Суспільство
Кава, суперечки та безсонна ніч. Чи знаєш ти, як народжувалася Конституція України? (ТЕСТ)
28 червня в Україні відзначають День Конституції. Її прийняттю передувала ціла доба безперервної роботи народних депутатів – із суперечками, сварками, дивними пропозиціями та літрами кави. Зрештою, після 24 годин обговорень та голосувань, Основний закон нашої країни було прийнято.
ШоТам підготував тест, у якому зібрані цікаві факти про українську Конституцію та історичну ніч у стінах Верховної Ради.
У нашій Конституції згадано лише одне державне свято. Яке саме?
День Конституції – єдине свято, закріплене в Основному законі України. Це стаття 161, яка дослівно звучить так: «День прийняття Конституції України є державним святом – Днем Конституції України».
Скільки років тривала підготовка Конституції України?
Над законом працювали впродовж шести років – з 1990 по 1996 рік. Утім найактивніший період тривав не роки, а місяці.
Скільки проєктів Конституції України було запропоновано за цей час?
Впродовж 1990-1996 років було запропоновано 15 проєктів Конституції України – як від Конституційної комісії, так і від різних політичних партій, ініціативних груп, науковців.
Що стало своєрідним «бустером» для нардепів та змусило всіх завершити роботу над прийняттям Конституції 28 червня?
Як згадував дисидент та нардеп Левко Лук’яненко, саме погроза Кучми щодо розпуску Верховної Ради змусила парламентарів прискоритися та фактично за добу завершити роботу над Основним законом країни. «Комуністи були категорично проти того, щоби Україна ухвалила свою Конституцію. Рік перед тим ми уклали договір між кожним депутатом і президентом, де Верховна Рада зобов'язалася через рік написати Конституцію. Тягнули до останнього. Тоді Кучма вирішив підігнати всіх і сказав, що якщо до 28 червня не буде Конституції, то він розпустить Парламент. 27 червня всі сіли голосувати і працювали цілий день і всю ніч аж до ранку 28 червня», – згадував Лук’яненко.
Під час «конституційної доби» найбільше суперечок між нардепами викликали три статті. Про що в них йшлося?
Фото: Єфрем Лукацький
За спогадами учасників голосування, каменем спотикання стали: мова, державна символіка і статус Криму. Саме за ці статті розгорнулися найбільш запеклі суперечки між національно-демократичною групою депутатів, борців за незалежність України і затятими комуністами.
Під час роботи над Конституцією було й чимало відверто дивних пропозицій від нардепів. Нижче – чотири ідеї й лише одна з них – вигадана. Яка саме?
Фото: Єфрем Лукацький
Так, інші пропозиції – це не наша фантазія, а ідеї народних депутатів, які в різні роки працювали над Конституцією. Прибрати «український народ» пропонував нардеп-комуніст, а про знищення «антагоністичних класів» казав член КПУ Володимир Моісеєнко. Щоправда, пояснити, що він має на увазі, так і не зміг.
О котрій годині 28 червня було ухвалено Конституцію України?
Фото: Єфрем Лукацький
Сучасну Конституцію України було ухвалено о 9:18 ранку після 24 годинного «марафону» практично безперервної роботи.
Що сказав тодішній голова Верховної Ради України Олександр Мороз одразу після прийняття Конституції?
Першими словами тодішнього голови Верховної Ради Олександра Мороза після прийняття Конституції стали «Є Конституція!».
Хто є автором цих слів: «Прийняття нової Конституції України є найважливішою проблемою сучасного політичного життя України, від розв’язання якої залежатиме існування держави і доля демократичних перетворень…»?
Фото: Єфрем Лукацький
Це слова лідера Народного Руху України В’ячеслава Чорновола з листа головам крайових організацій 19 лютого 1996 року.
А кого вважають «батьком» сучасної Конституції України?
У 1996 році він очолював комісію з доопрацювання Конституції, а в «конституційну ніч» протягом 14 годин за трибуною Верховної Ради відстоював її положення. Після успішного голосування нардепи вийшли на вулицю і на руках підкидали до гори Михайло Сироту під стінами парламенту. Сам Сирота згадував цей день так: «Ми розуміли: або ми, не виходячи з Верховної Ради, завершимо прийняття Конституції, або в Україні Конституції не буде».
Завдяки кому депутати протрималися всю ніч та не заснули під час голосувань?
Так, все максимально банально й просто! Завдяки працівникам і працівницям буфету нардепи цілу ніч пили каву, аби бодай якось «перебити» сон та продовжити роботу. Ось, як згадує про це Валентин Яблонський: «Добре, що внизу працював буфет. Скільки чорної кави тоді було випито, лише буфетчиці знають, адже була глибока ніч, організм кожного вимагав перепочинку, а зробити цього ми не мали права».
Конституція, ухвалена в 1996 році, – не перша в історії України. У 1710 році відбувся справжній прорив у законодавстві європейських країн. Хто з українських гетьманом став автором першої української Конституції?
Фото: Читомо
Коли Пилипа Орлика обирали гетьманом, між ним, козацькою старшиною і козаками, які не захотіли служити Московії, було укладено угоду «Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького». Цей козацький суспільний договір сьогодні відомий як «Конституція Пилипа Орлика». Більшу частину Договору склав сам Пилип Орлик, він же здійснив його остаточне редагування.
Скільки статей в Конституції України?
Фото: Офіс президента
І наостанок, яке слово найчастіше згадується в Основному законі?
Загалом текст Конституції України має 14 461 слово, і найчастіше там у різних відмінках зустрічається слово Україна — 451 раз.
Поділіться своїми результатами:
11-річний Єнс із Данії зібрав понад 34 тисячі данських крон для дітей з України, які втратили свої домівки. Хлопчик виготовляє власні вироби з бісеру та продає їх.
Про це повідомила міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Єнс виготовляє синьо-жовтих великодніх курчат із бісеру. Торік хлопчик зібрав 28 тисяч крон. За 2025 рік він уже встиг зібрати шість тисяч крон, а благодійна організація KOLO Nordic подвоїла цю суму до 12 тисяч крон.
Очільниця міністерства написала про бажання Єнса допомогти українським дітям:
«Хлопчик побачив у новинах, як багато дітей в Україні втратили свої домівки, і сказав мамі: “Що ми можемо зробити?”. Мама відповіла: “Творити добро!”. У свої 11 він показує світові, що щедрість духу не має віку».
Читайте також: Анджеліна Джолі підтримала 14-річну дівчину, яка постраждала від атаки росіян (ФОТО)
Також завдяки міністру підприємництва Данії Мортену Бьодскову, який організував зустріч із Єнсом та його батьками, Юлія Свириденко мала змогу подякувати хлопчику за його роботу.
Нагадаємо, що Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО).
Фото: фейсбук-сторінка Юлії Свириденко
Американська акторка Анджеліна Джолі поспілкувалася з 14-річною Поліною, яка дістала тяжкі поранення внаслідок російського удару по Харківщині. Акторка також передала Поліні записку зі словами підтримки.
Про це повідомили в UNITED24.
Поліна отримала тяжкі поранення в лютому 2025 року в Ізюмі. Зараз дівчина проходить лікування в дитячій лікарні «Охматдит». Найбільша мрія дівчини — знову ходити. Їй допомагають у цьому українські лікарі.
Також дівчина розповіла психологам, що вона дуже хотіла б зустрітися з Анджеліною. До втілення цієї мрії Поліни долучилися в UNITED24. Американська акторка поспілкувалася з Поліною онлайн. Разом із цим дівчина отримала від Анджеліни Джолі записку зі словами підтримки та побажаннями залишатися сильною.
Читайте також: «Ви надихнули весь світ!»: Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО)
Нагадаємо, що принц Вільям зустрівся з українськими дітьми у школі в Естонії.
Фото обкладинки: Harald Krichel
«Нова пошта» 26 березня нагородила українських волонтерів, благодійні фонди та громадські організації відзнакою «Варті». Її отримали 12 переможців голосування серед українців. Також компанія визначила 21 організацію, що найбільше доклалися до підтримки українців через гуманітарні відправлення.
Про це повідомили в «Новій пошті».
Хто здобув відзнаку «Варті»
До голосування за переможців долучилися понад 55 тисяч українців. Загалом відзнаку отримали 12 людей та організацій, які працюють у різних сферах.
77-річний Григорій Янченко переміг у номінації «Найстарший волонтер», також відомий як Дядя Гриша. Під час окупації Херсона він вирушав у людні місця з прапором України на кріслі колісному та з увімкненим гімном. Зараз він живе у Запоріжжі, але рідко буває вдома — подорожує містами України, збираючи кошти для військових. Відзнаку Дяді Гриші вручили у Кропивницькому під час чергового збору.
Наймолодшими волонтерками стали 6-річна Олександра та 4-річна Кіра з Харкова. Саша вже отримувала нагороду «Варті» рік тому. Тоді організатори підготували для неї сюрприз — вона побачила батька-військового, якого ненадовго відпустили зі служби. Через місяць чоловік загинув на фронті. Попри втрату, дівчинка разом із подругою продовжує допомагати ЗСУ, вона збирає кошти на маскувальні сітки, турнікети та автівки. Вона отримала відзнаку у річницю загибелі батька.
За технологічність у волонтерстві відзнаку отримав Сергій Стерненко — автор безперервного збору «Русоріз». Стерненко також регулярно демонструє, як FPV-дрони працюють на передовій.
За креативний підхід нагородили блогера з Миколаєва Юрія Степанця, який нині мешкає в Одесі. Він є найвідомішим в Україні коміком на кріслі колісному та ініціатором «неходових зборів» для військових. Волонтер часто наголошує: не всі можуть воювати в ЗСУ, але кожен, попри втому й втрати, здатен бути для ЗСУ на своєму місці.
Читайте також: Волонтеру Фумінорі Цучіко зареєстрували місце проживання в Харкові
За евакуацію нагородили Катерину Андреєву, яка разом із військовими рятує поранених захисників із прикордоння Сумщини та Курщини. Вона також вивозить мирних жителів і покинутих тварин з-під обстрілів. Свою відзнаку Катерина присвятила батькові, який віддав життя за Україну. За медичну допомогу військовим українці висловили вдячність парамедикам з «Госпітальєрів», які врятували тисячі життів, а за підтримку жінок — руху VETERANKA.
Разом із цим відзнаку отримали:
- всеукраїнська благодійна організація Ukrainian Food Foundation за підтримку ВПО;
- Олександр Мізерій за культурний розвиток. Він є лідером гурту «Смерека» з Вінниччини та волонтером, який вже відіграв понад 350 благодійних концертів і зібрав понад 4 мільйони гривень для ЗСУ;
- Андрій Бурахович за допомогу армії своїми руками. Андрій — механік, який майже цілодобово ремонтує автівки для фронту і вже відремонтував понад дві тисячі машин;
- благодійний фонд «Діти героїв» за психологічну допомогу понад 12 тисячам дітей, які через війну втратили одного або обох батьків;
- Анастасія Слюсар — лідерка фонду, який допомагає дітям, зокрема на прифронтових територіях.
«Попри втому, труднощі й втрати, волонтери продовжують рухатися далі — підтримують тих, хто цього потребує, і знаходять нові способи допомагати. Це про людяність, небайдужість і неймовірну силу. Вони працюють не заради відзнак, а просто тому, що не можуть інакше. Ми дякуємо кожному й кожній та завжди будемо поруч», — розповіла співзасновниця «Нової пошти» Інна Поперешнюк.
Переможці за обсягами гуманітарних вантажів
Організатори відзначили 21 організацію та фонд, що найактивніше користувалися послугами «Гуманітарної Нової пошти». Переможців обирали за найбільшими показниками кількості та ваги відправлень, категорії допомоги та її системність. «Нова пошта» відзначила:
- благодійні фонди «На Хвилі» та «Рій» («Допомога армії»);
- благодійні фонди «Медицина Херсонщини» та «Лелека-Україна» («Медична допомога»);
- благодійні організації «Українські сестри та кідфрендлі» та «Співдружність України» («Допомога дітям»);
- громадську організацію «Покликані жити» та благодійний фонд «Летс Хелп» («Допомога людям старшого віку»);
- благодійні організації «З теплом у серці» та «Європейські традиції доброчинності» («Допомога людям з інвалідністю»);
- «Бахмутське товариство захисту тварин “ЛАДА”» та благодійний фонд «Разом добра сила» («Допомога тваринам»);
- громадські організації «Добробат» та «Б50» («Відновлення житла та добробуту»).
- благодійна організація «Громадянин» та громадська організація «Джуніорс» («Спорт та реабілітація»);
- благодійний фонд «Щаслива лапа» («Лідер серед вантажних перевезень);
- міжнародний благодійний фонд «Небайдужі» та громадська організація «Свідомі кияни» («Найбільша кількість відправлень гуманітарного вантажу»).
Разом із цим у номінації «Навігатор допомоги» перемогли Юлія Кудрик й Оксана Миколюк за активне консультування й онлайн-супровід щодо перевезення гуманітарних вантажів.
Як вручали нагороди
Відзнаку вручали місцеві активісти, блогери, лідери думок, представники «Нової пошти», а також люди, які раніше отримували допомогу від волонтерів-переможців.
Про відзнаку «Варті»
«Варті» — це щорічна відзнака для волонтерів від «Нової пошти», яку заснували у 2022 році. Її започаткували для того, щоби підкреслити внесок українських волонтерів і благодійників.
Нагадаємо, «Нова пошта» розробила сервіс для ефективнішої доставки посилок.
Раніше ми писали, що UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії.
Фото: «Нова пошта»
