Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Хліб не на смітник, а тваринам у притулки: як платформа No bread waste рятує харчові відходи

Партнерський матеріал

Опубліковано

Підтримай ШоТам

З дитинства  нас привчали шанувати хліб і не викидати ні крихти. Наші предки мали особливе ставлення до цього продукту. А що відбувається зараз? Тонни буханок з різних підприємств та ресторанів просто викидають на смітник. Щороку в Україні на звалищах опиняється близько 7 млн тонн органічних відходів, значна частина з яких – хліб. Але ж є ті, хто так потребує цього продукту.

Чи знали ви, що в одному з київських притулків для тварин потрібно півтори тонни хліба? Маріанна Маршаленко взялась за розв’язання цієї проблеми та створила проєкт “Хліб – не сміття”. Вже у квітні в Україні з’явиться електронна платформа No bread waste, яка об’єднає ресторани і готелі для вивозу хліба до притулків. Це дасть можливість зменшити кількість органічних відходів на звалищах, а також нагодувати тисячі тварин Київщини.

Маріанна Маршаленко

Маріанна Маршаленко

Засновниця електронної платформи No bread waste

Побачила як в ресторанах викидають кілограми хліба

Раніше я кілька років працювала у готелі, при якому був ресторан. Я з жахом побачила, що купу не використаного хліба щодня викидають на смітник. Якщо продукт побував на столі у гостей, то, зазвичай, його забирають і роблять сухарі. Але якщо такої потреби немає – викидають. Відходи просто величезні.

І це глобальна проблема, яка стосується всіх закладів громадського харчування.  Колись я відвідувала один ресторан і там вирішила запитати, куди ж вони дівають хліб зі столів. Пам’ятаю, як молодий офіціант зніяковівши зізнався, що вони викидають продукт на смітник. Українські звалища і так на третину заповнені відходами, відбувається глобальна катастрофа. Смітників в Україні вже стає більше, ніж національних парків.  Органічні відходи гниють роками, забруднюючи довкілля. А ми тут ще й хліб викидаємо, який здавна нас навчали шанувати.

Читайте також: Зберегти природу і допомогти нужденним: як працює перший банк їжі в Україні

Саме тоді я налаштувала збір хлібу на підприємстві, де працювала. Та саме головне – його доставку в два притулки Київської області. Адже тварини мають величезну потребу у хлібі. Після довгих узгоджень з власниками, шеф-кухарем, все ж таки вдалось налагодити збір – ми поставили спеціальні кошики для хліба з табличкою “допоможіть тваринам вижити, поки вони не знайдуть нову домівку”. І дуже радувало те, що офіціанти залюбки долучались і були раді зробити щось корисне для суспільства прямо на робочому місці.

Проблеми з логістикою

Розуміючи, що є потреба в хлібі набагато більше, я завжди думала як масштабувати проєкт, не залучаючи додатково координаторів – адже це нелегка робота: шукати водіїв, які б їхали за 50 км від Києва, де знаходиться притулок Сіріус, і зможуть доставити з ресторану хліб, а також бути посередником у процесі забору-вивозу хлібу з підприємства. 

Але мені вдалось це зробити і десь рік ми працювали так. За тиждень у притулок ми могли поставляли 100-літровий мішок хліба.

Та згодом я звільнилась з підприємства  і пішла працювати у громадський сектор. Проєкт призупинився, бо не було людини, яка б керувала цим процесом – телефонувала водіям, узгоджувала все с ресторанами та притулками. 

Читайте також: Сайт для зоознайомств. Як GladPet допоможе вам знайти друга, не виходячи з дому

Але це питання не покидало мене і боліло, що більше у цьому напрямку нічого не відбувається.  І рік тому, коли я дізналась про можливість взяти участь у 2020 EaP Civil Society Hackathon, що є проєктом ЄС “Регіональний механізм розвитку громадянського суспільства країн Східного партнерства”. До мене прийшла ідея створити інноваційну платформу No bread waste, завдяки якій ми змогли б розв’язувати логістичну проблему цього проєкту . Мій проєкт відібрали до участі і завдяки команді і менторам ми створили прототип. В результаті, проєкт посів друге місце серед всіх проєктів, що взяли участь. Як людині, яка ніколи не стикалась з IT-проєктами, участь в Хакатоні дала неймовірний поштовх йти далі, а найголовніше – віру в те, що я з цим впораюсь.

No bread waste об’єднає ресторани, притулки та водіїв

Платформа No bread waste буде представлена у двох  частинах – сайт та мобільний додаток. Платформа об’єднає трьох учасників – притулки для тварин, що потребують прикорм для тварин, ресторани, які готові поділитись залишками хлібу та водіїв, які зможуть допомогти з доставкою пакунків до притулку.

Сайт No bread waste

Щоб зареєструватись потрібно заповнити форму. На платформі водії будуть бачити в онлайн-режимі, які ресторани готові віддати пакунок з хлібом. Я називаю їх  хеппі-бег. Водій забирає це замовлення, обирає притулок, у який зможе відвести. Притулок отримує повідомлення, що до нього скоро приїде пакунок з хлібом.

Мобільний додаток No bread waste

Тому якщо ви водій, і хочете зробити добру справу – долучайтесь до платформи за посиланням. Їдучи дорогою, ви зможете завести пакунок, допомогти тваринам та в такий спосіб  сприяти захисту довкілля.  Крім того, запрошуємо рестораторів, які готові поділитись хлібом, заповнивши форму. І вже у квітні після запуску платформи, ми запросимо всіх, хто заповнив форму, до спільної  роботи.

Щотижня тварини потребують тонни хліба

Я вже давно займаюсь соціальними проблемами та допомагаю притулкам. Тому коли виникла проблема з хлібом, у мене навіть не було вагань, що  з ним робити. Я знала, що притулки мають величезну потребу у цьому продукті. Хліб використовують як додатковий корм, домішують у каші та іншу їжу, але цього продукту просто не вистачає. Найбільший притулок для тварин “Сіріус”, який знаходиться у Федорівці, що на Київщині, має величезну потребу у хлібі і витрачає шалені гроші на закупівлю. То чому б не об’єднатись та не поставляти хліб з ресторанів у притулки?

“У нашому притулку близько 3000 тварин, для яких щотижня ми купуємо 2 тонни хліба, щоб додавати його в їжу. Маріанна має чудову ідею проєкту, щоб допомагати нам. Завдяки такій ініціативі ми отримували близько 70 кг хліба в тиждень. Ще й з доставкою! А це дуже складно, бо наш притулок знаходиться за містом. Ми закликаємо всіх приєднатись до проєкту і допомогти з доставкою. Наш притулок має можливість економити і замість того, щоб купувати хліб, ми можемо придбати корма, крупи чи стерилізувати тварин”, – каже Олександра Мізинова, керівниця притулку для тварин “Сіріус”. 

Читайте також: «Тварини летять до нас через паркан». Як живе найбільший в Україні притулок для тварин

Ми плануємо стартувати наприкінці квітня після завершення карантину, коли ресторани повернуться до звичайного режиму роботи. Зараз починаю налагоджувати роботу з ресторанами. Вже є низка закладів, які готові з нами працювати після запуску платформи.

Це повністю соціальний проєкт, я не залучала кошти, не подавалась на гранти. При створенні платформи мені допомогли друзі-айтішники. Мені вдалось знайти однодумців, яких також турбує питання екології і годування тварин. І я переконана, що No bread waste зможе вирішити дві глобальні проблеми – зменшити органічні відходи на звалищах, а також допомогти тваринам із їжею. 

Підтримай ШоТам

Суспільство

На Київщині виявили стоянки давніх людей, яким понад 10 тис. років

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Неподалік від Києва, у Бучанському районі, археологи виявили три стоянки давніх людей, яким понад 10 тис. років.

Про це ШоТам повідомила Рятівна Археологічна служба.

Важливе відкриття вдалось зробити завдяки археологічним розвідкам перед будівництвом Великої кільцевої дороги навколо Києва на ділянці від шляху “Київ-Ковель-Ягодин” (М-07) до автомобільної дороги “Київ-Чоп” (М-06). 

Чому це важливе відкриття?

Стоянки датують часом фінального палеоліту. Це період великих змін на території не лише сучасної України, але й Європи. У цей час, після відступу льодовиків, починається заселення широких теренів від Англії до Верхнього Дніпра. Тут оселяються племена первісних мисливців, що вели динамічний спосіб життя та виживали завдяки полюванню, і облаштовували тимчасові стоянки на шляхах міграції тварин, зокрема, оленів, биків, кабанів. 

Як засвідчують археологічні знахідки зі схожих пам’яток, давні люди тоді жили у спорудах на кшталт чумів, що і до нині використовується населенням крайньої півночі Євразії. Це була кругла будівля діаметром чотири-п’ять метрів з вогнищем посередині. У ній мешкало до 10 осіб. 

Читайте також: «Це моя свобода». Історія Христини Стефінів, яка опанувала ДЦП та стала топ-тренеркою з комунікації

«Наукові моделювання доводять, що середня густота заселення території Європи в час палеоліту була не більшою, аніж одна людина на квадратний кілометр. Археологам не часто таланить виявити стоянки того часу. Відкриття і дослідження кожної – це значний внесок у наше розуміння найдавнішої історії», – розповів керівник досліджень, заступник директора Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Тарас Милян. 

Про те, що колись на цьому місці були тимчасові поселення, нині свідчать віднайдені вироби з кременю. Поки що це декілька знарядь праці. Однак вже незабаром археологи сподіваються на вагоміші знахідки. Детально дослідити старожитності вдасться до будівництва. Під час обстеження лише першої ділянки археологи виявили та нанесли на карти 15 нових об’єктів археології. 

Археологічні розвідки під час проектування Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва, що мають на меті виявити об’єкти археології, стартували більше, аніж 10 років тому. Перші дослідження науковці Рятівної археологічної служби здійснили ще у 2007 р. Тоді відкрили сім нових різночасових археологічних пам’яток на відтинку між Клавдієво-Тарасове та Миколаївкою. Найраніші матеріали датували добою бронзи, а це понад чотирьох тисяч років тому. У 2020 р. дослідження продовжили через коригування проєкту. Як результат науковцям РАС вдалося виявити ще вісім об’єктів археології.

Читайте такожНа околицях Дніпра виявили курган із давнім похованням (ВІДЕО)

«Будівництво доріг – це унікальна можливість для археологів дослідити пам’ятки на великих площах. Розкопки на Київщині будуть одними з найбільш масштабних не лише в Україні, але й у Європі. Обстеження вже першої ділянки ВКАД дають сподівання на дуже цікаві знахідки та відкриття. Виконання таких великих превентивних археологічних робіт є прикладом реалізації найкращих міжнародних практик у цій сфері.

Прикладом, наскільки важливими та сенсаційними можуть бути дослідження при будівництві доріг є розкопки, які провів Краківський археологічний осередок на шляху автостради А4 від Кракова до Тарнова. Вона пролягла через густо заселені у давнину території. У 1997 – 2010 роках польські колеги дослідили 121 археологічну пам’ятку, найдавніша з яких мала 15 тисяч років. Після цих досліджень науковці переписали частину польської найдавнішої історії», – розповів директор Рятівної археологічної служби Олег Осаульчук.

Нагадаємо, на Полтавщині археологи знайшли унікальні прикраси.

Як ми повідомляли раніше, на Херсонщині археологи знайшли тисячолітню піч.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

У Києві знімають хорор про Чорнобиль для світового прокату

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Києві проходять зйомки українського англомовного фільму жахів про Чорнобиль «The Chernobyl Fallout» («Чорнобиль паранормальний») від режисера супергеройського бойовика «Apple-Man» Василя Москаленка.

Про це пише Нове українське кіно.

Серед зіркового касту фільму британська актриса Хлоя Луїза Буенс («Круелла» Walt Disney), українські Ксенія Мішина, Роб Фельдман та ін.

Оригінальний сценарій до фільму, написаний режисером Василем Москаленко, був адаптований голлівудським сценаристом Майком Маккі.

Кіно створюється англійською мовою і планується до виходу в міжнародний прокат. Світова та українська прем’єри пройдуть одночасно. Орієнтовний час виходу фільму на екрани – осінь 2022 року.

Головні ролі у фільмі виконають українська зірка кіно і ТБ Ксенія Мішина. Головну чоловічу роль виконає режисер фільму, Василь Москаленко.

Читайте такожМакіяж без рук і марафон на протезі. П’ять історій українців, які надихають боротися та перемагати

Сюжет

У Чорнобильській зоні відчуження при таємничих обставинах зникає вчений з Британії. Його сестра Олівія прилітає в Україну і відправляється в місто-привид Прип’ять на пошуки брата. Олівія зупиняється в готелі «Чорнобиль». У номері, в якому жив брат, вона знаходить загадкові записи, який той зробив напередодні свого зникнення. Адміністратор готелю Анастасія радить Олівії звернутися за допомогою до парапсихолога Сергія, який вивчає аномальні явища в Чорнобильській Зоні Відчуження.

Нагадаємо, Takflix пропонує «підвісити» квитки для бійців.

Як ми повідомляли раніше, у Львові відзняли комедійну короткометражку про двох незрячих хлопців.

Усі фото: cinema.in.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

У Києві вперше на дорозі облаштували коробчасту розмітку: що це дасть?

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У столиці на одній із вулиць перерозподілили дорожній простір на користь велосипедистів, зокрема на Солом’янській створили коробчасту розмітку і змінили схему руху й створили велодоріжку.

Про це повідомив заступник голови КМДА на фейсбук-сторінці.

Тепер там смуга для громадського транспорту матиме ширину 3,5 м, дві автомобільні смуги — по 3 м, а велосмуга буде завширшки 1,5 м. Раніше на вулиці було три автосмуги по 4 метри.

Наголошується, що місто поступово йде шляхом відходу від автомобілецентризму і перерозподіляє дорожній простір між усіма учасниками руху за системою пріоритетів «пішохід, зокрема маломобільний — велосипед — громадський транспорт — автомобіль».

Тепер велосипедні смуги на вул. Солом’янській протяжністю 3,7 км поєднують наявну велосипедну доріжку на вул. Волгоградській та проєктний магістральний веломаршрут «Солом’янка — Центр», що пройде через Солом’янську площу та наразі розглядається державною експертизою.

Читайте такожЯк один забіг країнами Європи перетворився на спортивний проєкт для «діток дощу»

Коробчаста розмітка позначає проїжджу частину в межах регульованого перехрестя, на яку за Правилами дорожнього руху заборонено в’їзд під час виникнення затору або створення перешкод для руху транспортних засобів і пішоходів.

Нагадаємо, e Вінниці тестують перший у країні проекційний пішохідний перехід.

Як ми повідомляли раніше, на дорогах Києва з’явились нові дорожні знаки.

Усі фото: facebook.com/gustelev.pao.

Підтримай ШоТам

Читати далі