Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Хліб не на смітник, а тваринам у притулки: як платформа No bread waste рятує харчові відходи

Партнерський матеріал

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

З дитинства  нас привчали шанувати хліб і не викидати ні крихти. Наші предки мали особливе ставлення до цього продукту. А що відбувається зараз? Тонни буханок з різних підприємств та ресторанів просто викидають на смітник. Щороку в Україні на звалищах опиняється близько 7 млн тонн органічних відходів, значна частина з яких – хліб. Але ж є ті, хто так потребує цього продукту.

Чи знали ви, що в одному з київських притулків для тварин потрібно півтори тонни хліба? Маріанна Маршаленко взялась за розв’язання цієї проблеми та створила проєкт “Хліб – не сміття”. Вже у квітні в Україні з’явиться електронна платформа No bread waste, яка об’єднає ресторани і готелі для вивозу хліба до притулків. Це дасть можливість зменшити кількість органічних відходів на звалищах, а також нагодувати тисячі тварин Київщини.

Маріанна Маршаленко

Маріанна Маршаленко

Засновниця електронної платформи No bread waste

Побачила як в ресторанах викидають кілограми хліба

Раніше я кілька років працювала у готелі, при якому був ресторан. Я з жахом побачила, що купу не використаного хліба щодня викидають на смітник. Якщо продукт побував на столі у гостей, то, зазвичай, його забирають і роблять сухарі. Але якщо такої потреби немає – викидають. Відходи просто величезні.

І це глобальна проблема, яка стосується всіх закладів громадського харчування.  Колись я відвідувала один ресторан і там вирішила запитати, куди ж вони дівають хліб зі столів. Пам’ятаю, як молодий офіціант зніяковівши зізнався, що вони викидають продукт на смітник. Українські звалища і так на третину заповнені відходами, відбувається глобальна катастрофа. Смітників в Україні вже стає більше, ніж національних парків.  Органічні відходи гниють роками, забруднюючи довкілля. А ми тут ще й хліб викидаємо, який здавна нас навчали шанувати.

Читайте також: Зберегти природу і допомогти нужденним: як працює перший банк їжі в Україні

Саме тоді я налаштувала збір хлібу на підприємстві, де працювала. Та саме головне – його доставку в два притулки Київської області. Адже тварини мають величезну потребу у хлібі. Після довгих узгоджень з власниками, шеф-кухарем, все ж таки вдалось налагодити збір – ми поставили спеціальні кошики для хліба з табличкою “допоможіть тваринам вижити, поки вони не знайдуть нову домівку”. І дуже радувало те, що офіціанти залюбки долучались і були раді зробити щось корисне для суспільства прямо на робочому місці.

Проблеми з логістикою

Розуміючи, що є потреба в хлібі набагато більше, я завжди думала як масштабувати проєкт, не залучаючи додатково координаторів – адже це нелегка робота: шукати водіїв, які б їхали за 50 км від Києва, де знаходиться притулок Сіріус, і зможуть доставити з ресторану хліб, а також бути посередником у процесі забору-вивозу хлібу з підприємства. 

Але мені вдалось це зробити і десь рік ми працювали так. За тиждень у притулок ми могли поставляли 100-літровий мішок хліба.

Та згодом я звільнилась з підприємства  і пішла працювати у громадський сектор. Проєкт призупинився, бо не було людини, яка б керувала цим процесом – телефонувала водіям, узгоджувала все с ресторанами та притулками. 

Читайте також: Сайт для зоознайомств. Як GladPet допоможе вам знайти друга, не виходячи з дому

Але це питання не покидало мене і боліло, що більше у цьому напрямку нічого не відбувається.  І рік тому, коли я дізналась про можливість взяти участь у 2020 EaP Civil Society Hackathon, що є проєктом ЄС “Регіональний механізм розвитку громадянського суспільства країн Східного партнерства”. До мене прийшла ідея створити інноваційну платформу No bread waste, завдяки якій ми змогли б розв’язувати логістичну проблему цього проєкту . Мій проєкт відібрали до участі і завдяки команді і менторам ми створили прототип. В результаті, проєкт посів друге місце серед всіх проєктів, що взяли участь. Як людині, яка ніколи не стикалась з IT-проєктами, участь в Хакатоні дала неймовірний поштовх йти далі, а найголовніше – віру в те, що я з цим впораюсь.

No bread waste об’єднає ресторани, притулки та водіїв

Платформа No bread waste буде представлена у двох  частинах – сайт та мобільний додаток. Платформа об’єднає трьох учасників – притулки для тварин, що потребують прикорм для тварин, ресторани, які готові поділитись залишками хлібу та водіїв, які зможуть допомогти з доставкою пакунків до притулку.

Сайт No bread waste

Щоб зареєструватись потрібно заповнити форму. На платформі водії будуть бачити в онлайн-режимі, які ресторани готові віддати пакунок з хлібом. Я називаю їх  хеппі-бег. Водій забирає це замовлення, обирає притулок, у який зможе відвести. Притулок отримує повідомлення, що до нього скоро приїде пакунок з хлібом.

Мобільний додаток No bread waste

Тому якщо ви водій, і хочете зробити добру справу – долучайтесь до платформи за посиланням. Їдучи дорогою, ви зможете завести пакунок, допомогти тваринам та в такий спосіб  сприяти захисту довкілля.  Крім того, запрошуємо рестораторів, які готові поділитись хлібом, заповнивши форму. І вже у квітні після запуску платформи, ми запросимо всіх, хто заповнив форму, до спільної  роботи.

Щотижня тварини потребують тонни хліба

Я вже давно займаюсь соціальними проблемами та допомагаю притулкам. Тому коли виникла проблема з хлібом, у мене навіть не було вагань, що  з ним робити. Я знала, що притулки мають величезну потребу у цьому продукті. Хліб використовують як додатковий корм, домішують у каші та іншу їжу, але цього продукту просто не вистачає. Найбільший притулок для тварин “Сіріус”, який знаходиться у Федорівці, що на Київщині, має величезну потребу у хлібі і витрачає шалені гроші на закупівлю. То чому б не об’єднатись та не поставляти хліб з ресторанів у притулки?

“У нашому притулку близько 3000 тварин, для яких щотижня ми купуємо 2 тонни хліба, щоб додавати його в їжу. Маріанна має чудову ідею проєкту, щоб допомагати нам. Завдяки такій ініціативі ми отримували близько 70 кг хліба в тиждень. Ще й з доставкою! А це дуже складно, бо наш притулок знаходиться за містом. Ми закликаємо всіх приєднатись до проєкту і допомогти з доставкою. Наш притулок має можливість економити і замість того, щоб купувати хліб, ми можемо придбати корма, крупи чи стерилізувати тварин”, – каже Олександра Мізинова, керівниця притулку для тварин “Сіріус”. 

Читайте також: «Тварини летять до нас через паркан». Як живе найбільший в Україні притулок для тварин

Ми плануємо стартувати наприкінці квітня після завершення карантину, коли ресторани повернуться до звичайного режиму роботи. Зараз починаю налагоджувати роботу з ресторанами. Вже є низка закладів, які готові з нами працювати після запуску платформи.

Це повністю соціальний проєкт, я не залучала кошти, не подавалась на гранти. При створенні платформи мені допомогли друзі-айтішники. Мені вдалось знайти однодумців, яких також турбує питання екології і годування тварин. І я переконана, що No bread waste зможе вирішити дві глобальні проблеми – зменшити органічні відходи на звалищах, а також допомогти тваринам із їжею. 

Суспільство

Нацгвардійці з мінометів розгромили ворожий склад боєприпасів неподалік Бахмута (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Бійці Національної гвадії з мінометів знищили склад боєприпасів росармії на Бахмутському напрямку.

Про це повідомили в телеграм-каналі НГУ.

За словами військових, ціль виявили аеророзвідники, після чого інформацію передали мінометникам. Результат – знищені гранатомети, гранати та боєприпаси противника.

«Аеророзвідка 3 бригада оперативного призначення виявила склад боєприпасів окупантів і за допомогою мінометного розрахунку нанесла вогневе ураження по складу з боєприпасами противника, який містив гранатомети, АГС, гранати та боєприпаси для стрілкового озброєння», – розповіли в НГУ.

Раніше ми писали, що Сили протиповітряної оборони ЗСУ знищили 47 із 55 ракет, якими окупанти атакували Україну.

Крім того, у ніч на 26 січня Сили оборони України знищили 24 дрони-камікадзе іранського виробництва Shahed-136/131.

Фото: facebook.com/NGUmainpage.

Читати далі

Суспільство

Сили ППО збили ще одну ракету, якою ворог атакував Одещину

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Сили протиповітряної оборони збили ще одну крилату ракету, якою окупанти намагалися вдарити по Одещині.

Про це повідомив очільник Одеської ОВА Максим Марченко.

За його словами, росіяни вдарили ракетою з літака, однак підрозділи протиповітряної оборони ліквідували ворожу ціль.

«Ворог ще раз намагався здійснити ракетний удар по нашій області. Під час чергової ворожої атаки нашими підрозділами протиповітряної оборони була збита ще одна крилата ракета випущена з літака. Дякую ППО!», – написав Марченко.

Ракетна атака 26 січня

Зранку 26 січня окупанти здійснили черговий масований ракетний обстріл України. У Повітряних силах ЗСУ повідомили, що цього разу росіяни застосували високоточні ракети повітряного та морського базування:

  • Х-47 Кинджал – із двох літаків МіГ-31К;
  • крилаті ракети повітряного базування Х-101/Х-555 – із шести стратегічних бомбардувальників Ту-95МС з акваторії Каспійського моря;
  • крилаті ракети морського базування Калібр – із кораблів та підводних човнів з акваторії Чорного моря;
  • керовані авіаційні ракети Х-59 – із літаків Су-35.

Загалом противник здійснив 55 пусків ракет різного базування. Силами та засобами Повітряних Сил ЗС України у взаємодії з підрозділами інших складових Сил оборони знищено 47 крилатих та керованих авіаційних ракет. Крім того, три із чотирьох керованих авіаційних ракет Х-59 не досягли своїх цілей.

Нагадаємо, упродовж минулої доби, 25 січня, воїни Збройних сил України збили два літаки російських окупантів та знищили 14 танків.

Також у ніч на 26 січня Сили оборони України знищили 24 дрони-камікадзе іранського виробництва Shahed-136/131.

Фото: facebook.com/GeneralStaff.ua.

Читати далі

Суспільство

В Україні презентували перший посібник з безбар’єрного проєктування міст

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

В Україні презентували Альбом безбар’єрних рішень – перший посібник з безбар’єрного проєктування міст для архітекторів.

Про це ШоТам повідомила команда урбан-бюро Big City Lab.

Альбом безбар’єрних рішень – практичний посібник для архітекторів, який на прикладах ілюструє, як міське середовище може бути дружнім до різних користувачів. Автори враховують потреби різних людей: зокрема й людей з порушеннями здоров’я чи травмами, дорослих з маленькими дітьми, літніх, людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

«Наша команда дослідила основні проблеми доступності міст та зібрала рекомендації для їх вирішення. Презентуючи Альбом безбар’єрних рішень, ми ділимось цими підказками з усіма, хто опікується рівнем якості реалізації публічних просторів. Адже безбар’єрність під час війни – це й питання безпеки, створення умов для тих, хто тікає від війни, та реабілітації тих, хто повертається із зони бойових дій. Міста повинні приймати усіх, а не ставати перешкодами на їх шлях», – зазначила СЕО Big City Lab Вікторія Тітова.

Адаптація до воєнного часу

Посібник адаптували до воєнного часу, і додали рекомендації, що враховують безпекові потреби: там можна знайти поради, що стосуються дверей для евакуації, світломаскування та обладнання шпиталів та штабів, встановлення стел екстреної допомоги, місця для гуртування громади під час вимкнення електроенергії чи газу, кімнат сенсорного розвантаження для тих, хто має чутливість до світла та звуків, облаштування прихистків для ВПО та відповіді на інші актуальні теми.

Універсальні та безбар’єрні рішення

В Альбомі не лише представлені рішення із схемами та замірами для проєктування — там простими словами пояснюють, які нюанси потрібно враховувати для різних людей, та як адаптувати простір для них. Адже проєктувальникам потрібно розуміти людське різноманіття, щоби створити справді комфортний простір. Щоб зібрати цю інформацію, команда провела консультації з багатьма вузькопрофільними фахівцями, науковцями, та представниками маломобільних груп населення. 

Альбом складається з чотирьох розділів: із рекомендаціями для ґанків та подвір’їв, вулиць, та громадських просторів і громадських будівель. Використовуючи цінності універсального дизайну, автори зібрали у посібнику універсальні – кращі рішення для нового будівництва, адаптаційні – за неможливості зробити ідеально, та описують бар’єрні – небезпечні рішення із реальними прикладами київських локацій.

Ознайомитися та завантажити Альбом можна за цим посиланням.

Альбом безбар’єрних рішень створюється в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів». Проєкт реалізується громадською організацією Безбар’єрність спільно з Мінрегіон у рамках проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні ІІ», який виконує німецька урядова компанія «Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH» за фінансування Урядів Німеччини та Швейцарії. Розробником Альбому безбар’єрних рішень виступає урбан-бюро Big City Lab.

Читати далі