Суспільство
Історія Данила, який під час війни почав шити білизну для жінок
Опубліковано
6 місяців тому
Данило Кашпур шиє жіночу білизну. Він уже має улюблені стринги та говорить з покупцями їхньою мовою — про менструацію та зручні трусики, про великі груди й незручні кісточки.
Коли він зрозумів усі секрети жіночого тіла та чому вважає, що чоловік може краще пошити комфортну білизну для жінки, читайте у відвертій розмові з ШоТам.
Моя перша «бавовна»
Ще в студентські роки я працював продавцем у магазині одягу для спортивного танцю. На третій рік роботи захотів мати свій бренд і започаткував «Enjoy dance». А ще за кілька років вирішив, що хочу шити жіночу білизну, і ми з дружиною створили бренд «Enjoy.comfort».
Від початку ідея шити жіночу білизну була моя, а не дружини. Чому саме білизна, а не спідниці чи штани? Бо вона треба всім і завжди. Жінка може вийти у світ без спідниці, але не без трусів. Я мріяв про формат сексуальної білизни, але почалася війна. Ми змінили спрямування — вирішили, що зараз людям потрібен комфорт, та обрали бавовняний сегмент.
Тоді моя дружина Марина розробляла лінійку, а я шив. Згодом почав приміряти все на жінках, бачив недоліки — де що не так сидить — і зрозумів, чому білизна може бути комфортною або ні.
Улюблені труси — без «канатика в попі»
Когось дивує, що чоловік шиє жіночі труси, але я «шарю». Моє ставлення до жінок було завжди з розумінням. Дружину я почав розуміти, коли вона була вагітна — почав розбиратися в усьому: чому такий ліфчик, а не такий, де має застібатися, чому краще бралет, а не на кісточках. Остання ситуація — на Арт-заводі був пікнік, і ми були представлені на маркеті. Підійшли дві дівчини, і між ними відбувся діалог:
— Візьму собі труси на «ці дні».
— Що за «ці дні»?
А я стою поруч і кажу: «Місячні». Дівчині стало ніяково. Але я ж розумію, які труси треба на місячні — широкі ластовиці, щоб прокладка не виглядала та не протікала.
До речі, моя улюблена модель — це стринги, бо ними задоволені всі. Я завжди, коли їх продаю, то кажу дівчатам, що не буде «канатика в попі», і вони одразу розуміють, про що я.
Білизна війни – комфорт у бомбосховищі
Рости як бренд складно. Марина моя займається контентом, і тяжко під час війни подавати людям дівчачість і ніжність, бо ця лінійка довоєнна, коли дівчина має поряд чоловіка, немає тривог, бомб і всього цього. Потім усе змінилося. Був один коментар до товару — дівчина купила ліфчик і написала: «О, в ньому буде класно в бомбосховищі — нічого давити не буде».
Нам треба подавати й продавати жіночність, а не сексуальність, тому ми про жінок і для жінок. Треба, щоб їм було комфортно. Від того й назва наша — «Насолоджуйся комфортом».
До речі, про мій комфорт — я люблю шити наодинці. Як правило, це після восьмої вечора. Я працюю на своїй хвилі з максимально гучною музикою, щоб стіни тряслися — тоді класно зосереджуюся на роботі.
Соціальна орієнтація
Звісно, що ми допомагаємо країні: ми віддаємо нашу білизну волонтерам, надаємо для розіграшів, проводимо розіграші на своїй сторінці в Instagram. На ярмарках ми продаємо білизну за донат: трусики — від 50 грн, ліфчики — від 150 грн.
На початку війни наше виробництво не працювало, і я ходив до знайомої в ательє шити білизну для хлопців у госпіталях. Там волонтерили сім дівчат і я один хлопець.
Але я не можу сказати, що достатньо роблю для держави, на жаль. Чомусь завжди почуваю себе винним, що я не на фронті. З іншого боку, це дискусія — а хто тоді цим буде займатися? Ну хтось скаже, що є купа жінок, які можуть шити жіночі труси. Так, хтось може, але жінка не зробить це так, як зробить чоловік.
Вам може сподобатися
-
Як у Залужного та «ДахиБрахи»: юрист з Кропивниччини створює вибійчані хустки та відроджує українське ремесло
-
Жінки відкрили 61% нових ФОПів у 2024 році: статистика регіонів та напрямків
-
Знижки та послуги для військових: в Україні створюють національну підтримку оборонців держави
-
Підприємець із Вінниці відкрив енергонезалежну реберню на воді (ВІДЕО)
-
В Україні запустили маркетплейс для співпраці ІТ-компаній та глобального бізнесу — CodeUA
-
В Україні відбудеться Business Women Summit для жінок-підприємиць
Суспільство
Опубліковано
6 години тому22.11.2024
Дебютний трилер Дениса Тарасова «БожеВільні» продовжує привертати увагу глядачів. За три тижні прокату стрічка зібрала понад 4,1 млн грн, а її подивилися більше ніж 26 тисяч людей.
Про це повідомили у Державному агентстві з питань кіно.
Про що фільм?
«БожеВільні» занурює глядачів у похмуру реальність каральної психіатрії в СРСР 1970-х років.
Головний герой, Андрій, потрапляє до психіатричної лікарні через захоплення забороненою західною рок-музикою. Перед ним стоїть непростий вибір: співпрацювати з КДБ чи розкрити правду про тортури, які переживають ув’язнені.
Читати також: Український «Щедрик» прозвучав у рекламі Chanel (ВІДЕО)
Що кажуть глядачі?
Фільм вирізняється атмосферою, яка тримає у напрузі до останньої хвилини, та вражає глибоким розкриттям теми тоталітарного гніту.
Стрічка стала важливим внеском у популяризацію українського кіно і розкриття тем, які довгий час залишалися табу.
Нагадаємо, що орган із труб і уламків ракет звучатиме на вокзалі у Львові.
Фото обкладинки: фільм «БожеВільні».
Коментарі
Суспільство
Опубліковано
7 години тому22.11.2024
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
У Бобровицькій громаді на Чернігівщині зараз живуть понад 2 тисячі переселенців. Крім житла, роботи, гуманітарки та допомоги з документами, ці люди потребують психологічної підтримки, тому влада у співпраці з благодійниками створила для них безкоштовний соціально-психологічний простір.
Як це реалізували, розповідає ШоТам.
Михайло Ділок
директор центру надання соціальних послуг Бобровицької сільської ради.
Уся допомога є безкоштовною
Наш соціально-психологічний простір створений на базі місцевого центру надання соціальних послуг. З втіленням цього проєкту нам допомогла благодійна організація «Право на захист». Усі послуги простору безкоштовні.
Крім як по психологічну допомогу, переселенці приходять до нас із різними питаннями. От днями чоловік з інвалідністю із Запорізької області звертався щодо ремонту електрики в будинку, куди його заселили. Інша сім’я живе в будинку, де немає газу, тому потрібно допомогти з дровами, адже стало холодніше. Ми стараємося всім допомогти, чим можемо — надаємо продукти, постіль, теплий одяг, через благодійників дістаємо ліки, допомагаємо оформити документи.
Центр соціальних послуг Бобровицької сільської ради. Фото: ШоТам
Геннадій Іванюк
виконувач обов’язків голови Бобровицької міської ради Чернігівської області
«Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно»
Наша Бобровицька громада має значну допомогу від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» — матеріальну підтримку, а також тренінги для фахівців. Нам допомагають відновитися після бойових дій, адже росіяни окупували 9 сіл громади та знищили понад 160 будівель.
Проєкт виділив нам багато необхідної техніки: пересувні фари для роботи вночі, екскаватор для ремонту доріг, а також чотири дробарки для переробки деревини. Тепер ми безкоштовно забезпечуємо переселенців дровами, аби вони могли опалити своє нове житло.
Їхні діти навчатимуться у відновленій опорній школі, адже «ГОВЕРЛА» фінансує там ремонт і допомагає створити бомбосховище. Проте не менш важливим є й моральний стан переселенців, тому ми створили для них соціально-психологічний простір. У майбутньому хочемо виділити під нього окреме приміщення та найняти на роботу більше фахівців.
Геннадій Іванюк і Михайло Ділок спілкуються про розвиток соціально-психологічного простору. Фото: ШоТам
Вважаю, що громади зобов’язані допомагати переселенцям знайти житло та роботу, адже ці люди втратили свій дім. Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно, і щоб вони не мусили їздити по інших містах у пошуках житла.
Марина Бушеленко
психологиня соціально-психологічного простору у Бобровицькій громаді
Люди часто бояться психологів, але ми хочемо допомогти
Я — дружина загиблого воїна, мама та психологиня, яка щось робить, аби допомогти іншим. Коли люди покидають свій дім і переїжджають у нове середовище, вони не знають, що на них чекає.
Ми зустрічаємося з клієнтами індивідуально раз на тиждень, сеанс триває 45 хвилин. Часто до мене звертаються молоді мами з дітьми, які стають розгубленими на новому місці.
От нещодавно до мене приходила жінка з Сум, у якої там залишилися батьки. Через це вона відчуває постійну тривогу, тому я стараюся допомогти їй зібратися та навчитися боротися з тривогою, аби не переносити її на свою дитину.
Часто люди бояться психологів, але ми хочемо допомогти. Я не даю порад, не засуджую, а слухаю та намагаюся допомогти розібратися з хаосом в голові, скерувати людину в правильному напрямку. Тоді на душі стає легше, адже зі мною можна поплакати та бути собою.
Переселенка Лариса Бабій на прийомі в психологині Марини Бушеленко. Фото: ШоТам
Після нашої роботи вони завжди дякують і зазначають, що бачать зміни: діти адаптуються в садочках, налагоджують сон і свій емоційний стан. Я допомагаю жінкам звернути увагу на власні бажання та згадати про свої базові потреби.
Я завжди раджу планувати своє майбутнє, бо якщо ви знаєте, чого прагнете, то відволікаєтеся від стресу. Насамперед це потрібно дорослим, але я працюю також з дітьми та підлітками. Перші сеанси ми проводимо за присутності їхніх батьків, а далі вже самі.
Марина Бушеленко біля будівлі соціально-психологічного простору для переселенців Бобровицької громади. Фото: ШоТам
Зараз ми починаємо співпрацювати з психологами з інших центрів, а ще плануємо проводити для переселенців у місті різноманітні тренінги. Наступного літа хочемо відкрити інклюзивну кімнату для дітей з інвалідністю та загалом завдяки психологічним технікам допомагати людям жити краще.
Коментарі
Суспільство
Опубліковано
8 години тому22.11.2024
На базі медичної установи МВС у Києві запрацював сучасний реабілітаційний центр RECOVERY — 14-й у національній мережі.
Про це повідомляють в інстаграм-сторінці центру.
Реабілітація за світовими стандартами
Центр щороку прийматиме до 2 тисяч пацієнтів — військових, поліцейських та рятувальників, які зазнали поранень під час бойових дій. Заклад оснащений сучасним обладнанням, зокрема:
- тренажерами для відновлення після мінно-вибухових травм;
- апаратами віртуальної реальності, що роблять реабілітацію цікавою завдяки гейміфікації;
- системами для точного оцінювання прогресу пацієнтів.
Читати також: У Києві відреставрують «Будинок з комахами», збудований у 1893 році (ФОТО)
Команда та інклюзивність
З пацієнтами працює мультидисциплінарна команда — лікарі, фізичні терапевти, ерготерапевти, психологи та інші спеціалісти. Простір центру створений із дотриманням принципів інклюзивності, забезпечуючи доступність для всіх категорій пацієнтів.
Нагадаємо, що на Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО).
Фото обкладинки: RECOVERY.
Коментарі
Шопочитати
Як у Залужного та «ДахиБрахи»: юрист з Кропивниччини створює вибійчані хустки та відроджує українське ремесло
Костянтин Данильченко — юрист і водночас засновник майстерні вибійкарства «Будяк Кучерявий». Вибійка — це техніка...
Степ, аромат полину, запахи моря і гір — це проєкт «Yuşan-Зілля» про єдність культур українців і кримських татар
У залі поволі згасає світло, простір наповнюють перші акорди. Український голос починає пісню, а в...
Адаптивний одяг, інклюзивний посуд і дошки для нарізання: ці ініціативи полегшують життя людям з пораненнями
Нарізати овочі, поснідати улюбленими стравами, одягти штани — всі ці повсякденні справи стають справжніми викликами...
«Чи я можу вам допомогти?»: це хлопці з соцмереж, які купують у бабусь квіти та роблять інші добрі справи
Ви точно бачили ці відео в соцмережах, коли хтось купує продукти для літньої жінки, скуповує...
Коментарі