Суспільство
Історія українця, ім’я якого закарбоване в музеї NASA (ВІДЕО)
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Доля цього геніального українця схожа на зірку, світло від якої досі йде до людства… Його справжнє ім’я — Олександр Шаргей, однак світу він відомий як Юрій Кондратюк. Про геніального винахідника розповідає ШоТам.
Український геній, за інструкціями якого американці висадилися на Місяць. На його честь названо малу планету-астероїд та кратер на зворотньому боці Місяця. Сьогодні його знають як винахідника Юрія Кондратюка. Але це не справжнє ім’я вченого.
Розробляв міжпланетні подорожі
Олександр Шаргей — український інженер, ім’я якого закарбоване в музеї NASA. Народився в Полтаві в родині студента та викладачки французької. І вже в 17 років його зошити були всіяні розрахунками космічних польотів.
Без вищої освіти Олександр розпочав працювати над книгою про міжпланетні подорожі. І в 1929 видав за власний кошт книгу «Завоювання міжпланетних просторів».
У ній винахідник детально описав траєкторію польоту на Місяць та схему повернення. Після історичної висадки на Місяць 1969 року американці визнали: політ здійснили за трасою Кондратюка.
Коли я на світанку в березні 1968 року із завмиранням серця стежив на мисі Кеннеді за стартом ракети, що несла корабель «Аполлон» у напрямку Місяця, я думав у цей час про українця Юрія Кондратюка, який 50 років тому розробив ту саму трасу, по якій належало летіти нашим астронавтам, — Джон Губолт, керівник американської космічної програми Apollo
Це визнали і росіяни. Щоправда, назвали його невідомим російським винахідником. Ані американці, ані КДБ не знали справжнього імені Юрія Кондратюка з Полтави.
Його, уродженого Олександра Шаргея, призвали до війська на початку Першої світової і відправили воювати в Туреччину. А коли в російській імперії почалася громадянська війна, мобілізували до царської армії.
Побудував найбільше в світі зерносховище
Українець переховувався від «білих» та втікав із фронту, аби не гинути за царя. А після перемоги більшовиків дістав паспорт на ім’я Юрія Кондратюка, осів на Черкащині.
«Мачуха Шаргея для того, аби врятувати життя своєму названому синові, підкупила лікаря, щоб лікар взяв документи в хлопця-більшовика, який загинув, і передав їх фактично Шаргею. Кондратюка було поховано під прізвищем Шаргей, а, відповідно, Шаргей, взявши документи іншого хлопця, свого ворога, можна сказати, він вижив», — Кость Бондаренко, кандидат історичних наук.
Під чужим ім’ям Олександр, який став Юрієм, проживе в СРСР усе своє життя. Він захопився проєктуванням та будівництвом елеваторів. Без жодного цвяха звів найбільше в світі зерносховище, за це совєти його… покарали!
Кинули за ґрати, бо «народу шкодить інтелігенція». Випустили лише за рік. Звільнившись, він одразу бере участь у проєктуванні вітряних електростанцій. Його проєкт Кримської ВЕС визнала найкращим навіть радянська влада.
Дивіться відео: Що винайшли українці за 30 років незалежності?
Кондратюка запрошував до співпраці Корольов, а на його роботи посилався Ціолковський. Але його подальшим науковим розробкам завадила Друга світова. Кондратюк пішов добровольцем.
Тривалий час вважали, що він загинув у боях у жовтні 1942, але потім дещо з’ясувалося. Історики знайшли його підпис у відомості, датованій січнем 1942 року.
Кондратюк / Шаргей загинув у німецькому концтаборі в Пенемюнде. Після війни там виявили зошит з його розрахунками з ракетної техніки…
В Україні ім’я Кондратюка носить Полтавський технічний університет. Мала академія наук України ініціювала проєкт медалі Юрія Кондратюка. А на його честь названі вулиці в Києві, Дніпрі та Полтаві.
Нагадаємо, українка стала першою жінкою-офіцером у світі.
Також ШоТам розповідав про легенду світового балету з Києва – славетного Сержа Лифаря.

Суспільство

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Хутро із конопель українського бренду DevoHemp відзначили в категорії «Мода» на міжнародному конкурсі Green Product Award 2023 у Берліні.
Про це бренд повідомив у своїй сворінці у фейсбуці.
Конопляні шуби від DevoHemp виготовлені з інноваційного хутра на основі нетканого волокна з конопель.
Волокно, з якого виготовляються шуби, — біорозкладне. Воно вирощується без гербіцидів і пестицидів, стійке до шкідників, швидко поглинає і виділяє вологу, гіпоалергенне. Також воно забезпечує регуляцію температури та циркуляцію повітря.
Читайте також: Як українська конопляна косметика підкорює Європу
«Ми перші в світі, хто розробив та пропонує інноваційне хутро на основі нетканого волокна із конопель як замінник натуральному та екохутру», — йдеться у повідомленні.

Про конкурс
Green Product Award — це міжнародна нагорода, де відзначають продукти й послуги, які вирізняються відповідальним ставленням до довкілля, інноваційністю та дизайном. Церемонія нагородження Green Product Award 2023 відбулася 24 березня. Цьогоріч на здобуття премії подали 1300 заявок від учасників із 40 країн.
Нагадаємо, українські науковці виростили новий сорт конопель, із яких можна робити порох і бронежилети.
Також ми повідомляли, що на Житомирщині заснували найбільшу в Європі плантацію технічних конопель.
Фото: facebook.com/Devohome.
Суспільство

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Воїни 44-ї окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола успішно знищили склад боєприпасів, пункт управління, зенітну самохідну установку «Шилка» та іншу ворожу техніку.
Відео опублікували на фейсбук-сторінці бригади.
«Хто звільняє цей район? 44-ї бригади дивізіон! Хто для орків страшний сон? Ще один дивізіон!», – написали наші захисники.
Читайте також: «Відправка на Бахмут? Вже готуємо». Хто частує ЗСУ смаколиками? Знайомтеся, «Хлібобулочні війська»
Про 44 ОАБр
44-та окрема артилерійська бригада імені гетьмана Данила Апостола — військове з’єднання, сформоване після початку російської агресії, восени 2014 року. Бригада вела бої на Бахмутці, під Дебальцевим і названа на честь гетьмана Данила Апостола — Гетьмана Війська Запорозького, голови Гетьманщини на Лівобережній Україні у XVIII столітті.
Нагадаємо, військові 54 окремої механізованої бригади знищили склад боєприпасів, який окупанти облаштували у лісосмузі.
Також миколаївські десантники з Javelin розгромили російський танк Т-90 «Прорив».
Фото: facebook.com/44art.br.
Суспільство

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
У Дмитрівці на Київщині відкрили модульне містечко для тимчасового проживання тих, хто лишився осель внаслідок російської військової агресії.
Про це повідомили у пресслужбі Київської обласної військової адміністрації.
Модульне містечко у Дмитрівці розраховане для тимчасового проживання мешканців громади, які втратили домівки через воєнні дії, та внутрішньо переміщених осіб.
Містечко складається із трьох секцій. Кожна секція має 21 кімнату для проживання, санвузол, кухню, їдальню, дитячу кімнату та кімнату-сушарку для одягу.
Читайте також: Як створити рекламу, яку любитимуть? Кейс агенції Bickerstaff.369, яка перейменувала «Галичину» на «Донбас» і «Крим»
Також тимчасове житло обладнане необхідною технікою, меблями, посудом, речами першої необхідності. Поруч встановлений потужний генератор на 220 кВт, що стане альтернативним джерелом електроенергії.
Загалом містечко розраховане на одночасне розміщення 252 людей. Наразі в двох секціях вже проживає 41 сім’я — це 115 осіб. Третя секція повністю готова до заселення нових мешканців.

Це вже 16 модульне містечко, встановлене в Київській області за сприяння Польського уряду та підтримки Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України. До цього модульні містечка для тимчасового проживання людей були встановлені та функціонують і зараз в Ірпені, Бучі, Кухарях, Василькові, Іванкові, Макарові та інших населених пунктах пристоличного регіону.
Нагадаємо, 18 грудня 2022 року в селі Горенка Гостомельської територіальної громади на Київщині відкрили модульне містечко для тимчасового проживання.
Також ШоТам розповідав, як дві подруги з Харкова власноруч облаштували 50 будинків для переселенців.
Фото: koda.gov.ua.