Суспільство
«Інколи час іде на хвилини, а ви вже врятували людині життя». Співзасновник ГО «Волонтер» про те, як в Україні навчають добровольців
Уявіть, що дорогою на роботу, в метро чи на подвір’ї в сусідів ви можете врятувати чиєсь життя. А випускникам курсів рятувальників і уявляти не треба: два тижні навчання, і вони мають базові навички допомоги іншим у надзвичайних ситуаціях. Наприклад, уже наступного дня після отримання сертифіката виїжджають на пожежу у своїй громаді чи збирають команду небайдужих і рятують життя в Херсоні після підриву дамби.
Дмитро Дорошок з ГО Центру «Волонтер» впевнений: що більше людей вміють надавати допомогу, то безпечніше нам усім жити в суспільстві. ШоТам поговорили з Дмитром про його досвід у волонтерстві, важливість не лише бажання допомогти, а й навичок, та відчуття себе причетними й потрібними, навіть якщо ви не на фронті.
Дмитро Дорошок
заступник голови ради Всеукраїнського громадського Центру «Волонтер».
Ходили з друзями на Майдан Незалежності в часи розвалу СРСР
Я народився в Маріуполі, але майже все життя прожив у Києві. У школі був активним і серед тих, хто організовував дискотеки, концерти чи походи. Якраз у той час була Революція на граніті (студентські протести в 1990 році в Києві на Майдані Незалежності). Ми ходили туди з друзями, хоч і були школярами, а не студентами. Пам’ятаю нас із прапорами, потім Акт Злуки, протести під Верховною Радою і Незалежність. Ми теж у всьому цьому брали участь.
Ще в школі я приєднався до скаутської організації — вони їздили на таборування. Звідти все почалося. Пізніше я став інструктором спілки й сам проводив тематичні скаутські ігри, тож уже студентом мене запросили працювати в соціальній службі. Для проєктів треба було набирати волонтерів і працювати з ними. Щоб соціальні проєкти мали вплив по всій території країни, ми створили громадську організацію — так у 1998 році я став співзасновником ВГЦ «Волонтер».
У новій організації я одразу почав займатися саме великими заходами із залученням багатьох волонтерів. У мене вже був досвід — мені легко й цікаво спілкуватися з людьми.
Ми навчали волонтерів на тренінгах, які вони потім проводили для своїх знайомих у школах, селах, містах.
Євробачення, футбол та евакуація людей закордон
Коли визначили, що Україна та Польща прийматимуть Чемпіонат світу з футболу в 2012 році, я вже знав, що буду там волонтерити. Не знав як саме, але знав, що буду — так і сталося. Я керував людьми в Києві, адже наша ГО організовувала волонтерську частину події. Також серед великих заходів, які ми проводили, було Євробачення у Києві, чемпіонати з художньої гімнастики, боксу. Для організації подій такого масштабу потрібна чітка система: до самого заходу ми тільки пів року розробляли програму управління волонтерами, готували лідерів волонтерських груп.
Після початку повномасштабного вторгнення наша організація включилася в роботу одразу — ми долучилися до Міжнародного штабу допомоги українцям, куди ввійшли всі громадські організації країни. Працювали за трьома напрямками: евакуація людей, допомога закордоном, допомога всередині України. Кожна організація та людина для себе визначала, де саме вона може бути корисною — ми переорієнтувалися на допомогу постраждалим в Україні. Насамперед організували евакуацію на пунктах пропуску, бо в перші дні це було дуже важко. Працювали вздовж кордону на Закарпатті й допомагали людям перетнути його.
Потім возили необхідне для сил київської ТрО: люди на заході країни збирали їжу, амуніцію, а ми вантажили машини та їхали на Київ. Почали організовувати й психологічну допомогу: залучали волонтерів для точок «Спільно» від ЮНІСЕФу, проводили табори для ВПО. Нові виклики чекали на країну, тому утворилися й нові виклики для нас.
Будь-яка людина з натовпу не завжди знає, що робити — треба навчити її
У 2023 році ми створили проєкт підготовки добровольців рятувально-пожежної служби в межах Програми «Спільнодія», яку реалізує Фонд Східна Європа. Ідея створення курсів з ДСНС виникла через реальну потребу: людей не вистачало. Треба було розбирати завали, коли росіян вигнали з Київщини, адже окупанти залишили після себе зруйновані міста й села.
Коли на місце приїжджали підготовлені працівники ДСНС, то знали як розібрати завали, знали, куди можна заходити, а куди не варто, де треба залучити спецтехніку, а вже після неї людей. Охочих допомогти рятувальникам було багато.
Хтось із великим бажанням допомогти ломиться на місце події, а над його головою висить плита й у будь-який момент може впасти та придавити ще когось. Охочі розбирають завали, але не знають, чи хтось під ними є, — це небезпечно. Тож проблема була в тому, що будь-яка людина з натовпу не завжди може кваліфіковано надати допомогу.
Тому в ДСНС вирішили так: вони навчать усіх охочих, і ті зможуть допомагати більш професійно. На сайті ДСНС було дуже багато заявок від людей, які хотіли допомагати — заповнювали форму люди зі всієї України. Ми ж обрали учасників з Київської області, бо наш навчальний центр у Києві. Ми телефонували цим людям і пропонували прийти на курси.
Протягом шести місяців навчання пройшли 250 людей. Для кожної групи воно тривало два тижні. Серед тем — пожежогасіння, пошукові та рятувальні роботи, надання першої домедичної допомоги, ідентифікація вибухонебезпечних предметів. Фонд Східна Європа разом з ДСНС розробили додаток «Розмінування України» — в ньому позначені небезпечні території, забруднені вибуховими речовинами. Людина, яка пройшла навчання, знає, якими бувають ці предмети. Звісно, не зможе знешкодити їх сама, але позначить у цьому додатку місце як потенційно небезпечне, тоді зателефонує до ДСНС, і спеціалісти приїдуть та розмінують територію.
Наприкінці курсів учасники отримували сертифікати державного зразка — вони можуть доєднуватися до громадських організацій чи бути рятувальниками-волонтерами в громадах.
У нас на курсах були люди, які отримали посвідчення й наступного дня одразу поїхали на пожежі. Були ті, які за кілька годин організувалися, взяли власний транспорт і поїхали в Херсон після підриву дамби. І досі їздять допомагати.
Зараз курси не проводять, але таке навчання можна дублювати і в інших регіонах. Поки думаємо, як це організувати й розширити мережу.
Читайте також: «Кажуть, держава має все дати. А держава — то хто? То є ми». Доброволець із Львівщини створив пожежну команду в селі
Що більше людей знають домедичну допомогу, то безпечніше в такій країні жити
Надзвичайні ситуації або ті, де є ризик, виникають постійно і в мирний час. Професійні рятувальники не завжди можуть виїхати, а для пошуку зниклої дитини, наприклад, потрібна дуже велика кількість людей, яка може охопити великі площі. Тож потреба в людях, які можуть кваліфіковано щось робити, є завжди й усюди.
Ми рухаємося до реформи ДСНС, щоб у територіальних громадах були підготовлені рятувальники-волонтери. Щойно стається пожежа, на місце виїжджають насамперед ті, хто найближче. У них є екіпірування, необхідні навички й спорядження, щоб загасити пожежу чи провести рятувальну роботу.
Це неоплачувана робота, але якщо хтось із волонтерів протягом року матиме 40-50 виїздів, то може отримати грошову винагороду. Але це все одно дешевше, ніж подолати наслідки пожежі, якщо пожежникам добиратися занадто далеко. Особливо це стосується віддалених громад і сіл.
У Польщі така реформа є. Звісно, було б добре, якби й у нас втілили. Чому? По-перше, це ефективніше. По-друге, що більше людей знають домедичну допомогу й можуть кваліфіковано її надати, то безпечніше в такій країні жити. Особливо враховуючи нашу ситуацію та наших сусідів. Тож це вагомий елемент безпеки для всього суспільства. Це стосується й мирного часу.
Уявіть ситуацію: ви їдете на авто, бачите, що попереду щось сталося. Ви пройшли курси, тому зупиняєте машину й надаєте допомогу. Прямо тут. Інколи час іде на хвилини — а ви вже врятували людині життя.
Кожен має робити те, що вміє, і на своєму місці. У мене є досвід роботи в цій сфері — я можу писати проєкти та реалізовувати їх. Мене надихають люди. Я бачив багатьох, які не на фронті, але готові щось робити й допомагати. Саме їх треба залучати, щоб люди не відчували себе зараз непотрібними. Знаю — є ті, що виїжджають з окупації й хочуть бути корисними. Хтось іде на фронт, а хтось хоче волонтерити. Таких дуже багато, і їм треба запропонувати реалізацію.
Матеріал підготовлено у межах спецпроєкту «Добровольці: працюємо заради миру». Він передбачає низку історій добровольців – пожежників, медиків, рятувальників.
Спецпроєкт реалізується у межах програми «Спільнодія», яка виконується Фондом Східна Європа у партнерстві з Українським незалежним центром політичних досліджень і ГО «Разом проти корупції» коштом Європейського Союзу.
У Центрі дитячої медицини «Західноукраїнський спеціалізований центр» хірурги провели мініінвазивну операцію 11-річному Володимиру з Львівщини. У хлопця виявили гангліоневрому — рідкісну доброякісну пухлину, що спричинила сильний біль у спині.
Про це повідомили в закладі.
Перші симптоми хлопець відчув раптово. Біль посилювався, тож, перебуваючи без мами, яка була за кордоном, він самостійно звернувся до сімейного лікаря. Рентген показав підозріле утворення, і Володимира скерували до спеціалізованого закладу.
«Гангліоневрома — рідкісна (одна на мільйон населення) доброякісна пухлина з елементів симпатичних нервових вузлів (гангліїв). Найчастіше її виявляють у віці до 20 років. Зазвичай гангліоневрома безсимптомна. Біль з’являється, коли пухлина стискає навколишні органи, нервові закінчення чи магістральні судини. Лікують такі пухлини лише хірургічно», — пояснив дитячий хірург Андрій Кузик.
Читайте також: Провідні хірурги з США відновили 19-річному військовому обличчя після поранення (ВІДЕО)
Медики провели торакоскопічну операцію — через невеликі проколи в грудній клітці. Утворення вдалося повністю видалити, і втручання минуло без ускладнень.
Після операції Володимир швидко відновився. Зараз він повертається додому разом з мамою, яка приїхала з-за кордону після встановлення діагнозу. У клініці зазначили, що відповідальне ставлення хлопця до власного здоров’я допомогло уникнути серйозних наслідків.
Нагадаємо, що у Львові успішно видалили пухлину з мозку новонародженого.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Центру дитячої медицини
Суспільство
Семирічна Анастасія Горбацевич із Запоріжжя стала наймолодшою повітряною гімнасткою України, яка виконала трюк «вис на одній п’яті» на висоті під куполом цирку. Досягнення дівчинки зафіксували у Національному реєстрі рекордів.
Про це повідомила керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова.
Настя виросла у родині циркових артистів і вперше вийшла на арену у трирічному віці. Сьогодні вона навчається в народному художньому колективі циркової студії «Едельвейс» та продовжує сімейну традицію — її тренує мама Вікторія Горбацевич, колишня повітряна гімнастка.
Це вже другий рекорд юної артистки. Цього разу вона виступила на висоті, виконуючи небезпечний трюк без страховки, що потребує великої сили та витримки. Попри юний вік, дівчинка почувається впевнено у повітрі та зізнається, що найбільше любить оплески глядачів.
Читайте також: У Києві зареєстрували рекорд — найбільшу в Україні витинанку (ФОТО)
У майбутньому Настя мріє виступити на телевізійному талант-шоу та взяти участь у міжнародному цирковому фестивалі в Монте-Карло. Та головна її мрія — аби закінчилась війна, яку вона щодня бачить у рідному Запоріжжі.
Опубліковано Вєтровою Ланою Середа, 11 червня 2025 р.
Нагадаємо, що український спортсмен двічі побив рекорд на Чемпіонаті світу з паверліфтингу.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Лани Вєтрової
Станіслав Ольшанський, провідний танцівник трупи Miami City Ballet, вшанував пам’ять та підтримав українських дітей, відтворивши танець 8‑річної балерини Аріни з Ірпеня.
Про це повідомили в UNITED24.
Станіслав народився у місті Кременець, навчався в Києві і деякий час проживав у Бучі. До повномасштабного вторгнення він часто бував в Ірпені — там проживали його сестра та племінниця, яка теж займалася балетом. Там він вперше побачив щасливу і творчо налаштовану Аріну.
Після лютого 2022 року Станіслав активно долучається до благодійності. Наразі він використав свої професійні навички, щоб звернути увагу на потреби молодих артистів.
Читайте також: На Волині відновили вишиванку 19 століття: завдяки їй у Канаді збиратимуть гроші для ЗСУ (ФОТО)
Проєкт від UNITED24
Платформа UNITED24 презентувала документальний проєкт «Історія Аріни» про 8-річну дівчинку з Ірпеня, яка займається танцями. Ініціативу створили за підтримки Microsoft та Мінцифри, аби показати, як війна впливає на українських дітей, і зібрати кошти на відновлення шкіл.
Усі зібрані пожертви спрямовують на напрям «Освіта і наука» в межах ініціативи UNITED24. Кошти підуть на відновлення шкільної інфраструктури, зокрема на обладнання бомбосховищ і створення безпечних умов для навчання дітей, які постраждали від війни.
Головний танцівник Miami City Ballet Станіслав Ольшанський відтворив танець 8-річної Аріни з Ірпеня 💔 Станіслав народився у Кременці, здобув освіту в Києві та певний час мешкав у Бучі. У сусідньому Ірпені, де до повномасштабного вторгнення жили його сестра з племінницею, яка також займалась балетом, він бачив щасливе дитинство. З початку повномасштабного вторгнення танцюрист виступав на благодійних концертах задля підтримки України та продовжує допомагати. Відтворивши танець, Станіслав хоче підтримати молодих артистів, таких як Аріна, та допомогти зібрати кошти на облаштування укриттів та відбудову шкіл в Україні. Знайомтесь з «Історією Аріни» та підтримуйте проєкт, щоб українські діти мали безпечне місце для мрій і творчості. https://u24.gov.ua/uk/arina-story-immersive-donation-experience?utm_source=facebook&utm_medium=fundraising&utm_campaign=arina ___________ Stanislav Olshanskyi, a principal dancer with Miami City Ballet, recreated the dance of 8-year-old Arina from Irpin 💔 Born in Kremenets, educated in Kyiv, and having lived for a time in Bucha, Stanislav witnessed a happy childhood in nearby Irpin, where his sister and niece (who also studied ballet) resided before the full-scale invasion. Since the start of the full-scale invasion, he has performed at charity concerts to support Ukraine and continues to help. By recreating this dance, Stanislav aims to support young artists like Arina and help raise funds for equipping shelters and rebuilding schools in Ukraine. Explore Arina's Story and support the project so that Ukrainian children can have a safe place for dreams and creativity. https://u24.gov.ua/uk/arina-story-immersive-donation-experience?utm_source=facebook&utm_medium=fundraising&utm_campaign=arina
Опубліковано United24 Четвер, 12 червня 2025 р.
Нагадаємо, що у Празі на підтримку України встановили Дзвін Свободи, відлитий із російської зброї (ФОТО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка UNITED24