Суспільство
Хліб не на смітник, а тваринам у притулки: як платформа No bread waste рятує харчові відходи
З дитинства нас привчали шанувати хліб і не викидати ні крихти. Наші предки мали особливе ставлення до цього продукту. А що відбувається зараз?
З дитинства нас привчали шанувати хліб і не викидати ні крихти. Наші предки мали особливе ставлення до цього продукту. А що відбувається зараз? Тонни буханок з різних підприємств та ресторанів просто викидають на смітник. Щороку в Україні на звалищах опиняється близько 7 млн тонн органічних відходів, значна частина з яких – хліб. Але ж є ті, хто так потребує цього продукту.
Чи знали ви, що в одному з київських притулків для тварин потрібно півтори тонни хліба? Маріанна Маршаленко взялась за розв’язання цієї проблеми та створила проєкт “Хліб – не сміття”. Вже у квітні в Україні з’явиться електронна платформа No bread waste, яка об’єднає ресторани і готелі для вивозу хліба до притулків. Це дасть можливість зменшити кількість органічних відходів на звалищах, а також нагодувати тисячі тварин Київщини.
Маріанна Маршаленко
Засновниця електронної платформи No bread waste
Побачила як в ресторанах викидають кілограми хліба
Раніше я кілька років працювала у готелі, при якому був ресторан. Я з жахом побачила, що купу не використаного хліба щодня викидають на смітник. Якщо продукт побував на столі у гостей, то, зазвичай, його забирають і роблять сухарі. Але якщо такої потреби немає – викидають. Відходи просто величезні.
І це глобальна проблема, яка стосується всіх закладів громадського харчування. Колись я відвідувала один ресторан і там вирішила запитати, куди ж вони дівають хліб зі столів. Пам’ятаю, як молодий офіціант зніяковівши зізнався, що вони викидають продукт на смітник. Українські звалища і так на третину заповнені відходами, відбувається глобальна катастрофа. Смітників в Україні вже стає більше, ніж національних парків. Органічні відходи гниють роками, забруднюючи довкілля. А ми тут ще й хліб викидаємо, який здавна нас навчали шанувати.
Читайте також: Зберегти природу і допомогти нужденним: як працює перший банк їжі в Україні
Саме тоді я налаштувала збір хлібу на підприємстві, де працювала. Та саме головне – його доставку в два притулки Київської області. Адже тварини мають величезну потребу у хлібі. Після довгих узгоджень з власниками, шеф-кухарем, все ж таки вдалось налагодити збір – ми поставили спеціальні кошики для хліба з табличкою “допоможіть тваринам вижити, поки вони не знайдуть нову домівку”. І дуже радувало те, що офіціанти залюбки долучались і були раді зробити щось корисне для суспільства прямо на робочому місці.
Проблеми з логістикою
Розуміючи, що є потреба в хлібі набагато більше, я завжди думала як масштабувати проєкт, не залучаючи додатково координаторів – адже це нелегка робота: шукати водіїв, які б їхали за 50 км від Києва, де знаходиться притулок Сіріус, і зможуть доставити з ресторану хліб, а також бути посередником у процесі забору-вивозу хлібу з підприємства.
Але мені вдалось це зробити і десь рік ми працювали так. За тиждень у притулок ми могли поставляли 100-літровий мішок хліба.
Та згодом я звільнилась з підприємства і пішла працювати у громадський сектор. Проєкт призупинився, бо не було людини, яка б керувала цим процесом – телефонувала водіям, узгоджувала все с ресторанами та притулками.
Читайте також: Сайт для зоознайомств. Як GladPet допоможе вам знайти друга, не виходячи з дому
Але це питання не покидало мене і боліло, що більше у цьому напрямку нічого не відбувається. І рік тому, коли я дізналась про можливість взяти участь у 2020 EaP Civil Society Hackathon, що є проєктом ЄС “Регіональний механізм розвитку громадянського суспільства країн Східного партнерства”. До мене прийшла ідея створити інноваційну платформу No bread waste, завдяки якій ми змогли б розв’язувати логістичну проблему цього проєкту . Мій проєкт відібрали до участі і завдяки команді і менторам ми створили прототип. В результаті, проєкт посів друге місце серед всіх проєктів, що взяли участь. Як людині, яка ніколи не стикалась з IT-проєктами, участь в Хакатоні дала неймовірний поштовх йти далі, а найголовніше – віру в те, що я з цим впораюсь.
No bread waste об’єднає ресторани, притулки та водіїв
Платформа No bread waste буде представлена у двох частинах – сайт та мобільний додаток. Платформа об’єднає трьох учасників – притулки для тварин, що потребують прикорм для тварин, ресторани, які готові поділитись залишками хлібу та водіїв, які зможуть допомогти з доставкою пакунків до притулку.
Щоб зареєструватись потрібно заповнити форму. На платформі водії будуть бачити в онлайн-режимі, які ресторани готові віддати пакунок з хлібом. Я називаю їх хеппі-бег. Водій забирає це замовлення, обирає притулок, у який зможе відвести. Притулок отримує повідомлення, що до нього скоро приїде пакунок з хлібом.
Тому якщо ви водій, і хочете зробити добру справу – долучайтесь до платформи за посиланням. Їдучи дорогою, ви зможете завести пакунок, допомогти тваринам та в такий спосіб сприяти захисту довкілля. Крім того, запрошуємо рестораторів, які готові поділитись хлібом, заповнивши форму. І вже у квітні після запуску платформи, ми запросимо всіх, хто заповнив форму, до спільної роботи.
Щотижня тварини потребують тонни хліба
Я вже давно займаюсь соціальними проблемами та допомагаю притулкам. Тому коли виникла проблема з хлібом, у мене навіть не було вагань, що з ним робити. Я знала, що притулки мають величезну потребу у цьому продукті. Хліб використовують як додатковий корм, домішують у каші та іншу їжу, але цього продукту просто не вистачає. Найбільший притулок для тварин “Сіріус”, який знаходиться у Федорівці, що на Київщині, має величезну потребу у хлібі і витрачає шалені гроші на закупівлю. То чому б не об’єднатись та не поставляти хліб з ресторанів у притулки?
“У нашому притулку близько 3000 тварин, для яких щотижня ми купуємо 2 тонни хліба, щоб додавати його в їжу. Маріанна має чудову ідею проєкту, щоб допомагати нам. Завдяки такій ініціативі ми отримували близько 70 кг хліба в тиждень. Ще й з доставкою! А це дуже складно, бо наш притулок знаходиться за містом. Ми закликаємо всіх приєднатись до проєкту і допомогти з доставкою. Наш притулок має можливість економити і замість того, щоб купувати хліб, ми можемо придбати корма, крупи чи стерилізувати тварин”, – каже Олександра Мізинова, керівниця притулку для тварин “Сіріус”.
Читайте також: «Тварини летять до нас через паркан». Як живе найбільший в Україні притулок для тварин
Ми плануємо стартувати наприкінці квітня після завершення карантину, коли ресторани повернуться до звичайного режиму роботи. Зараз починаю налагоджувати роботу з ресторанами. Вже є низка закладів, які готові з нами працювати після запуску платформи.
Це повністю соціальний проєкт, я не залучала кошти, не подавалась на гранти. При створенні платформи мені допомогли друзі-айтішники. Мені вдалось знайти однодумців, яких також турбує питання екології і годування тварин. І я переконана, що No bread waste зможе вирішити дві глобальні проблеми – зменшити органічні відходи на звалищах, а також допомогти тваринам із їжею.
Суспільство
Під час дорожніх робіт поблизу Львівської площі в Києві комунальники натрапили на фрагмент трамвайної рейки, яка пролягала тут понад сто років тому.
Про це повідомив активіст Дмитро Перов.
За словами Дмитра, перші згадки про трамвайний рух на сучасній вулиці Січових Стрільців, яка наприкінці 19 століття мала назву Львівська, датуються 1894 роком.
На початку 20 століття цією ділянкою проходили трамвайні маршрути №4 і №20 (до Лук’янівки) та №9, що з’єднував центр із залізничним вокзалом через вулицю Бульварно-Кудрявську.
Читайте також: Студенти з Києва передали «Довженко-Центру» дві німі стрічки, що вважали втраченими (ФОТО)
У цьому ж районі зберігся ще один елемент трамвайної інфраструктури — диспетчерський пункт, зведений у 1982 році за проєктом архітектора Яноша Віга. У 2021 році споруду планували демонтувати, однак завдяки ініціативі підприємця Алєкса Купера її вдалося зберегти.
Нагадаємо, що у Києві вперше за сто років виготовили автентичну цеглу для відбудови історичних будівель.
Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Перова
На Центральному залізничному вокзалі Києва відкрили скульптуру «Воля» українського художника Олексія Сая. Артоб’єкт виготовили із залишків вітального знака села Любимівка Херсонської області, яке перебувало під тимчасовою окупацією у 2022 році.
Про це повідомили в «Укрзалізниці».
Символізм артоб’єкта
Скульптуру створили у межах співпраці УЗ та PinchukArtCentre. Раніше її демонстрували виключно на міжнародних заходах, зокрема під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Тепер робота доступна для широкої публіки у столиці — на другому поверсі вокзалу біля ескалатора.
«Ця скульптура утворює слово “Воля”, яке несе в собі значення як “свобода”, так і “волевиявлення”. Це подвійне значення захоплює українську душу. Воно відображає те, що свобода не є пасивним станом. Це стан, який може бути досягнутий і підтриманий лише завдяки вольовим зусиллям. Ці два поняття онтологічно переплетені. Свобода вимагає волі до боротьби, терпіння і захисту. Саме через наполегливе волевиявлення свобода стає живою реальністю», — написали в УЗ.
Читайте також: «Внесок у мирне майбутнє»: німецький дизайнер закликав донатити українським медикам
Артдиректор PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф додав, що скульптура «є монументом для всіх українців, який наголошує на нерозривному зв’язку між свободою і волею».
Також скульптура відсилає до роботи «LOVE» американського художника Роберта Індіани, створеної у 1960-х роках.
Нагадаємо, що пасажири УЗ зібрали понад 6,5 млн гривень на кейсеваки, коли купували чай у потягах.
Фото: фейсбук-сторінка УЗ
21-річному військовому Роману, який отримав важке осколкове поранення голови, хірурги з України, Канади та США провели унікальну реконструктивну операцію — йому встановили титановий імплант замість зруйнованих кісток чола. Операцію виконала міжнародна місія «Face the Future Ukraine», яка вже вп’яте приїжджає в Україну допомагати пораненим.
Про це повідомили в БФ «Пацієнти України».
Роман пішов на війну у 18 років і своє 19-річчя зустрів у Бахмуті. Під час боїв на Курщині поруч із його позицією розірвались чотири авіабомби. Хлопець опинився під завалами, отримав понад 20 поранень, зокрема й уламкове в голову, що зруйнувало кістки чола. Три місяці Роман не міг рухатися, проходив кілька складних операцій, а частина його мозку лишалась незахищеною.
«Ми провели операцію та встановили на місце знищених лобних кісток індивідуальний імплант з титану, який захистив мозок хлопця від ушкоджень та вирівняв чоло. Окрім імпланту ми пересадили сполучну тканину, аби титан не пошкоджував шкіру. Втручання тривало чотири години та дозволила захистити мозок від інфекцій, які знаходяться в носі і пазусі», — розповідає хірургиня з США українського походження Наталія Біскуп, яка вже втретє оперує поранених в Україні.
Читайте також: 13-річного хлопця із Сум відзначили за порятунок людей після ракетної атаки (ФОТО)
Роман став наймолодшим пацієнтом у цій місії. Загалом цього разу прооперували 25 поранених: проводили реконструкції носа, щелеп, орбіт очей, встановлювали індивідуальні імпланти. Усього — 83 операції.
За словами координаторки Наталії Комашко, за п’ять місій лікарі допомогли 160 пацієнтам. Деякі з них проходять багатоетапне лікування. Наступну місію запланували на осінь. Записатися можна за посиланням.
Нагадаємо, що канадці передали бійцям ГУР перший в Україні гелікоптер Sikorsky S-76A (ВІДЕО).
Фото обкладинки: БФ «Пацієнти України»
