Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Кава, суперечки та безсонна ніч. Чи знаєш ти, як народжувалася Конституція України? (ТЕСТ)

Опубліковано

28 червня в Україні відзначають День Конституції. Її прийняттю передувала ціла доба безперервної роботи народних депутатів – із суперечками, сварками, дивними пропозиціями та літрами кави. Зрештою, після 24 годин обговорень та голосувань, Основний закон нашої країни було прийнято. 

ШоТам підготував тест, у якому зібрані цікаві факти про українську Конституцію та історичну ніч у стінах Верховної Ради.

У нашій Конституції згадано лише одне державне свято. Яке саме?

Правильно! Неправильно!

День Конституції – єдине свято, закріплене в Основному законі України. Це стаття 161, яка дослівно звучить так: «День прийняття Конституції України є державним святом – Днем Конституції України».

Скільки років тривала підготовка Конституції України?

Правильно! Неправильно!

Над законом працювали впродовж шести років – з 1990 по 1996 рік. Утім найактивніший період тривав не роки, а місяці.

Скільки проєктів Конституції України було запропоновано за цей час?

Правильно! Неправильно!

Впродовж 1990-1996 років було запропоновано 15 проєктів Конституції України – як від Конституційної комісії, так і від різних політичних партій, ініціативних груп, науковців.

Що стало своєрідним «бустером» для нардепів та змусило всіх завершити роботу над прийняттям Конституції 28 червня?

Правильно! Неправильно!

Як згадував дисидент та нардеп Левко Лук’яненко, саме погроза Кучми щодо розпуску Верховної Ради змусила парламентарів прискоритися та фактично за добу завершити роботу над Основним законом країни. «Комуністи були категорично проти того, щоби Україна ухвалила свою Конституцію. Рік перед тим ми уклали договір між кожним депутатом і президентом, де Верховна Рада зобов'язалася через рік написати Конституцію. Тягнули до останнього. Тоді Кучма вирішив підігнати всіх і сказав, що якщо до 28 червня не буде Конституції, то він розпустить Парламент. 27 червня всі сіли голосувати і працювали цілий день і всю ніч аж до ранку 28 червня», – згадував Лук’яненко.

Під час «конституційної доби» найбільше суперечок між нардепами викликали три статті. Про що в них йшлося?

Фото: Єфрем Лукацький
Правильно! Неправильно!

За спогадами учасників голосування, каменем спотикання стали: мова, державна символіка і статус Криму. Саме за ці статті розгорнулися найбільш запеклі суперечки між національно-демократичною групою депутатів, борців за незалежність України і затятими комуністами.

Під час роботи над Конституцією було й чимало відверто дивних пропозицій від нардепів. Нижче – чотири ідеї й лише одна з них – вигадана. Яка саме?

Фото: Єфрем Лукацький
Правильно! Неправильно!

Так, інші пропозиції – це не наша фантазія, а ідеї народних депутатів, які в різні роки працювали над Конституцією. Прибрати «український народ» пропонував нардеп-комуніст, а про знищення «антагоністичних класів» казав член КПУ Володимир Моісеєнко. Щоправда, пояснити, що він має на увазі, так і не зміг.

О котрій годині 28 червня було ухвалено Конституцію України?

Фото: Єфрем Лукацький
Правильно! Неправильно!

Сучасну Конституцію України було ухвалено о 9:18 ранку після 24 годинного «марафону» практично безперервної роботи.

Що сказав тодішній голова Верховної Ради України Олександр Мороз одразу після прийняття Конституції?

Правильно! Неправильно!

Першими словами тодішнього голови Верховної Ради Олександра Мороза після прийняття Конституції стали «Є Конституція!».

Хто є автором цих слів: «Прийняття нової Конституції України є найважливішою проблемою сучасного політичного життя України, від розв’язання якої залежатиме існування держави і доля демократичних перетворень…»?

Фото: Єфрем Лукацький
Правильно! Неправильно!

Це слова лідера Народного Руху України В’ячеслава Чорновола з листа головам крайових організацій 19 лютого 1996 року.

А кого вважають «батьком» сучасної Конституції України?

Правильно! Неправильно!

У 1996 році він очолював комісію з доопрацювання Конституції, а в «конституційну ніч» протягом 14 годин за трибуною Верховної Ради відстоював її положення. Після успішного голосування нардепи вийшли на вулицю і на руках підкидали до гори Михайло Сироту під стінами парламенту. Сам Сирота згадував цей день так: «Ми розуміли: або ми, не виходячи з Верховної Ради, завершимо прийняття Конституції, або в Україні Конституції не буде».

Завдяки кому депутати протрималися всю ніч та не заснули під час голосувань?

Правильно! Неправильно!

Так, все максимально банально й просто! Завдяки працівникам і працівницям буфету нардепи цілу ніч пили каву, аби бодай якось «перебити» сон та продовжити роботу. Ось, як згадує про це Валентин Яблонський: «Добре, що внизу працював буфет. Скільки чорної кави тоді було випито, лише буфетчиці знають, адже була глибока ніч, організм кожного вимагав перепочинку, а зробити цього ми не мали права».

Конституція, ухвалена в 1996 році, – не перша в історії України. У 1710 році відбувся справжній прорив у законодавстві європейських країн. Хто з українських гетьманом став автором першої української Конституції?

Фото: Читомо
Правильно! Неправильно!

Коли Пилипа Орлика обирали гетьманом, між ним, козацькою старшиною і козаками, які не захотіли служити Московії, було укладено угоду «Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького». Цей козацький суспільний договір сьогодні відомий як «Конституція Пилипа Орлика». Більшу частину Договору склав сам Пилип Орлик, він же здійснив його остаточне редагування.

Скільки статей в Конституції України?

Фото: Офіс президента
Правильно! Неправильно!

І наостанок, яке слово найчастіше згадується в Основному законі?

Правильно! Неправильно!

Загалом текст Конституції України має 14 461 слово, і найчастіше там у різних відмінках зустрічається слово Україна — 451 раз.

Кава, суперечки та безсонна ніч. Чи знаєш ти, як народжувалася Конституція України? (ТЕСТ)
Схоже, цей тест розповів вам багато нового про українську Конституцію та історичну ніч в стінах парламенту. Поділіться результатом із друзями, аби якомога більше людей дізналися щось нове про Основний закон нашої країни.
Непоганий результат! Схоже, ви добре знайомі з українською Конституцією та історією її прийняття. Утім деякі питання виявилися несподіваними навіть для вас. Поділіться цим тестом із друзями, аби якомога більше людей дізналися щось нове про Основний закон нашої країни.
Вау! Зізнавайтеся, ви були в будівлі Верховної Ради тієї самої ночі? А якщо серйозно, чудовий результат! Ви добре знайомі з історією прийняття Конституції та знаєте, якою ціною незалежна Україна отримала свій Основний закон.

Поділіться своїми результатами:

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі