Суспільство
Як українка стала першою жінкою-офіцером у світі (ВІДЕО)
Європейці захоплювались її відвагою, а росіяни ненавиділи. Пів століття вона билася за незалежність України, разом із січовими стрільцями ганяла ворогів по Карпатах у часи Першої світової. А ще — потрапляла на перші шпальти європейських газет, поштові марки та, подейкують, навіть у серце тодішнього прем’єра Польщі. Про героїчну Олену Степанів розповідає ШоТам.
Ця українка стала сенсацією в Європі, а росіяни її боялися і ненавиділи. Галичанка Олена Степанів – перша в світі жінка-офіцер і легенда січових стрільців. Саме її загін у Першу світову змусив росіян зробити «жест доброї волі» із Карпат.
Українка-воїн вразила європейців, її фото були на перших шпальтах усіх видань. На честь Олени Степанів тоді навіть випустили поштову марку. Подейкують, навіть прем’єр Польщі Юзеф Пілсудський мав до Олени почуття.
Але в її житті була не лише слава, а й жорстокість, російський полон і тюрми…
Здобула звання офіцерки у часи Першої світової
Олена Степанів народилася 7 грудня 1892 року в селі Вешнівчик на Львівщині. Отримала вищу освіту та брала участь у січово-стрілецькому русі.
Із початком Першої світової росіяни швидко рухались до Галичини, і Олена вирішила долучитися до оборони краю. У ті часи жінок до армії не брали, але Олена добилася дозволу стати в стрій.
Вона воювала так завзято, що незабаром отримала звання офіцера. Уперше в історії. Її загін змусив росіян відступити з Карпат, але це не вбрегело Олену від полону. Коли імперці побачили, що їм дала відсіч жінка, були шоковані, а потім зненавиділи. Знецінювали її бойові заслуги, визнаючи лише «миле обличчя і хорошу фігуру».
У таборах Олена важко захворіла, але врятувала популярність – її визволили з полону. Повернення Олени популяризувало ідею української незалежності. І в 1919 році Олена була вже серед дипломатів ЗУНР.
Читайте також: «Ми не селяни, не землероби. Ми – нація воїнів», – парамедикиня «Госпітальєрів» Катерина Галушка
У той час вона одружується з січовим стрільцем Романом Дашкевичем, народжує сина. Аж тут Друга світова. Роман змушений тікати на захід, а Олена обирає залишитися. І вдруге потрапляє до таборів: після завершення війни її запроторили туди разом із сином.
Ув’язнили на 10 років за «антирадянську» діяльність і зберігання українських книжок. Олена вийшла на волю в 1956, після смерті Сталіна.
Через 6 років її не стало. На її похороні лунали залпи з рушниць та стрілецький реквієм «Чуєш, брате мій». А в часи незалежності в Україні з’явилися вулиці Олени Степанів у Львові та Києві.
Нагадаємо, матір трьох дітей нищить окупантів у складі тероборони на Харківщині.
Окрім того, працівниця ломбарду стала воїном і керує розрахунком гранатомета.
Також ШоТам розповідав, як 19-річна кулеметниця з Франківська захищає Україну на передовій.
Суспільство
Двоє ветеранів ГУР з ампутаціями зійшли на Гімалаї. Іван Тарн та Олександр Дашко з позивними «Артан» і «Кракен» привертали увагу, аби зібрати 3 мільйони гривень на боротьбу з фантомними болями у проєкті Limitless.
Про це повідомили в ГУР Міноборони України.
«Життя після ампутації є!»
Двоє ветеранів спецпідрозділів ГУР МО України Іван Тарн та Олександр Дашко, які мають ампутації, піднімалися на Гімалаї для благодійного проєкту Limitless. Бійців у горах супроводжували професійні альпіністи Тетяна Яловчак і Тарас Поздній.
Розвідники піднялися на висоту 5280 метрів, тобто до базового табору «Еверест». Олександр Дашко, який має велику ампутацію ноги, поділився, що його знайомі до останнього не вірили у реальність такого задуму: «Мені казали, мовляв, туди люди навіть з двома ногами не піднімаються, а в тебе й так ноги нема, ти ще більше своє здоров’я угробиш — не лізь. Тож мені було важко, але це сходження мають побачити інші хлопці з ампутаціями. Вони повинні побачити, що життя після ампутації є!»
Читайте також: Готові досягати вершин навіть після поранень: це українські військові, які зійшли на Кіліманджаро
Місія проєкту
Під час сходження прагнули привернути увагу до проблем бійців, які мають ампутації, та зібрати 3 мільйони гривень на боротьбу з фантомними болями.
«Фантомний біль ― це коли в тебе нема кінцівки, але так болить, ніби вона в тебе є. Вона може боліти, може свербіти — і мозку треба якось прийняти. Деякі хлопці мучаться з цим роками», ― розповіли ветерани ГУР.
Нагадуємо, що в Криму активісти вшанували жертв геноциду кримськотатарського народу (ФОТО).
Фото: ГУР Міноборони України
У Чернівцях проведуть вісімнадцятий благодійний фестиваль «Буковинська мрія». Для дітей, які переживать складні періоди життя, підготують подарунки. До ініціативи можуть долучитися всі охочі, ставши для маленьких мрійників чарівниками.
Про це редакції повідомили в БФ «Місто Добра».
Мрії, які можуть стати реальністю
Захід готують для дітей, які вже зіштовхнулися з жорстокістю і серйозними проблемами дорослих. На свято завітають вихованці «Міста Добра» та пацієнти медичного центру «Дім метеликів». Серед них є діти з важкими, часто невиліковними діагнозами. Організатори хочуть подарувати свято й тим, хто через війну втратив батьків, дім — це підопічні проєкту «Наші діти», який фонд втілює спільно з Datagroup. Також на захід запрошують дітей, які живуть в родинах, де щодня борються з бідністю та відчаєм.
Читайте також: Три роки не бачив тата: 15-річного хлопця повернули в Україну з ТОТ
«Мрії цих дітей — реальні, щирі й дуже земні. Вони не просять зірку з неба. Вони пишуть листи з мріями про нове взуття, рожеві сукні, мультяшні” ляльки, цікаві книжки, перші в їхньому житті велосипеди, фарби для малювання, Лего або планшет, бо в їхньому світі це – щось велике і недосяжне», — розповідають у фонді.
Організатори пропонують відчути себе чарівниками та здійснити мрію когось із дітей. Таких людей у «Місті Добра» називають добродіями. Долучитися може кожен охочий. Для цього потрібно прочитати листи та надіслати подарунок. Крім того, «мрію» можна вручити й особисто. Усього у фонді потребують 700 пакунків з подарунками.
Деталі можна дізнатись за поштою: [email protected].
Мрії дітей щодня публікує засновниця фестивалю Марта Левченко на своїй фейсбук-сторінці.
Про фестиваль
«Буковинська мрія» — найбільший благодійний фестиваль Східної Європи, на якому вже понад 10 років втілюють дитячі мрії.
Вихованці дитячих притулків, малюки з інвалідністю та діти з бідних сімей пишуть листи-мрії, а дорослі можуть стати добрими чарівниками та допомогти реалізувати ці листи в життя.
За час існування фестивалю-табору більше 10000 мрій дітей стали реальністю. За словами організаторів, учасники перших фестивалів вже виросли і самі стали благодійниками.
Нагадуємо, що Артем Пивоваров подарував перуку з власного волосся пацієнтці Охматдиту (ФОТО).
Фото: БФ «Місто Добра»
У Солом’янському районі Києва облаштують безбар’єрний маршрут, що з’єднає Центр надання адміністративних послуг на проспекті Повітряних Сил, 41 з житловим масивом Кадетський Гай на вулиці Івана Пулюя.
Про це повідомляють на сайті Київської міської державної адміністрації.
Маршрут довжиною 5,5 км проходитиме повз важливі соціальні об’єкти, зокрема корпуси Інституту кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені Стражеска, амбулаторію №9, лабораторію «Сінево», поштові відділення та продуктові магазини.
Читайте також: Кураж відкрив сезон у Києві і зібрав понад 1,4 млн гривень на благодійність
Для зручності маломобільних груп населення передбачили встановлення тактильної навігації, пониження бордюрів, облаштування звукових світлофорів на перехрестях проспекту Повітряних Сил з вулицями Смілянською та Святослава Хороброго.
Цей проєкт стане частиною міської ініціативи зі створення безбар’єрного середовища, яка передбачає облаштування 10 маршрутів у різних районах столиці.
Нагадуємо, що данський урбаніст збирає толоку, щоб розфарбувати простір на Контрактовій у Києві (ВІДЕО).
Фото: Unsplash
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...