Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Як тебе не любити? 11 короткометражок про Київ, який ви не знали. Радять ШоТам і Такфлікс

Опубліковано

Відкрити для себе новий Київ за 164 хвилини. Звучить майже фантастично, якби не одне «але». До Дня Києва ШоТам та онлайн-кінотеатр Такфлікс підготували добірку з 11 знакових коротких метрів про столицю. Серед них – «Київські фрески» Сергія Параджанова та «Це побачення» Надії Парфан, що отримало спецвідзнаку на Берлінале. А ще історії про любов, хобі столичних пенсіонерів та звичайне життя. Приємного перегляду!

Присвячується молоді всього світу ІІ

Музичний, 9 хв.
Режисери: Ярема Малащук, Роман Хімей

Про що фільм? У фaбулі стрічки – вечірка «Схема» та молодь, на якій уважно фокусується кaмерa на ранок події. Простір кіностудії Довженкa перетворений нa тaнцмaйдaнчик, синхронізовaний нaтовп, світло прожекторів, aритмічні синтетичні звуки Стaніслaвa Толкaчовa – кaмерa віддaляється тa нaближaється, створюючи відчуття ромaнтичного «піднесення» і водночaс – модерного «відчуження».

Це місце тa зустріч, нa яку очікує і до якої готується київськa молодь – ця певнa втечa від буднів, неприйняття їх – викликaє дивні відчуття сучaсного ритуaлу. Aле що він ознaчaє? Фільм зaкінчується «портретaми», мaйже стaтичними кaдрaми, обличчями «після» утопії. Герої тa героїні не готові приймaти новий день тa його стaру реaльність.

Де подивитися? Стрічка на «Такфліксі».

Виходь, Masha

Драма, 4 хв.
Режисерка: Юлія Шалімова.

Про що фільм? Це спостереження одного дня. У цьому дні переплелись різні почуття людей, як-от тривога та агресія; смуток, самотність та байдужість; не обійшлось й без веселощів та безтурботності, а також й опори на любов, віру та надію. Як провідчувати цей день? Жити у смартфоні чи наживо?… Виходь, Masha, – відчуй себе живою!

Де подивитися? Стрічка на «Такфліксі».

Це побачення

Драма, Київ, 6 хв.
Режисерка: Надія Парфан.

Про що фільм? Це історія про столицю країни, в якій триває повномасштабна війна, але не припиняється життя у всіх його проявах. На світанку по Києву з шаленою швидкістю мчить авто. Коли воно нарешті гальмує, з машини виходить людина у камуфляжі. На неї чекають. 

Де подивитися? Стрічка на «Такфліксі».

Голубівники Києва

Етнографія, 10 хв.
Режисер: Михайло Волков.

Про що фільм? З кінця 1940-х до кінця 1980-х голуби були одержимістю київських хлопців. Це фільм про те, як хобі з дитинства стає сенсом життя.

Де подивитися? Стрічка на «Такфліксі».

Київські фрески

Експериментальний, 14 хв.
Режисер: Сергій Параджанов.

Про що фільм? Незавершений фільм Сергія Параджанова, в якому режисер задумував розповісти про трагедію війни особливою кінематографічною мовою метафор і образів. Після відзнятих кінопроб дирекція кіностудії прийняла рішення припинити зйомки «в цілому імпресіоністського фільму, пронизаного ідеєю пацифізму». Від картини залишились лише 15-хвилинні кінопроби, які збереглися лише завдяки хитрості оператора Олександра Антипенка – він видав їх за свою дипломну роботу.

Де подивитися? Стрічка на «Такфліксі».

Театральна

Драма, 16 хв.
Режисерка: Аліна Панасенко.

Про що фільм? Тимофій – маленький кишеньковий злодій. Він живе своє звичайне життя, допоки раптом не закохується у чергову по станції Театральна.

Де подивитися? Стрічка на «Такфліксі».

В радості, і тільки в радості

Драма, 27 хв.
Режисерка: Марина Рощина.

Про що фільм? Молода самотня мати закохується в хлопця, але не наважується розповісти йому, що у неї є син. Стосунки стрімко розвиваються, і зізнатися стає все важче. Перед нею постає вибір між особистим життям і відповідальністю за дитину.

Де подивитися? Стрічка на «Такфліксі».

Петрівка-реквієм

Урбаністика, 6 хв.
Режисерка: Катерина Возниця.

Про що фільм? Пригоди дезорієнтованого суб’єкта в умовах стихійної декомунізації. Короткий момент топографічно-акустичної розгубленості на зламі звички. Приводом для створення фільму стало перейменування станції Петрівка, що вилилося в переозвучення всіх оголошень Київського метрополітену голосом нового диктора.

Де подивитися? Стрічка на «Такфліксі».

Цвях

Драма, 32 хв.
Режисер: Філіп Сотниченко.

Про що фільм? Валентина працює юристом в одному з банків Ліхтенштейну. Вона відповідає за зв’язки зі Східною Європою. Валя ще з дитинства непогано пам’ятає українську та російську мови, адже до 13-ти років жила в Києві. У 96-му, під час важкого, перехідного для економіки України періоду, Валентина разом із матір’ю та вітчимом емігрувала до Швейцарії. Минуло 20 років.

Де подивитися? Стрічка на «Такфліксі».

Вхід через балкон

Архітектура, 26 хв.
Режисер: Роман Блажан.

Про що фільм? Це подорож через десятиліття і погляд на балкони та їх власників у містах по всій Україні. Документальний фільм досліджує дивне архітектурне явище українських саморобних балконів. Відсутність державного регулювання дозволяє українцям будувати будь-які балкони незалежно від стилю будівлі. Часом в результаті імпровізованої реновації, балкони стають більшими за саму квартиру. 

Через історію феномена балконів фільм досліджує історію пострадянської України – життя, культуру та взаємозв’язки між особистим та громадським простором міст. Це збалансований і глибокий погляд на балкони від їх власників, працівників міської влади, істориків, соціологів, урбаністів та архітекторів. Цей ліричний любовний лист до України та її жителів досліджує, як архітектура може стати цікавим шляхом до глибшого розуміння культури та простору.

Де подивитися? Стрічка на «Такфліксі».

Прощавай, Головін

Архітектура, 14 хв.
Режисер: Мат’ю Ґрімар.

Про що фільм? Для Яна Головіна смерть батька – це шанс на нове життя за межами рідної країни. Коли він готується піти і попрощатися з сестрою, він змушений зіткнутися зі своїм рішенням – чому він завжди сліпо рухається вперед і що він залишає позаду.

Де подивитися? Стрічка на «Такфліксі».

Суспільство

У центрі Києва хочуть зробити парк природного охолодження: як підтримати ініціативу

Опубліковано

На місці знесеного старовинного будинку на вулиці Жилянській, 47, пропонують створити міський парк природного охолодження.

Ініціативу висунув столичний активіст Дмитро Перов.

Влітку 2023 року будівельна компанія «Ковальська Нерухомість» знесла будинок, якому було 163 роки. Він був одним із найстаріших на вулиці Жилянській. Попри суспільний розголос, руйнування історичної споруди тоді не вдалося зупинити.

«Чиновники як завжди обмежилися стандартними відписками», — зазначив Перов.

Читати також: У Броварах відбудовують дитсадок, де розбився вертоліт: на якому етапі роботи

Забудовник планував звести 22-поверховий скляний хмарочос на місці знесеного будинку, однак будівництво так і не почалося. Зараз на занедбаному будмайданчику виросли молоді дерева, які є єдиним зеленим оазисом у цьому районі.

«На паркані невідбувшогося будівництва я також знайшов напис будівельної компанії про «свідомий екологічний підхід», який я в повній мірі підтримую!» — написав активіст.

Дмитро Перов пропонує створити міський парк на вулиці Жилянській, щоб врятувати городян від спеки та створити нове місце для відпочинку. Підтримати його ідею можна за посиланням.

Нагадаємо, що естонці зібрали на відновлення «Охматдиту» €60 тисяч.

Фото: freepik.

Читати далі

Суспільство

Як мешканці Києва рятувались від спеки на пляжах: 10 архівних фото з минулого століття

Опубліковано

Літо в Києві завжди мало свій особливий шарм, а пляжі на Дніпрі були головним місцем відпочинку у спекотні дні.

ШоТам пропонує переглянути добірку архівних фото зі столичними пляжами, які вдало передають дух київського літа.

Труханів острів

Труханів острів — найбільший острів Києва на Дніпрі, з’єднаний пішохідним Парковим мостом. Нині тут розташовані декілька пляжів, пункти прокату, бази й майданчики з різних видів спорту, рекреаційно-розважальні комплекси.

У мережі показали, як у 1980-х роках мешканці Києва рятувались від спеки на столичних пляжах. Архівні фото
Так кияни відпочивали на острові у 1980-х роках. Джерело: екскурсовод Кирило Степанець
Відпочинок на столичному пляжі у 1958 році. Джерело: архів Ірини Пап у Фейсбук
Відпочинок на столичному пляжі у 1958 році. Джерело: архів Ірини Пап у Фейсбук
У мережі показали, як у 1980-х роках мешканці Києва рятувались від спеки на столичних пляжах. Архівні фото
Джерело: екскурсовод Кирило Степанець

Гідропарк

Гідропарк заснований в 1965-му році. Раніше тут була зона відпочинку під назвою «Передмістна слобідка», яку під час війни зруйнували. Через 20 з гаком років на її місці створили комплекс з пляжів та атракціонів. Його авторами стали архітектори Ігор Шпага і Всеволод Суворов. Гідропарк займає 2 острови (Долобецький і Венеціанський), зачіпаючи Дніпро і Русанівську протоку. 

У мережі показали, як у 1980-х роках мешканці Києва рятувались від спеки на столичних пляжах. Архівні фото
Джерело: екскурсовод Кирило Степанець
Гідропарк у 1970 році. Джерело: архів Ірини Пап у Фейсбук

Читайте також: Такого літа ще не було! 10 температурних рекордів за останній тиждень

Озеро Тельбін

Озеро Тельбін розташоване в Дніпровському районі і є одним з найбільших озер в Києві. Гарні пляжі, приємний краєвид та досить чиста вода — це все привертає велику кількість відпочиваючих в літні спекотні дні.

У мережі показали, як у 1980-х роках мешканці Києва рятувались від спеки на столичних пляжах. Архівні фото
Джерело: екскурсовод Кирило Степанець

Русанівка

Озеро Вербне

Озеро Вербне — водойма штучного походження у Оболонському районі міста Києва, колишній кар’єр. Нині використовується в рекреаційних цілях.

1988 рік. Джерело: Моя Оболонь

Нагадаємо, раніше ми писали про 8 ідей для відпочинку біля води в Україні.

Фото: ШоТам

Читати далі

Суспільство

В Празі відкрилася перша українська книгарня: фото

Опубліковано

У Празі відкрилася перша українська книгарня-кав’ярня під назвою «Вуса Шевченка».

Про це повідомляє Читомо.

Фото: Андрій Кравчук

Відкриття відбулося 13 липня, і на подію прийшло понад 400 людей, що є значною кількістю для невеликої книгарні площею 35 кв. м. Відвідувачі активно купували художню літературу та нон-фікшн, що спричинило необхідність замовити додаткові 1200 найменувань книг.

«Я відкрив українську книгарню в Празі для довгострокового ефекту на українців, щоб вони купували книжки українською, зберігали самоідентичність. Це відкриття стало знаковим для чехів, для яких було феноменом, що стільки людей стояло годинами в черзі, щоб купити та підтримати українську книжку», — розповів Андрій Носач.

Фото: Андрій Кравчук

Попит на українські книги великий, і власник має намір будувати мости між читачами та закладом.

Читати також: Відомий американський художник малює новий мурал у Гостомелі

«Наша книгарня – це не тільки про книжки, а й про зустрічі, лекції з історії та культури, знайомства та смачну каву українського виробника. Це культурний стовп. Ми плануємо з часом відкрити ще книгарень, але яку швидше: в Україні чи в Європі, я поки не знаю», — додав він.

Фото: Андрій Кравчук

Назва «Вуса Шевченка» має символічне значення, ґрунтуючись на образі Тараса Шевченка як об’єднавчій постаті для українців.

«Шевченко був живою людиною, зі своїми закоханостями, страхами, ідеями та мріями. Ця постмодерна назва допомагає нам сприймати літературу і письменників не як щось далеке та холодне на п’єдесталі, а живим і вічним», — зазначив Андрій Носач.

Нагадаємо, що українські вчителі можуть отримати премії у 2024 році: які умови.

Фото: Андрій Кравчук

Читати далі