Суспільство
«Хочемо, щоб намисто передавалося у спадок». Як бренд Roots створює етноприкраси
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Мода швидкоплинна, проте є бренди, які стоять на сторожі українських традицій та цінностей. Проєкт Roots відтворює прикраси за етнографічними зразками 19-20 століття: намисто з коралів та перлів, дукачі, срібні сережки-півмісяці. Все це носили в давнину наші пращури.
Випускниця кафедри фольклористики Ярина Дронь з першого курсу хотіла дізнатися більше про українську культуру, ніж те, що давала навчальна програма. Захоплення традиційною музикою, старовинним одягом, літературою вилилося в бізнес, мета якого — зберегти надбання української культури та відродити традицію передавати прикраси в спадок.
Ярина Дронь
Засновниця бренду етноприкрас Roots, грає в гурті US Orchestra.
Закінчила кафедру «Фольклористики» Інституту філології Київського національний університет ім. Тараса Шевченка. Народилася в місті Монастириська, Тернопільської області.
Все почалося з одягу
Спочатку я захопилася одягом. Мені подобалися старовинні речі, які я куповувала на антикварних ринках. Є навіть невеличка колекція. Прикраси завжди доповнювали стрій. І коли збираєш старовинний одяг з конкретного району та області, без прикрас виходить, скажімо, не повна етнографічна одиниця.
Потім захотілося придбати антикварні намиста, але вони були дуже дорогі: від $3 за грам старовинного коралу. Тоді для мене, студентки, це була захмарна сума. Вирішила для себе зробити такої форми й фактури, щоб виглядало як старе. Купила коралову прикрасу десь в торгівельному центрі, розпустила її та зібрала в такому вигляді, як собі придумала. Не скажу, що це було «вау». Зараз навряд чи таке б зробила. Але тоді виглядало не так вже й погано.
Дослідницький підхід у бізнесі
Крок за кроком захоплення переросло в бренд прикрас Roots, де ми беремо за основу етнографічні зразки кінця 19-го — початку 20 століття: коралі, перли, дукачі, срібні сережки. Якщо брати давніший період, то таких речей вже й не збереглося. Адже прикраси зношувались.
Ми досліджуємо наукові та літературні джерела. Але найбільш інформативні — старі світлини. Всі фотографії, які зустрічаю — зберігаю. Потім безліч разів передивляюся та завжди знаходжу щось нове. Багато потрібної інформації трапляється в художній літературі того часу, в самого лише Тараса Шевченка скільки! Це не фактологічні дані, але вони додають контекст щодо побутування прикрас.
Використовуємо також спеціалізовані видання, проте їх не багато. Це такі, як наприклад, альбом «Українські прикраси», де зібрані колекції в усій їх розмаїтості та територіальній особливості. З фактичного матеріалу — це найкраще джерело. Там є що відтворювати.
Їздять в експедиції та розпитують бабусь
Записувати від сільських мешканців інформацію — дуже важливо. Оскільки я ще займаюся традиційною музикою, то зі своїм гуртом часто їздила в експедиції та дізнавалася від старих людей факти про музику. І заодно завжди запитувала про прикраси.
Якось ми їздили по селах навколо Батурина і Бахмача. І от в селі Носелівка Чернігівської області бабуся розповідала, що було в неї червоне коралове намисто, яке вона одягала, коли боліла голова, щоб втамувати фізичний біль. Щоправда тієї прикраси вже не мала, щоб показати. Такі історії зустрічаються часто, коли спілкуємося з людьми 1920-30-х років народження.
Читайте також: Була завучем – стала бізнесвумен: як донецька педагогиня створює автентичні прикраси
Бабуся може розказати, що намисто, наприклад, було в її матері. Проте більш детальної інформації не вивідати, тим паче що це був вичерпний ресурс. Якщо вже хтось проїжджав в тому селі, запитував про прикраси та купив в тієї бабусі намисто, або вона віддала його — вже не повернеш. Якщо усну інформацію вона може ще раз розказати, то прикрасу вона ще раз вже не покаже.
Звідки беруть корали
Попри різноманіття коралу, не весь можна адаптувати до традиційної естетики. Як колись, так і тепер корал в Україні не видобувають. В давнину його завозили з Середземного та Червоного морів. Через купців корали потрапляли у містечка та села.
Корали — живі організми, види морських поліпів, які знаходяться на межі зникнення. Зараз промисловий видобуток червоного корала заборонений в Середземному морі. Тому цей вид використовують в дуже малих кількостях у високому ювелірному мистецтві — там, де один камінчик в персні. Більш доступний в ціні та кількості тихоокеанський корал.
Чому важлива градація за розміром
Я закуповую вже готові намистини. В мене їх є близько 20 видів. Найважче підібрати різні за розміром, але однакові за формою, або їх комбінувати в одну прикрасу. Тому завжди в пошуку. Коли знаходжу щось схоже, то в мене загораються очі.
Читайте також: Унікальні прикраси від українських майстрів, не дорожчі за 200 гривень
Градація від більших по центру до менших по краях — характерна особливість традиційного намиста. Коли є перехід розміру, це фактурно збагачує прикрасу. В низці центральна коралова намистина може бути оздоблена срібним обручем, зробленим за старовинними зразками. Цим в Roots вже займаються наші ювеліри.
Як наближають до сучасності
Ми випускаємо прикраси колекціями й не буває такого, що зробив однакові 20 штук і вони всі як один. Десь намистинка буде інакша, бо це живий матеріал. Тримаємося традиційного мінімалізму, не перевантажуємо фурнітурою. Обережні із стилізаціями.
Ми не сліпо відтворюємо прикраси, які носили в давні часи наші пращури, й ні кроку вліво, ні кроку вправо. Так, ми намагаємося наблизити до оригінального дизайну, традиційної естетики. Проте не до конкретно якоїсь однієї одиниці, а скоріше до загального сприйняття коралового намиста як такого, що мало сотні варіантів, але в цілому виглядало типово.
Як мода на перли доходила до селян
Використовуємо не тільки корал, але й перли, які теж носили в Україні, щоправда ще раніше — 17-18 століття. Вони також були дорогі. Є відомості, що в дочки гетьмана Війська Запорозького Івана Самойловича було 50 низок перлів приданого. Через дорожнечу такі прикраси більше носили міщани, заможні верстви населення. І тільки потім мода дійшла до селян, які також хотіли для себе щось модне, нове. Здебільшого, вони одягали доступніші прикраси зі скла, що імітували перли. Випадків, коли на початку 20 століття в селі носили справжні перли, дуже мало.
В 30-ті роки цей пласт культур надзвичайно постраждав. Адже люди все виміняли на їжу. Навіть були спеціальні комісії, які забирали не тільки продовольство в людей, але й коштовні речі. Однак, навіть після голоду та війни, все одно щось вдалося зберегти.
Фактично це три матеріали, з якими ми працюємо: корал, перли, і зовсім скоро буде ще перламутр. Також раніше носили скло, бісер. Але в мене душа лежить більше до натуральних матеріалів.
Звідки в «бідних» селян намисто
Мене запитували, звідки в селян було стільки намиста, зважаючи на їх бідність. Насправді це стереотип. Адже до 20-х років, до Революції 1917–1921 років, люди не так вже бідно жили, як могло здатися. Вони мали у розпорядженні землю після скасування панщини й трошки вдихнули свободи. Харчувалися із свого господарства, самі виробляли та шили собі одяг.
Люди не витрачали гроші так, як ми зараз: кожного дня ходимо в магазин і купуємо продукти. Купівля дорогих прикрас була для них інвестицією. Вони все одно знаходили можливість надбати такі речі, які потім передавалися у спадок від матері до доньки й далі. Так коштовності зберігались в межах однієї сім’ї.
Тобто колись прикраси були вічними, а не сезонними. Ми щиро хочемо, щоб це сприйняття повернулося в наш час швидкої моди. Адже зараз так мало речей, які тебе тримають, закореняють. Тому в позиціонуванні бренду червоною ниткою проходить ідея передавати прикраси у спадок.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Нідерланди поділяться з Україною досвідом у сфері цифровізації культурної спадщини та сприятимуть популяризації українського мистецтва у цифровій площині.
Про це повідомили у Міністерстві культури та інформаційної політики.
«Нідерланди поділяться з нами своєю концепцією стратегії діджиталізації культурної спадщини. Переконана, що ми не повинні обмежуватися відцифруванням культурних об’єктів для їх “ув’язнення” у цифрових сховищах. Евакуйовано – не значить недоступно. Доступність фондів повинна бути основним пріоритетом», – розповіла заступниця міністра культури та інформаційної політики Анастасія Бондар.
Також у Міністерстві повідомляють, що Україна перейматиме досвід проведення стрімінг артперформансів.
Читайте також: Куїнджі – не наш? Так він же з Донеччини! Час дізнатися, кому насправді належить геній пейзажів (ТЕСТ)
Зазначається, що Інституції перформативного сектору Нідерландів створили і успішно використовують технічну інфраструктуру для онлайн трансляції театральних виступів наживо.
В Україні планують використовувати таку ж платформу, аби збільшити можливість доступу до українського мистецтва для громадян, в тому числі переселенців за кордоном.
Нагадаємо, ЮНЕСКО виділило $1,5 млн на цифровізацію культурної спадщини України.
Крім того, Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» отримав грант на закупівлю обладнання для оцифрування архіву.
Фото: unsplash.com
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Програма USAID АГРО надасть до 18 млн грн на інноваційні рішення українських агропідприємств.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці програми.
Про програму
В межах програми організатори планують надати фінансову підтримку українським мікро-, малим та середнім підприємствам (ММСП) у впровадженні та використанні інноваційних рішень, що сприятимуть покращенню їх продуктивності та ефективності.
Для кого
Взяти участь у програми можуть представники компаній, які прагнуть розширювати та популяризувати свої інноваційні продукти та сервіси, що направлені на підвищення продуктивності та ефективності агропродовольчих ММСП.
Читайте також: Українські стартапери можуть взяти участь у виставці Inscience Conference
Умови
USAID АГРО надасть співфінансування українським недержавним суб’єктам господарювання (за виключенням ФОП), які:
- мають досвід у наданні сервісних послуг для ММСП і відповідну кваліфікацію;
- розроблять та задокументують процедури надання таких сервісних послуг до початку реалізації проєкту;
- продемонструють своє лідерство і здатність впроваджувати сучасні інноваційні рішення для покращення діяльності ММСП.
Фінансування
Проєкт АГРО планує надати до 18 300 000 гривень двом субгрантам.
Як взяти участь
Для того, щоб взяти участь потрібно надіслати аплікаційну та бюджетну форму і супровідну
документацію на електронну адресу [email protected].
Шаблони заявок можна завантажити за покликанням.
Дедлайн
Подати заявку потрібно до 18:00 30 червня 2023 року. Крім того, 13 червня USAID АГРО проведе семінар для учасників, де вони зможуть поставити свої запитання. Зареєструватись на семінар потрібно до 12 червня через електронну адресу [email protected].
Нагадаємо, ГО «Інша освіта» оголошує грантовий конкурс на проєкти з інтеграції людей у нові спільноти через культуру.
До того ж благодійний фонд «Нова сім’я» оголошує грантовий конкурс для громадських ініціатив Чернівців та Чернівецької області.
Фото: unsplash.com
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Уряд Австралії у липні оголосить новий пакет безпекової допомоги Україні.
Про це повідомив міністр оборони України Олексій Резніков.
«Відбулася змістовна зустріч з високоповажним віцепрем’єр-міністром – міністром оборони Австралії Річардом Марлзом. Обговорили пріоритети України щодо посилення обороноздатності. Черговий пакет безпекової допомоги буде оголошено урядом Австралії у липні», – йдеться у повідомленні.
Олексій Резніков звернувся до австралійських колег з проханням розглянути можливість підготовки українських пілотів, надання транспортних засобів для медичної евакуації та засобів радіоелектронної боротьби з безпілотниками.
Had a meaningful meeting with the Hon. Richard Marles @RichardMarlesMP, Australia’s Deputy Prime Minister, Minister for Defence.
— Oleksii Reznikov (@oleksiireznikov) June 2, 2023
We discussed Ukraine’s priorities for strengthening defense capabilities. Another package of security assistance will be announced by the 🇦🇺… pic.twitter.com/Ftw4fVlrEH
Нагадаємо, Сили оборони України отримають від Швеції БМП CV-90, які стоять на озброєнні низки держав-членів НАТО.
До того ж Данія планує збільшити витрати на військову допомогу для України на 2,6 млрд доларів.
Фото: pixabay.com
