Суспільство
Як тебе не любити? 11 короткометражок про Київ, який ви не знали. Радять ШоТам і Такфлікс
Відкрити для себе новий Київ за 164 хвилини. Звучить майже фантастично, якби не одне «але». До Дня Києва ШоТам та онлайн-кінотеатр Такфлікс підготували добірку з 11 знакових коротких метрів про столицю. Серед них – «Київські фрески» Сергія Параджанова та «Це побачення» Надії Парфан, що отримало спецвідзнаку на Берлінале. А ще історії про любов, хобі столичних пенсіонерів та звичайне життя. Приємного перегляду!
Присвячується молоді всього світу ІІ
Музичний, 9 хв.
Режисери: Ярема Малащук, Роман Хімей
Про що фільм? У фaбулі стрічки – вечірка «Схема» та молодь, на якій уважно фокусується кaмерa на ранок події. Простір кіностудії Довженкa перетворений нa тaнцмaйдaнчик, синхронізовaний нaтовп, світло прожекторів, aритмічні синтетичні звуки Стaніслaвa Толкaчовa – кaмерa віддaляється тa нaближaється, створюючи відчуття ромaнтичного «піднесення» і водночaс – модерного «відчуження».
Це місце тa зустріч, нa яку очікує і до якої готується київськa молодь – ця певнa втечa від буднів, неприйняття їх – викликaє дивні відчуття сучaсного ритуaлу. Aле що він ознaчaє? Фільм зaкінчується «портретaми», мaйже стaтичними кaдрaми, обличчями «після» утопії. Герої тa героїні не готові приймaти новий день тa його стaру реaльність.
Де подивитися? Стрічка на «Такфліксі».
Виходь, Masha
Драма, 4 хв.
Режисерка: Юлія Шалімова.
Про що фільм? Це спостереження одного дня. У цьому дні переплелись різні почуття людей, як-от тривога та агресія; смуток, самотність та байдужість; не обійшлось й без веселощів та безтурботності, а також й опори на любов, віру та надію. Як провідчувати цей день? Жити у смартфоні чи наживо?… Виходь, Masha, – відчуй себе живою!
Де подивитися? Стрічка на «Такфліксі».
Це побачення
Драма, Київ, 6 хв.
Режисерка: Надія Парфан.
Про що фільм? Це історія про столицю країни, в якій триває повномасштабна війна, але не припиняється життя у всіх його проявах. На світанку по Києву з шаленою швидкістю мчить авто. Коли воно нарешті гальмує, з машини виходить людина у камуфляжі. На неї чекають.
Де подивитися? Стрічка на «Такфліксі».
Голубівники Києва
Етнографія, 10 хв.
Режисер: Михайло Волков.
Про що фільм? З кінця 1940-х до кінця 1980-х голуби були одержимістю київських хлопців. Це фільм про те, як хобі з дитинства стає сенсом життя.
Де подивитися? Стрічка на «Такфліксі».
Київські фрески
Експериментальний, 14 хв.
Режисер: Сергій Параджанов.
Про що фільм? Незавершений фільм Сергія Параджанова, в якому режисер задумував розповісти про трагедію війни особливою кінематографічною мовою метафор і образів. Після відзнятих кінопроб дирекція кіностудії прийняла рішення припинити зйомки «в цілому імпресіоністського фільму, пронизаного ідеєю пацифізму». Від картини залишились лише 15-хвилинні кінопроби, які збереглися лише завдяки хитрості оператора Олександра Антипенка – він видав їх за свою дипломну роботу.
Де подивитися? Стрічка на «Такфліксі».
Театральна
Драма, 16 хв.
Режисерка: Аліна Панасенко.
Про що фільм? Тимофій – маленький кишеньковий злодій. Він живе своє звичайне життя, допоки раптом не закохується у чергову по станції Театральна.
Де подивитися? Стрічка на «Такфліксі».
В радості, і тільки в радості
Драма, 27 хв.
Режисерка: Марина Рощина.
Про що фільм? Молода самотня мати закохується в хлопця, але не наважується розповісти йому, що у неї є син. Стосунки стрімко розвиваються, і зізнатися стає все важче. Перед нею постає вибір між особистим життям і відповідальністю за дитину.
Де подивитися? Стрічка на «Такфліксі».
Петрівка-реквієм
Урбаністика, 6 хв.
Режисерка: Катерина Возниця.
Про що фільм? Пригоди дезорієнтованого суб’єкта в умовах стихійної декомунізації. Короткий момент топографічно-акустичної розгубленості на зламі звички. Приводом для створення фільму стало перейменування станції Петрівка, що вилилося в переозвучення всіх оголошень Київського метрополітену голосом нового диктора.
Де подивитися? Стрічка на «Такфліксі».
Цвях
Драма, 32 хв.
Режисер: Філіп Сотниченко.
Про що фільм? Валентина працює юристом в одному з банків Ліхтенштейну. Вона відповідає за зв’язки зі Східною Європою. Валя ще з дитинства непогано пам’ятає українську та російську мови, адже до 13-ти років жила в Києві. У 96-му, під час важкого, перехідного для економіки України періоду, Валентина разом із матір’ю та вітчимом емігрувала до Швейцарії. Минуло 20 років.
Де подивитися? Стрічка на «Такфліксі».
Вхід через балкон
Архітектура, 26 хв.
Режисер: Роман Блажан.
Про що фільм? Це подорож через десятиліття і погляд на балкони та їх власників у містах по всій Україні. Документальний фільм досліджує дивне архітектурне явище українських саморобних балконів. Відсутність державного регулювання дозволяє українцям будувати будь-які балкони незалежно від стилю будівлі. Часом в результаті імпровізованої реновації, балкони стають більшими за саму квартиру.
Через історію феномена балконів фільм досліджує історію пострадянської України – життя, культуру та взаємозв’язки між особистим та громадським простором міст. Це збалансований і глибокий погляд на балкони від їх власників, працівників міської влади, істориків, соціологів, урбаністів та архітекторів. Цей ліричний любовний лист до України та її жителів досліджує, як архітектура може стати цікавим шляхом до глибшого розуміння культури та простору.
Де подивитися? Стрічка на «Такфліксі».
Прощавай, Головін
Архітектура, 14 хв.
Режисер: Мат’ю Ґрімар.
Про що фільм? Для Яна Головіна смерть батька – це шанс на нове життя за межами рідної країни. Коли він готується піти і попрощатися з сестрою, він змушений зіткнутися зі своїм рішенням – чому він завжди сліпо рухається вперед і що він залишає позаду.
Де подивитися? Стрічка на «Такфліксі».
Суспільство
Під час дорожніх робіт поблизу Львівської площі в Києві комунальники натрапили на фрагмент трамвайної рейки, яка пролягала тут понад сто років тому.
Про це повідомив активіст Дмитро Перов.
За словами Дмитра, перші згадки про трамвайний рух на сучасній вулиці Січових Стрільців, яка наприкінці 19 століття мала назву Львівська, датуються 1894 роком.
На початку 20 століття цією ділянкою проходили трамвайні маршрути №4 і №20 (до Лук’янівки) та №9, що з’єднував центр із залізничним вокзалом через вулицю Бульварно-Кудрявську.
Читайте також: Студенти з Києва передали «Довженко-Центру» дві німі стрічки, що вважали втраченими (ФОТО)
У цьому ж районі зберігся ще один елемент трамвайної інфраструктури — диспетчерський пункт, зведений у 1982 році за проєктом архітектора Яноша Віга. У 2021 році споруду планували демонтувати, однак завдяки ініціативі підприємця Алєкса Купера її вдалося зберегти.
Нагадаємо, що у Києві вперше за сто років виготовили автентичну цеглу для відбудови історичних будівель.
Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Перова
На Центральному залізничному вокзалі Києва відкрили скульптуру «Воля» українського художника Олексія Сая. Артоб’єкт виготовили із залишків вітального знака села Любимівка Херсонської області, яке перебувало під тимчасовою окупацією у 2022 році.
Про це повідомили в «Укрзалізниці».
Символізм артоб’єкта
Скульптуру створили у межах співпраці УЗ та PinchukArtCentre. Раніше її демонстрували виключно на міжнародних заходах, зокрема під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Тепер робота доступна для широкої публіки у столиці — на другому поверсі вокзалу біля ескалатора.
«Ця скульптура утворює слово “Воля”, яке несе в собі значення як “свобода”, так і “волевиявлення”. Це подвійне значення захоплює українську душу. Воно відображає те, що свобода не є пасивним станом. Це стан, який може бути досягнутий і підтриманий лише завдяки вольовим зусиллям. Ці два поняття онтологічно переплетені. Свобода вимагає волі до боротьби, терпіння і захисту. Саме через наполегливе волевиявлення свобода стає живою реальністю», — написали в УЗ.
Читайте також: «Внесок у мирне майбутнє»: німецький дизайнер закликав донатити українським медикам
Артдиректор PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф додав, що скульптура «є монументом для всіх українців, який наголошує на нерозривному зв’язку між свободою і волею».
Також скульптура відсилає до роботи «LOVE» американського художника Роберта Індіани, створеної у 1960-х роках.
Нагадаємо, що пасажири УЗ зібрали понад 6,5 млн гривень на кейсеваки, коли купували чай у потягах.
Фото: фейсбук-сторінка УЗ
21-річному військовому Роману, який отримав важке осколкове поранення голови, хірурги з України, Канади та США провели унікальну реконструктивну операцію — йому встановили титановий імплант замість зруйнованих кісток чола. Операцію виконала міжнародна місія «Face the Future Ukraine», яка вже вп’яте приїжджає в Україну допомагати пораненим.
Про це повідомили в БФ «Пацієнти України».
Роман пішов на війну у 18 років і своє 19-річчя зустрів у Бахмуті. Під час боїв на Курщині поруч із його позицією розірвались чотири авіабомби. Хлопець опинився під завалами, отримав понад 20 поранень, зокрема й уламкове в голову, що зруйнувало кістки чола. Три місяці Роман не міг рухатися, проходив кілька складних операцій, а частина його мозку лишалась незахищеною.
«Ми провели операцію та встановили на місце знищених лобних кісток індивідуальний імплант з титану, який захистив мозок хлопця від ушкоджень та вирівняв чоло. Окрім імпланту ми пересадили сполучну тканину, аби титан не пошкоджував шкіру. Втручання тривало чотири години та дозволила захистити мозок від інфекцій, які знаходяться в носі і пазусі», — розповідає хірургиня з США українського походження Наталія Біскуп, яка вже втретє оперує поранених в Україні.
Читайте також: 13-річного хлопця із Сум відзначили за порятунок людей після ракетної атаки (ФОТО)
Роман став наймолодшим пацієнтом у цій місії. Загалом цього разу прооперували 25 поранених: проводили реконструкції носа, щелеп, орбіт очей, встановлювали індивідуальні імпланти. Усього — 83 операції.
За словами координаторки Наталії Комашко, за п’ять місій лікарі допомогли 160 пацієнтам. Деякі з них проходять багатоетапне лікування. Наступну місію запланували на осінь. Записатися можна за посиланням.
Нагадаємо, що канадці передали бійцям ГУР перший в Україні гелікоптер Sikorsky S-76A (ВІДЕО).
Фото обкладинки: БФ «Пацієнти України»
