Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Хочу дати можливість ромам навчатись». Як Тиберій Йонаш відкрив художню школу та столярну майстерню

Щодня ШоТам розповідає для вас про український бізнес, соціальні проєкти, волонтерів, аграріїв та позитивні зміни у країні. Але ми також виступаємо проти дискримінації

Партнерський матеріал

Опубліковано

Щодня ШоТам розповідає для вас про український бізнес, соціальні проєкти, волонтерів, аграріїв та позитивні зміни у країні. Але ми також виступаємо проти дискримінації в усіх її проявах. Дуже багато негативних новин розповсюджуються в мережі, де акцентують увагу на слові «ром» та його ксенофобських синонімах. Тому ми лупаємо цю скалу стереотипів і розповідаємо вам позитивні історії успіху представників ромської спільноти, які розвиваються в Україні, навчаються, відкривають бізнеси та забезпечують робочими місцями десятки людей.

Це історія про успішного рома, який безплатно навчає живопису дітей з малозабезпечених родин, адже колись йому також не вистачало грошей на фарби та пензлі. А ще створив столярну майстерню, щоб роми змогли заробляти собі на життя. Тиберій Йонаш – відомий ромський художник. З дитинства він мріяв стати художником, але батьки не мали грошей оплатити навчання. Тому чоловік  самотужки опанував професію, а згодом створив художню школу Ром Арт. У цьому році за підтримки фонду «Відродження» Тиберій заснував столярну майстерню Столяр Арт, де роми навчатимуться створювати рамки для художників і парти для школи, а також заробляти собі на життя. 

Тиберій Йонаш

Тиберій Йонаш

Ромський художник

Народився в Мукачево, навчався в Мукачівській дитячій художній школі ім. Міхая Мункачі. У 2017 році створив громадську організацію і ромську художню школу під назвою «Ром Арт». А у 2021 році створив столярну майстерню «Столяр Арт», щоб дати можливість ромській громаді заробляти. 

Не мав можливості навчатись, тому хочу дати її іншим ромським дітям

Я виріс у ромській громаді, але не у самому таборі, а за пару вулиць від нього. Мої предки були великими музикантами в Угорщині, а мама навчала дітей грати на фортепіано. Батьки також хотіли з мене зробити музиканта і у четвертому класі я вступив до музичної школи. У мене був хист до цього, але я розумів, що це не моє. Коли в школі почались уроки малювання, вчителька запросила моїх батьків на розмову, мовляв, треба мене віддавати в художню школу. Але батьки не хотіли, щоб я став художником, бо такі люди зазвичай бідні, не мають стабільності. Але я дуже хотів, тому батьки погодились. Я дуже старанно вчився, закінчив школу на відмінно, але хотів й надалі отримувати знання. 

Картини ромського художника Тиберія Йонаша
Фото: suspilne.media/

У 16 років я вступив в Ужгородський коледж мистецтв, але зміг там провчитись тільки два роки, адже батьки не могли далі підтримувати мене матеріально, бо коштів ледве вистачало на життя. Але я дуже хотів отримувати знання, тому почав ходити до художників у майстерні. Я потроху навчався, а згодом почав свої роботи виставляти в центрі Мукачева. Так вже зміг заробляти як художник. Але я все одно мрію про освіту, тому восени хочу вступити в академію. 

На власному досвіді я знаю, як тяжко ромській молоді розвиватись. Бо на ромів дивляться як на інших людей, вони постійно відчувають дискримінацію. Тому я відкрив вже дві художні школи для ромських дітей у Мукачево та у селі Ратівці Ужгородського району. Я даю їм базове навчання, щоб вони після цього могли вступити до коледжу чи академії. Вже 4 роки навчаємось, проводимо виставки і діти тепер продають свої роботи. Нас дуже підтримує Фонд «Відродження», завдяки їм я можу розвивати дітей. 

Ромська молодь зможе опанувати столярну справу

Цього року Фонд «Відродження» оголосив грант ромських проєктів. Я собі подумав про те, що ромам дуже тяжко працевлаштуватись, тому вирішив створити столярну майстерню, бо це близько до мистецтва.  Я отримав грант, за кошти закупив станки і зараз ми починаємо навчання. 

Працювати тут буде молодь від 18 років, бо молодших просто не можна допускати до серйозних станків. У соціальній майстерні навчатимемо всіх охочих опанувати столярне ремесло. Після навчання юнаки складуть іспит,  отримають сертифікат і зможуть залишитися тут працювати та виготовляти різні вироби з дерева на продаж. А згодом вже вони будуть навчати нових учнів. 

Столяр Арт дає можливість ромам опанувати столярну справу та заробляти собі на життя

Поки у нас є шість охочих на навчання. Але я сподіваюсь, що вони будуть розповідати про майстерню родичам, друзям, а ті прийдуть до нас. Я планую, що у нас працюватиме 15 осіб по дві групи, щоб вони могли виходити позмінно. Я дуже хочу, щоб ромська молодь могла отримати спеціальність, заробляти собі на життя. Багато ромів їдуть за кордон, покидають сім’ї та працюють на тяжких роботах. У нас їм важко працевлаштуватись, бо вони не мають ні освіти, ні досвіду роботи, деякі старші навіть не вміють писати та читати. А я хочу дати їм цю можливість навчатись і працювати. 

Читайте також: «Мене обурюють стереотипи»‎. Історія соціального підприємства, де навчають ромських жінок шити та заробляти

Для навчання ми договір з Мукачівським училищем і спеціалісти будуть приходити до нас в майстерню, щоб навчати ромів. Після навчання, яке триватиме пів року, юнаки зможуть однією командою працювати в столярній майстерні для себе.

Сам собі реклама

Як я вже казав, майстерня пов’язана з мистецтвом, бо спочатку тут виготовлятимуть весь необхідний матеріал для малювання, а також рамки для картин наших художників зі школи Ром Арт. Я буду займатись замовленнями, поки наше соціальне підприємство буде розвиватись. Хочу, щоб наші майбутні майстри робили парти та столи для ромських шкіл, а також мольберти для художників.

У майстерні Столяр Арт роми будуть створювати рамки для картин, столи та парти для шкіл і коледжей

Будемо працювати над рекламою, бо чим більше про нас чутимуть, тим більше замовлень. Але вже й зараз на початку є перші замовлення. Реклама поки йде від мене, бо я вже сам себе рекламую вже багато  років.  Маю контакти художників, яким розповів, що відкриваю для ромської громади майстерню, де будуть робити рамки та інші речі. Тому вже є перші замовлення. Далі плануємо створити сайт, де будемо публікувати всі наші вироби. З часом наші майстри створюватимуть для різних шкіл дерев’яні вироби. Я вже домовлявся з коледжами, що замовлення вони робитимуть у нашому підприємстві.

Я дуже сподіваюсь, що роми зможуть навчитись та працювати за спеціальністю і заробляти для себе кошти. Бо поки я не маю з чого дати їм зарплату, вони самі зароблятимуть кошти за свої вироби і зможуть забезпечити свої родини.

Не всі роми задоволені, бо хочуть одразу заробляти

Зараз я керую підприємством, можливо з часом знайдеться хтось інший. Але я маю цій людині повністю довіряти. Бо знаю багато ромів, які не мають терпіння, часто змінюють спеціальності, рік працюють, а потім і знаходять щось інше. Це неправильно. Якби я покинув свою роботу, то нічого б не досяг.

Я хочу, щоб наші майстри зрозуміли, наскільки важливо мати таку роботу, коли ти сам собі керівник. Це величезна різниця між тим, коли вони їдуть на заробітки, покидають свої родини, працюють там тяжко і цілодобово. Роми дуже часто змушені залишати свої родини, щоб поїхати за кордон на заробітки. Знаю багато випадків, коли сім’ї розпадались через це. Наша майстерня дасть можливість заробляти на місці та нікуди не їхати. 

Читайте також: Від роботи у колгоспі до власного бізнесу. Історія рома, який вже 30 років створює натуральну продукцію

Але не всім сподобалась моя ідея. Частина ромської громади хоче одразу отримувати кошти. Але так не буває, на все потрібен час. Треба навчатись, отримати знання, а вже потім будуть замовлення і заробіток. Я вже 20 років працюю, і тільки зараз маю стабільність. Неможливо на другий день роботи вже отримувати 10-15 тисяч. Сподіваюсь, що вони це зрозуміють. Є хлопці, які прямо кажуть, що краще вони поїдуть на заробітки в Чехію. Але ж тут вони мають можливість опанувати професію, та найголовніше бути поруч з сім’єю.

Мені не пощастило навчатись, тому я хочу показати ромам, що можна власною працею та наполегливістю чогось досягти.

Матеріал підготовлений за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проєкту «Історії успіху ромського бізнесу».

Суспільство

Розвідники ГУР на території Росії знищили комплекс «Панцир С-1» (ВІДЕО)

Опубліковано

На території Росії внаслідок вогневого ураження зазнав пошкоджень російський ракетно-гарматний комплекс «Панцир С-1».

Про це повідомили у Головному управлінні розвідки Міноборони України.

«Атака на ворожий засіб протиповітряної оборони відбулась поблизу населеного пункту Головчино Бєлгородської області», — вказали у відомстві.

Розвідники зазначили, що після влучання російський «Панцир» був виведений з ладу, а екіпаж зазнав санітарних втрат — поранені двоє російських солдатів.

У ГУР додали, що цей комплекс призначений для прикриття військових та військово-промислових об’єктів. Його вартість становить 15 мільйонів доларів.

Дивіться відеоВоїн прославляє Україну на рингу та б’ється за її незалежність у складі підрозділу ГУР

Про ГУР МО

Головне управління розвідки Міноборони — розвідувальний орган, що здійснює добування, аналітичне опрацювання, оброблення розвідувальної інформації.

До бойових підрозділів в підпорядкуванні ГУР належать 10-й окремий загін спеціального призначення, спецпідрозділ «Тимура», батальйон «Шаман», спецпідрозділ Kraken, спецпідрозділ «Артан», батальйон «Братство», міжнародний легіон при ГУР МО України, спецпідрозділ «Кабул 9», спецпідрозділ «Group 13», спецпідрозділ «Крила».

Нагадаємо, у Санкт-Петербурзі дрон ГУР атакував нафтопереробний завод.

Також у ГУР розповіли про спецоперацію зі знищення трьох бомбардувальників ТУ-22М3.

Фото: ГУР МО України/телеграм.

Читати далі

Суспільство

У профтехах за підтримки ЄС запроваджують навчальну програму «Оператор цивільних дронів»

Опубліковано

Цьогоріч у семи професійно-технічних училищах у Львівській, Дніпропетровській, Київській, Кіровоградській, Миколаївській, Сумській і Чернігівській областях, студенти зможуть пройти навчання на оператора цивільних дронів.

Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

За підтримки Європейського Союзу були закуплені дрони для практичного навчання, а також підготовлені викладачі, які тепер зможуть проводити курси з цієї спеціальності. У планах ще більше розширити мережу професійно-технічних училищ і затвердити освітній стандарт, що дозволить повноцінно підготовити студентів цієї професії.

Читайте також«Нехай гине залізо, а не наші люди». Як українська Аеророзвідка перемагає окупантів у «війні дронів»

Федоров підкреслив, що володіння навичками управління цивільним дроном сьогодні є надзвичайно важливим для України. Ці безпілотники використовуються під час засівання, у рятувальних операціях, розмінуванні територій, вони допомагають оцінити збитки від воєнних дій, а також журналісти використовують їх для документування подій в зоні конфлікту.

Реформа професійно-технічної освіти продовжується. Недавно понад 200 навчальних закладів подали заявки для оновлення своїх майстерень та створення якісних умов для навчання фахівців.

Нагадаємо, на базі Львівського вищого професійного училища комп’ютерних технологій та будівництва вперше в Україні готуватимуть фахівців за спеціальністю «Оператор дрона».

Як ми повідомляли раніше, в Україні створили дронарню, де звичайні БПЛА переробляють на бойові.

Фото: Львівська ОВА.

Читати далі

Суспільство

Двері, вивіски, мереживо вікон: 9 проєктів зі збереження спадщини в Україні, які можна підтримати

Опубліковано

Унікальні «кам’яні вишиванки» з Херсонщини окупувала Росія, тепер у різних містах України можна спробувати створити і свою «вишиванку» завдяки небайдужим. Двері в Івано-Франківську, Одесі, Тернополі потребують уваги і захисту — і активісти дбайливо відновлюють дверні полотна, ручки і ґрати. Старовинні цвинтарі перетворилися на джунглі, та до них поспішають волонтери, аби розчистити і підняти із забуття.

ШоТам зібрав 9 ініціатив зі збереження спадщини, щоб підтримати людей, які присвячують свій час і свої серця нашій минувшині, але погляди їхні звернені у майбутнє.

Франківськ, який треба берегти

Де: Івано-Франківськ
Як підтримати: за реквізитами (кнопка «підтримати ініціативу»), Patreon
 

Набори шкарпеток, які можна придбати і підтримати ініціативу «Франківськ, який треба берегти». Фото: із соцмереж проєкту 

«Франківськ, який треба берегти» — громадська ініціатива, що існує вже вісім років. У її межах уже відновили понад 50 старовинних дверей не лише у Івано-Франківську, а й у Черкасах, Луцьку, Чорткові та Тростянці на Сумщині. Крім цього, у ініціативи є інтернет-магазин з різноманітними товарами: шкарпетками, горнятками, пазлами, магнітами тощо. Марія Козакевич — співзасновниця ініціативи, пише:

«Це не просто магніти, горнятка, наліпки чи шкарпетки. Це історії про ремесла, традиції, які занесені до списку нематеріальної культурної спадщини України. І таких елементів саме з Франківщини в загальнонаціональному списку чимало: косівська кераміка, карпатське ліжникарство, дереворізьбярство, писанки». 

Двері у Івано-Франківську відновлені у рамках ініціативи «Франківськ, який треба берегти». Фото: із соцмереж проєкту

Після початку повномасштабного вторгнення співзасновник ініціативи Юрій приєднався до війська, а Марія Козакевич проводила безоплатні екскурсії для переселенців, що оселилися в місті, щоб познайомити їх з Івано-Франківськом.

Коло брами

Де: Коломия, Івано-Франківська область
Як підтримати: монобанка, PayPal

Відвідувачі екскурсії від проєкту «Коло брами» у Коломиї. Фото: соцмережі проєкту 

«Коло брами» — проєкт, що займається відновленням та збереженням брам у Коломиї. Проводять екскурсії містом, діляться у соцмережах світлинами старовинних дверей у місті. Поки на рахунку відреставрованих, лише одні двері — для цього звернулися до Марії Козакевич з ініціативи «Франківськ, який треба берегти» і відкрили збір.

«29 вересня коломийська брама після року поза домом, з яких було три місяці «реставраційно-санаторних» робіт, практично семи годин монтування кількома майстрами, повернулася до рідного дверного пройому. І незайвим буде сказати, що разом з кожним «клацанням» завіс дверних полотен, які ставали у раму, клацало і у наших серцях — бо важливість цієї брами для нас не передати словами», — пишуть у проєкті. 

Відреставрована брама у Коломиї завдяки «Коло брами». Фото: соцмережі проєкту 

Спадщина UA

Де: Львів, вся Україна
Як підтримати: 
БО БФ СПАДЩИНА.УА
Код отримувача: 42206768
Рахунок отримувача: UA303052990000026008011012093
Назва банку: АТ КБ “ПРИВАТБАНК”

Волонтери прибирають у палаці Щеньовських на Вінниччині у рамках ініціативи «Спадщина UA». Фото: соцмережі проєкту 

«Спадщина UA» — ініціатива зі збереження спадщини. Відновлюють як історичні будівлі, так і приватні хатинки. Серед проєктів: палац Щеньовських на Вінниччині, маєток Долинського у Пекареві на Чернігівщині, Поморянський замок на Львівщині тощо. На територіях завдяки волонтерам розчищують парки та самі будівлі, вивозять сміття, досліджують архітектурні рішення, відновлюють.

«Ми можемо багато дискутувати щодо відновлення спадщини, зруйнованої за останні роки зовнішнім ворогом. А як щодо тих сотень тисяч історичних споруд чи не в кожному українському селі, які останні 30 років вмирали безповоротно, і винен в цьому внутрішній ворог — ми? Чому маємо чекати до завершення війни? Спадщина має термін придатності, і її рятувати вже сьогодні, якщо не позавчора», — пише засновниця Ганна Гаврилів.

Маєток Долинського у Пекареві на Чернігівщині, який допомагає відновлювати ініціатива «Спадщина UA». Фото: соцмережі проєкту 

ШоТам писали про цю ініціативу.

Брами Тернополя 

Де: Тернопіль
Як підтримати: монобанка, Patreon, Buy me a coffee

Проєкт «Брами Тернополя» часто публікує на своїх сторінках старі фото міста і розповідає його історію. На ілюстрації: фабрика з виробництва крохмалю гронінгенського підприємця Віллема Шольтена. Фото: із соцмереж проєкту 

«Брами Тернополя» —  проєкт, що популяризує, зберігає та відновлює архітектурну спадщину Тернополя. Ініціатори борються з незаконним знищенням будівель, створюють петиції, розповідають про історію міста підписникам, а також розпочали підготовчі процеси з реставрації двох дверей.

«Все, що відбувається у місті залежить від кожного з нас. Ми не «малєнькіє люді» – ми тернополяни, жителі древнього міста, нащадки Острозьких, Тарновських, Крушельницьких, Лучаковських та інших славетних родів. Кожен з нас творить його історію, і від кожного з вас залежить якою вона буде», — пишуть у проєкті. 

Ілюстрація Руслани Зазюк для «Брам Тернополя» у день міста. Фото: із соцмереж проєкту

Новокаховське товариство охорони культурної спадщини

Де: евакуювалися до Львова
Як підтримати:
ГО «Новокаховське товариство охорони культурної спадщини» 
Код ЄДРПОУ 42375629
IBAN: UA90 3808 0500 0000 0026 0006 2358 2 в АТ”Райффайзен Банк” 
МФО банку 380805

Виставка про «кам’яні вишиванки» у Польщі. Фото: соцмережі проєкту 

Нова Каховка досі окупована росіянами, та попри це Новокаховське товариство охорони культурної спадщини у березні 2022 року створило проєкт про «кам’яні вишиванки». Це унікальні різьблені панно з каменю у Новій Каховці, які започаткував послідовник школи бойчукістів, художник-монументаліст Григорій Довженко. 

У межах цього проєкту різними містами України та сусідніх держав возять виставку про «боротьбу за нашу ідентичність через мистецтво і збереження спадщини». Також проводять майстер-класи з різьблення по сирому тиньку — це техніка «кам’яних вишиванок».   

Атмосфера воркшопу з виготовлення «кам’яних вишиванок». Фото: соцмережі проєкту 

«Були і сльози зустрічі з новокаховцями, і нові знайомства, і головне — багатодітні мами, що мають мільйон задач та ніколи не втрачають оптимізму, казали: “Ми приїдемо відновимо Нову Каховку, серйозно, це не жарт, на нас розраховуйте!”», — діляться враженнями про майстер-класи у проєкті.

Має значення

Де: Київ
Як підтримати: Монобанка

Одну з вивісок, відновлених завдяки «Має значення», повертають на її історичне місце. Фото: із соцмереж проєкту 

«Має значення» — це проєкт про відновлення історичних вивісок Києва. Почався він ще у Маріуполі, там до повномасштабного вторгнення команда відновлювала двері. Засновник проєкту Ярослав Федоровський перебрався до Києва і продовжив справу зі збереження спадщини. Також постійно організовують збори для війська.

«Ми відновлюємо об’єкти, які були створені в Україні, в Києві. Всі вивіски мають цінність виключно архітектури модернізму певного періоду. Так, вивіски створені за часів радянського союзу, але за тих часів і обставин Україна існувала! Наша історія не була поставлена на паузу, адже був розвиток, рух, боротьба… І той факт, що українська історія прогресувала підтверджують вивіски українською мовою», — пишуть у проєкті. 

Ярослав Федоровський (другий зліва, у сорочці) з майстрами при демонтажі вивіски. Фото: із соцмереж проєкту

Тисячі дверей Одеси

Де: Одеса
Як підтримати: на сайті

Скрин із сайту проєкту «Тисячі дверей Одеси» із «до» та «після» кількох відновлених дверей   

У проєкті «Тисячі дверей Одеси» реставрують та відтворюють автентичні двері міста. Працюють з 2019 року. На рахунку близько 20 врятованих дверей. Прямо на сайті можна замовити реставрацію. Після «прильотів» у Одесу, взялися відновлювати ще й пошкоджені двері та дверні коробки у постраждалих будинках.  

«Наше місто щодня втрачає автентичні елементи і потрібно безліч команд з реставрації різних деталей. Ми беремо на себе двері і станемо прикладом, що все можливо за бажання та завзятості. Далі справа за одеситами та їх подальшими ідеями», — кажуть у проєкті.

Майстер за роботою над дверима для проєкту «Тисячі дверей Одеси». Фото: із соцмереж ініціативи 

Україна Інкогніта

Де: Київ, вся Україна
Як підтримати: на сайті, Patreon

Козацький цвинтар у селі Колодисте Черкаської області. Фото: із сайту проєкту

ГО «Україна Інкогніта» взялися за проєкт «Старовинні цвинтарі України». У його межах хочуть створити реєстр старовинних цвинтарів України, знайти і дослідити цвинтарі та сприяти їхньому збереженню. Початок покладено: провели толоки на старовинних цвинтарях у селах: Залізнячка та Колодисте (Черкаська область), Стіна та Дзигівка (Вінницька область). 

Наступна толока навесні 2024 готується у селі Нетребівка, на Вінниччині. У ГО кажуть, що цвинтар у цьому селі повністю зарослий, хоч і приховує кам’яні хрести 19 століття. Активісти хочуть розчистити його і перетворити на меморіальний парк. 

«Історична пам’ять — головний феномен відтворення історії суспільства, країни, нації. В більшості випадків вона починається із поховань — старовинних цвинтарів. В Україні немає жодного реєстру старовинних цвинтарів, в тотальній більшості випадків такі цвинтарі занедбані або у руїні», — пишуть у проєкті. 

Толока на цвинтарі у селі Дзигівка Вінницької області. Фото: із сайту проєкту

Дерев’яне мереживо Чернігова

Де: Чернігівська область
Як підтримати: Монобанка 

Дерев’яне мереживо на будинку у селі Сосниця на Чернігівщині. Фото: із соцмереж проєкту

Проєкт, у якому досліджують, оберігають та популяризують дерев’яну архітектуру Чернігівщини. Почали роботу у 2018 році з відкриття онлайн-музею про Чернігів. Оцифровують, фотографують, збирають історичні відомості. А з 2019 року відновлюють мереживо на старовинних будинках. 

«Ми несемо відповідальність за все, що відбувається навколо. Зокрема саме від нас залежить збереження унікальної для України дерев’яної архітектури нашого краю, яка сьогодні зникає на очах. Якщо ми не цінуємо своєї культурної спадщини, якого майбутнього ми варті?», — пише Станіслав Іващенко, автор ідеї та керівник проєкту.

Волонтери працюють із «дерев’яним мереживом», Чернігівщина. Фото: із соцмереж проєкту 

Читати далі