провели акцію в окупованих містах (ФОТО).
Раніше ми писали, що у Криму на вершині Пахкал-Кая встановили українські прапори (ФОТО).
Фото: телеграм-канал «Жовтої стрічки»
