Пластик із грибів створили херсонські науковці. Вчені експериментували з матеріалами, на яких краще вирощувати гриби й помітили, що грибниця фактично перетворила рихлу солому на матеріал, схожий на усім відомий пінопласт.
Ось абажур для лампи, ось дозрівають садові меблі. Справжню грибну революцію зробили троє колег Херсонського університету. Вони просто зібрали ґрунт, що залишився після збирання глив і забули про нього на декілька днів.
“Я приніс на кафедру брикет, який сам собою набув форми поліна”, – пригадує Ігор Чернишов, дослідник.
Солому на пластик перетворила клейковина міцелію грибів. Вкладаєте у матрицю та підсушуєте у пристрої чи на сонці – жодної хімії.
Читайте також: У Києві встановлять оновлені бокси для допомоги тварин і збору пластику
Спочатку науковці зробили лампу, потім горщик для рослин. Випробовували грибний біопластик вологою та температурою – все витримав!
“Нам пропонували колеги вкривати лаком – але навіщо, якщо воно природнє і гарне яке”, – каже Максим Левченко.
Читайте також: Сміття, що рятує: як краєзнавець з Сумщини відновлює пам’ятку ХІХ сторіччя
А коли виріб набридне – його можна просто розкришити на городі. Зараз науковці вирощують дощечки для садових меблів і шукають спонсорів.
“Це наче лего – можна збирати що завгодно. Може потім і конструктор зробимо”, – говорить Максим Левченко.
Нагадаємо, випускниця технічного ліцею Маріуполя Аліса Сергєєва перетворила каштан на побутову річ, яка замінить пластик та поліетилен.
