Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Економіка

«Херсонський кавун» і «Мед Закарпаття»: Україна готує нові географічні зазначення для ЄС

Опубліковано

 

Міністерство економіки готується погодити низку українських продуктів з історичним географічним походженням, що допоможе отримати їм визнання в ЄС.

Про це «Європейській правді» повідомили у прес-службі відомства.

«Україна має багато унікальних продуктів, які складають окремий нішевий сегмент на ринку і мають додаткову ринкову вартість — це продукти з чітким географічним походженням. Ми вже направили для включення до європейського реєстру географічних зазначень документи про такі автентичні українські товари, як «Гуцульська коров’яча бриндза», «Гуцульська овеча бриндзя» та «Мелітопольська черешня». Наразі ми розглядаємо ще низку таких товарів, які потребують правової охорони», — сказала заступник міністра економіки України Ірина Новікова.

 

Підкреслюється, що продукти з підтвердженим географічним походженням вважаються національним надбанням в країнах ЄС. І Україна здійснює всіх заходів, щоб місцеві продукти з географічним зазначенням отримали визнання ЄС, а українські виробники розвивали крафтове виробництво, отримали доступ до нових ринків збуту та збільшували прибутки.

Читайте також«Здорова їжа — здорові родини». Як біопрепарати від БТУ-ЦЕНТР безпечно позбавлять овочі від шкідників

Наразі у відомстві розглянуто та погоджено специфікації товарів, які надійшли до Мінекономіки з різних куточків України, та претендують бути захищеними як географічні зазначення, зокрема:

Претенденти на гастрономічні назви

«Долина Фрумушика» – застосовується для вин тихих, а саме білого, червоного та рожевого, які виробляються виключно з винограду, вирощеного у межах географічного району «Долина Фрумушика» (південно-західна частина Одеської області);

«Херсонський кавун» – поєднання селекційних досягнень та кліматичних умов Херсонського регіону створили оптимальні умови для отримання плодів, які характеризуються високою врожайністю та унікальними смаковими якостями;

«Придунайська Бесарабія» – застосовується для вин тихих та ігристих, які виробляються з винограду, який визначено за відповідними сортами та має походження щонайменше 85% із цього географічного місця;

«Ялпуг» – назва місця походження, яка визначає територію виробництва вин тихих, що розташована навколо озера Ялпуг (найбільше природне озеро лиманного типу в Україні) у південно-західній частині Болградського району Одеської області);

«Мед Закарпаття/Закарпатський мед» – монофлорний чи поліфлорний мед, особливі якості якого формуються завдяки специфічній медоносній флорі Закарпатського регіону.

Читайте такожГотуємо на карантині. 5 смачних та простих страв від українських шеф-кухарів

«М’ясо баранини Фрумушика/Фрумушика баранина» – географічне зазначення для м’яса баранини Фрумушика, яке має репутацію унікального м’яса, отриманого із окремих порід овець, що випасають на території Тарутинських степів. Щонайменше 60% кормів – це трава чи сіно походженням із географічного району;

«Закарпаття/Закарпатське вино» – географічне зазначення для вина тихого, яке виробляється із окремих сортів винограду, що вирощено виключно на території визначеного географічного району (схили Карпатських гір Закарпатської області (Берегівський, Ужгородський, Хустський та Мукачівський райони);

«Аша/Абаг» – географічне зазначення для вина тихого та ігристого, яке виробляється із сировини щонайменше 85% якої вирощено на визначеній території навколо села Шабо Білгород-Дністровського району вздовж правого берегу Дністровського лиману.

Наступним кроком після погодження специфікацій стане реєстрація цих географічних зазначень на національному рівні.

Читайте такожВ Україні запатентують гуцульську бринзю, мелітопольську черешню і херсонський кавун

Нагадаємо, на Закарпатті відкрили першу гуцульську «Бриндзарню».

Як ми повідомляли раніше, «Мелітопольська черешня» стала в Україні новий продукт із географічним зазначенням.

Головне фото: epravda.com.ua.

Економіка

«Дунайський аграрій» вирощуватиме органічну картоплю за нідерландськими технологіями

Опубліковано

 

Українське підприємство «Дунайський аграрій» вирощуватиме органічну картоплю за нідерландськими технологіями.

Про це пише agrotimes.ua.

Зазначається, що донині підприємство виркористовувало звичайну технологію.

 

За словами директора підприємства Романа Дяжука, підприємство взяло на пробу голландські найновіші ранні сорти Раномі, Алюетт і вже достатньо відомий сорт Арізона.

Читайте також: Як створювалась одна з найбільших органічних ферм в Україні (ВІДЕО)

Урожай виявився хороший, бульби доволі великі, якість висока. Раніше підприємство вирощувало лише українські сорти.

«Дунайський аграрій» замінив хімічні препарати на біо, якими зазвичай працюють на випередження. 

Нагадаємо, Україна стала найбільшим експортером картоплі до Білорусі.

Як ми повідомляли раніше, на Житомирщині з’явився пам’ятник картоплі.

Читати далі

Економіка

Україна має намір побудувати водневий коридор в Німеччину

Опубліковано

 

Компанії-оператори газотранспортних систем Європи, серед яких «Оператор ГТС України», беруть участь в ініціативі «Центральноєвропейський водневий коридор», у рамках якої буде створено водневу магістраль для транспортування альтернативного палива.

Про це повідомили у пресслужбі українського оператора.

За словами представників компанії, через магістраль налагодять транспортування водню із перспективних районів виробництва цього «зеленого» палива через Словаччину і Чехію в райони підвищеного попиту в Європейському союзі.

 

«Водневий коридор також дозволить транспортувати водень з виробничих підприємств споживачам водню в Чеській Республіці та Словаччині», — йдеться у повідомленні.

Читайте такожНа Івано-Франківщині створять сховище нафти та газу

В ініціативі беруть участь «Оператор ГТС України», словацька компанія EUSTREAM, чеська NET4GAS і німецька OGE.

Фото: tsoua.com

Український оператор очікує, що Німеччина стане основним хабом попиту на водень в Європі, який постачатиме великі обсяги палива для забезпечення своїх потреб.

Учасники ініціативи вважають, що водневу магістраль можна створити на базі існуючої газової інфраструктури за допомогою інвестицій.

Читайте також: Британська компанія видобуватиме нафту на Львівщині

Нині організатори проекту вивчають можливість створення «Центральноєвропейського водневого коридору» для поставок водню в обсязі до 120 ГВт-год в день.

Довідка

У 2020 ЄС затвердив Водневу стратегію для кліматично нейтральної Європи до 2050 року, у якій Україна визначена як пріоритетний партнер завдяки її потенціалу з виробництва «зеленого» палива і наявності інфраструктури для поставок. Процес переходу ЄС з газу на водень може зайняти близько 25 років. Iнвестиції для такого переходу для України складуть щонайменше 100 млрд доларів.

Нагадаємо, в Україні вперше сертифікували авто, що заправляється воднем.

Як ми повідомляли раніше, Нафтогаз і німецька RWE підписали меморандум з розвитку водневих проектів.

Головне фото: erece.org.

Читати далі

Економіка

«Мотор Січ» і турецька військова компанія Baykar Makina підписали угоду

Опубліковано

 

Український виробник авіадвигунів «Мотор Січ» і турецька компанія-виробник безпілотників Baykar Makina підписали угоду про співпрацю.

Про це повідомив Укрінформ.

Зазначається, що підписання відбулося під час виставки аерокосмічної техніки та технологій TEKNOFEST у Стамбулі.

 

У турецькій компанії розповіли, про високу ефективність співпраці з Україною по частині двигунів, зокрема з компаніями «Івченко-прогрес» та «Мотор Січ».

Халюк Байрактар

«Сьогодні важливий момент для наших компаній – Bayraktar та Мотор Січ. Як ви знаєте, AKINCI – наша безпілотна система стратегічного рівня, їх уже постачають у ЗС Туреччини. Це продукт найвищого технологічного рівня», – сказав після підписання технічний директор компанії Baykar Makina Халюк Байрактар.

Читайте такожVR з шоломами чи повна темрява: сім незвичних квест-кімнат в Україні

Топменеджер турецької компанії підкреслив, що співпраця між Україною та Туреччиною останніми роками зростає та реалізується за принципом взаємовигідного партнерства «перемога-перемога».

Халюк Байрактар

Деталі угоди не розголошуються.

Читайте такожЗ Парижу у Ладанці. Історія одного священника, який відроджує невеличке село на Львівщині

На виставці аерокосмічних технологій TEKNOFEST було представлено ударний безпілотник Akıncı турецького виробництва, який має двигуни українського виробництва.

На відкритті виставки цей БПЛА здійснив демонстраційний політ спільно з керованим пілотом літаком Hürkuş виробництва турецької авіаційної компанії TUSAŞ.

Нагадаємо, Укроборонпром підписав угоду з британською Babcock про будівництво військових кораблів.

Як ми повідомляли раніше, українські двигуни підняли безпілотник Akinci на 11,5 км і побили рекорд турецької авіації.

Усі фото: ukrinform.ua.

Читати далі