Суспільство
«Є Конституція!». Кава, суперечки та безсонна ніч. Як народжувався головний закон України? (ТЕСТ)
28 червня в Україні відзначають День Конституції. Її прийняттю передувала ціла доба безперервної роботи народних депутатів – із суперечками, сварками, дивними пропозиціями та літрами кави. Зрештою, після 24 годин обговорень та голосувань, Основний закон нашої країни було прийнято.
ШоТам підготував тест, у якому зібрані цікаві факти про українську Конституцію та історичну ніч у стінах Верховної Ради.
У нашій Конституції згадано лише одне державне свято. Яке саме?
День Конституції – єдине свято, закріплене в Основному законі України. Це стаття 161, яка дослівно звучить так: «День прийняття Конституції України є державним святом – Днем Конституції України».
Скільки років тривала підготовка Конституції України?
Над законом працювали впродовж шести років – з 1990 по 1996 рік. Утім найактивніший період тривав не роки, а місяці.
Скільки проєктів Конституції України було запропоновано за цей час?
Впродовж 1990-1996 років було запропоновано 15 проєктів Конституції України – як від Конституційної комісії, так і від різних політичних партій, ініціативних груп, науковців.
Що стало своєрідним «бустером» для нардепів та змусило всіх завершити роботу над прийняттям Конституції 28 червня?
Як згадував дисидент та нардеп Левко Лук’яненко, саме погроза Кучми щодо розпуску Верховної Ради змусила парламентарів прискоритися та фактично за добу завершити роботу над Основним законом країни. «Комуністи були категорично проти того, щоби Україна ухвалила свою Конституцію. Рік перед тим ми уклали договір між кожним депутатом і президентом, де Верховна Рада зобов'язалася через рік написати Конституцію. Тягнули до останнього. Тоді Кучма вирішив підігнати всіх і сказав, що якщо до 28 червня не буде Конституції, то він розпустить Парламент. 27 червня всі сіли голосувати і працювали цілий день і всю ніч аж до ранку 28 червня», – згадував Лук’яненко.
Під час «конституційної доби» найбільше суперечок між нардепами викликали три статті. Про що в них йшлося?
Фото: Єфрем Лукацький
За спогадами учасників голосування, каменем спотикання стали: мова, державна символіка і статус Криму. Саме за ці статті розгорнулися найбільш запеклі суперечки між національно-демократичною групою депутатів, борців за незалежність України і затятими комуністами.
Під час роботи над Конституцією було й чимало відверто дивних пропозицій від нардепів. Нижче – чотири ідеї й лише одна з них – вигадана. Яка саме?
Фото: Єфрем Лукацький
Так, інші пропозиції – це не наша фантазія, а ідеї народних депутатів, які в різні роки працювали над Конституцією. Прибрати «український народ» пропонував нардеп-комуніст, а про знищення «антагоністичних класів» казав член КПУ Володимир Моісеєнко. Щоправда, пояснити, що він має на увазі, так і не зміг.
О котрій годині 28 червня було ухвалено Конституцію України?
Фото: Єфрем Лукацький
Сучасну Конституцію України було ухвалено о 9:18 ранку після 24 годинного «марафону» практично безперервної роботи.
Що сказав тодішній голова Верховної Ради України Олександр Мороз одразу після прийняття Конституції?
Першими словами тодішнього голови Верховної Ради Олександра Мороза після прийняття Конституції стали «Є Конституція!».
Хто є автором цих слів: «Прийняття нової Конституції України є найважливішою проблемою сучасного політичного життя України, від розв’язання якої залежатиме існування держави і доля демократичних перетворень…»?
Фото: Єфрем Лукацький
Це слова лідера Народного Руху України В’ячеслава Чорновола з листа головам крайових організацій 19 лютого 1996 року.
А кого вважають «батьком» сучасної Конституції України?
У 1996 році він очолював комісію з доопрацювання Конституції, а в «конституційну ніч» протягом 14 годин за трибуною Верховної Ради відстоював її положення. Після успішного голосування нардепи вийшли на вулицю і на руках підкидали до гори Михайло Сироту під стінами парламенту. Сам Сирота згадував цей день так: «Ми розуміли: або ми, не виходячи з Верховної Ради, завершимо прийняття Конституції, або в Україні Конституції не буде».
Завдяки кому депутати протрималися всю ніч та не заснули під час голосувань?
Так, все максимально банально й просто! Завдяки працівникам і працівницям буфету нардепи цілу ніч пили каву, аби бодай якось «перебити» сон та продовжити роботу. Ось, як згадує про це Валентин Яблонський: «Добре, що внизу працював буфет. Скільки чорної кави тоді було випито, лише буфетчиці знають, адже була глибока ніч, організм кожного вимагав перепочинку, а зробити цього ми не мали права».
Конституція, ухвалена в 1996 році, – не перша в історії України. У 1710 році відбувся справжній прорив у законодавстві європейських країн. Хто з українських гетьманом став автором першої української Конституції?
Фото: Читомо
Коли Пилипа Орлика обирали гетьманом, між ним, козацькою старшиною і козаками, які не захотіли служити Московії, було укладено угоду «Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького». Цей козацький суспільний договір сьогодні відомий як «Конституція Пилипа Орлика». Більшу частину Договору склав сам Пилип Орлик, він же здійснив його остаточне редагування.
Скільки статей в Конституції України?
Фото: Офіс президента
І наостанок, яке слово найчастіше згадується в Основному законі?
Загалом текст Конституції України має 14 461 слово, і найчастіше там у різних відмінках зустрічається слово Україна — 451 раз.
Поділіться своїми результатами:
Киян запрошують до громадської робочої групи, яка розробить проєкт відновлення Житнього ринку. В ініціативі «Житній буде жити» прагнуть об’єднати містян навколо ідеї відродження пам’ятки Подолу.
Про це редакції повідомили ораганізатори громадської ініціативи.
Громада вирішує, як виглядатиме ринок
Ідеологом ініціативи виступив архітектор Павло Пекер. Він запропонував використати принцип гіпер-демократичної архітектури, у якому громада стає повноцінним замовником проєкту, а архітектор — експертом та фасилітатором процесу.
«У світі вже існує досить багато кейсів, коли громада, а не девелопери, мала вирішальний голос у питанні, та яким має бути той чи інший простір, фактично створюючи ТЗ для архітектурного проєкту. Такі приклади є у Копенгагені, Берліні, Едінбурзі та, навіть, у Івано-Франківську», — розповідає Павло Пекер.
Читайте також: Клопотенко взявся за відновлення Житнього ринку: створює гастрономічний центр Києва. Що з цього вийде? Інтерв’ю з ресторатором
До громадської робочої групи вже долучилися архітектори, урбаністи, історики, фудексперти та жителі Подолу. Також ідею Павла підтримав і Євген Клопотенко, який виступає за збереження Житнього ринку, а фірма цифрових продуктів Formworks на партнерських засадах розробила лендінг проєкту.
За словами Павла, глобальна мета громадської робочої групи — сформувати спільне бачення розвитку Житнього ринку у відкритому діалозі з громадою — на основі реальних потреб мешканців, цінностей простору та майбутнього району.
Зустрічі громадської робочої групи проводитимуть у Києві. У проєкті запланували 4 обговорення. Перша із зустрічей відбудеться 21 червня. Реєструйтеся на зустріч за посиланням.
Раніше ми писали, що в Києві презентували оновлений проєкт Житнього ринку з урахуванням думки містян (ФОТО).
Фото надали орагнізатори ініціативи «Житній буде жити»
Звільнений з полону захисник дізнався, що в нього народився син. Це сталося під час другого етапу обміну пораненими та важкохворими полоненими.
Відео з телефонною розмовою поширив омбудсман Дмитро Лубінець.
У слухавці захисник почув, що його сина назвали Артуром. Військовий повідомив своїй коханій, що вже повернувся в Україну.
«Повернення з полону стало для Захисника подвійною радістю — на нього чекала не лише довгоочікувана свобода, а й новина про народження сина Артура. Життя перемагає», — прокоментував омбудсман.
Фото обкладинки: скриншот з відео омбудсмана Дмитра Лубінця
У Малині на Житомирщині розробили проєкт відновлення центральної площі. У березні 2022 року внаслідок влучання авіаційної бомби її було пошкоджено та частково зруйновано.
Про це повідомили в організації «U-LEAD з Європою».
Відремонтують та покращать
Малинська громада у співпраці з «U-LEAD з Європою» розробила проєкт, у якому площу Соборну відновлять та зроблять зручнішою для містян.
Планують не лише реконструкцію, а й:
- зміну організації дорожнього руху у бік пріоритетності пішоходів, велосипедистів та громадського транспорту;
- збільшити в 5 разів озеленення;
- облаштувати паркомісця, у тому числі, для осіб з інвалідністю;
- відновити та покращити вуличне освітлення.
Читайте також: Київські студенти презентували концепцію відновлення річки Либідь
Про Соборну
Соборну оточують вулиці з інтенсивним рухом як транспорту, так і пішоходів, тут є і велосипедний рух. Через центральну площу проходять усі маршрути міського громадського транспорту, а також проміські та міжміські маршрути. Активними користувачами площа є не тільки мешканці міста Малина, чисельністю — 27 тис. особи, а ще додатково 7,5 тис. осіб населення громади.
Нагадуємо, що в Києві створили мобільну копію мозаїки Алли Горської. Панно повезуть в турне.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка «U-LEAD з Європою»
Викладала історію навіть з позицій. Це Бароко, яка служить у «Хартії»
Олена — операторка FPV-дронів, яка захищає Україну в «Хартії». Паралельно вона взяла участь у волонтерському...
Вижила після ракетного удару та отримала 45% опіків тіла: історія вінничанки, що почала ліпити моті
Стильні окуляри, голлівудська посмішка та незмінний червоний фартушок — такою нині бачать Вікторію Головіну тисячі...
Стартапи з місією: як молодь розробляє рішення для змін у своїх громадах
Понад 200 підлітків на вихідних об’єднуються в команди, беруть челенджі від місцевого бізнесу та влади...
Одяг твоєї вулиці: військовий зі Львова створив футболки з принтом рідного району
Коли Ігор іде вулицею у футболці з принтом про рідний Сихів, перехожі звертають увагу й...