Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Хочемо, щоб намисто передавалося у спадок». Як бренд Roots створює етноприкраси

Опубліковано

 

Мода швидкоплинна, проте є бренди, які стоять на сторожі українських традицій та цінностей. Проєкт Roots відтворює прикраси за етнографічними зразками 19-20 століття: намисто з коралів та перлів, дукачі, срібні сережки-півмісяці. Все це носили в давнину наші пращури.

Випускниця кафедри фольклористики Ярина Дронь з першого курсу хотіла дізнатися більше про українську культуру, ніж те, що давала навчальна програма. Захоплення традиційною музикою, старовинним одягом, літературою вилилося в бізнес, мета якого — зберегти надбання української культури та відродити традицію передавати прикраси в спадок.

Ярина Дронь

Ярина Дронь

Засновниця бренду етноприкрас Roots, грає в гурті US Orchestra.
Закінчила кафедру «Фольклористики» Інституту філології Київського національний університет ім. Тараса Шевченка. Народилася в місті Монастириська, Тернопільської області.

 

Все почалося з одягу

Спочатку я захопилася одягом. Мені подобалися старовинні речі, які я куповувала на антикварних ринках. Є навіть невеличка колекція. Прикраси завжди доповнювали стрій. І коли збираєш старовинний одяг з конкретного району та області, без прикрас виходить, скажімо, не повна етнографічна одиниця. 

Як кажуть в Roots, в них немає випадкових людей. В основному, це люди, які відчувають свою ідентичність і хочуть її підкріплювати

Потім захотілося придбати антикварні намиста, але вони були дуже дорогі: від $3 за грам старовинного коралу. Тоді для мене, студентки, це була захмарна сума. Вирішила для себе зробити такої форми й фактури, щоб виглядало як старе. Купила коралову прикрасу десь в торгівельному центрі, розпустила її та зібрала в такому вигляді, як собі придумала. Не скажу, що це було «вау». Зараз навряд чи таке б зробила. Але тоді виглядало не так вже й погано. 

Дослідницький підхід у бізнесі

Крок за кроком захоплення переросло в бренд прикрас Roots, де ми беремо за основу етнографічні зразки кінця 19-го — початку 20 століття: коралі, перли, дукачі, срібні сережки. Якщо брати давніший період, то таких речей вже й не збереглося. Адже прикраси зношувались. 

Ми досліджуємо наукові та літературні джерела. Але найбільш інформативні — старі світлини. Всі фотографії, які зустрічаю — зберігаю. Потім безліч разів передивляюся та  завжди знаходжу щось нове. Багато потрібної інформації трапляється в художній літературі того часу, в самого лише Тараса Шевченка скільки! Це не фактологічні дані, але вони додають контекст щодо побутування прикрас.

Використовуємо також спеціалізовані видання, проте їх не багато. Це такі, як наприклад, альбом «Українські прикраси», де зібрані колекції в усій їх розмаїтості та територіальній особливості. З фактичного матеріалу — це найкраще джерело. Там є що відтворювати. 

Їздять в експедиції та розпитують бабусь

Записувати від сільських мешканців інформацію — дуже важливо. Оскільки я ще займаюся традиційною музикою, то зі своїм  гуртом часто їздила в експедиції та дізнавалася від старих людей факти про музику. І  заодно завжди запитувала про прикраси. 

Якось ми їздили по селах навколо Батурина і Бахмача. І от в селі Носелівка Чернігівської області бабуся розповідала, що було в неї червоне коралове намисто, яке вона одягала, коли боліла голова, щоб втамувати фізичний біль. Щоправда тієї прикраси вже не мала, щоб показати. Такі історії зустрічаються часто, коли спілкуємося з людьми 1920-30-х років народження. 

Читайте також: Була завучем – стала бізнесвумен: як донецька педагогиня створює автентичні прикраси

Бабуся може розказати, що намисто, наприклад, було в її матері. Проте більш детальної інформації не вивідати, тим паче що це був вичерпний ресурс. Якщо вже хтось проїжджав в тому селі, запитував про прикраси та купив в тієї бабусі намисто, або вона віддала його — вже не повернеш. Якщо усну інформацію вона може ще раз розказати, то прикрасу вона ще раз вже не покаже. 

Звідки беруть корали

Попри різноманіття коралу, не весь можна адаптувати до традиційної естетики. Як колись, так і тепер корал в Україні не видобувають. В давнину його завозили з Середземного та Червоного морів. Через купців корали потрапляли у містечка та села.

Прикраси випускають колекціями. На весну в Roots планують зробити лінійку з перламутру

Корали — живі організми, види морських поліпів, які знаходяться на межі зникнення. Зараз промисловий видобуток червоного корала заборонений в Середземному морі. Тому цей вид використовують в дуже малих кількостях у високому ювелірному мистецтві — там, де один камінчик в персні. Більш доступний в ціні та кількості тихоокеанський корал.

Чому важлива градація за розміром

Я закуповую вже готові намистини. В мене їх є близько 20 видів. Найважче підібрати різні за розміром, але однакові за формою, або їх комбінувати в одну прикрасу. Тому завжди в пошуку. Коли знаходжу щось схоже, то в мене загораються очі.

Читайте також: Унікальні прикраси від українських майстрів, не дорожчі за 200 гривень

Градація від більших по центру до менших по краях — характерна особливість  традиційного намиста. Коли є перехід розміру, це фактурно збагачує прикрасу. В низці центральна коралова намистина може бути оздоблена срібним обручем, зробленим за старовинними зразками. Цим в Roots вже займаються наші ювеліри.

Як наближають до сучасності 

Ми випускаємо прикраси колекціями й не буває такого, що зробив однакові 20 штук і вони всі як один. Десь намистинка буде інакша, бо це живий матеріал. Тримаємося традиційного мінімалізму, не перевантажуємо фурнітурою. Обережні із стилізаціями.

прикраси Roots
Останнім часом 30% покупок здійснюють чоловіки, які купують прикраси на подарунок

Ми не сліпо відтворюємо прикраси, які носили в давні часи наші пращури, й ні кроку вліво, ні кроку вправо. Так, ми намагаємося наблизити до оригінального дизайну, традиційної естетики. Проте не до конкретно якоїсь однієї одиниці, а скоріше до загального сприйняття коралового намиста як такого, що мало сотні варіантів, але в цілому виглядало типово.

Як мода на перли доходила до селян

Використовуємо не тільки корал, але й перли, які теж носили в Україні, щоправда ще раніше — 17-18 століття. Вони також були дорогі. Є відомості, що в дочки гетьмана Війська Запорозького Івана Самойловича було 50 низок перлів приданого. Через дорожнечу такі прикраси більше носили міщани, заможні верстви населення. І тільки потім мода дійшла до селян, які також хотіли для себе щось модне, нове. Здебільшого, вони одягали доступніші прикраси зі скла, що імітували перли. Випадків, коли на початку 20 століття в селі носили справжні перли, дуже мало.

етноприкраси
Намисто з натуральних перлів. В давнину кількість прикрас вказувала на статус жінки

В 30-ті роки цей пласт культур надзвичайно постраждав. Адже люди все виміняли на їжу. Навіть були спеціальні комісії, які забирали не тільки продовольство в людей, але й коштовні речі. Однак, навіть після голоду та війни, все одно щось вдалося зберегти.

Фактично це три матеріали, з якими ми працюємо: корал, перли, і зовсім скоро буде ще перламутр. Також раніше носили скло, бісер. Але в мене душа лежить більше до натуральних матеріалів.

Звідки в «бідних» селян намисто

Мене запитували, звідки в селян було стільки намиста, зважаючи на їх бідність. Насправді це стереотип. Адже до 20-х років, до Революції 1917–1921 років, люди не так вже бідно жили, як могло здатися. Вони мали у розпорядженні землю після скасування панщини й трошки вдихнули свободи. Харчувалися із свого господарства, самі виробляли та шили собі одяг. 

Люди не витрачали гроші так, як ми зараз: кожного дня ходимо в магазин і купуємо продукти. Купівля дорогих прикрас була для них інвестицією. Вони все одно знаходили можливість надбати такі речі, які потім передавалися у спадок від матері до доньки й далі. Так коштовності зберігались в межах однієї сім’ї.

етноприкраси Roots
Клієнти часто говорять, що вони купують одну прикрасу, але планують придбати потім ще: «Бо в мене ще є дві донечки, я мушу їм надбати»

Тобто колись прикраси були вічними, а не сезонними. Ми щиро хочемо, щоб це сприйняття повернулося в наш час швидкої моди. Адже зараз так мало речей, які тебе тримають, закореняють. Тому в позиціонуванні бренду червоною ниткою проходить ідея передавати прикраси у спадок.

Суспільство

У Славутичі митці створюють ЗD-монументи у VR

Опубліковано

 

У Славутичі під час арт-резиденції «Семантичний сюрреалізм у просторі постмодернізму Славутича», створюють віртуальні цифрові ЗD-монументи.

Про це ШоТам повідомили організатори заходу.

Згідно з програмою Малої культурної столиці-2021, що реалізується в Славутичі спільно з Українським Культурним Фондом, у місті продовжено традицію масштабної арт-резиденції «Семантичний сюрреалізм у просторі постмодернізму».

 

Цього року вона називається OFAR | Open Format Art Residence, тому що представлена у трьох підпроєктах, об’єднаних спільною темою «Апофеоз імперії».

Читайте такожЗ принтами від сонячних діток та фасадами київських будинків: вісім українських виробників особливих хустинок

Оскільки Славутич був створений на піку розвитку СРСР спільними зусиллями восьми республік, його архітектура є відображенням ідеологічних прагнень тієї епохи та уявою про художньо оформлене ідеальне місто для життя.

Щось із запланованого (будівлі, пам’ятники тощо) так і залишилось у планах, але тепер зусиллями арт-резидентів є можливість їх переосмислити, трансформувати та доповнити місто як мізансцену апофеозу імперії – створюючі об’єкти монументального мистецтва, але вже у віртуальному просторі.

Читайте такожДорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття

Усі мистецькі твори й культурні об’єкти, створені цього року у рамках підпроєктів «Тривимірне мистецтво у VR», «Фото-Графіка» та «Медіа-арт», увійдуть до фондів новоствореного муніципального Музею мистецтва Славутича.

Окрім матеріальних творів, його колекцію складатимуть і твори синтезу жанрів, що знаходяться на перетині традиційного і диджітального мистецтв. Через інтернет з ними можна буде познайомитися з будь-якої точки планети.

Довідка

Славутич — наймолодше, створене у 1986 році, місто в Україні потужного урбаністичного та інтелектуального потенціалів, з розвинутою інфраструктурою. Місце, де генеруються нові ідеї та впроваджуються амбітні ініціативи.

 У 2021 році Славутич отримав статус Малої культурної столиці України та грант від Українського культурного фонду на реалізацію проєкту «Славутич: ось [tobeⁱ] країна!».

Проєкт підготовлено за підтримки Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не збігатись з думкою авторів.

Нагадаємо, стріт-арт на Одещині потрапив до Книги рекордів України.

Як ми повідомляли раніше, німецькі села Закарпаття показали з квадрокоптера.

Читати далі

Суспільство

Оголосили грант для регіональних і нішевих видань на розвиток спільноти

Опубліковано

 

ГО «Львівський медіафорум» оголошує новий прийом заявок на акселераційну програму Local Media Innovations.

Мета програми — допомогти українським редакціям створювати та розвивати довкола своїх видань спільноти, а також промотувати ефективні практики та моделі залучення аудиторії серед українських медіа. 

Програма стартує в жовтні 2021 року та передбачає 3 етапи.

 

Етапи програми

На 1-му етапі всі відібрані редакції пройдуть серію тренінгів, аби прокачати свої знання та дізнатись більше про інструменти залучення аудиторії, а також успішні практики створення спільнот. 

На 2-му етапі учасники напрацюють концепцію залучення нової аудиторії та покращення взаємодії з читачами їхньої редакції.

Читайте такожВиходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря

У результаті, експерти та ментори відберуть 3 найкращі концепції, а фіналісти отримають менторський супровід та фінансову підтримку у розмірі 100 000 грн на глибинне вивчення своєї аудиторії та впровадження найкращих моделей для розвитку своєї спільноти.

Участь у конкурсі можуть брати редакції регіональних та нішевих онлайн-видань будь-якої форми власності.

Прийом заявок триватиме до 6 жовтня 2021 року. 

Для участі у програмі підтримки необхідно заповнити анкету за посиланням

За результатами попередніх наборів, інновації у своїх редакціях впровадили Івано-Франківська агенція новин «КУРС», інформаційний портал Кіровоградщини «Гречка», «Gwara Media» із Харкова, «Біляївка.City» з Одещини, «ЗМІСТ» із Полтави, міський онлайн-журнал Івано-Франківська «Куфер», незалежний центр журналістських розслідувань «Наші гроші. Львів», Інформаційний портал «Veжa» та інтернет-видання «Конотоп.City» 

Читайте такожЯк «Мануфактура ГаражКрафт» рятує Донбас від пластику? (ВІДЕО)

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Посольства США в Україні/U.S. Embassy.

Якщо виникнуть питання, звертайтеся до менеджерки проєкту Ангеліни Стець: stets@lvivmediaforum.com

Нагадаємо, львівська компанія виграла ґрант ЄБРР на кліматичні інновації.

Як ми повідомляли раніше, молодь Донеччини і Луганщини запрошують на конкурс «Ініціативи громад для зменшення впливу COVID-19».

Головне фото: forumdaily.com.

Читати далі

Суспільство

Два столичні виші увійшли до кращих у світі за можливостями працевлаштування

Опубліковано

 

Міжнародне аналітичне агентство в галузі вищої освіти QS Quacquarelli Symonds оприлюднило рейтинг найкращих університетів світу за можливостями працевлаштування випускників.

Про це повідомила пресслужба МОН.

До рейтингу увійшли Київський національний університет імені Тараса Шевченка, який посів позицію в діапазоні 301-500, та Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», який вперше увійшов до рейтингу, дебютувавши в діапазоні 501+.

 

Читайте такожВіртуальна освіта. Столичні школярі тестують додаток із фізики для 8-9 класів

Два українські університети внесені до підсумкової опублікованої таблиці, яка містить 550 найкращих вищих навчальних закладів з погляду можливостей працевлаштування після закінчення навчання.

Додаткову інформацію про методологію рейтингу найкращих університетів світу за можливостями працевлаштування випускників QS можна знайти тут .

Повна версія рейтингу доступна на сайті.

Про агентство

QS Quacquarelli Symonds є провідним у світі постачальником сервісів, досліджень і аналітичних послуг для глобального сектору вищої освіти, місія якого полягає в тому, щоб дати можливість мотивованим людям реалізувати свій потенціал за допомогою освітніх досягнень, міжнародної мобільності та кар’єрного розвитку.

QS Quacquarelli Symonds є укладачем рейтингів університетів з 2004 року, коли й був опублікований перший рейтинг найкращих університетів світу QS World University Rankings. 

Читайте також: Одеська «Жіноча майстерня меблів»: про запуск бізнесу з боргами, сексизм і роботу «душевненько»

Рейтинг найкращих університетів світу за можливостями працевлаштування випускників QS – QS Graduate Employability Rankings – це найбільш детальний порівняльний аналіз роботи, яку ведуть виші зі створення сприятливих умов для подальшого отримання бажаної професії.

Університети оцінюються за критеріями:

  • наявності партнерських відносин із роботодавцями (включаючи стажування),
  • кількістю лідерів в окремих галузях серед випускників,
  • частотою присутності роботодавців на території кампусу,
  • рівнем працевлаштування випускників, що враховує місце розташування навчального закладу.

Нагадаємо, у Львові відкриють університет «Протон» для людей 60+.

Як ми повідомляли раніше, дисципліну «Інноваційне підприємництво та управління стартап-проєктами» викладатимуть у 85 українських вишах.

Головне фото: lpnu.ua.

Читати далі